Вимір культурної вестернізації в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВИМІР КУЛЬТУРНОЇ ВЕСТЕРНІЗАЦІЇ В УКРАЇНІ

В.В. Лубська кандидат політичних наук, доцент кафедри

Анотація

У статті досліджується ступінь вестернізації української культури, позитивні та негативні тенденції розвитку в умовах глобалізованого світу.

Ключові слова: вестернізація, демократизація, культурний імперіалізм, національна самобутність, культурна ідентичність, наздогоняючий тип розвитку.

Annotation

This article examines the extent of Ukrainian culture Westernization, positive and negative trends of development in the globalized world.

Keywords: Westernization, democratization, cultural imperialism, national identity, cultural identity, type of catch-up development.

Аннотация

В данной статье исследуется степень вестернизации украинской культуры, позитивные и негативные тенденции развития в условиях глобализованного мира.

Ключевые слова: вестернизация, демократизация, культурный империализм, национальная самобытность, культурная идентичность, догоняющий тип развития.

Виклад основного матеріалу

вестернізація культура глобалізований суспільство

Як було встановлено в останніх дослідженнях, Україна виступає об'єктом глобалізаційних процесів, а не суб'єктом. Вестернізація України на сучасному етапі довела домінування наздоганяючого типу розвитку в країні. Постає питання ступеня вестернізації різних сфер життя в умовах трансформації традиційного суспільства в сучасне. Негативний вплив таких процесів відображається в усіх сферах життя. У контексті культурного розвитку та збереження традиційного способу життя в Україні простежується поступова втрата культурної ідентичності.

Мета визначити ступінь вестернізації у сфері культури, дослідити негативний вплив вестернізації в цій галузі, встановити чинники, що сприятимуть збереженню культурної ідентичності в умовах глобалізації.

Тему вестернізації української культури досліджує велика кількість учених. Н. Голядкін і Сіріньок-Долгарьова вивчають проблему вестернізації інформаційної сфери діяльності. Феномен світової глобалізації, зокрема і в сфері культури, досліджує З.Бжезінський. Темутрансформації українського суспільства в сучасне аналізує В. Горбатенко. Р. Харріс вивчає вплив вестернізації на засоби масової комунікації.

Недостатньо досліджене питання впливу вестернізації на українську культуру; проблематика збереження культурної ідентичності під час трансформації суспільства в глобалізованому світі.

Як уже зазначалося, світ поділився на глобалізовані країни і на країни-глобалізатори, на об'єктів і суб'єктів цих процесів. Що стосується України, то її можна зарахувати до країн - об'єктів вестернізації, унаслідок чого нині держава використовує наздоганяючий тип розвитку, що безпосередньо проявляється в сліпому копіюванні європейських моделей розвитку, що простежується в усіх сферах життєдіяльності (економічній, освітній, інформаційній, культурній тощо). Україна не готова до глобальної конкуренції та до світової інтеграції на належному рівні. Заангажованість національних еліт у владних процесах пов'язує будь-які інтеграційні процеси, економічне співробітництво, культурну або освітню взаємодію з певними загрозами й ризиками.

У цій статті ми зупинимося детальніше саме на взаємодії вестернізації та згаданих національних особливостей у сфері культури. У сучасному глобалізованому світі існує як мінімум два типи культури, дві моделі. Перша - західна, або технократична, з відкритим демократичним типом суспільства, заснованим на цінностях свободи, індивідуалізмі та раціоналізмі, коли прогрес частіше розуміється як розвиток матеріальної інфраструктури, де існує ідеологія підкорення природи людиною, а суспільство розвивається революційним шляхом. Друга - східна, яка тісно пов'язана з релігійною свідомістю, має, як звичайно, тоталітарний тип суспільства, очолюваний лідером, з переважанням громадської власності, колективної праці, заснована на культі віри, ірраціональному типі мислення, сповіданні ідеї гармонії природи і людини, а розвиток вбачається в еволюційному поступі, розуміється як духовне вдосконалення людей. Учені стверджують, що Захід домінує в економічному, технологічному й інформаційному планах, а Схід - в етнічному й релігійному [3].

По-перше, треба детально розглянути сферу мас-медіа під впливом вестернізації.У глобальних медіа на сучасному етапі набуває актуальності питання збалансованого представлення географічної різноманітності. Об'єктивно існує проблема так званих «білих плям», або «прогалин» на карті світу. Традиційно, впливові розвинен західні суспільства залишаються домінантними ньюзмейкерами віртуального комунікативного середовища, а геополітичні реалії є визначальними у формуванні порядку денного вебновин кожної країни [7].

Своєрідність сучасного розвитку України проявляється в складному синтезі, який виникає внаслідок співвідношення певних тенденцій світового розвитку і внутрішньої динаміки українського суспільства. Сучасні світові процеси формують єдиний інформаційний простір, що обумовлюється міжнародними масштабами сучасних комунікацій. Однією з найпопулярніших комунікаційних форм є телебачення, яке під впливом технологічного прогресу стає потужним чинником впливу на повсякденне життя. Охоплюючи велику кількість людей, асоційованих у різні соціальні групи і соціальні верстви, телебачення робить істотний вплив на громадську думку, установки і поведінку.

Демократизація суспільного життя в Україні перетворила телебачення на серйозну соціальну і політичну силу. Кількість доступних телевізійних каналів продовжує збільшуватися завдяки розвитку супутникових і кабельних технологій, що призводить до зростання попиту на більшу кількість програм. Разом з можливостями технічного прогресу зростає і достатня кількість інформації, пов'язаної з іншими культурами, які мають серед іншого і деструктивний ціннісно-регулятивний потенціал.

Останніми роками, вестернізація значно впливає на характер і зміст телевізійних програм, що відображається вактивній заангажованості західних країн. Західні цінності, які так нав'язуються суспільству, призводять до зміни ціннісних орієнтацій у певної частини населення. Усе це обумовлюється низьким рівнем конкурентоспроможності сфери мас-медіа в Україні порівняно зі Заходом. Труднощі в проведенні всебічної модернізації вітчизняної галузі зберігають і відтворюють ситуацію залежності змісту продуктів мас-медіа від економічних і політичних інтересів провідних зарубіжних країн.

Таким чином, соціальні і культурні пріоритети, що сформувались при слабкій участі держави в управлінні сферою мас-медіа, значно знижують роль інформаційних джерел у просуванні серед населення ідей патріотизму, консолідації, почуття національної і громадянської ідентифікації. В умовах важкої ситуації, що історично склалася з населенням України (поліетнічність)- це загрожує соціальною дезорганізацією і конфліктами.

Відтак, можна відзначити позитивний і негативний вплив вестернізації на сферу мас-медіа.

Процеси модернізації сприяли розвитку технологічного боку питання, упровадження нових західних технологій і методик, що, у свою чергу, розширило діапазон мовлення на території України; поліпшило якість надання інформаційних послуг, створило можливість отримання інформації в режимі «он-лайн» з будь-якої точки світу. Також вестернізація привела до активної взаємодії України із західними країнами, що привернуло на вітчизняний ринок західні інвестиції, але разом з появою подальших перспектив розвитку, спричинило появу фінансової залежності сфери мас-медіа від великих західних медіа-компаній. Перехід до ринкових відносин змінив як взаємини у сфері економіки, так і в питаннях політичної взаємодії із Заходом. Процеси вестернізації змінили і культурний вимір орієнтації суспільства. Поява великого обсягу західної інформаційної продукції призвела до зниження обсягу значимості вітчизняного продукту. Крім того, західний інформаційний складник став засобом нав'язування західних стандартів і способу життя.

З. Бжезінський виділяє культурне домінування як недооцінену площину американської глобальної влади. Привабливість масової культури Америки він виводить саме з «гедоністичної якості стилю життя», який вона пропагує, але її глобальність незаперечна. Американські телепрограми та фільми становлять майже три чверті світового ринку. Мова Інтернету - англійська, і переважна частина глобальної комунікації також походить із Заходу, впливаючи на зміст глобального спілкування [4].

Активне споживання західних продуктів мас-медіа змінили свідомість частини населення і перетворили інформаційну сферу в інструмент боротьби за право контролювати й управляти свідомістю громадян з метою використання західними країнами у власних інтересах.

Телебачення сприяє не тільки активному впровадженню західних цінностей, але й формуванню характеру особистості в дійсності іншої цивілізації. Згідно з цивілізаційною теорією, упровадження чужих цінностей, зазвичай, веде до руйнування нації, до втрати її культурної значущості [1]. Унаслідок зміни ціннісних орієнтирів змінились інтереси українського населення. У суспільстві почали переважати прагнення до матеріального багатства, комфорту, фізіологічних насолод.

Сучасне телебачення як засіб масової комунікації сприяє виробництву, збереженню, поширенню, а також обміну культурними цінностями в суспільстві, які, у свою чергу, передають життєвий досвід усередині і між поколіннями. Як наслідок, обмін духовними цінностями виявляється головним змістом у розвитку культури суспільства, саме тому важливим є збереження власної культурної системи для майбутніх поколінь, незалежно від Західної моделі, перебування в системі координат вестернізації, проте без втрати національної культурної ідентичності [8].

У свою чергу, влада, якщо вона сповідує демократичні принципи й діє в умовах відкритого суспільства, також зацікавлена в ефективному використанні інформатизації всіх сфер суспільного розвитку та індивідуального буття. В умовах значного підвищення динаміки суспільно- політичних процесів і розширення інформаційних потоків виникає принципово нова система здійснення політичної комунікації. До базових параметрів, які реформують зазначену систему, можна зарахувати: безперервність процесу обміну інформацією і стабільність інформаційного обміну політичним досвідом; зростання значення механізмів зворотного зв'язку, що значно розширює можливості групового та міжособистісного спілкування, участі громадян у політичних процесах; залежність якості політичної комунікації від ступеня демократичності політичного режиму, а також від рівня політичної культури; взаємопов'язаність ефективної політичної комунікації та компетентності й толерантності суб'єктів передачі інформації (комунікаторів)[6].

По-друге, у контексті культурної трансформації суспільства, слід надати значення питанню розвитку Інтернету. У сучасному світі існує значний розрив володіння нових інформативно-комунікативних технологій між розвиненими країнами і тими країнами, що розвиваються. Однією з причин цього явища, на думку В. Бебика, є домінування англійської мови у всесвітній Мережі. Зрозуміло, що за умов наявності 80% усіх веб- сайтів і 96% комерційних сайтів, оформлених англійською мовою, Інтернет ефективно забезпечує гегемонію Заходу. Реальним наслідком розвитку Інтернету є фіксування елітарного статусу нинішньої глобалізації [2].

Зокрема, на думку М. Голядкіна, новини з окремих місць повинні бути надзвичайно важливими, щоб витіснити місцеві. Велика світова політика твориться промислово розвиненими країнами. Вимагаючи змінити світові інформаційні потоки на користь Півдня, існуватиме ризик змінити звичний стан справ і викликати світовий інформаційних безлад [5].

Фактичну інформаційну монополію країн Заходу підтверджує й наявність у новинах більшості інтернет-медіа згадок про міжнародні організації та об'єднання на кшталт ООН, НАТО, ЮНЕСКО, СОТ та ін., які, по суті, виникли і розвиваються за рахунок країн-лідерів євроатлантичного регіону, де розміщені їх основні ресурси і штаб-квартири. При цьому політичні й оборонні неурядові організації (ООН, НАТО) згадуються до 17 разів більше, ніж економічні й культурні (СОТ, ЮНЕСКО). Це ілюструє тематичні преференції он-лайн-видань [7].

Вплив західного світу на інші країни у сфері культури є беззаперечним і суперечливим. Отже, це сприяє закріпленню підлеглого становища таких країн на світовому ринку, нерідко призводить до знищення колишніх форм культури, моральних норм і цінностей, без їх повноцінної заміни новими формами. Саме тому виникають потреби розробляти політику відсічі культурної експансії Заходу, або її обмеження.

Таку експансію часто називають культурним імперіалізмом. У наукових дослідженнях підкреслюється, що імперіалізм може набувати різних форм і проникати в різні сфери. Під поняттям культурний імперіалізм розуміється використання політичної та економічної влади для піднесення та поширення цінностей і традицій іноземної культури за рахунок іншої нації.

На сучасному етапі в Україні простежується падіння значущості літератури й мови в культурному процесі держави. Процесам вестернізації української мови активно сприяють засоби масової інформації через поширення ідеї західного способу життя.

Негативним впливом вестернізації у сфері культури можна назвати масове нав'язування західного способу життя, яке відбувається завдяки поширенню інформації даної тематики в засобах масової інформації. Як зазначалося раніше, усе це обумовлено слабкою конкурентоспроможністю України у сфері інформаційних технологій. Українські видання копіюють західні технології написання новин, а інколи і взагалі - сліпо копіюють текст новин, переклавши його на українську. Усе це виступає яскравим прикладом використання в Україні наздоганяючого типу розвитку.

Водночас, можна виділити також вестернізацію освіти в Україні (впровадження Болонської системи). Нині використовуються переважно європейські моделі навчання на різних освітніх рівнях, а сама ситуація ускладнюється значною кількістю інтелектуальної освітньої, наукової та, як наслідок - трудової міграції української молоді.

Підсумовуючи, можна дійти висновку, що перехід від традиційного до сучасного суспільства в Україні відбувається зі значною втратою культурної ідентичності та національної самобутності. Постає потреба створення механізму збереження культурних особливостей і традицій в умовах глобалізованого світу. Такий механізм повинен включати в себе: реформування освітньої сфери; піднесення української національної ідеї, як і української літератури й мови; розроблення нової системи інформаційних технологій; перехід від наздоганяючого типу розвитку.

У подальших дослідженнях ми будемо відстежувати подальшу трансформацію культурно-ціннісних орієнтацій українського суспільства під впливом вестернізації, розглядати нові підходи й погляди на це питання.

Література

1. Айзенштадт С. Цивизационные измерения социальных изменений. Структура и история / С.Айзенштадт // Цивилизации. М., 1997. №4.

2. Бебик В.М. Інформаційно-комунікаційний менеждмент у глобальному суспільстві: психологія, технології, техніка паблік рилейшнз: монографія / В. Бебик. К.: МАУП, 2005. 440 с.

3. БерезенкоВ.В. Проблеми міжкультурного впливу у сферімас-медіа / В.В.Березенко // Культура народов Причерноморья. 2003. № 37. С. 297 - 300.

4. Бжезінський З. Велика шахівниця. Американська першість та її стратегічні імперативи / З. Бжезінський. Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2000. 236 с.

5. Голядкин Н. Краткий очерк становления и развития отечественного и зарубежного телевидения / Н. Голядкин. М.: Институт повышения квалификации работников телевидения и радиовещания, 1996. Ч. 1. 90 с.

6. Горбатенко В.П. Політичне прогнозування: навч. Посібник / [В.П. Горбатенко, І.О. Бутовська]. К.: МАУП, 2005. 152 с.

7. Сіріньок-Долгарьова К.Г. Вестернізація новин як сучасний чинник глобалізації соціальних комунікацій[Електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.nbuv.gov.Ua/portal/S oc Gum/Dtr sk/2012 3/files/SC312 06.pdf.

8. Харрис Р. Психология массовых коммуникаций / Р. Харрис. М.: Олма-пресс, 2002. 56с.

Размещено на Allbest.ru