Культурний потенціал Національного історико-меморіального заповідника "Поле Берестецької битви"

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 008:[727:069](477)

Культурний потенціал Національного історико-меморіального заповідника «Поле берестецької битви»

Адамчук Катерина Дмитрівна,

магістрант кафедри культурології і музеєзнавства,

Рівненський державний гуманітарний університет, м. Рівне

Наведено огляд публікацій, в яких досліджено створення, розвиток та діяльність Національного історико-меморіального заповідника «Поле Берестецької битви», описано основні його знахідки, меморіальні об'єкти та інші пам'ятки, що становлятьоснову функціонування музею, їх історію, значення та роль в історії української культури. Крім того, у статті вивчено вплив соціальних та політичних процесів у суспільстві на розвиток музею, як соціально-культурного інституту.

Ключові слова: архітектурно-меморіальний комплекс, Церква Георгія Переможця, храм-пам'ятник, церква Святого Михаїла XII ст., музей-заповідник.

Проведен обзор публикаций, в каких исследовано создание, развитие та деятельность Национального историко-мемориального заповедника «Поле Берестецкой битвы», описано основные его находки, мемориальные объекты и другие памятки которые составляют основу функционирования музея, их историю, значение и роль в истории украинской культуры. Кроме того, в статье изучено влияние социальных та политических процессов в обществе на развитие музея ка социально-культурного института.

Ключевые слова: архитектурно-мемориальный комплекс, Церковь Георгия Победоносца, храм- памятник, церковь святого Михаила XII, музей-заповедник.

The review of narrow publications that contain the research of the setting up, development and the operation of the National historical memorial preserve «Field of the Battle of Berestechko» are analyzed in article. The author investigates and describes main finds, commemorative architecture and other monuments to the past thatare the basis of operation of museum. In addition, author provides the research of the history of museum, its artifacts, values and role in the history of Ukrainian culture. In addition, the article studies the impact of social and political processes in the society on the development of the museum as a social and cultural institution.

Key words: architectural and memorial complex, theSt. GeorgeChurch, the St. MichaelChurch, underground crossing, Memorial Days of the dead Cossacks, museum, Museum-Reserve.

Постановка проблеми. Музейні установи, незалежно від їх типу, в усі часи виконували в суспільстві роль своєрідних сховищ інформації. На прикладі історії створення та розвитку Національного історико- меморіального заповідника «Поле Берестецької битви» здійснено спробу визначити, як забезпечити успішне виконання головних завдань, що стоять перед музеєм, як установою культури.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Питання, пов'язані з історією створення та розвитком Національного історико-меморіального заповідника «Поле Берестецької битви» достатньо висвітлені сучасні дослідники: історик-архівіст В.Рожко, Г.Бухало, краєзнавці Г.Лотоцький, Т.Назаришина, С.Прокопчук, А.Познікін, О.Борисюк, О.Данилишин та ін.

Помітний внесок дали грунтовні дослідження місць битви під Берестечком 1651 року істориків- археологів: І.Каманіна, І.Свєшнікова, Б.Прищепи, С.Ревуцького, О.Войтюка. Знахідки з розкопок не тільки поповнили експозицію музею і інформують про деталі побуту та військового ремесла наших предків, а й ствердили перспективу подальших досліджень.

Мета статті -- дослідити історію створення та перспективи розвитку Національного історико- меморіального заповідника «Поле Берестецької битви». культурний меморіальний заповідник

Виклад основного матеріалу дослідження. Як данина незгасимої пам'яті та глибокої шани подвигу козаків-запорожців у битві під Берестечком 1651 року, на початку XX ст. на західній околиці Волині у c. Пляшева постав архітектурно-меморіальний комплекс -- Козацькі Могили, нині Національний історико- меморіальний заповідник «Поле Берестецької битви». До складу заповідника входять храм -- пам'ятник Георгія Переможця (1910-1914 рр.), Михайлівська церква (XVII ст.), мурована стіна (1910-1914 рр.), пам'ятник Героям Берестецької битви (скульптор А.Кущ, 1991 р.); місця, пов'язані з битвою під Берестечком: острів Гайок (місце загибелі 300 козаків), острів Монастирщина (козацький цвинтар), озерце «Козакова яма» (місце загибелі одного з учасників битви), місця козацьких переправ, острів «Попів горб» (первинне місце Михайлівської церкви), ставка Б.Хмельницького, ставка хана І.Гірея III) [6; 2].

Архітектурний ансамбль заповідника розташований на острові Журавлиха у заплаві лівого берега Пляшівки. Збудований у 1910-1914 рр. Почаївською Лаврою за ініціативою архімандрита О. Віталія (Максименка) переважно на народні пожертви. В центрі знаходиться триярусна Свято-Гергіївська церква, побудована у стилі українського бароко за проектом В. Максимова. !коностас церкви, який одночасно є її західною стіною, а також декотрі внутрішні розписи виконані відомим українським художником Ыжакевичем.

У підземному ярусі храму зберігаються кістки полеглих козаків та повстанців, знайдені на місці битви. Також на території заповідника є визначна пам'ятка -- Свято-Михайлівська церква, перенесена з Острова. Побудована вона у 1650 р. Збудований пізніше підземний хід довжиною у 50 метрів з'єднує її з нижнім ярусом Свято-Георгіївської церкви. Неподалік Свято-Георгіївського храму-пам'ятника розташований музей заповідника. Його експозиція розмістилася у семи залах і присвячена подіям під Берестечком.

Перший музей волинської старовини на Козацьких Могилах створив В.Максименко ще на початку XX ст. У ньому «...чимало священицьких риз, шитих народними узорами, килимів, рушників, народного одягу, ряден із старовинним вибиванням. Є ліплені статуї святих, портрети князів та гетьманів українських, литовських та польських королів та магнатів» [7; 78].

Архімандрит Віталій запросив відомого історика І.Каманіна, члена Київського воєнно-історичного товариства, провести розкопи по місцях битви для знайдення матеріалу для музею. Було уточнено місця битви козаків із польським військом, зібрано останки полеглих козаків до саркофага у церкві та козацький речі -- шаблі, списи, самопали, ножі, речі побуту, а також, проведено фотографування поля Берестецької битви [4; 50].

Дві світові війни, а також політична нестабільність, призвели до того, що вищезгаданий музей був зруйнований, а територія сучасного заповідника занедбана.

Перші кроки з відновлення музею зроблена наприкінці 1965 р., коли під тиском громадськості було ухвалено рішення Рівненського облвиконкому про відкриття музею-заповідника «Козацькі могили», що став відділом обласного краєзнавчого музею.

17 червня 1967 р. у колишніх келіях монастиря було відкрито першу експозицію музею. Завідуючим призначили шанувальника минувшини, жителя с. Пляшева П.Лотоцького, який незмінно перебував на цій посаді до 1993 р.. Саме Павло Якович стояв на шляху розбудови, всенародного визнання і світової слави музею-заповідника [5; 51].

Першу експозицію допомагали створювати колеги-музейники: директор Дубенського музею В.Оселедець, знаний рівненський історик, краєзнавець Г.Бухало, художник Рівненського краєзнавчого музею В.Мічуда, завідуючий музеєм П.Лотоцький.

Визначилися з профілем музею; він мав бути меморіальним, тобто увічнювати мужність, стійкість та відвагу українських козаків та повстанців, яку вони виявили у боях під Берестечком. Концепція випливала з профілю. Музей розміщувався у 1966-1967 роках в п'яти залах: у I залі -- вступ, історія музею-заповідника; в II залі -- історія місця битви під Берестечком (XII ст. -- до 1648 р.). Визвольна війна українського народу під керівництвом Б. Хмельницького (1648 р. -- до літа 1651 р.); II, III, IV, зали -- Берестецька битва. Селянсько- козацьке військо, його класове розшарування. Польсько-шляхетська армія, її склад. Участь у війську донських козаків. Польські селяни і робітні люди в селянсько-козацькому війську. Участь у польському війську українських магнатів та феодалів; I фаза битви, II фаза битви. Значення Берестецької битви для возз'єднання України з Росією; V зала -- увічнення пам'яті полеглих у битві селян-повстанців та козаків. Визвольна війна українського, Берестецька битва, її учасники і обов'язково, щоб пропустила цензура висвітлювалась радянська сучасність (пам'ятки, партизанські загони, колгоспи, вулиці населених пунктів, названі іменами учасників битви, видання і т.д.) [2; 80].

У той час було закладено основні підвалини розвитку заповідника. Його працівники започаткували збиральницьку роботу меморіальних пам'яток, які мають безпосереднє відношення до подій 1651 р., сюди віднесено й різнопланові речі різних періодів історії, виконуючи тим самим одне з основних завдань музею -- накопичення та зберігання пам'яток історії та культури для прийдешніх поколінь.

Першими речами, що увійшли до збірки музею, став церковний інвентар, що залишився після монастиря: престол, шість ікон і майже 300 пам'яток культового призначення (хрести, чаші, діскоси тощо).

Дізнавшись про відкриття музею, місцеві жителі почали передавати його працівникам речі, випадково знайдені на полі битви, а також пам'ятки старовини, що знаходились у них дома. Музей поповнили пам'ятки, серед яких значну частину займали монети I пол. -- сер. XVI ст., люльки, археологічні матеріали первісно¬общинного ладу, зброя середини XVII ст. та часів Першої і Другої світових воєн [7; 78].

Перша експозиція збудована в основному на площинних матеріалах, але цього було замало, адже інтерес відвідувачів до музею зростав із кожним місяцем, кожним роком. Якщо у 1966 р. його відвідало 5513 екскурсантів, проведено 127 екскурсій, то наступного року -- відповідно 15 тисяч і 349 екскурсій. До 1 серпня 1970 р. на Козацьких Могилах побувало 74783 особи, з якими проведено 1872 екскурсії. Серед відвідувачів музею були письменники, поети, піснярі, драматурги, вчені: Л.Ревуцький, брати Майбороди, Д.Гнатюк, H. Матвієнко, Л.Костенко, М.Логвин, І.Шамо, І.Романчук, О.Апанович і багато ін. І однією з проблем, що постали перед новоствореним музеєм, було питання про поповнення його експонатами [2; 85].

З червня 1970 по 1992 рр. з ініціативи і під керівництвом професора, доктора історичних наук I. Свєшнікова на місці Берестецької битви працювала археологічна експедиція Рівненського краєзнавчого музею, що фінансувалася Рівненською обласною організацією Українського товариства охорони пам'яток історії та культури. Експедиція у 1970 р. провела поглиблену розвідку усієї території, на якій відбувалися події 1651 р. Було встановлено місця розташування частин української армії, татарських загонів, польських військ, ставку кримського хана Іслам-Гірея III, польського короля Яна II Казимира, місця двох переправ. Польові розвідки поєднувалися з вивченням усіх доступних вченому писемних опублікованих і архівних джерел, народних переказів і легенд. Розвідувальні роботи проходили паралельно з стаціонарними розкопками пам'ятки [7; 80].

Дослідивши кожен квадрат 2,5 га землі, історики виявили понад 5 тис. достовірних речей, що до цих розкопок відомі лише із скупих письмових історичних джерел, які відображають матеріальну культуру волинського села XVII ст., побут козаків та їх союзників -- ремісників і селян, озброєння і обладнання українського козацтва середини XVII ст. Після належного наукового опрацювання, вивчення, реставрації знахідки зайняли своє почесне місце в експозиції меморіального музею-заповідника.

Популярність Козацьких Могил щоразу зростає. Вже у 1989 р. музей відвідали -- 60 тис. осіб, в 1990 р. -- 150 тис.; найбільше в 1991 -- 500 тис. Хоча, як згадував директор П.Лотоцький, точний відлік вести неможливо. Попри те, що штат заповідника був малочисельний, виконував великі навантаження з обслуговування відвідувачів. Улітку проводили по 250 екскурсій в місяць, паралельно виконуючи різні господарські роботи.

Екскурсійне навантаження починалось із 20 березня і завершувалось 10 січня. З січня по березень проводили перебудову експозицій, робили поточний ремонт приміщення музею, щоб прийняти новий майбутній потік відвідувачів [10; 161].

Під керівництвом директора заповідника було проведено ремонтно-реставраційні роботи. У 1987-1989 рр. - перекрито куполи та позолочено хрести Георгіївського, реставровано іконостас Михайлівської церкви фахівцями Львівської реставраційної майстерні. В 1972 р. Київською реставраційною майстернею відновлено живопис Георгіївського храму. У 1987-1989 рр. -- перекрито куполи Георгіївської церкви, позолочено хрести на храмі, а також проведено реставрацію іконостасу Михайлівської церкви Львівською реставраційною майстернею [5; 52].

Проводилася наукова та видавнича робота. У 1967 р. до відкриття першої експозиції музею- заповідника видано фотобуклет «Козацькі могили» накладом у 10 тис. прим. під авторством Г.Бухала; у 1968 р. видавництво «Мистецтво» у Києві видало фото-буклет накладом 12 тис. прим., автор Л.Кравцов, видання якого перевидано накладом 50 тис. прим. 1971 р. У 1972 р. видавництво «Каменяр» у Львові видало путівник «Козацькі могили», автор П.Мах, накладом 26 700 прим. У 1981 р. вийшов путівник під назвою «Музей- заповідник у с. Пляшева на Рівненщині» за зібраними матеріалами журналіста ТАРС і РАТАУ П.Здоровила. У 1987 р. вийшов буклет «Поле народної слави» (м. Рівне, Облполітвидав). У 1990 р. видавництво «Мистецтво» (Київ) і «Каменяр» (Львів) видали путівник і фото-буклет І. Свєшнікова. У 1992 р. за результатами 20-річних розкопок на полі битви у львівському видавництві «Слово» видано монографію І.Свєшнікова «Битва під Берестечком». Також на музейну тематику «Козацьких могил» видано: у 1993 р. рівненським Державним редакційно-видавничим підприємством історичний нарис Г.Бухала «Круг містечка Берестечка», який видано вдруге і доповнене в 2008 р. Рівненським міським об'єднанням Товариства «Просвіта» ім. Т. Шевченка ВАТ «Рівненська друкарня». В 2003 р. рівненським видавництвом «Волинські обереги» -- «Козацькі могили. Музейний літопис», автор заступник директора з наукової роботи ДІМЗ «Поле Берестецької битви» Г.Лотоцький. В 2003 р. історико-краєзнавчий нарис: Національний пантеон «Козацькі могили» групи авторів: Рожко В., Пришляк В., Лотоцький П. та ін., луцьким видавництвом «Медіа» [10; 199.]. У 2005 р. видавництвом «Волинські обереги» надруковано хрестоматію завідувача кафедри культурології РДГУ, проф. Виткалова В. Г. та завідувача відділу історії обласного краєзнавчого музею доц. Пономарьової Т. О.

Починаючи з 1990 р., щорічно (і до цього часу), проводяться науково-теоретичні конференції на тему: «Берестецька битва в історії України» на якій істориками та музейними працівниками висвітлюються питання історіографії та джерелознавства періоду Козаччини, значення Берестецької битви, видатних осіб Берестецької битви, а також проблем музейної діяльності тощо.

У 1989 р. постало питання про поновлення богослужінь у колишніх храмах, що входили до складу музею. В селі зареєстровано релігійну громаду, для богослужінь вона отримала Георгіївський собор. Усе монастирське церковне начиння, що знаходилось на обліку в музеї чверть століття, було передане церковній громаді.

Проявом прагнення українців до утворення Помісної Православної Церкви стало відзначення 340 річниці Берестецької битви [1; 5].

18 червня 1991 р. поле Берестецької битви зібрало понад півмільйона тих, кому дорогі «Козацькі могили». Сюди прибули гості з багатьох країн світу, народні депутати України, голова Верховної Ради Л.Кравчук та патріарх України-Руси Мстислав (Скрипник). З цього святого місця відроджувалась українська державність. Під час урочисто-траурного мітингу Л. Кравчук оголосив «Козацькі могили» Державним історико-меморіальним заповідником «Поле Берестецької битви» (Постанова Кабінету Міністрів від 12.06.1991 р. № 20; Наказ Міністерства культури №154 від 29.07.1991 р.) [5; 55].

З січня 1992 р. розгорнулася робота з формування заповідника, штату. Затверджено положення про заповідник, штатний розпис, відкрито рахунок у Демидівському банку. Директором Державного історико- меморіального заповідника «Поле Берестецької битви» призначено Лотоцького П. Тоді ж відбулася передача експонатів із Рівненського краєзнавчого музею. Крім цього, музей поповнювався речами, що надходили від місцевих жителів та екскурсантів із різних куточків України та світу. І.Свєшніков, проводячи археологічні розкопки, активно допомагав створювати музей, під його керівництвом формувалась його експозиція.

До розробки концепції розвитку заповідника залучено Львівську міжобласну реставраційну майстерню та Київський інститут історії і теорії містобудування. Концепція передбачала будівництво нового музейного приміщення, упорядкування місць, пов'язаних із битвою та встановлення відповідних знаків на цих місцях.

Заповідник пройшов тривалу дорогу до визнання його Державним. Тому основним завданням повинно бути належне збереження пам'яток, що знаходяться на території, популяризація цього святого місця, проведення археологічних досліджень, розширення музейних площ і вшанування пам'яті козаків [5; 55].

У 1996 та 1998 рр. на полі битви проводилися розкопки під керівництвом С.Ревуцького, що мали на меті дослідити ще одну з козацьких переправ на місці битви, проведення розвідок на території заповідника та поповнення музейних фондів новими пам'ятками. Археологам вдалося віднайти чимало пам'яток, але стан їх збереження не дозволив приймати ці речі у фонди музею на постійне зберігання, тому збірку фондів поповнили лише польська монета 1625 року, люлька та металеве ядро XVII ст. [7; 81].

У 2003 р. відновлено дослідження поля битви під Берестечком. Замовником виступив заповідник, а виконавцем була ДП Рівненська філія Охоронної археологічної служби України. Археологічна експедиція під керівництвом Б.Прищепи виявила предмети озброєння, спорядження коней, речі побуту та особистого вжитку козаків, знаряддя праці, гроші (срібні коронні півтораки, литовські гроші і солід, карбованці за часів правління Сигізмунда III Вази), мідну панагію православного священника, свинцеві кулі різного калібру. Нові роботи на полі Берестецької битви 1651 р. показали перспективність подальшого вивчення цієї пам'ятки методами археології [8; 3].

Враховуючи вагомий внесок державного історико-меморіального заповідника «Поле Берестецької битви» у справу збереження об'єктів, що становлять особливу історичну, наукову і культурну цінність, його роль у формуванні історичної свідомості українського народу, вихованні у молодого покоління шанобливого ставлення до історії України, 2008 р. Указом Президента України В.Ющенка, заповіднику надано статус національного [13]. Працівниками музею-заповідника проводяться необхідні заходи, що забезпечують належне його функціонуваня: приймаються екскурсійні групи; збиральницька робота, перевидаються путівники музеєм, проводяться наукові конференції до річниць Берестецької битви, ювілейних дат музею та, зокрема, археолога І.Свєшнікова.

Структура заповідника (32 осіб) складається з адміністрації (4), науково-дослідного відділу (9), бухгалтерської служби (4), музейного персоналу (3), господарсько-обслуговуючого персоналу (1) [12].

У серпні 2015 р. на полі битви в чергове проводилися археологічні дослідження під керівництвом старшого наукового співробітника Рівненського краєзнавчого музею Войтюк О.П. Було знайдено фрагменти ліпної кераміки, кременю первісної доби, кулі до мушкетів, ядро малого калібру, шомпол, ґудзики, монети XVI -- XVII ст. Досліджено перспективний у археологічному плані сектор, що дозволяє окреслити ділянки для подальших виявлення і досліджень козацьких переправ [3; 20].

Висновки. Музей-заповідник «Поле Берестецької битви» з його унікальною колекцією козацьких XVII ст. речей, архітектурним ансамблем та творами образотворчого мистецтва, становлять надійну основу для подальшого розвитку, є невід'ємною частиною історико-культурних процесів, що відбуваються на території України та за її межами.

Козацькі Могили -- місце прощ та осередок національного духу українців, сюди впродовж багатьох років йдуть люди, щоб віддати шану та помолитись за спокій полеглих за волю України. В храмах відбуваються богослужіння на українській мові, започатковано український монастир з українським національно-свідомим чернецтвом. У червні 1991 р. поле Берестецької битви зібрало понад півмільйона людей тих, кому дорогі Козацькі Могили з цього святого місця відроджувалась українська державність.

Список використаної літератури

1. Борисюк О. О. Сторіччя Свято-Георгіївського чоловічого монастиря на «Козацьких Могилах» / О. О. Борисюк // Зб. тез наук.-практ. конф. «Берестецька битва в історії України». -- Пляшева, 2016. -- С. 4-9.

2. Бухало Г. Круг містечка Берестечка / Г. Бухало. -- Рівне : ВАТ «Рівнен. друк.», 2008. -- 168 с.

3. Войтюк О.П. Археологічні дослідження на полі Берестецької битви у 2015 році // Зб. тез наук.- практ. конф. «Берестецька битва в історії України». Пляшева. -- С. 19-21.

4. Данилишин О. Археологічні дослідження поля Берестецької битви / О. Данилишин // Зб. тез іст.- краєзнавчої конф. - Рівне, 2007. - С. 49-51.

5. Лотоцький Г. Козацькі могили. Музейний літопис / Г. Лотоцький. -- Рівне : Волинські обереги. -- 2003. -- 84 с.

6. Паспорт НІМЗ «Поле Берестецької битви». -- 4 с.

7. Познікін А. В. Етапи формування фондів Національного історико-меморіального заповідника «Поле Берестецької битви» / А. В. Познікін // Зб. тез наук.-практ. конф. «Берестецька битва в історії України». -- Рівне, 2011. -- С. 78-83.

8. Прищепа Б. Звіт про роботу у 2003 році археологічної експедиції Рівненської філії охоронної служби України на полі Берестецької битви 1651 р. / Б. Прищепа. -- Рівне, 2003. -- 41 с.

9. Прокопчук С. Ю. Державний історико-меморіальний заповідник «Поле Берестецької битви»: історичні витоки, історична періодизація становлення / С. Ю. Прокопчук // Зб. тез наук. конф. «Берестецька битва в історії України». -- Рівне, 2006. -- С. 57-60.

10. Рожко В. Національний пантеон «Козацькі могили»: Історико-краєзнавчий нарис / Рожко В., Пришляк В., Лотоцький П. -- Луцьк : Медіа, 2003.

11. Свєшніков І. Національний історико-меморіальний заповідник «Поле Берестецької битви»: Путівник / І. К. Свєшніков. -- Рівне, 2010.

12. Структура Національного історико-меморіального заповідника «Поле Берестецької битви» з 1 січня 2014 р. Затверджено : Наказ Міністерства культури України № 906 від 25 вересня 2013 р. // Архів НІМЗ.

13. Указ Президента України № 816/2008. «Про надання державному історико-меморіальному «Поле Берестецької битви» статусу національного».

Reference

1. Borysiuk O. O. Storichchia Sviato-Heorhiivskoho cholovichoho monastyria na «Kozatskykh Mohylakh» /

0. O. Borysiuk // Zb. tez nauk.-prakt. konf. «Berestetska bytva v istorii Ukrainy». - Pliasheva, 2016. - S. 4-9.

2. Bukhalo H. Kruh mistechka Berestechka / H. Bukhalo. -- Rivne : VAT «Rivnen. druk.», 2008. -- 168 s.

3. Voitiuk O.P. Arkheolohichni doslidzhennia na poli Berestetskoi bytvy u 2015 rotsi // Zb. tez nauk.-prakt. konf. «Berestetska bytva v istorii Ukrainy». Pliasheva. -- S. 19-21.

4. Danylyshyn O. Arkheolohichni doslidzhennia polia Berestetskoi bytvy / O. Danylyshyn // Zb. tez ist.- kraieznavchoi konf. -- Rivne, 2007. -- S. 49-51.

5. Lototskyi H. Kozatski mohyly. Muzeinyi litopys / H. Lototskyi. -- Rivne : Volynski oberehy. -- 2003. -- 84 s.

6. Pasport NIMZ «Pole Berestetskoi bytvy». -- 4 s.

7. Poznikin A. V. Etapy formuvannia fondiv Natsionalnoho istoryko-memorialnoho zapovidnyka «Pole Berestetskoi bytvy» / A. V. Poznikin // Zb. tez nauk.-prakt. konf. «Berestetska bytva v istorii Ukrainy». -- Rivne, 2011. -- S. 78-83.

8. Pryshchepa B. Zvit pro robotu u 2003 rotsi arkheolohichnoi ekspedytsii Rivnenskoi filii okhoronnoi sluzhby Ukrainy na poli Berestetskoi bytvy 1651 r. / B. Pryshchepa. -- Rivne, 2003. -- 41 s.

9. Prokopchuk S. Yu. Derzhavnyi istoryko-memorialnyi zapovidnyk «Pole Berestetskoi bytvy»: istorychni vytoky, istorychna periodyzatsiia stanovlennia / S. Yu. Prokopchuk // Zb. tez nauk. konf. «Berestetska bytva v istorii Ukrainy». -- Rivne, 2006. -- S. 57-60.

10. Rozhko V. Natsionalnyi panteon «Kozatski mohyly»: Istoryko-kraieznavchyi narys / Rozhko V., Pryshliak V., Lototskyi P. -- Lutsk : Media, 2003.

11. Svieshnikov I. Natsionalnyi istoryko-memorialnyi zapovidnyk «Pole Berestetskoi bytvy»: Putivnyk /

1. K. Svieshnikov. -- Rivne, 2010.

12. Struktura Natsionalnoho istoryko-memorialnoho zapovidnyka «Pole Berestetskoi bytvy» z 1 sichnia 2014 r. Zatverdzheno : Nakaz Ministerstva kultury Ukrainy № 906 vid 25 veresnia 2013 r. // Arkhiv NIMZ.

13. Ukaz Prezydenta Ukrainy № 816/2008. «Pro nadannia derzhavnomu istoryko-memorialnomu «Pole Berestetskoi bytvy» statusu natsionalnoho».

Размещено на Allbest.ru