Акредитаційні стандарти Американської бібліотечної асоціації для магістерських програм із бібліотекознавства та інформології у вишах США

Знайомство з акредитаційними стандартами, розробленими Американською бібліотечною асоціацією щодо реформування вищої бібліотечної освіти у Сполучених Штатах Америки. Роль позитивного досвіду зарубіжних країн у модернізації бібліотечної освіти в Україні.

Рубрика Культура и искусство
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 04.02.2019
Размер файла 21,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Акредитаційні стандарти Американської бібліотечної асоціації для магістерських програм із бібліотекознавства та інформології у вишах США

Світлана Чуканова,

провідний бібліотекар, координатор Американської бібліотеки

ім. В. Китастого НаУКМА

Стаття знайомить з акредитаційними стандартами, розробленими Американською бібліотечною асоціацією щодо реформування вищої бібліотечної освіти у Сполучених Штатах Америки.

Ключові слова: інформологія, бібліотекознавство, вища бібліотечна освіта США, Американська бібліотечна асоціація, освітні акредитаційні стандарти.

Publication is dedicated to the issue of analysis of ALA accreditation standards for MA in LIS programs in higher educational establishments in the USA.

Keywords: library and information science, higher education in LIS the USA, American Library Association, educational accreditation standards.

Статья знакомит с аккредитационными стандартами, разработанными Американской библиотечной ассоциацией с целью реформирования библиотечного образования в Соединенных Штатах Америки.

Ключевые слова: информология, библиотековедение, высшее библиотечное образование США, Американская библиотечная ассоциация, образовательные аккредитационные стандарты.

Велику роль у модернізації бібліотечної освіти в Україні відіграє врахування позитивного досвіду та прогресивних ідей зарубіжних країн, зокрема Сполучених Штатів Америки.

Основні принципи американської бібліотечної освіти були закладені у період з 1876-го по 1923 р. Американська бібліотечна асоціація опікувалася не лише бібліотечною освітою, але й питаннями освіти взагалі. У 1924 р. було сформовано Комісію з бібліотек та освітніх закладів для дорослих, з метою їх долучення до процесу навчання протягом життя [5, с. 327]. Акредитація магістерських програм із бібліотекознавства та інформології у вишах США здійснюється під контролем Американської бібліотечної асоціації і відбувається на основі вироблених нею стандартів [2; 4; 6-8]. Стандарти Американської бібліотечної асоціації з акредитації магістерських програм із бібліотекознавства та інформології врегульовують такі основні аспекти діяльності бібліотечної школи (кафедри): місія та цілі; навчальний план; професорсько-викладацький склад; студентське життя; фінансування та адміністрування; матеріально-технічна база.

Невирішеним на сьогоднішній день є питання впливу професійних організацій на вищу освіту у США взагалі та впливу Американської бібліотечної асоціації на бібліотечну освіту у США зокрема. Безсумнівно, що застосування подібних методик в Україні сприяло б розвитку бібліотечної освіти, піднесенню її рівня.

Мета статті - розглянути зміст акредитаційних стандартів, розроблених Американською бібліотечною асоціацією для магістерських програм з бібліотекознавства та інформології у вишах США.

Проблемами бібліотечної справи, у т. ч. бібліотечної освіти в США, сьогодні переймається багато науковців. Це, зокрема, Е. Барнетт, Е. Беррет, Д. Бішоп, К. Джеймс, М. Дьюї, Б. Едвардс, К. Латімер, К. Лінч, Б. Літтл, С. Маккалум, К. Рей, Р Рубін, Є. Уїнкворс, М. Хейн та ін.

Сучасна бібліотечна освіта у США складається із ступеня бакалавра (гуманітарних або точних наук) і магістерського ступеня із бібліотекознавства та інформології [3, с. 3]. Наразі інформаційні технології відіграють особливо велику роль як у американській бібліотечній освіті, так і бібліотечній справі. Власне ступінь магістра з бібліотекознавства та інформології у США легко комбінується з різними бакалаврськими ступенями з інших спеціальностей. Наприклад, ступінь бакалавра з історії чи літератури разом із магістерським ступенем із бібліотекознавства та інформології дає підґрунтя майбутньому фахівцю, який обрав своїм місцем роботи публічну або університетську бібліотеку. Ступінь бакалавра з біології або хімії у поєднанні з магістерським ступенем із бібліотекознавства та інформології дає змогу майбутньому фахівцеві вибудовувати кар'єру інформаційного аналітика чи технічного спеціаліста у дослідницькому центрі або лабораторії. Ступінь бакалавра з педагогіки разом з бібліотечною освітою дозволяють фахівцям працювати у шкільних, дитячих бібліотеках та медіацентрах [3, с. 2]. Надзвичайно високо цінується філологічна освіта у поєднанні з бібліотечною - такі спеціалісти вважаються найкращими каталогізаторами у наукових та публічних бібліотеках, особливо у відділах іноземної літератури [1].

А тепер більш детально про «Стандарти Американської бібліотечної асоціації з акредитації магістерських програм із бібліотекознавства та інформології» у редакції від 15 січня 2008 р. [6].

І. Місія та цілі

Місія та цілі програми, наголошується у документі, повинні збігатися з місією та цілями навчального закладу, бібліотечної школи (БШ), що готує бібліотечних спеціалістів. До уваги береться не просто присутність фахових дисциплін у навчальному плані, але й оцінюються досягнення, рівень теоретичної підготовки студентів та їхнє вміння на практиці довести свої знання. акредитаційний стандарт американський бібліотечний

1. Обов'язковим елементом є систематичне планування роботи та розвиток програми, відповідність цілей програми цілям навчального закладу.

2. Цілі програми визначаються відповідно до результатів навчання, яке передбачає опанування такими дисциплінами:

* друкована інформація та знання;

* послуги та технології використання інформаційних матеріалів;

* створення інформаційних ресурсів;

* комунікація;

* визначення, відбір, придбання, організація, опис ресурсів;

* збереження та видача матеріалів;

* консервація матеріалів;

* аналіз, оцінка, синтез та розповсюдження матеріалів;

* менеджмент ресурсів.

3. Місія має відображати філософію, принципи та етичні норми дисципліни.

4. Фахові принципи мають відповідати політиці, відображеній у документації професійних організацій.

5. Освітні послуги повинні бути якісними, має бути професійний викладацький склад.

6. Обов'язковість проведення дослідженнь з професійної проблематики.

7. Міждисциплінарність.

8. Взаємовпливи бібліотекознавчої справи та інших наук.

9. Усвідомлення ролі бібліотеки як інформаційного центру для різних груп населення.

10. Усвідомлення місця і ролі бібліотеки в сучасному інформаційному середовищі.

11. Програма має відповідати сучасним потребам як викладачів, так і студентів. Кожна програма оцінюється відповідно до мети та цілей, які ставить перед собою навчальний заклад.

ІІ. Навчальний план (НП)

1. Навчальний план підпорядкований цілям та меті програми і формується в рамках систематичного планування.

2. Обов'язкові дисципліни, які передбачають:

* роботу з друкованими джерелами, розроблення послуг і технологій щодо ефективного їх використання;

* створення інформаційних ресурсів;

* комунікацію;

* визначення, відбір, придбання, організацію та опис ресурсів;

* збереження та видачу матеріалів;

* консервацію матеріалів;

* аналіз, оцінку, синтез та розповсюдження матеріалів;

* менеджмент ресурсів.

3. Власне навчальний план:

* сприяє вихованню свідомих бібліотечних професіоналів, здатних надавати якісні послуги;

* підкреслює роль знання як результату теоретичних і прикладних досліджень у галузі бібліотекознавства та суміжних дисциплін;

* інтегрує теорію, практику та використання новітніх технологій;

* задовольняє потреби суспільства, особливо тих груп, які отримують недостатнього рівня послуги;

* відповідає вимогам сучасного динамічного, технологічного, глобального суспільства;

* окреслює напрями подальшого розвитку;

* передбачає постійний професійний розвиток.

Навчальний план повинен вибудовуватися спільно зі студентами. Останні самі мають визначати курси, які вони хочуть слухати, які відповідають їхнім потребам та інтересам. Водночас вони повинні узгоджуватися зі стратегією навчального закладу. Навчальний план повинен включати міждисциплінарні студії та дослідження. Якщо програма передбачає вивчення послуг спеціалізованих бібліотек, то навчальний план повинен включати і відповідні дисципліни, а також враховувати як співвідносяться такі дисципліни з основами бібліотечної справи та інформології. Навчальний план повинен відповідати вищезазначеним вимогам незалежно від місця розташування навчального закладу чи форми проведення занять.

Навчальний план потрібно постійно переглядати та оновлювати. Оцінка НП ґрунтується на результатах робіт студентів, рівні їх працевлаштованості, якості педагогічних кадрів.

ІІІ. Викладацький склад

1. Викладацький склад має відповідати цілям програми. Він складається з викладачів, які працюють на повну ставку та 0,5 ставки. Викладачі на повну ставку повинні володіти фаховими знаннями. Вони можуть викладати основні дисципліни програми, керувати дослідницькою роботою. Ті, хто працює на 0,5 ставки, доповнюють та збалансовують програму, зазвичай, це викладачі суміжних дисциплін або предметів для майбутніх фахівців спеціалізованих бібліотек.

2. Викладачі повинні заохочувати студентів до креативного мислення, застосування інноваційних технологій, проведення наукових досліджень. Вони зобов'язані створювати необхідні умови для проведення таких досліджень.

3. Бібліотечна школа (БШ) має чітку політику відбору викладачів з різних спеціальностей, у т. ч. міждисциплінарних студій. Документи, що підтверджують цю політику, повинні бути у відкритому доступі.

4. Кожен викладач має бути компетентним педагогом, мати високий рівень інформаційної та технологічної грамотності, належати до професійних спільнот.

5. Викладач повинен бути стипендіатом або мати сертифікат про завершення дослідження з фаху. Він зобов'язаний мати диплом про здобуття найвищих ступенів. Викладачі можуть мати різну освіту (технічну, гуманітарну тощо), однак вони повинні вміти проводити галузеві дослідження, повинні мати спеціалізовані знання, які вимагає програма. Необхідно володіти навичками академічного планування та оцінювання, мати відповідний досвід роботи у галузі, комунікативні здібності, спілкуватися з викладачами інших предметів. Викладацький склад повинен утворювати інтелектуальне середовище, яке відповідає вимогам, цілям та меті програми.

Оцінка викладачів ґрунтується на їхніх уміннях керувати дослідженнями, застосовувати інноваційні технології, на їхній відповідності стратегії бібліотечної школи, на сприйнятті студентами.

IV Студентство

1. Усі студенти, котрі мають ступінь бакалавра з будь-якої дисципліни, мають право вступити до бібліотечної школи, яка відповідає за набір, фінансування, розміщення, ведення адміністративної політики. Студенти мають бути свідомі цілей та мети програми, яку вони обрали, і повинні відповідати вимогам цієї програми.

2. Уся інформація про програму, фінансування, навчальний план, викладацький склад, критерії оцінювання та навчальний заклад загалом має бути найновішою, точною та доступною.

3. При відборі увага звертається на наявність ступеня бакалавра будь-якої акредитованої інституції, відповідність професійних планів студента цілям програми, наявність кваліфікації, достатньої для навчання за обраною програмою.

4. Студенти повинні структурувати власні індивідуальні плани відповідно до своїх потреб та узгоджувати їх з вимогами програми. Вони отримують систематичну оцінку своїх знань, а також мають можливість звернутися за додатковими консультаціями та допомогою.

5. БШ надає простір студентам для здійснення практики. Вони мають змогу брати участь у діяльності студентських організацій, у розробленні навчальних планів.

6. Результати перевірки знань студентів слугують показником розвитку програми. Оцінювання здійснюється за встановленою навчальним закладом процедурою.

V Фінансування та адміністрування

1. БШ є невід'ємною частиною навчального закладу (вишу), проте автономною. Автономія означає, що БШ здатна забезпечувати розроблення навчальних програм, надавати інтелектуальний простір, відповідати за набір студентів. Установа, в якій функціонує БШ, надає ресурси та надає адміністративну підтримку.

2. Установа всіляко підтримує БШ, викладачі останньої можуть брати участь у загальному адмініструванні інституції, інституція сприяє міждисциплінарним студіям у БШ.

3. Виконавчий директор програми має зарплату, посаду, статус на рівні завідувача кафедри. Окрім академічних навичок, він повинен також мати лідерські якості, здатність керувати, необхідний досвід роботи за професією. Виконавчий директор повинен забезпечувати інтелектуальне середовище відповідно до мети та цілей БШ і програми, всіляко сприяти адаптації студентів у навчальному закладі.

4. Усі інші працівники БШ, як і адміністрація установи (вишу), повинні підтримувати виконавчого директора.

5. Установа надає постійну фінансову допомогу БШ і допомагає виконувати навчальний план та проводити дослідження.

6. Заробітна плата нараховується виконавчому директору та викладачам відповідно до їх кваліфікації. Стипендії студентам нараховуються на загальних підставах, за правилами, що діють у всій установі.

Систематичне планування роботи БШ передбачає включення як адміністративної, так і фінансової політики.

VI. Матеріально-технічна база

1. Програма має виходи на функціональне навчальне середовище як студентів, так і викладачів.

2. Програма забезпечується коштами (ресурсами) для проведення навчання та досліджень, викладання, надання консультаційних послуг, виконання адміністративної роботи.

3. Доступ до бібліотеки, мультимедіа-центрів, комп'ютерних центрів для здійснення досліджень та виконання практичних завдань.

4. Уся техніка, матеріали тощо повинні бути доступні студентам та викладачам, у першу чергу, вони повинні бути доступними людям з обмеженими можливостями.

5. Оцінка даного аспекту діяльності БШ враховує рівень доступності техніки та ресурсів для забезпечення навчання та викладання за програмою.

Прикінцеві положення

* Стандарти визначено як описові, тому відсутня деталізація шляхів досягнення відповідності БШ цим стандартам.

* Стандарти орієнтовані на інноваційні технології та подальший розвиток бібліотечної справи, а саме, на:

* систематичне планування роботи;

* результати навчання;

* визначення основного предмета;

* міждисциплінарні студії;

* використання різних форм навчання (очної та заочної);

* врахування вимог глобалізації, етичних норм, освітніх вимог до магістерських програм взагалі [6].

За даними опитування 2012 р., інформаційне агентство «Ю Ес Ньюз» (US News) склало рейтинг 51 кафедри бібліотекознавства (Library Schools), акредитованої Американською бібліотечною асоціацією. Ранжування проводилося на основі опитування та аналізу навчальних програм [4; 9]. За результатами опитування, Іллінойський університет Урбана-Шампейн; Університет Північної Кароліни - Чепел Гілл; Вашингтонський університет надають найкращу вищу освіту за спеціальністю бібліотекознавство та інформологія. У цих вишах - лідерах з підготовки майбутніх бібліотекарів - навчають за напрямами: архівна справа, робота у цифровому середовищі, інформаційні системи, робота з медіа-засобами, робота у бібліотеках для дітей та молоді [4]. Подекуди зустрічаються й такі спеціальності, як бібліотекознавство у галузі охорони здоров'я, правове бібліотекознавство [1; 9].

Отже, огляд змісту акредитаційних стандартів, розроблених Американською бібліотечною асоціацією, засвідчує, що ця організація справляє значний вплив на піднесення якості бібліотечної освіти у Сполучених Штатах Америки.

Подібні підходи були б цілком доречними і на теренах України, адже вітчизняна галузь бібліотекознавства та інформології наразі потребує кардинальних змін.

Список використаних джерел

1. Crosby O. Librarians: information experts in the digital age / O. Crosby // Occupational Outlook Quarterly. - 2000. - № 1. - P. 3-15.

2. Directory of ALA-Accredited Master's Programs in Library and Information Studies [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.ala.org/accreditedprograms/ directory. - Назва з екрана.

3. McCook K. Opportunities in Library & Information Science Careers. McGraw-Hill, 2001. - 160 p.

4. Methodology : Best Library and Information Studies Rankings [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.usnews.com/education/best-graduate- schools/articles/2013/03/11/methodology-best-library-and- information-studies-rankings. - Назва з екрана.

5. Rubin Richard E. Foundations of Library and Information Science. - New York : Neal-Schuman Publishers, Inc., 2004. - 495 p.

6. Standards for Accreditation of Master's Programs in Library and Information Studies [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.ala.org/accreditedprograms/ sites/ala.org.accreditedprograms/files/content/standards/sta ndards_2008.pdf. - Назва з екрана.

7. Structure of the U.S. Higher Education System [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.aacc.nche.edu/ Resources/aaccprograms/international/Documents/studentguide/s g8_stmctureoftheushigheredsystem.pdf. - Назва з екрана.

8. The North American Higher Education system [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.universi- tiesintheusa.com/american-education.html

9. Top Library and Information Studies Schools [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://grad-schools.usnews. rankingsandreviews.com/best-graduate-schools/top-library- information-science-programs. - Назва з екрана.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Зарубіжні джерела бібліотечної справи. Розвиток бібліотечної професії на Русі та у радянський період. Роль бібліотекаря у становленні бібліотечної справи. Особливості перебудови і модернізації бібліотечної справи. Сучасні вимоги до професії бібліотекаря.

    курсовая работа [38,3 K], добавлен 28.03.2012

  • Німецька народна бібліотека. Внесок бібліотечних діячів Німеччини в розвиток бібліотечної справи. Розвиток соціальних і виробничих функцій бібліотек. Міжнародний книжковий ярмарок. Перша жінка-бібліотекар. Структура бібліотечної освіти на сучасному етапі.

    курсовая работа [95,4 K], добавлен 20.01.2011

  • Повне розкриття біографії К.І. Рубинського, його участь в становленні і розвитку Центральної наукової бібліотеки Харківського державного університету та внесок в розробку проблем бібліотечної справи у започаткуванні Харківської бібліотечної школи.

    курсовая работа [80,2 K], добавлен 16.05.2011

  • Місце вузівських бібліотек у бібліотечній мережі. Внесок довідково-бібліографічного відділу в гуманізацію вищої освіти. Основні напрями бібліотечної діяльності. Аналіз функцій та діяльності відділів бібліотеки Ужгородського Національного Університету.

    реферат [42,3 K], добавлен 06.11.2016

  • Історія виникнення перших бібліотек на території Великобританії. Стан під час Англійської революції XVII століття. Роль бібліотечної асоціації у діяльності бібліотек Великобританії. Підготовка кадрів. Розвиток інформаційно-комунікативних технологій.

    дипломная работа [92,4 K], добавлен 22.02.2017

  • Аналіз трансформації діяльності бібліотек в Україні у системних проявах філософії інформаційної культури. Необхідності впровадження техніко-технологічних механізмів реформування бібліотечної галузі етнічних і національних культурних систем держави.

    статья [21,4 K], добавлен 06.09.2017

  • Стан та розвиток культури в другій половині 90-х років ХХ ст. Українська книга доби незалежності. Розвиток театрального мистецтва, кінодраматургії та бібліотечної справи. Вплив засобів масової інформації та їх проблематика в культурній галузі України.

    курсовая работа [50,7 K], добавлен 23.11.2014

  • Історія розвитку української культури. Розвиток освіти і наукових знань, початок книгодрукування. Українське мистецтво XIV-XVIII ст. Києво-Могилянська академія як центр освіти і науки України в XVIII ст. Внесок Сковороди в історію духовної культури.

    реферат [16,2 K], добавлен 09.05.2010

  • Національні особливості усної народної творчості. Звичаї та обряди українського народу. Образотворче мистецтво: графіка, іконопис та портретний живопис. Національно-культурне піднесення 1920-х рр. в Україні як передумова розбудови освіти та науки.

    контрольная работа [35,7 K], добавлен 10.08.2014

  • Склад і структура національних бібліографічних покажчиків слов’янських країн. Принципи відображення документів, методика опису, використання класифікаційних індексів, допоміжні дані, зміст записів, наявність автоматизації та форми надання інформації.

    реферат [27,6 K], добавлен 15.05.2011

  • У XIX ст. культурні процеси в Україні відбувалися в умовах захоплюючого, різноманітного і широкого розквіту нових ідей і зростання на їх основі національної свідомості. Розвиток освіти та її вплив на культуру XVIII–XIX ст. Мистецтво й нові галузі науки.

    реферат [42,1 K], добавлен 25.04.2008

  • Пітерім Сорокін - відомий соціолог культури, президент американської соціологічної асоціації. Три основних типи культури: чуттєвий, ідеаціональний та ідеалістичний. Концепція локального розвитку культур. Зв'язок етики Канта з його теоретичною філософією.

    контрольная работа [18,5 K], добавлен 26.11.2011

  • Розвиток освіти та науки в Україні. Українське мистецтво XIX ст. Розвиток побутової української пісні у XIX ст. Особливості та етапи національно-культурного розвитку України у XX столітті. Основні тенденції розвитку сучасної української культури.

    реферат [18,6 K], добавлен 09.05.2010

  • Характерні риси просвітництва Ренесансу в Україні. Історичні умови розвитку культури Литовського періоду. Розвиток усної народної творчості, театрального мистецтва і музики. Стан тогочасної освіти та літератури, архітектури, скульптури та живопису.

    лекция [104,4 K], добавлен 22.09.2010

  • Особливості розвитку української освіти, літератури, музики, архітектури і мистецтва у ХVІ-ХVІІ ст. Тісні взаємозв'язки української культури з культурою Польщі і Росії. Початок книгодрукування в Україні у XVI ст. Церковне життя України того часу.

    доклад [17,1 K], добавлен 19.12.2010

  • Дослідження причин виникнення романтизму та його специфічних рис. Пафос історизму й діалектики в філософії, художній критиці і художній творчості романтиків. Інтерес до національної проблематики. Роль братств у розвитку української освіти в VI-XVI ст.

    контрольная работа [31,5 K], добавлен 17.08.2011

  • Російський балет: історія зародження, подальший розвиток, поширення. Франція як батьківщина кіно, історія кінематографу. Реклама демонстрації фільмів братами Люм'єр. Знамениті документальні кінофільми. Аналіз кіноіндустрії Сполучених Штатів Америки.

    реферат [388,5 K], добавлен 21.04.2013

  • Фотографія як найпотрібніший і найважливіший винахід людства, в який вкладали свою працю багато вчених різних країн світу. Знайомство з особливостями весільної фотозйомки. Загальна характеристика вимог безпеки при виконанні зйомки весільного свята.

    дипломная работа [1,7 M], добавлен 31.01.2015

  • Виникнення українських культурно-освітніх організацій. Я. Франко та його роль у розвитку політичного та громадського життя краю. Розвиток освіти, мистецтва, літератури на Західно-Українських землях.

    контрольная работа [49,5 K], добавлен 07.04.2007

  • Коротка біографічна довідка з життя Г.І. Семирадського, його художня спадщина. Доля античної теми в російському мистецтві кінця XIX-початку ХХ століть. Сучасні проблеми академічної мистецької освіти. Особливості культурного самовизначення художника.

    реферат [4,5 M], добавлен 06.05.2013

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.