Історія репрезентативного хору "Гомін" Союзу українців у Великій Британії: до питання уточнення джерельної бази

аспірантка Гайдичук Олена Степанівна

Анотація

Наведено огляд публікацій, концертних буклетів, у яких є суперечлива, неоднозначна інформація про хор «Гомін». Розглянуто причини появи різних версій про його початки. Названо знайдені достовірні джерела, факти, що розширюють уяву про історію хору. Проаналізовано бесіди, інтерв'ю з першими хористами. На основі співставленая і порівняння їх з існуючими даними, відновлено правдиві сторінки про зародження хору «Гомін», його склад, еволюцію, появу назви, перші виступи та першого мистецького керівника і диригента, а також час, з якого історія хору пов'язана з наступним диригентом.

Ключові слова: хор «Гомін», Манчестер, диригент, Я. Бабуняк, Є. Пасіка (Я. Гордій), газета «Українська думка», спогад, концерт, фестиваль.

Annotation

This paper presents a review of publications, concert booklets, which contain controversial, ambiguous information about the choir «Homin». The author investigates the reasons for the appearance of different versions of its origins. The article also names found reliable sources, facts that shed light on the history of the choir. The conversations, interviews with the first choristers have been analyzed. On the basis of comparing them with existing data, the true pages about the origin of the choir «Homin», its composition, evolution, the appearance of the name, the first performances and the first artistic director and conductor, as well as the time from which the history of the choir is connected with the subsequent conductor.

Key words: Choir «Homin», Manchester, conductor, Ya. Babunyak, Ye. Pasika (Ya. Gordij), newspaper «Ukrainian Dumka», memoir, concert, festival.

Постановка проблеми. Історія репрезентативного чоловічого хору «Гомін» Союзу українців у Великій Британії майже не відома. В друкованих виданнях подані фрагментарні згадки про хор та його керівників, у яких знаходимо розбіжності в даних.

Тож актуальність дослідження полягає у висвітленні правдивих фактів, уточнених на основі достовірних джерел, та уникнення помилок у наступних публікаціях.

Останні дослідження та публікації. Цілісного дослідження про хор «Гомін» немає. Частково і принагідно торкалися питання про «Гомін», його становлення та диригентів у своїх напрацюваннях Є. Загачевський, Р. Бойко, Я. Павлів, Б. Головин, О. Цигилик, М. Бурбан, Г. Карась, Х. Скрипка, З. Серотюк, П. Кардаш С. Кот. Однак, у них знаходимо суперечливу інформацію щодо зародження колективу, його назви, складу, першого диригента, а також часу приходу до праці наступного. Посилання одних авторів на інших призвело до переходу перекручених даних у наступні друковані джерела та наукові видання.

Метою статті є опрацювання первинних архівних джерел (газети «Українська думка» (далі - «УД») за 1949-1950 рр., інтерв'ю, бесіди, листи, статті, спогади перших хористів, першого адміністратора хору «Гомін», рукописи диригентів, публікації та документи СУБу, програмки, буклети концертів), обґрунтування існуючих версій і спростування суперечливих думок про початки роботи хору, його склад, місяць і рік заснування та диригентів і час, з яким пов'язана їх праця з «Гомоном».

Виклад матеріалу дослідження. Аматорський чоловічий хор «Гомін» - репрезентативний колектив Союзу українців у Великій Британії (далі СУБ), учасник найвагоміших духовно-історичних і культурно-мистецьких подій діаспори, лауреат міжнародних музичних фестивалів. За понад 50-літню свою діяльність виступав на найпрестижніших сценах Канади, Америки і Європи, популяризуючи українську хорову музику та народну пісню. Вже у новітню добу історії України був удостоєний звання Лауреата всеукраїнської премії ім. братів Лепких (1999 р.) та Почесної Грамоти і Знака Кабінету Міністрів України (2000 р.), а його багатолітній диригент Я. Бабуняк - почесного звання «Заслужений діяч мистецтв України» (2001 р.).

За даними запису в альбомі «Гомін» 1949-2003» з архіву родини Бабуняків, хор «відгомонів» 16 лютого 2003 р. Протягом часу існування ним керували лише два диригенти, які вже відійшли у вічність - Є. Пасіка (псевдо - Ярема Г ордій) і Я. Бабуняк.

Досліджуючи діяльність хору, було опрацьовано архів (листи, буклети, програмки концертів, фотофонд) історико-краєзнавчого і культурно-просвітницького музею ім. родини Бабуняків, що знаходиться у Вербові - родинному селі диригента Я. Бабуняка на Бережанщині Тернопільської обл., а також наявні матеріали особового архіву диригента Є. Пасіки у його родині в Стрию; проведено бесіди-інтерв'ю з першими хористами Т. Гриневич-Бабуняк, В. Мотою, першим адміністратором хору Я. Паньківим; використано спогади В. Луціва, Я. Смольського, П. Савківа, С. Кривенького, соліста і заступника обох диригентів В. Сверлюка, документи СУБу, публікації газети «Українська думка» (Лондон) та видання, у яких є згадки про Є. Пасіку, Я. Бабуняка і хор «Гомін».

У багатьох джерелах знаходимо розбіжності в історії хору щодо часу заснування, його складу, засновника та першого диригента, появу назви. Неточні дані переходили від одних до інших авторів, з буклета в буклет, навіть у наукові праці та енциклопедичні видання. Особливо помітні суперечності починаючи з 1970-х рр. Наприклад, у буклетах за 1974-1982 рр. з архіву Музею ім. родини Бабуняків знаходимо, що хор «Гомін» заснований в 1949 р., перший його диригент - Є. Пасіка, а з 1964 р. - Я. Бабуняк. В буклеті за 7.10.1979 р. поруч із 1949 роком перекреслено прізвище диригента Пасіки і надписано «Бабуняк». У буклеті від 12.04.1982 р. для першого турне до Європи перекреслено рік заснування хору 1949-й і надписано: «Неправильно».

Украй суперечливим є текст у двомовному буклеті за 1974 р., підготовлений для першої поїздки хору разом із танцювальним ансамблем «Орлик» до США і Канади з нагоди 25-ліття колективів. Українською мовою написано, що «Гомін» заснований 1949 р.; ним короткий час керував Я. Бабуняк, а вже роком пізніше - Є. Пасіка. Парадоксально, що декількома рядками нижче, на цій же сторінці вище згаданого буклету, але вже англійською мовою подано протилежну інформацію: першим диригентом був Є. Пасіка, а з 1964 р. - Я. Бабуняк. Крім цього, в тексті подано неправильно роки здобуття лауреатства «Гомоном», а також Я. Бабуняком як бандуристом і солістом на Міжнародному фестивалі у Ллянголлені (Валія-Уельс). концертний хор буклет інтерв'ю

Отже, текст про «Гомін» і диригентів до буклета такого важливого заокеанського першого турне авторами написаний некомпетентно, без вникнення в попередню історію хору. Помилки ж, перекручення фактів і неточності, на жаль, із сувенірних перейшли згодом у не менш важливі буклети для другого заокеанського турне у 1978 р. і концертного виступу на III Світовому Конгресі вільних українців у Нью-Йорку, в Карнеґі Холл, а також - у буклет для Європейського турне 1982 р. та ін., ще й, до речі, з «поправкою» вже і в українському тексті, що першим диригентом, а, отже, і засновником «Гомону» був Є. Пасіка.

Різні версії про засновників і першого диригента існували тому, що ті, що писали про хор, починаючи з 70-х років, самі творили версії, беручи до уваги найсвіжіший відомий їм факт - те, що після виїзду в травні 1964 р. Є. Пасіки до Америки хор уже постійно виступав під диригентурою Я. Бабуняка. На ту версію, що Є. Пасіка був фундатором і першим диригентом хору, «працював» і сам авторитет професора. За спогадом В. Луціва, громадсько-культурного діяча Великобританії, позаштатного радника Міністерства культури України, проф. Є. Пасіка прибув до Англії в 1947 р. уже знаним диригентом із хором «Бурлака», заснованим 1945 р. у Ріміні (Італія) у таборі військовополонених, який в 1947 р. був переміщений до Англії і діяв до кінця 1948 р. - до часу звільнення з полону, активно та успішно концертував на Британських островах і лише за останній рік дав 80 концертів!

За спогадом П. Савківа, одного з перших і багатолітніх хористів «Гомону», коли мішаний «Гомін» змінився на чоловічий і виступав із Є. Пасікою, були такі глядачі, що сприймали його, як той самий хор «Бурлака», бо частина співаків у ньому були колишні хористи «Бурлаки», і костюми мало чим відрізнялися: темні шаровари і вишиті сорочки. Так от у публікації газети «Свобода» (США) «Згадуючи концерт у Валії» автор В. Колюбінський, який не співав ні в «Гомоні», ні в «Бурлаці», вжив навіть таку фразу: «Бурлака виступав свого часу під назвою «Гомін» [10; 165].

Версія про те, що Є. Пасіка був першим диригентом побутувала ще й тому, що у літературі з'явилися сторінки з неконкретною, неоднознозначною інформацією. Використання не перевірених даних, завуальованих фраз привели до появи нових неточностей, народження нових версій. Так, у книзі-спогаді Є. Загачевського «Белярія. Ріміні. Англія» про табір полонених-дивізійників не чітко написано про історію появи хору «Гомін». У тексті не уточнено, ким він був організований, хто дав йому назву і коли став Є. Пасіка керівником: «По переїзді табору до Англії і по звільненні таборовиків із полону в м. Манчестері організувався хор, який назвав себе «Гомін», а його керівником і диригентом став проф. Є. Пасіка - Я. Гордій» [4; 135].

Цю інформацію, яку можна по-різному трактувати, в історично-меморіальному збірнику Стрийщини видавцями-земляками Є. Пасіки уже передано так: «Після переїзду табору до Англії і звільнення з полону в м. Манчестері Є. Пасіка організовує хор під назвою «Гомін» [14; 175]. На цій же сторінці подані також перекручені роки виступів і одержані нагороди хору з Є. Пасікою на Міжнародному фестивалі у Ллянголлені. Такі перекручення перейшли у книги «Стрийщина в іменах» та «Хоровий маестро» З. Серотюка [10; 103].

У книзі М. Бурбана «Українські хори та диригенти», у якій є гасла про Я. Бабуняка, Є. Пасіку і «Гомін» [2; 249, 495, 499] з'явилася нова версія про засновників: в 1949 році Є. Пасіка разом з Я. Бабуняком заснували «Гомін». У джерелі, на яке посилався автор, такої інформації немає [7; 32]. Суперечливою є інформація в джерельній базі і про роки праці диригентів із хором. Щоб дізнатися істину, було проведено бесіди та опрацьовано листи-спогади перших хористів, які деталізують картину зародження хору.

Після звільнення з полону і припинення діяльності ансамблю «Бурлака» наприкінці 1948 р. частина колишніх бурлаківців осіли в індустріальному м. Манчестер, а також його околичних місцевостях: Болтон, Рочдейл, Ноттінгам. Є. Пасіка та інші «бурлаки» - у Бедфорді, біля Лондона. Останній адміністратор хору «Бурлака» Я. Паньків і бандурист-бас В. Мота, одружившись із сестрами Колянківськими, а Я. Бабуняк - із Т. Гриневич, замешкали в Манчестері.

Конкретно про початки «Гомону» дізнаємося з розповіді Я. Паньківа з Монреалю - першого адміністратора хору: «Ми не думали, що наше перебування за межами України буде таким довготривалим, а хор буде мати таку довголітню історію, тому, на жаль, не вели хронологію. Пригадую, що першим мистецьким почином було тріо, яке хтось назвав «Three Yaros» (три Ярослави!), у якому співали баритон Я. Бабуняк (він також акомпанував на гітарі), бас Я. Ліщинський і тенор - я, Я. Паньків. Нас возили англійці по різних своїх клюбах, де ми виступали в народних строях. Жодних репетицій не робили, а співали, що прийшло на думку. Все робилося безплатно, задля пропаганди України, про яку пересічні (тобто звичайні) англійці не чули... Одного разу хтось із тубільців (місцевого населення), що вже чув десь колись спів українського хору, звернувся до нашого клюбу з пропозицією, щоби хор виступив на місцевому традиційному Манчестерському Міжнародному фестивалі під протекторатом принцеси Єлизавети, гаслом якої було: «нехай хори співають». Це була надзвичайна нагода нам показатися! Але проблема була в тому, що у нас ще не було хору і ми взялися на скору руку його організовувати. Це не був хор якогось табору чи гостелю, він складався сугубо з ентузіастів. Наших «бурлак» не було багато в самому Манчестері, то ми дібрали дівчат (їх тут не бракувало). Зробили кілька проб під дирекцією Я. Бабуняка, вивчили дві пісні, з якими досить успішно виступили на згаданому вище фестивалі. Цей мішаний, або, як ми його згодом називали, Перший «Гомін», був ще без назви (довго не проіснував). На мою пропозицію хорові ми дали назву «Гомін», коли він чисельно поповнився перед фестивалем колишніми полоненими-дивізійниками і виокремився в чоловічий склад хору» (з листа до О. Гайдичук).

Із бесіди з В. Мотою дізнаємося: «Першими, хто прийшов на репетицію мішаного хору, - то було нас шестеро: я, Я. Паньків, Я. Бабуняк і наші дружини. Ми родинне життя починали з хором під керівництвом Я. Бабуняка».

Т. Гриневич-Бабуняк згадує, що перша репетиція мішаного хору відбулася 8 лютого 1949 р.: «о 12.00 годині був наш шлюб з Ярославом, а після обіду - перша репетиція. Так що я не знаю, за кого вийшла заміж: за Ярослава, чи за хор!». На Міжнародному фестивалі у Манчестері цей мішаний хор виконував пісні «Щедрик» та «Із-за гори кам'яної» в обр. М. Леонтовича. Виступ був надзвичайно успішним, про що писали навіть англійські газети. (Лист Т. Бабуняк № 3 від 2000 р. до земляків Я. Бабуняка).

Збереглася фотографія цього мішаного хору, з якого починався «Гомін», із підписом: «м. Манчестер, «Albert Hall», диригент Я. Бабуняк, 1949 р.». Його учасниками були 12 дівчат і 18 чоловіків (у т.ч. 12 колишніх членів ансамблю військовополонених «Бурлака»). В архіві родини Бабуняків у альбомі «Гомін.1949-2003» подано поіменний список хористів, але серед них Є. Пасіки немає. Отже, ім'я Є. Пасіки з початком хору не пов'язано.

Про цей манчестерський мішаний хор, або, за висловом Я. Паньківа, перший «Гомін», на місці якого згодом постав чоловічий, збереглася в архіві сторінка рукопису Є. Пасіки від 26.05.1956 р., який він готував до ювілейного альманаху, присвяченого 10-літтю СУБу. На початку розповіді про чоловічий хор «Гомін» читаємо: «При розпаді хору «Бурлака» багато його членів-співаків залишилося в Манчестері. Не минуло кілька місяців (прим. автора: насправді, - кілька тижнів), як вже за почином Я. Бабуняка, Я. Паньківа, Н. Чорного, Б. Боднара та ін. організовано мішаний хор при відділі СУБу в Манчестері».

За спогадом Т. Бабуняк і Я. Паньківа, коли прийшов до хору Є. Пасіка, він добрав дівчат і дивізійників, і хор розширився до великого мішаного хору. Цей мішаний хор теж довго не проіснував і згодом став суто чоловічим. Аналіз фотофонду теж свідчить про те саме: 1) Фото мішаного хору 1949 р. (30 осіб) із диригентом Я. Бабуняком (На жаль, фото з Я. Бабуняком чоловічого хору, який постав на місці цього мішаного, не знайдено, лише точно встановлено прізвища хористів, про що мова далі); 2) Фото уже збільшеного мішаного хору 1950-1952 рр. (58 осіб) - із диригентом Є. Пасікою; 3). Фото ювілейного табло до 5-річчя хору 1954 р. (склад уже лише чоловічий - 32 особи) і фотографії обох диригентів - Є.Пасіки і Я.Бабуняка на двох окремих табло.

На суперечливе питання щодо року заснування чоловічого «Гомону» дає відповідь промовиста деталь на фото ювілейного концерту до 5-річчя хору: на сцені за плечима хору - цифри «1949-1954» і слово «Ювілей». Отже, не відповідає дійсності інформація у статті «15 років праці хору «Гомін» («УД» 42(915) 15.10. 1964 р.) про те, що в 1950 р. прибуває до існуючого хору без назви диригент Є. Пасіка, хор стає виключно чоловічим і одержує назву «Гомін». Аналізуючи програмки ювілейних концертів чоловічого хору «Гомін», виявляємо, що всі вони відбувалися кожні п'ять років, починаючи відлік таки від 1949 р., а не від року, коли він став знову чоловічим при Є. Пасіці, чи обох диригентах.

Суттєву деталь знаходимо в статті одного з перших хористів Я. Смольського «У пам'ять заслуженому мистцеві», де на двох сторінках автор із пошаною висловлюється на адресу Є. Пасіки та його заслуг перед «Гомоном», однак підкреслює: «Появу хору «Гомін» наше суспільство завдячує маестрові Я. Бабуняку» [11; 7]. Народження і чоловічого хору «Гомін» теж пов'язане з іменем Я. Бабуняка. Я. Смольський у статті до 30-річчя хору описує його початкову працю (мається на увазі чоловічий склад): «Хор «Гомін» постав 20.05.1949 р. на місці колишніх ансамблів табору військовополонених «Бурлака», «Славута», а також церковного хору після звільнення з полону». Дійсно, саме цю дату потрібно вважати початком чоловічого «Гомону», а не пізніші роки. Я. Смольський називає 52 прізвища чоловіків, які, об'єднавшись, мали тоді репетицію напередодні Міжнародного фестивалю в Манчестері. В їх числі було 20 учасників колишнього ансамблю «Бурлака», (з них 14 із 18 чоловіків першого, мішаного хору), 25 чоловіків із церковного хору та 7 із хору «Славута». Я. Смольський, як один із перших хористів мішаного і цього, чоловічого складу «Гомону» пише, що його першим мистецьким керівником і диригентом був Я. Бабуняк [12; 3]. Це ж підтверджує у листі-спогаді і хорист П. Савків. Дату, 20.05, згадує у листі і С. Кривенький з Торонто, який не співав у мішаному хорі від 8.02.1949 р., а приєднався 20 травня 1949 р.: «Була весна. Ми були раді що Бабунякові хлопці запросили нас до хору, щоб виступити на фестивалі. Я. Бабуняк проводив ще окремо проби і з жінками, і разом, з мішаним хором».

Я. Смольський описує початкову працю Я. Бабуняка з чоловічим складом і підготовку до спільних концертів з «Орликом»: «Після 4-місячної наполегливої праці Я. Бабуняк виготував відповідний концертовий репертуар, а 9.09.1949 р. відбувся дебют чоловічого «Гомону» і танцювального ансамблю «Орлик» у м. Манчестері. Згодом такі концерти повторилися у Болтоні, Бері, Олдгамі та інших містах» [12; 3].

В історії ж танцювального ансамблю «Орлик» згадується дата 09.05.1949 р. як дебют із «Гомоном». Тут мається на увазі перший виступ ще з мішаним хором в Олдгамі [13; 6]. В останньому інтерв'ю Я. Паньків висловив свою думку, чому існують різні версії про початок «Гомону» і першого диригента: «Бо хтось має на увазі мішаний хор - перший хор «Гомін» і чоловічий «Гомін» з Я. Бабуняком, а хтось уже пізніший - з Є. Пасікою. Щоб назавжди звільнити Вас від відчаєвости, я Вам авторитетно заявляю: хоч Є. Пасіка був моїм добрим і щирим другом, але не він, а Я. Бабуняк був першим диригентом «Гомону», бо коли ми починали хор, Є. Пасіки в Манчестері ще не було.

Скільки б змін у складі хору не відбувалося, ядро попереднього складу все одно залишалося. І відлік ювілею хору завжди вівся від 1949 р.». Беззаперечним є твердження В. Сверлюка - співака, соліста «Гомону» і заснупника обидвох диригентів: «Гомін» - це Бабуняк. Він є основником хору».

Якщо у спогадах час міг притупити пам'ять на окремі деталі, то перші газетні замітки про хор в «УД» по свіжих слідах виступів дають найпереконливішу інформацію. Стаття про Міжнародний манчестерський фестиваль остаточно кладе край дискусії про те, за часів якого диригента хор отримав свою назву, і свідчить, що як і мішаний, так і чоловічий хори на фестивалі виступали з назвою «Гомін»: «У фестивалі, який тривав тиждень, взяв участь український хор «Гомін», під керівництвом Я. Бабуняка. Осягнення були надзвичайні. На фестивалі, де брало участь 4 тисячі учасників 16 національностей на пропозицію жюрі хор зайняв на сцені місце на спеціяльному підвищенні, виступаючи в мішаному і чоловічому складах повністю завоював до себе симпатії журі, пресових звітодавців, публіки, а вже серед українців викликав ентузіазм для себе. Недаремно один з англійських часописів писав, що українці «вкрали весь показ» [8; 3].

Отже, хор вже з назвою «Гомін» під диригентурою Я. Бабуняка вперше виступав у травні на фестивалі, а у пресі перша згадка назви з'явилася у липні, у газеті «УД» [8; 3]. До цього хор з Я. Бабуняком виступав в лютому на академії в Болтоні, присвяченій січневим датам, а також спільно з «Орликом» 9.05 в Олдгамі і 15.05.1949 р. в Манчестері, але в газетних замітках про ці концерти назва хору не вказувалася.

Якщо мішаний хор у лютому був ще без назви, то чоловічий хор одержав назву в травні на пропозицію хориста Я. Паньківа. «Він якось зауважив, що ми ще не співаємо, а гомонимо, а тому назвімо хор «Гомін» (За спогадом Я. Смольського). Невдовзі після фестивалю мішаний хор перестав існувати і з липня виступав під керівництвом Я. Бабуняка уже чоловічим складом [16].

Прийшовши до хору, Є.Пасіка добрав до складу дивізійників і жіночі голоси, і хор знову став мішаним і чоловічим. Ім'я Є. Пасіки з хором «Гомін» у пресі згадується лише з січня 1950 р. в оголошенні: «Всі спішіть до Менчестеру на українські Різдвяні свята, де заходом СУБу відбудуться два великі святочні концерти. В концертах візьмуть участь: 1) Великий мішаний хор, в складі 65 осіб 2) чоловічий хор в складі 35 осіб. Диригент хорів - п. Я. Гордій - бувший диригент хору «Бурлака» [3; 6]. Сама ж інформація про ці концерти, опублікована у замітці «Хор «Гомін» в Менчестері», і проливає світло на те, з якого часу діяльність Є. Пасіки пов'язана з «Гомоном»: «Хор під управою Яреми Гордія у двох концертах - 7 і 8 січня продемонстрував свої перші досягнення. Цей імпозантний, як на наші еміграційні умови, виступ хору - це, в першу чергу, заслуга його теперішнього диригента Я. Гордія... За три місяці підготовки хор «Гомін» осягнув стандарт, що його за такий короткий час можна будо осягнути» [17; 3].

Якщо автор замітки назвав Є. Пасіку теперішнім диригентом «Гомону», то це означає, що він прийшов до хору, який уже мав назву і аж ніяк не міг бути його першим диригентом, а отже, - і не був засновником ні мішаного, ні чоловічого хору, як це роками подавалося в буклетах, концертних програмах тими, хто їх готував, не вникаючи в історію хору, а також, як це надруковано в календарі за 2016 р., присвяченому 70-літтю СУБу (тут вміщена фотографія хору «Гомін» із підписом «Хор і його перший диригент Є. Пасіка»).

Якщо різдвяними концертами у січні 1950 р. «Гомін» з Є. Пасікою демонстрував свої перші успіхи після 3-х місячної підготовки, то логічно, що Є. Пасіка прийшов до праці з хором у жовтні 1949 р, бо саме тоді, за спогадом Я. Паньківа, він переїхав із Бедфорду до Манчестера, у зв'язку з тим, що Я. Бабуняк вступив на науку солоспіву у школу музики в Манчестері і вже не міг всеціло присвятити себе хорові.

Отже, наведені факти переконливо спростовують суперечливі дані в джерельній базі з історії хору «Гомін» про його початки, виконавський склад, час появи назви, першого диригента хору і початок праці з хором наступного диригента.