Бібліометричний аналіз професійних журналів у зарубіжному бібліотекознавстві

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Бібліометричний аналіз професійних журналів у зарубіжному бібліотекознавстві

Процеси глобалізації, науково-технічний прогрес, розвиток електронних та інформаційно-комунікаційних технологій інтенсифікують розширення змісту бібліотечно-інформаційної діяльності, що відображається в спеціальних періодичних виданнях. Одним із провідних напрямів дослідження періодики є бібліометричний аналіз, який сприяє виявленню інноваційного досвіду провідних бібліотек, науково-практичних здобутків у сфері бібліотекознавства, книгознавства, бібліографознавства. Тому набуває актуальності вивчення напрямів застосування бібліометричного аналізу для дослідження бібліотекознавчих журналів у зарубіжному досвіді.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. До розгляду зарубіжних видань інформаційно-бібліотечної тематики останнім часом звернулися українські дослідники, зокрема С.М. Масловська (2003), С.А. Назаровець (2010), О.В. Пастушенко (2012), Г.В. Шемаєва (2006). Вони наголошують на важливому місці та значенні вивчення професійної періодики в сучасному бібліотекознавстві. Так, С.М. Масловська (2003) визначила міжнародні журнали бібліотечного спрямування, яким особливу увагу приділяють українські вчені. На основі бібліо - метричного аналізу списків цитованої літератури до наукових статей у провідних фахових журналах за період з 2004 по 2008 рр. виявлено ступінь використання публікацій відкритого доступу С.А. Назаровцем (2010). Дисертаційні праці в галузі соціальних комунікацій, у яких досліджено періодику, ґрунтовно проаналізувала О.В. Пастушенко (2012). Динаміку подання зарубіжних журналів бібліотечно-інформаційної тематики в цифровому просторі встановила Г.В. Шемаєва (2006). Вона акцентувала на електронних виданнях бібліотечних об'єднань та їхній тематиці.

Утім, напрями бібліометричних досліджень зарубіжних періодичних видань бібліотечно-інформаційного спрямування не були предметом вивчення, що зумовлює актуальність обраної теми статті.

Мета статті - узагальнити публікації зарубіжних бібліотекознавців, у яких подано результати бібліометричних досліджень професійних журналів.

Виклад основного матеріалу дослідження. У працях зарубіжних учених одне з пріоритетних місць відведено періодиці бібліотекознавчого профілю. Слід зауважити, що нині розроблено багато різновидів такого виду аналізу. До бібліометричних методів належать: аналіз цитування; аналіз реферативних журналів; кількісний аналіз публікацій окремих авторів; кількісний аналіз публікацій учених окремих країн світу, а також окремих наукових колективів; дослідження закономірностей зростання, старіння, рангового поділу наукових документів; контент-аналіз наукових документів; інші методи, пов'язані з розподілом наукових документів.

Застосування комплексу методів, зокрема джерелознавчого пошуку, аналізу та синтезу, дозволило виокремити декілька груп публікацій, у яких розкриваються певні напрями вивчення бібліотекознавчих журналів на основі бібліометричного аналізу.

До першої групи належать праці, у яких висвітлено бібліотекознавчі журнали в наукометричних базах, їх імпакт-фактор як чинник впливу на професійну комунікацію на національному та міжнародному рівнях. Безперечно, розміщення бібліотечних журналів у різних базах, зокрема наукометричних, надання вільного доступу до їхнього змісту, повних версій, сприяє розвиткові професійних комунікацій.

У зарубіжному бібліотекознавстві значного поширення набуло застосування бібліометричних методів для вивчення співробітництва через спільні публікації. Такі дослідження виявляють взаємодію між фахівцями бібліотечної галузі на національному й глобальному рівнях, а також міждисциплінарних зв'язків. Багатоаспектно досліджують періодичні видання бібліотекознавчого профілю США та Індії, що відображено в наукометричних базах, зокрема у Web of Science та Scopus (Schloegl, Stock, 2004; Nilaranjan, Pushpanjali 2014).

Слід зазначити, що за результатами досліджень учені різних зарубіжних країн відзначають інтернаціоналізацію бібліотечних журналів і взаємопов'язаність імпакт-фактора журналу та його просування на міжнародному рівні. Серед них - дослідження інтернаціоналізації німець - комовних бібліотекознавчих журналів, вивчення міжнародного впливу журналів США й Канади, аналіз імпакт-фактора періодики бібліотечного профілю. Дослідники із Австрії та Німеччини на основі бібліометричного аналізу 40 міжнародних та 10 німецькомовних журналів визначили середнє значення впливу для всіх журналів та регіональний фактор (Mucherjee, 2009; Schloegl, Stock, 2004).

Питання ефективності міжнародної системи професійної комунікації в інформаційно-бібліотечній галузі на засадах партнерства через співавторство зацікавлюють як науковців, так і практиків (Olivarez, 2016). Дослідники вивчають динаміку співавторства за країнами, на міжнародному рівні, в окремих журналах за певний період часу. Так проаналізовано 283 статті, опубліковані в журналі ALIS протягом 2001-2002 рр. (Lokhande, 2013), та виявлено, що більшість із них написано в співавторстві. У дослідженні іншого вченого (Sin, 2011) проаналізовано зміни географічних форм авторства, видів спільної роботи та чинників, які впливають на цитування статей. Згідно з результатами дослідження семи провідних бібліотечно-інформаційних журналів США, Великобританії, Канади, за період 1980-2008 рр. зросла кількість спільних публікацій авторів, науковців з азіатських країн у міжнародних виданнях; міжнародна видимість і вплив досліджень із країн, що розвиваються, обмеженіші; простежується перехід від національної до транснаціональної публікації. Останню тенденцію відзначили й інші дослідники бібліотекознавчих журналів. Цей перехід можна пояснити зацікавленістю обміном результатів своїх досліджень із ширшою аудиторією шляхом публікації в престижних міжнародних журналах.

Проблеми міжнародної професійної комунікації на рівні особистостей, інституцій та держав розкривають дослідники з різних країн, зокрема вчені Кенії та Африки виявили прогресуюче зростання бібліотечних комунікацій зазначених країн - 68% з африканськими установами та 67% з кенійськими. Цікаво, що з указаними країнами професійно ко - мунікують фахівці зі США (280), Канади (156), Великобританії (129), Бельгії (65), Швейцарії (40), Нідерландів (38), Таїланду (15), Італії (14), Франції (12), Данії (11) (Singh, Chander, 2014). Це свідчить про посилення міжнародної професійної комунікації.

Існує гіпотеза, що вплив міжнародного співробітництва за цитованістю не настільки помітний для розвинутих країн (наприклад, США), як для невеликих країн (Person, 2010). На нашу думку, співвідношення між типами спільної роботи й впливом журналу на професійну комунікацію є вельми важливим і цікавим та потребує додаткових досліджень.

Друга група публікацій зарубіжних авторів - вивчення тематичного змісту бібліотекознавчої періодики, що надто важливий для визначення тенденцій і стратегій розвитку бібліотечної галузі в окремих країнах та в глобальному просторі, впливає на виявлення основної групи бібліотекознавчих журналів.

Контент-аналіз статей в основних журналах бібліотекознавчого спрямування застосовують багато фахівців. Зокрема колектив авторів на основі вивчення тематичного змісту статей протягом 1965-2005 рр. виявив, що тематика статей, присвячених зберіганню та пошуку інформації, становила від 25% до 30%, результати емпіричних досліджень - 49-56% (Tuomaala, Jarvelin, Vakkari, 2014). Інша група дослідників проаналізувала слова та назви статей, опублікованих у період 19882007 рр. у 16 бібліотекознавчих журналах з метою уточнення когнітивної структури бібліотечної галузі (Milojevic, 2011). Подібний аспект бібліотекознавства став предметом бібліометричного аналізу дослідників зі Скандинавії (Vakkary, 1996).

Значимою інформацією є дослідження зарубіжних авторів, спрямовані на вивчення тематики публікацій в окремих журналах. Це, наприклад, розкриття тематичного змісту журналу ALIS за 20022011 рр. (Lokhande, 2013), бібліометричний аналіз журналу «Electronic Library Journal» за 11 років (2000-2010) (Hussain, 2011) та «Library Management» (Singh, 2014). На основі ключових слів та анотацій статей у 10 кращих журналах інформаційно-бібліотечного спрямування визначено такі основні напрями: основи інформаційно-бібліотечної науки, інформаційно-освітнє суспільство, інформаційні технології, методологія, економіка та управління, інформаційні етика і право, користувацька поведінка, поширення інформації й комунікації та соціальна інформатика (Aharony, 2012).

Заслуговує на увагу обґрунтування комунікаційної моделі періодики як трансферу знань ученими з Великобританії (Hessey, 2012). На основі виявлення публікацій бібліотечно-інформаційної тематики в бібліотечних та небібліотечних цитованих журналах через Web of Science автори засвідчили існування експорту/імпорту між ними за такими напрямами: комунікації; комп'ютерні науки, інформаційні системи; менеджмент; освіта; охорона здоров'я; ергономіка; психологія; мультидисциплінарні науки.

До третьої групи зарубіжних бібліометричних досліджень належать публікації, пов'язані з поданням бібліотечних журналів у відкритому доступі. Слід зауважити, що означена проблема порушена в середині 1990 рр. Зарубіжні науковці вказують на збільшення кількості досліджень, присвячених періодиці бібліотекознавчої тематики, що представлені у вільному доступі. Автори відзначають, що частина журналів у відкритому доступі індексується в наукометричних базах Web of Science та Scopus і становить для всіх наук 23% (Bjork, 2010).

Проте поширення відкритого доступу викликає в деяких учених сумніви щодо якості публікацій у таких журналах. Останнім часом виник термін «хижацькі журнали», до яких належать ті, що використовують модель відкритого доступу для власної вигоди. Видання публікують статті за оплату на умовах формальної (лояльної) експертизи, тобто якість у них може бути сумнівною. На це звертає увагу колектив науковців, котрі проаналізували періодику у відкритому доступі за критеріями Білла для виявлення «хижацьких» журналів (Olivarez, 2016). Вони проаналізували 81 бібліотечний журнал відкритого доступу та визначили, що статті більшості з них підлягають відповідному рецензуванню, а їх авторами є провідні вчені. Результат свідчить про відсутність так званих хижацьких журналів у сфері бібліотекознавства.

Надзвичайно важливими є публікації, які пов'язані з виявленням ядерних журналів, обґрунтуванням методології їх ранжування та визначення конкретних списків. Такі публікації об'єднано в четвертій групі.

На необхідності складання ядерних списків періодики наголошував американський бібліотекознавець Дж. Шира (1973). Він одним із перших склав розширений перелік, представлений в 1976 р. в його найцитованішій публікації з бібліотекознавства, що стала базисом для наступних досліджень періодики. Сучасні американські дослідники пов'язують значимість проблеми з тим, що публікація в престижних журналах сприяє кар'єрному зростанню, дозволяє розвивати комунікаційні зв'язки. Відсутність ранжованого списку журналів, щоб спрямувати бібліотекарів, кидає виклик і для нових, і для досвідчених бібліотекарів (Via, 2007). Кожен бібліотекар-автор вирішує питання про те, у який саме журнал доцільно подати рукопис, зважаючи на те, як багато бібліотекарів читатимуть його, як часто цитуватиметься стаття. Американські дослідники (Kohl, 1985; Nixon, 2014) визначили три ранги бібліотекознавчих журналів на засадах анкетування директорів наукових бібліотек США й деканів бібліотечних коледжів і університетів та цитувань публікацій у журналах. У результаті складено список з 82 назв. До першого рівня автори за результатами дослідження долучили найвпливо - віші журнали, рекомендовані для викладачів, досвідчених дослідників. Другий рівень, за визначенням американських дослідників, - менш престижні журнали. Третій рівень - це журнали, у яких можуть публікувати статті молоді бібліотечні працівники та вчені. Обґрунтовується необхідність щорічного визначення багаторівневості періодики бібліотечної сфери, оскільки створюються нові видання, деякі з яких швидко стають елітними. Крім того, автори акцентують: список не може бути повним без журналів за межами сфери бібліотекознавства, у яких бібліотекарі публікують результати власних досягнень, щоб привернути увагу ширшої аудиторії.

Останнім часом до вирішення цієї проблеми долучаються бібліотекознавці різних країн. Складність ранжування бібліотечних журналів відзначає вчений з Ірландії та зауважує, що у відборі журналу першочергове значення має якість публікацій (Далтон, 2014). Для визначення критеріїв ранжування автор опитав учених; фахівців наукових, публічних, шкільних, спеціальних, медичних та інших бібліотек; спеціалістів інформаційних центрів з Великобританії, Ірландії, Північної Америки, Європи та інших країн. Але слід зауважити, що дослідники залучили недостатньо європейських респондентів, порівняно з Америкою. Так, їх співвідношення становить 7:158, що, на нашу думку, вплинуло на кінцевий результат. Отже, для ранжування журналів доцільно об'єднувати опитування фахівців у галузі бібліотечної справи із цитуванням публікацій у журналах, визначенням імпакт-фактора журналу, індексу Хірша, контент-аналізом.

Висновки. Здійснений аналіз публікацій свідчить, що в зарубіжному бібліотекознавстві застосовується широкий спектр бібліометричних методів для дослідження професійних видань. Загалом наукові праці характеризуються такими напрямами: вивчення ступеня відображення журналів бібліотечно-інформаційного спрямування у провідних міжнародних наукометричних базах як фактора впливу на підвищення ефективності професійної комунікації; виявлення тематичного змісту окремих бібліотекознавчих журналів; аналіз цитованості публікацій у відкритому доступі; обґрунтування методології ранжування видань національного та міжнародного рівня у різних країнах. Визначено, що зарубіжні автори зосереджують увагу на виданнях національного та міжнародного рівнів США, Африки, Індії. Європейські видання бібліотекознавчого спрямування проаналізовано фрагментарно, що зумовлює необхідність та доцільність їх ґрунтовного вивчення в подальших студіях.

Список посилань

бібліометричний журнал професійний

1. Далтон, М. (2014). Деление при распространении публикаций. Факторы, влияющие на решение ученых и практиков области библиотековедения и информатики относительно выбора журнала. Международный форум по информации (Т 39), 1, 14-29.

2. Масловська, С.М. (2003). Професійне читання бібліотечних працівників: проблеми інформаційного забезпечення. Наукові праці НБУВ, 11, 284-298. Назаровець, С.А. (2010). Бібліометричний моніторинг використання українськими бібліотекознавцями інтернет-публікацій відкритого доступу. ВісникХарківської державної академії культури, 30, 104-110.

3. Пастушенко, О.В. (2012). Періодичні видання історико-бібліографічного, книгознавчого та бібліотекознавчого спрямування як об'єкт сучасних досліджень. Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія, 2, 69-73.

4. Шемаєва, Г В. (2006). Електронні видання з питань інформаційно-бібліотечної діяльності як засіб розвитку інформаційного забезпечення науки. Вісник Харківської державної академії культури, 17, 110-119.

5. Шира, Дж.Х. (1973). Социологические основы библиотечного дела. Винити, 52.

6. Aharony, N. (2012). Library and Information Science research areas: A content analysis of articles from the top 10 journals 2007-8. Journal of Librarianship and Information Science, (44), 1,27-35.

7. Bjork, B-C., Welling, P., Laakso, M., Majlender, P., Hedlund, T., GuSnason, G. (2010). Open access to the scientific journal literature: situation 2009. PLoS ONE, 5.

8. Hessey, R., Willett, P. (2012). Quantifying the value of knowledge exports from librarianship and information science research. Journal of Information Science, 39 (1), 141-150.

9. Hussain, A., Fatima, N. and Kumar, D. (2011). Bibliometric analysis of the Electronic Library Journal (2000-2010). Webology, 8 (1). Retrieved from http://www. webology.org

10. Kohl, D.F. and Davis, Ch. H. (1985). Ratings of Journals by ARL Library Directors and Deans of Library and Information Science Schools. College and Research Libraries, 46, 40-47.

11. Lokhande, R.S. (2013). Content Analysis of Open Access LIS Journal «ALIS» (20022011). International Journal of Information Dissemination and Technology. Retrieved from http://eprints.rclis.org/18283

12. Milojevic, S., Sugimoto, C.R., Yan, E. and Ding, Y. (2011). The cognitive structure of Library and Information Science: Analysis of article title words. Journal of Informetrics, 62 (10), 1933-1953.

13. Mucherjee, B. (2009). Do open-acces journals in library and information science have any scholary impact? A bibliometric study of selected open-acces journals using Google Scholar. Journal of the American Society for Information Science and Technology, 3, 581-594.

14. Nilaranjan, B. and Pushpanjali, J. (2014). Growth of LIS Research Articles in India seen through Scopus: A bibliometric analysis. Library Philosophy and Practice, 6-7. Retrieved from http://digitalcommons.unl.edu/libphilprac

15. Nixon, J.M. (2014). Core Journals in Library and Information Science: Developing a Methodology for Ranking LIS Journals. College and Research Libraries, 75 (1), 66-90.

16. Odell, J. and Gabbard, R. (2008). The interdisciplinary influence of library and information science 1996-2004: a journal-to-journal citation analysis. College and Research Libraries, 69, 546-564.

17. Olivarez, J.D., Bales, S. and Sare, L. (2017). Format Aside: Applying Beall's Criteria to Assess the Predatory Nature of both OA and Non-OA Library and Information Science Journals.

18. Persson, O. (2010). Are highly cited papers more international? Scientometrics, 83 (2), 397-401.

19. Schloegl, Ch. and Stock, W.G. (2004). Impact and Relevance of LIS Journals: A Scientometric Analysis of International and German-Language LIS Journals-Citation Analysis Versus Reader Survey. Journal of the American Society for Information Science and Technology, 55 (13), 1155-1168.

20. Sin, S.-C.J. (2011). Longitudinal Trends in Internationalization, Collaboration Types, and Citation Impact: A Bibliometric Analysis of Seven LIS Journals (1998-2008). Journal of Library and Information Studies, 9, 27-49.

21. Singh, K.P. and Chander, H. (2014). Publication trends in library and information science A bibliometric analysis of Library Management journal. Library Management, 35 (3), 134-149.

22. Tuomaala, O., Jarvelin, K. and Vakkari, P. (2014). Evolution ofLibrary and Information Science, 1965-2005: Content Analysis of Journal Articles. Journal of the AIST, 65 (7), 1446-1462.

23. Vakkary, P (1996). Social and Cognitive Institutionalization ofLibrary and Information Science Research in Scandinavia. International Forum of Information and Documentation, 21 (3), 25-36.

24. Via, B.J. and Schmidle, D.J. (2007). Investing Wisely: Citation Rankings as a Measure of Quality in Library and Information Science Journals. Libraries and the Academy, 7 (3), 333-373.

Размещено на Allbest.ru