Діяльність хореографа-постановника в масових видовищних заходах

Хореографічне мистецтво сучасності інтегроване в безліч сфер людського життя та різні мистецтва. Балетмейстери, окрім діяльності у суто хореографічних установах (балетні театри, ансамблі танцю тощо), працюють в інших видах театру (драматичному, музично-драматичному, опереті тощо), у кінематографі, на естраді, на телебаченні тощо. Сучасність характеризується розширенням діапазону затребуваності балетмейстерів. До тих сфер, що останнім часом все активніше залучають хореографів-постановників, можна віднести і масові видовищні заходи (концерти, свята, фестивалі, паради тощо).

Масові видовищні заходи посідають вагоме місце в системі культурних надбань людства, виконують безліч функцій, серед яких однією з найважливіших є активізація культурного життя суспільства. Масове видовище акумулює енергію колективу, організує соціальний досвід особистості, формує її творчу уяву. Останніми роками роль балетмейстера під час постановок таких заходів значно зросла і потребує мистецтвознавчого осмислення. хореограф постановник режисура театралізація

Дослідження, спеціально присвячені масовим видовищам заходам таких авторів, як Д. Генкін, Б Глан, В. Зайцев, М. Мельник, Д. Тихомиров, І. Туманов, не приділяють окремої уваги місцю і ролі хореографа-постановника в реалізації загальної концепції заходу, обмежуються лише окремими згадками про танці. Праці теоретиків та практиків хореографічного мистецтва (Л. Блок, Г. Добровольська, Р. Захаров, П. Карп, В. Красовська, С. Худєков та ін.) зазвичай висвітлюють вузькопрофесійні питання, побіжно згадуючи присутність танцювального компонента в масових видовищах різних історичних періодів. Назріла необхідність провести комплексне дослідження специфіки діяльності балетмейстера в масових видовищних заходах, одним з аспектів якого є аналіз місця та ролі хореографа-постановника в подібних заходах останніх років (проведення масштабних танцювальних проектів просто неба, церемонії відкриття стадіонів, спортивних змагань тощо.

Концепція видовища як компонента масової української культури передбачає розгляд цього феномену у всій системі взаємозв'язків та впливів на різні сфери культури. Зважаючи на просторово-часову природу хореографічного мистецтва, воно є одним із вагомих засобів створення візуального образу видовища в поєднанні з режисурою, театралізацією, масовою сценізацією.

Походження видовища тісно пов'язане з первісними ритуалами та міфологічними уявленнями про світ. Ритуальна форма, насичена міфологічним змістом, склала суть видовища і дала йому поштовх для подальшого розвитку. Танці, пластика людського тіла в подібних видовищах відігравали провідну роль.

Історико-культурні зміни в процесі розвитку людства зумовили трансформацію видовищної культури, зокрема в аспекті місця та ролі танців у ній. Прослідкувавши історію масових видовищних заходів від давньогрецьких діонісіїв, де були присутні елементи постановочної роботи у сфері людської пластики, високотехнічних видовищ, що влаштовувалися у Колізеї, народних майданних дійств Середньовіччя та Відродження, пишних придворних та народних святкувань Нового часу, де постановка танців вже носила професійний характер (залучалися танцмейстери, балетмейстери) до багатотисячних фізкультурних, військово-патріотичних парадів радянської доби та масштабних видовищ сьогодення, можна виявити зв'язок у сфері постановочних хореографічних принципів, їх трансформування та еволюціонування.

Упродовж ХХ століття сфера діяльності хореографів-постановників, балетмейстерів значно розширилась, вони отримали можливість реалізуватись у різних масових дійствах, у тому числі у видовищних мистецьких заходах. Одночасно балетмейстери розсунули межі багатьох явищ культурного життя завдяки інтегруванню хореографічного мистецтва з іншими складниками.

На сучасному етапі розвитку хореографічного мистецтва в Україні балетмейстери беруть участь в масових видовищних заходах різних форматів - концертному, театральному, телевізійному тощо.

Хореографічний компонент у масовому видовищному заході може носити як самостійний, рівноправний з іншими видами мистецтва, характер (окремі танцювальні номери в контексті театралізованих, тематичних концертів, концертні виступи колективів із репертуарними номерами тощо), так і інтегрований (на парадах різноманітні хореографічні прийоми стають засобом організації мас шляхом створення певних композицій). Робота балетмейстера з великими групами непідготовлених хореографічно людей вимагає переорієнтації з детального розроблення лексичної основи творів на укрупнення пластичних комбінацій, акцентуванні на просторових перебудовах, тобто на малюнках.

Діяльність багатьох професійних хореографів радянської доби пов'язана з постановкою масових композицій на фізкультурних та інших парадах. Так, Ігор Моісеєв протягом чотирьох років (1936-1939) ставив пластично-хореографічні композиції для фізкультурних парадів Москви. Постановки І. Моісеєва на Красній площі справляли «приголомшливе враження своїм лаконізмом та динамічністю» [4, 94]. Серед постановок збереглися описи композицій «Кордон на замку», «Якщо завтра війна». Згодом певні конструктивні рішення, апробовані на цих парадах, були застосовані балетмейстером під час постановки танцювальних номерів у Державному ансамблі танцю СРСР

Спортивно-пластичні шоу стали символом радянського добробуту в багатьох кінострічках 30-40-х рр. XX ст., наприклад, спортивно-пластичне шоу у фільмі Г. Александрова «Цирк» (1936) поставлено К. Голейзовським. Є. Коптє- лова, порівнюючи стилі постановочної практики К. Голейзовського та І. Моісеєва, зазначала, що перший презентував «напрям «орнаментальний» та у його «рослинних» вишукуваннях оживали образи живої природи - казкові квіти, наприклад», а інший «придумував складно створене ігрове видовище» [4, 95]. Характерні риси проведення спортивно-художніх парадів у поєднанні з традиціями постановки масових танцювальних композицій на великих сценах були використані під час підготовки церемоній відкриття та закриття Олімпіади 1980 р., яка пройшла в Москві.

Сьогодні в ситуації прискореного науково-технічного прогресу, надзвичайно швидкого розвитку технічних засобів для сцени (світло, звук, різноманітні спецефекти, лазерні проекції тощо), кількість видовищних заходів, зокрема, так званих «шоу», значно збільшилась. Попри зневажливе ставлення мистецьких кіл до перетворення свят та естрадних концертів на шоу, слід визнати їхню популярність і можливості реалізовувати потенціал хореографів-постановників.

У процесі підготовки до Чемпіонату Європи з футболу 2012 року, для проведення якого було обрано Україну, відкрито одні з найсучасніших стадіонів у світі - «Донбас Арена», НСК «Олімпійський», «Арена Львів». Саме на церемоніях відкриття цих стадіонів хореографічний складник відігравав провідну роль.

Дійство на честь відкриття нового стадіону «Донбас Арени» відбулося 29 серпня 2009 року. Автором постановки був відомий хореограф Уолтер Брін, який протягом тривалого часу працював у лондонському театрі, у Вест-Енді, ставив мюзикли, зокрема втілив на сцені «Кішки», створював масову хореографію в Манчестері на Іграх Співдружності 2002 р., на церемоніях відкриття й закриття Олімпійських ігор в Афінах та на зимових Олімпійських іграх у Туріні [1]. У шоу було задіяно ансамбль танцю «Донбас» з їхніми репертуарними композиціями, зокрема танцем «Гопак», і поставлено масштабні пластично-хореографічні композиції з мінімальним танцювальним складником виконавців-волонтерів.

Урочиста церемонія відкриття «Донбас Арени» була відзначена на одному з найпрестижніших конкурсів у світовій івент-індустрії - Eventia Awards 2010. За організацію «Гранд Шоу» на відкритті «Донбасс Арени» італійська компанія K-events отримала золоту нагороду в категорії «Найкращий святковий захід» (Best celebratory event). Урочисте вручення премій відбулося у лондонському Hilton Park Lane. У конкурсі брали участь понад 800 івент-агенцій, які займаються організацією корпоративних та урочистих заходів, виставок, презентацій та конференцій будь-якого формату і рівня як у Великобританії, так і за її межами. Усього було вручено 24 золотих статуетки (за перемогу у 22 основних номінаціях і 2 спеціальні премії) іголовна - платинова [7].

Шоу-програма церемонії відкриття Національного спортивного комплексу «Олімпійський» 8 жовтня 2011 року переважно була побудована на хореографічних композиціях [2]. Виступи професійних колективів, зокрема Національного заслуженого академічного ансамблю танцю України імені Павла Вірсь- кого та балетної групи Національного заслуженого академічного українського народного хору України імені Г. Г. Верьовки, любительських танцювальних ансамблів, сотень волонтерів упродовж тривалого часу підпорядковувались єдиній концепції. Тут саме балетмейстер зміг поєднати традиційні танцювальні прийоми з інноваційними режисерськими рішеннями.

Одним із новітніх масових видовищ сучасності став проект «Майдане» - наймасштабніше в історії України танцювальне шоу, яке організував телеканал «Інтер» спільно з Київською міською державною адміністрацією. Проект стартував 19 березня 2011 року. У шоу брали участь команди з дванадцяти міст України, які пройшли попередній відбір, за кожним містом був закріплений хореограф, під керівництвом якого команди добровольців-волонтерів готували танцювальні постановки. Щосуботи команди, до складу яких входило по п'ятсот осіб, на центральній площі столиці України - Майдані Незалежності демонстрували танцювальні номери. Велика кількість телеглядачів слідкувала за розвитком подій та учасниками проекту в прямому ефірі. У першому сезоні переможцем стало місто Кіровоград, під керівництвом хореографа Олександра Лещенка. 3 вересня 2011 року вийшов в ефір другий сезон. Переможцем стало місто Київ під керівництвом хореографа Андріса Капіньша. Третій сезон стартував 18 серпня 2012 року, де перемогу отримали учасники з міста Кривий Ріг.

«Майдане» офіційно внесений до «Книги рекордів Гіннесу» як наймасш- табніший і наймасовіший проект у світі, де хореографи офіційно вважаються режисерами масових видовищних заходів. Саме хореографи акцентували увагу не тільки на синхронності рухів всіх учасників, а й на видовищі в цілому. Отже, було доведено спроможність хореографії відігравати провідну роль у системі масового видовища, бути основою шоу [5].

Усі сезони масового видовища «Майданс», де було задіяно декілька індустрій (танцювальна, телевізійна, шоу-індустрія тощо) продемонстрували здатність українських балетмейстерів до постановки масштабних танцювальних композицій із залученням різною мірою в кожному конкретному випадку хореографічних, сценографічних, режисерських прийомів.

Справжнім шедевром стала масова хореографічна сцена «Імперська Росія» у постановці Раду Поклітару на церемонії відкриття зимових олімпійських ігор у Сочі 7 лютого 2014 року. До сцени увійшли поява Петра Першого, марш солдат, будівництво Петербургу, перший бал Наташі Ростової, кінець доби імперії та перехід до пролетарського періоду. Зірка світового балету Світлана Захарова, яка виконала роль Наташі Ростової, піднесено говорить про рівень майстерності хореографа: «він створив маленький шедевр: за 12 хвилин зміг розповісти частину історії Росії, починаючи з часів Петра Великого та закінчуючи трагічними подіями XX століття. Він, напевно, ще сам не усвідомлює, що йому це вдалося. Складно, наприклад, було показати історію головних героїв «Війни та миру» за якісь 7-8 хвилин. Серед двохсот вальсуючих пар він правильно нас виділив (солістів - М. Т.), зробив потрібний акцент» [3]. Перший бал Наташі Ростової став ключовою сценою в епізоді. Роль батька Ільї Андрійовича Ростова виконав Володимир Васильєв, Андрія Болконського - Даніла Корсунцев, Пьера Безухова - Олександр Петухов, героя війни Дениса Давидова - Іван Васильєв (продемонстрував віртуозні стрибки у варіації). Усі вони - премьєри Большого, Маріїнського, Михайлівського театрів. Також в епізоді брали участь танцівники Театру балету Юрія Григоровича та близько двохсот пар бального танцю - членів Ради танцювального спорту Росії (Союз танцевального спорта России), президент - Валентин Юдашкін.

І навіть такий досвідчений балетмейстер-постановник, як Раду Поклітару стикнувся з деякими проблемами під час постановки сцени «Імперська Росія», основна з яких - відсутність практики хореографічних постановок на масштабних майданчиках з великою кількістю виконавців: «я вперше працював з такою кількістю осіб, і, якщо по правді, то було страшнувато приступати до репетицій» [6]. Безумовно, подібні твори не реалізуються одноосібно. Допомагали Р. Поклітару молодий хореограф Олександр Лещенко, який набув досвіду роботи з великою кількістю виконавців під час проекту «Майданс» в Києві. Працювати з танцюристами бальної хореографії допомагала Анастасія Тіткова - перший віце-президент та спортивний директор Ради танцювального спорту Росії [6].

Сцена «Імперська Росія» вражає масштабністю, надзвичайною музикальністю, злагодженістю окремих груп у поліфонічних фрагментах, хореографічною насиченістю, що, здавалося б, є неможливим під час постановки на таку кількість виконавців, які займають велику площу стадіону.

Отже, ретроспективна розвідка доводить важливість хореографічного складника в масових дійствах, починаючи зі синкретичності, згодом періоду виокремлення танцю в самостійне мистецтво та професіоналізації балетмейстерської творчості і дотепер. Нині спостерігається тенденція підвищення ролі хореографії в масових видовищних заходах і виконання балетмейстерами режисерських, телережисерських та інших функцій. Низка помітних масових видовищних заходів в Україні та світі (церемонії, пов'язані зі спортом, мистецькі проекти) довели не лише невіддільність танцювального складника як прикрашального елементу, а й спроможність хореографічних сцен бути рушійною силою дійства. Сучасність вимагає від балетмейстера високопрофесійного володіння всіма аспектами фахової діяльності з урахуванням надзвичайно широкого діапазону можливої реалізації, включаючи масові видовищні заходи.

Анотація

У статті звернено увагу на роль хореографа-постановника у процесі підготовки масових видовищних заходів, проаналізовано хореографічний компонент низки подій 2010-2014 рр., зроблено висновок про зростаючу роль хореографів-постановників у процесі підготовки масових видовищних заходів сучасності.

Ключові слова: хореографія, танець, хореограф-постановник, балетмейстер, масовий видовищний захід.

В статье обращено внимание на роль хореографа-постановщика в процессе подготовки массовых зрелищных мероприятий, проанализировано хореографический компонент ряда событий 2011-2014 гг., сделан вывод о возрастающей роли хореог- рафов-постановщиков в процессе подготовки массовых зрелищных мероприятий современности.

Ключевые слова: хореография, танец, хореограф-постановщик, балетмейстер массовое зрелищное мероприятие.

In the article attention is paid to the role of choreographer in preparation of mass entertainment events, analyzed choreographic component series of events 2011-2014, concluded about the increasing role of choreographer in preparation of mass entertainment events of our time.

Key words: choreography, dance, choreographer, ballet master, massive spectacular event.

Размещено на Allbest.ru