НаУКМА і музеї: деякі особливості діалогу
Тези доповіді, яка готувалася автором до Науково-практичної конференції "Музейна педагогіка – проблеми, сьогодення, перспективи", що проводилася Національним Києво-Печерським історико-культурним заповідником. Особливості співпраці музеїв та вузів.
| Рубрика | Культура и искусство |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 04.11.2018 |
| Размер файла | 22,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
НаУКМА і музеї: деякі особливості діалогу
Бондарець О.В.
Анотація
Ця розробка є тезами доповіді, яка готувалася автором до Науково-практичної конференції "Музейна педагогіка - проблеми, сьогодення, перспективи", що проводилася Національним Києво-Печерським історико-культурним заповідником (вересень 2013р.). Наголошується на деяких особливостях співпраці музеїв та вищих закладів освіти. Аналіз досвіду такої співпраці має бути одним із напрямів вивчення музейної педагогіки.
Ключові слова: музей, музейна педагогіка, НаУКМА.
1. На сучасному етапі, розглядаючи музей як комунікативну систему, а музейну аудиторію як учасника діалогу, що здійснюється в музейному середовищі, музейна педагогіка акцентує особливу увагу на проблемах, які пов'язані із змістом, методами і формами освітнього напряму діяльності музеїв, а також на специфіці педагогічного впливу музеїв різних типів та профілів на різні вікові, освітні та інші категорії музейної аудиторії.
На практиці ж, особливо в 1990-ті роки, музеї зосереджують увагу на співпраці із середніми закладами освіти. При цьому активно пропагується дитячий напрям музейної діяльності (робота з дошкільнятами та учнями молодших класів).
2. Вищі заклади освіти насамперед з метою закріплення та поглиблення знань з низки навчальних курсів звертаються до основних музейних послуг, зокрема, замовляють оглядові та тематичні екскурсії, які пропонуються музеями. Сприяти глибшому ознайомленню з культурно-історичними цінностями, зокрема студентів першого року навчання факультету гуманітарних наук НаУКМА, покликана ознайомча (музейна) практика. її мета - формування ціннісних орієнтирів, гуманістичної форми ставлення до навколишнього світу і до себе та емоційно-ціннісного підходу до знань; виховання музейної культури (поваги до пам'яток історії та культури, розуміння музейної мови); ознайомлення з експозиційними та фондовими (за можливості) колекціями музеїв різних типів (публічних, академічних, навчальних) та профілів (історичних, художніх, літературних, природничих, технічних, комплексних). Практика проводиться нині на базі музеїв м. Києва, а раніше (проводиться щорічно з 1994 р.) програма практики включала також 1-2-денні поїздки до інших міст України. Після закінчення практики кожен студент здає керівникові звіт про практику, де аналізуються підсумки проведеної роботи, висловлюються побажання з метою вдосконалення практики. Оскільки календарний план практики передбачає 12 робочих днів (тобто не менше 12 екскурсій, часто останні роки - 13-16), то ці звіти можуть бути важливим джерелом для дослідження. Звіти пишуться в довільній формі, і студенти аналізують як експозиції музеїв, так і екскурсії, зокрема, часто порівнюють якість наданих послуг (зрозуміло, з позицій студента першого року навчання факультету гуманітарних наук). Важливим, на нашу думку, є також значення, яке надає музеям ця молодіжна аудиторія.
Вважаємо за потрібне звернути увагу на кілька цитат із звітів з музейної (ознайомчої) практики. музейний педагогіка культурний
"Ніколи особливо не любила музеї. Але ніколи особливо не замислювалася, чому саме. Єдиною ясною причиною небажання ходити і розглядати експонати були нудні екскурсії, які занадто сильно нагадували шкільні уроки. Можливо, екскурсії були навіть нудніші, адже тьоті, що їх проводили, абсолютно не звертали увагу на те, що ми - діти. Радіючи, що хоч хтось нарешті до них завітав, вони вивалювали на наші бідні голови тонни незрозумілої дітям інформації, вважаючи, напевно, що така кількість дат, подій, прізвищ якимось чином допоможе нам краще зрозуміти виставлені речі. Як результат - мирний сон на екскурсіях і бурхлива радість по їх закінченні" [14, с. 3].
"Який стереотип склався про музей у свідомості пересічної людини? Музей, - скаже вона, - заповідник, склеп із естетично вдало (іноді!) розташованими речами історичного значення... Варто зазначити, що настав час змінити підхід до музейництва як до "покритого порохом" і "старого" історичного минулого, яке представлене речами за склом. Необхідно звільнити простір для нових думок, змести павутину посередності з музею. Лише тоді похід до музею буде стояти у списку перед походом у кіно" [10, с. 1-2].
"Узагалі сприйняття музею в рідному місті у моїй свідомості мало присмак чогось недоступного, нецікавого (а якщо цікавого - то нудного), незрозумілого, а тому такого, що не заслуговувало на мою увагу. Відвідання музею було певним обов'язком (перед ким?..), певною даністю, зрештою, це було тим, що я повинна була робити, щоб бути освіченою, культурною, інтелігентною людиною (у моїй свідомості це стояло на тому ж рівні, що й знання класичних творів музики, образотворчого мистецтва, літератури і, безперечно, їх авторів). Чому ж, відвідавши безліч музеїв за кордоном, я звернула увагу на музеї України лишень зараз, "виконуючи обов'язок" студентки гуманітарного факультету, чому тільки зараз до мене прийшла думка "а насправді це так цікаво!!!" і "чому наша музейна практика така коротка?"?" [13, с. 2].
Ці цитати, на наш погляд, не суперечать загальній громадській думці щодо ролі музею та наявності "асоціацій не обов'язково радісного забарвлення", що пов'язані у відвідувачів із поняттям "музей" (напр.: [3, с. 25-26]). Не ставлячи за мету проводити спеціальне різнопланове дослідження цієї проблеми, автор, читаючи звіти протягом 1994-2013 рр., із сумом констатує, що думка студентів першого року навчання залишається незмінною.
Можливо, готуючи не лише нову експозицію, а й екскурсію, наукові працівники музеїв неодноразово повинні нагадувати собі про значення речі в культурі (напр.: [1; 2; 4; 5, с. 38-41; 11; 12; 15; 16]) та розуміння музейництва як, наприклад, за Ю.А. Омельченком, специфічного способу освоєння світу, що реалізується у сфері трирівневої системи успадкування історико- культурних цінностей у їхній предметній формі, як засобу забезпечення міжпоколінної трансмісії соціального досвіду (напр.: [6-9]).
Не лише знання теоретичних засад музейництва, а й спеціальна і теоретична, і практична підготовка (тобто музеологічна освіта) є на сьогодні важливою (необхідною) для наукових працівників музею. Звісно, ті науковці, що мають значний досвід музейної роботи, будемо сподіватись, самостійно освоїли і музеєзнавство (музеологію). І хоча традиційно вища освіта у сфері однієї з профільних наукових дисциплін (або і суміжній) дотепер залишається вирішальною передумовою для прийняття на наукову роботу до музею, проте вона далеко не достатня для виконання музейних завдань, у тому числі й освітніх.
3. Нині (з 2007 р.) в Україні спеціальність "Музеєзнавство. Пам'яткознавство" (шифр 26.00.05; науковий ступінь - з культурології, історичних наук, мистецтвознавства) належить до галузі наук "Культурологія".
Але в НаУКМА музеєзнавчі курси в навчальних планах кафедри культурології значилися ще з часу заснування (1992 р.) та читалися з 1994 р. Навіть передбачалася (до 1996 р.) програма підготовки магістрів за напрямом "Музейна справа й охорона пам'яток історії та культури". І лише пізніше була розроблена сертифікатна програма "Музеєзнавство" (ухвалена в 2001 р.).
Викладання нормативного навчального курсу "Музеєзнавство", як і низки вибіркових навчальних курсів напряму підготовки 6.0201 "Культурологія" (освітньо-кваліфікаційний рівень - бакалавр), передбачає практичні заняття на базі музеїв м. Києва. Тематика практичних занять (напр.: "Специфіка комплектування музейних зібрань", "Атрибуція музейного предмета", "Збереження музейних фондів. Основи консервації та реставрації", "Специфіка експозиційної діяльності" тощо) потребує надання музеями додаткових послуг (зокрема, доступу до фондових музейних зібрань тощо). Співпраця з Національним музеєм історії України, Музеєм історії міста Києва, Музеєм гетьманства, Національним музеєм мистецтв імені Богдана та Варвари
Ханенків, Національним художнім музеєм України, Національним Києво-Печерським історико- культурним заповідником та ДПНКММК "Мистецький арсенал" давала змогу виконати програму навчальних курсів. І хоча НаУКМА передбачає оплату цих практичних занять, часто музеї не готові з тих чи інших причин задовольнити цю потребу, розширити спектр номенклатури музейного продукту.
4. Серед вибіркових професійно-орієнтованих навчальних дисциплін є дослідницька (музейна) практика. Окрім закріплення та поглиблення знань з навчального курсу "Музеєзнавство" вона передбачає вивчення експозиційних та фондових (за можливості) матеріалів за темою наукових досліджень, роботу з музейною документацією та архівними матеріалами, ознайомлення із системою організації роботи музеїв та методикою музейної діяльності, оволодіння методикою підготовки та проведення екскурсії. У кінці практики студент здає тематичну (згідно з темою наукових досліджень) екскурсію керівнику практики та співробітникам відповідного відділу музею (науковому консультанту). Коле- ги-практиканти беруть участь у прослуховуванні екскурсії та її обговоренні. На кафедру здається контрольний текст екскурсії та звіт про проходження практики та проведення екскурсії студентом. Оскільки практика є вибірковою, то вона відбувається не щороку і кожного разу її проходить різна кількість студентів (наприклад, у травні - червні 2013 р. її проходили 19 студентів на базі 9 музеїв м. Києва). НаУКМА також протягом останніх років передбачає оплату наукових консультацій. Але не всі музеї готові обговорювати умови співпраці, як у рамках цієї практики, так і взагалі. Зокрема, оплата індивідуальних наукових консультацій для студентів і для фахівців має бути різною, оскільки потребує різних додаткових зусиль музею (наприклад, у Національному музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків вона не диференціюється, а в багатьох музеях узагалі оплата такої послуги, як і сама послуга, не передбачаються). Вимагаючи від вищих закладів освіти угоду про співпрацю (інколи вони традиційно звертаються до музеїв із гарантійними листами), самі музеї не бажають обговорювати ні предмет угоди, ні зобов'язання сторін. Саме така ситуація склалася зі спробою укласти довготривалу угоду про співпрацю НаУКМА та Національного заповідника "Софія Київська".
5. Співпраця музеїв та вищих закладів освіти (важлива та плідна для цих установ/закладів) має здійснюватися через погоджену організацію спільної не лише навчальної (читай - освітньої, оскільки "музей передусім не місце здобуття знань, а місце розуміння" [3, с. 181], але все ж таки "може стимулювати навчальний процес, однак індивідуально та добровільно" [3, с. 186]), а й наукової та науково-методичної діяльності.
Досвід участі професорсько-викладацького складу та спудеїв кафедри культурології НаУКМА в наукових заходах (конференціях, семінарах тощо), що організовуються музеями, та запрошення наукових працівників музеїв до участі в наукових заходах кафедри чи НаУКМА наявний, хоч і, на нашу думку, незначний. Зокрема, щодо спільної організації наукових заходів кафедрою та музеями автор може лише пригадати організацію та проведення конференції "Японська культура: традиції і сучасність" (спільно з Національним музеєм мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків у жовтні 2005 р.) [17]. Перспективними можуть бути конференції та видання збірників наукових праць на музеологічну тематику.
Можна, звісно, пригадати й неодноразові звертання кафедри до наукових співробітників музеїв щодо рецензування курсових та кваліфікаційних робіт студентів. Інколи й кафедра рецензує наукові концепції музейних експозицій та інші наукові доробки музейних працівників.
Узагальнення досвіду співпраці музеїв та вищих закладів освіти має бути одним із напрямів вивчення музейної педагогіки.
Список літератури
1. Акопян К.З. Вещь в культуре / К.З. Акопян // Культурология. ХХ век. Словарь. - СПб. : Университетская книга, 1997. - С. 70.
2. Бондарець О.В. Буття речі як феномена культури середньовіччя / О.В. Бондарець // Український музей. - К. : Фоліант, 2003. - С. 187-190.
3. Вайдахер Ф. Загальна музеологія / Фрідріх Вайдахер. - Л. : Літопис, 2005. - 630 с.
4. Вдовин Г Кризис музея как мировоззрения / Г. Вдовин // Мир музея. - 2002. - № 5 (189). - С. 28-31 ; № 6 (190). - С. 37-39.
5. Культурологія: навч. посіб. / упорядн. О. І. Погорілий, М.А. Собуцький. - К. : Видавничий дім "КМ академія", 2003. - 316 с.
6. Омельченко Ю.А. Джерела вітчизняного музейництва / Омельченко Ю.А. // Культурологічні студії. - К. : Видавничий дім "КМ аcademia", 1996. - Вип. 1. - С. 147-162.
7. Омельченко Ю.А. Домузейні форми нагромадження та використання історико-культурних цінностей / Ю. Омельченко // Vita antiqua. - 1999. - № 1. - С. 107-115.
8. Омельченко Ю.А. Перша підсистема музейництва (теоретичні засади, витоки, формування) / Ю.А. Омельченко //
9. Культурологічні студії. - К. : Видавничий дім "КМ academia", 1999. - Вип. 2. - С. 288-311.
10. Омельченко Ю.А. Друга підсистема музейництва (історія, теорія, практика) / Ю.А. Омельченко, Л.О. Данилова // Vita antiqua. - 1999. - № 2. - С. 251-257.
11. Онофрійчук Т О. Звіт з музейної (ознайомчої) практики / Онофрійчук Т.О. - К., 2006. - 31 с. // Архів кафедри культурології НаУКМА.
12. Пащенко А.О. Зміна свідомості як чинник розвитку музейництва в добу Відродження й Реформації / Пащенко А.О. // Національний університет "Києво-Могилянська академія". Наукові записки. - К. : АГРАР МЕДІА ГРУП, 2010. - Т. 101. - С. 31-36.
13. Писаренко Ю.Г. Плюшкин-Плутос и самовосприятие человека через внешний мир / Ю.Г. Писаренко // Український музей. - К. : Фоліант, 2003. - С. 191-196.
14. Пілків М.В. Звіт з музейної (ознайомчої) практики / Пілків М.В. - К., 2006. - 25 с. // Архів кафедри культурології НаУКМА.
15. Познякова М.С. Звіт з музейної (ознайомчої) практики / Познякова М.С. - К., 2006. - 20 с. // Архів кафедри культурології НаУКМА.
16. Топоров В.Н. Вещь в антропоцентрической перспективе (апология Плюшкина) / В.Н. Топоров // Миф. Ритуал. Символ. Образ: Исследования в области мифопоэтического: Избранное. / В.Н. Топоров - М. : Прогресс: Культура, 1995. - С. 7-111.
17. Эпштейн М. Парадоксы новизны. О литературном развитии ХІХ-ХХ веков / М. Эпштейн. - М. : Советский писатель, 1988. - 416 с.
18. Японська культура: традиції та сучасність: тези доповідей наукової конференції. - К. : Видавничий дім "Києво-Моги- лянська академія", 2005. - 56 с.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Історія становлення музеїв України. Особливості культурно-дозвіллєвої роботи в музеях під відкритим небом: Центру народознавства "Мамаєва Слобода" та Національного музею Народної архітектури і побуту Пирогово. Особливості їх та перспективи розвитку.
курсовая работа [55,3 K], добавлен 06.11.2014Характеристика проблеми міжкультурного діалогу. Вивчення поняття діалогу культур та механізму його здійснення. Мовні стратегії у механізмі здійснення цього діалогу. Аналіз змін у культурах у результаті їхнього діалогу. Різноманіття міжкультурного діалогу.
курсовая работа [77,7 K], добавлен 09.06.2010Музеєзнавство як наукова дисципліна. Етапи становлення музеєзнавства в Україні. Перші музеї на етнічній території України. Музеї радянської доби. Культурно-освітня, науково-дослідна діяльність музеїв, збереження пам'яток минулого для майбутніх поколінь.
контрольная работа [49,7 K], добавлен 20.04.2009Дослідження проблеми взаємодії між музеями, з однієї сторони, та суспільством — з іншої. Поняття "музейна комунікація", її види. Перспективи впровадження та використання Інтернет-технологій у сфері музейної комунікації на прикладі музейних установ країни.
статья [24,2 K], добавлен 17.08.2017Музеї як культурно-освітні та науково-дослідні заклади, їх типи та характеристика. Історія виникнення музейної справи. Опис Музею народної архітектури і побуту, Музею трипільської культури, Національного музею авіації, Музею суднобудування і флоту.
реферат [35,2 K], добавлен 03.12.2011Історико-культурологічний та археологічний аналіз ковальського виробництва і промислів населення території України з давньоруського часу до сьогодення. Історіографія дослідження художньої обробки металу та становлення ковальства на території України.
курсовая работа [113,0 K], добавлен 21.09.2010Розвиток музичної науки в Україні та наукові дослідження в галузі архівознавства. Визначення стислого взаємозв’язку утворення нотних музичних колекцій у Львові з загальним історико-культурним процесом Галичини. Бібліотечні музичні колекції у Львові.
автореферат [34,9 K], добавлен 10.04.2009Розгляд поняття та практичної задачі милосердя як основної проблеми етики та сучасного життя суспільства. Характеристика ключових етапів розвитку української культури. Особливості розвитку театрального, образотворчого та кіномистецтва в післявоєнні роки.
контрольная работа [21,7 K], добавлен 20.10.2010Опис загальнодоступних музеїв міста. Аналіз напрямків роботи кожного з них. Склад, експозиційні частини, колекції експонатів. Внутрішнє оформлення внутрішніх приміщень палаців і павільйонів. Доля музея-садиби Рєпіна "Пенати". Галерея сучасного мистецтва.
презентация [1,6 M], добавлен 19.03.2015Історія створення музею просто неба в Пирогово, його відмінні риси - театралізовані дійства. Основні експозиції музеїв народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини, історії сільського господарства Волині, дитячої творчості в селі Прелесне.
реферат [27,8 K], добавлен 21.12.2010Поняття "етнічна культура". Деякі проблеми і особливості етногенезу українського народу. Формування етнічної культури з формуванням народу (етногенез). Своєрідність регіонів, культурно-історичні зони України. Становлення української літературної мови.
реферат [13,1 K], добавлен 02.12.2010Бібліотека як дзеркало і пам'ять народу, держави та центр їх духовності. Характеристика Національної парламентської бібліотеки в Україні, що має статус національної, і що є провідною державною культурним, освітнім, науково-інформаційним закладом.
реферат [50,1 K], добавлен 20.01.2011Музей народної архітектури м. Чернівці. Донецький обласний художній музей. Історико-культурний заповідник "Трипільська культура". Літературно-меморіальний музей А. Ахматової. Хата-музей смт. Верховина. Музей історії запорізького козацтва о. Хортиця.
презентация [36,4 M], добавлен 04.04.2018Погляд на історію світового театру, становлення його форм, жанрів, театральних систем. Особливості системи містерійної основи курбасового театру. Історія становлення українського театру "Березіль". Театральне відлуння в Українському музеї Нью-Йорка.
курсовая работа [51,1 K], добавлен 30.03.2011Класифікація історико-культурних пам’яток Києва, основні напрями державної політики у сфері їх охорони. Діяльність громадських об’єднань, її характер та напрямки реалізації. Охорона об’єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в Києві, стан справ у даній сфері.
дипломная работа [131,6 K], добавлен 05.06.2014Музеєзнавство як наукова дисципліна. Поняття і визначення музейної галузі законодавством. Сучасний стан розвитку музейної галузі в Україні. Використання комп'ютерної технології в музейній справі. Проблеми охорони та зберігання музейних цінностей.
курсовая работа [40,2 K], добавлен 15.12.2010Живопис, архітектура, скульптура, література, декоративно-ужиткове мистецтво, музика, театр, кіно як культурна спадщина. Роль бібліотек в збиранні, організації зберігання й громадського користування друкованими творами. Найвідоміші музеї та галереї.
презентация [25,4 M], добавлен 04.04.2018Найвизначніші історичні пам’ятники острова Хортиця. Особливості історичного спадку Запоріжжя. Ідея створення на Хортиці архітектурного ансамблю. Символіка святилища обсерваторії. Храм у балці Ганівка. Пам’ятник Генералка. 700-літній Запорізький дуб.
курсовая работа [65,2 K], добавлен 20.11.2013- Культурні процеси в Україні у XX ст. Культура народів Закавказзя. Особливості театрального мистецтва
Особливості розвитку української культури XX ст. - періоду її національно-державного відродження, започаткованого демократичними перетвореннями з 1917 р. українською революцією. Особливості високої культури народів Закавказзя. Театральне мистецтво.
контрольная работа [42,9 K], добавлен 17.12.2010 Історико-ретроспективний аналіз появи та розвитку класичного манікюру. Технологія догляду за руками та нігтями. Техніка, інструменти та засоби нанесення класичного манікюру з різними декоративними розписами. Графічне зображення поетапності його виконання.
дипломная работа [768,4 K], добавлен 17.02.2013
