Кролевецьке переборне ткацтво - елемент нематеріальної культурної спадщини: синергетична взаємодія владних структур в умовах децентралізації
Вивчення феномену виробництва кролевецьких рушників як оригінального виду ткацької майстерності та обрядового атрибуту родини. Дослідження ролі органів державного та місцевого управління в популяризації та поширенні знань про народні промисли в Україні.
| Рубрика | Культура и искусство |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 20.07.2018 |
| Размер файла | 26,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
УДК 352:930.85(477)
Кролевецьке переборне ткацтво - елемент нематеріальної культурної спадщини: синергетична взаємодія владних структур в умовах децентралізації
А.М. Гаврилюк,
кандидат наук з державного управління, доцент кафедри міжнародного туризму Київського національного університету культури і мистецтв
Анотація
Здійснено короткий огляд унікальності кролевецького переборного ткацтва (кролевецьких тканих рушників) як елемента Національного переліку нематеріальної культурної спадщини України. Проведено теоретичний аналіз джерельної бази за тематикою дослідження. Охарактеризовано діяльність органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, які забезпечують імплементацію Конвенції ЮНЕСКО про охорону нематеріальної культурної спадщини в межах Кролевецького району Сумської області та виявлено спектр проблем, пов'язаних з відсутністю системної взаємодії органів місцевого управління в умовах децентралізації.
Ключові слова: нематеріальна культурна спадщина; локальна ідентичність; децентралізація; кролевецькі ткані рушники; кролевецьке переборне ткацтво; органи районної влади; органи місцевого самоврядування; об'єднана територіальна громада.
Abstract
The article gives a brief overview of the uniqueness of Krolevetsky overweight weaving (Krolevets woven towels) as an element of the National List of the Intangible Cultural Heritage of Ukraine. A theoretical analysis of the source base on the subject of the research was conducted. The activities of executive bodies and local self-government bodies that ensure the implementation of the UNESCO Convention on the Protection of the Intangible Cultural Heritage within the Krolevets District of the Sumy Region have been characterized and a range of problems related to the lack of systemic interaction of local government in the context of decentralization has been identified. The peculiarities of the formation of local identity of the local population of Crolewice through the prism of the study of the unique characteristics of the Krolevetsky cross-weaving (Krolevets woven towels) on the basis of wide educational and educational activities, territorial branding, public-private partnership are presented. The practical tools for forming the local identity of the local community in the process of synergic interaction between the authorities of the rayon are developed. The proposed project approach to the use of tasks as a factor of territorial consolidation, economic, social, cultural activity of inhabitants of Krolevecchina is proposed.
Taking into account the foregoing, the proposed practical toolkit can serve as the basis for developing a strategy for the formation of the local identity of Krolevetschina through the prism of popularization of the uniqueness of the cross-country over-weaving. Guided by the Law of Ukraine «On Cooperation of Territorial Communities» on the territory of the rayon, it is possible to implement a joint project as a set of measures aimed at socio-economic, cultural development of the territory, which will be carried out by local self-government bodies and co-operation actors.
Кеу words: intangible cultural heritage; local identity; decentralization; Krolevets woven towels; Krolevets cutting fabrics; district authorities; local self-government bodies; united territorial community.
Постановка проблеми
Що справді необхідно, так це участь громади в процесі (інвентаризації)...
Якщо внесення (до переліку) відбувається без діалогу з громадою..., то навряд чи вона буде зацікавлена в збереженні культурних пам 'яток... [1, 10]
Лундрес Фонсека
У жовтні 2003 р. Організація Об'єднаних Націй із питань науки, освіти, культури ЮНЕСКО прийняла Міжнародну Конвенцію про охорону нематеріальної культурної спадщини (далі - Конвенція) як результат реагування на загрозливий вплив процесів глобалізації на наявні ресурси нематеріальної культурної спадщини. До прийняття документа міжнародного права долучилася й Україна як повноправний член організації.
Однак усвідомлення важливості визнання і ратифікації Конвенції в Українській державі відбулося лише через 5 років (2008 р.), визначивши Український центр культурних досліджень Міністерства культури України компетентним органом, відповідальним за реалізацію його положень. Такий хронологічний «розрив» у часі був пов'язаний насамперед із неусвідомленням важливості охорони об'єктів нематеріальної культурної спадщини на території України та відсутністю чітких інструментів реалізації державної політики щодо збереження надбань етнокультурної спадщини українського народу.
Відповідно до Конвенції, термін нематеріальна культурна спадщина (далі - НКС) проявляється в: усних традиціях та формах вираження, зокрема в мові як носії НКС; мистецтві виконання; звичаях, обрядах, святкуваннях; знаннях та практиці, що стосуються природи та всесвіту; традиційних ремеслах. Конвенцією передбачено наявність двох списків: Репрезентативного списку НСК (далі - Репрезентативний список) та Списку НСК, що потребує термінової охорони, а також створення Національного переліку НКС, регіональних і місцевих.
Нині спостерігаємо пожвавлення процесів пошуку, відтворення, збереження та популяризації об'єктів НКС у різних регіонах України. Водночас відчутними та яскраво вираженими залишаються проблеми, пов'язані з процесами імплементації Конвенції в умовах децентралізації. Серед них: відсутність ефективної взаємодії між органами місцевого управління (органами державної влади та органами місцевого самоврядування), відповідальними за імплементацію Конвенції; недостатнє фінансове забезпечення підтримки та популяризації елемента НКС; вузьке задіяння ціннісних засад елемента НКС до освітньо-просвітницьких, інформаційних, маркетингових програм формування локальної ідентичності населення; втрата престижності фахових спеціальностей, пов'язаних з передачею живої традиції в зонах побутування елемента НКС та неможливістю забезпечити на локальному/регіональному рівні робочими місцями; недостатнє використання туристичної складової частини для промоції місцевого елемента НКС та ін.
Така картина частково спостерігається й у Кролевецькому районі, що є адміністративно-територіальною одиницею в межах Сумської області. На його теренах ще з початку XVII ст. (за переказами) та за свідченнями Рум'янцевського опису (1765-1769 рр.) побутує оригінальний народний промисел - кролевецьке переборне ткацтво (кролевецькі ткані рушники), які в 2013 р. занесено до Національного списку елементів НКС України [1, 11]. Його виразними ознаками є незвичайна оригінальна колористика поєднання червоно-білих кольорів у гармонії з особливою ритмікою узорів, самобутністю форм, виконаних традиційною технікою перебору ремізно-човникового ткацтва.
З моменту отримання відповідного статусу перед органами місцевої влади постало надважливе та амбітне завдання: не лише утримувати номінований статус елемента в Національному списку НКС, але й просувати його до Репрезентативного Списку НКС ЮНЕСКО та об'єднувати навколо цієї ідеї громаду Кролевеччини.
Однак в умовах децентралізації (системи управління, пов'язаної з передачею повноважень на місцеві рівні) ці процеси потребують синергетичної взаємодії владних структур у межах декількох територіальних громад, стимулюють пошук нових засобів їх реалізації на засадах публічно-приватного партнерства, здійснюють розробку інструментарію формування локальної ідентичності.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Феномен виробництва кролевецьких рушників як оригінального виду ткацької майстерності цікавив науковців ще з кінця ХІХ - початку ХХ ст. З цією метою проводились етнографічні експедиції, відтворювалися записи носіїв живої традиції. Серед ретельних досліджень - праці місцевого краєзнавця А. Карася, який провів історіографічні пошуки, письмово зафіксував архівні дані, узагальнив попередні напрацювання і нині продовжує вивчення історії походження оригінальних ткацьких виробів [2].
Значний внесок у дослідження кролевецького тканого рушника додають публіцистичні статті у вітчизняних періодичних виданнях різних років. З моменту отримання статусу об'єкта НКС, кролевчани стали активними учасниками конференцій, семінарів, круглих столів тощо. Результати такої діяльності висвітлено у працях І. Пуриги [3], Л. Минтус [4], А. Карася [2].
Правові засади народних промислів в Україні та, зокрема, кролевецького переборного ткацтва, діяльності уповноважених органів державної влади висвітлюють О. Гафурова, М. Дейнега [5], Н. Кудерська та І. Кудерська [6]. На роль державних та місцевих органів влади в процесі збереження та популяризації НКС із використання міжнародного досвіду реалізації державної культурної політики вказують З. Босик [7] та Т. Опришко [8].
Однак дослідження ролі місцевого управління в популяризації та поширенні знань про народні промисли в Україні, зокрема, кролевецьке переборне ткацтво з позиції науки «державне управління» не проводилось. Питання, пов'язані з формуванням засад локальної ідентичності на прикладі вищезазначеного об'єкта НКС як пріоритетного напряму розвитку громади, серед дослідників не піднімалося. Тому вивчення особливостей впровадження регіональної освітньо-культурної, маркетингової, соціально-економічної політики на місцевому рівні є затребуваним і визначає актуальність статті.
Мета статті - обґрунтування теоретико-практичних засад формування локальної ідентичності населення Кролевеччини органами місцевого управління в умовах децентралізації через поширення практики збереження, побутування та популяризації кролевецького переборного ткацтва як елемента НКС України.
Серед дослідницьких завдань виокремлюємо такі: здійснити короткий огляд унікальності кролевецького переборного ткацтва (кролевецьких тканих рушників) як елемента НКС України; охарактеризувати діяльність органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, які забезпечують імплементацію Конвенції в межах Кролевецького району; розробити інструментарій формування локальної ідентичності населення Кролевеччини в зоні побутування елемента НКС та промоції туристичного бренда «кролевецькі ткані рушники».
Виклад основного матеріалу
У північно-східному Поліссі України - Кролевецькому районі Сумської області побутує оригінальний промисел виготовлення рушників «технікою ручного перебору (переважно однобічного) у поєднанні з ремізно-човниковим ткацтвом бавовняними (до середини ХІХ ст. використовувалося лляне прядиво) нитками червоного і білого кольорів» [3, 83].
Стилізовані візерунки, що прикрашають кролевецькі ткані рушники, складаються з мотивів і символів, які відповідають національному світосприйняттю, укоріненому в прадавній минувшині. Перемежовані червоно-білими горизонтальними смугами різної ширини, на рушнику прочитуються історичні віхи творення локальної самобутньої культури та місцевої ідентичності населення.
Кролевецький тканий рушник є водночас і обрядовим атрибутом, який найперше використовувався на весіллях Сумщини, Полтавщини, Чернігівщини, інших регіонів України. Вони по-особливому виокремлюються з-поміж інших своїм сакральним змістом. Уважне «прочитання» мотивів та узорів допомагає побачити серед них богиню-берегиню, втілену в «дереві життя» чи у «квітучих вазонах».
Місцем збереження, популяризації та відродження кролевецького переборного ткацтва став районний комунальний заклад «Музей Кролевецького ткацтва» (далі - Музей кролевецького ткацтва), в якому налічується близько 2800 одиниць унікальних виробів. Заклад належить громаді Кролевеччини [1]. Питаннями імплементації Конвенції на районному рівні займається відділ культури Кролевецької районної державної адміністрації (далі - відділ культури).
Серед органів місцевого управління: Кролевецька районна державна адміністрація (районна ланка органів державної влади), Кролевецька районна рада (представницький орган районного місцевого самоврядування, має 19 сільських рад), Кролевецька міська об'єднана територіальна громада (орган місцевого самоврядування, до складу якого входить Кролевецька міська рада, Реутинська сільська рада, Грузчанська сільська рада (далі - Кролевецька міська ОТГ).
Представлений перелік органів місцевого управління та підпорядкованих їм структур засвідчує про функціонування на території Кролевецького району декількох владних інституцій, які взаємодіють у межах адміністративно-територіальної одиниці в умовах децентралізації. Така картина має типову для України синергетичну модель взаємодії органів влади на рівні району.
Дихотомія владних відносин полягає в тому, що в підпорядкуванні районної державної адміністрації і, відповідно, громади всього Кролевецького району перебувають лише відділ культури (з районним будинком культури) та Музей Кролевецького ткацтва як підпорядковані структури, які з 2013 р. активно працюють над утриманням національного статусу елемента НКС «кролевецьке переборне ткацтво» та напрацьовують активи для номінаційного досьє НКС ЮНЕСКО.
Кролевецькому міському ОТГ із 1 січня 2018 р. у підпорядкування переходять відділи освіти, охорони здоров'я, установи культури та мистецтв району, інші заклади. Але незважаючи на поліструктурність органів влади, саме кролевецькі ткані рушники як об'єкт Національного списку елементів НКС України може стати об'єднуваним чинником формування локальної ідентичності місцевого населення через призму популяризації ціннісних складників побутування елемента НКС на території Кролевеччини та розробка інструментарію просування елемента з Національного до Репрезентативного списку.
Який вектор діяльності слід обрати? Структуруємо відповідно до сфер використання й особливостей формування локальної ідентичності на емоційному, когнітивному, поведінковому рівнях та ідентифікації (свідомому ототожненню індивіда з особами, які проживають на певній території).
Зацікавленість наукової спільноти до вивчення різновидів ідентичностей викликана тим, що особистість прагне знайти собі простір, де б почувалася комфортно (емоційно, діяльністно, пізнавально) як у приватному, так і суспільному житті; відчувала б причетність до спільнотворення місцевих справ, подій, заходів у межах чітко окресленої території. Це зазначено у працях З. Баумана [9], Я. Котенка [10].
Фактично, у такий спосіб суб'єкт формування локальної ідентичності відчуває свою приналежність до спільних «духом» і віддає частину свого потенціалу громаді, до якої належить. Недаремно З. Бауман стверджує, що «ідентичність стає призмою, через яку розглядаються, оцінюються і вивчаються важливі риси сучасного життя» [9]. Для громади Кролевеччини (районної та ОТГ) ідентифікатором такої локальної ідентичності може стати саме кролевецьке переборне ткацтво як сучасний феномен та ресурс об'єднання громади з урахуванням вікових та соціальних характеристик місцевого населення.
Безперечно, первинною ланкою поширення знань про кролевецький рушник як унікальний ткацький виріб стає родина. Однак не кожна сім'я має бажання/можливості співучасті в заходах громади. Тоді інформаційний вакуум заповнюють заклади дошкільної освіти, де компетентні фахівці доносять дитині інформацію про унікальність кролевецького рушника.
Навчально-виховний процес у загальноосвітніх навчальних закладах необхідно формувати з урахуванням заходів естетичного, мистецького, історичного, культурологічного, краєзнавчого спрямування. Важливо надати учнівській молоді базові знання та компетенції щодо основних ментально-ціннісних характеристик кролевецького тканого рушника. У такий спосіб формується багаторівнева освітньо-просвітницька компетентність вихованця/учня, утверджується локальна ідентичність, національна самосвідомість, патріотичні почуття тощо.
Із цією метою доречним стане розширення напрямів діяльності (екскурсійно-краєзнавий, дослідницький, пропагандистсько-просвітницький, творчо-виробничий тощо) в рамках реалізації районної Програми збереження та розвитку об'єкта НКС «кролевецьке переборне ткацтво» на період 2018-2020 рр. та Конвенції [11; 12].
Осередками формування локальної ідентичності позиціонуються Музей кролевецького ткацтва, Державний професійно-технічний навчальний заклад «Кролевецьке ВПУ» та Комунальне підприємство «Кролевецькі рушники». Цим закладам на районному рівні можна зайняти нішу професійної затребуваності професії ткалі як престижної. А про попит, що зростає на вироби місцевих майстринь, свідчить і той факт, що в 2017 р. у процесі публічно-приватного партнерства було відновлено виробництво кролевецьких тканих рушників на базі «Фабрики художнього ткацтва», яка багато років не працювала.
Кролевецький рушник у всі часи виконував функції обрядового атрибуту родини, що звісно, з часом втратило свою актуальність. Тому збільшуючи кількість ручної тканої продукції на підприємстві, зростатиме її ужиткове використання та витіснення з ринку китайської псевдоетніки, створюватимуться умови для нових робочих місць, тісної співпраці між місцевими навчальними закладами, формуватиметься локальний товарний бренд «кролевецькі ткані рушники».
В умовах посиленої просвітницької діяльності провідну роль має відігравати Музей кролевецького ткацтва як осередок не лише естетичного виховання, але й туристичного призначення. Для активного туристичного позиціонування доречним стане розробка віртуальних тематичних екскурсій, особливо соціальних із використанням спонсорських/бюджетних/приватних коштів, максимізується частота відвідування музею представниками місцевої громади, члени якої зможуть долучитися до експедиційних/польових досліджень на території району.
Місто Кролевець має вигідне географічне положення, тому важливо встановити знаки туристичної навігації та візуального контенту, які б заздалегідь сповіщали мандрівників про туристичну «родзинку» краю. Кульмінаційною точкою спільної діяльності органів влади має стати розробка туристичного бренда місцевості та встановлення бренд-артефактів у місті та районі.
Органам місцевого управління Кролевеччини слід застосовувати досвід ОТГ, які успішно працюють над просуванням локального/національного/всесвітнього бренда «петриківський розпис» та вдало поширюють стратегію його промоції серед представників інших регіонів. Сприяє цьому участь Петриківської селищної ОТГ Дніпропетровської області в Програмі фінансової підтримки Європейського Союзу «U-LEAD з Європою» в рамках децентралізації' [13].
Як бачимо, в Україні поступово формується досвід об'єднання громади навколо ідеї життєздатності елемента НКС. З цією метою кролевчанам потрібно розробити стратегію розвитку ОТГ та ТГ як території збереження та поширення кролевецького переборного ткацтва і спробувати подати проект на конкурс робіт від громади в рамках реалізації фінансової підтримки програм в Україні «Демократія через культуру» або «U-LEAD з Європою».
Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямі
Враховуючи вищевикладене, запропонований практичний інструментарій може стати основою для розробки стратегії формування локальної ідентичності Кролевеччини через призму популяризації унікальності кролевецького переборного ткацтва. Керуючись Законом України «Про співробітництво територіальних громад», на території району можлива реалізація спільного проекту як комплексу заходів, спрямованих на соціально-економічний, культурний розвиток території, що здійснюватиметься органами місцевого самоврядування і суб'єктами співробітництва [14].
Кролевецьке переборне ткацтво для Кролевеччини - потенційний ресурс місцевої спеціалізації громади, продукт територіальної консолідації, засіб формування локального патріотизму і локальної ідентичності, економічної, соціальної, культурної активності жителів району. Застосування розробленого покрокового інструментарію прискорить процес об'єднання громад та пожвавить науковий інтерес до проблем децентралізації' в зоні побутування елементу НКС.
кролевецький рушник ткацький промисел
Список використаних джерел
1. Кролевецькі ткані рушники: періодичний бюлетень «Нематеріальна культурна спадщина України». - К., 2017. - 15 с.
2. Карась А. Кролевецьке ткацтво / Карась А.; Відділ культури і туризму Кролевецької рай. держ. адмін. Сумської обл.; Кролев. район. краєзн. Музей; наук. ред. О. О. Боряк. - Глухів: РВВ ГДПУ. - 2008. - 100 с.
3. Пурига І. О. Кролевецький тканий рушник - нематеріальна культурна спадщина Сумщини / І. О. Пурига // Імплементація Конвенції про охорону нематеріальної культурної спадщини: підсумки та перспективи: збірн. наук. праць за матер. П Всеукр. наук.-практ. конф., Київ, 16 груд. 2016 р. / Український центр культурних досліджень; заг. ред. О. А. Буценка; упоряд. З. О. Босик, відп. ред. В. В. Телеуця. - К.: НАКККМ, 2016. - С. 82-85.
4. Минтус Л. М. Передача знань та вмінь з переборного ткацтва молодому поколінню у ДПТНЗ «Кролевецьке ВПУ» / Л. М. Минтус // Культурна спадщина України: сталий розвиток і національна безпека: збірн. наук. праць за матер. Міжнар. наук.-практ. конф., Київ, 20 квітня 2017 р. / Український центр культурних досліджень; заг. ред. О. А. Буценка; упоряд. З. О. Босик, відп. ред. В. В. Телеуця. - К.: НАКККМ, 2017. - Т. 1. - С. 49-51.
5. Гафурова О. В. Народні художні промисли в Україні: проблеми правового регулювання / О. В. Гафурова, М. А. Дейнега // Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. - 2017. - № 3. - С. 28-32.
6. Кудерська Н. Д. Списки (переліки, реєстри) нематеріальної культурної спадщини [Електронний ресурс] / Н. Д. Кудерська, І. О. Кудерська // Адміністративне право. - 2016. - № 3. - Режим доступу: http://sd-vp.info/2016/spiski-pereliki-reyestri-nematerialnoyi-kulturnoyi- spadshhini/#more-1754
7. Босик З. Культурна політика щодо збереження традиційних ремесел / З. Босик // Традиційна культура України як складова культурної політики: сучасний стан, загрози, перспективи: зб. наук. пр. за матер. Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю, 2 лист. 2017 р. / Український центр культурних досліджень; заг. ред. Ю. О. Федів [та ін.]; [упор. З. О. Босик, відп. ред. В. В. Телеуця]. - К.: НАКККіМ, 2017. - С. 25-28.
8. Опришко Т. І. Політика держави щодо підтримки законодавства з питань збереження нематеріальної культурної спадщини: міжнародний досвід / Т. І. Опришко // Традиційна культура України ХХІ століття як складова культурної політики: сучасний стан, загрози, перспективи: збірн. наук. праць за матер. Всеукр. наук.-практ. конф. з міжнар. уч., Київ, 21 жовтня 2016 р.: у 2 т. / Український центр культурних досліджень; заг. ред. О. А. Буценка [та ін.]; [упор. З. О. Босик; відп. ред. В. В. Телеуця]. - К.: НАКККіМ, 2016. - Т. 1. - С. 33-36.
9. Бауман З. Индивидуализированное общество [Электронный ресурс] / пер. на рус. язык под ред. В. Л. Иноземцева. - М.: Логос, 2005. - 390 с. - Режим доступа: http://gtmarket.ru/laboratory/basis/4993/5006
10. Котенко Я. Локальна ідентичність як умова розвитку об'єднаних територіальних громад (навч. модуль) / Я. Котенко. - К.: ІКЦ «Легальний статус», 2016. - 44 с.
11. Конвенція про охорону нематеріальної культурної спадщини [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_d69
12. Програма збереження та розвитку елемента НКС «кролевецьке переборне ткацтво» на період 20і8-2020 рр. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://krolkultura.org.ua
13. Старости з 11 областей України вивчали особливості розвитку нематеріальної спадщини ЮНЕСКО на Дніпропетровщині [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://petrykivsel.dp.gov.ua/selrada/petrikivskij/petrikivska_selrada.nsf/docs/D506339FF7EDBC6 1C22581A10022F6E7?opendocument
14. Про співробітництво територіальних громад [Електронний ресурс]: Закон України, прийн. 17 червня 2014 року № 1508-VII. - Режим доступу: http://zakon3.rada. gov.ua/laws/show/1508-18
15. Офіційний сайт Відділу культури Кролевецької районної державної адміністрації [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://krolkultura.org.ua
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Народні художні промисли як одна з історично зумовлених організаційних форм народного декоративного мистецтва. Основні напрямки сучасного народного мистецтва: художні промисли та індивідуальна творчість майстрів. Народне мистецтво поліського регіону.
контрольная работа [56,2 K], добавлен 01.11.2010Вплив культурної спадщини на процес формування національної ідентичності (НІ). Особливості НІ мешканців Канади. Приклади фольклорної спадщини народів Канади і аборигенного населення. Роль національних свят у процесі виховання рис національного характеру.
статья [21,7 K], добавлен 27.08.2017Богуславщина (Київщина) як осередок народної декоративно-ужиткової творчості - ткацтва. Роль Нечипоренко у введенні новацій у традиційне богуславське ткацтво і його популяризації. Негативні тенденції планової економіки, заходи збереження традицій ткацтва.
статья [30,3 K], добавлен 05.03.2010Зростання ролі культурної політики як фактора економічної та соціальної інтеграції Європи. Діяльність Європейського Союзу з метою збереження культурної спадщини народів, розвитку мистецтва. Цілі створення та характеристики нової європейської ідентичності.
статья [29,9 K], добавлен 20.08.2013Умови формування та розвитку українського кіномистецтва. Найвизначніші діячі та їх внесок до культурної спадщини. Розмаїтість жанрів і тем, реалізованих в кінематографі 1900-1930 рр. Національні риси, мистецька та історична цінність створених кінокартин.
курсовая работа [65,2 K], добавлен 11.03.2011Історія розвитку індійського народного та племінного танцю як унікальної спадщини світової культури. Дослідження ролі виконавчого виду мистецтва у суспільному житті народу, ритуалах та обрядах. Особливості святкування початку та завершення збору врожаю.
статья [17,7 K], добавлен 31.01.2011Теоретичні основи та суть поняття "культурна сфера", її територіальна організація. Загальна характеристика культурної діяльності в Україні та основні заклади комплексу культури. Перспективи розвитку високоефективної культурної сфери в Україні.
курсовая работа [510,0 K], добавлен 13.10.2012Аналіз феномена культурної дипломатії, що її втілює українська діаспора у Іспанії. Сприяння і промоція української мови, мистецтва та культурної спадщини через проведення культурних і мистецьких заходів, пропагандистській роботі культурних інституцій.
статья [23,4 K], добавлен 27.08.2017Розвиток українського кіно у 20-х роках ХХ століття. Початок культурної революції. Пропагандистська роль кіно в умовах диктатури пролетаріату. Київська студія екранної майстерності. Досягнення українського кіно. Міжреспубліканське співробітництво.
реферат [79,8 K], добавлен 26.01.2009Вивчення найвідоміших комплексів архітектурних пам'яток Праги. Занесення історичного центру Праги до переліку об'єктів світової культурної спадщини. Втілення готичної архітектури у Кафедральному соборі св. Віта. Головні визначні споруди у Празі.
презентация [7,3 M], добавлен 15.10.2019Сутність культурної еволюції як процесу формування поведінки людини та її генезис. Елементарний засіб передавання досвіду, які мають тварини. Мистецтво як самосвідомість культури. Етапи культурної еволюції людства. Дослідження цивілізації Тойнбі.
реферат [17,8 K], добавлен 18.03.2009Класифікація історико-культурних пам’яток Києва, основні напрями державної політики у сфері їх охорони. Діяльність громадських об’єднань, її характер та напрямки реалізації. Охорона об’єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в Києві, стан справ у даній сфері.
дипломная работа [131,6 K], добавлен 05.06.2014Розвиток культурної спадщини Прибузького краю. Дослідження популярності танцювального мистецтва на Півдні України. Показ національного характеру народу за допомогою танцю. Використання кубанської фантазії на теми південноукраїнських козацьких мелодій.
статья [21,2 K], добавлен 24.11.2017Основоположники декоративно-ужиткового мистецтва. Народні художні промисли. Історія виникнення петриківського розпису. Техніка виконання та прийоми нанесення окремих мазків. Створення барвистих декоративних композицій. Основні фарбувальні матеріали.
презентация [3,5 M], добавлен 13.05.2014Вивчення субкультур як явища культурної диференціації суспільства. Трансформація суспільства, зміна естетики, етики, ідеології та поведінкової системи. Культурні форми, що створюються дорослими для дітей із метою їх прилучення до досягнень культури.
статья [22,5 K], добавлен 07.08.2017Характерний для міського ремесла періоду феодалізму цеховий лад, його ознаки. Народне прикладне мистецтво в післяреформенний період, яке мало характер кустарних промислів. Українські гончарні вироби. Художні вироби з дерева, металу. Килимарство і вишивка.
презентация [3,5 M], добавлен 26.02.2014Формування загальноєвропейської культурної традиції в погляді на культурний розвиток людства. Засади європейської культури. Формування культурологічної думки в Україні в XVII-XVIII ст. Культурна проблематика в українській суспільній думці ХІХ-ХХ ст.
лекция [29,5 K], добавлен 06.02.2012Гіпотези генезису мистецтва, його соціокультурний зміст і критерії художності. Дослідження поняття краси в різних культурах та епохах. Вивчення феномену масової культури. Специфіка реалістичного та умовного способів відображення дійсності в мистецтві.
реферат [51,9 K], добавлен 03.11.2010Історія створення музею-садиби та мета його діяльності: збереження особливого культурного середовища, яке було за життя вченого. Комплекс М.І. Пирогова як взаємозв'язана система об'єктів культурної спадщини і пам'яток садово-паркового мистецтва.
презентация [7,7 M], добавлен 18.12.2015Ситуація навколо АР Крим та м. Севастополя та питання щодо долі об'єктів культурної спадщини та культурних цінностей загалом, що перебувають на їх території. Досвід радянської евакуації найцінніших експонатів музеїв України. Безпека культурних цінностей.
статья [64,7 K], добавлен 07.08.2017
