Управління інноваційною діяльністю в соціально-культурній сфері
Культура як сфера людської соціально-культурної діяльності, специфічна галузь духовного виробництва. Дослідження можливості підготовки Харківською державною академією культури фахівців для управління інноваційною діяльністю в соціально-культурній сфері.
Рубрика | Культура и искусство |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 04.03.2019 |
Размер файла | 21,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ В СОЦІАЛЬНО-КУЛЬТУРНІЙ СФЕРІ
В.Ю. Степанов
Анотація
Розглянута можливість підготовки ХДАК фахівців з управління інноваційною діяльністю в соціально-культурній сфері на Харківському регіональному рівні.
Ключові слова: інноваційна діяльність, соціально-культурна сфера, фахівець, спеціальність.
Рассмотрена возможность подготовки ХГАК специалистов для управления инновационной деятельностью в социально-культурной сфере на Харьковском региональном уровне.
Ключевые слова: инновационная деятельность, социальнокультурная сфера, специалист, специальность.
The article discusses the possibility of preparing the Kharkiv State Academy of Culture specialists for innovation management in the sociocultural sphere at the Kharkov regional level.
Key words: innovation, socio-cultural sphere, specialist, specialty.
Нині одна з актуальних проблем - здійснення підготовки фахівців, здатних адаптуватися до мінливих соціальних процесів. Розвиток соціально відповідальної активної особистості неможливий без усвідомлення й опанування нею соціально-культурного простору як колективного інтелекту, умов самоорганізації та саморозвитку, оскільки вона забезпечує населенню духовну свободу і формує національну самосвідомість.
Для сучасного соціокультурного простору характерні заперечення, переоцінка усталених цінностей, пошук нових способів збереження й трансляції культурного досвіду, що пов'язано з розпадом традиційних і одночасним виникненням інших (можливо, й нових) соціокультурних структур, що зумовлює культурологічну актуальність дослідження процесів і явищ, які відбуваються у сфері сучасної культури.
Соціально-культурна сфера не тільки відтворює соціально значимі види діяльності, моделює різноманітні типи соціальної поведінки, розкриває творчий, інноваційний потенціал, створює середовище духовного розвитку людини, а й безпосередньо впливає на суспільство, опосередковано ж - на інноваційну модель економічного розвитку.
Означена сфера акумулює і транслює певні базові цінності суспільства, на яких основуються економічні інститути. Соціальне партнерство сфери культури з інноваційною діяльністю є механізмом формування громадянського суспільства, підтримує його здатність до саморозвитку, свідчить про наявність наукової та практичної проблем регулювання об'єктів інноваційної інфраструктури на регіональному рівні управління.
Слід зазначити, що інновації - один з найважливіших факторів розвитку сучасного суспільства. В епоху динамічних структурних змін успіхи окремих особистостей, цілих народів і держав значною мірою залежать від їх здатності створювати, сприймати та використовувати різні нововведення: продуктові й технологічні, соціальні й культурні. Важливим є вміння впроваджувати і керувати інноваціями, що потребує спеціальних підходів. Найефективніше управляти інноваціями можна за допомогою орієнтації на людину, її духовну культуру та динамічний процес навчання, формуючи нові гіпотези у відповідь на нові невизначеності, тестуючи їх і створюючи в результаті нові знання.
Мета статті - розглянути можливість підготовки Харківською державною академією культури фахівців для управління інноваційною діяльністю в соціально-культурній сфері на регіональному рівні.
Культура - спосіб буття людини як соціального індивіда, матеріальний і духовний простір її формування та звеличення; у вузькому, "галузевому" значенні це конкретна сфера життя суспільства, в якій зберігається і використовується культурно-історична спадщина, здійснюються художня освіта, творчість, виконавство тощо. Економіка, право, фінансування, інформація, кадри, матеріально-технічне забезпечення та ін. підтримують і регулюють ці процеси. Культура розглядається як форма суспільної свідомості й елемент духовного життя суспільства і водночас як сфера людської соціально-культурної діяльності, специфічна галузь духовного виробництва, суспільно корисної праці, елемент соціальної інфраструктури в сучасному соціально-культурному просторі [2].
Сфера культури - не абстрактне поняття. Вона характеризується динамічними соціально-культурними процесами. Ці питання досліджувалися в працях Н. Лумана, А. Моля, Ю. Хабермаса, О.М. Астаф'євої, Т.Ф. Берестової, А.М. Бистрової, Г.В. Головіної, В.І. Грачова, С. Карміна, М.В. Клягіна, Б.Г. Мосальова, В.М. Межуєва, Н.А. Плугіної, Я. Суртаєва, А.В. Соколова, В.Є. Тріодіна, В.В. Туєва, А.Я. Флієра, В.М. Шейка та ін. Згідно з А.Я. Флієром, сучасне культурологічне знання визначає культуру як ціннісно-смисловий, нормативно-регулятивний і символіко-інформаційний зміст кожної сфери суспільно значущої діяльності [1; 3].
Існує велика мережа закладів, які здійснюють виробництво і реалізацію продуктів (послуг) населенню та беруть участь у створенні матеріально- технічної бази культури: культурно-освітні (клуби, бібліотеки, музеї, парки, зоопарки, дозвіллєві центри); виставочні зали; театрально-глядацькі організації (театри, концертні організації, цирки); навчальні заклади позашкільного естетичного виховання (дитячі музичні, художні, мистецькі, хореографічні школи); вищі та середні спеціальні навчальні заклади (консерваторії, університети, академії, інститути культури, кінематографії, хореографічні училища); кінотеатри, відеотеки; кіностудії; видавництва; редакції газет та журналів; поліграфічні підприємства; заклади книжної торгівлі; інформаційні агентства; редакції радіо та телебачення; телестудії та телевізійні технічні центри; студії звукозапису.
Крім того, до сфери культури та мистецтва належать: спеціалізовані реставраційні підприємства та майстерні; організації з виробництва кіноапаратури, музичних інструментів, світло-звукової техніки, атракціонів, технологічного устаткування для оснащення закладів культури, дозвілля; засоби масової інформації; заклади народної художньої промислсловоті.
У зв'язку з новими явищами у сфері культури та дозвілля цей перелік можна доповнити організаціями туризму й екскурсійного обслуговування, шоу-бізнесу; модельними агенціями.
У східному регіоні України, до якого належать Харківська та сусідні області, значна частина населення професійно зайнята в соціально- культурній сфері. Мережу закладів культури Харківської області складають: 1296 бібліотек усіх систем і відомств (842 - системи Міністерства культури України); 695 клубних закладів (644 - системи означеного Міністерства); 4 вищі навчальні заклади; 78 шкіл естетичного виховання; 120 музейних закладів (34 - Міністерства культури України, 86 - належать підприємствам, установам та організаціям); 5 театрів; Харківський обласний науково-методичний центр охорони культурної спадщини; Обласний навчально-методичний центр підвищення кваліфікації працівників культосвітніх закладів; Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва; Харківський організаційно-методичний центр туризму; Харківська обласна філармонія; Великий Слобожанський ансамбль пісні і танцю; Молодіжний академічний симфонічний оркестр "Слобожанський". Кіномережа - 10 кінотеатрів, 94 стаціонарні кіноустановки, 18 мобільних відеокомплексів. У клубних закладах області діють 4032 клубні формування (2237 належать до системи Міністерства культури України), з них 58 - колективи 15 районів та 3 міст Харківської області.
Згідно з офіційними даними Харківської міської ради, тільки в Харкові функціонують більше 25 театрів державної та недержавної форм власності, 7 кінотеатрів, понад 20 музеїв та галерей, 5 наукових бібліотек всеукраїнського значення та 86 районних, 5 будинків і палаців культури, 8 центрів дитячої та юнацької творчості, 80 туристичних фірм і туроператорів та інших організацій соціально-культурної сфери.
Тобто соціально-культурна сфера, її масштаби, структура і рівень розвитку посідають особливе місце в оцінці економічного статусу харківського регіону. Це зумовлено тим, що активно посилюється зв'язок соціально- культурної сфери з розвитком національної та регіональної економіки. У 2013 р. із загального обсягу витрат Харківського міського бюджету на фінансування галузей соціально-культурної сфери виділено 3401,9 млн грн (74,1% бюджету).
Харківський регіон - лідер в Україні з розроблення інноваційної мережі, мета якої - підвищення якості й активізація інноваційної діяльності підприємств інфраструктури. Це підтверджує розроблений проект "Стратегії розвитку кластера інноваційної інфраструктури Харківської області на 2013-2020 рр.", а також проект "Стратегії розвитку кластера культури і туризму". У Харківській області розроблена та реалізується соціально-економічна "Програма розвитку культури та туризму на 20142018 рр.".
Таким чином, Харків і весь харківський регіон як великий адміністративний, промисловий, науковий та культурний центр України потребують значної кількості професіонально підготовлених фахівців з управління інноваційною діяльністю в соціально-культурній сфері.
Професійну підготовку фахівців означеної сфери, до яких належать спеціалісти в галузі знань театрального, музичного, хореографічного мистецтва, кіно-, телемистецства, бібліотекознавства, музеєзнавства, культурології, туризму, соціальної педагогіки, менеджменту й адміністрування, журналістики та інформації тощо, здійснює Харківська державна академія культури. За 85 років роботи в ХДАК напрацьовано власні сучасні методи, методики, технології та засоби реалізації цілей і завдань у соціально- культурній сфері, широко використовуються різноманітні, унікальні форми соціально-культурних процесів.
Ціннісними орієнтирами вищої освіти в ХДАК є: вдосконалення вже набутих студентами практичних навичок; збільшення їх творчого потенціалу в соціально-культурній сфері; виховання самостійного мислення; підтримка прагнення студентів до самоосвіти й самореалізації в різних напрямах соціально-культурної сфери при найповнішому дотриманні принципів функціонування європейської освітньої системи.
Метою впровадження спеціальності "Управління інноваційною діяльністю" в ХДАК є підготовка саме для соціально-культурної сфери висококваліфікованих фахівців, які інноваційно мислять, мають усі необхідні знання і практичні навички для здійснення інноваційного менеджменту в соціально-культурній сфері.
Слід зазначити, що програма зі спеціальності "Управління інноваційною діяльністю" в ХДАК уможливить здійснення підготовки фахівців для соціально-культурної сфери, які є конкурентоспроможними на ринку праці, здатними до творчої професійної діяльності й інноваційних методів господарювання в умовах глобальної конкуренції. Окрім того, ця програма підготовки сприятиме здобуттю майбутніми фахівцями інтегрованих системних знань, які поєднують повноцінну фундаментальну вищу освіту з практичними навичками командної роботи, ведення переговорів, комунікацій для професійного управління інноваційною діяльністю в соціально- культурній сфері.
За цією спеціальністю може здійснюватися підготовка керівників з управління інноваційним розвитком підприємств і організацій соціально- культурної сфери, аналітиків з дослідження та формування нових ринків соціально-культурної сфери, менеджерів з питань креативного менеджменту, управління знаннями, менеджерів інноваційних проектів та програм, фахівців з логістичної підтримки інноваційної діяльності, фінансового забезпечення інноваційної діяльності в соціально-культурній сфері, комерціалізації нових товарів і послуг соціально-культурної сфери, спеціалістів зі стандартизації, сертифікації та якості нової продукції для означеної сфери.
Особи, що навчатимуться в ХДАК за спеціальністю "Управління інноваційною діяльністю", здобуватимуть знання із системного аналізу й оцінки інноваційного потенціалу підприємств соціально-культурної сфери, виявлення нових можливостей та цільових ринків інноваційної продукції в соціально-культурній сфері, розроблення та вибору інноваційної стратегії підприємств цієї галузі з використанням сучасних технологій і методів, зокрема прогнозування, сценарного планування, динамічного моделювання, використання збалансованої системи показників під час управління й оцінювання інновацій у соціально-культурній сфері, опанування інструментарію управління інноваційними ризиками, проектами з обґрунтуванням потреб в інвестиціях для їх реалізації, формування та розвитку креативних особистості та команди, інноваційно-креативного середовища на підприємствах соціально-культурної сфери, організаційних структур інноваційної культури, систем стимулювання та мотивації, вироблення практичних рекомендацій органам державної влади й органам місцевого самоврядування щодо вибору варіантів перспективного розвитку територій на засадах інноваційного розвитку соціально-культурної сфери з урахуванням досвіду Європейської спільноти.
Важливим у формуванні освітнього потенціалу майбутнього фахівця з управління інноваційною діяльністю є дотримання принципів гуманності, демократичності, безперервності, системності й систематичності. Необхідною умовою під час формуванні інноваційного змісту вищої освіти для соціально-культурної сфери в ХДАК є поєднання трьох компонентів: освіти, наукових досліджень та передового досвіду управління інноваційною діяльністю. культура духовний інноваційний фахівець
Значний попит на фахівців спеціальності "Управління інноваційною діяльністю" мають державні та комунальні підприємства й організації соціально-культурної сфери, які потребують технічного та технологічного переоснащення для вироблення нових зразків продукції соціально- культурної сфери.
В Україні підготовку фахівців з управління інноваційною діяльністю здійснюють 18 вищих навчальних закладів за денною та заочною формами навчання у виробничій сфері: у Харкові з 2007 р. - лише Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут".
Слід зазначити, що нині для соціально-культурної сфери в Україні підготовка фахівців з управління інноваційною діяльністю не здійснюється. Тому нагальне завдання - активізувати підготовку фахівців та розвиток інноваційної діяльності саме в соціально-культурній сфері. У сучасному суспільстві соціально-культурна сфера є потужним ресурсом нової економіки, формування привабливості та конкурентоспроможності територій, розвитку людського потенціалу й інноваційного мислення.
Отже, підготовка фахівців зі спеціальності "Управління інноваційною діяльністю" може здійснювати саме ХДАК, де є відповідна соціально-культурна специфіка, яка базується на фундаментальному значенні культури в суспільному житті, сучасних напрямах розвитку соціально-культурної сфери, як одного з основних чинників економічного зростання регіону. Головним завданням програми спеціальності "Управління інноваційною діяльністю" в ХДАК буде підготовка фахівців з управління інноваційною діяльністю в організаціях соціально-культурної сфери різних форм власності на основі базової або повної вищої освіти будь-якого напряму підготовки чи спеціальності.
Освітня підготовка майбутніх фахівців орієнтуватиметься на управління інноваційною діяльністю підприємств і організацій (державних та комунальних) соціально-культурної сфери середнього та великого бізнесу Харківської, Донецької, Луганської, Полтавської і Сумської областей України. Тобто виробнича, економічна, технічна й освітня галузі залишатимуться достатньо актуальними для працевлаштування випускників зі спеціальності "Управління інноваційною діяльністю" в соціально-культурній сфері.
Надання заявлених освітніх послуг у ХДАК завдяки соціально- культурній спрямованості академії суттєво відрізнятимуться від тих, які вже здійснюють інші вищі навчальні заклади та Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут". Так, варіативна частина навчальної програми "Управління інноваційною діяльністю" в соціально-культурній сфері міститиме такі основні дисципліни: управління структурними зрушеннями й інноваційно-інвестиційними процесами в економіці соціально-культурної сфери України, конкурентна політика, управління ресурсами та витратами соціально-культурної сфери, інвестиційний менеджмент у соціально-культурній сфері, бізнес-планування, операційний менеджмент, інфраструктура інноваційної діяльності соціально-культурної сфери, економіка й організація інноваційної діяльності соціально-культурної сфери, менеджмент продуктивності соціально- культурної сфери тощо. Авторські дисципліни з інноваційного менеджменту соціально-культурної сфери вже викладають фахівці кафедри менеджменту й адміністрування ХДАК на інших спеціальностях академії.
Розроблена Концепція діяльності ХДАК із надання освітньої послуги у сфері вищої освіти з підготовки фахівців зі спеціальності "Управління інноваційною діяльністю" в соціально-культурній сфері ґрунтується на Конституції України, законах України "Про інноваційну діяльність"; "Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні"; "Про наукову і науково-технічну діяльність"; "Про культуру"; "Про бібліотеки і бібліотечну справу"; "Про кінематографію"; "Про музеї та музейну справу"; "Про охорону культурної спадщини"; "Про охорону археологічної спадщини"; "Про туризм"; "Про освіту"; "Про вищу освіту"; "Про позашкільну освіту"; нормативних документах Міністерства культури та Міністерства освіти й науки України; стратегії сталого розвитку Харківської області до 2020 р., затвердженій рішенням обласної ради від 23.12.2010 № 27-VI; концепції розвитку туризму в Харківській області до 2020 р., затвердженій рішенням обласної ради від 05 березня 2013 р. № 648-V!; реалізації мистецьких програм і проектів для різних верств населення тощо.
Таким чином, зважаючи на програми, які адаптовані до потреб соціально-культурної сфери регіону, потужну матеріальну базу і якісний науково-педагогічний потенціал, ХДАК має всі можливості для підготовки фахівців зі спеціальності "Управління інноваційною діяльністю" в соціально-культурній сфері України.
Список літератури
1. Быховская И.М. Прикладная культурология: знание в действии / И.М. Быховская // Культурология: фундаментальные основания прикладных исследовании. - М.: Смысл, 2010. - С. 7-33.
2. Соколов А.В. Феномен социокультурной деятельности: монография / А.В. Соколов. - СПб., 2003. - С. 19.
3. Флиер А.Я. Культурологический инструментарий в процессах социального контроля и управления [Электронный ресурс] / А.Я. Флиер // Информационно-гуманитарный портал " Знание. Понимание. Умение". - 2012. - № 2 (март - апрель). - Режим доступа: http://www.zpu-joumal. ru/e-zpu/2012/2/Flier_Culturological-Apparatus/. - Загл. с экрана.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Культура як сукупність способів і методів матеріальної та духовної людської діяльності. Матеріальні та духовні носії, які передаються наступним поколінням. Соціологія культури: історія виникнення та предмет. Структура й принципи, функції й форми культури.
реферат [23,0 K], добавлен 06.12.2010Теоретичні основи та суть поняття "культурна сфера", її територіальна організація. Загальна характеристика культурної діяльності в Україні та основні заклади комплексу культури. Перспективи розвитку високоефективної культурної сфери в Україні.
курсовая работа [510,0 K], добавлен 13.10.2012Види та значення культури. Роль і місце культури в діяльності людини. Простий, інтенсивний і деструктивний типи відтворення суспільства. Поняття, типи, форми організації субкультури, її методологічне значення та здатність до розвитку й трансформації.
реферат [17,9 K], добавлен 19.03.2009Аналіз соціально-культурної ситуації на українських землях в епоху бароко. Роль Мазепи у творенні культури. Історія створення Києво-Могилянської академії. Еволюція живопису від бароко до класицизму. Розквіт архітектури, літератури та музики в XVIII ст.
лекция [115,0 K], добавлен 22.09.2010Стан та розвиток культури в другій половині 90-х років ХХ ст. Українська книга доби незалежності. Розвиток театрального мистецтва, кінодраматургії та бібліотечної справи. Вплив засобів масової інформації та їх проблематика в культурній галузі України.
курсовая работа [50,7 K], добавлен 23.11.2014Витоки та основні засади Просвітництва, соціально-економічні та культурні проблеми доби. Тенденції соціально-економічного та політичного розвитку європейських держав у XVII столітті. Концепція рівності й свободи Локка. Раціоналістична політична теорія.
реферат [17,1 K], добавлен 08.10.2012Сутність та значення соціально-культурного комплексу. Фактори, що впливають на розміщення комплексу. Аналіз сучасного стану та особливості розміщення соціально-культурного комплексу України, його основні проблеми, тенденції та прогнози розвитку.
курсовая работа [87,6 K], добавлен 20.11.2010Культура - могутній фактор соціального розвитку. Внутрішня суть людської особи як система його цінностей. Проблеми духовного розвитку людини сьогодні - обов'язкова умова виживання суспільства. Вплив художньої культури на думки, почуття, поводження людей.
лекция [21,2 K], добавлен 20.01.2012Поняття духовної культури. Сукупність нематеріальних елементів культури. Форми суспільної свідомості та їх втілення в літературні, архітектурні та інші пам'ятки людської діяльності. Вплив поп-музики на вибір стилю життя. Види образотворчого мистецтва.
реферат [56,4 K], добавлен 12.10.2014Соціально-економічний лад Середньовіччя в Західній Європі. Формування культури на території колишньої Римської імперії. Розвиток культури в Ірландії. Фольклорні перекази Ірландського народу. Героїчні та фантастичні саги. Група сказань про Кухуліна.
реферат [32,8 K], добавлен 12.12.2011Класифікація історико-культурних пам’яток Києва, основні напрями державної політики у сфері їх охорони. Діяльність громадських об’єднань, її характер та напрямки реалізації. Охорона об’єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в Києві, стан справ у даній сфері.
дипломная работа [131,6 K], добавлен 05.06.2014Сутність культурної еволюції як процесу формування поведінки людини та її генезис. Елементарний засіб передавання досвіду, які мають тварини. Мистецтво як самосвідомість культури. Етапи культурної еволюції людства. Дослідження цивілізації Тойнбі.
реферат [17,8 K], добавлен 18.03.2009Дослідження тшинецької археологічної культури. Дослідження Пустинкiвського поселення. Кераміка та вироби з кременю і бронзи. Основні форми мисок. Господарський уклад племен тшинецької культури на Україні. Датування тшинецької археологічної культури.
контрольная работа [891,2 K], добавлен 02.02.2011Предмет і метод культурології. Культурологія як тип соціальної теорії. Людина, культура, взаємодія матеріальної і духовної культури. Функції культури в людській діяльності. Культура і цивілізованість. Культура і суспільство. НТР і доля культури.
реферат [26,3 K], добавлен 27.10.2007Філософське бачення духовної культури. Структура та специфічність духовної культури. Духовне виробництво як окрема ланка культурного життя. Суспільна культурна свідомість, прийняття суспільством духовної культури. Будова культури у суспільстві.
реферат [27,2 K], добавлен 02.11.2007Культурний рух Просвітництва був започаткований в Англії у XVII ст., де під впливом буржуазної революції зародилось багато ідей, характерних для всієї епохи. Соціально-економічний розвиток європейських країн. Українська культура в умовах Відродження.
контрольная работа [25,2 K], добавлен 08.12.2010Класицизм (лат. clasicus - зразковий) - напрям у європейський літературі і мистецтві 17 - початку 19 ст. Характерна орієнтація на художню творчість старадавньої Греції і Риму, яка проголошувалася ідеальною, класичною, гідною наслідування. Ідея розумності,
реферат [15,1 K], добавлен 26.11.2004Характеристика появи та розвитку ранніх форм культурогенеза. Дослідження гри як всеосяжного способу людської діяльності і універсальної категорії світового існування. Проведення аналізу ігрових елементів сучасної культури на основі теорії Й. Хейзинга.
статья [22,0 K], добавлен 07.02.2018Сучасний погляд на проблему антропосоціогенезу. Сутність культурної еволюції та її відмінність від біологічної. Виникнення мистецтва як механізму культурної еволюції. Критерії виділення культурно-історичних епох. Поняття "цивілізація" в теорії культури.
реферат [34,8 K], добавлен 26.02.2015Повсякденне як сфера людського досвіду, форми сприйняття й осмислення миру, що виникають на основі трудової діяльності. Історична еволюція семіотичної системи повсякденності. Роль праці, свідомості і мови в індивідуальному освоєнні культури (онтогенезі).
реферат [26,5 K], добавлен 12.06.2010