Проблематика розуміння природи афро-джаз-танцю

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПРОБЛЕМАТИКА РОЗУМІННЯ ПРИРОДИ АФРО-ДЖАЗ-ТАНЦЮ

Плахотнюк О.А.

Львівський національний університет імені Івана Франка

Анотація

Афро-джаз-танець танцювальний напрям з глибоким корінням у африканській культурі. Культурологічні та мистецькі аспекти африканської ритуально-хореографічної культури у наукових працях. Афро-джаз- танець та розуміння його природи у хореографічному просторі сьогодення, усвідомлення африканського коріння та трансформації їх традицій у джаз-танці. Трактування афро-джаз-танцю як сценічної форми сучасної хореографії, характеристика основних його образотворчих ознак, та сценічних форм сучасного хореографічного мистецтва.

Ключові слова: африканський танець, танець, афро-джаз-танець, джаз-танець, сучасне хореографічне мистецтво, танцювальний напрям, ритуально-хореографічна культура.

Аннотация

Афро-джаз-танец танцевальное направление с глубокими корнями в африканской культуре. Культурологические и художественные аспекты африканской ритуально-хореографической культуры в научных трудах. Афро-джаз-танец и понимание его природы в хореографическом пространстве настоящего, осознание африканских корней и трансформации их традиций в джаз-танце. Трактовка афро-джаз-танца как сценической формы современной хореографии, характеристика основных его изобразительных признаков, и сценических форм современного хореографического искусства. Ключевые слова: африканский танец, танец, афро-джаз-танец, джаз-танец, современное хореографическое искусство, танцевальное направление, ритуально-хореографическая культура.

Summary

Afro-jazz-dance is a dance direction with deep roots in African culture. Cultural and artistic aspects of the African ritual-choreographic culture in scientific works. Afro-jazz-dance and understanding of its nature in the choreographic space of the present, the awareness of African roots and the transformation of their traditions in jazz-dance. Interpretation of Afro-Jazz-Dance as a stage form of modern choreography, a characteristic of its main graphic features, and scenic forms of contemporary choreographic art.

Keywords: African dance, dance, afro-jazz-dance, jazz dance, modern choreographic art, dance trend, ritual-choreographic culture.

Постановка проблеми. У сучасному світі нові танцювальні напрями з'являються із дивовижною швидкістю. Ще кілька років тому танцювальна культура не могла похвалитися такою величезною кількістю напрямів та стилів. Регге- тон, флексінг, дабстеп -- усі ці танці з'явилися на «горизонті» зовсім недавно і мають у собі африканські коріння. Афро-джаз-танець також можна віднести до нового танцювальний напряму з глибоким корінням у африканській культурі. хореографічний африканський мистецький культура

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Культурологічні та мистецькі аспекти африканської ритуально-хореографічної культури у своїх наукових працях розглянули Л. Федорова, С. Кулик, В. Баглай.

У науковій праці «Африканський танець. Звичаї, ритуали, традиції» [1] Л. Федорова зосередилася на з'ясуванні значення й місця фольклорного дійства й танцю в африканському суспільстві. Провівши дослідження танцювального мистецтва Африки, його природи, естетичного значення, соціальних функцій, автор зауважила «історичні обставини, що склались на сьогоднішній день і сприяють повноцінному функціонуванню й розвитку танцювального мистецтва в традиційному африканському середовищі. Це дозволяє їй виявити джерела різних явищ танцювальної культури африканців, зрозуміти і визначити її багатофункціональну специфіку. Африканський танець -- скарбниця безцінної інформації про сутність природи цього мистецтва, про формування його художніх і соціальних аспектів» [1, с. 3]. Авторка також окреслила місце ритуально-обрядового танцю в житті й діяльності людини й традиційної африканської громади, охарактеризувала танцювально-пластичні образи, жести, рухи, ритмічну основу, зміст танцювальних па.

У монографії В. Баглай «Етнічна хореографія народів світу» проаналізовано й систематизовано дані про традиційні національні культури народів зарубіжних країн у межах спеціальної дисципліни -- етнічної хореографії: етнічний танець народів Азії, Африки, Америки, Австралії та країн Океанії, де вони збереглись у найбільш старовинній традиційній формі, визначила їх першоджерела, функції, характерні риси. Зокрема вона описала психофізіологічні основи африканського танцю, специфіку його виразних засобів, зазначила роль у ньому ритму, темпу, підготувала загальну класифікацію й систематизацію [3].

Виклад основного матеріалу дослідження. Африканський континент багатий своїм культурно-мистецьким надбанням. Населення Африки -- це конгломерат численних племен і народностей, який утворився в результаті переселення аборигенів, вторгнення арабів з Азії та європейської колонізації. В антропологічному, мовному, соціально-економічному й культурному аспектах воно дуже різноманітне й належить до різних рас. На південь від Сахари, у Західному і Центральному Судані, верхів'ях Нілу, басейні Конго, у Східній тропічній і південній Африці живуть народи великої негроїдної раси, вся Північна Африка до південних меж Сахари населена народами індосередземноморської раси (араби, єгиптяни та ін.) [5, с. 7].

До європейської колонізації народи Африки стояли на різних ступенях суспільного розвитку. Поряд із народами давньої високої культури -- Єгипту, Північної Африки, Західного Судану та іншими, які в давні часи створили свої держави, у районах тропічних лісів та пустель жили племена, що зберегли багато рис первісного побуту. Європейська колонізація супроводжувалася жорстокою експлуатацією, руйнуванням культури, масовим винищенням корінного населення низки областей, що затримувало розвиток африканських народів. Мільйони африканців були поневолені й вивезені в країни Америки [5, с. 12].

Першим доказом доісторичного проходження танцю в Африці є наскельні фрески на плато у Північній Африці Тассілін-Аджер. Це один із стародавніх центрів проживання людини в Сахарі. Цей найбільший комплекс наскель- ного живопису представляє всі етапи розвитку наскельного мистецтва Сахари. У заглибленнях під скелями збереглися десятки тисяч зображень людей та тварин, виконаних мінеральними фарбами (переважно охрою). У найдавніших розписах (VIII ст. до н. е.) переважають поодинокі контурні зображення слонів, носорогів та ін., пізніше -- узагальнені зображення людей з круглими головами. У IV ст. до н. е. з'явилисяся поліхромні багатофігурні сцени полювання, танців, битв, випасу биків [3, с. 190-191].

Історія, соціально-політичне становище, культурно-демографічний стан, національні традиції та природне середовище республіки Малі, що розташована в Західній Африці, вплинули на хореографічне мистецтво країни, де в основі танців -- різні ритуали, релігійні обряди. Танці супроводжують усі колективні церемонії, як святкові, так і похоронні. Чарівне театрально-музичне видовище -- танці масок догонів. Багато танців представляють своєрідні етнохореографічні вистави, що відображають життя народу, сільськогосподарську діяльність, полювання і т. д. [5, с. 51].

Створений у 1966 р. професійний хореографічний колектив у Конго (Центральна Африка) у своєму репертуарі поєднав виконання традиційних народних танців африканських племен і сучасних ритмів урбаністичного міста. Трупа Національного конголезького балету, носій традиційної африканської культури, що у своїй діяльності використовує не тільки мистецтво традиційної музики і танцю, а й живопис Пото-Пото, який вирізняється яскравими фарбами, чіткістю графічного малюнка, динамікою витягнутих фігур, що відображають ритуальні дійства, побут населення, елементи трудових процесів, гру на музичних інструментах з традиційною хореографією [5, с. 254]. На танцювальне мистецтво корінного населення Заїру мангберу (Центральна Африка) вплинули ритуали поклоніння духам природи, духам предків, вірування в гадання, чаклунство і специфічні африканські музичні інструменти дерев'яні гонги, металеві дзвіночки, ріжки зі слонової кості, шкіряні муфти і барабани [5, с. 269].

Варто зазначити, що у Гвінеї колонізатори з Португалії мали незначний вплив на корінне культурно-мистецького життя місцевого населення. Відповідно своєрідна традиційна культура Гвінеї та Бесау відобразилась у музиці й танцях. Особливо вирізняються в цьому аспекті фульбе й малинке -- корінне населення Гвінеї і Бесау [5, с. 65].

У традиціях культури народів Камеруну, що населяють басейн річок Центральної Африки, зберігаються та передаються з покоління в покоління багатство усної народної творчості (легенди, казки), музичні народні мотиви. Щодо хореографічної культури, то їхні танці є зразками дивного поєднання ритмічної пластики танцювального руху, виразного мімічного ряду з яскравим костюмом виконавців, вишитого бісером, головними уборами, прикрашеними великим, різнокольоровим пір'ям, а обличчя масками [5, с. 209-210].

«Чорний» джаз-танець став відомим і утвердився в Європі вже в кінці 20-х рр. ХІХ ст. зі своїм сценічним вирішенням у творчості балетмейстерів. 50--60-ті рр. ХХ ст. є роками популяризації африканської танцювальної культури, що пов'язано з боротьбою за незалежність країн африканського континенту. Після отримання незалежності народами Африки доля традиційних уявлень, ідей, вірувань, мистецтва склалася по- різному. Завдяки своїй активній ролі в житті африканців, давні звичаї або вступили в протиріччя зі сучасними соціальними процесами, або збагатилися новими ідеями й отримали «друге дихання» [1, с. 121]. Досить швидко вони сприймаються й підтримуються «білим» молодіжним населенням Америки та Європи, змінивши змістовний культово-релігійний характер на виявлення протестного руху 60-х рр. ХХ ст.

На початку ХХІ ст. у мистецтвознавчій науці формується визначення афро-джаз-танцю як спроби поєднати джаз-танець з його африканським попередником. Відмінність між ними в тому, що африканський танець несе в собі велике змістовне навантаження й не настільки технічно віртуозний, як його сьогоднішня інтерпретація -- афро-джаз-танець [6, с. 520]. У сучасний джаз-танець з африканського танцю перейшли всі основні принципи рухової активності останнього -- принцип виконання рухів в ізоляції, поліритмії, поліцентрії, характерні ігрові й часом гротескові рухи, що імітують тварин або природні стихії.

Для афро-джаз-танцю властива висока віртуозність танцівників, технічність рухів стегнами, хаотичне викидання рук у різні боки. Головна вимога до всіх цих рухів -- ритмічність і характерна пластика, що імітує рухи тварин, птахів, природні явища. Тут для виконавців відкривається великий простір для імпровізації. Окрім креативу, в афро-джаз-танці використовуються елементи класичного джаз-танцю, хіп-хопу та танцю кон- темпорарі. Багато місця в афро-джаз-танці займають класичні джазові повороти, синкоповані ритмічні рухи, прогини, синкоповані пробіжки й кроки, завмирання, пози і фіксовані па.

Від традиційних танців африканців джаз- танець успадкував дві основні властивості -- по- ліцентрію й ізоляцію. Африканські танцівники не танцюють з випрямленою спиною й напруженим тулубом. Їхні рухи зароджуються в різних частинах тіла, що рухаються незалежно одна від одного, переважно з різною швидкістю і різною амплітудою. Саме цей руховий принцип і називається поліцентрією у джаз-танці. Ізоляція -- це властивість до виконання танцювальних па незалежно один від одного й окремими частинами тіла. Умовними центрами в афро-джаз-танці відповідно є голова, плечі, руки, грудна клітка, стегна, ноги, бокові м'язи тулуба.

Отже, афро-джаз-танець -- це сценічна форма сучасної хореографії, один із різновидів джаз-танцю, що поєднує класичні джазові елементи (повороти, прогини, нахили, стрибки і т. д.) та етнічну пластику африканського танцю, яка формувалася під впливом релігійних вірувань, фольклору й танцювальної культури країн Африки. Він вирізняється високою емоційністю й енергійністю виконання, характерним ритмічним малюнком, пов'язаним із ритмом ударних інструментів, складністю віртуозної техніки у своїх ритмічно-динамічних рухах, переміщеннях та використанні різних рівнів виконання (партерна, стрибкові частини) танцювальних па.

Як сценічна форма сучасного хореографічного мистецтва афро-джаз-танець був представлений хореографічними колективами на Міжнародних конкурсах сучасного хореографічного мистецтва «Супер данс» («Super dens») (2010--2018 рр.) [8; 10] в ЦТДЮГ (м. Львів). Співорганізатором конкурсу виступили кафедра режисури та хореографії факультету культури і мистецтв Львівського національного університету ім. Івана Франка, та Львівському комунальному коледжі культури і мистецтв 2011 р. Також афро-джаз- танець представлений у телевізійному танцювальному шоу «Танцюють всі!». Наприклад танцювальна композицією з четвертого сезону «Діти природи», хореографія Т. Денисової [9, с. 8]. Танцювальна композиція відзначалася характерною хореографічною лексикою, масовістю виконавців, емоційністю виконання, складним сценічним гримом і костюмом.

Список літератури

1. Федорова Л. Африканский танец. Обычаи, ритуалы, традиции / Л. Федорова. - Москва: Наука, 1986. - 156 с.

2. Кулик С. Черный феникс : Африканские сафари : монография / С. Кулик. - Москва: Мысль, 1988. - 512 с.

3. Баглай В. Этническая хореография народов мира : учеб. пособ. / В. Баглай. - Ростов-на-Дону: Феникс, 2007. - 405 с.

4. Шариков Д. Мистецтвознавча наука хореологія як феномен художньої культури. Історія та художня практика хореографічної культури : монографія / Д. Шариков. - Київ: КиМУ, 2013. - Ч. ІІ. - 204 с.

5. Страны и народы : науч-попул. георг.-этногр. изд. в 20-ти т. Западная и Центральная Африка / редкол. М. Горнунг, Г. Старушенко (отв. ред.) и др. - Москва: Мысль, 1979. - 301 с.

6. Колесниченко Ю. Инструменты хореографа. Терминология хореографии / Ю. Колесниченко. - Київ: Кафедра, 2012. - 660 с.

7. Юцевич Ю. Музика. Словник-довідник : довід. / Ю. Юцевич. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2003. - 352 с.

8. Сучасне хореографічне мистецтво: підґрунтя, тенденції, перспективи розвитку : навч.-метод. посібник / упоряд. О.А. Плахотнюк. - Львів: СПОЛОМ, 2018. - Ч. ІІ. - 222 с.

9. Танцюють всі! : журнал / ЧАО «Международный медия центр - СТБ». - Київ, листопад 2011. - № 3.

10. Плахотнюк О.А. Джаз-танець як феномен художньої культури : дис. ... канд. мистецтвознавства : 26.00.01 - Теорія й історія культури / Олександр Анатолійович Плахотнюк. - Львів, ЛНУ ім. Івана Франка, 2016. - 295 с.

Размещено на Allbest.ru