Фестиваль "Червона рута": традиції одноіменного ансамблю

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Фестиваль «Червона рута»: традиції одноіменного ансамблю

Шмаленко О.І.

Досліджено особливості фестивалів «Червона Рута» впродовж 1988-2016 рр. Закцентовано на продовженні учасниками фестивалів традицій одноіменного ансамблю. Аргументовано, що сьогодні провідною тенденцією сцени є синтез автентичної етнокультури і сучасних ритмів. Основоположником такого підходу був В. Івасюк та ВІА «Червона Рута». Сучасна українська сцена продовжує традиції ансамблю та модернізує його пісні у різних інтерпретаціях.

Ключові слова: «Червона Рута», фестиваль, українська музика, естрадний еталон.

Исследованы особенности фестивалей «Червона Рута» с 1988 по 2016 гг. Акцентировано на продолжении участниками фестивалей традиций одноименного ансамбля. Аргументировано, что сегодня ведущей тенденцией сцены является синтез аутентичной этнокультуры и современных ритмов. Основоположником такого подхода был В.Ивасюк и ВИА «Червона Рута». Современная украинская сцена продолжает традиции ансамбля и модернизирует его песни в разных интерпретациях.

Ключевые слова: «Червона Рута», фестиваль, украинская музыка, эстрадный эталон.

The features of the «Red Ruta» festival from 1988 to 2016 are investigated in this article. The attention is focused on the continuation by the participants of the festival the traditions of the eponymous ensemble. It is proved that today the leading trend of the scene is the synthesis of authentic ethnic culture and modern rhythms. The founders of this approach were V. Ivasjuk and VIE «Chervona Ruta». The modern Ukrainian stage continues the tradition of the ensemble and modernizes its songs in different interpretations.

Key words: «Red Ruta», festival, Ukrainian music, pop standard.

Постановка проблеми. Пісенний фестивальний фольклорний рух формує суттєвий внесок у соціальне та економічне життя України. Він популяризує автентичну народну творчість, українську культуру загалом, впливає на соціокультурну ситуацію в місцях проведення фестивалів.

Період 70-80-х рр. ХХ століття характеризується змінами у музиці, текстах, що використовують митці. Відбувається зміна змістовного наповнення музичних творів. Зокрема, тематика тестів пісень уже не присвячується лише праці, сільській культурі. Нові твори жваві, енергійні, актуальні для молоді, оскільки пов'язані з питаннями, що турбують молоде покоління (любов, стосунки між чоловіком та жінкою тощо). Ці пісні у виконані вокально-інструментальних ансамблів заохочують молодь танцювати.

Національний характер української естрадної музики сьогодні обумовлений зверненням до фольклору на різних рівнях. Подібний спосіб створення композицій призводить до виникнення таких типів взаємозв'язку фольклору з джазом, поп - і рок -музикою: обробки народних пісень, цитування музично-фольклорного матеріалу, створення оригінальних композицій на фольклорній основі, сплав національної манери виконання з інофольклорною [6]. Сьогодні популярними є пісні, що синтезують у собі етнічні мотиви, фольклор у сучасній обробці. Але ще у далекі 70-ті основоположником такого підходу був В.Івасюк та ВІА «Червона Рута».

Донині аранжування народних мелодій ВіА «Червона Рута» використовують популярні рок-команди -- «Гайдамаки», «Мандри», «Перкалаба», «Гуцул Каліпсо», «Кобза оригінал», «Плач Єремії», «Кому Вниз» та ін. Сучасна українська сцена продовжує традиції ансамблю та модернізує його пісні у різних інтерпретаціях.

Відповідно актуальним є аналіз відображення традицій ансамблю «Червона Рута» у пісенних практиках сьогодення, зокрема у фестивальній культурі.

Аналіз публікацій. Фольклорні фестивалі не є новим видом культурних практик, але їх внесок у розвиток пісенної творчості є маловивченим та малодослідженим: більшість публікацій міститься в різноманітних ЗМІ, є інформативними чи рекламними. Наукові дослідження у вітчизняній і зарубіжній літературі здебільшого апелюють до вивчення історії того чи іншого фестивалю або ж фокусуються на їх соціокультурному феномені [1, 5, 7]. Характерні риси української поп-музики висвітлені у праці В.Тормахової [6]. Етнокультурні виміри поп-культури у становленні виконавських естрадних колективів досліджені у роботі В.Плахотнюк [3]. Публікації щодо проходження фестивалів «Червона Рута» впродовж 1988-2016 рр. представлені у різних інтернет-виданнях, газетах [2, 8]. У них відображені умови участі у фестивалі, перелік виконавців, особливості організації. Проте аналіз відображення традицій ансамблю «Червона Рута» у пісенних практиках сьогодення, зокрема у фестивальній культурі у даних роботах не проведено.

Метою статті є дослідження практик фестивальної культури у розрізі традицій ансамблю «Червона Рута».

Виклад матеріалу дослідження. Вважається, що перший фольклорний фестиваль пройшов 1928 р. у м. Ешвіл у США. На ньому виступали танцювальні колективи та народні музиканти.

За радянських часів фестивалі почали проводитися з 1953 р., після смерті Й.Сталіна. Зокрема, Ленінські музичні фестивалі в Ульяновську, Московські зірки» в Москві (з 1964 р.), «Білі ночі» в Ленінграді (з 1965 р.), фестивалі самодіяльної і народної творчості та ін. На Всесоюзному фестивалі мистецтв «Дружба народів», у рамках якого проходило понад 80 республіканських і місцевих фестивалів, музичні та танцювальні номери демонстрували багатонаціональну культуру СРСР. Конкурси спрямовувалися на пошук молодих обдарованих виконавців по всій Україні, відкриття нових імен і виведення їх на велику сцену.

На відміну від інших, «Червона Рута» залишається єдиним некомерційним фестивалем, який цілеспрямовано підтримує саме українських виконавців, а не зарубіжних зірок. Участь у конкурсах не потребує жодних вступних внесків, а вхід для глядачів є вільним, що робить цей захід доступним для всіх бажаючих.

Головна вимога участі -- три пісні українською мовою та оригінальне творче обличчя. Конкурс відбудеться у таких жанрах: поп -, сучасна танцювальна, рок -, акустична музика, український автентичний фольклор.

У жанрі українського автентичного фольклору критеріями оцінки виступів є відповідність (походження) виконуваного матеріалу традиційним зразкам справжньої автентичної народної творчості, а його виконання -- максимально наближене до виконання справжніми носіями традиційної народної культури [4; 13]. На кожному відбірковому конкурсі визначають переможців та декілька резервістів, які отримують право виступити на заключному етапі фестивалю та представити свій регіон на всеукраїнському рівні.

Майже 90% відомих, популярних в Україні та за її межами вітчизняних виконавців, відкриті «Червоною Рутою». Серед них І.Білик, М.Бурмака, О.Пономарьов, А.Лорак, Руслана, К.Чіллі, гурти «Кому вниз», «Брати Гадюкіни», «ВВ», «Скрябін», «Мертвий півень», «Плач Єремії», «Піккардійська терція», «Брати Блюзу», «Тартак», «Танок на майдані Конго» та багато ін.

Ідея організації фестивалю належить журналісту І. Лепші. Її він висловив у статті «То є чистая вода...», вміщеній у часопису «Молодь України» від 27 грудня 1987 р. Далі І.Лепша запропонував проводити щорічний конкурс-фестиваль «Червона рута», на якому звучали б у виконанні професійних ВІА та солістів естради нові твори як композиторів-професіоналів, так і композиторів-аматорів. За його задумом у рамках конкурсу- фестивалю «Червона рута», присвяченому В.Івасюку, могла б відбуватися творча співпраця професіоналів з аматорами. Після публікації цієї статті до редакції газети «Молодь України» почали надходити листи з підтримкою такої пропозиції. Ідею створення фестивалю, присвяченого видатному буковинцеві, підтримали відомі митці і громадські діячі: С.Тельнюк, Д.Гнатюк, В.Зінкевич, Н. Яремчук, Д.Павличко, Н.Матвієнко.

У 1988 р. музиканти Т.Мельник, К.Стеценко, А.Калениченко та поет І.Малкович розробили концепцію фестивалю. Значну роль в організації фестивалю зіграло «СП Кобза (Україна-Канада)».

Фестиваль стоїть на сторожі українського. Майже всі учасники фестивалю продовжують пісенну творчість. Їх пісні формують українську молодіжну музику, яка була б конкурентоспроможною на міжнародній арені, модною і відповідною потребам молодого покоління, здійснюючи справжній переворот, естетичний прорив у культурі України, вносячи нові музичні жанри: фольк-рок, рок-готику, етно-рок, шокуючо-циркові, язичницький поп, магічно-заклинальний рок, козацький метал, думний рок, гуцульський нью-ейдж, коломийковий джаз-рок, пародійно-гротескові моменти, українську дискотечну музику, кабареткові жанри, в умовах глобалізації українського суспільства. червона рута ансамбль фестиваль

Кожен фестиваль «Червона рута» унікальний. Перший фестиваль української сучасної пісні «Червона рута» відбувся у Чернівцях на знак того, що тут жив і творив автор однойменної пісні, популярний виконавець та композитор В.Івасюк. Організаторами фестивалю виступили Міністерство культури УРСР, ЦК ЛКСМУ, Український фонд культури, спілки композиторів та письменників України. Конкурсанти змагалися у жанрах поп- і рок-музики, а також бардівської пісні та співаної поезії. У рок-змаганнях брали участь згодом популярні гурти «ВВ», «Брати Гадюкіни». Лауреатами та дипломантами фестивалю стали Т.Курчик, А.Миколайчук, П.Дворський, рок-ансамблі «Сестричка Віка», «Кому вниз». Фестиваль мав величезний вплив на політичну активність в регіоні, сприяв пробудженню національної свідомості серед української молоді.

Фестиваль не обмежувався виконавцями лише з України. На перший фестиваль «Червона Рута» приїхали музиканти з Аргентини, Австралії, Америки, Росії, Прибалктики. Для діаспорян був окремий концерт. Фестиваль тривав 7 днів.

Другий «рутівський» фестиваль, що відбувся в Запоріжжі 1991 р, вивів на широкий музичний простір такі групи як «Плач Єремії», «Табула Раса», «Мертвий півень», «Скрябін» та ін. У числі лауреатів і дипломантів фестивалю були гурт «Мертвий півень» (Львів) з піснею «Ми помремо не в Парижі» -- гран-прі, у жанрі поп-музики перше місце не було присуджене, друге місце отримав гурт «Пліч-о-пліч», співачка Ж. Боднарук, виконавець В.Хурсенко, третє місце -- гурт «Бункер Йо», Т.Житинський, сестри Тельнюк, А.Кіл, у жанрі рок-музики перше місце не було присуджене, друге дісталося гурту «Табула Раса», «Форте», третє місце отримали гурти «Лівий Берег», «Жаба в дирижаблі», «Плач Єремії», у жанрі бардівської пісні перше місце посів гурт «Мертвий півень», друге -- В.Царан, третє -- А.Чернюк, гурт «Мак-Дук».

Фестиваль «Червона рута», що відбувся в Севастополі, дав путівку на всеукраїнську сцену О.Пономарьову, А.Кравчуку, Р.Лижичко, В.Павліку, Ані Лорак, гурту «Піккардійська терція». Саме завдяки фестивалю «Червона рута» талановиту молодь незалежної України почули і в Канаді, і в США, і в Європі, оскільки вперше тут відбулися виступи представників української діаспори з усього світу. Під впливом першого такого фестивалю в українській естрадній пісні починається «нова фольклорна хвиля», що характеризується сучасною розробкою різних пластів національної пісні. Даний період характерний також стилістичним поділом традиційної естрадної пісні (власне, традиційна естрадна пісня -- ВІА, сольні виконавці та поп-музика) й початком усвідомлення колосального музичного потенціалу нації та активним творенням власної оригінальної музичної культури задля того, щоб ідентифікувати себе у світовому музичному просторі. Зауважимо, що на фестивалі «Червона рута» В. Івасюк розкрився не лише як пісняр, а ще як композитор самобутніх інструментальних творів. Було подолано уявлення про «неспроможність конкуренції» української естради.

Щодо подальшого місця проведення фестивалю-конкурсу «Червона рута», мала місце гостра дискусія. З самого початку було дві точки зору з приводу того, де проводити фестиваль. Перша -- повернення до його витоків у м. Чернівці, друга -- культурно-просвітницька місія фестивалю. Хоча існував певний позитив від проведення україномовного фестивалю сучасної пісні та популярної музики в тих містах України, де ще небагато знали про українську музичну культуру з елементами поєднання народнопісенної мелодики із сучасними ритмами.

«Червона рута» стала найбільшим і найпрестижнішим в Україні україномовним фестивалем сучасної молодіжної музики.

На фестивалі «Червона рута -- 93» конкурсанти творчо співпрацювали, незважаючи на боротьбу. Переможці фестивалю, подорожуючи до Західної Європи масово почали пропагувати українську пісню. На «Червоній руті-95» вперше заявила про себе українська сучасна танцювальна музика. В її жанрі переможцями стали О.Коновалов, «Шао? Бао!», EL Кравчук, «Зе Вйо».

«Червона рута -- 97» відзначилась тим, що на повну запрацював Продюсерський центр та Фестивальна школа. З конкурсантами вперше працювала група стилістів, продюсерів, хореографів, вокалістів.

«Червона рута -- 99» підтверджує культурно-просвітницьку місію фестивалю та відбувається переосмислення молодих митців. На жаль популяризація фестивалю спричинила втрату мистецького рівня на «Червоній руті -- 2001». Оскільки переможці конкурсу ім. В.Івасюка не дуже переобтяжують себе виконанням його пісень. І починає втрачатися зв'язок із «Червоною рутою -- 89».

«Червона Рута - 2003» проходила у робочій атмосфері. «Червона Рута - 2005» відзначилася проведенням відбіркових конкурсів які стали масовим, широкомасштабним загальнодержавним заходом. «Червона Рута - 2007» показала непідготовленість організаторів фестивалю прослуховувати велику кількість учасників, що в подальших «Рутах» було враховано. У рамках фестивалю, Ювілейна «Червона рута - 2009», окрім конкурсних змагань, організовували літературно-музичні вечори, книжкові ярмарки, показ українських документальних і художніх фільмів, вистави вуличного театру, концерт фольклорних колективів, виставки- ярмарки народних ремесел, виставку сучасного образотворчого мистецтва. «Червона рута -- 2011» особливу увагу привертає появою нового жанру - українського автентичного фольклору.

Фестиваль «Червона Рута» має всеукраїнський масштаб, формує сучасну естрадну і молодіжну школу вітчизняної музики. Він допомагає не лише сформувати сучасну естрадну й молодіжну школу вітчизняної музики, а й виробити нове бачення сучасної української культури з метою інтегрування у світовий культурний простір. Аналогічно у свій час пісні ансамблю «Червона Рута» відновили інтерес до українського фольклору, української ідентичності та сколихнули національну свідомість. Творчість ВІА «Червона Рута» є універсальною і водночас особливою. Фольклорна орієнтація, як наслідування стилю ансамблю, у формуванні виконавських колективів сьогодні -- це орієнтація в культурі, орієнтація в жанровому, мелодичному просторі, в тематиці, в підборі інструментів, презентативності свого фольклору або всіх іншофольклорних синтез.

Список використаної літератури

1. Головатюк В. Д. Фольклорні колективи та їх роль у підтримці традиції власного регіону (на матеріалі українців північного Підляшшя) / В. Д. Головатюк // Компаративні дослідження слов'янських мов і літератур. - 2012. - № 19. - С. 242-248.

2. Надвірнянський Ю. Фестиваль «Червона рута» як символ збереження національної культури крізь призму глобалізаційних процесів / Ю. Надвірнянський. - [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://mij- kraj.com.ua/mi-%E2%80%93-gorda-natsiya/festyval-chervona-ruta-iak-symvol-zberezhennia-natsionalnoi-kultury.

3. Плахотнюк В. Г. Етнокультурні виміри поп-культури у становленні виконавських естрадних колективів / В. Г. Плахотнюк. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://oaji.net/artides/2014/797-1409307722.pdf.

4. Положення про Міжнародний конкурс молодих виконавців української пісні ім. В.Івасюка // Молодий буковинець. -- 1993. -- 12 січ (№ 4).

5. Толубко В. О. Музичний фестиваль у сучасному соціо-культурному контексті: актуальні питання режисури / В. О. Толубко. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: // www.stattionline.org.ua/kultura /112/20810 -muzichnij-festival-u-suchasnomu-sociokultumomu-konteksti-aktualni-pitannya-rezhisuri.html

6. Тормахова В. М. Українська естрадна музика і фольклор: взаємопроникнення і синтез / В. М. Тормахова: автореф. дис... канд. мистецтв. : спец. 17.00.03. -- Музичне мистецтво. -- Київ, 2007. -- 17 с.

7. Чернецька С. Ю. Фольклорні фестивалі в системі сучасних засобів поширення етнографічної інформації та популяризації культурно-мистецької спадщини / С. Ю. Чернецька // Культура У країни. -- 2011. -- № 35.

8. 25 років тому відкрився фестиваль «Червона Рута»: з'явилась молодіжна українська музика. - [Електронний ресурс] -- Режим доступу: http://gazeta.ua/articles/culture/_25-rokiv-tomu-vidkrivsya-festival-cervona- ruta-zyavilas-molodizhna-ukrayinska-muzika/581978.

9. Holovatiuk V. D. Folklorni kolektyvy ta yikh rol u pidtrymtsi tradytsii vlasnoho rehionu (na materiali ukraintsiv pivnichnoho Pidliashshia) / V. D. Holovatiuk // Komparatyvni doslidzhennia slovianskykh mov i literatur. -- 2012. -- № 19. -- S. 242-248.

10. Nadvirnianskyi Yu. Festyval «Chervona ruta» yak symvol zberezhennia natsionalnoi kultury kriz pryzmu hlobalizatsiinykh protsesiv / Yu. Nadvirnianskyi. -- [Elektronnyi resurs] -- Rezhym dostupu: http://mij-kraj.com.ua/mi- %E2%80%93-gorda-natsiya/festyval-chervona-ruta-iak-symvol-zberezhennia-natsionalnoi-kultury.

11. Plakhotniuk V. H. Etnokulturni vymiry pop-kultury u stanovlenni vykonavskykh estradnykh kolektyviv / V. H. Plakhotniuk. -- [Elektronnyi resurs] -- Rezhym dostupu: http://oaji.net/articles/2014/797-1409307722.pdf.

12. Polozhennia pro Mizhnarodnyi konkurs molodykh vykonavtsiv ukrainskoi pisni imeni Volodymyra Ivasiuka // Mollodyi bukovynets, 1993. -- 12 sich. (№ 4).

13. Tolubko V. O. Muzychnyi festyval u suchasnomu sotsio-kulturnomu konteksti: aktualni pytannia rezhysury / V.O. Tolubko. -- [Elektronnyi resurs]. -- Rezhym dostupu: http://www.stattionline.org.ua/ kultura/112/20810-muzichnij-festival-u-suchasnomu-sociokultumomu-konteksti-aktualni-pitannya-rezhisuri.htmL

14. Tormakhova V. M. Ukrainska estradna muzyka i folklor: vzaiemopronyknennia i syntez / V. M. Tormakhova: аvtoreferat dys. na zdobuttia nauk. stupenia kand. Hystetstv. : spets. 17.00.03 -- «muzychne mystetstvo». -- K., 2007. -- 17 s.

15. Chernetska S.Iu. Folklorni festyvali v systemi suchasnykh zasobiv poshyrennia etnohrafichnoi informatsii ta populiaryzatsii kulturno-mystetskoi spadshchyny / S. lu. Chernetska // Kultura Ukrainy. -- 2011. -- № 35.

16. 25 rokiv tomu vidkryvsia festyval «Chervona Ruta»: ziavylas molodizhna ukrainska muzyka. -- [Elektronnyi resurs] -- Rezhym dostupu: http://gazeta.ua/articles/culture/_25-rokiv-tomu-vidkrivsya-festival-cervona- ruta-zyavilas-molodizhna-ukrayinska-muzika/581978.

Размещено на Allbest.ru