Прояви національно-культурного життя молдовської діаспори України в роки незалежності

ПРОЯВЛЕНИЯ НАЦИОНАЛЬНО-КУЛЬТУРНОЙ ЖИЗНИ МОЛДОВСКОЙ ДИАСПОРЫ УКРАИНЫ В ГОДЫ НЕЗАВИСИМОСТИ

Ровенский государственный гуманитарный университет ул. Пластовая, 31, г. Ровно, 33028, Украина

Визитив Юлия Николаевна, к. и. н., доцент кафедры истории Украины

В научном исследовании анализируются возможности реализации национально-культурных прав современной молдовской диаспоры в Украине. Так, изучены образовательные возможности на молдовском языке. Согласно ряду законодательных актов украинского государства, они реализуются поэтапно, начиная с дошкольного воспитания и затрагивают младшую, среднюю и старшую школу. В Украине также работают высшие учебные заведения, в которых ведётся профессиональная подготовка учителей молдовского языка.

В статье показаны направления работы молдовской диаспоры посредством телерадиокомуникаций. Проанализированы печатные средства массовой информации, телевидения и радиовещания. Прослежена реализация телерадиопроектов в Одесской и Черновицкой областях, где проживает самая многочисленная группа молдован.

Укомплектован список современных национально-культурных обществ и аматорских коллективов, которые работают для удовлетворения культурных запросов молдовской диаспоры в Украине.

Ключевые слова: диаспора; молдоване; молдовский язык; образование; средства массовой информации; культура.

Abstract

THE NATIONAL-CULTURAL LIFE OF MOLDOVAN COMMUNITY IN UKRAINE

Rivne State University of Humanities Plastova St, 31, Rivne, 33028, Ukraine

Vizitiv Yulia Mykolayivna, PhD in History, Assistant Professor of the Department of the History of Ukraine

This article analyses the life of Moldovan community in Ukraine. It was described the educational sphere for the Moldovans in our country. According to a number of legislative acts of the Ukrainian state, they begin to be implemented on the link of the pre-school education, and include junior, middle and high school. There exist conditions for Ukrainian Moldovans to receive the education by native language at schools. A number of higher education institutions providing vocational training teachers of Moldovan language.

In this article explored the directions of the activity of the Moldovan diaspora of Ukraine through the media. Through the Print Media, Television and Radio the information was detected and analyzed. Examined the realization of the TV-and-radio communications projects in Odesa and Chernivtsi districts, where lives the most numerous group of Moldovans.

It is completed with a list of modern national-cultural associations and amateur groups that work for amusement of the cultural needs of the Moldovan diaspora in Ukraine.

Key words: Ukraine; Moldovans; Moldovan Language; Education; Mass-Media; Culture.

Упродовж віків Україна була багатонаціональною державою, такою вона залишається і сьогодні. На її теренах проживають представники понад ста тридцяти національностей і ця цифра продовжує інтенсивно зростати у зв'язку зі збільшенням групи новітніх етнічних меншин. У результаті обличчя сучасного культурного соціуму України є конгломератом багатьох національних культур, які різною мірою в умовах глобалізації та історичної асиміляції намагаються акумулювати в собі досвід збереження національної і культурної ідентичності. Успішному вирішенню проблем регулювання міжетнічних взаємин сприяє імплементація та впровадження ряду законодавчих норм України та світу.

Логічно, що такий стан речей вимагає ретельного збору, вивчення, опрацювання, систематизації фактів, проявів, свідчень життєдіяльності діаспор. На окрему увагу заслуговує українсько-молдовське співжиття. Історія молдовської діаспори в Україні все ще потребує деталізованого вивчення. Це обумовлене необхідністю перегляду ряду концепцій, що побутували в минулому столітті; позбавленні ідеологічних нашарувань, залишених радянською історіографією; а також потребою оцінки досвіду співжиття титульної нації з молдовською меншиною в ХХІ ст. Не достатньо розкритою є проблема наукового висвітлення стану сучасних традицій, можливостей задоволення та реалізації освітніх прагнень молдован України [3; 9; 13; 14; 22]. Слід звернути увагу і на той факт, що нерідко молдован як в популярній, публіцистичній, так і в науковій літературі ототожнюють з румунами, приписуючи здобутки однієї діаспори іншій [9; 17, с. 170-176; 18].

Відповідно з вищесказаного випливає актуальність і новизна проблеми даного наукового дослідження. Об'єктом вивчення є молдовська діаспора в Україні у ХХІ столітті. Предметом -- реалізація національних потреб в освітньому просторі, через ЗМІ та діяльність культурних товариств. У процесі дослідження необхідно розв'язати наступні завдання: відстежити міграційні тенденції молдован України; проаналізувати освітні можливості молдовською мовою; розкрити діяльність масмедіа молдовською мовою в Україні; систематизувати розрізнені дані про роботу національних молдовських товариств та охарактеризувати їхню активність.

Молдовани належать до групи класичних національних меншин, тобто здавна мешкають на землях України. Вперше їх присутність фіксується в документах ХІІІ-Х^ ст. Протягом століть вони постійно долучалися до перебігу історичних подій на українських теренах, роблячи свій внесок у розбудову політики, економіки, культури.

За даними Всеукраїнського перепису населення 2001 р., в Україні проживають 258 618 молдован, що становить 0,5 % від загальної кількості населення України. Це третя за чисельністю національна меншина України. З часу попереднього перепису 1989 р., проведеного в УРСР, число молдован зменшилося на 83 882 особи. Згідно з даними перепису 2001 р. та інформацією міграційних паспортів Державної міграційної служби України, перше місце за чисельністю належить Одеській області (123 751), друге -- Чернівецькій (67 225), третє -- Миколаївській (13 171), четверте -- Кіровоградській (8 274), далі в порядку спадання йдуть області -- Донецька (7 171), АР Крим і Севастополь (4 562), Дніпропетровська (4 398), Луганська (3 252), Вінницька (2 944), Полтавська (2 562), Запорізька (2 476), Харківська (2 462), м. Київ (1 927), Черкаська (1 617), Київська (1 515), Житомирська (1 425), Хмельницька (1 353), Львівська (781), Сумська (778), Чернігівська (700), Івано-Франківська (557), Закарпатська (516), Рівненська (364), Тернопільська (356), Волинська (303).

Молдовани України рідною мовою назвали молдовську -- 70 %, російську -- 17,6 %, українську -- 10,7 %, іншу -- 1,7 %. Меншина є однією з найменш урбанізованих численних етносів України (міське населення становить -- 27 %) [1; 7; 8, с. 130; 11, с. 171-172; 16]. При опрацюванні вищевказаної інформації варто зважувати на похибки, пов'язані з природними коливаннями чисельності населення; також слід розуміти, що значна маса іммігрантів не стає на реєстрацію в органах Державної митної служби України (далі ДМС України), посольствах і консульствах, крім того, одним з визначальних чинників є відторгнення Криму та проведення антитерористичної операції на Сході України.

Президент України, Уряд та Міністерство освіти і науки України (далі МОН України) створюють необхідні умови для задоволення культурно-освітніх та духовних потреб громадян молдовської національності. За роки незалежності України сформовано законодавче поле освітянської галузі, розроблено нормативно-правову базу для розвитку національної системи освіти. Правовою основою формування державної політики щодо забезпечення прав національних меншин, зокрема в галузі освіти, є Закони України: «Про освіту», «Про дошкільну освіту», «Про загальну середню освіту», «Про позашкільну освіту», «Про професійно-технічну освіту», «Про вищу освіту» і т. д. Таким чином, в освітній системі передбачена можливість надання дошкільної, початкової, повної середньої освіти молдовською мовою для дітей з тих сімей, які цього бажають. Відповідними наказами міністерства визначено, що для абітурієнтів, які здобували повну загальну середню освіту молдовською мовою, за їхнім бажанням тести зовнішнього незалежного оцінювання навчальних досягнень осіб, які виявили бажання вступати до вищих навчальних закладів України, перекладаються мовою навчання (за винятком тестів з української мови і літератури та іноземних мов).

До останнього часу в Україні функціонувало шістнадцять дошкільних навчальних закладів з навчанням та вихованням молдовською мовою (виховується понад 1 000 дітей), шість загальноосвітніх навчальних закладів (далі ЗОНЗ) з навчанням молдовською мовою, шість ЗОНЗ з молдовською та українською мовами навчання, один ЗОНЗ з молдовською та російською мовами навчання. Якщо проаналізувати динаміку кількості учнів за молдовською мовою навчання з 2001 по 2011 навчальний рік, то простежується зростання частки школярів, які навчалися цією мовою. Проте з 2012-2013 н.р. відзначається уповільнення процесу [10; 12]. Молдовська мова вивчається також у культурно-освітніх центрах та недільних школах.

Перехід у Молдові з кирилиці на латиницю відобразився і на стані освіти носіїв мови в Україні. Поступово проблема ідентифікації молдовської мови, як самостійної на території Молдови, породила ряд проблем і на теренах України. У часи побутування в Молдові кирилиці, -- в Україні розроблялися відповідні навчальні плани: «Навчальний план загальноосвітньої школи з молдовською мовою навчання». В Україні з 1992 р. розпочався перехід шкіл з молдовським складом учнів на навчально- методичне забезпечення, в основу якого покладена латинська графіка, що було зумовлено відповідним процесом у школах республіки Молдова в 1991 р. Підручники з мови та літератури шкіл Молдови стали називатися «Румунська мова» та «Румунська література». Мову друкування підручників було названо румунською, як результат визнання молдовської мови одним з діалектів румунської. Цими підручниками почали користуватися і в українських школах з молдовською мовою викладання [20].

Починаючи з 1998 р., враховуючи запити і пропозиції громадських організацій, зокрема Одеської обласної національно- культурної молдовської асоціації «Лучаферул» та педагогічних колективів, визначення Конституцією Молдови молдовської мови як державної, управління освіти Одеської обласної державної адміністрації (далі ОДА), рекомендувало загальноосвітнім навчальним закладам використовувати в шкільній документації термін «молдовська мова». З 2000 н. р. розробляються навчальні програми, підготовлено підручники молдовської мови для 1-11 класів ЗОНЗ, у 2008 р. випущено українсько-молдовський та молдовсько-український шкільний термінологічний словник.

У 2015-2016 н. р. школи працюють за Навчальними програмами для 5-9, 10-11 та 10-12 класів шкіл з навчанням мовами національних меншин (за новим Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти): «Молдовська мова для ЗОНЗ з молдовською мовою навчання», «Література (молдовська, зарубіжна) для ЗОНЗ з молдовською мовою навчання», «Українська мова для ЗОНЗ з навчанням румунською та молдовською мовою» і т. д. Розроблено методичні рекомендації щодо застосування елементів двомовного навчання при вивченні окремих предметів у ЗОНЗ з молдовською мовою навчання [5; 6].

Щорічно, зазвичай, в Одеській області проводиться олімпіада з молдовської мови і літератури [2; 21; 25; 32]. У січні-лютому 2015 р. завершився перший в історії України марафон олімпіадних змагань учнів загальноосвітніх шкіл України з мови і літератури національних меншин, в тому числі і молдовської. Олімпіади були організовані за підтримки МОН України, Інституту інноваційних технологій і змісту освіти, за ініціативи Громад ради керівників освітніх програм Всеукраїнських громадських об'єднань при МОН України та за участі представників дипломатичних місій [23].

Міністерство, органи управління освітою забезпечують базову професійну підготовку та удосконалення вчителів для викладання у навчальних закладах молдовської мови. Три вищі навчальні заклади здійснюють підготовку вчителів для ЗОНЗ з навчанням румунською і молдовською мовами: Ужгородський національний університет, Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича, Ізмаїльський державний гуманітарний університет [12].

Ситуація з визначенням мови загострилася, починаючи з 2013 р., коли румунський парламент затвердив поправку до закону «Про надання підтримки румунам за кордоном», за якою румунами оголошуються всі ті, хто мають румунські лінгвістичні і культурні корені незалежно від їхнього етноніму (від того як вони себе називають) [30].

Молдовани України також мають змогу реалізовувати свої культурні потреби і через ЗМІ. Цьому сприяють норми, прописані в Законах України: «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», «Про телебачення та радіомовлення», «Про інформацію» та низці інших.

З метою забезпечення інформаційних потреб молдовської національної меншини, завдяки підтримці Одеської ОДА та обласної ради з січня 2004 р. Всеукраїнська національно-культурна молдовська Асоціація (далі ВНКМА) зареєструвала газету «Лучаферул». На презентації першого номера в лютому 2004 р. був присутній тодішній Голова комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Г. Удовенко. Сучасний «Лучаферул» під редакцією А. Хропотинського виходить в Одесі молдовською, українською та російською мовами, з періодичністю раз на місяць; тираж складає 1 000 примірників. Газета поширюється усією територією України, а з січня 2008 р. внесена до каталогу видань Республіки Молдова. На сторінках видання друкуються інформаційні огляди, навчально-методичні матеріали для вчителів шкіл з молдовською мовою викладання, уривки творів молдовських та зарубіжних класиків тощо.

17 січня 2014 року в приміщенні Одеської ОДА з нагоди відзначення 10-річчя газети «Лучаферул» Всеукраїнської національно-культурної молдовської асоціації за участі посадовців Одеської ОДА, Президента ВНКМА Анатолія Фетеску, активістів молдовської спільноти Одещини, громадськості та ЗМІ відбувся урочистий «круглий стіл» на тему: «Місце й роль газети «Лучаферул» в етнокультурному житті молдовської спільноти України». В контексті заходу почесними грамотами ВНКМА були відзначені співробітники редакції й автори газети «Лучаферул» [3; 13; 29].

Для етнічних молдован транслюються передачі на Одеському обласному державному радіо і телебаченні (ООДТРК), які розкривають фрагменти історії, літературні досягнення, традиції молдовського народу. ООДТРК готує передачі на телебаченні та радіо молдовською мовою. Так, виходить щотижнева культурно-мистецька програма «Плаю натал», у якій висвітлюється суспільне, культурне життя етнічних молдован, що проживають на Одещині. Додаткову інформацію про молдовський етнос можна отримати і з телевізійної програми «Багатобарвна Одещина», присвяченої демонстрації етнокультурних традицій національних меншин Одещини, аналізові діяльності Асоціації національно-культурних товариств Одеської області.

На хвилях державного радіо молдовською мовою звучить щотижнева інформаційно-публіцистична передача -- «Актуа- літець», яка доносить до загалу новини з життя молдован і румун Одещини. З палітрою творчих доробків національних меншин, фольклором знайомить передача «Гроно». Серед музичних програм -- «Фелічітаре» -- передача за листами слухачів молдовської діаспори [4].

На Чернівецькій ДТРК запущено п'ять проектів, які позиці- онують себе як румуномовні. Серед них: «Новини»/<^ои1а1» -- інформаційна програма про економічні, суспільно-політичні події області (фактично це переклад ідентичної програми з української мови); «Вечірня студія»/«Studioul de seara» -- програма прямого ефіру, присвячена висвітленню широкого спектру актуальних подій; «На музичній хвилі»/«fantana dorului» -- переслідує мету відродження, збереження та розвитку національно-духовної спадщини; «Долі жіночі»/«Povestea mea» -- теленариси про буковинських жінок; «Одвічні цінності»/«Оошогі ale credintei» -- програма за участі спеціалістів з історії та релігієзнавства [27]. Слід відмітити, що на Чернівеччині румунська меншина значно потужніша, ніж молдовська.

Таким чином, молдовська діаспора все ще на шляху повноцінного регіонального задоволення інформаційних потреб своєї національної меншини рідною мовою. Варто відмітити, що Україна створила всі необхідні умови для забезпечення можливостей належної реалізації конституційного права молдован на інформацію в Україні.

Для задоволення культурних запитів молдовської національної спільноти в Україні працює, за неповними даними, близько 50 національно-культурних товариств та аматорських колективів. Через комплекс зовнішніх і внутрішніх чинників одні з них припиняють діяльність, інші, завдяки ентузіастам, постають. Офіційно зареєстровані об'єднання молдовської меншини групуються наступним чином: всеукраїнські: Всеукраїнське товариство молдовської культури (м. Чернівці), ВНКМА (м. Одеса); регіональні: Громадська організація «Ізмаїльське регіональне молдовське культурно-освітнє товариство» (Одеська обл.); обласні: Обласний християнсько-демократичний альянс молдован (м. Ізмаїл Одеської обл.), Обласне товариство молдовської культури (м. Миколаїв); міські: Одеське молдовське молодіжне товариство, Білгород-Дністровське молдовське культурно-освітнє товариство (Одеська обл.), Чернівецьке міське товариство молдовської культури, Молдовське національно- культурне товариство «Прімавера» (м. Кривий Ріг), Молдовське культурне товариство (м. Київ); міжрайонні: Міжрайонне товариство молдовської культури Буковини (Чернівецька обл.); районні: Районне молдовське товариство «Лучаферул», Молдовське національно-культурне товариство «Ізвор» (м. Рені), Районне молдовське товариство, Кілійське районне товариство молдовської культури, Татарбунарське районне товариство молдовської культури, Саратське районне товариство молдовської культури (Одеська обл.), Молдовська асоціація (Кіровоградська обл.) [7; 8, с.130; 16; 19; 20].

При міських і сільських будинках культури активно працюють аматорські самодіяльні оркестри народних інструментів, танцювальні колективи, вокально-хорові гуртки, які регулярно демонструють свою майстерність на вже традиційних міжнародних фестивалях молдовської культури «Мерцішор», «Стругураш», «Різдвяні зустрічі», «Свято молдовського вина» та інших, які проводяться на території Одеської та Чернівецької областей. Свої традиції представники етнічної спільноти молдован також демонструють на різдвяних та новорічних фестивалях румунських звичаїв «Флоріле далбе», фестивалі румунської культури «Ізвораш» та численних міжетнічних форумах і міжнародних фестивалях діаспор України. Починаючи з 2004 р. раз на два роки проводиться конгрес молдовської діаспори [15; 24; 26; 28; 30; 31].

Провідна роль серед молдовських громадських об'єднань належить ВНКМА, багато років очолюваній А. Фетеску. Асоціацію було засновано 25 червня 1998 р. з ініціативи Одеськоїобласної національно-культурної молдовської асоціації «Лучаферул», яка працювала з 1993 р. Голова ВНКМА регулярно висвітлює сторінки життя молдовської меншини в засобах масмедіа як України, так і Молдови, звітує про надану Асоціацією допомогу у вирішенні соціальних, культурно-духовних та освітніх потреб молдован України, відстоює права молдовського державного національного етносу перед українською та світовою громадськістю [14; 18; 22].

Таким чином, відповідно до завдань державної етнічної політики України, на теренах нашої держави створюються необхідні умови для реалізації національно-культурних прав молдовської діаспори. Визначальними напрямами досягнення успіху є забезпечення можливості отримання освіти молдовською мовою; задоволення інформаційних потреб завдяки друкованим та аудіовізуальним ЗМІ; функціонування національно-культурних товариств для збереження етнічної самобутності молдован. Варто відмітити, що основні труднощі, з якими стикаються у національно-культурному просторі молдовани України, пов'язані з недостатнім фінансуванням, що є результатом політичних та економічних криз на теренах як України, так і Молдови.

телебачення радіомовлення освітній національний