Оперний режисер Армен Калоян: почерк у мистецтві

Шлях становлення творчої особистості режисера і актора А. Калояна, головного режисера Харківського національного академічного театру опери і балету ім. М.В. Лисенка. Режисерські прийоми у виставах ХНАТОБу, якими визначається творчий "почерк" митця.

Рубрика Культура и искусство
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 05.10.2018
Размер файла 44,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Оперний режисер Армен Калоян: почерк у мистецтві

Дербас М.О.

Опера як сценічна практика переживає в наш час приголомшливі зміни. Як мистецтво багатокомпонентне, вона охоплює сюжет, вокал, симфонічну музику, акторську майстерність, художнє сценічне оформлення тощо. Діячі оперного мистецтва об'єднуються, обмінюються оперними ресурсами. Сьогодні це процеси реальні і невідворотні. Особистість, її унікальний талант, висока майстерність у мистецькій професії - це той ресурс, який об'єднує світова оперна кооперація. Фахівці оперного мистецтва усвідомлюють важливість налагодження і розвитку взаємозв'язків. Це стосується співаків, диригентів, режисерів, сценографів, театральних художників. Голоси співаків цінуються дуже високо, Пласідо Домінго переконаний, що непросто зібрати один показовий склад солістів з усього світу, наприклад, для опери «Аїда». Нові співаки на оперній сцені привертають до себе увагу.

У 2016 році Армена Калояна було обрано на посаду головного режисера Харківського Національного академічного театру опери і балету імені М.В. Лисенка. В оперному середовищі України це ім'я нове, хоча досить відоме у спорідненому мистецькому колі. Харківським прихильникам драматичного театру він відомий як актор, режисер, майстер сценічного руху, викладач кафедри оперної підготовки Харківського національного університету мистецтв імені І. П. Котляревського. Протягом останніх років А. Калоян здійснив кілька знакових оперних проектів, які змусили говорити про нього не тільки фахівців, а й глядачів. Така яскрава кар'єра спонукає пильніше розглянути творчість молодого режисера, про якого лише побіжно пишуть у ЗМІ, переважно поза контекстом розвитку сучасного оперного театру Меженина А. «Я приучаю своих студентов любить театр», - Армен Калоян // Накипело. 2015. 26 ноября. URL: http://nakipelo.ua/ya-priuchayu-svoih-studentov-lyubit-teatr-armen-kaloyan-26/(дата обращения 07.03.2018); Шубина О. Армен Калоян: Театр не отвечает на вопросы, он их задаёт // Харьковские известия. 2016. 3 июня; Семененко Ю.В пятницу ХНАТОБ представит премьеру оперы «Флория Тоска». // Медиа группа Объектив. 2017. 23 февраля. URL:http://archive.objectiv.tv/230217/139401.html (дата обращения 07.03.2018)..

Опери у постановці А. Калояна досить популярні серед публіки, зокрема серед молодіжної аудиторії, особливо здійснення в оперному театрі таких авторських проектів, як «Ніч в опері», «Ніч студента, опера “Gaudeamus”», а також після показу оперних вистав open air: «Тарас Бульба» М. Лисенка на площі перед будівлею оперного театру, опери «Мазепа» в селі Коломак у межах фестивалю. Дивно, що немає рецензій фахівців на ці яскраві театральні події. Незважаючи на це, кожна нова робота А. Калояна зацікавлює академічну музичну спільноту і поціновувачів оперного мистецтва загалом.

Тонкощі його режисерської майстерності відкриваються у безпосередньому спілкуванні з ним, актуалізуючи тему дослідження.

Мета статті - охарактеризувати творчі пошуки режисера А. Калояна, розглянувши створені ним оперні вистави у період становлення його художньої особистості, а також виявити його «почерк у мистецтві», характерні режисерські прийоми. Його перші кроки у мистецтві були пов'язані з музикою: він навчався у класі віолончелі в Харківській спеціальній середній музичній школі, два роки - на вокальних підготовчих курсах у консерваторії, співав у церковному хорі Ігоря Сахно, який зацікавив його грецьким, візантійським і знаменним розспівами. Але професію А. Калоян здобув на театральному факультеті Харківського університету мистецтв, у майстерні народного артиста України Євгена Лисенка, випускника школи-студії МХАТ. До речі, випускний курс Армена Калояна був останнім у житті відомого педагога.

Калоян-актор протягом десяти років у пошуках своєї індивідуальності відкрив для себе багато авангардних тенденцій у драматичному театрі, експериментів, характерних для сучасного театру Західної Європи. Він працював актором у різних театрах: у Молодому театрі і в театрі «Браво» (Київ), недержавному театрі «Арабески» (Харків), у якому він грав у виставі «для дітей від двох до 102 років» під назвою «Улюблені вірші», виступав у «Маленькій п'єсі про зраду» О. Ірванця. Цим виставам аплодувала публіка багатьох європейських країн, Канади, Америки.

Своє фахове навчання він продовжив 2004 року на кафедрі режисури драматичного театру Харківського університету мистецтв у майстерні Олександра Барсегяна, знавця оперети і класичної системи К. Станіславського. Велике значення мали для нього уроки Анатолія Літка, поціновувача сучасної драматургії і модерного прочитання класики. На пропозицію цього майстра, А. Калоян зі студентами акторсько-режисерського курсу в Навчальному театрі Університету поставив тоді першу свою «Кармен» за новелою П. Меріме, яка у подальшому вирішить його долю оперного режисера.

Водночас, починаючи з 2004 року він працює режисером Харківського театру опери і балету, здійснює постановку більше п'яти вистав в Оперній студії ХНУМ ім. І. П. Котляревського, працює з акторами Харківського театру музичної комедії, ставить окремі номери, бенефісні програми.

А. Калоян у процесі творчого зростання спілкується і навчається у багатьох митців оперного театру. Зокрема, в Оперній студії - з оперним режисером Іриною Ривіною (ученицею Б. Покровського), яка поставила на студентській сцені багато цікавих оперних вистав, зокрема оперу С. Прокоф'єва «Любов до трьох апельсинів» (1989), показану у запису на Республіканському телебаченні. У перші роки роботи в ХНАТОБі А. Калояну доручили вести оперні вистави, які здійснив свого часу В. Лукашов. Вони спілкувалися на репетиціях, коли Володимир Анатолійович приїздив до Харкова, зокрема під час відновлення в театрі опери «Винова краля» П. Чайковського.

Надзвичайно цікавою школою для режисера А. Калояна стала робота асистентом у Станіслава Гаудасинського, оперного режисера Михайлівського театру (Санкт-Петербург), керівника оперної творчої майстерні в Санкт-Петербурзькій державній консерваторії імені М.А. Римського-Корсакова. Коли готувався у Харкові проект для гастролей у Японії, вони працювали над спільною постановою Харківської опери і Донецького балету на матеріалі опери «Князь Ігор» О. Бородіна.

А. Калоян ще студентом багато займався сценічним рухом, історичним фехтуванням і сценічними боями, а 2001 року отримав диплом summer school у Софії з виконавської майстерності, техніки Рудольфо Лабана (Rezso Laban de Varalja) і контактної імпровізації у класі Моніки Кох (Monika Koch, Зальцбург, Австрія). Саме таким фахівцем його знають за творчими роботами у драматичному театрі. Він співпрацював як консультант зі сценічного руху із Степаном Пасічником (театр «Post Scriptum»), Сергієм Бережком (театр дітей і молоді «СТЕМ»), у харківському недержавному професійному «Театрі 19», а потім його запросив Андрій Бакіров «виконати пластику» для вистав Харківського національного академічного українського театру імені Т.Г. Шевченка. У цьому театрі він здійснив і постанову гротескних боїв у виставі «Як Кощей з Василиною одружився».

Серед учнів А. Калояна - актори модного елітарного театру «Прекрасные цветы» (Харків), який позиціонує себе у нових футурологічних театральних техніках, зокрема пластики. Артем Вусик, Ігор Ключник, Ксенія Черкашина за участю Армена Калояна здійснили спільний авторський проект із ХНАТОБ під назвою «365» на музику А. Вівальді і А. П'яццолли «Пори року». Експериментальну виставу публіка сприйняла, і її протягом двох років показують на Малій сцені Оперного театру. Прикладом спільної роботи А. Калояна з відомим оперним режисером Марком Кроне є проект 2017 року: постановка на Харківській сцені опери Ж. Бізе «Шукачі перлів», де український режисер працював у команді голландської творчої групи. Марк Кроне поставив майже 300 опер у різних країнах світу і має свою театральну школу У творчій групі хореограф Андре Йонк, художник костюмів Меріт ван дер Бюхт, художник декорацій Карел Спанак.. В інтерв'ю він позитивно охарактеризував свого колегу: «Я зустрічався з Арменом Калояном майже три роки тому, і ні, ми не були чудовими друзями від початку. Недарма ми обидва режисери, обидва відверті, обидва маємо чіткі ідеї щодо театру. Але я попросив його підтримати мене у створенні цього нового проекту і розповів йому, що мрію створити новий стиль опери. Ми спілкуємося дуже легко, тому що наші душі говорять однією мовою. Ми прекрасна і чудова команда. Він завжди на репетиції. Він підтримує і дуже розумний. Це “справжній театрал” і справжній митець. Співаки люблять працювати з ним. Я маю велику честь звати його моїм колегою» Marc Krone. 2017. 14 okt. URL: https://www.facebook.com/permalink.php7story_fbidM0213477308 503403&id=1121629988 (accessed: 07.03.2018). Переклад з англійської - автора статті..

Перші три роки А. Калояна в оперному світі були роками Вольфганга Амадея Моцарта. Режисер дебютував в Оперній студії з «Одруженням Фігаро» (2005), наступного року - дебют в ХНАТОБі «Дон Жуана», а далі «Чарівна флейта» (2008) знову в Оперній студії. А. Калоян здійснив постановку опер: «Сільська честь» П. Масканьї, «Бестіарій» О. Щетинського, «Рита» Г. Доніцетті, «Шлюбний вексель» Дж. Россіні, «Отелло» Дж. Верді, «Кармен» Ж. Бізе, «Тоска» Дж. Пуччіні, «Мазепа» П. Чайковського на ін.

Вирішальною для нього стала опера «Кармен» Ж. Бізе, прем'єра якої відбулася 2015 року. Цю нову постановку в Харкові чекали вже давно. А. Калояну вдалося зробити «іншу» Кармен: зі «звичної», «заїждженої» опери - глибоку чуттєву виставу про «темні» сторони любові: про ревнощі, лють, нескореність і насильство. У його виставі Кармен (виконавиці Вероніка Коваль, Наталія Матвєєва, Вікторія Житкова, Валерія Господинько) спокушає не танцями, а глибоким чуттєвим, відвертим викликом і впевненістю в собі, вона спокушає голосом і поглядом.

Його постановка тримається на кількох вправно обіграних пластичних лейтмотивах. У першому акті Кармен не просто дарує Хозе квітку, а ніби «заколює» майбутнього свого вбивцю, грайливо «втикаючи» стебло в серце, що надалі природно римується з фіналом. Другий лейтмотив втілює драгунський ескадрон солдат, який у цій виставі постає поліцейським загоном: красиві костюми, галіфе у стилі Hugo Boss, куртки обтягують фігуру (художник постановник Олександр Лапін). Солдати охороняють вхід на тютюнову фабрику і водночас «кришують контрабанду» сигарет. У першій сцені вони розігрують невеличке казино, роблять ставки, тобто заробляють, на чому можливо. Дуже цікавий прийом застосував режисер, показуючи, як поліцейські оточили розлючений натовп у сцені бійки між робітницями фабрики. Вони стоять спиною до зали, узявшись за руки, тобто замість оперної умовності постає реальність, упізнавана, зрозуміла. Ще один лейтмотив - образ кориди. Зі сцени прибрали куліси і вона виглядає, як ківш чи півколо арени. Корида життя розігрується на сцені. Відповідне гасло режисер пояснює так: «Хтось обирає професію, а кохання кладе у труну заради своєї професії, таких людей ми багато знаємо. Тут людина свою свободу ставить понад усе. У сцені ворожіння Кармен знає, що помре. Вона повстає проти серйозніших сил, ніж людина, і навіть любов» Премьера года. В Харькове презентуют новую постановку «Кармен» // Медиа группа Объектив. 2015. 26 июня. URL: http://archive.objectiv.tv/260615/n5498.html (дата обращения 07.03.2018)..

Вибір «Кармен» для свого «екзамену» на посаду головного режисера театру для А. Калояна був знаковим. Він хотів поставити найпопулярнішу у світі оперу і знайти свій образ, враховуючи нові, часом кардинально жорсткіші вимоги оперного театру. Неоціненним джерелом інспірацій для режисера стали консультації Анатолія Літка під час репетицій «Кармен» на драматичній сцені. Він згадує: «Одного разу він запитав мене: “А Кармен любить Хозе”. Я відповів: “Любить”. “А чому вона зіштовхує його з усіма людьми?”. І тут я зрозумів, що “знайшов” свою Кармен, яку тепер реалізував і в опері» Шубина О. Армен Калоян: Театр не отвечает на вопросы, он их задаёт // Харьковские извес-тия. 2016. 3 июня.. А. Калоян знайшов виразні жести і мізансцени, щоб підкреслити неприборканість Кармен, її чаклунський дар і одержимість своєю свободою. Мінливість настрою і різкі вибухи гніву яскраво відтворює вокальна манера виконавиць, наприкінці фрази перехід від вокалу до мови і крику, відверті пози. Фізична і психологічна боротьба Кармен і Хозе завершується кульмінацією, убивством Кармен - у жодній постановці немає більш «реального» трактування цієї сцени: як у Проспера Меріме, «він встромив у неї ніж двічі, вона навіть не скрикнула».

А. Калоян створив виставу максимально динамічну. Постановча група свідомо відійшла від мальованих декорацій і вперше в Харківському театрі опери і балету використали пересувні конструкції. Червоно-чорні тони сценічних декорацій і хореографія в дусі фламенко (балетмейстер Олена Розіна) додають пристрасті.

Кардинальні зміни в оперному театрі режисер почав із хору (головний хормейстер Олексій Чернікін). Його гасло («Мені потрібно, щоб на сцені було життя») підтримали не одразу, навіть був сильний опір. Після перших прем'єр А. Калоян уже зрозумів, що хор готовий для театру, який він може запропонувати їм. У «Кармен» відбулося якісне зрушення: хор і навіть оздоблення сцени стали повноцінними дійовими особами. Коли приїхали голландські постановники, харківська трупа була готова працювати за європейськими вимогами. «Такого хору, як у Харківській опері, більше немає в Україні», - вважає режисер.

Сенсаційною роботою театру і його головного режисера стала постановка опери П. Чайковського «Мазепа», прем'єра якої відбулася у червні 2017 року. Про сенсацію свідчать заголовки в газетах: «В харьковском оперном театре решили реабилитировать Мазепу», «Оперный готовит свою “Игру престолов”», «Легендарный украинец заставит харьковчан пережить бурю эмоций», «Харьковские страсти по Мазепе». Надзвичайна зацікавленість виставою і її резонанс пов'язані з перекладом лібрето українською мовою, купюрами, включаючи всю третю дію, жіночим хором («Здравствуй, Мария! Здравствуй, красотка!») і арією Мазепи («Мгновенно сердце молодое») з першої дії, а також зміною сюжетної концепції. В одних рецензіях виставу назвали оперою-гімном, в інших - звинуватили у кон'юнктурі і спекуляції на болісній для суспільства темі інтервю автору статті.. «Мы ни одной ноты Чайковского не убрали из оперы, только дополнили спектакль песней “Чорна рілля ізорана” и колокольными звонами», - пояснює диригент-постановник Володимир Гаркуша. «Это казацкая песня XVII столетия, посвящённая погибшим казакам и всем, кто когда-либо боролся за Украину. Спектакль идёт в двух актах и заканчивается походом Мазепы на Московию. Финал открытый - он заканчивается песней “Чорна рілля ізорана”. Все знают итог похода и войны со Швецией» Цит. за: Зеленская Д.В. Харьковском оперном решили реабилитировать Мазепу // Вечерний Харьков. 2017. 18 июля..

Для А. Калояна «Мазепа был личностью, образованнейшим человеком. Он прекрасно говорил на девяти языках, имел два высших украинских и три высших западных образования. Был вхож в высшие общества Германии, Австрии, Италии,

Франции. Хорошо общался с турками, был прекрасным дипломатом. Он был светским человеком - прекрасно танцевал, великолепно владел европейской шпагой, а не только саблей. Мазепа был шляхетным, т. е. благородным. Это надо понимать, чтобы не играть рубаху-парня и уходить от шароварного образа. Мы хотим снять с Мазепы штамп предателя. Показать, как события разворачивались на самом деле» Цит. за: Зеленская Д.В Харьковском оперном решили реабилитировать Мазепу // Вечерний Харьков. 2017. 18 июля..

У рецензії Любові Морозової «Золотая клетка для Мазепы» Морозова Л. Золотая клетка для Мазепы // День. 2017. 11 июля. наголошено саме на темі лібрето опери і в окремих пасажах її гострої статті зазначається, що постановники взяли «украинский перевод 1933 года, сделанный диаспорными авторами Лонгином Цегельским и Дмитрием Чутро» Там само.. Натомість такі характеристики виглядають поверховими. Вважаємо, що в цьому питанні важливо знати детальну інформацію. Спочатку була ідея поставити оперу, і А. Калоян занурився в історію, захопившись темою Мазепи. Він вивчив епоху, проаналізував історичний контент, багато часу шукав документи, свідчення, читав листування Мазепи і Мотрі, також на нього вплинули глобальні соціальні зміни в країні. Спільно з художником знайшов креслення справжніх сторожових козацьких застав. Він вивчив тогочасний аутентичний спів. Потім прийшла ідея замовити переклад українською мовою, але випадково знайшли свідчення про виставу у США і тоді за посередництва Світлани Олешко, художнього керівника театру «Арабески», звернулися до української діаспори з проханням знайти цей переклад. Цей переклад, віддрукований на машинці, віднайшли в Торонто, в Національній бібліотеці Канади. Його сфотографував інший наш земляк вже в Торонто і надіслав у Харків. Усе це було здійснено протягом одного дня. Творча група мала переклад Л. Цегельського і Д. Чутра, написаний «скрипниківкою». Крім того, постановники опери знайшли український переклад в архіві Національної опери України, запросили філологів Михайла Барбару, Світлану Олешко, отця Віктора Маринчака для консультацій. Ще якийсь час аналізували текст лібрето, враховуючи тогочасні особливості української мови. Так на основі трьох перекладів завдяки редагуванню, уже у процесі репетицій зі співаками, огріхів еквіритмики з'явився варіант лібрето, поставлений в оперному театрі.

Як не дивно, після смерті гетьмана Мазепи, анафема тривала протягом 200 років. Але ж він був ревним покровителем православ'я, надав кошти на будівництво у Гетьманщині церков у стилі українського бароко. Заходами Мазепи Києво-Могилянський колегіум набув статусу академії, відомої на той час як «Могило-Мазепинська». Завдяки матеріальній підтримці гетьмана були споруджені нові корпуси, кількість спудеїв зросла до двох тисяч. У сценографії опери (художник Надія Швец) храми мають вирішальне смислове навантаження. У відеопроекціях повсякчас виникають кадри зруйнованих, залитих кров'ю храмів, на авансцені на початку вистави стоїть металева конструкція каркасу куполу храму, у фіналі виростає храм у центрі сцени, під куполом якого стоїть на весь зріст гетьман Мазепа з булавою, а внизу всі козаки і дійові особи. Постановники прибрали з опери негативну конотацію гетьмана і образ Мазепи (виконавці Олександр Лапін, Володимир Козлов) наштовхує на роздуми про відносини можновладців.

Опера розпочинається козацькою піснею «Чорна рілля ізорана» у виконанні соліста і завершується нею у виконанні хору a cappella. Про цей аутентичний козацький спів написано багато наукових статей. Режисер обрав першоджерело з чотирьох куплетів (пісня з плином часу мала більше восьми варіантів віршів). Власне, цю пісню засуджувала авторка рецензії «никакого отношения ни к Мазепе ни к Чайковскому эта песня не имеет» Морозова Л. Золотая клетка для Мазепы // День. 2017. 11 июля., нагадуючи, що її любив Бандера. Так, це - не музика Чайковського, але, з нашого погляду, у режисерському трактуванні ця пісня використана як колаж з метою історичної правдивості і створення емоційно-змістовної арки. Різноманітні «формати» сучасної опери збагачуються, зазнають суттєвого тематичного розширення завдяки включенню нових жанрів. Про Бандеру ні в кого не було й гадки, якби не критик. Цей пісенний колаж підкреслюється хореографічним етюдом і відео-колажем із портретами героїв України з козацьких часів до сьогодення, відокремлюючись таким чином від головного дійства. Опера лаконічна (дві години), монументальна, дійова.

Незважаючи на маловтішні прогнози, дискусії про декаданс, занепад оперного мистецтва внаслідок зниження зацікавленості класичною спадщиною, опера «Мазепа» на харківській сцені стала однією з найцікавіших протягом останніх років.

Отже, творчі пошуки А. Калояна тривають, він продовжує навчання, адже тепер його «університети» - постійне самонавчання, фахове удосконалення. Своїми вчителями він вважає Костянтина Станіславського, Георгія Товстоногова, Пітера Брука. Утім, і сьогодні можна стверджувати, що у молодого режисера викарбовується свій «почерк». Він виробив свою концепцію сучасного оперного театру і вважає, що саме в ньому відбуваються дивовижні події і процеси, які підштовхнуть зміни в театральному мистецтві загалом. Він є прихильником дійового театру.

А. Калоян майстерно використовує сценічний простір завдяки мізансценам, наперед чітко розподіленим за кількома планами . Головне в його задумах - натякнути глядачеві, ніж переміщуватися з однієї сценічної картини в іншу і довго пересувати меблі й аксесуари. Важливим для режисера завжди є фоновий відеоряд. У створеному уявою режисера вільному сценічному просторі костюми майже живі, виразні (як ті, що створив для «Мазепи» Ілля Панько). Пластичність сценічної графіки, рухів дійових осіб, хору - це його досягнення. А. Калоян пропонує виконавцям в оперних виставах зрозумілі правила відносин. Для нього важливо «в сучасному оперному театрі мати на першому плані не тільки співака, а й артиста - актора» Із приватного інтерв'ю автору статті.. У роботі зі співаками, з усіма учасниками процесу він не нав'язує свої методи, а шукає точки перетину. Здатність до конструктивного діалогу й очікування вдалого моменту, відповідного стану підготовки трупи і загальної підтримки для втілення його задумів на оперній сцені у складному творчому колективі, яким є Харківський оперний театр, - це теж пластичність, але вже не тіла, а режисерської ментальності. Режисера підтримують його учні-однодумці з Оперної студії ХНУМ імені І.П. Котляревського.

У деяких випадках, коли на музичну сцену приходить режисер із досвідом роботи у драматичному театрі, у кінематографі, результати невтішні. У випадку з Арменом Міграновичем Калояном - навпаки, оперна вистава збагачується, трупа всебічно виявляє себе.

Список використаної літератури

режисер актор калоян театр

1. Анничев А. Премьера: «Мазепа» как опера-гимн // Время. 2017. 3 июля.

2. Зеленская Д.В. Харьковском оперном решили реабилитировать Мазепу // Вечерний Харьков. 2017. 18 июля.

3. Меженина А. «Я приучаю своих студентов любить театр», - Армен Калоян // Накипело. 2015. 26 ноября. URL: http://nakipelo.ua/ya-priuchayu-svoih-studentov-lyubit-teatr-armen-kaloyan-26/ (дата обращения 07.03.2018).

4. Морозова Л. Золотая клетка для Мазепы // День. 2017. 11 июля.

5. Премьера года. В Харькове презентуют новую постановку «Кармен» // Медиа группа Объектив. 2015. 26 июня. URL: http://archive.objectiv.tv/260615/115498.html (дата обращения 07.03.2018).

6. Семененко Ю. В пятницу ХНАТОБ представит премьеру оперы «Флория Тоска». // Медиа группа Объектив. 2017. 23 февраля. URL: http://archive.objectiv.tv/230217/139401.html (дата обращения 07.03.2018).

7. Шубина О. Армен Калоян: Театр не отвечает на вопросы, он их задаёт // Харьковские известия. 2016. 3 июня.

8. Marc Krone. 2017. 14 ок! URL: https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid= 10213477308503403&id=1121629988 (accessed: 07.03.2018).

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Дослідження найважливіших умов творчого стану актора, правильного почування на сцені. Характеристика мови та форм режисерських завдань: показу, пояснення та підказки. Аналіз застільного періоду роботи режисера над мізансценою, усунення творчих перешкод.

    курсовая работа [48,1 K], добавлен 25.06.2011

  • Історія та сучасність основних академічних українських драматичних театрів. Київський та Херсонський театри ляльок. Діяльність Одеського національного театру опери та балету. Найвидатніші представники театрального мистецтва України, їх творчий шлях.

    курсовая работа [7,5 M], добавлен 14.12.2013

  • Санкт-Петербург як один з найбільш красивих та популярних світових туристичних центрів. Коротка історія розвитку та сучасний стан Ермітажного театру та Маріїнського Державного академічного театру опери і балету - найголовніших театрів сучасної Росії.

    контрольная работа [29,3 K], добавлен 07.02.2011

  • Перспективні напрямки "технічної школи" актора у виставах з високою мірою умовності, структурованості сценічної форми. Характеристика біомеханістичної методики В. Мейерхольда. Вплив системи К. Станіславського на розвиток світового та вітчизняного театру.

    статья [26,1 K], добавлен 22.02.2018

  • Провідні актори та режисери українського театру кінця ХХ століття. Сучасні процеси в театральному мистецтві, вільна інтерпретація режисерами авторських текстів, зміна форм сценічної виразності, трансформація функціонування слова в мистецтві і культурі.

    реферат [37,6 K], добавлен 23.04.2019

  • Тенденції розвитку у балетному мистецтві. Досягнення хореографії. Розвиток балетного театру для дітей. Молодь та її бачення на створення спектаклів для дітей. Підготовка фахівців з хореографії. Вклад молодого покоління у розвиток балетного театру.

    курсовая работа [56,3 K], добавлен 04.11.2008

  • Погляд на історію світового театру, становлення його форм, жанрів, театральних систем. Особливості системи містерійної основи курбасового театру. Історія становлення українського театру "Березіль". Театральне відлуння в Українському музеї Нью-Йорка.

    курсовая работа [51,1 K], добавлен 30.03.2011

  • Становлення Олександра Порфировича Архипенка як митця. Мистецтво зі Всесвіту. Період формування юного Архипенка. Новаторство як скульптора і художника. Традиційні тенденції у творчості митця. Роль О. Архипенка в українському мистецтві та його визнання.

    реферат [30,4 K], добавлен 21.03.2011

  • Визначення художнього методу як засобу пізнання дійсності, його ототожнення з творчим методом. Інтуїтивні та позасвідомі аспекти у творчому процесі. Естетика реалізму в мистецтві ХХ ст. Сутність. особливості та розвиток соціалістичного мистецтва в СРСР.

    контрольная работа [29,8 K], добавлен 19.12.2009

  • Твори Євгена Зайцева як самобутня ланка в декоративно-прикладному мистецтві 70-90-х років ХХ століття на Півдні України. Три етапи його творчого шляху, як режисера, майстра і викладача. Розвиток авторської школи "художнього різьблення по дереву".

    статья [1,0 M], добавлен 18.08.2017

  • Аналіз наукових праць, в яких вивчається система мистецької освіти краю у 1920-30-х рр. Її вплив на формування художників регіону, зокрема на А. Кашшая. Окреслення особливостей культурного контексту, що супроводжував становлення творчої особистості митця.

    статья [24,3 K], добавлен 27.08.2017

  • Основні закони театральної драматургії та режисури. Розвиток театру епохи Відродження. Жанри театру Відродження, поява професійного театру. Комедія дель арте. Злет людської думки у всіх сферах діяльності: науці, мистецтві, літературі та музиці.

    разработка урока [30,1 K], добавлен 20.03.2012

  • Короткі відомості про життєвий шлях та творчу діяльність Богдана Ступки - українського актора театру і кіно, лауреата Шевченківської премії, Народного артиста УРСР. Дебют у кіно у фільмі Ю. Іллєнка "Білий птах з чорною ознакою", роль Ореста Дзвонаря.

    презентация [1,2 M], добавлен 03.04.2014

  • Творчість Бертольда Брехта як невід’ємна частка культурного надбання людства в ХХ ст. Раціоналістичність як вихідний принцип епічного театру. Становлення концепції "епічного театру". Відмінність "епічного театру" Брехта від школи Станіславського.

    курсовая работа [39,9 K], добавлен 19.05.2010

  • Історія появи художнього драматичного театру у м. Миколаєві. Вклад в його мистецьке життя великих режисерів сучасної Украйни. Видатні актори, що працювали в ньому. Перелік здобутків колективу театру в різних державних і міжнародних фестивалях і конкурсах.

    доклад [13,5 K], добавлен 21.05.2015

  • Представники української хорової музики. Життя композитора М.Д. Леонтовича. Літургія та духовні піснеспіви М. Леонтовича. Послужний список скромного "народного вчителя з Поділля", розробка опери за сюжетом казки Б. Грінченка "Русалчин Великдень".

    реферат [33,5 K], добавлен 03.11.2011

  • Початок діяльності Харківського театру, поступовий зріст його популярності завдяки видатним акторам та цікавому репертуару. Робота театру за радянських часів. Вклад І. Штейна, К. Соленика, М. Щепкіна, І. Карпенка-Карого у розвиток театрального мистецтва.

    реферат [35,3 K], добавлен 26.07.2012

  • Становлення та розвиток професійного театру в Полтаві з початку його існування з ХIХ століття і діяльність перших акторів, драматургів міста. Порівняння того театру з сучасним, тих драматургів з драматургами нашого часу, тих режисерів з сучасниками.

    курсовая работа [74,5 K], добавлен 02.04.2008

  • Танець-модерн в Україні наприкінці XX століття. Тенденції розвитку сучасного балетного театру. Зміни техніки виконання танцю в стилі модерн в Європі і Америці. Створення української академія балету. Особливості розвитку нових шкіл танцю-модерн в Україні.

    статья [289,5 K], добавлен 31.08.2017

  • Творчий метод Хуана Гріса. Художньо-стилістичні пошуки Хуана Гріса. Колаж в мистецтві. Натюрморт у творчості художника. Процес творчої роботи над авторською композицією. Аналіз образотворчих аналогів і прототипів. Композиційний і колористичний пошук.

    курсовая работа [2,0 M], добавлен 08.04.2016

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.