Мистецтво діаспори в загальноукраїнському контексті. Тематичні та стилістичні паралелі

Спроба творчого співставлення та створення стилістичних паралелей українського мистецтва в Україні та мистецтва української діаспори у світі. Особливості виставкової діяльності, висвітлення практики провідних митців, компаративістичні спостереження.

Рубрика Культура и искусство
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 04.03.2019
Размер файла 688,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

8

Мистецтво діаспори в загальноукраїнському контексті. Тематичні та стилістичні паралелі

Галина Новоженець

Анотації

У статті здійснено спробу творчого співставлення українського мистецтва в Україні та мистецтва української діаспори у світі, розкрита виставкова діяльність, наголошено на висвітленні практики провідних митців, здійснено відповідні компаративістичні спостереження.

Ключові слова: мистецтво в Україні, мистецтво в діаспорі, художні виставки, творчі паралелі.

В статье предпринята попытка творческого сопоставления украинского искусства в Украине и искусства украинской диаспоры в мире, раскрыта выставочная деятельность, сделан акцент на практике ведущих художников, осуществлены соответствующие компаративистические наблюдения.

Ключевые слова: искусство в Украине, искусство в диаспоре, художественные выставки, творческие параллели.

The article represents author's attempt of creative comparison of Ukrainian art in Ukraine and the Ukrainian diaspora art in the world, reviews exhibition activities, accentuates on the practice of leading artists, conducts appropriate comparative observations.

Keywords: art in Ukraine, the diaspora art, art exhibitions, artistic parallels.

Основний зміст дослідження

Чи можемо провести стилістичні паралелі між українським вітчизняним мистецтвом та українським мистецтвом діаспори? У 1960-х ця проблема була порушена в літературному еміграційному середовищі в серії "Вечорів сучасного українського мистецтва", що відбувалися в Українському інституті Америки в Нью-Йорку [1]. За "круглим столом" було поставлене пряме запитання: чи є у творчості поетів Нью-Йоркської групи сліди духовного контакту з українською поезією, розуміючи духовний контакт як зацікавлення або співзвучність. Отримати об'єктивну відповідь на запитання стало можливим лише наприкінці 1980-х, коли відбулося реальне злиття власне українського та еміграційного мистецтва.

Безпосередньо напередодні проголошення Незалежності України, у Вінніпезі та Едмонтоні відбулася віхова виставка українського мистецтва "Дух України", яка презентувала народну ікону, козацьку "Парсуну", "Козаків-Ма - маїв", автопортрети Тараса Шевченка, твори школи М. Бойчука та сучасних українських митців. У цей час у діаспорі відбулася низка виставок українських митців. Перша ластівка - виставка-одноденка митців з України в Студентському центрі Університету св. Йосафата у Філадельфії; в березні 1988 р. в Едмонтоні та Торонто відкрилася виставка І. Остафійчука, влаштована С. Скрипник; у жовтні 1988 р. - виставка "Сучасне мистецтво України" в Українському інституті Америки, учасниками якої стали О. Бабак, В. Бахтов, А. Чебикін, Є. Гордієць, Ф. Гуменюк, О. Івахненко,І. Марчук, Е. Медвецька, Л. Медвідь, В. Перевальський, В. Попов, Т. Сільваші, С. Якутович. У березні 1989 р. в галереї ОМУА в Нью-Йорку С. Гнатенко організовує виставку А. Гуменюка, П. Гуменюка, Л. Лободи, В. Лободи; у червні того самого року відкривається виставка І. Марчука в Австралії, у Сіднеї.

Україна теж робить крок назустріч діаспорі. З початками доби "перебудови" і "гласності" в Україні "відкрилась дорога до досі замовчуваної, лаяної або ж прокламованої неіснуючою творчості української діаспори. Почалися конференції науковців, зв'язки музичні і в кінці мистецтва пластичного, почали зустрічатися українці з обох відмінних світів, щоб відкрити, що фактично в справах української культури немає в них великих різниць." [2, с.57-59]. Кінець 1980-х дав нам щасливу нагоду зустрічі з мистецтвом діаспори тут, в Україні. 1989 р. Національний музей у Львові експонує виставку "Світ Богдана - Ігоря Антонича" - перший у радянські часи спогад про митців-емігрантів, де були представлені твори митців групи "Руб".

На початку 1990-х в Україну з виставками приїжджають М. Бідняк, С. Гординський, П. Мегик, Л. Морозова, Г. Новаківська, А. Оленська-Петришин. З успіхом у Національному музеї у Львові проходить виставка-бієнале "Відродження" [3], експозиція якої гармонійно об'єднала твори українських еміграційних і вітчизняних митців.

Контакти між Україною та діаспорою охоплюють різні ділянки культури. Державність України відкриває нові можливості. З 1989 р. виходить спільний журнал України і діаспори "Світо-вид", редактором якого з українського боку став І. Римарук, з боку діаспори - Б. Бойчук і М. Ревакович. У грудні 1990 р. режисер С. Проскурня у залі київського Будинку художника ставить п'єсу Б. Бойчука "Регіт". Мистецька акція збирає широке коло зацікавлених. У січні 1992 р. виходить перше київське число часопису "Сучасність", редакційна колегія якого переноситься з Мюнхена до Києва.

Відкритість обох сторін дала можливість порівняти окремі гілки українського мистецтва. Стала очевидною стилістична спорідненість у творчості вітчизняних та еміграційних митців, визначена спільністю мистецьких шляхів у передвоєнний період, мистецьким вишколом у тих самих навчальних закладах, а також: спільними джерелами та орієнтирами в мистецтві. Перегук "між: "іноземцями мимоволі" і витоками їхньої культури, між діаспорою й материзною - либонь найцікавіший феномен в історії новочасного українського мистецтва", - зазначає Б. Певний [4, с.163].

Мистецтвознавчий екскурс в історію українського мистецтва здійснює Б. Стебельський: "Доводиться ствердити, що розвиток українського мистецтва йшов, незалежно від обставин, природними шляхами <. > ставлячи Ласовського поряд з Петрицьким, з часу їх ранньої творчості, ми можемо спостерігати розвиток європейського мистецтва, що мало спільні традиції в минулому." [5]. Справді, якщо порівняти явища, імена та окремі твори обох сторін, то знайдемо більше аналогій, ніж відмінностей. "У більшості українські митці на еміграції не відрізняються від “творчої лінії" митців радянської України. І це наводить на думку, що еміграція фізична не конче випливає з потреби емігрувати духовно", - зауважує Ю. Соловій [1, с.186]. Про можливість випадковості споріднених творів і явищ розмірковує Я. Гніздовський:". ідентичні явища можуть виникати всюди і в той самий час. Якщо дух часу зумовлюється сумою впливів, то вони самі - такі різні, що важко сказати, звідки котрий з них прийшов і хто на кого вплинув" [6, с.18].

Маргіт Сельська. Автопортрет. 1979. Полотно, олія

мистецтво діаспора українська

Святослав Гординський. Я і безконечність. 1960. Полотно, олія

Святослав Гординський. Оленка. 1968. Полотно, олія

Стилістичні паралелі у творчості вітчизняних та еміграційних митців спостерігаємо ще в міжвоєнний період, адже на той час контакти між Україною й діаспорою не були перервані. Співзвучність за настроями, стилістикою, темами простежуємо в дереворитах М. Бутовича - "Українські духи", виконаних у Берліні, та О. Кульчицької "Легенди гір та лісів", де впізнаємо образотворчий ряд М. Коцюбинського. Багато спільних рис бачимо в пошуках Р. Лісовського, М. Бутовича та П. Ковжуна, зумовлених спільними симпатіями до українського бароко та традицій української книжкової гравюри. Формально-пластичні спорідненості зауважуємо в дереворізах М. Білинського та О. Куриласа. Відшукуємо паралелі в графіці В. Цимбала та В. Касіяна, зумовлені їхнім спільним вишколом в УСПМ у Празі.

У повоєнний період, коли контакти між українськими митцями та художніми колами діаспори припиняються повністю, все ж можемо простежити спільні риси в обох річищах української культури. Традиції давньої української гравюри поєднали творчість М. Осінчука, П. Холодного-молодшого та Я. Музики, членкині передвоєнної АНУМ. Симпатії до візантизму, що проявилися ще під час навчання у Краківській академії мистецтв, споріднили творчість В. Дядинюка, М. Осінчука, Є. Наконечного, М. Федюка. Постімпресіоністичні шукання та впливи польського колоризму спровокували паралельні шукання в малярстві П. Мегика, О. Шатківського, С. Луцика, І. Нижник-Винників, О. Обаля, К. Мазура, М. Грегорійчука, А. Манастирського, О. Ліщинського та інших. Авторитет маестро О. Новаківського спрямував творчість учнів його школи - М. Мороза, С. Луцика, К. Мазура, Г. Смольського.

Паралельність обох пластів культури яскраво ілюструє мистецтво "шістдесятників", що розквітло в радянській Україні. Тематикою та формами воно перегукується з творчістю митців еміграції "золотої доби". "Інвазія України в діаспору" (вислів поета Б. Бойчука) у 1960-х наблизила українське мистецтво до еміграційного глядача [7]. Світоглядні паралелі простежуються в творчості Б. Бойчука та Т. Осьмачки, Б. Рубчака та М. Бажана, спостерігається певна схожість темпераменту Ю. Тарнавського та М. Хвильового, можна говорити про духовну спорідненість В. Барки з раннім П. Тичиною. Тематичні та світоглядні паралелі проводить М. Павлишин, аналізуючи роман О. Гончара "Собор" та "Орлову балку" М. Руденка [8].

На відкритті виставки М. Левицького в Київському державному музеї українського образотворчого мистецтва 1992 р.В. Перевальський зауважив: "Творчі пошуки українських живописців і графіків 1960-х років перегукуються з творчістю нашого колеги, який був відірваний від України" [4, с.163]. Цю думку яскраво ілюструє графічна творчість М. Малишка, І. Остафійчука, Г. Севрук, В. Перевальського, Б. Сороки, М. Яціва, що співзвучна з графічною творчістю М. Левицького.

Спільність стилістичних тенденцій творчості митців діаспори засвідчує видання "Книжковий знак шістдесятників", яке вийшло друком у видавництві Св. Софії в діаспорі, сформоване переважно з творів колекції М. Кузьмовича. Тематична та стилістична спорідненість спостерігаються в певні періоди творчості С. Гординського та М. Сельської-Райх, вірогідно, зумовлена настановами школи Модерного мистецтва Ф. Леже і А. Озанфана в Парижі, яку відвідували обоє у міжвоєнний період. Живописні твори "Я і безконечність" (1960), "Оленка" (1968) С. Гординського та "Автопортрет" (1979) М. Сельської виразно демонструють спільні пластичні зацікавлення, композиційні замилування та подібність палітри обох митців. Пластичну спорідненість спостерігаємо в монументальній і станковій скульптурі. Її зумовили стійкі традиції класицизму та романтизму в українській скульптурі початку минулого століття. Світоглядні паралелі зумовлюють подібність творчих шукань Б. Мухина, І. Севери, П. Капшученка. Співзвучні ідеї та настрої відтворюють у монументальних портретних зображеннях Лесі Українки М. Черешньовський у Клівленді, Г. Кальченко у Києві.

Петро Андрусів. Зустріч Гетьмана Мазепи з Костем Гордієнком. 1968. Полотно, олія

Михайло Фіголь. Данило Галицький і новгородський князь Мстислав Удалий. 1977. Полотно, олія

Споріднені просторові пошуки в 1960-х бачимо у творах М. Андрієнка - Нечитайла "Лінії і рельєф" і "Рельєфах" К. Звіринського. Олія "Стіна" (1965) К. Звіринського та "Композиція" М. Андрієнка-Нечитайла вирішують просторові проблеми аналогічними пластичними засобами. Дивним чином вимушена бідність матеріалів композицій К. Звіринського збіглася з тогочасними пошуками "бідного" європейського мистецтва, підтверджуючи тезу, що вільний розвиток ідей програмують не політичні доктрини, а час [9, с.14]. Спостерігаємо, що абсолютно емоційно зіставним є сакральний, позачасовий світ малярства К. Звірин - ського та світ потойбічного у творчості М. Бутовича. Історичною тематикою та композиціями перегукуються твори П. Андрусіва - "Зустріч Гетьмана Мазепи з Костем Гордієнком" (1968) та М. Фіголя "Данило Галицький і новгородський князь Мстислав Удалий" (1977). Десь символічно пов'язані сюжетні композиції Р. Безпалківа та В. Курилика, співзвучна пластика малих форм Я. Геруляк та кераміка У. Ярошевич, символами та знаками перегукується графіка І. Осадци та Д. Парути, карнавальність і гротеск поєднують твори Н. Гусар та Ю. Коха.

Спорідненість ідей та естетики мистецтва власне українських та еміграційних кіл підтверджує творчість митців-нонконформістів, які легко й органічно влилися в українське мистецтво діаспори початку 1980-х. Твори нонконформістів уперше були представлені на спільній українсько-чеській виставці 1979 р. в УВУ в Мюнхені. 1980 р. з приміщень УВУ стартувала збірна виставка нонконформістів, яку було показано у Лондоні, Нью-Йорку, Вашингтоні: це твори В. Макаренка, В. Стрельнікова, В. Сазонова, А. Соломухи, О. Терзієва. Виставка нонконформістів в УВУ 1981 р. "свідчить про велике число спільних ознак. українських митців у їхніх шуканнях нових шляхів з західними митцями, ці збіжності є незалежні від того, чи ті митці формувалися, чи, пак, дозрівали на Заході, а чи прибули на Захід щойно кілька років чи навіть місяців тому, покинувши батьківщину як "нонконформісти", - зауважує В. Янів [10]. Підтвердженням цього є творчість П. Марковича, який наприкінці 1980-х емігрував до США, а також: творчість І. Марчука та І. Остафійчука, що перебували у тимчасовій еміграції.

Можна провести певну паралель між етнонаціональним історизмом і ностальгійним романтизмом у мистецтві діаспори з політико-агітаційним замовленням соцреалізму. Кожна сторона хотіла бачити свій образ "ідеальної" України. Слід зауважити, що при цьому кращі взірці образотворчості і діаспорного, і радянського мистецтва піднімалися над ідеологічними канонами до загальнолюдських духовно-етичних сенсів. Наведені приклади яскраво ілюструють, що українське вітчизняне мистецтво та мистецтво діаспори є двома версіями єдиного потоку української культури. Мистецтво діаспори - "мистецтво в екзилі" - виконало свою роль хранителя національної мистецької традиції, культурної ідентичності й авангарду національного мистецтва. Множинний художній досвід діаспори створив новий багатий пласт українського образотворчого мистецтва, співзвучний з українським вітчизняним мистецтвом, і утворив з ним цікаві стилістичні та тематичні паралелі.

Література

1. Соловій Ю. Про речі більші, ніж зорі. - Нью-Йорк; Мюнхен, 1978.

2. Гординський С. На переломі // Гординський С. Нотатки з мистецтва. - 1988. - № 28.

3. Бієнале українського образотворчого мистецтва "Львів '91 - Відродження": Малярство, графіка, скульптура / Вст. слово Е. Мисько, О. Шейко, Д. Залеська-Даревич. - Львів, 1991.

4. Певний Б. Майстри нашого мистецтва. - Нью-Йорк; К., 2005.

5. Володимир Ласовський: Живопис, графіка, статті / Авт. - упор.М. Ласовська-Крук. - Торонто, 1980.

6. Яків Гніздовський. Малюнки, графіка, кераміка, статті. - Нью-Йорк, 1967.

7. Бойчук Б. Спомини в біографії. - К., 2003.

8. Павлишин М. Канон і іконостас. - К., 1997.

9. Космолінська Н. Він любив сумних арлекінів // Карло Звіринський. Альбом / Упор. Х. Звіринська-Чабан. - Львів, 2002.

10. Янів В. Між розпачем і надією: Зб. есеїв з мистецтва. - Мюнхен, 1992.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Оцінка творчості представника української діаспори в Австралії, живописця, графіка, скульптора Л. Денисенка. Узагальнення його творчого доробку в царині графіки, її стильові і художні особливості. Оцінка мистецької вартості графічних творів художника.

    статья [20,8 K], добавлен 24.11.2017

  • Проблеми становлення творчого шляху майстрів народних промислів Богуславщини. Феномен їх творчого мистецтва, аналіз робіт. Індивідуальний підхід митців у зверненні до традицій народного мистецтва та відродженні давніх осередків народних промислів.

    статья [397,8 K], добавлен 05.03.2010

  • Стан мистецтва в часи Української Народної Республіки. Творчість М. Бойчука та його школа. Створення спілки художників. Огляд діяльності радянських живописців. Драма "шестидесятників". Уніфікаторська політика партії в галузі образотворчого мистецтва.

    контрольная работа [3,1 M], добавлен 25.09.2014

  • "Вітер свободи" - важливий культурний феномен 80-х років. Аналіз розвитку українського мистецтва, починаючи з 80-х років. Особливості сучасного українського мистецтва. Постмодерністські риси української літератури та живопису 80-90-х років ХХ ст.

    контрольная работа [41,2 K], добавлен 26.09.2010

  • Дослідження архітектурного, живописного та скульптурного мистецтва Київської Русі. Особливості розвитку іконопису, фрескового живопису, мозаїки. Вишивка як одне з найдавніших народних ремесел в Україні. Культурно-просвітницька діяльність Петра Могили.

    контрольная работа [25,5 K], добавлен 05.02.2013

  • Етапи розвитку української культурологічної думки ХХ ст. Складнощі формування національної культурологічної школи. Архітектура і образотворче мистецтво барокової доби в Україні. Культура України в 30-40-х роках ХХ ст. Розвиток мистецтва у період війни.

    контрольная работа [36,7 K], добавлен 21.02.2012

  • Історія виникнення та значення мистецтва - творчого відбиття дійсності, відтворення її в художніх образах. Мистецтво організації музичних звуків, передовсім у часовій звуковисотній і тембровій шкалі. Стилі в архітектурі. Декоративно-прикладне мистецтво.

    презентация [1,6 M], добавлен 29.03.2015

  • Розвиток декоративного мистецтва від часу його виникнення до кінця ХХ століття. Різновиди народного декоративного мистецтва, що переважають на Галичині, їх художні особливості, порівняльний аналіз в системі загальноукраїнського народного мистецтва.

    дипломная работа [129,2 K], добавлен 23.07.2009

  • Зародження і становлення кобзарства. Кобзарі й лірники – особлива елітна частина українського народу. Особливості звичаїв і традицій, кобзарського середовища. Особливе ставлення до музичного інструменту. Творчість Т. Шевченка. Історія знищення мистецтва.

    методичка [32,8 K], добавлен 15.10.2014

  • Мистецтво, як унікальний механізм культурної еволюції. Диференціація й інтеграція видів мистецтва. Характеристика знакових засобів, які використовуються у різних видах, жанрах, стилях мистецтва, і утворюють характерну для них, специфічну художню мову.

    контрольная работа [36,4 K], добавлен 08.11.2010

  • Визначення основних напрямів діяльності українських художників у популяризації книжкового знаку за межами України. Огляд провідних майстрів, що представляють мистецтво малих графічних форм на різних конкурса. Заходи, на яких себе презентувала Україна.

    статья [515,6 K], добавлен 07.11.2017

  • Розгляд еволюції розвитку мистецтва від експериментів імпресіоністів, крізь постімпресіонізм, кубізм, неопримітивізм, алогізм і, нарешті, безпредметне мистецтво. Характеристика напрямів сучасного мистецтва, філософське обгрунтування contemporary-art.

    статья [23,9 K], добавлен 24.04.2018

  • Характеристика матеріалів, що використовується при вишивці. Техніка виконання вишитих виробів. Мотиви українського народного орнаменту. Особливості кольорової гами вишивок та їх технік за регіонами. Місце декоративного мистецтва у вихованні особистості.

    курсовая работа [56,1 K], добавлен 02.08.2015

  • Зародження і становлення театрального мистецтва в Україні. Розвиток класичної драматургії. Корифеї українського театру. Аматорський рух, його особливості та цікаві сторони. Заснування драматичної школи в Києві. Український театр в часи незалежності.

    реферат [31,3 K], добавлен 09.03.2016

  • Особливості розвитку театрального мистецтва в Україні у другій половні ХІХ ст. Роль українського театру в історії українського відродження і формуванні української державності. Загальна характеристика виступів українського професійного театру за кордоном.

    курсовая работа [51,9 K], добавлен 19.09.2010

  • Особливості розвитку української культури XX ст. - періоду її національно-державного відродження, започаткованого демократичними перетвореннями з 1917 р. українською революцією. Особливості високої культури народів Закавказзя. Театральне мистецтво.

    контрольная работа [42,9 K], добавлен 17.12.2010

  • Дослідження відмінних рис садово-паркового мистецтва Європи, яке сформувалось за досить тривалий час, а його особливості, подібно іншим видам мистецтва (архітектурі, живопису, літературі) були відображенням епохи. Садове мистецтво Бароко. Садові театри.

    контрольная работа [26,1 K], добавлен 16.02.2013

  • Розвиток культурної спадщини Прибузького краю. Дослідження популярності танцювального мистецтва на Півдні України. Показ національного характеру народу за допомогою танцю. Використання кубанської фантазії на теми південноукраїнських козацьких мелодій.

    статья [21,2 K], добавлен 24.11.2017

  • Історія виникнення в Україні шкільного театру як різновиду театрального мистецтва. Художнє відображення життя за допомогою сценічної дії акторів перед глядачами. Особливість вертепу як народного театру ляльок. Розвиток української національної культури.

    презентация [924,9 K], добавлен 17.12.2015

  • Бойові мистецтва, прийоми ведення бою та ідеальний образ життя, котрий повинен вести самурай, що володіє технікою будзюцу. Театр Но, жанр японського традиційного драматичного мистецтва, вид театральної музичної вистави. Історія мистецтва пейзажного саду.

    контрольная работа [23,8 K], добавлен 25.10.2009

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.