Музеєзнавча діяльність Данила Фіґоля в українському Державному музеї етнографії та художнього промислу АН УРСР у Львові

Размещено на http://www.allbest.ru/

Музеєзнавча діяльність Данила Фіґоля в українському Державному музеї етнографії та художнього промислу АН УРСР у Львові

Волошин М.М.

аспірантка відділу етнології сучасності, Інститут народознавства НАН України (Україна, Львів), m_volowun@ukr.net

Досліджено музеєзнавчий аспект етнографічної діяльності Данила Фіґоля, який у 1945 році розпочав працювати в Державному етнографічному музеї АН УРСР. Розглянуто його наукову роботу в контексті суспільно-політичних реалій того часу. Для цього застосовано метод історичної та психологічної реконструкції життєдіяльності вченого. На основі дослідження з'ясовано “критичні моменти ” в яких відбувалася зміна поглядів науковця. Доведено, що науково-музейна робота Д. Фіґоля була важливою сферою етнографічної діяльності Львівського осередку української етнографії протягом радянського періоду.

Ключові слова: Данило Фіґоль, Львів, Державний Етнографічний музей АН УРСР, Відділ етнографії Інституту Українського фольклору АН УРСР, етнологія, Львів. фіґоль український музей етнографія

Voloshyn M. M., postgraduate of the Institute ofEthnology of the National Academy of Sciences of Ukraine (Ukraine, Lviv), m_volowun@ukr.net

Museum activities of Danylo Figol in Ukrainian State Museum of Ethnography and Crafts in Lviv

Museum aspect of ethnographic activity of Danylo Figol, who in 1945 began working at the State Museum of Ethnography of the Academy of Sciences of the USSR has been studied. Due to this the method of historic and psychological reconstruction of vital activity of the scientist has been implemented. Based on the study found “critical moments ” in which the change of views. The scientific and museum work of D. Figolia was an important area of ethnographic activity of the Ukrainian center of ethnology in Lviv during the Soviet period is proved.

Keywords: Danylo Figol, State Ethnographic Museum of the Academy of Sciences of USSR in Lviv, Department of the Ethnography Institute of Ukrainian folklore of the Academy of Sciences of USSR, Ethnology, Lviv.

Волошин М.М., аспирантка отдела этнологии современности, Институт народоведения НАН Украины (Украина, Львов), m_volowun@ukr. net

Музееведческая деятельность Данила Фиголя в Украинском государственном музее этнографии и художественного промысла во Львове

Исследовано музееведческой аспект этнографической деятельности Данила Фиголя, который в 1945 году начал работать в Государственном этнографическом музее АН УССР. Для этого применен метод исторической и психологической реконструкции жизнедеятельности ученого. На основе исследования выяснено “критические моменты”, в которых происходила смена взглядов ученого. Доказано, что научно-музейная работа Д. Фиголя была важной сферой этнографической деятельности Львовского центра украинской этнографии в течение советского периода.

Ключевые слова: Данилo Фиголь, Львов, Государственный Этнографический музей АН УССР, Отдел этнографии Института Украинского фольклора АН УССР, этнология, Львов.

В умовах демократизації Українського суспільства зростає інтерес історичної науки до життєдіяльності українських вчених, які працювали в умовах ідеологічного тиску на гуманітарну науку та репресій проти них з боку радянської влади, а особливо до їх наукової спадщини. Малодослідженим залишається складний та суперечливий життєвий та науковий шлях одного із відомого українського вченого етнолога та музейника - Данила Івановича Фіґоля. Детального вивчення потребує період у який дослідник займався музейною діяльністю. Метою нашої статті є вивчення музеєзнавчої діяльності Данила Фіґоля в Українському державному музеї етнографії та художнього промислу АН УРСР у Львові. Дослідження, які б були присвячені цій проблемі відсутні. Коротка інформація про Данила Фіґоля як етнографа міститься у публікаціях Р. Фіґоля [30; 31], Р. Кичіва [11; 13], С. Макарчука [20], І. Грицюк [7], Г. Горинь та О. Никорак [6; 8; 13-15], І. Гілевича [5], М. Волошин [3; 4].

Данило Іванович народився 1 січня 1907 року в м. Коломия, Станіславської області (УРСР) (тепер Івано- Франківська) в родині педагога-катехита, теолога о. Івана Фіґоля та Стефанії з роду Галущинських [3]. У родині було п'ятеро дітей, серед них Данило був найстаршим. Родина Данила Фіґоля відносилась до стану греко-католицького духовенства, що вплинуло на формування світогляду молодого Данила. Початкову освіту здобув в рідному місті, де навчався в народній школі. У 1917 році вступив до гімназії в м. Станіславі (Івано-Франківськ), яку закінчив у 1925 році [2, арк. 39]. Хвороба не дозволила йому у 1925 році відбувати військову служби та скласти іспити для вступу в Львівський університет ім. Яна Казимира. У 1926 році Данило реалізував свою мету і став студентом юридичного факультету [2, арк. 67]. Паралельно із вивченням права, юнак, відвідував лекції художньої та науково-прикладної фотографії, які проводив у професор Юзеф Світковський. Протягом двох років проходив, безкоштовну, юридичну практику, але попри це, студент продовжував вивчати фотографію у Львівському художньо-промисловому училищі [2, арк. 69].

Після закінчення Університету Яна Казимира, Данило Фіґоль прагнув створити приватну нотаріальну установу. Ідею заснування приватної юридичної канцелярії підтримали в колі сім'ї Данила. Реалізувати цей задум перешкодили смерть батька й низький матеріальний рівень життя родини Фіґолів. Після такої трагедії в родині, Данило Іванович часто змінює як місце праці так, і місце проживання. Після кількох років кар'єрної невизначеності, Д. Фіґоль все ж таки обрав етнографію, яка відображала його світогляд та ставлення до історичних реалій того часу.

Наукову діяльність Данило Фіґоль розпочав у 1945 році, працюючи на посаді лаборанта в Державному Етнографічному музеї АН УРСР у Львові. Протягом 1945-1967 років дослідник обіймав різні посади та виконував різносторонній об' єм наукової й музейної роботи [8; 18]. У цій науковій установі, яка на той час була головним етнографічним осередком Західної України, він працював як етнолога, з повною віддачею, де пропрацював все своє життя. Поруч із етнографічною та музейною практикою, Данило Іванович був редактором періодичного видання Українського фотографічного товариства у Львові (УФОТО) “Світло й тінь”. У світлинах, представлених на виставках, етнограф зображав традиційний народний побут українських селян Західної України.

У 1951 році за постановою Ради Міністрів УРСР у Львові відбулось об' єднання Музею художньої промисловості і Музею етнографії НТШ в єдиний Музей етнографії та художнього промислу АН УРСР. У ньому зосереджувалась велика кількість експонатів, понад 60 тисяч, які були розподілені на окремі фонди, а відповідальними за їх збереження призначали наукових співробітників музею. Виступаючи за збереження української культурної спадщини Данило Фіґоль у 1952 році остаточно зосередився на музейній роботі. За спогадами професора Степана Макарчука він був “авторитетним і шанованим співробітником. У повсякденному житті музею Д. І. Фіґоль сприймався найперше як відповідальна особа за стан експозиції та обслуговування відвідувачів, організацію виїзних виставок у містах області” [5, с. 307].

Працював Данило Фіґоль над кандидатською дисертацією етнограф. Зміст цієї роботи відобразила стаття “До історії побуту робітників Львова наприкінці ХІХ - поч. ХХ ст.” [11]. Наукове дослідження Данило Фіґоль не захистив, в основному через ідеологічні установки Комуністичної партії Радянського союзу, яка визначала актуальні для української науки. Дослідник старався дотримуватись “партійних побажань”, як згадує етнограф С. А. Макарчук, що “вчений поєднував в собі всі риси своїх колег того часу, які тоді керувались афоризмом Станіслава Людкевича, сформульованого на одному із “активів” інтелігенції Львова: “Нас визволила радянська влада, і нема на то ради”. Тому потрібно бути вдячними тій владі, і мовчазливо виконувати всі її вказівки і, не дай Боже, протестувати проти неї, а краще - хвалити” [5, с. 307].

Свідченням його фаховості у музейній справі є статті й доповіді, які присвячені музейному аспекту наукової діяльності Данила Фіґоля [6; 7; 9; 12; 13; 14; 15; 16; 17; 19]. У 1952 році дослідника призначили завідуючим фонду іграшок. Основний масив роботи на цій посаді зводився до відповідальності й упорядкування ілюстраційних фондів музею, побудові експозиції та культурно-освітній роботі [2, арк. 43]. Робота в цьому руслі спричинила появу у 1956 році публікації “Українська народна дитяча іграшка” [14]. В цій статті, автор, висвітлює функції, ґенезу та українські школи, які виготовляли народну дитячу іграшку; описав музейну збірку дитячої іграшки Державного музею етнографії та художнього промислу АН УРСР та традиції її творення в різних етнографічних районах Західної України; зробив акцент на матеріалі виготовлення дитячої забавки виділивши два види: дерев' яні та глиняні; виокремив основні три групи (образні й сюжетні; музично-шумові; механічні) та підгрупи української народної дитячої іграшки [14, с. 77-78]; детально зупинився на Яворівській школі народної іграшки; наголошено на використанні та значенні іграшки для формування світогляду дитини. На основі проведеного дослідження, автор, закликає активніше використовувати представлені зразки народної іграшки для виховання дітей [14, с. 77].

У 1957 році вчений у співавторстві із М. Козакевичем та В. Рожанківським опублікував наукову статтю музеєзнавчого характеру “Поповнення фондів Українського державного музею етнографії та художнього промислу АН УРСР” [14]. В якій

висвітлюється оновлення музейної збірки у 1954 році, на основі експонатів Полісся; зазначено доповнення музейних фондів новими знаряддями праці, речами з обстановки поліської селянської хати та народним одягом, поряд із експонатами народного мистецтва та художнього промислу. У 1959 році зусиллями вченого побачила світ стаття “Новонабуті експонати музею” [10]. Вона присвячена поповненню фондів Українського державного музею етнографії та художнього промислу АН УРСР новими збірками.

Його заслуги та досвід у діяльності на ниві української етнографії та музейництва були високо оцінені. Це слугувало тому, що у 1960 році вченого призначено головним охоронцем фондів Музею етнографії та художнього промислу АН УРСР. Ця посада сприяла написанню путівника “Львівський державний музей етнографії та художнього промислу АН УРСР” [13]. В якій автор висвітлив історію створення музею; означив історичний принцип побудови його експозиції; описав фонди музею, їх поповнення, науково-дослідну та збирацьку роботу працівників Українського державного музею етнографії та художнього промислу АН УРСР [13, с. 9-10].

У 1964 році Данило Іванович у співавторстві з В. А. Маланчуком опублікували статтю “Вишивка в сучасному побуті” [16]. В якій висвітлюється значення народної художньої вишивки для української культури; автори означили виховну функцію української народної вишивки та закликали до її збереження. У висновку вчені вималювали майбутні перспективи розвитку художньої вишивки [16, с. 45].

Музейна практика Данило Фіґоль проявилась в активній участі у наукових конференціях. Помітною для етнографічної науки Галичини 50-х роках ХХ ст. була виїзна конференція, організована Музеєм етнографії та художнього промислу АН УРСР спільно з Бориславським Міським Комітетом КП(б)У. Конференція проходила протягом 2-5 грудня 1960 року в м. Борислав у приміщені Палацу Культури нафтовиків на тему: “Здобутки народної культури в сучасний побут” [2, арк. 1]. У цій конференції взяли участь та виступили з доповідями науковці відділу етнографії Музею етнографії та художнього промислу АН УРСР - К. І. Матейко, Д. І. Фіґоль, Р. П. Гарасимчук, М. П. Ковальський, С. А. Макарчук, В. П. Васьків і У. Л. Рудницька [1, арк. 2]. Публікація “Здобутки народної культури - в сучасний побут” [17] написана у співавторстві з дослідницею Катериною Матейко на основі матеріалів конференції [1, арк. 2] та опублікована в 1962 році. Дослідники довели актуальність та значимість виїзних наукових конференцій для поступу української етнологічної науки у ХХ ст. [17, с. 234-235]. Не дивлячись на значимість даної конференції вчені висвітлили зміст доповідей лише деяких її учасників: Р. Гарасимчука, Д. Фіґоля, В. Васьківа, К. Матейко й С. Макарчука [17, с. 234].

Протягом 7-8 грудня 1964 році у Львові проходила наукова конференція, присвячена двадцять п'ятій річниці возз'єднання Західноукраїнських земель з УРСР. Темою конференції була “Народна культура західних областей України за роки радянської влади” [15]. На ній вчений виступив з доповіддю “Український державний музей етнографії та художнього промислу АН УРСР - важливий центр дослідження та популяризації культури і побуту українського народу” [15, с. 40]. У доповіді, науковець подав історію створення музею [1, арк. 1]; зупинився на науково- дослідній роботі музею в умовах різних історичних періодів (Австро-угорського та польського панування, Першої та Другої світових воєн, Радянського режиму); наголосив, що в “період австро-угорського та панського, себто польського панування, двом музеям було важко вести будь-яку роботу; висвітлив позитивні сторони науково-дослідної роботи, відзначивши внесок І. Франка та В. Гнатюка” [1, арк. 1], збільшення музейних збірок, встановлення нових контактів із музеями не тільки УРСР, а й з іншими республіками СРСР та початок систематичної науково-дослідної роботи над збірками; задекларував негативний вплив на роботу музею Першої світової війни; висвітлив головні теми наукової роботи працівників Музею етнографії та художнього промислу АН УРСР в 1950-х роках: “дослідження матеріальної й духовної культури українського народу та вивчення промисловості України” [1, арк. 3]; наголосив на колективній роботі львівських вчених над етнографічним нарисом “Українці”, “Історико-етнографічним Атласом” та “Нарисом з історії українського народного та прикладного мистецтва” [1, арк. 8-10].

Важливою сферою музейної діяльності Данила Івановича в Музеї етнографії та художнього промислу у Львові було проведення консультаційної роботи. Завдяки цьому, він взяв участь в УІІ міжнародному конгресі антропологічних та етнографічних наук [2; 4], організованому вченими Москви, Ленінграда, Києва та Львова в 1964 році. На ній етнолог виголосив доповідь про “Методику наукової пропаганди в культурно- масовій та науково-освітній роботі музеїв” [2, арк. 102], яка отримала схвальну оцінку та була опублікована в Москві [6].

Данило Іванович Фіґоль за час роботи в Музеї етнографії та художнього промислу АН УРСР опублікував чимало наукових праць, які трактують становлення музейної справи в радянський період. Червоною ниткою його публікацій із музейництва, було висвітлення етнографічний збірок та колекцій Державного етнографічного музею АН УРСР у Львові. Не дивлячись на важкі умови праці, постійні репресії, заборони на дослідження етнографічних тем, він залишився вченим, який вважав, що збереження, поповнення й розширення етнографічних музейних колекцій одна із важливих частин діяльності українського етнографа. Його заслуги в музейній діяльності надзвичайно актуальні для з' ясування та розуміння наукової ролі й місця, яку відігравав Музеї етнографії та художнього промислу АН УРСР у Львові для поступу української етнографічної науки, не зважаючи на те, що Данило Фіґоль, діяв відповідно до побажань радянської ідеології.

Список використаних джерел

1. Архів Інституту народознавства НАН України. - Ф.1. - Оп.2. - Спр. 146. - Фіґоль Д. І. Український державний музей етнографії та художнього промислу АН УРСР - важливий центр дослідження та популяризації культури і побуту українського народу. - 10 арк.

2. Там само. - Оп.3. - Спр. 61. - Особова справа Данила Фіґоля.

3. Волошин М. М. Любов Суха - дослідниця народних промислів українців Східних Карпат (до 25-ліття з дня смерті) / Мар'яна Волошин // Галичина. Науковий і культурно- проствітній краєзнавчий часопис. - 2013. - Ч.22-23. - С. 514-522.

4. Волошин М. М. Етнографічна тематика в науковій практиці Данила Фіґоля / Мар' яна Волошин // Народознавчі зошити. Серія історична. - 2014. - № 2. - С. 350-360.

5. Гілевич І. Мустафа Козакевич - дослідник традиційної культури українців Полісся та Волині / Ігор Гілевич // Народознавчі зошити. - 2008. - № 3-4. - С. 215-227.

6. Горинь Г. Катерина Матейко штрих до творчого портрету на відстані часу / Г. Горинь, О. Никорак // Народознавчі зошити. - 2000. - № 6. - С. 1102-1113.

7. Грицюк І. Життєвий шлях і наукова діяльність Савини Сидорович / І. Грицюк // Народознавчі зошити. - 1999. - № 6. - С. 911-920.

8. Гудак В. Незабутні враження / Василь Гудак

// Народознавчі зошити. - 2011. - № 4. - С. 608-609.

9. Зінич В. Т. Українські вчені до VH міжнародному конгресі антропологічних та етнографічних наук / В. Зінич // Народна творчість та етнографія. - 1964. - № 1. - С. 101-103.

10. Кирчів Р., Павлюк С. Унікальне дослідження і його автор (вступна стаття) // Гарасимчук Р. Народні танці Карпат / Роман Гарасимчук. - Львів: Інститут народознавства НАН України, 2008. - С. 5-28.

11. Макарчук С. А. Етнографи Українського державного музею етнографії та художнього промислу у Львові: 1959-1965 рр. / Степан Макарчук // Народознавчі зошити. Серія історична. - 2014. - № 2. - С. 301-309.

12. Маковецька Х. Той, хто “працював з серцем”

/ Х. Маковецька // Народознавчі зошити. - 2000. - № 6. - С. 1117¬1127.

13. Моздир М. Такою її пам'ятаю / Микола Модзир

// Народознавчі зошити. - 2011. - № 4. - С. 605.

14. Никорак О. Наукова спадщина Катерини Матейко в українському народознавстві (до 100-ліття від дня народження) / Олена Никорак // Народознавчі зошити. - 2011. - № 4. - С. 583.

15. Никорак О. Науковий доробок Катерини Матейко

/ О. Никорак // Народознавчі зошити. - 1996. - № 4. - С. 217-221.

16. Фиголь Д. И. Методика научной пропаганды в культурно¬массовой и научно-просветительной работе музеев (на опыте Украинского государственного музея этнографии и художественного промысла во Львове). - Москва, 1964.

17. Фиголь Д. И. Украинский государственный музей

этнографии и художественного промысла АН УССР. - Львов. - Брно. Этнография. І, 1959.

18. Фіґоль Д., Васьків В. Мистецтво китайських друзів / Данило Фіґоль, В. Васьків // Радянська культура. - 1959. - 12 листопада. - С. 4.

19. Фіґоль Д. І. Український державний музей етнографії та художнього промислу // Людвик Кунз. Этнографические музеи в государствах Средней и Восточной Европы. Каталог. - Брно, 1958. - С. 211.

20. Фіґоль Д. І. До історії побуту робітників Львова в кінці ХІХ - на початку ХХ ст. / Данило Фіґоль // Матеріали з етнографії та мистецтвознавства. - Київ, 1959. - Вип. IV. - С. 13-23.

21. Фіґоль Д. І. Каталог міжобласної художньої виставки, присвяченої 25-річчю возз'єднання українського народу в єдиній Українській Радянській Державі. - Львів, 1967. - 156 с.

22. Фіґоль Д. І. Львівський музей етнографії та художнього промислу АН УРСР: Путівник (на укр., рос. і англ. мовах). - Львів: Каменяр, 1968. - 22 с.

23. Фіґоль Д. І. Новонабуті експонати музею / Данило Фіґоль // Матеріали з етнографії та мистецтвознавства. - Київ, 1959. - Вип. IV. - С. 140-141.

24. Фіґоль Д. І. Українська народна дитяча іграшка / Данило Фіґоль // Довідник по фондах Українського державного музею етнографії та художнього промислу АН УРСР. - Київ, 1956. - Вип. І. - С. 68-80.

25. Фіґоль Д. І. Український державний музей етнографії та художнього промислу - важливий центр дослідження та популяризації культури й побуту українського народу / Данило Фіґоль // Тези доповідей наукової конференції, присвяченої 25-ій річниці возз'єднання Західноукраїнських земель з УРСР: “Народна культура західних областей України за роки радянської влади”. (7-8 грудня 1964 р.). - Львів, 1964. - С. 40.

26. Фіґоль Д. І., Маланчук В. А. Вишивка в сучасному побуті / Данило Фіґоль // Народна творчість та етнографія. - Київ, 1964.

- № 3. - С. 43-45.

27. Фіґоль Д. І., Козакевич М. З., Рожанківський В. Ф. Поповнення фондів Українського державного музею етнографії та художнього промислу АН УРСР / Данило Фіґоль, Мустафа Козакевич // Матеріали з етнографії та художнього промислу. - Київ, 1957. - Вип. ІІІ. - С. 177-178.

28. Фіґоль Д. І., Матейко К. І. Здобутки народної культури - в сучасний побут / Данило Фіґоль, Катерина Матейко // Матеріали з етнографії та мистецтвознавства. - Київ, 1962. - Вип. VII-VIII. - С. 233-235.

29. Фіґоль Д. І., Суха Л. М., Козакевич М. З., Матейко К. І., Ломова М. І. Деякі особливості сучасного побуту українців Полісся (за матеріалами експедиції 1953 р.) / Д. І. Фіґоль, Л. М. Суха, М. З. Козакевич, К. І. Матейко та М. І. Ломова // Матеріали з етнографії та художнього промислу. - Київ, 1956. - Вип. ІІ. - С. 48-59.

30. Фіґоль Р. Д. Данило Фіґоль (до 80-річчя від дня народження і 20-річчя від дня смерті) / Роман Фіґоль // Аромат Євшан-зілля: до 20-ліття національної революції 1988-1991. - Київ: Стилос, 2008. - С. 247-248.

31. Фіґоль Р. Д. Данило Фіґоль (до 100-ліття з дня народження) / Роман Фіґоль // Мистецтвознавство'07. - Львів. - № 2. - С. 143-148.

References

1. Arkhiv Instytutu narodoznavstva NAN Ukrainy. - F. 1. - Op. 2.

- Spr. 146. - Figol D.I. Ukrainskyi derzhavnyi muzei etnografii ta hudozhnoho promyslu AN URSR - vazhlyvyi centr doslidzhennia ta populiaryzatsii kultury i pobutu. - 10 ark.

2. Tam samo. - Op. 3. - Spr. 61. - Osobova sprava D.Figolia.

3. Voloshyn M.M. Liubov Sukha - doslidnytsia narodnykh promysliv ukraintsiv Skhidnykh Karpat / Mariana Voloshyn // Halychyna. Naukovyi ta kulturno-prosvitnii chasopys. - 2013. - Ch.22-23. - S. 514-522.

4. Voloshyn M.M. Etnografichna tematyka v naukovii praktytsi Danyla Figolia / Mariana Voloshyn // Narodoznavchi zoshyty. Seria istorychna. - 2014. - № 2. - S. 350-360.

5. Hilevych I. Mustafa Kozakevych - doslidnyk tradyciinoi kultury ukrayintsiv Polissia ta Volyni / Igor Hilevych // Narodoznavchi zoshyty. - 2008. - № 3-4. - S. 215-227.

6. Horyn H. Kateryna Mateiko shtrykh do tvorchoho portretu na vidstani chasu / H.Horyn // Narodoznavchi zoshyty. - 2000. - № 6. - S. 1102-1113.

7. Hrytiuk I. Zhyttievyi shliakh i naukova diialnist Savyny Sydorovych / I.Hrytsiuk // Narodoznavchi zoshyty. - 1999. - № 6. - S. 911-920.

8. Hudak V. Nezabutni vrazhennia / Vasyl Hudak

// Narodoznavchi zoshyty. - 2011. - № 4. - S. 608-609.

9. Zinych V.T. Ukrainski vcheni na VII kongresi antropolohichnykh ta etnografichnykh nauk / Zinych V. // Narodna tvorchist ta etnografiia. - 1964. - № 1. - S. 101-103.

10. Kyrchiv R., Pavliuk S. Unikalne doslidzhennia i yoho avtor (vstupna stattia) // Harasymchuk R. Narodni tanci Karpat / Roman Harasymchuk. - Lviv: Instytut Narodoznavstva NAN Ukrainy, 2008. - S. 5-28.

11. Makarchyk S.A. Etnografy Ukrainskoho derzhavnoho muzeiu etnografii ta hudozhnoho promyslu u Lvovi: 1959-1965 rr. / Stepan Makarchuk // Narodoznavchi zoshyty. Seria istorychna. - 2014. - № 2.

- S. 301-309.

12. Makovetska Kh. Toi, khto “praciuvav z sercem” / Kh.Makovetska // Narodoznavchi zoshyty. - 2000. - № 6. - S. 1117¬1127.

13. Mozdyr M. Takoiu yi pamiataiu / M.Mozdyr // Narodoznavchi zoshyty. - 2011. - № 4. - S. 605.

14. Nukorak O. Naukovyi dorobok Kateryny Mateiko / O.Nykorak // Narodoznavchi zoshyty. - 1996. - № 4. - S. 217-221.

15. Nukorak O. Naukova spadshchuna Kateryny Mateiko v ukrainskomu narodoznavstvi (do 100-littia vid dnia narodzhennia) / O.Nykorak // Narodoznavchi zoshyty. - 2011. - № 4. - S. 583.

16. Figol D.I. Metodyka nauchnoi propagandy v kylturno- massovoi u nauchno-prosvetytelnoi roboty muzeev (na opite Ukrainskoho hosudarstvennoho muzeia etnografii u hudozhnoho promysla vo Lvove). - Moskwa, 1964.

17. Figol D.I. Ukrainskyi gosudarstvennyi muzei etnografii u hudozhnoho promyisla AN USSR. - Lvov. - Bruno. - Etnografiia. I, 1959.

18. Figol D.I., Vaskiv V. Mystectvo kytaiskykh druziv / Danylo Figol // Radianska kultura. - 1959. - 12 lystopada. - S. 4.

19. Figol D.I. Ukrainskyi derzhavnyi muzei etnografii ta hudozhnoho promislu AN URSR / D.Figol // L.Kunz. Yetnograficheskyie muzei v hosudarstvakh Seredniei u Vostochnoi Yevropy. Katalog. - Bruno, 1958. - S. 211.

20. Figol D.I. Do istorii pobutu robitnykiv Lvova v kin. XIX - na poch. XX st. / D.Figol // Materialy z etnografii ta mystectvoznavstva. - Kyiv, 1959. - Vyp. IV. - S. 13-23.

21. Figol D.I. Katalog mizhoblasnogoi khudozhnoi vystavky, prysviachena 25-richchiu vozziednannia ukrainskoho narody v yedynii Ukrainskii Radianskii Derzhavi. - Lviv, 1967. - 156 s.

22. Figol D.I. Lvivskyi muzei etnografii ta hudozhnoho promyslu AN URSR: Putivnyk (na ukr. ta ros. movakh). - Lviv: Kameniar, 1968. - 22 s.

23. Figol D.I. Novonabuti exponaty muzeiu / Danylo Figol // Materialy z etnografii ta mystectvoznavstva. - Kuiv, 1959. - Vyp. IV. - S. 140-141.

24. Figol D.I. Ukrainska narodna dytiacha ihrashka / Danylo Figol // Dovidnyk po fondakh Ukrainskoho derzhavnoho muzeiu etnografii ta hudozhnoho promyslu AN URSR. - Kyiv, 1956. - Vyp. I. - S. 68-80.

25. Figol D.I. Ukrainskyi derzhavnyi muzei etnografii ta hudozhnoho promyslu AN URSR - vazhlyvyi centr doslidzhennia ta populiaryzastii kultury i pobuty ukrainskoho narodu / Danylo Figol // Tezy dopovidei naukovoi konferencii, prysviachenoi 25-ii richnysti vozziednannia Zakhidnoukrainskykh zemel z URSR: “Narodna kultura zahidnykh oblastei Ukrainy za roky radianskoi vlady”. (7-8 grudnia 1964 r.). - Lviv, 1964. - S. 40.

26. Figol D.I., Malanchuk V.A. Vyshyvka v suchasnomu pobuti // D.Figol, V.Malanchuk // Narodna tvorchist ta etnografiya. - Kyiv, 1964. - № 3. - S. 43-45.

27. Figol D.I., Kozakevych M.Z., Rozhnkivskyi V.F. Popovnennia fondiv Ukrayinskoho derzhavnoho muzeiu etnografii ta hudozhnoho promyslu AN URSR / D.Figol, M.Kozakevych, V.Rozhankivskyi // Materialy z etnografii ta hudozhnoho promyslu. - Kyiv, 1957. - Vyp. III. - S. 177-178.

28. Figol D.I., Mateiko K.I. Zdobutky narodnoi kultury - v suchasnyi pobut / D.Figol, K.Mateiko // Materialy z etnografii ta hudozhnoho promyslu. - Kyiv, 1957. - Vyp. VII-VIII. - S. 233-235.

29. Figol D.I., Sukha L.M., Kozakevych M.Z., Mateiko K.I., Lomova M.I. Deiaki osoblyvosti suchasnoho pobutu ukrainciv Polissia (za materialamy ekspedytsii 1953 r.) / D.Figol, L.Sukha, K.Mateiko, M.Kozakevych, M.Lomova // Materialy z etnografii ta hudozhoho promyslu. - Kyiv, 1956. - Vyp. II. - S. 48-59.

30. Figol R.D. Danylo Figol (do 80-richchia vid dnia narodzhennia i 20-richchia vid dnia smerti) / R.Figol // Aromat Yevshan zillia: do 20-littia natsionalnoi revoliutsii 1988-1991. - Kyiv: Stylos, 2008. - S. 247-248.

31. Figol R.D. Danylo Figol Do 100-littia vid dnia narodzhennia / R.Figol // Mystectvoznavstvo'07. - Lviv. - № 2. - S. 143-148.

Размещено на Allbest.ru