Особливості формування театральної культури Маріуполя у 20-30-ті роки xx століття

Місце дослідження розвитку театру окремого міста. Особливості формування театру Маріуполя у 1920-1930-ті роки. Тенденції розвитку театру, основні проблеми та шляхи їх вирішення. Роль гастролюючих труп у місті. Відтворення власного театру в Маріуполі.

Рубрика Культура и искусство
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 08.02.2019
Размер файла 19,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

особливості формування театральної культури Маріуполя у 20-30-ті роки xx століття

Демідко О. О.

Розвідку присвячено особливостям формування театру Маріуполя у 1920-1930-ті роки. Визначено загальні тенденції розвитку театру, основні проблеми та шляхи їх вирішення у вказаний період. Розкрито роль гастролюючих труп у місті, а також охарактеризовано відтворення власного театру в Маріуполі.

Ключові слова: Новий театр, Зимовий театр, гастролі, халтура, Вседонецький музично-драматичний театр.

театр маріуполь трупа гастролюючий

Demidko O. O.

THE FEATURES OF FORMATION THEATRICAL CULTURE MARIUPOL 20-30-IS OF XX CENTURY

The article is devoted to the features of formation of Mariupol Theatre in 1920-1930. The author explores the general trends of the theater, the main problems and their solutions in a given period. After the revolutionary events and the establishment of Soviet power in the city began a new stage in the history of theater Mariupol. Mariupol became the scene of violent clashes, theatrical life in the city has been uneven, and in extremely difficult conditions. The article deals with the role of the corpse of the other city, characterized by restoration of its own theater. Particularly fruitful for the artists from other theaters began in 1930 in the city visited Russian Drama Theatre (artists from Leningrad and Moscow theaters), Ukrainian mobile opera, Ukrainian State Drama Theatre. Zankovetska. In Mariupol theater building required renovation.

But not all the performances were held at a high level. On stage often met hackwork.

Sufficiently severe condition of the Winter Theatre helped create in another scene - Summer Theatre in the city park. The summer of 1934 in eastern Ukraine toured Leningrad Bolshoi Drama Theater. He ended up touring in Mariupol. But while Winter Theatre demanded reconstruction, so take our dear guests had nowhere. Then pledged Mariupol - 45 days to build in the city park of culture and recreation summer theater. The new theater was builtJune 25, 1934.

But city authorities have promised to restore the ruined Winter Theatre. The restored theater was opened March 14, 1936. Artistic director became Smirnov, chief director A. Iskander. Opening of the theatrical season was held on March 24. At the same time, the city created a theater troupe. In theater artists came from Moscow, Leningrad, Kiev. The theater's repertoire consisted of the best plays of Soviet drama, «The Aristocrats» N. Pogodin, «Plato Merlin» Kornejchuk, «Wonderful fusion» Kirshon W., «Home life» L. Pershamajski. Prominent place in the repertoire of the theater takes a classic: «The Bride», «Anna Karenina» «Boris Godunov». Residents of the city very fond of the theater. At first performances were sold almost all tickets. In 1938, the chief director of the theater becomes Honored Artist of the RSFSR Anatoly Stepanovich Khodyreva. Theatre gets the name Vsedonetsky Music and Drama Theatre. In his repertoire - the works of Russian and Soviet classics. Among them, «The Forest» by A. Ostrovsky, «Optimistic Tragedy» Vishnevsky. Theatre toured the cities of Donetsk and Voroshilovgrad areas visited Kharkov.

The author concludes that features theatrical culture Mariupol 20-30th years of the twentieth century was the desire to see the artists in major theaters, a high level of interest and attendance of the theater. In this period was often observed manifestation of hackwork in performances of actors . That is why in 1930, more acutely the question of restoring the theater in Mariupol.

Key words: New Theatre, Winter Theatre, touring, hackwork, Vsedonetsky Music and Drama Theatre.

Дослідження розвитку театру окремого міста завжди посідатиме особливе місце у вітчизняній культурі, оскільки саме цей вид творчості, на наш погляд, найбільш повно відображає докорінні зміни, що відбуваються в суспільній свідомості. Недостатність досліджень провінційного маріупольського театру з культурологічних позицій, також позначена необхідністю вироблення цілісного розуміння соціокультурних процесів, що відбуваються в ньому. Аналіз як позитивного, так і негативного досвіду перетворень у галузі театру дає можливість використати його в розбудові культури сучасної України.

Метою даної розвідки є аналіз особливостей формування й розвитку театру Маріуполя у 20-30-ті роки XX століття.

До питання формування театральної культури Маріуполя у 20-40 роки XX ст. здебільшого зверталися історики, краєзнавці, працівники маріупольського театру: Л. Чуприк [7], Л. Яруцький [8; 9; 10], О. Гринько [1], Т. Коростельова [3]. Важлива інформація міститься у статтях сучасника тих подій М Негрімовського [5].

Після революційних подій і встановлення в місті радянської влади почався новий етап в історії Маріупольського театру. Маріуполь став ареною жорстоких сутичок, театральне життя в місті протікало нерівно і в надзвичайно складних умовах.

Періодична преса 1920-тих років XX ст. дає можливість відновити історію театрального життя Маріуполя. Так, у журналі «Радянське мистецтво» за 1926 р. повідомлялося, що: «в Маріуполі є драматичний театр. Ставляться п'єси досить хороші, з великим ухилом до сучасності. Серед них «Товариш Семівзводний», «Азеф». Зі старих п'єс найбільше число постановок витримують п'єси В.Шекспіра. Крім вистав для дорослих ставляться іноді й дитячі спектаклі: «Хатина дядька Тома», «Червона Шапочка» та ін. [2, с.3].

Колишній цирк братів Яковенко нашвидку переобладнали і назвали Новим театром. Тут виступала Єврейська музкомедія під керівництвом Я. Гузика та Український народний театр на чолі з Д. Гайдамакою [2, с. 3].

У лютому 1929 р. в місті відбулася нарада культпрацівників, на якій ставилося питання про наближення театру до глядача. Маріупольці виявили бажання бачити у себе київських артистів, і з 15 березня 1929 р. у місті почалися гастролі 1-ї державної української трупи ім. Шевченко [7, с. 5].

У цей період гастролюючі трупи змінюють одна одну. На початку 1929 р. у Зимовому театрі почалися гастролі колективу артистів російської опери (головний режисер С. Давидович). У трупу входило 89 осіб - артисти з київського, одеського, харківського оперних театрів. У «Приазовському пролетарі» зазначалося, що нарешті після опереткового «мистецтва», після халтурних, наспіх збитих вистав Маріуполь отримав художнє видовище». Репертуар говорив сам за себе: «Аїда», «Князь Ігор», «Фауст», «Пікова дама», «Кармен», «Борис Годунов», «Черевички» та інші шедеври світового репертуару. Виставам була дана висока оцінка: прекрасні голосові дані, музична грамотність, чудова режисура [8, с. 4].

У 1930 р. на сторінках журналу «Рабіс» повідомлялося, що в Маріуполі працює драмколектив «Новий театр» під управлінням А. Борисоглібського. Колектив їздив по селах округу, виступав під час обідніх перерв на заводах.

Особливо врожайним на гастролі був 1930 р. У місті побував театр російської драми (артисти ленінградських і московських театрів), української пересувної опери, Українського державного драматичного театр ім. Заньковецької [4, с. 176].

Подивившись афіші та репертуар гастролюючих в ті роки театрів, можна було б сказати про бурхливе театральне життя міста. Однак, далеко не завжди режисура, акторська гра, художнє оформлення, репертуар мали високий рівень. Частим явищем в ті часи була халтура.

У «Приазовському пролетарі» за 5 серпня 1932 р. була надрукована замітка «Війна халтурі». У ній зазначалося, що далеко не завжди вистави відбуваються на високому рівні. Саме тому люди не ходять в театр. А гроші платять колективам більше. Автор пропонує вихід: «не витрачати гроші на гастролерів, що дають деколи халтуру, а краще направити їх на укомплектування власного театру хорошими художніми силами. Такий великий промисловий центр як Маріуполь повинен мати свій власний театр» [1, с. 4].

Досить тяжкий стан будівлі Зимового театру допоміг створенню в місті ще однієї сцени - Літнього театру в міському парку.

Влітку 1934 р. на сході України гастролював Ленінградський великий драматичний театр. Закінчував він гастролі в Маріуполі. Але на той час Зимовий театр потребував реконструкції, тому приймати дорогих гостей було ніде. Тоді маріупольці зобов'язалися - за 45 днів побудувати в міському саду культури і відпочинку літній театр і відкрити його в день початку гастролей ВДТ (Великий драматичний театр), 25 червня 1934 р. [4, с. 176].

Сотні маріупольців, змінюючи один одного, самовіддано трудилися вдень і вночі. Найдивніше те, що цей ентузіазм захопив і ленінградських акторів. Останні дали дуже високу оцінку не тільки ентузіазму маріупольців, а й самому театру, який був зроблений «найбільш раціонально, зручний, з хорошою акустикою, відмінною сценою...». Вранці, 25 червня все було готово [10, с. 34].

Протягом місяця маріупольці жили ленінградським театром. Глядачі були в захваті від всіх вистав (серед них «Єгор Буличев та інші, «Слуга двох панів», «Продавець слави» тощо), дякували ленінградцям за високе мистецтво, запрошували приїздити в їх місто частіше.

Але маріупольців не полишала думка мати свій театр. Нарешті, восени 1935 р. керівники міськради взялися за справу і пообіцяли, що театр буде готовий до 1 травня 1936 р. Але в газеті «Приазовський пролетар» за 10.02.1936 р., з'явилася замітка М. Негрімовського «Коли ж буде закінчений театр?», в якій висловлювалася тривога з приводу темпів будівництва. Відзначалося несерйозне відношення до будівництва з боку стройконтори та працівників міськради. Не було вирішене питання асигнування, придбання обладнання [6, с. 2].

Та незважаючи на недоліки в роботі, міськрада все ж стримала обіцянку. Будівельні роботи були форсовані, і 14 березня 1936 р. урочисто відкрився реконструйований театр. Характеризуючи нову будівлю театру, міська газета писала: «Прекрасний зал з двома ярусами ложе, більше, добре обставлені фойє, просторі коридори, буфети».

А 24 березня в міському театрі відбулося відкриття театрального сезону. Відкривав його донецький драматичний театр ім. Артема під художнім керівництвом В. Василько. Донеччани показали маріупольцям спектаклі «Запорожець за Дунаєм», «Наталка Полтавка», «Шестеро улюблених», «Платон Кречет» та ін. [7, с. 8].

Водночас йшла робота по створенню в місті свого театрального колективу, чому так раділа громадськість Маріуполя. І, нарешті, в міській газеті за 10 вересня 1936 р. друкується замітка «Постійний театр в Маріуполі», в якій повідомляється про те, що в перших числах жовтня в місті почне працювати стаціонарний російський музичний драматичний театр. У колектив театру входять артисти ряду театрів Москви, Ленінграда, Києва. У його репертуарі кращі п' єси радянської драматургії: «Аристократи» М. Погодіна, «Платон Кречет» О. Корнійчука, «Чудесний сплав» В. Киршона, «Початок життя» Л. Первомайського. Чільне місце в репертуарі театру займає класика: «Безприданниця», «Анна Кареніна», «Борис Годунов» та ін.

Художнім керівником театру став А. Смирнов, головним режисером А. Іскандер [9, с. 233].

У вересні-жовтні 1936 р. «Приазовський пролетар» продовжує інформувати маріупольців про підготовку до початку роботи міського театру. Продовжуються підготовчі роботи до відкриття сезону, механізується сцена, закуповуються нові меблі. Відкриття сцени планувалося на 4 жовтня 1936 р. показом п' єси М. Погодіна «Аристократи».

У день відкриття сезону, 4 жовтня, місцева газета констатувала: «Мешканці міста з самого початку виявляють до свого нового театру великий інтерес. Так на вистави перших двох днів вже продали майже всі квитки» [3, с. 4].

А вже 6 жовтня з'явилася перша рецензія М. Негрімовського на спектакль «Аристократи»: «Постановкою «Аристократів» колектив театру показав, що він вміє добре працювати. Трудящі Маріуполя завдяки спектаклю отримали ще одну велику культурну силу» [5, с. 5].

З 1938 р. головним режисером театру стає заслужений артист РРФСР Анатолій Степанович Ходирьов. Театр отримує назву Вседонецький музично-драматичний театр. У його репертуарі - твори російської та радянської класики. Серед них «Ліс» О. Островського, «Оптимістична трагедія» В. Вишнєвського. Театр чимало гастролював містами Донецької та Ворошиловградської областей, побував у Харкові [7, с. 10].

Таким чином, особливостями формування театральної культури Маріуполя у 20-30-ті роки XX ст. були бажання маріупольців бачити у своєму місті артистів великих театрів, високий рівень зацікавленості та відвідуваності театру. Разом з тим частим явищем стає наявність халтури в гастролюючих трупах. Саме тому у 1930-ті рр. все гостріше постає питання про відтворення театру в Маріуполі, створення власної трупи.

Список використаної літератури

1. Війна халтурі // Приазівський Пролетар. - 1932. - 5 серп. (№ 182). - С. 2.

2. Гринько О. Театр от войны и до войны / О. Гринько // Театральная площадь. - 2000. - апр. (№ 12). - С. 3.

3. Коростелева Т. Наш театр старейший в Украине / Т. Коростелева // Приазовский рабочий. - 1997. - 18 нояб. (№ 172). - С. 4.

4. Мариуполь и его окрестности: взгляд из XXI века / Р. П. Божко, Т. Ю. Були, Н. Н. Гашененко и др. - Мариуполь : Рената, 2008. - 428 с.

5. Негримовский М. Когда же будет закончен театр? / М. Негримовский // Приазовский пролетарий. - 1936. - 10 февр. (№ 3). - С. 2.

6. Театральная хроника // Московская правда. - 1974. - 4 июня (№ 128). - С. 2.

7. Чуприк Л. Н. Научная справка из истории Мариупольського театра / Л. Н. Чуприк // Архив Мариупольського краеведческого музея, М-21. - Мариуполь, 1998. - 28 с.

8. Яруцкий Л. Д. Гости Мариупольской сцены. Биография нашого театра / Л. Д. Яруцкий // Приазовский рабочий. - 1978. - 23 апр. (№ 82). - С. 4.

9. Яруцкий Л. Д. Мариупольская старина: Рассказы краеведа / Л. Д. Яруцкий. - Москва : Советский писатель, 1991. - 432 с.

10. Яруцкий Л. Д. Старейший в Украине (Из истории Донецкого обласного драматического театра) / Л. Д. Яруцкий. - Мариуполь, 1998. - 104 с.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Основні закони театральної драматургії та режисури. Розвиток театру епохи Відродження. Жанри театру Відродження, поява професійного театру. Комедія дель арте. Злет людської думки у всіх сферах діяльності: науці, мистецтві, літературі та музиці.

    разработка урока [30,1 K], добавлен 20.03.2012

  • Погляд на історію світового театру, становлення його форм, жанрів, театральних систем. Особливості системи містерійної основи курбасового театру. Історія становлення українського театру "Березіль". Театральне відлуння в Українському музеї Нью-Йорка.

    курсовая работа [51,1 K], добавлен 30.03.2011

  • Становлення та розвиток професійного театру в Полтаві з початку його існування з ХIХ століття і діяльність перших акторів, драматургів міста. Порівняння того театру з сучасним, тих драматургів з драматургами нашого часу, тих режисерів з сучасниками.

    курсовая работа [74,5 K], добавлен 02.04.2008

  • Особливості розвитку театрального мистецтва в Україні у другій половні ХІХ ст. Роль українського театру в історії українського відродження і формуванні української державності. Загальна характеристика виступів українського професійного театру за кордоном.

    курсовая работа [51,9 K], добавлен 19.09.2010

  • Творчість Бертольда Брехта як невід’ємна частка культурного надбання людства в ХХ ст. Раціоналістичність як вихідний принцип епічного театру. Становлення концепції "епічного театру". Відмінність "епічного театру" Брехта від школи Станіславського.

    курсовая работа [39,9 K], добавлен 19.05.2010

  • Історія відкриття першого професійного українського театру корифеїв. Засновник професійної трупи – М. Кропивницький. Жанри сценічного мистецтва, найзнаменитіші вистави театру. Вклад до розвитку театральної справи письменника і драматурга М.П. Старицького.

    презентация [837,6 K], добавлен 25.12.2013

  • Історія створення театру К.С. Станіславським і В.І. Немировичем-Данченко. Опис постанов, що ставилися на його сцені. Причини кризи Московського Художнього театру в 60-ті роки минулого століття. Створення та розвиток музею, його зміст та опис експонатів.

    презентация [5,3 M], добавлен 19.12.2015

  • Перші роки існування та етапи розвитку Харківського театру. Характеристика художнього репертуару та сценічна діяльність видатних акторів. Встановлення пам'ятників О.С. Пушкіну та Н.В. Гоголю. Діяльність колективу книжкової фабрики імені М.В. Фрунзе.

    реферат [31,7 K], добавлен 04.04.2012

  • Початок діяльності Харківського театру, поступовий зріст його популярності завдяки видатним акторам та цікавому репертуару. Робота театру за радянських часів. Вклад І. Штейна, К. Соленика, М. Щепкіна, І. Карпенка-Карого у розвиток театрального мистецтва.

    реферат [35,3 K], добавлен 26.07.2012

  • Проблеми дозвілля української молоді в умовах нової соціокультурної реальності, місце та роль театру в їх житті. Основні причини зміни ціннісних орієнтацій молоді щодо проведення вільного часу. Визначення способів популяризації театру у сучасному житті.

    статья [21,1 K], добавлен 06.09.2017

  • Тенденції розвитку у балетному мистецтві. Досягнення хореографії. Розвиток балетного театру для дітей. Молодь та її бачення на створення спектаклів для дітей. Підготовка фахівців з хореографії. Вклад молодого покоління у розвиток балетного театру.

    курсовая работа [56,3 K], добавлен 04.11.2008

  • Мистецтво України другої половини XIX ст., розвиток драматургії та театру. Формування естетичних поглядів М.Л. Кропивницького, вплив на них статей М. Добролюбова та творчості О. Островського. Створення українського професійного театру "Руська бесіда".

    реферат [26,5 K], добавлен 14.12.2010

  • В статті досліджено особливості творчого спадку німецького драматурга та прозаїка П. Вайса. Висвітлено постепічні риси в роботах його "документального театру". Проаналізовано сюжет та структуру п’єс, демонструється нове бачення принципів епічного театру.

    статья [25,2 K], добавлен 22.02.2018

  • Кабукі — вид традиційного театру Японії, в якому поєднується драматичне і танцювальне мистецтво, спів, музика; історія зародження і еволюція театру. Елементи і особливості Кабукі: мова поз, грим, стилістика, символічне навантаження костюмів; типи вистав.

    презентация [1,5 M], добавлен 27.10.2012

  • Історія виникнення в Україні шкільного театру як різновиду театрального мистецтва. Художнє відображення життя за допомогою сценічної дії акторів перед глядачами. Особливість вертепу як народного театру ляльок. Розвиток української національної культури.

    презентация [924,9 K], добавлен 17.12.2015

  • Санкт-Петербург як один з найбільш красивих та популярних світових туристичних центрів. Коротка історія розвитку та сучасний стан Ермітажного театру та Маріїнського Державного академічного театру опери і балету - найголовніших театрів сучасної Росії.

    контрольная работа [29,3 K], добавлен 07.02.2011

  • Актуальні проблеми українського театру: необхідність реформування культурної політики та піднесення її престижу, моральна атмосфера творчого колективу і сприйняття репертуару глядачами. Основні напрями розвитку і перебудови театральної справи в країні.

    реферат [27,1 K], добавлен 12.05.2011

  • Експресіонізм, модернізм, реалізм та сюрреалізм як напрямки розвитку мистецтва XX ст. Найвидатніші художники епохи, факти їх біографії й твори (Пабло Пікассо, Сальвадор Далі). Зарубіжний театр XX ст. Історія розвитку та діяльності театру Бертольда Брехта.

    презентация [2,4 M], добавлен 17.05.2014

  • Танець-модерн в Україні наприкінці XX століття. Тенденції розвитку сучасного балетного театру. Зміни техніки виконання танцю в стилі модерн в Європі і Америці. Створення української академія балету. Особливості розвитку нових шкіл танцю-модерн в Україні.

    статья [289,5 K], добавлен 31.08.2017

  • Драматургічна теорія Брехта. Види театру: драматичний (арістотелівський) та епічний. Мистецтво перевтілення в театрі. Новаторство Брехта. Роки еміграції. Основні конфлікти у п'єсі "Життя Галілея". Проблематика і поетика п'єси "Матінка Кураж та її діти".

    реферат [34,6 K], добавлен 03.02.2009

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.