Рукописна слов’янська (кирилична) спадщина Свято-пантелеймонова монастиря св. гори Афон у контексті культурних традицій XIII-XVII ст.
Колекція слов'янських кириличних рукописів XIII-XVIII cт., що зберігається у Свято-Пантелеймоновому монастирі. Характеристики рис рукописів, що розрізняють їх за національними відмінностями. Хронологічні, географічні та жанрові відмінності рукописів.
| Рубрика | Культура и искусство |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 09.01.2019 |
| Размер файла | 26,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Рукописна слов'янська (кирилична) спадщина Свято-пантелеймонова монастиря св. гори Афон у контексті культурних традицій XIII-XVII ст.
Терещенко-Кайдан Лілія Володимирівна
кандидат мистецтвознавства, доцент
У статті досліджується колекція слов'янських кириличних рукописів XIII-XVIII cm., що збері-гається у Свято-Пантелеймоновому монастирі на Афоні. Подано характеристики спільних та відмінних рис рукописів, що розрізняють їх за національними відмінностями. Колекцію поділено за трьома видами належності книг. За результатами досліджень виявлено хронологічні, географічні та жанрові відмінності рукописів, що врешті-решт підтвердило належність їх до певних національ-них традицій, а також роль колекції- скарбниці слов'янської національної культури.
Ключові слова: рукопис, слов'янський, кириличний, національна традиція. кириличний рукопис слов'янський монастир
Звертаючись до проблеми Українсько-Грецьких зв'язків XVII--XVIIІ ст., тематики паралелізму та особливостей розвитку духовної культури України та Греції вказаного періоду, неодмінно пильну увагу приваблює рукописна спадщина обох країн. Предметом даного дослідження обрано слов'янські (кири-личні) рукописи Свято-Пантелеймонова монастиря Св. Гори Афон.
Афон - це закрита для стороннього погляду й втручань територія. Тому саме в монастирях Св. Гори варто шукати рукописні скарби (можливо, унікальні за своїм змістом) як грецького, так і слов'янського походження. А Пантелеймонов монастир вважається "руським" монастирем. Його друга назва - Русик. Тому слов'янські (кириличні) рукописи варто шукати саме тут.
До питань вищезазначеної проблематики звертались мандрівник XVIII ст. Василь Григорович- Барський [2], професор Казанського університету Віктор Іванович Григорович [3], сербський дослідник Дмит-ро Аврамович [1], Антонін Капустін [6], аримандрит Леонід Кавелін [5], Антоніос-Еміліос Н. Тахіаос [8] та інші.
Мета даного дослідження - виявити або відродити слов'янську (кириличну) рукописну спадщи-ну, а за можливості й українські рукописи, що зберігаються на території Греції, в даному випадку в Свято-Пантелеймоновому монастирі Святої гори Афон.
Для досягнення мети дослідження варто вирішити такі завдання: надати загальну характерис-тику виявленню слов'янських рукописів з грецького рукописного масиву, що зберігається в бібліотеці Свято-Пантелеймонового монастиря; виявити українські зразки з слов'янського комплексу кириличних рукописів; дати характеристики окремим кодексам.
Перші відомості про наявність слов'янських кириличних рукописів на Афоні сягають 1142 р. За свідченнями Антоніоса-Еміліоса Н. Тахіаоса історія створення Пантелеймонова монастиря починаєть-ся з XI ст. Раніше це було дві обителі, згодом об'єднані в одну. Перший монастир знаходився між мо-настирями Ватапед та Пантократор і був населений в основному монахами, що були вихідцями з Київської Русі, а тому називали себе руськими. І монастир стали називати pouawv, що в перекладі означає - руський. За свідченнями документів 1162 р. у зв'язку зі зростанням чисельності чернецтва влада Афону дозволила утворити другий монастир, що носив назву тои ©eaaaAwviKCug - Фесалонікій- ця. Монахи жили в ньому до кінця XVIII ст., а потім перейшли в сучасний Пантелеймонов монастир.
Слов'яни-монахи, в основному болгари та серби, жили поруч із грецьким чернецтвом. Але во-ни мали, зберігали, плекали власні, притаманні їх нації зразки слов'янської культури. Це й живопис, й спів, й рукописна книга.
Слов'янські рукописи у монастир потрапляли разом з монахами, що привозили їх з батьківщи-ни, або їх приймали в дар від слов'янського духівництва чи посольських місій, чи паломництва. А ще рукописи створювалися в стінах самого монастиря. Наприклад, Євангеліє, писане церковно-слов'янською мовою, зі вставками у вигляді акварелей, що зображають євангельські історії.
Спочатку слов'янські рукописи зберігались в олтарях монастирських церков. А у XIX ст. були перенесені в окреме приміщення монастирської бібліотеки. Відоме навіть ім'я одного з бібліотекарів - Мат фей. Він у 1850 р. пише звіт про наявну у бібліотеці рукописну колекцію.
Станом на початок XIX ст. про рукописні пам'ятки відомо, що у вищезазначених монастирях зберігалися в основному сербські та болгарські рукописи. Лише архімандрит Леонід (Кавелін) свідчить про наявність у монастирі двох "руських" рукописів XVIII ст. [5].
У путівнику Пантелеймонового монастиря, виданого у 1886 р. в Москві, подається така інфор-мація: "До совсем недавнего времени (в монастыре (Л. Т-К.) хранилось только несколько славянских рукописей и печатних церковних книг. Но позже библиотека монастиря Русик розрослась до таких ра-змеров, что насчитывает приблизительно 700 на греческом и около 100 на славянском и русаком язи-ках рукописей X - XIX вв." [7, 112].
За мовним наповненням рукописи афонських монастирів розділялися на грецькі, греко- слов'янські, слов'янські з вимовами, етнічні (болгарські, сербські, російські, українські).
Виокремити рукопис, що належить до конкретної національної меншини, дуже важко. К. П. Дмит- рієв-Петкович наполягає на тому, що всі болгарські рукописи, що зібрані в бібліотеці Пантелеймонова монастиря, позначені біля № слов'янською літерою "ж". А Д. Аврамович вбачає в них сербські рукописи. К. П. Дмитрієв-Петкович за походженням - болгарин, а Д. Аврамович - серб. Знаючи національність до-слідників, можна цілком зрозуміти їх прагнення вбачати у рукописах їх належність до власної нації.
Повстає питання: яким же чином серед наявного фонду слов'янських рукописів можна виокре-мити українські?
Перша особливість - це вимова. Всі кириличні рукописи писані церковнослов'янською мовою. Виняток становлять ті кодекси, що належать до конкретної країни і писані мовою цієї країни, напри-клад, болгарською, сербською, російською чи українською. Ті ж рукописи, що писані слов'янською мо-вою, при рительному дослідженні обов'язково виявлять належність до певної нації чи країни.
В даній роботі досліджується виключно православна слов'янська кирилична спадщина. Це зву-жує коло дослідження до чотирьох країн - Болгарії, Сербії, Росії, України. Зрозуміло, що православний світ не обмежується тільки цими країнами і цілком можливо зустріти під час досліджень й рукописи, що належать до румунської або молдово-валазької традицій. Такі кодекси мають подвійне письмо, напри-клад, слов'янською та румунською мовами. Ці пам'ятки не належать до кириличних. Ідея ж цього дослі-дження полягає в тому, щоб відродити саме кириличні пам'ятки, до котрих належать й українські.
Виділяючи українські кириличні пам'ятки з рукописного загалу за мовними ознаками, необхідно враховувати період створення рукопису (наявність хомонії, або мовні особливості перекладу), регіону, де створювався рукопис (український в Росії, центральна або західна Україна), прихованості оригіналу (русифіковані болгарські рукописи).
Другою рисою, за котрою можна виявити належність рукопису, є наявність імен переписувачів, упоряд-ників, перекладачів тощо. Наявність таких імен значно прискорює процес виявлення належності рукопису.
Наступною ознакою належності кодексу до тієї чи іншої національної традиції є структурування книги, розташування текстів у середині кодексу. Виявлення типології пам'ятки призведе до підтвер-дження її належності до тієї чи іншої традиції.
Окремо досліджується внутрішнє наповнення книги. Ці дослідження можуть стосуватися окре-мих богослужінь. Наприклад, служба на пам'ять битви під Полтавою. Це пам'ятка XVIII ст., що має відношення до Російської імперії. Або служба місцево вшанованим святим, наприклад, Борису та Глі- бу. В сербському рукописі навряд зустрінеш служби цим святим, а в українському цілком можливо.
Гарною допомогою в пошуку та виявленні національних традиційних рукописів є наявність му-зичних текстів. За репертуарним наповненням книги можна абсолютно чітко визначити її належність.
Звернемось до колекції рукописів Свято-Пантелеймонова монастиря. За чисельністю рукописів 75. Всі пам'ятки можна поділити на три групи: 1) священно-церковні книги; 2) церковно-богослужбові книги; 3) інші книги. Спробуємо за допомогою таблиці наочно представити: 1) наповнення колекції за належністю до видів та жанрів книг; 2) до хронології; 3) до території чи національної традиції (Таблиця 1).
Таблиця 1
|
Священно-церковні книги |
Церковно-богослужбові книги |
Інші книги |
|
|
Апостол. XIV ст. Сербія |
Октоїх. XIV ст. Сербія |
Патерик 1485 р. Сербія |
|
|
Євангеліє-Апракос. Кінець XIII - поч. XIV ст. Сербія |
Служба Св. Бел. Муч. Панте-леймона. Сер. XIV ст. Сербсько- грецький |
Патерик 1633 р. Сербія |
|
|
Діяння апостолів кінця XIV ст. Сербія |
Октоїх. 2-а пол. XIV ст. Сербія. |
Хроніка Георгія Амартопа. 1387 р. Сербія. |
|
|
Діяння апостолів та Євангеліє 1313 р. Македонія (Скоп'я) |
Мінея. 320-330 рр. Сербія |
Патерик. 1-ї пол. XV ст. Сербія |
|
|
Діяння апостолів. XIV ст. Бос-нійська Сербія |
Мінея. 2-а пол. XIV ст. Сербія |
Збірник. 1-а чверть XV ст. Сербія |
|
|
Четириєвангеліє 2-а пол. XIII ст. Болгарія |
Октоїх XV ст. з сербською та болгарською вимовами |
Аскетичний збірник XIV ст. Болгарія |
|
|
Апостол та Євангеліє-апракос. Сер. XIV ст. Сербія |
Цвітна тріодь. Остання чверть XIV ст. Сербія. |
Отечник 1364 р. Сербія |
|
|
Чотириєвангеліє. Середина XVI ст. Болгарія |
Мінея на червень. Перша чверть XV ст. Сербія |
Збірник XVIII ст. Україна |
|
|
Діяння апостолів 2-га чверть XV ст. Сербія |
Святкова мінея. Кін. XV - поч. XVI ст. Сербія |
Лествиця Іоана Схоластика XVIII ст. Суч. церковно-слов'янська мова. |
|
|
Чотириєвангеліє. поч. XVII ст. Сербія |
Триодь 3-тя чверть XVII ст Сер-бія |
Царственна книга XVIII ст. Росія |
|
|
Мінея на січень. Ост. чверть XVI ст. Сербія |
Літопис келійний Дмитра Ростовського (Туптала) 1706 р. Україна |
||
|
Триодь 1359 р. Сербія |
|||
|
"Разрядная" книга XVIII ст. Російська |
|||
|
Типікон XVII ст. Україна |
Соборное уложение 1649 р. Російська |
||
|
Хронограф XVIII ст. Російська |
|||
|
Крины Сельныя XVIII ст. Суч. Церковнослов'янська мова. |
|||
|
Катехізаторські гомиліх Федора Студита 1777 р. Суч. Церковно-слов'янська мова. |
|||
|
Творіння Петра Дамаскіна 1779 р. Суч. Церковно-слов'янська мова. |
|||
|
Літописець та родовід XVIII ст. Російська |
|||
|
Патерикон 1775 р. Кириличний румунський ? |
|||
|
Тмаксима іДеонісія Ареопагита і Максима ісповідника кінець XVIII ст. Суч. Церковно-слов'янська мова. |
|||
|
Антологія кін. XVIII ст. Суч. Цер-ковнослов'янська мова. |
|||
|
Іліотропіон 1714 р. Російська |
За показниками Таблиці 1 видно, що з 44 розглянутих рукописів 10 належать до священно- церковних книг, 13 - до церковно-богослужбових книг, 21 - до інших книг. При цьому рукописи дуже цікаво розподіляються за хронологією та географією. За хронологією в цілому вся колекція охоплює період від XIII до XVIII ст. При цьому Священно-церковні рукописи - з XIII по XVII ст., церковно- богослужбові - з XIY по XVII ст., а інші книги - з кінця XV по кінець XVIII ст. Як вже йшлося вище, колек-ція нароховує 75 кодексів і хронологічно вони росповсюджуються ще й на XIX ст. Але для даного дослі-дження обрано кінцевий термін - XVIII ст. Отже, наочно видно градацію своєрідного "старіння" священно-церковної рукописної книги після XVII ст. В даному зібранні ці рукописи не оновлювалися. Трохи краща ситуація з церковно-богослужбовими рукописами. Але також ані у XVIII, ані у XIX ст. Вони не оновлювалися. Інші книги навпаки з'являються у колекції значно пізніше інших (на 2 століття), прева-люють над іншими й усамітнюються у XIII ст. Цю ситуацію можна пояснити тим, що інші книги на різні теми, крім богослужіння, почали з'являтись на Афоні з того часу, коли відбулося послаблення уставних суворих порядків. Відсутність оновлених книг перших двох груп пояснюється або тим, що монастирям вистачало старих кодексів, або не було потреби в оновленні слов'янських рукописів для богослужбової практики. Тому що богослужіння велися грецькою мовою по грецьких книгах, за грецьким уставом.
І все ж таки залишається не зрозумілим, чому, починаючи з XVIII ст., різко змінилась жанрове наповнення колекції? Невже хоча б у вигляді дарчих, або привезених книг, священно-церковна та цер-ковно-богослужбова слов'янська (кирилична) література не потрапляла до монастиря? Складається таке враження, що практична богослужбова слов'янська література або навмисно знищувалась (про-давалась, дарувалась), або зберігається в інших колекціях.
Не меньш цікавою є географія слов'янських рукописів даної колекції. Звернемось до таблиці. Всього 44 рукописи. З 10 священно-церковних книг - тільки одна має болгарське і одна македонське (скоп'я) походження. Дев'ять рукописів - сербські. З 13 кодексів церковно-богослужбової літератури - одинадцять рукописів мають сербське походження, одна - болгарське, а одна - українське походження. При чому до української книги належить Типікон VII ст. - богослужбовий устав церкви. Виходить, що не байдужі були насельники Свято-Пантелеймонова монастиря до слов'янської богослужбової практики. І причину зникнення богослужбової літератури пізнішого часу з колекції треба шукати в інших ситуаціях.
Географія інших книг більш різноманітна, ніж богослужбової літератури. З 21 рукопису пред-ставлених у колекції 6 - сербських, при чому це знов ранні рукописи, хронологічно завершуються XV ст., Традиційно болгарію представляє 1 рукопис. В колекції знаходиться 1 кодекс з надзвичайно ціка-вою графікою, з наявністю після приголосних у церковнослов'янській мові, наприклад, в' к'низі та вимови, наприклад "сколко", замість "скільки" (укр.), чи "сколько" (рос.). Висновок такий, що це або болгарський рукопис, або кириличний румунський. Рукопис.
Серед інших книг колекції знаходяться 2 рукописи, що представляють українську традицію. Це Збірник XVIII ст., до складу котрого увійшли праці Св. Отців церкви та Літопис келійний Дмитра Рос-товського (Туптала) 1706 р.
Крім цих двох яскраво виражених українських рукописів, у колекції міститься ще 6 рукописів, що можуть належати або до української, або до білоруської, або до російської традицій. Ці книги писа-ні сучасною формою церковнослов'янського письма, тобто адаптованого (русифікованого) письма XVIII ст. Крім цих 6 рукописів, у колекції присутні 5 рукописів, писаних російською мовою.
Отже, й за географічним, й за хронологічним описом колекція чітко ділиться на дві частини. До XVII ст. це в основному сербські рукописи, починаючи з XVII ст., це кодекси українсько-білорусько- російських традицій. Болгарська традиція у всіх трьох видах книг представлена у вигляді одного коде-ксу для кожного виду.
Тепер що стосується жанрового наповнення колекції. Серед священно-церковних книг відсутній Псалтир, хоча жодна церква не може обійтися без цієї книги у практичній діяльності. А серед церковно- богослужбової літератури взагалі немає систематизації. Представлені поодинокі зразки тієї чи іншої літе-ратури, а комплексу богослужбової книги немає. Це свідчить про те, що слов'янські рукописи даної колекції не передбачалися для богослужбової практики, а зберігаються як пам'ятки, виразники певних традицій культури, мови, церковної філософії, мистецтва слов'янських країн: Сербії, суч. Македонії (Скоп'ї), Болгарії, України, Росії, Білорусі та, можливо, кириличної Румунії. Яскравим свідченням цієї гіпотези є болгарська традиція, що, як вже йшлося вище, представлена одним кодексом для кожного з трьох видів книг.
Для української культури важливе відкриття яскраво-виражених трьох українських рукописів: Типікон XVII ст., Збірник XVIII ст. та Літопис келійний Дмитра Ростовського (Туптала) 1706 р. Наявність у колекції цих трьох книг для української культурної спадщини є знахідкою і підтвердженням присутно-сті української книги, а звідси й традицій на Афоні та у Греції.
Література
1. Аврамович Д. Све та Гора со стране вере, художества и повеснице / Дмитрий Аврамович. - Београд, 1848. - 142 с.
2. Григорович-Барський В. Мандри по святих місцях сходу з 1723 по 1747 р./ Василь Григорович- Барський. - К., 2000. - 767 с.
3. Григорович В. И. Очерк путешествия по Европейской Турции / Виктор Иванович Григорович. - М., 1877.
4. Дмитриев-Петкович К. П. Обзор афонских древностей / К. П. Дмитриев-Петкович // Приложение к VI тому Записок Императорской Академии наук. - № 4. - СПб., 1865.
5. Кавелин Л. (архимандрит). Русский монастырь Св. Пантелеймона - Русик/Леонид Кавелин // Прибав-ления кХерсонским епархиальным ведомостям. - Ч. XXIII. -Херсон, 1867.
6. Капустин А. Заметки поклонника Св. горы / Антонин Капустин. - К., 1864. -47 с.
7. Русский монастир Святителя и великомученика и целителя Пантелеймона // Путиводитель. - М., 1886.
8. Тахиаос А-Э. Н. Славянские рукописи Свято-Пантелеимонова монастыря (Руссик) на Горе Афон / Ан- тониос-Ємилиос Н. Тахиаос. - СПб.: Бліц, 2012. - 200 с.
References
1. Avramovich D. Sve ta Gora so strane vere, khudozhestva і povesnitse / Dmitriy Avramovich. - Beograd, 1848. - 142 s.
2. Hryhorovych-Barskyi V. Mandry po sviatykh mistsiakh skhodu z 1723 po 1747 r./Vasyl Hryhorovych-Barskyi.
- K., 2000.-767 s.
3. Grigorovich V. I. Ocherk puteshestviya po Evropeyskoy Turtsii / Viktor Ivanovich Grigorovich. - M., 1877.
4. Dmitriev-Petkovich К. P. Obzor afonskikh drevnostey / К. P. Dmitriev-Petkovich // Prilozhenie k VI tomu Zapisok Imperatorskoy Akademii nauk. - № 4. - SPb., 1865.
5. Kavelin L. (arkhimandrit). Russkiy monastyr' Sv. Panteleymona - Rusik/ Leonid Kavelin // Pribavleniya k Khersonskim eparkhial'nym vedomostyam. - Ch. XXIII. - Kherson, 1867.
6. Kapustin A. Zametki poklonnika Sv. gory / Antonin Kapustin. - K., 1864. - 47 s.
7. Russkiy monastir Svyatitelya і velikomuchenika і tselitelya Panteleimona // Putivoditel'. - M., 1886.
8. Takhiaos A-E. N. Slavyanskie rukopisi Svyato-Panteleimonova monastyrya (Russik) na Gore Afon / Antonios- Cmilios N. Takhiaos. - SPb.: Blits, 2012. - 200 s.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Культура пізнього палеоліту, мезоліту та неоліту. Культура Кіммерійсько-скіфської доби. Культура Сарматів. Вплив античних цивілізацій на культуру Північного Причорномор'я. Слов'янська доба. Світоглядні уявлення слов'ян. Розвиток мистецтва у слов'ян.
курсовая работа [49,2 K], добавлен 20.01.2009Склад і структура національних бібліографічних покажчиків слов’янських країн. Принципи відображення документів, методика опису, використання класифікаційних індексів, допоміжні дані, зміст записів, наявність автоматизації та форми надання інформації.
реферат [27,6 K], добавлен 15.05.2011Свято першої борозни. Проводи на полонину. Свято першого снопа, обжинки. Свят-вечір, колядування, Новий рік, щедрування, засівання, Хрещення. Кулачні бої, Масляна, Великдень, Благовіщення, Маковія, Спаса. Християнське свято Покрова святої Богородиці.
презентация [7,7 M], добавлен 08.12.2013Язичницькі обряди як коріння народного свята. Особливості режисури та драматургії народного свята. Ідейно-тематичний аналіз сценарію народно-обрядового свята "У нас нині Семик - Трійця". Задум сценарію народного свята "Сонечко червоно, гори, гори ясно".
курсовая работа [36,6 K], добавлен 12.04.2014Поширення кераміки празько-коргакського та празько-пеньківського типів на півдні східнослов'янських земель. Продукція городища Пастирського та балки Канцерка. Кераміка ранніх слов'ян VII-IX століття. Витоки форм українського народного гончарного посуду.
контрольная работа [23,2 K], добавлен 20.02.2011Особливості культури стародавніх слов'ян, виникнення слов'янської писемності, мистецтво дохристиянської Русі. Особливості історичного розвитку Візантії та основні етапи візантійської культури, римсько-елліністичне образотворче мистецтво та архітектура.
реферат [23,3 K], добавлен 09.05.2010Культурні зв’язки між українським і російським народами в контексті діяльності православних братств середини XVII ст. Проблеми пересічення, синтезу східної, євразійської та егейської традицій. Міфологічна і писемна спадщина Еллади як ноосферна пам’ять.
статья [25,0 K], добавлен 10.08.2017Культурные, социальные тенденции, сложившиеся на территории Индийского государства в период правления Делийского Султаната. Индия в период правления империи Великих Моголов. Значение всех достижений Индии периода XIII-XVII вв. в мировом пространстве.
курсовая работа [128,9 K], добавлен 24.10.2013Склоробство - ремесло слов’янських племен, що населяли Київську Русь у VIII-IX ст. Застосування кольорових смальт в українській мозаїці. Мистецтво мозаїчного живопису. Набір мозаїк Софійського собору та Золотоверхого собору Михайлівського монастиря.
реферат [17,9 K], добавлен 05.03.2012Появление церквей на Дону с середины XVIII века. История строительства Свято-Никольского храма в г. Калач-на-Дону Волгоградской области в 1887 г. Возрождение храма в 1946 г., его разрушение в 1989 г. вследствие пожара, заложение нового храма в 1990 г.
презентация [16,2 M], добавлен 04.02.2013Характерні особливості загальнослов’янської культури, історичний огляд та передумови їх формування, відображення в танцювально-музичній сфері. Специфіка танцювальної музики слов’янських народів на прикладі української коломийки, її структура та значення.
контрольная работа [23,4 K], добавлен 13.12.2015Формування світогляду давніх українців, їх духовне життя. Національна культура і ментальність. Дохристиянські вірування давніх слов’ян. Давня праслов'янська міфологія. Календарно-обрядова творчість. Розвиток ремесел. Внесок скіфів у культуру України.
лекция [54,4 K], добавлен 17.12.2009Форми комічного у мистецтві. Сенс трагічного конфлікту. Карнавальна культура від Середньовіччя до Новітніх часів. Свято як естетичний феномен. Наявність мистецтва у доісторичної людини. Людська особистість – головний предмет мистецтва Відродження.
контрольная работа [89,9 K], добавлен 08.02.2010История Свято-Троицкой Сергиевой Лавры. Отшельничество Сергия Радонежского. Строительство большого деревянного храма – Троицкого монастыря. Воздвижения каменного собора в 1422 году. Открытие семинарии и получение титула Лавры при Анне Иоанновне.
реферат [26,5 K], добавлен 09.07.2009Початок жнив на Україні за тиждень до свята Петра і Павла або через тиждень після нього, підготовка до них як до урочистого свята і водночас до тяжкої праці. Виникнення села Біле та походження його назви. Жниварські пісні як складова частина обрядів.
творческая работа [3,8 M], добавлен 21.04.2015Літній обрядовий цикл, котрий триває від русалій аж до Головосіки. Свята Іоанна Богослова та великомученика Теодора Стратилата. Навський Великдень - перший обрядовий тиждень перед Зеленими святами. Жнивські звичаї та обряди. Свято Петра i Павла.
реферат [24,2 K], добавлен 31.03.2009Ознайомлення із культурою слов'янських і праслов'янських племен. Історичні моменти розвитку Русі VI-X ст. Вплив реформ князя Володимира на розвиток писемності та архітектури Київської Русі. Зміна релігійних поглядів русичів після прийняття християнства.
реферат [27,6 K], добавлен 02.09.2010Суспільний лад Візантійської імперії. Поєднання християнської релігійності і пізньоантичних архаїчних рис у повсякденному житті візантійського суспільства. Специфіка свят та обрядів. Внесок звичаїв і традицій візантійської культури у інших країнах.
курсовая работа [1,2 M], добавлен 10.04.2015Особливості формування та розвитку української культури, її зв'язок з культурою всіх слов'ян. Язичництво як основне вірування древніх українців, вплив даної релігії та образ їх життя та побут. Поховальні обряди. Різновиди святилищ, оздоблення і значення.
реферат [23,4 K], добавлен 25.11.2010Характеристика соціально-економічного розвитку України другої половини XVII-XVIII ст. Багатство і розмаїтість архітектури України, яку зумовили культурні зв'язки східнослов'янських народів та вплив європейського мистецтва. Український бароковий стиль.
реферат [22,4 K], добавлен 16.04.2011
