XIV міжнародний семінар "Тарас Шевченко і його петербурзьке оточення"

Размещено на http://www.allbest.ru/

XIV міжнародним семінар «тарас шевченко і його петербурзьке оточення»

Ангеліна Пономаренко

кандидат філологічних наук, завідувач відділу української філології ННДІУВІ

13 - 15 травня 2014 р. у Бібліотеці Російської академії наук (м. Санкт- Петербург) відбувся XIV Міжнародний семінар «Тарас Шевченко і його петербурзьке оточення (до 200-річчя від дня народження)», в якому вже 10-й рік поспіль беруть участь співробітники ННДІУВІ.

На IV Міжнародному семінарі «Шевченківський Петербург» до 190-річчя Великого Кобзаря (11-14 травня 2004 р.) було закладено основу багаторічної співпраці ННДІУВІ зі справжньою подвижницею української справи у Санкт-Петербурзі професором Т. Лебединською. Домінантою її наукових студій вже кілька десятиліть виступає Україна, зокрема Україна і Схід, Україна і Санкт- Петербург. На згаданому вище семінарі прозвучали наукові доповіді співробітників НДІУ, які були оприлюднені на сторінках часопису «Українознавство» у публікації «Шевченкові мелодії симетричного міста» Хоменко О., Пономаренко А., Горенко-Баранів- ська Л. Шевченкові мелодії симетричного міста // Українознавство. - 2004. - Ч. 1-2. - С. 19-22..

Чотирнадцятий шевченківський семінар традиційно зібрав українських та російських шевченкознавців у Слов'янському фонді Бібліотеки Російської академії наук, ця всесвітньо відома книгозбірня, до речі, у 2014-му теж ювіляр - їй виповнюється 300 років.

До учасників семінару звернувся з вітальним словом директор Бібліотеки РАН д. пед. н., професор В. Леонов. У відкритті семінару взяв участь генеральний консул України у Санкт-Петербурзі Ю. Шевченко. Прозвучали вітання директора Інституту літератури НАНУ М. Жулинського, директора Інституту української мови НАНУ П. Гриценка, директора Національного музею Тараса Шевченка Д. Стуса, другого Президента України (1994 - 2004) Л. Кучми. Колектив Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка подарував Бібліотеці РАН «Шевченківську енциклопедію», унікальний науково-довідковий проект, який загалом вміщуватиме понад 6500 статей, присвячених життю і творчості Великого Кобзаря. Фонд Бібліотеки РАН поповнився Російсько-українським словником (серія «Академічні словники», 2010 - 2013), підготованим співробітниками Інституту української мови НАНУ

Вітальне слово В.Леонова

шевченко виставка творчість український

Загалом було зазначено, що величезний шевченкознавчий доробок, яким пишається гуманітаристика України і зарубіжжя, не має кордонів, тому з неослабною увагою українська наукова громада стежить за вагомими здобутками Петербурзької школи шевченкознавства. Шевченківський рік і Шевченківський семінар засвідчують збереження найкращих традицій наукової і культурної співпраці між Україною та Російською Федерацією.

Після відкриття семінару в БАН відбулася презентація виставки, присвяченої 200-річчю Шевченка, основу якої склала колекція книг, які до 1930 р. знаходилися у Слов'янському відділенні Бібліотеки, нині - Слов'янський фонд БАН. Загалом експозиція охоплює 126 видань. Насамперед це прижиттєві видання поета (альманах «Ластівка» (1841), український літературний збірник «Молодик» (1843), фототипія першого видання «Кобзаря»), найповніше представлено книги 1860 року: «Кобзар» (що вийшов друком за матеріальної підтримки Платона Симиренка), видані окремими книжечками поеми «Катерина», «Тарасова ніч», «Гамалія», балада «Тополя» і «Псалми Давидові», останнє прижиттєве видання Шевченка «Букварь южнорусскій» (СПб, 1861). Окремий розділ виставки відведено працям Т. Шевченка в журналі «Основа» (1861 - 1862 рр. тут було надруковано окремі частини «Кобзаря», уривки із «Щоденника», листи, п'єсу «Назар Сто- доля»). Ще за життя поета з'являються переклади його творів. На виставці представлено книги, видані польською, болгарською, чеською і білоруською мовами. Колекція книг Слов'янського фонду візуалізує і малярський доробок митця у виданнях початку ХХ ст.: «Малюнки Шевченка» (1911 - 1914); «Власноручні офорти Т. Шевченка» (1913), «Тарас Шевченко як маляр» (1914). Основну частину виставки «Спадщина Т.Г. Шевченка у Слов'янському фонді БАН» завершують книги, видані в кінці 1920-х років. Це окремі томи академічного видання - «Повне зібрання творів Тараса Шевченка. Під загальною ред. акад. С. Єфремова» (Київ, УАН, 1927 - 1929), а також серія праць, видана Науково-дослідним інститутом імені Шевченка в Харкові.

Доповіді учасників міжнародного наукового форуму згруповано навколо таких тематичних домінант: світова велич українського генія, оточення Тараса Шевченка і Санкт-Петербург, світоглядний аспект творчості Кобзаря, мовотворчість Шевченка: історія і сучасна рецепція. У складі української делегації були науковці та освітяни з Києва, Черкас, Бердичева, Ніжина. На пленарному засіданні прозвучала доповідь кандидата філологічних наук, завідувача відділу української філології ННДІУВІ А. Пономаренко «Тарас Шевченко у сучасних підручниках з української мови для загальноосвітніх навчальних закладів». Підручники з української мови для 9 класу ЗНЗ було обрано до аналізу, оскільки саме в 9 класі за нині чинними програмами творчість Т. Шевченка системно вивчається в курсі української літератури, а його суспільно-політична роль - у курсі історії України. Така «наскрізна» шевченківська проблематика якнайкраще сприяє реалізації міжпредметних зв'язків у навчальному процесі. На основі багатоаспектного дослідження фактичного матеріалу було зроблено висновок про вдалу різноаспектну й дидактично виправдану репрезентацію шевченкознавчого матеріалу на сторінках підручників для 9 класів ЗНЗ. Досвід радянського підручникотворення також засвідчив пильну увагу до шевченківського та шевченкознавчого контенту. Доповідь викликала жваву дискусію і обмін думками щодо можливих шляхів удосконалення підручникотворчого процесу в Україні та Російській Федерації.

Дискусія

Під час семінару було представлено низку українських і російських шевченкознавчих проектів. Художник В. Братанюк (м. Санкт-Петербург) запропонував мистецьку візію «трудів і днів» Кобзаря і презентував серію написаних до 200-річчя українського поета картин «Шевченківський Петербург»: «Кобзар серед друзів», «Вінчання», «Повернення», «Думи». Голова оргкомітету міжнародного семінару Т. Лебединська підготувала кишеньковий довідник про шевченківський Санкт-Петербург. Специфіка цього видання в тому, що читач має змогу ознайомитися із сучасним виглядом будівель і вулиць, пов'язаних із долею Т. Шевченка у Північній Пальмірі, та їх архівними фото ХІХ ст. Каталог-до- відник «Тарас Шевченко у філателії» - проект О. Караневича, голови Бережанського клубу «Колекціонер». В. Тегза, д. мед. н., професор Санкт-Петербурзької військово-медичної академії, голова Української національно-культурної автономії Санкт-Петербурга, презентував книгу до 100-річчя від дня народження шевченкознавця П. Жура. Кожний учасник семінару отримав у подарунок унікальний календар «Шевченківський Петербург», який дає багатоаспектне уявлення про місця, пов'язані з життям, творчістю і вшануванням пам'яті Тараса Шевченка у Санкт-Петербурзі.

Т.Лебединська

Оприлюднення результатів шевченкознавчої науково-дослідної роботи вдалося поєднати з вирішенням доволі складного пошукового завдання. Як з'ясувалося у ході виконання прикладної НДР, у збірнику статей до 125-ліття з дня народження Тараса Шевченка2 в усіх примірниках видання, наявних в українських бібліотеках, з ідеологічних міркувань було вилучено сторінки 66 - 105 і навіть у змісті зафарбовано рядок із прізвищем автора і назвою публікації. Звернення до Національної академії наук України підтвердило відсутність у державних наукових книгозбірнях «неосвяченого» радянською цензурою збірника. З допомогою співробітників Бібліотеки РАН у її фондах вдалося виявити повний текст цього відомого видання. Безжально відкраяна пильним цензором стаття «Шевченко і російська література» належала літературознавцю Б. Якубському, професору Київського інституту народної освіти, якого вважають одним із основоположників соціологічного методу в літературознавстві. Нині з цією публікацією можна ознайомитися і в Україні.

Уявлення про петербурзький вимір універсуму Кобзаря та його художнього світу доповнили оглядові екскурсії до Меморіального музею в Академії мистецтв, місця першого поховання Т. Шевченка на Смоленському православному цвинтарі та інших шевченківських місць Північної Пальміри.

Размещено на Allbest.ru