Маскарадні костюми Чарльза Ворта як важливий елемент європейської моди другої половини ХІХ століття

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Маскарадні костюми Чарльза Ворта як важливий елемент європейської моди другої половини ХІХ століття

Дихнич Людмила Петрівна, кандидат історичних наук, доцент кафедри індустрії моди, Київський національний університет культури і мистецтв, м. Київ

Статтю присвячено висвітленню діяльності першого всесвітньо відомого дизайнера одягу, засновника «високої» європейської моди -- Чарльза Фредеріка Ворта (1825-1895 рр.). Розкрито історію створення модного Дому «Ворт», визначено специфіку його дизайнерського стилю; проаналізовано особливості конструювання та декоративного оздоблення маскарадних костюмів, виконаних Чарльзом Вортом.

Ключові слова: Чарльз Ворт, «висока мода», костюмований бал, маскарадний костюм.

ворт дизайнерський маскарадний костюм

Постановка проблеми. Французький дизайнер англійського походження Чарльз Фредерік Ворт (18251895 рр.) став першим всесвітньо відомим кутюр'є, творцем «високої» європейської моди (haute couture). Він одягав найбагатших і найвпливовіших жінок свого часу: представниць королівських династій Вікторіанської епохи, дружин аристократів і мільйонерів. Саме Ч.Ворту належить чимало винаходів у сфері модного бізнесу. Фантазія кутюр'є була надзвичайно сучасною для свого часу. Приміром, він прикрашав бальний кринолін телеграфними проводами та чипляв на них мініатюрні ластівки; зображав на спідниці паровоз -- символ прогресу середини ХІХ ст.; прикріплював на сукню гніздечка птахів; створив неймовірний шлейф із пір'я павича тощо [1; 8].

Метою даної публікації є вивчення колекції одягу модного Дому «Ворт», створеної протягом 18701890-х рр.. для костюмованих вечорів та маскарадних балів. Актуальність дослідження зумовлена підвищенням інтересу вітчизняних науковців до студюювання модних європейських тенденцій середини ХІХ ст. із метою визначення їх впливу на подальший розвиток світової індустрії моди. У ході дослідження передбачано вирішення наступних актуальних завдань:

розглянути історіографію заявленої проблеми;

висвітлити історію створення модного Дому «Ворт», визначити специфіку його дизайнерського стилю;

проаналізувати особливості конструювання та декоративного оздоблення маскарадних костюмів, створених Ч. Вортом.

Аналіз джерельної бази доводить, що окремі аспекти заявленої теми неодноразово обговорювалися у науковому колі сучасних вітчизняних (В.Скляренко, Н.Вологжина, О.Ісаєнко, І.Колозинська) [10; 96--101] та зарубіжних дослідників (І.Криксунова, А.Латур, К.Михальова, Я.Нерсесов, О. Хоошилова) [3-5], [7; 132-134], [11; 209-214]. Ними було розглянуто біографію Ч.Ворта, проаналізовано досягнення у сфері створення модного одягу, висвітлено значення дизайнерських винаходів Ворта, що певним чином вплинули на подальний розвиток світової моди.

Безпосередній інтерес у контексті визначеної теми становлять автобіографічні спогади молодшого сина

Ч.Ворта, Жана-Філіпа -- «Століття моди» (Москва, 2013) [2], написані наприкінці 1920-х р. Маскарадним костюмам у них присвячено окрему главу. Зокрема, детально описано елементи одягу, особливості його декорування та якість матеріалів, з яких він був виготовлений.

Цікавим джерелом для вивчення історії створення та функціонування модного Дому «Ворт» слугують мемуари відомих французьких манекенниць середини ХХ ст. Праллін і Фредді («Таємниці паризьких манекенниць», М., 2010). Окрему увагу привертають публікації сучасних дослідників індустрії моди: О.Васильєва [1; 7-12], Є.Мусіної [6], І. Правденко [8].

Отже, засновник «високої моди» Ч. Ворт народився 1825 р. у містечку Бурн у Лінкольнширі (Великобританія) в бідній англійській родині. У 13 років хлопчик подався до Лондону у пошуках заробітку. Переїхавши до столиці об'єднаного Королівства, він на сім років пов'язав своє життя з фірмою «Lewis & Allenby», що спеціалізувалася на торгівлі текстилем, прикрасами, шалями, тканинами. Там Ворт виконував обов'язки продавця модного магазину. Вільний час юнак проводив у Лондонській національній галереї, вивчаючи живописні полотна старих майстрів. Він малював, копіюючи візерунки тканин і вишивок, робив ескізи деталей суконь із полотен великих художників. Ці багатогодинні заняття стали для майбутнього дизайнера одягу університетом і відіграли величезну роль у становленні його як творця історичного костюму.

1846 р. Ч.Ворт залишив батьківщину і перебрався до Парижу, де влаштувався на роботу прикажчиком відомого столичного магазину «Villede Paris»; згодом перейшов на роботу до фірми «Gagelin-Opiges & Cie». Остання була найвідомішим у середині ХІХ ст. модним Домом Парижа. Там Ворт почав свій шлях до великої кар'єрі. Офіційне визнання прийшло до нього декількома роками пізніше, коли 1855 р. на Міжнародній виставці в Парижі він отримав медаль першого класу за розробку шлейфу нової конструкції, який спадав із плеча, а не талії, створюючи тим самим абсолютно новий силует жіночої сукні.

У 1857 р. спільно з компаньйоном -- шведом Отто-Густавом Бобергом Ворт заснував у Парижі власну фірму, яку з часом повністю викупив і створив у столиці перший Дім моделей. Основою його виробництва стали вечірні та вихідні сукні. У рекламі одягу чоловікові допомагала дружина -- Марі-Августина Верне, яка демонструвала (наносила візити) дамам вищого світу сукні Ворта, знайомила їх з ескізами нового одягу. Одна з таких аудієнцій й вирішила долю модельєра. Відвідуючи протягом кількох тижнів дружину австрійського посланника в Парижі, графиню Пауліну фон Меттерніх (вона вважалася наймоднішою жінкою у французькій столиці) -- Марі-Августина переконала її купити за символічну ціну одну з суконь Ч. Ворта. Згодом, побачивши це вбрання, імператриця Марія- Євгенія (дружина Наполеона ІІІ) зажадала представити їй його творця. Ця зустріч стала зламною у житті Ч. Ворта, який одразу став постачальником французького імператорського двору [10; 96-98].

Після знайомства з Марією-Євгенією клієнтами модельєра закономірно стали придворні дами, які замовляли сукні десятками. Відомо, що для церемонії урочистого відкриття Суецького каналу Ворт створив для французької аристократії понад 150 суконь. Незабаром кутюр'є здобув світову популярність: його клієнтами стали 9 королівських домів Європи. Шанувальниками одягу Ворта стали Єлизавета Австрійська, іспанська королева Марія Христина, королева Швеції Луїза, російська імператриця Марія Федорівна та інші короновані особи [7; 132--134].

Популярність Ворта пояснювалася тим, що крім елегантності, його туалети було зручно носити. Зокрема, вже до 1860-х років кутюр'є змінив форму криноліну (величезної нижньої спідниці), створивши каркас сукні з гнучких сталевих обручів, з'єднаних по вертикалі рухливими стрічками; згодом поміняв круглий каркас на овальний. Кринолін Ворта надавав величезні мождивості для прийняття «благородних» поз, які вимагалися тодішніми королівськими церемоніалами, своєю шириною він визначав дистанцію і дозволяв зовні дотримуватися обумовленої скромності.

Десять років кринолін Ворта був на піку моди, доки сам модельєр не запропонував замість нього новий винахід -- турнюр. З його допомогою Ворт знов змінив силует і форму сукні. Спереду спідниця стала плоскою і прямою, а задня її частина знаходилась трохи нижче талії і збільшувалася спеціальним каркасом або подушечкою -- турнюром, над яким тканина збиралася великими складками. Зверху спідниця прикрашалися воланами, оброками і бантами. Крім турнюра Ч.Ворту належить ще кілька «модних» винаходів. У 1860 р дизайнер придумав «туніку» -- модну спідницю до коліна, яку носили поверх іншої, подовженої. Кутюр'є став першим, хто запропонував шити сукні з двома змінними ліфами, один з яких (більш закритий) був візитним, інший (декольтований, з дуже короткими рукавами) -- бальним. Крім того, модельєр винайшов корсет особливої S-образної конструкції, яка надавала жіночим фігурам модний силует пісочного годинника (пишні груди і стегна на противагу вузькій талії). Завдяки Ворту в моду увійшло хутро, зокрема з'явилися хутряні пальто, а також елементи одягу з хутряною опушкою (наприклад, довга накидка без рукавів - ротонда, оксамитова кофта оброблена хутром, хутряні пелерини тощо). «Перше пальто з котикового хутра було ще одним його прагненням ввести у моду щось нове, -- писав у своїх спогадах про батька Ф.Ворт. -- Перш ніж він змоделював цей вид одягу, який очікувала така неймовірна популярність, хутро ніколи не використовувалося для виготовлення пальто, за винятком хутряних підкладок. Така підкладка носила назву «а-ля рюмс» [2; 125].

Звертався дизайнер й до східної тематики. Він ввів в ужиток шалі з китайського крепу з вишитими шовком зображеннями пагод, китаянок із віялами, дивовижних птахів, драконів і фантастичних квітів. Щорічні колекції модного одягу від Ворта миттєво розкуповувалися. Художник комбінував різноманітні матеріали, що відрізнялися за фактурою, кольором та орнаментом. Спідниці нарядів прикрашалися довгим шлейфом, воланами, рюшами, стрічками, вишивкою, бісером, стеклярусом. Колір сукні визначався сезоном, призначенням і віком. Верхній одяг найчастіше конструювали з вовни та оксамиту темних кольорів. Для візитних і прогулянкових костюмів використовували різні відтінки зеленого та коричневого. Чорний оксамит вважався переважно вечірньою тканиною [10; 99].

Наголосимо, що окремим напрямом роботи модного Дому «Ворт» було виготовлення маскарадних суконь. Досить докладно про це можна дізнатися з мемуарів Ж. Ф. Ворта, де він описує не лише святкове вбрання, а й процес його створення. «Він був відомий своєю здатністю придумувати незвичайні маскарадні костюми, -- згадував син про батька. -- І коли б не з'явилося оголошення про костюмований бал, жінки натовпами прямували до нього, благаючи виготовити щось відмінне від звичайної показної мішури подібних розваг, і часто-густо лише за 12 годин до події!» І далі: «Якщо задуматися про тисячі суконь, які він змоделював, про сотні жінок, яким батько створював вбрання, революцію в жіночій моді, їм здійснену, його безмежні вимоги до оригінальності, можна дивуватися тому, що Ворт ніколи не повторювався! І це дійсно так. Для батька кожне вбрання ставало новим творінням, кожна жінка -- ще одним натхненням, а кожен маскарад ще однією можливістю...» [2; 89, 110].

Зокрема, відомо, що Ч. Ворт розробив кілька маскарадних суконь у стилі павича. Одна з них була виконана з «білого оксамиту поверх лимонного тюлю, мала майстерний малюнок з перлин і срібного пір'я та білосніжний плюмаж по краю декольте» [2; 87]. Інший костюм у стилі павича зроблений на замовлення принцеси де Саган. Окрім сукні він складався з шлейфу з пір'я декоративних птахів та діамантового головного убору, над яким височіла голова павича з чубком [2; 91]. Остання сукня була виготовлена для Бала Звірів, де Ворт також представив оригінальний костюм у стилі джунглів. Це була сукня блакитного кольору з сріблом та поясом вишневого відтінку. Необхідний ефект досягався шлейфом, зробленим з тигрової шкури, і капюшоном в формі голови хижака. Капюшон прикріплювався до волосся за допомогою іклів тварини. Великі дорогоцінні камені надавали убору стійкості. Шию прикрашали кілька ниток перлів [2; 91].

Оригінальних форм набув створений ним костюм русалки, виконаний з зеленувато-блакитного тюля з двома риб'ячими хвостами з тканини. Через спину та широку спідницю тягнувся довгий шлейф вишитими срібними лусочками. Доповненням до костюму стала перука з м'якого довгого волосся, а також прикраса -- шовкова мережка, інкрустована перлинами і черепашками [2; 89-90].

Звертаючись до тематики часів Людовика XIV, Ч. Ворт створив один із найбагатших жіночих маскарадних костюмів. Його описували так: «Він був таким самим темно-синім, як ніч, а маленький ліф тримався на бретельках, твердих від дорогоцінних каменів. Тлом для цієї ніжно-синьої краси Ворт взяв перлинно-сірий оксамитовий купол, який закінчувався парадним шлейфом. Підкладку він зробив із рожевого атласу, і багато вибив сріблом і перлами. Цей купол несли четверо маленьких негренят, одягнених у сліпучо-білі костюми» [2; 90]. Схожою за конструкцією, кольоровою гамою та декором стала сукня Богині Ночі для іншого костюмованого вечора. Вбрання було виготовлено з темно-синього оксамиту і розшите діамантами. Волосся прикрашала діадема з сапфірів і діамантів [2; 107].

Одним із найдорожчих маскарадних костюмів, створених кутюр'є для чоловіків, став костюм Людовика XV з оксамиту кольору соломи, вишитий сріблом, перлами і діамантами. Жилет виготовлений з білого з золотом дамаста, з точною копією старовинного малюнка. «Кожна перлина і діамант нашивалися вручну, і у кількох дівчат ця робота зайняла майже місяць. Якби замовник не наполягав на тому, щоб його костюм був досконалістю, ми б ніколи не наважилися на таку дорогу роботу...», -- згадував син дизайнера [2; 110-111]. Але не лише розкіш, а навіть навпаки, простота сільського життя привертала до себе увагу кутюр'є. За спогадами Ф.Ворта, для Сільського балу Ч.Ворт одягнув своїх клієнток у прості селянські сукні зі скромних матерій. А одного разу він створив костюм дівчини-жебрачки у лахмітті. «Волосся було вільно розпущено, на голові хустка та старий солом'яний капелюх поверх неї, великий кошик з квітами в руках...», -- так описував це маскарадне вбрання син дизайнера [2; 107].

Окреме місце в маскарадних роботах майстра посіла давньоримська та давньогрецька тематика. Зокрема модельєром створено костюм богині Мінерви. Як згадували сучасники, це була велична сукня з шовкового газу, вишита відтінками рожевого кольору. Доповненням до вбрання слугувала маленька діамантова діадема «з крилами ібіса, що спадають до вух, і нитками бірюзи з діамантами, які звисали настільки низько, що могли покрити ліф» [2; 91]. Оригінальне декоративне оздоблення мав також костюм Медузи Горгони, прикрашений зміями, що обвивались навколо стегон і були вишиті блискітками. Вінчав вбрання головний убір у формі голови змії [2; 106]. Нерідко Ворт виготовляв одяг за готовими ескізами, скопійованими з полотен відомих художників. Одним із таких маскарадних костюмів стала сукня туркені, відтворена за картиною французького живописця ХVШ століття Карла Ванлоо. Як описував Жан-Філіп Ворт, доповненням до вбрання стали облягаючі східні шальвари і чадра [2; 90].

Висновки. Підсумовуючи викладений матеріал, закцентуємо на наступному:

Аналіз спеціальної літератури довів, що окремі аспекти діяльності Ч.Ворта у царині індустрії моди розглянуто у роботах вітчизняних (В.Скляренко, Н.Вологжина, О.Ісаєнко, І.Колозинська) та зарубіжних (О.Васильєв, І.Криксунова, А.Латур, К.Михальова, Є.Мусіна, Я.Нерсесов, І.Правденко, О.Хорошилова) дослідників. Важливим документальним підґрунтям для вивчення теми стали мемуари сучасників, зайнятих у роботі модного Дому «Ворт» (Жан-Філіп Ворт, манекенниці Праллін і Фредді). Разом із тим, через недостатню вивченість діяльності Ч.Ворта у сфері створення маскарадних костюмів, заявлена тема заслуговує на пильнішу наукову увагу.

Модний Дім «Ворт» виник у другій пол. ХІХ ст. у Парижі. Основою його виробництва стали вечірні та вихідні сукні. Зокрема, роботу модного осередка відрізняла тонка праця з бісером та стеклярусом, а також складний покрой моделей. Серед модних «винаходів» Ч. Ворта варто відзначити кринолін на каркасі з гнучких сталевих обручів, з'єднаних по вертикалі рухливими стрічками; корсет S-образної конструкції, турнюр. Ч. Ворт став першим, хто запропонував шити сукні з двома змінними ліфами та оздоблювати одяг хутром, ввів нову конструкцію шлейфа, який спадав з плеча.

Для створення маскардних костюмів Ч. Ворт комбінував різноманітні матеріали, що відрізнялися за фактурою, кольором та орнаментом, використовував також натуральне хутро тварин та оперення птахів. Сукні для костюмованих балів, зазвичай, прикрашалися шлейфами, воланами, рюшами, стрічками, вишивкою золотом, сріблом, бісером та стеклярусом. Для нарядів наближених до певних історичних епох, модельєр використовував справжні коштовні прикраси (перлини, діаманти, сапфіри тощо). За тематикою маскарадні костюми Ч. Ворта створювали образи давньоримських та давньогрецьких богинь, аристократії європейських держав різних історичних періодів, міфологічних героїв, представників тваринного світу тощо.

Наголосимо, що заявлена тема не може обмежуватись лише запропонованою публікацією і вимагає ретельнішого дослідницького вивчення з подальшим відображенням отриманих результатів у спеціалізованих монографіях з теорії та історії світової моди.

Список використаної літератури

Васильев А. Властелин моды. Предисловие к русскому изданию / А. Васильев // Ж. Ф. Ворт. Век моды; пер. А. Бряндинская [электронная кн.]. - М. : Этерна, 2013. - С. 7-12.

ВортЖ.-Ф. Век моды / Ж.-Ф. Ворт; пер. А. Бряндинская [электронная кн.]. -- М. : Этерна, 2013. --

336 с.

Криксунова И. Великие модельеры-новаторы ХІХ и ХХ веков // И. Криксунова. Книга -- подарок, достойный королевы обольщения [электронная кн.]. -- С-Пб.: Прайм-Еврознак, 2003. -- 160 с.

Латур А. Волшебники парижской моды / А. Латур [электронная кн.]. -- М. : Этерна, 2009. -- 440 с.

Михалева К. Мода: предмет, история, социология, экономика / К. Михалева [электронная кн.]. -- М. : Издательские решения, 2015. -- 304 с.

Мусина Е. Одна история Чарльза Ворта / Е. Мусина // 365. -- 2014. -- 22 октяб. [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: http://365mag.ru/fashion/odna-istoriya-charl-za-vorta

Нерсесов Я. Путешествие в мир: Мода / Я. Нерсесов. -- М. : Олма-пресс Гран, 2002. -- 240 с.

Правденко И. Чарльз Фредерик Ворт и рождение высокой моды / И. Правденко // Style Fashion be

fashionable. -- 2011. -- 1 июня. [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: // http:// style-

fashion.ru/history/CHarlz_Frederik_Vort_i_rozhdenie_vysokoi_mody/

Пралин Ф. Тайны парижских манекенщиц / Пралин. Ф. [пер. А. Григорьева; пред. и фотограф. А. Васильева]. -- М. : Этерна, 2010. -- 464 с.

Скляренко В. Сто знаменитостей мира моды / В. Скляренко, Н. Вологжина, О. Исаенко, И. Колозинская. -- Харків : Фолио, 2007. -- 512 с.

Хорошилова О. Костюм и мода Российской империи. Эпоха Александра II и Александра III / Хорошилова О. -- М : Этерна, 2015. -- 472 с.

References

Vasilev A. Vlastelin modyi. Predislovie k russkomu izdaniyu / A. Vasilev // V kn.: Zhan Filipp Vort. Vek modyi; perevod A. Bryandinskaya [elektronnaya kniga]. -- Moskva : Eterna, 2013. -- S. 7--12.

Vort Zh.-F. Vek modyi / Zh.-F. Vort; perevod A. Bryandinskaya [elektronnaya kniga]. -- Moskva : Eterna, 2013. -- 336 s.

Kriksunova I. Velikie modeleryi-novatoryi 19-go i 20-go vekov / V kn.: I. Kriksunova. Kniga -- podarok, dostoynyiy korolevyi obolscheniya [elektronnaya kniga]. -- Sankt-Peterburg : Praym-Evroznak, 2003. -- 160 s.

Latur A. Volshebniki parizhskoy modyi / A. Latur [elektronnaya kniga]. -- Moskva : Eterna, 2009. -- 440 s.

Mihaleva K. Moda: predmet, istoriya, sotsiologiya, ekonomika / K. Mihaleva [elektronnaya kniga]. - Moskva : Izdatelskie resheniya, 2015. - 304 s.

Musina E. Odna istoriya Charlza Vorta / E. Musina // 365. - 2014. - 22 oktyabrya. [Elektronniy resurs]. - Rezhim dostupu: http://365mag.ru/fashion/odna-istoriya-charl-za-vorta

Nersesov Ya. Puteshestvie v mir: Moda / Ya. Nersesov. - M. : Olma-press Gran, 2002. - 240 s.

Pravdenko I. Charlz Frederik Vort i rozhdenie vyisokoy modyi / I. Pravdenko // Style Fashion be fashionable. - 2011. - 1 iyunya. [Elektronniy resurs]. - Rezhim dostupu: // http://style-fashion.ru/history/ CHarlz_Frederik_VortjL_rozh.denie_vysokoi_m.ody/

Pralin F. Taynyi parizhskih manekenschits / Pralin. F. [per. A. Grigoreva; pred. i fotograf. A. Vasileva]. - Moskva : Eterna, 2010. - 464 s.

Sklyarenko V. Sto znamenitostey mira modyi / V. Sklyarenko, N. Vologzhina, O. Isaenko, I. Kolozinskaya. - Harkov : Folio, 2007. - 512 s.

Horoshilova O. Kostyum i moda Rossiyskoy imperii. Epoha Aleksandra II i Aleksandra III / Horoshilova O. - Moskva : Eerna, 2015. - 472 s.

Размещено на Allbest.ru