Історія колекції раритетів єврейської громади України XIX - 1-ї третини XX століття у Національному музеї історії України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний музей історії України

ІСТОРІЯ КОЛЕКЦІЇ РАРИТЕТІВ ЄВРЕЙСЬКОЇ ГРОМАДИ УКРАЇНИ 19 - 1-Ї ТРЕТ. 20 СТ. У НАЦІОНАЛЬНОМУ МУЗЕЇ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

Постановка проблеми. Музейна презента-ція історії громад, які історично населяють Україну, є важливим та ефективним способом демонстрації суспільству багатоманітності історії держави. Особливістю названої презентації є те, що історичний наратив має бути унаочнений під час музейної комунікації, а унікальний музейний предмет (далі МП) -- це основа такої комунікації. Колекція Національного музею історії України (далі НМІУ) дозволяє будувати музейну розпо-відь про історію багатьох національних громад, у т.ч. єврейської, на основі унікальних пам'яток, частина яких, нажаль, з різних причин залиша-лася малодослідженими.

Виділення раніше не вирішених частин за-гальної проблеми. Пропонованою статтею роби-мо внесок у серію наших публікацій за підсумка-ми вивчення наукової теми “Юдаїка у фондовій колекції та науково-освітній роботі національно-го музею історії України” у 2017-2018 рр. Зважа-ючи на фактичну відсутність повноцінної інфор-мації про колекцію, дослідження включає в себе усі ті аспекти, що необхідно з'ясувати про колек-цію: джерела надходження, датування, кількість, виробники, мистецькі стилі, переклади написів, експозиційні перспективи, зміст архівної та фон-дово-облікової документації тощо.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Фактично до 2017 р. (до наших публікацій [1--3]) була відсутня оприлюднена інформація з теми. Принагідно зазначимо, що досі відсутня і повно-цінна презентація (фотофіксація) колекції у ката-логах. Єдиним виданням, у якому наведено перелік 16 з цікавих нам МП був каталог, підготовлений в рамках діяльності Спільної українсько-амери-канської комісії з культурної спадщини, виданий наприкінці 1990-х рр. [5]. У ключових публікаціях про іншу частину колекції юдаїки НМІУ -- золоті та срібні єврейські культові предмети, що зберіга-ються у філії НМІУ “Музей історичних коштовнос-тей України” Т.Ю. Романовської, В.В. Солодової, а також у статті Ю. Лескової [4; 6; 7] читаємо про цікаві нам МП опосередковано. розвідки т.Ю. ро- мановської дають матеріал для порівняння стилів художніх виробів, їх додаткової атрибуції та (ре) атрибуції. Дослідження двох інших авторок є дже-релами історії комплектування музейниками оде-си та надходження дорогоцінних виробів у музей 1952 р. На цьому тлі інформація з неопублікованих архівних документів, що зберігаються у НМІУ -- описів 230 МП і телеграми директора Одеського археологічного музею (формально “ін. документів до акту 627--А” від 1952 р., що зберігаються у сек-торі обліку НМІУ), дає розуміння того, що відомі на весь світ дорогоцінні МП і більшість з малодос- ліджених нами МП є частинами одного надхо-дження. Названі архівні документи дозволять до-повнити історію “руху” врятованих під час Другої світової війни експонатів 1-го Всеукраїнського му-зею єврейської культури імені Менделя Мойхер- Сфоріма (Одеса) після 31.05.1952 р. Зокрема мож-лива реконструкція не тільки факту надходження “спецпоштою” вантажу у сучасний НМІУ, а і про-цес прийняття МП на облік у 1953 р., їх атрибуції та апробації протягом 9 років, аж до передачі їх у новостворену філію. Розуміння суті радянського музею, як суспільної інституції над якою доміну-вала радянська ідеологія, пояснює чому у гене-ральний каталог НМІУ були вміщені лише резуль-тати мінімальної, первинної атрибуції МП 1953 р. (інвентарні картки). Такий стан довідкової інфор-мації зберігався аж до 2017 р., коли нами були складені змістовні науково-уніфіковані паспорти. Окрім того, частина інвентарних карток, а саме картки на друковані видання та етнографічну ко-лекцію, взагалі виявилася відсутньою. Отже, де-які МП були “повторно” ідентифіковані у книгах надходження та актах приймання предметів на постійне зберігання. І хоча за фондово-обліковою документацією частину колекції експонували 1990, 1991 рр. на виставках “Геноцид єврейського народу у Другій світовій війні” і “Це не має повторитися” (50-річчя трагедії Бабиного Яру), однак, докумен-тації про них у архіві НМІУ не виявлено.

Метою статті є вивчення малодослідженої част-ки колекції НМІУ, що почала формуватися ще у 1930-х рр. і розповідає про історію, традиції та по- всякдення єврейської громади України впродовж 19 -- 1-ї трет. 20 ст. Це дослідження проводиться на тлі огляду історії єврейської громади України у ши-рокій історичній ретроспективі 17--21 ст.

Виклад основного матеріалу. Нами з'ясовано, що уявлення про названу колекцію продовж ба-гатьох років було досить умовне (відсутній колек-ційний опис та публікації), і стосувалося лише МП групи зберігання фондів “Метал” під інв. раритет експозиційний музейний книгодрукування

№№ Мт--1300 -- Мт--1333. І хоча більшість назва-них МП є прекрасними зразками синагогальної атрибутики та ритуальних речей для користуван-ня родинами, але частина з них після належної атрибуції, була виключена нами з переліку. Зо-крема, глек, хрест і дві болгарські пряжки-пафті (хоча зберігається дискусія з колегами щодо мож-ливості рахувати їх як пряжки до ритуальних весільних або святкових жіночих поясів, однак аналогій для порівняння нами поки не виявлено). До того ж, під п'ятьма інв. №№ рахувалися вісім предметів -- чотири пари та два подібні МП, які некоректно були зараховані як пара. Предмети, що за приналежністю та хронологією включає-мо у колекцію, нами узагальнені і під іншими інв. №№ у групі “Метал” та ще у п'яти групах збері-гання: “Етнографія”, “Рукописи авторські”, “Бо-ністика”, “різне” та “рідкісні документи”. дослід-ження МП у названих шести групах відбувалося у трьох напрямках: вивчення інвентарних карток у генеральному каталозі (із складанням Науково- уніфікованих паспортів і фотофіксацією), вивчен-ня фондово-облікової документації та наукового архіву музею, а також звірка наявних МП.

Окрім очікуваних результатів дослідження фондової колекції -- тт. додаткової атрибуції ві-домих МП, було з'ясовано, наприклад, що ящи-ки у яких було запаковано експонати музею іме-ні Мойхер-Сфорима -- це три дерев'янці скрині зеленого кольору, що розмальовані рослинними орнаментами та оббиті металевими смугами, які утворюють узор ромбами (Е-2847-Е-2849). Лише 1993 р. вони були виявлені у фондосховищі як безномерні МП, але регіон їх виробництва так і не був встановленим. У свою чергу, порівняння МП з недорогоцінних художніх металів з аналогічни-ми виробами, дозволило не лише з'ясувати, що багато із них -- це здешевлені копії прекрасних дорогоцінних оригіналів, а і без апробації змінити назву матеріалу, з якого вироблені МП (латунь та накладне срібло, частково позолота латунь, а не мідь). Цікавим стало і те, що один з опублі-кованих у згаданому вище каталозі філігранний срібний бсамім (Росія, 1-ша пол. 19 ст., Музей іс-торичних коштовностей України) [5, с. 89] іден-тичний Мт-2319 -- бсаміму з латуні та накладно-го срібла. це свідчить що однакові за художнім вирішенням вироби виготовляли для покупців із різним достатком. Принагідно зазначимо, що ставлячи під сумнів атрибуцію Мт-2319 саме як бсаміму (форма не типова), ми схильні того, що це шкатулочка, яку використовували і для ри-туалу. Говорячи про порівняння МП із творами ювелірного мистецтва з Музею історичних ко-штовностей України, Єврейського музею Берліна, Музею Мане Каца у Хайфі, музеїв Львова тощо, ми прийшли до висновку, що більшість МП, зо-крема, бсаміми -- це хоча і “типові” для свого часу ремісничі вироби без клейм, проте серед них при-сутні й наслідування майстрами Галичини, Волині (?), Поділля (?) та європейських країн дорогих ви-робів із врахуванням побажань замовників (бла-годійників синагог) і художніх уподобань авторів. особливо це можна прослідкувати на ханукіях і торашилдах. У свою чергу розтекстовка та пе-реклад написів на івриті на виробах відкриває перспективу встановлення імен власників рари-тетів, хоча їхні біографії, напевно, так і залишатья не відомими. Додамо, що імена власників, зо-крема, книжок, можна становити і за позначками та написами на сторінках РА--1183/1, РА--1609/3, РА--1610/2 і книжковим знакам РА-- 1183. На-приклад, судячи з чотирьох фіолетових відтис-ків у томі 2-му книги “Тора” (?) і “Сеферг орг Гахаимг и Клай Юкорг” (Коментари на п'ять Книг Мойсея), надрукованій у Варшаві 1980 р., належа-ла вона мешканцям Шаргорода Мордко та Пухи- му Койфманам. У перспективі запит про відомості метричних книг, що зберігаються у Державному архіві Вінницької обл., може відкрити історію цієї родини, яка напевно мала чималу бібліотеку. неочікуваним результатом дослідження стало виявлення у фондосховищі інших, окрім відомих, МП, що належали єврейській громаді. Зокрема, провідний зберігач науково-дослідного відділу збереження фондів Т.І. Мироненко візуально (ре) атрибутувала цікаві атрибути повсякденних об-рядів єврейської громади, хоча у фондово-облі-ковій документації вони записані інакше. Таким чином, було (ре)атрибутовано чотири кухля для ритуального миття рук (натла) Мт--110, Мт--914 -- Мт--916, які згідно інвентарних карток у 1956 р. були атрибутовані як рукомийник, кварти та ку-холь козацький. Три бсаміми були атрибутова- ні як сільничка Мт--927, “Мощехранительница” (1956) Мт--947 і скринька (1985) Мт--2319. Додат-ково було вивчено імовірно декоративний елемент ханукії (шамаш або глечик для олії), що надійшов у 1952 р. як глечик Мт--2151. Він дійсно більше схожий на іграшковий посуд. з більшою вірогідніс-тю стверджуємо, що дві “Пальметки” Мт--1311/1, Мт--1311/2 -- це два з мінімум трьох декоративних елементів одного торашилду, що кріпилися лан-цюжками до нижнього бордюру виробу. Такими підвісками у формі жолудів, кружечків, сердець, а у нашому випадку овалу з двома рельєфними бордюрами, прикрашені чисельні торашилди. на- жаль жоден з 11 торашилдів з колекції нМІу не прикрашений не лише підвісками, а і не має ланцюжків для кріплення. Пошкоджені фактич-но усі МП. у бсамімів відсутні підвіски, прапорці, у ханукій -- шамаші, кришечки з отворами для гнуту на свічники тощо. Вони не пережили “ак-тів вандалізму”, що були вчинені скоріше за все членами радянських комісій з вилучення церков-них (сакральних) цінностей у 1920--1930-х рр. або тими, хто сподівався що білий, жовтий метал -- це срібло, золото та зняв деталі, не маючи можли-вості вкрасти вироби.

В цілому досліджувану колекцію сформували 4 надходження від: Одеського археологічного му-зею, до якого надійшли експонати 1-го Всеукраїн-ського музею єврейської культури імені Менделя Мойхер-Сфоріма (Одеса, 1927--1934 рр. і 1940 р.); Центрального історичного музею імені Тараса Шевченка, який, імовірно, отримав колекції під-відділу етнографії народів україни Кабінету- музею антропології та етнології імені Ф.К. Вовка при ВУАН (збірки 1921--1936 рр.) і речі, що збе-рігалися у Держбанку (Держсховищі) -- конфіско-вані цінності; Національного музею українського народного декоративного мистецтва, що купував предмети у приватних осіб; т. зв. “Старі музейні фонди” -- МП колекції НМІУ, первинну фондо-во-облікову документацію на які втратили під час евакуації у Другій світовій війні.

Таблиця 1 Джерело: розроблено автором

Зважаючи на те, що експонування досліджу-ваної колекції та публікація каталогу із фото- фіксацією МП лише передбачається, то вважаємо доцільним подати інформацію, що дозволить заці-кавленим дослідникам ідентифікувати та визначи-ти місцезнаходження МП з теми нині (див. табл. 1).

Дослідження названих МП стосувалося не лише визначення датування, а й виробника (ти- пографії). Нині презентуємо загальну інформацію про клейма виробників на художніх виробах з ла-туні та накладного срібла (частково із позолотою). Підкреслимо, що у окреме дослідження виносимо вивчення написів на івриті на 18 МП. І хоча тора- шилди Мт--1322--1327, Мт--1329 і Мт--1331 містять однакові, традиційні священні написи “Десять за-повідей”, частина торашилдів, а також ханукії, бса- мім та Ецхаїми, містять додаткові дарчі, пам'ятні написи та імена благодійників синагог. Клейма 6 ювелірних фабрик наявні на 13 МП. Вони нале-жать польській, австро-угорській та одеській фа-брикам з виробництва речей із накладного срібла. До цього додамо ще 2 МП, що розповідають про одну не ідентифіковану фабрику (майстерню), ви-ріб якої позначений пробірним клеймом Російської імперії “Накладное серебро” (Бсамім Мт--1304) і виріб без клейма (Ханукія Мт--1318), зовнішній вигляд якого ідентичний виробу варшавської фа-брики Norblim. У той же час, є думка колег щодо атрибуції МП як виробу варшавської фабрики Фраже. Ідентифікованими клеймами є: єрусалим-ської ювелірної майстерні Школа мистецтв і реме-сел “Бецалель” Мт--13І3; Plewkiewicz w Warzawie Мт--1317/1, Мт--1317/2; Wobblin & Co Warszawa Мт--1320; Варшавська фабрика Фраже Мт--1332, Мт--1324; Fabryka Wolska pod Warszawa Мт--1321; Л. Гантваргъ. Одеса Мт--1325; S. Handelsman Iska w Warszawа Мт--1326/1; Leszek Nowosielski w Warsawie Мт--1326/2, Marcin Jarra (Австро-Угор-щина Мт--1331). Два МП містять клейма, які роз-шифрувати не вдалося Мт--1306 та Мт--1323.

Висновки

Підсумком викладеного матеріалу є демонстрація того, що колекція НМІУ є джерелом презентації історії єврейської громади України в різноманітних аспектах. Вивчення риту-альної атрибутики та предметів побутового вжит-ку 19 -- 1-ї трет. 20 ст. дозволяє створити яскра-ву та насичену музейну презентацію про традиції та повсякденне життя як у штетлах, так і містах України. Пропонована стаття не вичерпує усі мож-ливі теми дослідження колекції, а тільки визначає ті аспекти, які мають бути досліджені більш де-тально або мають бути вивчені у перспективі.

Список літератури

1. Куцаєва Т.О. Музейна документація на музейні предмети у контексті наукових досліджень: на прикладі різних груп зберігання, а також раритетів обрядів і повсякдення єврейської громади України 19-20 ст. у колекції НМІУ / Т.О. Куцаєва // Грані. - 2017. - Т. 20. - № 4(144). - С. 69-75.

2. Куцаєва Т.О. “Додаткова атрибуція” і “(ре)атрибуція” музейних предметів: питання актуальності (на прикладі колекції НМІУ) / Т.О. Куцаєва // Тези IV Міжн. наук.-практ. конф. “Історико-культурна спад-щина: проблеми збереження і популяризації” (Львів, 21-22.04). - Л., 2017. - С. 67-70.

3. Куцаєва Т.О. Визначення термінів “додаткова атрибуція” і “(ре)атрибуція” щодо музейних предметів: на прикладі раритетів обрядів і повсякдення єврейської громади України 19-20 ст. у колекції НМІУ / Т.О. Куцаєва // Мат. Міжнар. наук.-практ. конф. “Музеї та реставрація у контексті збереження культурної спадщини: актуальні виклики сучасності” (Київ, 6-7.06.2017). - К.: Вид. О. Філюка, 2017. - С. 144-148.

4. Пам'ятки єврейської культури в музеях та заповідниках України. Пам'ятки музеїв і заповідників / кер. Л. Новохатько. - К. [б.р.; б.в.]. - 144 с.

5. Романовська Т.Ю. Унікальна корона Тори 18 ст. з колекції Музею історичних коштовностей / Т.Ю. Рома- новська // Ювелірне мистецтво. Погляд крізь віки. Мат. наук. конф. (Київ, 12-14.10.2007). - С. 215-228.

Анотація

У статті презентовано фрагмент історії колекції раритетів єврейської громади України 19 - 1-ї третини 20 ст. у Національному музеї історії України. Метою статті є введення у науковий обіг інформації про малодосліджену колекцію. Вивчена колекція - це, у першу чергу, синагогальні художні вироби з недо- рогоцінних металів. Дослідження присвячено і рідкісним музейним предметам з етнографічної колекції, пам'яткам книгодрукування. Результатом дослідження є формування історії та цілісний огляд колекції, інформація про яку була до 2017 р. досить умовна та розпорошена. Оригінальність дослідження полягає у вивченні експозиційних перспектив досліджених музейних предметів.

Ключові слова: додаткова атрибуція, єврейська община України, недорогоцінні метали, (ре)атрибуція, юдаїка, синагогальні предмети, штетл.

В статье представлен фрагмент истории коллекции раритетов еврейской общины Украины 19 - 1-й трети 20 в. в Национальном музее истории Украины. Целью исследования является введение в научный оборот информации о малоисследованной коллекции. Изученная коллекция - это, в первую очередь, художественные синагогальные изделия из недрагоценных металлов. Исследование посвя-щено и редким музейным предметам из этнографической коллекции и книгопечатанию. Результатом исследования является формирование истории и целостный обзор коллекции, информация о которой до 2017 г. была достаточно условна и разрозненной. Оригинальность исследования заключается в из-учении экспозиционных перспектив исследованных музейных предметов.

Ключевые слова: дополнительная атрибуция, еврейская община Украины, недрагоценные металлы, (ре)атрибуция, иудаика, синагогальные предметы, штетл.

The article presents results of the research of the collection of the National Museum of History of Ukraine on the theme “Judaica: rarities of rites and the daily life of the Jewish community of Ukraine in 19th - the first third of the 20th century”. The purpose of the research is to introduce into the scholarship of the information about the collection of the museum that has been scarcely researched. The researched collection consists, first, of numerous museum objects made of non-precious metals for synagogues. Another interesting part of the collection consists of ethnography items and Jewish holly books. Presentation of the history of the collection and its review are among main results of the article. The study of exposition perspectives of the collection is among other original results of the proposed article. Keywords: Judaica, Jewish community of Ukraine, non-precious metals, (re)attribution, additional attri-bution, synagogue items, shtetl.

Размещено на Allbest.ru