Панорама чернігівського Дитинця за матеріалами кінострічки "Там, на неведомых дорожках..." (1982 р.)

Размещено на http://www.allbest.ru/

панорама чернігівського дитинця за матеріалами кінострічки «там, на неведомых дорожках...» (1982 р.)

О.Л. Литовченко

У статті йдеться про роль архітектурно-ландшафтного середовища історичного центру Чернігова у створенні фільму-казки «Там, на неведомых дорожках...». Частина зйомок цієї кінострічки проходила на території стародавнього Дитинця у 1981 р., що дає змогу простежити стан пам'яток та історичного центру на час створення фільму.

Ключові слова: фільм-казка, Дитинець, пам'ятки архітектури, декорації.

Литовченко А.Л. Панорама Черниговского Детинца по материалам киноленты «Там, на неведомых дорожках...» (1982 г.)

В статье речь идет о роли архитектурно-ландшафтной среды исторического центра Чернигова в создании фильма-сказки «Там, на неведомых дорожках...». Часть сьемок этой киноленты проходила на территории древнего Детинца в 1981 г., что дает представление о состоянии памятников архитектуры и исторического центра во время создания фильма.

Lytovchenko O.L. The view of Chernihiv Dytynets by the materials of film «On unknown paths.» (1982)

The article is devoted to the role of architectural and landscape environment of historical center of Chernihiv in making film-tale «On Unknown Paths.». The part of the film was made in Chernihiv in 1981 that gave a chance to analize state of architectural monuments on Dytynets territory.

Key words: film-tale, Dytynets, architectural monuments and scenery.

Чернігівський Дитинець історичний центр міста, який протягом віків змінював своє функціональне призначення. Свого часу це була житлова, монастирська та фортечна територія. На сьогодні сформовано паркову зону з неперевершеним архітектурно-ландшафтним комплексом. Ця територія нині є унікальною, оскільки тут з високим ступенем концентрації збережені різнорідні та різновікові пам'ятки культурної спадщини, що вирізняє її з-поміж інших подібних історико-архітектурних комплексів [1, с. 356; 2, с. 88-89].

Особливий колорит та панорамність історичного центру Чернігова привернули увагу і кіномитців фільму-казки «Там, на неведомых дорожках...» у 1981 р. Окрім того, на окраїнах міста проглядалися чудові краєвиди на ліси, поля, річки та озера, які відповідали запланованим ідеям режисера [3, с. 4; 4, с. 4].

До зйомок цієї кінокартини було залучено кілька пам'яток стародавнього Дитинця. Мова йде про один з найдавніших збережених до наших днів храмів на теренах України Спасо-Преображенський собор (XI ст.), родову княжу усипальню Борисоглібський собор (XII ст.) та культурно-освітній осередок доби Гетьманщини Колегіум (ХУІІ-ХУІІІ ст.). Дві з них первісно виконували релігійну функцію, третя освітню. Почасти у стрічці також проглядається перша пам'ятка доби класицизму, що побудована на території Дитинця Будинок архієпископа (ХУІІІ ст.) та мур, що оточує його західний фасад [2, с. 89]. Протягом років функції вказаних будівель неодноразово змінювались. Так, на момент зйомок стрічки, собори та колишній навчальний заклад мали музейне призначення, а Будинок архієпископа був архівом.

Дослідники велику увагу приділяли вивченню історії кінематографа у різновекторних напрямках. Однак, ця робота переважно зводилась до мистецтвознавчого аналізу відзнятих кінострічок та формування фільмів під впливом радянської ідеології. Деякі з них розглядали кінодокумент як історичне джерело, інші вивчали роль артпростору в створенні того чи іншого кінопродукту [5; 6; 7]. Втім, питання історії зйомок кінофільмів на локальному рівні, зокрема у Чернігові, відображені тільки у поодиноких роботах із зазначенням основних об'єктів (особливо пам'яток архітектури), які були залучені до зйомок у фільмах. Також ми окремо звернемо увагу на події, що супроводжували кінознімання [8; 9; 10].

Основною метою цієї публікації є з'ясування ролі історичного середовища Чернігівського Дитинця у зйомках фільму-казки «Там, на неведомых дорожках...».

Зйомки цієї кінострічки проводила Ялтинська кіностудія, котра на початку 1980-х рр. була філією Центральної кіностудії дитячих та юнацьких фільмів ім. М. Горького (Москва). Сценарій було розроблено за мотивами книги Е. Успенського «Вниз по волшебной реке» [3, с. 4; 4, с. 4; 11, с. 1].

У сюжеті фільму йдеться про фантастичні пригоди хлопчика Дмитра Сидорова під час літніх канікул у чудесному заповіднику. Тут він зустрічав таких казкових персонажів, як Бабу Ягу, царя Макара, Василису Премудру, Чахлика Невмирущого, Солов'я-розбійника та ін. У стрічці йдеться про споконвічну боротьбу добра та зла, але зважаючи на те, що описуються казкові події, це суперництво висвітлене у добрій, наївній та часом кумедній манері [3, с. 4; 4, с. 4; 11, с. 4].

Автором сценарію до фільму була А. Ахундова, режисером-постановником М. Юзовський. Ролі виконували такі актори, як Р. Монастирський, Т. Пельтцер, Л. Харитонов, Т. Аксюта, О. Філіппенко, Ю. Чернов, Ю. Медведєв, Л. Каневський, О. Анофрієв та ін. [3, с. 4; 4, с. 4; 11, с. 4].

Зйомки фрагментів фільму-казки «Там, на неведомых дорожках.» у Чернігові проводились у серпні-вересні 1981 р. Один з творців цієї кінострічки, режисер М. Юзовський, зазначав, що Чернігів постає як жива казка під відкритим небом. Особливу увагу митець звертав на древні пам'ятки архітектури та зелені насадження. Це все неабияк підходило для створення кінофільму з казковим змістом [4, с. 4; 11, с. 1].

Поруч зі стародавніми будівлями на Дитинці будівельники з кіностудії зводили за ескізами художника Б. Комякова «білокам'яний заповідник». Цей знімальний майданчик був розміщений на галявині зі східної сторони будівлі Чернігівського Колегіуму. Вказана територія була обнесена декораціями муру, терема, дзвіниці та проїзних арок. Майданчик почасти було вимощено бутафорською бруківкою. Біля східного фасаду Колегіуму було зроблено декоративну прибудову у вигляді входу до царського палацу. Створені біля Колегіуму декорації вдало вписалися в навколишню панораму, в якій також проглядалися Спасо-Преображенський та Борисоглібський собори. Тут знімали епізоди картини, де показано казкове містечко з царським палацом. Під час створення багатолюдних сцен, на місці цієї локації, до роботи кіномитці залучали у масовку не тільки професійних акторів, а й бажаючих чернігівців, котрі пройшли відбір. Поки тривали підготовчі роботи на Дитинці, знімальна група працювала над фільмуванням деяких епізодів на околицях Чернігова, зокрема на березі р. Білоус [3, с. 4; 4, с. 4; 11, с. 1].

У перших чернігівських відеокадрах цього фільму (епізод триває кілька секунд) з північно-східного боку Колегіуму було видно палацову площу. Продемонстровано декорації, котрі були зроблені біля будівлі Чернігівського Колегіуму та Будинку архієпископа. В епізоді проглядається частина покрівлі останньої споруди [11, с. 16]. В іншому фрагменті показано відкрите північне вікно колишньої трапезної церкви Всіх Святих, що у XVIII ст. розміщувалася на другому поверсі Колегіуму. В цьому епізоді цар Макар з вікна давав вказівку підлеглим про вигнання з міста писаря Чумичку, котрий виявився крадієм. Вже у наступних кадрах показано декоративну в'їзну браму та вид на східний фасад Колегіуму. За спорудженими декораціями було помітно третій ярус цієї пам'ятки [11, с. 19-20].

Цей фільм дає змогу простежити, що стан Чернігівського Колегіуму на 1981 р. був подібний до нинішнього. Споруда була відновлена в повоєнні часи, однак вже на початку 1970-х рр. знову потребувала уваги реставраторів. Другий етап реставраційних робіт пам'ятки проходив під керівництвом М. Говденко в 1973-1977 рр., за кілька років до зйомок [2, с. 106].

У подальших епізодах, котрі були відзняті на Дитинці, показано, як в темну пору доби до будівлі палацу прокрадався Чумичка з метою визволення з в'язниці Чахлика Невмирущого. Спочатку він, замаскувавшись у невеликий стіг сіна, проходив біля охоронця через ворота, а потім рухався повз палац до дверей у підвал, куди у подальшому і спустився. У цьому фрагменті фільму можна почасти побачити перший поверх південного фасаду Колегіуму, двері, що нині ведуть до одного з відділів Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній», та вхід до підвального приміщення [11, с. 27-28]. Стан будівлі був таким, який встановився після реставрації 1970-х рр.

Після свого звільнення, за сюжетом, Чахлик вночі біля криниці на палацовій площі, щоб поповнити свої сили, напивався водою. Спочатку в фільмі показано декорації казкового містечка, на фоні яких писар Чумичка напував Чахлика Невмирущого. Цей же епізод був продемонстрований і з іншого ракурсу, з якого помітно південно-східний бік цієї споруди у декораційному оздобленні. Такі ж локації показані у фрагменті стрічки, де самохідна піч з хлопчиком Дмитром та Бабою Ягою заїжджала на палацову площу [11, с. 30, 34]. До речі, бутафорська піч була встановлена на автомобільне шасі та завдяки певним силовим діям приводилась у рух, створюючи ефект казковості.

Правильно підібрану панораму з архітектурними пам'ятками Чернігівського Дитинця вдало доповнювали декорації казкового містечка. В одному з епізодів фільму таке зображення за сюжетом демонструвало ранок у місті. Саме у цій частині стрічки проглядалися північні фасади Спасо-Преображенського та Борисоглібського соборів та східна частина будівлі Чернігівського Колегіуму [11, с. 36]. На цьому ж майданчику було зафільмовано фрагмент фільму-казки, де продемонстровано втечу Дмитра від вояків Чахлика. Хлопчик для втечі використав збудований декоративний мур, також втік від писаря поблизу південного фасаду Колегіуму та на самохідній пічці виїхав через браму палацової площі. В одному з епізодів цього відеофрагменту проглядався четвертий ярус будівлі Чернігівського Колегіуму з невеликою позолоченою банею з хрестом. Це фонове зображення на тлі дзвону декоративної дзвіниці на передньому плані стало яскравим доповненням відеокадру. До створення фрагменту було залучено свійських тварин, а також використовувалась піротехніка [11, с. 37-40].

Панорама Чернігівського Дитинця з видом на два храми Київської Русі та барокову перлину Колегіум знову простежувалась у тій частині фільму, де йшлося про те, як двоє чоловіків привезли Солов'я-розбійника на кінському возі до Чахлика Невмирущого. У цьому епізоді також показано, як розбійника завели до царського палацу. Оскільки до східного фасаду Чернігівського Колегіуму було прибудовано декоративну стіну з дверми, то у фільмі за нею можна простежити справжні двері східної сторони споруди [11, с. 42-43].

У тій частині кінострічки, де йшлося про очікування на палацовій площі Лиха Одноокого та Змія Горинича, можна побачити Чахлика, який сидів на троні біля палацу. Поруч з ним була свита. Ця сцена знімалась зі східного фасаду Чернігівського Колегіуму. За режисерською розробкою на знімальний майданчик залучили близько сотні чоловік масовки, використовували піротехнічні засоби [11, с. 46-47]. Локація з троном на фоні декорацій царського палацу також демонструвалась в епізоді, де Чахлик спілкувався з Солов'єм-розбійником. У цьому ж фрагменті фільму стрільці на площу конем притягли самохідну піч, на якій втікав хлопчик Дмитро [11, с. 47-48].

Казкове містечко з палацом у темну пору доби, в іншому, кількасекундному, епізоді фільму демонструвало на екрані вигляд північного фасаду Борисоглібського собору (котрий було спеціально підсвічено), а також прибудовані декорації до східного фасаду Колегіуму. Далі, за сюжетом, показано банкет у царському палаці. На нього у шапці-невидимці прийшов хлопчик Дмитро і влаштував безлад з метою заволодінням ключем від дверей підвалу, в якому було ув'язнено царя Макара та Бабу Ягу. Саме за допомогою цього ключа і було відкрито підвальне приміщення у наступній сцені. У фільмі показані двері, котрі є одним із входів до підвалу Чернігівського Колегіуму. Вони розміщені з південного боку споруди поруч із входом до одного з приміщень першого поверху цієї пам'ятки [11, с. 53-56].

В останнє панораму зі Спасо-Преображенським та Борисоглібським соборами показано у фільмі, коли з площі виїздила карета, в яку було запряжено трійку коней. Вона рухалась через проїзну декоративну арку, котра вела на дорогу між муром Будинку архієпископа та Борисоглібським собором у напрямку Спаського собору [11, с. 59].

Фінальні сцени, що увійшли до фільму, знімалися на околицях Чернігова на р. Білоус та поблизу неї. Для цього було збудовано бутафорський міст, на якому відбувалося протистояння між представниками, які підтримували царя Макара, з одного боку, Чахлика Невмирущого, з іншого [3 с. 4; 11, с. 1, 69-73].

У вільний від зйомок час кіномитці відвідували різні заклади та спілкувалися з чернігівцями. Один з таких випадків трапився з Л. Студьоновою бібліографом Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. В.Г. Короленка. Так, у кінці серпня 1981 р. до відділу мистецтв бібліотеки завітав актор Л. Харитонов (грав роль царя Макара). Відомий актор цікавився журналом «Искусство кино» та запрошував бажаючих ввечері до одного з міських кінотеатрів на зустріч з кіномитцями. Л. Харитонов погодився дати Л. Студьоновій автограф, який було зроблено на буклеті з інформацією про Чернігівський державний архітектурно-історичний заповідник (нині Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній») [10, с. 67].

Для тієї чи іншої кінострічки вибір панорами має відповідати певним критеріям. Вибираючи локації для створення фільму-казки «Там, на неведомых дорожках...», кінематографістів вразила просторово-архітектурна композиція Чернігівського Дитинця. Для створення казкового містечка працівники кіностудії доповнили панораму з пам'ятками архітектури масштабними декораціями. Стародавні будівлі переважно простежувались як фонове наповнення відеоряду, однак, були й епізоди, де події розвивались з використанням конструктивних елементів будівлі Чернігівського Колегіуму.

З мистецтвознавчої точки зору зроблені локації на теренах Дитинця у повній мірі змогли перенести глядача в атмосферу минувшини та казковості. Окрім того, кінофільм «Там, на неведомых дорожках.» один з тих, що частково демонструє стан історико-культурного ареалу з архітектурними пам'ятками на момент зйомок. Події, які супроводжували знімальний процес і є частиною історії Чернігова, її суттєво урізноманітнили.

чернігів ландшафтний історичний архітектура

1. Непотенко І. Охорона культурної спадщини Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній»: нормативне врегулювання / І. Непотенко // Карнабідівські читання. 2017. № 1-3. С. 356-362.

2. Непотенко І., Руденок В., Михеєнко Н. Збереження історико-культурного спадку / Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній». 50 років діяльності. Чернігів: Десна Поліграф, 2017. С. 88-143.

3. Ващук Г. Казка прийшла! / Г. Ващук // Комсомольський гарт. 1981. № 98. С. 4.

4. Юзовський М. «Там, на незнаних доріжках...»: [бесіда з режисером-постановником фільму М. Юзовським] / [записала Т. Баскіна] // Деснянська правда. 1981. № 154. С. 4.

5. Госейко Л. Історія українського кінематографа. 1896 -- 1995 / Л. Госейко. К.: КШО-КОЛО, 2005. 464 с.

6. Маркітан Л. Інформаційний потенціал кінофотовідеодокументів як історичного джерела / Л. Маркітан // Український історичний журнал. 2002. № 5. С. 34-49.

7. Мусієнко Н. Місто як артпростір кінематографу / Н. Мусієнко // Міждисциплінарне пізнання закономірностей сучасного екранного дискурсу: зб. наукових праць. К.: Ін-т культурології НАМ України, 2014. С. 76-86.

8. Литовченко О. Екранізація повісті М. Гоголя «Вій» на Чернігівщині (до 50-ї річниці виходу кінострічки на екрани) / О. Литовченко // Сіверянський літопис. 2017. № 4. С. 146-153.

9. Литовченко О. Храми Чернігова у кіномистецтві / О. Литовченко // Хрещення Київської Русі: визначна подія в історії українського народу: матеріали науково-практичної конференції. Чернігів: Сіверський центр післядипломної освіти, 2013. С. 60-63.

10. Студьонова Л. Чернігівський beau monde, або Записки бібліографа / Л. Студьонова. Чернігів: Десна Поліграф, 2016. 256 с.

11. Ахундова А. «Там на неведомых дорожках...» (По мотивам книги Э. Успенского «Вниз по волшебной реке» / [Режиссерская разработка Михаила Юзовского]. М., 1981. 77 с.

Размещено на Allbest.ru