Шлях у кінематограф відомого українського актора, режисера і кінопедагога Є.С. Матвєєва

Размещено на http://www.allbest.ru/

ШЛЯХ У КІНЕМАТОГРАФ ВІДОМОГО УКРАЇНСЬКОГО АКТОРА, РЕЖИСЕРА І КІНОПЕДАГОГА Є. С. МАТВЄЄВА

Олександр Безручко

Актуальність цього дослідження зумовлена потребою вивчення творчої спадщини про відних українських митців, які з тих чи інших причин опинилися поза зоною уваги вітчиз няних кінознавців і культурологів.

Проблема, якій присвячується дослідження, полягає в тому, що українськими кінознав цями недостатньо досліджувалося життя, творчість і кінопедагогічна діяльність україн ського радянського актора театру і кіно, кінорежисера, кіно+педагога, народного артиста СРСР (1974), професора (1985), лауреата Державної премії СРСР (1977), лауреата Державної премії РРФСР (1979) Євгена Семеновича Матвєєва (8.03.1922, с. Новоукраїнка Херсонської обл., Україна -- 1.06.2003, Москва, Росія), який відноситься до когорти справжніх народних артистів не за званням, а виключно через всенародну любов глядачів.

Виходячи з проблеми, ми визначимо мету дослідження: дослідити та проаналізувати специфіку навчання Є. С. Матвєєва у Школі кіноакторів при Київській кіностудії художніх фільмів протягом 1940-1941 рр.

Науковими завданнями цієї статті є дослідження життєвого і творчого шляху Є. С. Матвєєва -- від студента Школи кіноакторів при Київській кіностудії художніх філь мів під керівництвом О. П. Довженка до провідного актора театру і кіно, кінорежисера і кі- нопедагога; реконструювати шлях у кінематограф Євгена Матвєєва -- його навчання протя гом 1940-1941 рр. у Школі кіноакторів; навести список його найкращих ролей у кіностріч ках та знятих в якості режисера-постановника художніх фільмів; назвати найкращих учнів Є. С. Матвєєва по кіноакторських майстернях у Всесоюзному державному інституті кінема тографії ім. С. А. Герасимова.

Викладення основного матеріалу дослідження. Фундамент творчої майстерності Є. С. Матвєєва, про що він неодноразово з теплотою згадував у різних інтерв'ю і мемуарах, був закладений в Школі кіноакторів при Київській кіностудії художніх фільмів: «Мені було сімнадцять років, коли я приїхав до Києва і вступив до кіноакторської школи. Керівни ком курсу був О. П. Довженко» [5]. Про цей період життя митця можна дізнатися завдяки публікаціям В. Слободян [7], С. Цибульник [9], О. Ігнатович [3] та О. Безручка [1] та самого Є. Матвєєва [4; 5; 6].

Олександр Довженко готувався до грандіозних зйомок «Тараса Бульби», а тому прово див у Школі кіноакторів не дуже багато часу. Підтвердженням цьому можуть бути слова самого митця під час виступу на виробничо-практичній конференції Київської кіностудії 1941 року: «Акторська школа, що я заснував було тут, ще до того, як став художнім керівни ком і в якій я викладав, дещо захиріла після того, як мене призначили художнім керівником, тому що я зовсім не маю для неї часу» [2, арк. 12].

Тому, як зазначав Є. Матвєєв, «заняття вели у нас інші педагоги, його помічники» [4, с. 21]. Зважаючи на віднайдені автором архівні документи, постійним педагогом Школи кіноакторів при Київській кіностудії художніх фільмів був досвідчений актор театру і кіно, режисер, театральний педагог, «березолівець» Г. Г. Ігнатович [8, арк. 14 зв.]. Згадував про Г. Ігнатовича й Є. Матвєєв: «Довженко для нас був поняттям не земним -- святим. На жаль, бачили ми його в школі нечасто, тому так раділи кожній зустрічі з ним. А уроки по майстер ності актора вів у нас найбільш інтелігентний його помічник Гнат Гнатович Ігнатович, лю дина високої культури, у якої ми багато чому навчилися» [4, c. 23].

Незважаючи на не часті зустрічі, Довженко приклав багато зусиль, аби навчити студентів Школи кіноакторів «розуміти прекрасне, чисте, святе в мистецтві й житті... тієї естетики, котру сам сповідав... бути чуйним до людського горя, розуміти того, хто поруч» [5].

Олександр Довженко виявляв власні прагнення не лише на словах, але й у конкретних справах, коли його учні з акторської школи потрапили в скрутне становище після введен ня плати за навчання, про що неодноразово розповідав Є. Матвєєв: «Наприкінці 1940 року пройшла чутка (що виявилася потім правдою), що учні вузів повинні будуть платити за своє навчання: студенты-”технарГ по 400 карбованців в рік, а “гуманітарії" по 500» [4, c. 21].

Малозабезпечені студенти акторської школи, які не могли заплатити досить велику на той час суму, підлягали відрахуванню. Серед цих незаможників, які не змогли вне сти плату за навчання, були староста кіноакторського курсу Ліда Рудик (майбутня за служена артистка УРСР), Петро Лисиця, Григорій Поліщук (загинув під час війни) та Єв ген Матвєєв, у якого не було батька, а мати «працювала прибиральницею у школі і жив... тільки на стипендію» [6]. кіностудія фільм режисер постановник

Євген Матвєєв у розпачі намагався продати єдині власні штани, а зрозумівши, що на віть ціною такої жертви не зможе зібрати потрібну суму, вирішив покінчити життя самогуб ством: «Прийшов на Володимирську гірку. Дніпро, хоч і не поруч, але було видно, що він по крився вже тонкою крижаною кіркою. Силою падіння і вагою свого худого тіла пробити її нічого не варто. Головне, думав я, аби лише від страху не випірнути назад. Отже, занурюю чись, потрібно трохи відхилитися від місця ополонки» [4, c. 22].

Під пам'ятником Святому Володимиру Є. Матвєєв, врятувавши від смерті одинадцяти річну жебрачку Фросю, чий батько загинув на нещодавно завершеній радянсько-фінській війні (1939-1940), залишився жити і сам.

Наступного дня Євген Матвєєв та його однокурсники, які не знайшли гроші для продов ження навчання, мали розповісти О. Довженку про їхнє відрахування. Почувши сумну но вину, вчитель «довго сидів, звівши брови і мовчав. Раптом він став, різко попрощався з нами і пішов. А на другий день я довідався, що мені і моїм друзям можна вчитися спокійно» [6].

У результаті складної розмови О. Довженко захистив своїх бідних учнів, про що їм роз повів, запросивши до власного кабінету, директор Школи кіноакторів Грішин: «Ми дізна лися, що О. П. Довженко вніс за нас свої гроші. І ще трохи пізніше нам стало відомо, що цьо го дня в улюбленого Учителя був серцевий напад.» [4, с. 20].

Після такого вчинку рейтинг учителя серед студентів-кіноакторів став фактично без межним: «Олександр Петрович і був моїм першим наставником у кіно. Ми всі, юнаки й ді вчата, обожнювали його. Побачивши здалеку високу струнку постать в німбі сивого волос ся, -- в одній руці капелюх і ціпок, другу закладено за спину, ми завмирали. Як викладач Довженко був безмежно вимогливий і безмежно людяний» [6].

Навчання в Школі кіноакторів, яке не вдалося завершити із-за війни, допомогло Є. С. Матвєєву у подальшій надзвичайно плідній творчій діяльності у кінематографі і те атрі. Серед його безлічі ролей можна назвати: Костянтин Давидов, старший син («Буди нок, в якому я живу», 1957, реж.-пост. Лев Куліджанов і Яків Сегель, Московська кіно студія художніх фільмів ім. М. Горького), Макар Нагульнов («Піднята цілина», 1959 1961, реж.-пост. Олександр Іванов, кіностудія «Ленфільм»), Володимир Федотов («Рідна кров» 1963, реж.-пост. Михайло Єршов, кіностудія «Ленфільм»), князь Дмитро Нехлюдов («Воскресіння», 1960-1962, реж.-пост. Михайло Швейцер, кіностудія «Мосфільм»), голо ва колгоспу Захар Дерюгін («Любов земна», 1974, реж.-пост. Євгеній Матвєєв, кіностудія «Мосфільм») і багато інших. Особливою любов'ю глядачів пострадянського простору ко ристувалася трилогія Є. С. Матвєєва «Кохати по-руські» (фільм перший -- 1995, кіносту дія «Мосфільм», ПК «Слово», Вокс Відео; другий -- 1996, кіностудії «Мосфільм» та «Бела- русфільм»; третій -- 1999, кіностудії «Мосфільм» та «Беларусфільм»), в якій він був режи сером і виконавцем однієї з головних ролей Валер'яна Петровича Мухіна.

З кінця 1960-х Є. С. Матвєєв поєднував акторську практику з режисерською: «Циган» (1967, автор сценарію, режисер, актор), «Поштовий роман» (1969, режисер, актор), «Смерт ний ворог» (1971, актор, режисер, автор сценарію), «Любов земна» (1974, режисер, автор сце нарію, актор), «Доля» (1977, актор, режисер, автор сценарію), «Особливо важливе завдання» (1980, режисер, актор), «Скажені гроші» (1981, режисер, автор сценарію), «Перемога» (1984, режисер, автор сценарію, актор), «Час синів» (1986, актор, режисер), «Чаша терпіння» (1989, актор, режисер) та ін.

Свій багатий досвід Є. С. Матвєєв з 1975 р. передавав молодим кінематографістам в ак торських майстернях у Всесоюзному державному інституті кінематографії ім. С. А. Гераси мова (нині -- Всеросійський державний університет кінематографії ім. С. А. Герасимова). Серед учнів професора Євгена Семеновича Матвєєва: кіноактриса Наталія Дмитрівна Ва вілова, актор театру і кіно, кінорежисер Володимир Олексійович Шевельков, актор театру і кіно Алім Кайсинович Кулієв, актор театру і кіно Андрій Федорович Гусєв, актриса і дик тор телебачення Валерія Ризька та ін.

Висновки

Підсумовуючи вищевикладене, можна зазначити, що поставлені наукові завдання виконані: досліджено життєвий і творчий шлях Є. С. Матвєєва від студента Шко ли кіноакторів при Київській кіностудії художніх фільмів під керівництвом О. П. Довженка до провідного актора театру і кіно, кінорежисера і кінопедагога; реконструйовано шлях у кі нематограф Євгена Матвєєва -- його навчання протягом 1940-1941 рр. у Школі кіноакторів; наведено список його найкращих ролей у кінострічках та зняті в якості режисера-постано- вника художні фільми; названо найкращих учнів Є. С. Матвєєва по кіноакторських май стернях у Всесоюзному державному інституті кінематографії (ВДІК) ім. С. А. Герасимова.

Тим не менш, перспективи наукових досліджень залишаються великими, оскільки специфіка кінопедагогічної діяльності Євгена Семеновича Матвєєва у кіноакторських май стернях у ВДІКу ім. С. А. Герасимова ще не достатньо вивчена.

Література

1. Безручко О. В. Школа кіноакторів при Київській кіностудії художніх фільмів як одна з складових реформи радянської кіноосвіти 1938 року [Текст] / О. В. Безручко // Актуальні питання кінематографу, театру, медіа : колективна монографія [наук. ред. : О. В. Безручко, Н. І. Зикун]. -- К. : КиМУ, 2014. -- 344 с. -- С. 23-52.

2. Довженко О. Виступ на партійно-виробничій конференції Київської кіностудії / О. П. Доженко // Російський державний архів літератури і мистецтв (далі РДАЛМ). Ф. 2081, оп. 2, спр. 62.

3. Ігнатович О. У полі світла [Текст] / О. Ігнатович // Ігнатович Г. Г. Від гасниці до рампи: нариси з історії театру на Закарпатті. -- Ужгород : Ліра, 2008. -- С. 291-306.

4. Матвеев Е. С. Судьба по-русски [Текст] / Е. С. Матвеев. -- М.: Вагриус, 2000. -- 397 с.

5. Матвєєв Є. Не шкодувати полум'я серця [Текст] / Є. С. Матвєєв // Новини кіноекрана (Київ). -- 1983. -- № 10. -- С. 4.

6. Наші кіновечорниці: Євген Матвєєв [Текст] : [ред. ст.] // Новини кіноекрана (Київ). -- 1966. -- № 3. -- С. 13.

7. Слободян В. Р. Кіноактор і сучасність [Текст] / В. Р. Слободян. -- К. : Мистецтво, 1987. -- 283 с.

8. Центральний державний архів літератури і мистецтв України (ЦДАМЛМ України). -- Ф. 670, оп. 1, спр. 66.

9. Цибульник С. Перші уроки [Текст] / С. М. Цибульник // Дніпро (Київ). -- 1994. -- № 910. -- С. 63-66.

10. Безручко О. В. Шлях у кінематограф відомого українського актора, режисера і кіно педагога Є. С. Матвеева

Анотація

У цій статті досліджено шлях у кінематограф відомого актора театру і кіно, режисера, сценариста і кіно- педагога, народного артиста СРСР, лауреата Державної премії СРСР Євгенія Семеновича Матвєєва (8.03.1922, с. Ново- українка Херсонської обл., Україна -- 1.06.2003, Москва, Росія). Досліджено навчання його в Школі кіноакторів при Ки ївській кіностудії художніх фільмів протягом 1940-1941 рр.; наведено список найкращих ролей у кінострічках та зняті в якості режисера-постановника художні фільми; названо найкращих учнів Є. С. Матвєєва по кіноакторських майстер нях у Всесоюзному державному інституті кінематографії ім. С. А. Герасимова.

Ключові слова: Євгеній Семенович Матвєєв, Олександр Петрович Довженко, Гнат Гнатович Ігнатович, Школа кіно акторів, Київська кіностудія художніх фільмів.

В этой статье исследован путь в кинематограф известного актера театра и кино, режиссера, сценарис та и кинопедагога, народного артиста СССР, лауреата Государственной премии СССР Евгения Семеновича Матвеева (8.03.1922, с. Новоукраинка Херсонской обл., Украина -- 1.06.2003, Москва, Россия). Исследовано его обучение в Школе киноактеров при Киевской киностудии художественных фильмов в 1940-1941 гг.; приведены список ролей в кинолен тах и снятые в качестве режиссера-постановщика художественные фильмы; названы лучшие ученики по киноактерским мастерским во Всесоюзном государственном институте кинематографии им. С. А. Герасимова.

Ключевые слова: Евгений Семенович Матвеев, Александр Петрович Довженко, Игнат Игнатович Игнатович, Шко ла киноактеров, Киевская киностудия художественных фильмов.

In this article investigational a way in the cinema of the famous actor, film director, screenwriter, cinema pedagogue, People artists of Soviet Union, Laureate of the State Premium of the USSR Eygeniy S. Matveev (8.03.1922, vil. Novoykrinka, Khersonskiy reg., Ukraine -- 1.06.2003, Moscow, Russia). His studying at School of movie actors at the Kyiv film studio of feature films during 1940-1941 years; the list over of the best roles in films and feature films taken off as a stage- director are brought; his best students from cinema actor workshops in the All-union state institute of cinematography the name of Sergiy A. Gerasimov.

Keywords: Eygeniy S. Matveev, Oleksandr P. Dovzhenko, Gnat G. Ignatovich, School of movie actors, Kyiv film studio of feature films.

Размещено на Allbest.ru