Пам’ятник Т. Шевченку як один з елементів культурно-мистецької спадщини м. Рівне

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Рівненський державний гуманітарний університет

Пам'ятник Т. Шевченку як один з елементів культурно-мистецької спадщини м. Рівне

Сташук Олександр Андрійович, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва

Наведено огляд основних етапів спорудження пам'ятника Т.Шевченку в м. Рівне. Проаналізовано архітектурно-мистецькі чинники даної споруди як монументального пам'ятника, що став об'єднуючим елементом у забудові центральної частини міста; висвітлено роль архітектурної пам'ятки як одного з важливих елементів культурно-мистецької спадщини м. Рівне, вказано на соціальні протистояння, які стояли на перешкоді.

Ключові слова: пам'ятник Т.Шевченкові, монументальний ансамбль, архітектурна пам'ятка, скульптура, культурно-мистецька спадщина.

мистецький пам'ятник шевченко

Размещено на http://www.allbest.ru//

Постановка проблеми. Через два роки громадськість Рівненщини буде відзначати 25-ліття встановлення пам'ятника Т.Шевченкові, спорудженого на майдані Незалежності 1999 р. Пам'ятник не лише об'єднав окремі елементи простору центральної площі міста; він став оригінальним його знаком-символом, важливим у культурно-мистецькій спадщині. Тож варто означити окремі архітектурно-художні та соціально- історичні аспекти появи цього монумента.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Переважна більшість публікацій щодо пам'ятника присвячувалася його відкриттю і мала довідково-інформаційний характер. Автори вказували на важливість даної події для Рівного й області, пов'язували її з історичними змінами в історії держави. Так, окремі соціально- історичні аспекти створення пам'ятника розглядали Б.Степанишин, Т.Більчик, Ю.Береза та ін. У збірнику «Пам'ятники, пам'ятні знаки, меморіальні дошки Рівненської області» з чи не найбільшою повнотою відображені відомості про наявні пам'ятки в території області, у т.ч. й про цей пам'ятник [3; 102]. Але ґрунтовних наукових досліджень його монументально-скульптурних характеристик не проводилося, як і не висвітлювалися основні соціально-історичні аспекти створення пам'ятника.

Мета статті: виявити художні характеристики пам'ятника у взаємозв'язку з окремими соціально- історичними аспектами, пов'язаними з його спорудженням.

Виклад основного матеріалу. Місто є специфічним середовищем для життєдіяльності людини. Оскільки сучасне місто є «інтегрованим простором при великому різноманітті предметно-функціональної спеціалізації своїх окремих елементів та ланок» [8; 36], відповідно його пейзаж постійно змінюється, впроваджуються нові форми та засоби життєдіяльності людей в усій її повноті. Загальну архітектуру міста визначають різноманітні архітектурні споруди, пам'ятки, твори монументальної скульптури. Разом із творами декоративної та паркової скульптури монументи є чи не найважливішими в процесах трансформації ідей базових культурно-художніх явищ, саме монументи створюють «особливе образне поле естетичної дії, що є художнім вбранням міста» [8; 54].

В обласному центрі монументом, що організовує й об'єднує розрізнені архітектурні елементи центральної площі міста, є пам'ятник Т.Шевченку. Його спорудження розпочиналося і супроводжувалося дебатами, суперечками, відвертою неприязню та ворожнечею між організаціями і товариствами, що мали відношення до пам'ятника. Мало місце й звернення міської влади до Кабінету Міністрів УРСР, який і ухвалив рішення про спорудження пам'ятника. Для його встановлення пропонувався міський парк.

Відомо також і про проведення конкурсу на кращий проект, що розтягнувся на декілька років і його результати підведено 26 грудня 1991 р. на засіданні журі на чолі з головним архітектором міста Л.Закревським. Кращим визнано проект скульпторів П.Подольця, В.Стасюка, Е.Миська та архітектора В.Ковальчука [2].

Варто вказати і на прийняте всупереч рекомендаціям центральних органів рішення споруджувати пам'ятник не в парку, а на центральній площі міста -- Майдані Незалежності. Оточена з усіх сторін центральними міськими вулицями, адміністративними та житловими будинками, кінотеатром центральна площа міста як жодна інша найкраще підходила для майбутнього пам'ятника. Обране місце є важливим також з образно-смислової точки зору, його можна віднести до тих, які є «.. .математично точними центрами, .. .ключем до пропорцій твору (пам'ятника) і його оточення; в таких місцях поєднуються всі умови для проголошення пластичної мови художника» [5; 157].

Отже, перед авторами стояло непросте завдання: пам'ятник повинен відповідати вимогам сучасної монументальної пластики, у т.ч. й вимогам «прив'язки» до організованого архітектурно-скульптурного ансамблю. Тому робота над удосконаленням проекту продовжувалася, а його остаточний варіант затверджено 7 квітня 1994 р. на засіданні художньої ради при Львівській експериментальній кераміко-скульптурній фабриці під головуванням В.Ярича [2].

Автори надавали великого значення моделі майбутнього монументу, вона піддавалась всебічному контролю та експертним оцінкам. Тому при створенні гармонійного ансамблю скульптура підкоряється архітектурі та пейзажу, стає кульмінаційним центром у монументально-архітектурній єдності. Усі ці ознаки виявлені в моделі пам'ятника (модель у гіпсі завершено до 1996 р.). Майбутній монумент вирішено виконати висотою 5,8 м., постаменту - 2,2 м.

Згідно принципів гармонізації майбутнього ансамблю, проект передбачав одночасне упорядкування усієї площі та відповідне оформлення оточуючих забудов і пішохідної території в межах існуючої транспортної схеми. Так, одночасно передбачалося вдосконалити архітектуру малих форм (освітлювальні ліхтарі, лави, мощення гранітної площі тощо). Монумент виконувався на скульптурно-керамічній фабриці Львівської спілки художників на кошти міського бюджету, товариства «Просвіта», банку «Україна», партії «Народний Рух», деяких інших організацій. Для визначення правильності масштабу майбутнього монументу виконувалося макетування, «прив'язка» його до існуючої площі зі всіма архітектурними спорудами. Для цього пам'ятник було виконано з фанери в натуральну величину і встановлено по центру площі. За допомогою такого прийому визначено найважливіші показники майбутнього пам'ятника - точку посадки, загальну висоту фігури з постаментом, моменти сприйняття з різних точок зору тощо. Макетування дозволило визначити габаритні розміри пам'ятника: загальна його висота (разом із постаментом) становить 9 м., висота постаменту (разом із базою) -- 3 м.

На відлиття пам'ятника витрачено майже 5 т. бронзи. Всередині пам'ятника знаходиться особлива металева конструкція, що скріплює монумент, утримує його окремі фрагменти, робить споруду особливо міцною. Для постаменту використано граніт Токовського кар'єру (Дніпропетровщина), що має приємний темно-малиновий відтінок.

З різних причин встановлено лише постамент із пам'ятником і розетка (основа), інші елементи ансамблю доопрацьовувалися пізніше, окремі з них так і залишилися невиконаними. Для досягнення єдиного просторового ритму та архітектурної цілісності ансамбль центральної площі міста потребує подальшого упорядкування, різноманітні архітектурні деталі -- освітлювальні ліхтарі, лави, мощення гранітної площі, конструктивні вузли, елементи озеленення та інше мають бути вирішені в сучасних стильових формах.

Із спорудженням пам'ятника площа набула цілком визначених та закінчених композиційних характеристик обмеженого чіткими ритмами простору, завершеного і самостійного. Постать Т.Шевченка зайняла належне місце у цьому просторі, вона немов випромінює надміцні потоки пластичної енергії, наповнюючи простір площі емоційно, ритмізуючи його і об'єднуючи в цілком закінчене ціле. Пам'ятник визначає загальну форму площі та згладжує одноманітний строгий стрій прямокутних і жорстких форм оточуючих споруд, притаманних місту [7; 53], вносить елемент національної поетики.

За пластичним вирішенням пам'ятник виконано з орієнтуванням на кращі зразки вітчизняного і зарубіжного монументального мистецтва, хоча авторський колектив відмовився від «ілюстративного» підходу, характерного для української, російської та білоруської скульптури в минулому. Зі слів П.Подольця, одного з авторів, при роботі над проектом, детально вивчалися пам'ятники вітчизняного та зарубіжного монументального мистецтва; аналізувалися пластико-формотворчі закономірності пам'ятника І.Федорову у Львові, відзначалися елементи його композиційної цілісності та узагальнення. Цікавилися також грузинською монументальною пластикою, якій притаманна лапідарність пластичних форм, патетична напруга та величавість образів [2]. На таких засадах працювали відомі грузинські скульптори Е.Амашукелі (автор статуї «Мати-Грузія», монумента Перемоги в Горі) та М.Бердзенішвілі (автор пам'ятника поету Д.Гурамішвілі в Тбілісі). Аналогічні образно- смислові пластичні характеристики автори прагнули втілити в пам'ятнику Шевченку, наповнити його особливим ідейним змістом національної свідомості, незалежності, свободи. Тому постать зображено в русі. «Ілюстративний» характер повністю відсутній, пам'ятник не є звичайною ілюстрацією творчості великого поета, монумент постає як могутній узагальнюючий образ із великим образно-смисловим наповненням. Привертає увагу пластика голови поета: втомлений, але вольовий та зосереджений погляд, пластичні форми вирішені узагальнено, цілісно, не подрібнені випадковими елементами, усе підкорено відтворенню основного -- величі, значимості та грандіозності зображеної людини. Цьому сприяє зображення плаща поета; на ньому немає деталей, які змінювали б силует, до того ж, до низу він полегшується, незважаючи на відсутність прорізних деталей.

Пам'ятник став знаковим як для міської інфраструктури, так і в контексті вітчизняного монументального мистецтва. Він увійшов до скарбниці регіональної та загальнодержавної культурно- мистецької спадщини, ставши символом м. Рівне [7; 56]. Авторському колективу, не порушуючи принципів стилістики сучасної європейської пластики, вдалося зберегти ментальну ідентичність та творчу самобутність.

Висновки

Розглянувши основні аспекти спорудження пам'ятника Т.Шевченку у м. Рівне, можемо стверджувати, що спорудження такого монумента в місті було б неможливе без відповідних передумов, що склалися в державі, без внутрішнього співпереживання та приналежності до історичної долі України, її національної пам'яті усіх, хто до цього причетний, особливо авторському колективу. Авторам довелося здійснити велику роботу з архітектурно-мистецькою, історичною, народознавчою джерельною базою, створенням проекту ансамблю, макету монумента, безпосередньо над самим зразком у матеріалі. Як результат, створений об'ємно- просторовий ансамбль з монументом у центрі не лише органічно доповнює центральну площу міста, об'єднує усі існуючі та новостворені архітектурні і скульптурні форми у гармонії з навколишнім простором, він по особливому одухотворений смисловим наповненням та ідеєю значимості, величі зображеного поета. Образ Шевченка наділений рисами патетичної напруги та величавого спокою одночасно, така особливість пам'ятника найбільше визначає творчу оригінальність авторського колективу. Можемо стверджувати, що створений на кращих традиціях монументального мистецтва пам'ятник відповідає просторово-композиційним завданням та вимогам до пам'яток такого типу. Вирішено найважливіше завдання -- загальний пластичний об'єм пам'ятника, уся його маса утвердилась у просторі центральної площі міста, а уся площа виявилася композиційно завершеною [3; 146]. Композиційним центром, його пластичною кульмінацією став сам пам'ятник, наділений особливим ідейним змістом, що повністю розкриває образ поета, несе у собі ідею національної самосвідомості, незалежності, звільнення. Тому цей пам'ятник є значним у культурно-мистецькій спадщині, його поява продовжила та доповнила вагомі досягнення вітчизняної монументальної скульптури.

Список використаної літератури

Велігоцька Н. Монументальна скульптура в середовищі сучасного міста / Н. Велігоцька // Образотворче мистецтво, 1982. - № 2. - С. 8-13.

З приватного архіву П.Подольця.

Пам'ятники, пам'ятні знаки, меморіальні дошки Рівненської області: наук.-допом. бібліогр. покажч. / Рівнен. обл. універс. наук. б-ка; уклад.: Л. М. Малишева, Н. М. Кожан; -- Рівне : Волин. обереги, 2015. -- 186 с.

Полякова Н. И. Скульптура и пространство / Н. И. Полякова. -- М. : Сов. художник, 1982. -- 196 с.

Протас М. О. Українська скульптура ХХ століття / М. О. Протас / Ін-т проблем сучасного миств. Акад. наук України. -- Київ : Інтертехнологія, 2006. -- 278 с. : іл.

Протас М. О. Скульптурные симпозиумы Украины: Стилистико-парадигмальная эволюция / М. О. Протас / ИПСИ НАИ Украины. -- Київ : Феникс, 2012. -- 400 с.: ил.

Степанишин Б. Пам'ятник Т. Шевченку в Рівному / Б. Степанишин // Волинь, 1992. -- C. 4-5.

Турчин В. С. Монументы и города / В. С. Турчин. -- М. : Сов. художник, 1989. -- 204 с.

Размещено на Allbest.ru