Пленерна традиція та її регіональні особливості в українському пейзажі (1920—1940-і рр.)

У своїх тогочасних пейзажних творах мистець звертався і до натурних акварелей, прорисованих пером і тушшю. Колір у них накладається на папір «по сухому» великими плямами, а подекуди додається «по сирому» (дерева, дахи будівель, небо). Після висихання рисунок поверх акварелі уточнювався витонченими, енергійними штрихами («Корсиканський мотив», 1931, пап., акв., туш, НХМУ; «Будинки», 1930-і, пап., акв., туш, ЦДАЛМЛУ. «Порт Тулон», 1932, карт., акв., туш, НМЛ та ін.). Є і «чисті» акварелі, як, наприклад, «Французький мотив» (друга половина 1920-х -- перша половина 1930-х, пап., акв., НХМУ). Але все одно в них поверх широкої колірної прописки яскравими фарбами чорним кольором штрихами і лініями невеликого розміру мистець підкреслює характер рельєфу (гори, передній план з деревами) на ньому невеликого розміру пензлем.

Переїхавши до Москви у 1936 р., а після визволення України від фашистів -- до Києва, Глущенко вимушений був писати, як всі, втрачаючи свободу лірико-поетичного самовираження. Втім з приходом доби «відлиги», з другої половини 1950х, пейзаж знову стає головним пріоритетом у його творчості, «у ньому знову прокинувся колорист, яскравий і натхненний» [3: 2], але це вже інший, подальший період творчої діяльності мистця.

В умовах задушливого ідеологічного тиску 1930-1940-х рр. (після 1939 р. цей процес поширився і на західні регіони) офіційно витіснений на узбіччя мистецького процесу пейзажний жанр залишав за собою право на пленерний етюд, в якому мистці залишались поза межами фальшивої патетики, мали можливість щиро висловлювати свої особисті почуття, робота велась не для показу на виставках, а втеча у світ Природи лікувала душу. В період воєнного лихоліття народжується такий специфічний різновид пленерного пейзажу, як фронтові етюди і пленерні замальовки, що виконувались на фронтовій смузі у хвилини затишшя або після звільнення від фашистів наших міст і сіл, а також у самій Німеччині. На фронті написано чимало пленерних акварелей Г. Меліхова, В. Шаталіна, С. Шишка, А. Гавдзинського та інших українських мистців, які пішли на фронт. Як писав мистецтвознавець В. Петров, «боротьба за свободу країни, страшні випробування воєнної пори, радість перемоги, а потім і вплив очищуючого процесу, що почався у суспільстві, пробудили у вітчизняній культурі, незважаючи на увесь тягар і силу зла, що виявило себе у сталінські часи, пристрасну жагу життя і любов до рідної землі, щиру віру у «правду серця» <...>» [10: 110].

Пройшовши війну і повернувшись до Києва, один із найталановитіших українських пленеристів С. Шишко виконав низку високохудожніх пленерних пейзажів зруйнованого міста («Дніпро». 1944, к., о., 30х42; «Марийський палац». 1945, к., о., 31х34; «Бабин яр». 1945, 32.5Х43; «Зима на Лук'янівці». 1946, п., о. та ін.). Ці твори стали початком багаторічної серії краєвидів Києва, над якою мистець, віддавши пріоритет пейзажному жанру, працював протягом усього життя.

Висновки

Втративши пріоритетні позиції в жанровій системі попереднього періоду, пейзаж в українському мистецтві 1920-1940-х рр. в цілому продовжує дотримуватись пленерної традиції та зберігає орієнтацію на найновіші досягнення європейської художньої культури у формуванні нової моделі українського модерного мистецтва зі своїм національним обличчям.

У результаті карколомних суспільно-політичних потрясінь між двома світовими війнами, міграційними процесами та еміграцією значної кількості талановитих майстрів, пов'язаних з ідеологічним тиском і переслідуванням інакомислення в радянській частині України, подальший розвиток пленерних шукань із застосуванням нових технічних прийомів зазнає значних втрат в старих мистецьких центрах, якими були Київ, Харків та Одеса.

Втім, естафету переймають нові художні школи, що сформувались у Галичині та на Закарпатті, зі своїм особливим світобаченням у сприйнятті неповторної краси природи краю, безперервним зв'язком протягом століть з європейською культурою та давніми місцевими традиціями, народним мистецтвом.

Бурхливу колористичну енергію в пейзажний жанр Паризької школи внесли представники української еміграції. Своєрідний різновид пленерного пейзажу склали фронтові етюди та пленерні замальовки українських мистців, створені в період воєнних лихоліть 1940-х рр. «Міський пейзаж» зі Львівської Національної галереї належить М. Бурачеку, а не С. Борачоку, як стверджувалось в літературі [11: 239, 402].

Література

1. Асєєва Наталія. Ремінісценції імпресіонізму в українському живописі ХХ ст. [Текст] / Наталія Асєєва // Нариси з історії образотворчого мистецтва України ХХ ст. Книга перша; під ред. В. Д. Сидоренка. -- К.: Інтертехнологія, 2006. -- С. 122-161.

2. Волошин Люба. Олекса Новаківський: творчий силует мистця у феноменології українського духа [Текст] / Люба Волошин // Образотворче мистецтво. -- 2001. -- № 2 -- С. 18.

3. Глущенко Микола: каталог виставки [із зібр. музеїв Донеччини] / авт.-упор. О. П. Близнюк. -- Донецьк: ООО «Центр», 2001. -- 52 с., ілюстр.

4. Драган М. Виставка праць О. Кульчицької [Текст] / М. Дра- ган // Наші дні. -- 1941. -- Ч. 61.

5. Павло Ковжун: Творча спадщина художника: Матеріали, Бібліографічний довідник [Текст] / упор. Ів. Мельник, Р. Яців. -- Л., 2010. -- 252 с.

6. Овсійчук В. А. Ранній період творчості О. Новаківського [Текст] / В. А. Овсійчук // Українське мистецтво та архітектура кінця ХІХ--початку ХХ ст. -- К.: Наукова думка, 2000. -- С. 9-27.

7. Овсійчук Володимир. Роман Сельський (1903-1990) [Текст] / Овсійчук Володимир // Роман Сельський: твори з приватних збірок. -- Л.: Інститут колекціонерства українських мистецьких пам'яток при НТШ. -- К.: Оранта, 2004 -- С. 9-20.

8. Петрашик Володимир. Микола Бурачек: портрет на тлі епохи [Текст] / Петрашик Володимир. -- К.: Вид-во ТОВ «Сіті Прес Компані», 2014. -- 174 с.

9. Петров Вл. Левитан [Текст]: Монография / Вл. Петров. -- СПб.: Художник России, 1993. -- 200 с.; ил.

10. Реалізм та соціалістичний реалізм в українському живописі радянського часу: Історія. Колекція. Експеримент / авт. ст. Б. Лобановський; авт. проекту Ю. Манійчук. -- К.: “LK Maker”, 1998. -- 319 c.: іл.

11. Сусак Віта. Українські мистці Парижа. 1900-1939 [Текст]: Монография / Віта Сусак. -- К.: Родовід, 2010. -- 408 с.: іл.

12. Українські авангардисти як теоретики і публіцисти [Текст] / упор. Д. Горбачов, О. і С. Попети. -- К.: РВА «Тріумф», 2005 -- 384 с.

13. Шовкуненко Алексей (1884-1974): каталог выставки / авт- сост. А. Брей. -- К.: [б.и.], 1999. -- 25 с.: ил.

14. Щербак В. Барви -- неначе мелодії. 130 років від дня народження Григория Світлицького [Текст] / В. Щербак // Образотворче мистецтво. -- 2002. -- № 4. -- С. 39-40.

Размещено на Allbest.ru