Еволюція основних напрямків міжкультурної двосторонньої співпраці як чинника відродження і розвитку культури етноменшин: тенденції 1990-2000-років

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Еволюція основних напрямків міжкультурної двосторонньої співпраці як чинника відродження і розвитку культури етноменшин: тенденції 1990-2000-років

Пекарчук В.М.

На основі архівних, статистичних матеріалів, аналітичних напрацювань попередників розглянуто роль міждержавних культурних зв 'язків у відродженні і розвитку культури етноменшин і на цій основі активізації етнічної ідентифікації, забезпечення гармонізації міжетнічних стосунків. Наукова література яка включає проблему культурної спадщини українського народу лише почасти розглядає проблему зовнішньополітичних і внутрішньополітичних чинників відродження та розвитку культури етноменшин. міждержавний етноменшина транскордонна співпраця

Розкрито особливості справи повернення культурних цінностей, культурних обмінів, розвитку транскордонної співпраці. Досліджувані проблеми аналізувалися під кутом зору їх сприянню дослідженню політичного порозуміння і налагодження плідних контактів у сферах життєдіяльності етносів.

Ключові слова: етнічні меншини, держава, культурні зв 'язки, відродження, договір, зовнішня політика, культура, добросусідство.

В 1990-2000-і роки розширювалися напрямки міжкультурного двостороннього співробітництва. Починаючи з 1991 р., спостерігалося підвищення активності в сфері організації різноманітних фестивалів в Україні, кількість яких зросла від одного в 1991 р. до восьми у 1999 р. [9, с. 10]. Ставали традиційними щорічні фестивалі польської культури в Житомирі, Києві, Львові, фестивалі польського фольклору, діяло більше сотні аматорських художніх колективів, ансамблів, хорових капел. Великою популярністю користувався польський фольклорний ансамбль “Яскуклки” при київському товаристві “Згода” та колектив “Поліські соколи” при “Спілці поляків Житомирщини”, а також інші аматорські колективи [12, с. 99]. Серед проведених фестивальних заходів можна виокремити такі групи: фольклорні, пов'язані із святкуванням Днів визначних особистостей, дитячі та молодіжні, музичні, церковні, народних колективів, старовинної й камерної музики та фестивалі національних культур. Починаючи з 1990-х років спостерігається підвищення активності в сфері організації різноманітних фестивалів в Україні, кількість яких зросла від одного 1991 р. до десяти на початку ХХІ ст.

Між Україною і Польщею зберігалася традиційність у проведенні Днів культури, гастролей, виставок та фестивалів. Найбільш активну участь у гастрольній діяльності брали колективи із західних областей України та столиці. Центрами, які постійно приймали польські колективи, стали Львів та Київ. Виставкова діяльність мала найбільш сталий характер, порівняно з іншими видами культурної співпраці України та Польщі. Проведення книжкових та фотовиставок, документальне відображення окремих фактів історії сусіднього народу стало однією з пріоритетних ланок співпраці у з'ясуванні спорідненості двох культур і знайденні спільних шляхів у вирішенні проблемних питань. Серед основних напрямів пожвавлення взаємин були: розбудова інфраструктури інформаційної мережі України та Польщі щодо відомостей про культуру сусіднього народу, удосконалення механізмів здійснення культурної співпраці, з особливою увагою до гастрольної та театральної діяльності, розширення території та кількісного складу учасників культурного діалогу України та Польщі. Ставали традиційними пісенні фестивалі. Гурт “Поліські соколи” з Житомира, який удостоєний звання народного хору України, протягом 1992-1997 рр. дав 500 концертів в Україні та Польщі. Польський народний театр зі Львова виїздив з гастролями до осередків в Україні, а також до Польщі, Білорусі, Литви, Німеччини, Великобританії [3, с. 25].

Проводилися спільні міжнародні фестивалі. У 2004 р. театральні колективи з Росії, Польщі, Молдови разом із українськими провели в Одесі І Міжнародний фестиваль “Інтертеатр”. Водночас на сценах київських театрів проходили прем' єри п'єс польських авторів. Активною була гастрольна діяльність театральних колективів обох країн. До перспективних форм контактів належало документальне кіно та стрічки на спільну історичну тематику. Значне місце в українсько- польській співпраці в галузі кінематографу та театрального мистецтва займало проведення різноманітних театральних та кінофестивалів. У фестивалі грецької культури 2003 р. брали участь 130 греків з Греції, США, Кіпру, Німеччини. Серед них: заступник Міністра закордонних справ Греції Я. Магріотіс, президент Все світської Ради греків зарубіжжя А. Афенс, голова Міжпартійного Комітету з питань греків діаспори парламенту Греції Г. Ніотіс, голова “Товариства друзів греків зарубіжжя” А. Дудос, посол Греції в Україні, Генеральний консул Греції в Маріуполі, консул Греції в Одесі, представники місцевих органів державної влади, засобів масової інформації.

Рік Польщі в Україні (2004 р.) відкрився Фестивалем польського мистецтва в Україні в приміщенні Національного театру опери і балету ім. Т. Г. Шевченка. На відкритті були присутні президенти України та Республіки Польща. В рамках Фестивалю польського мистецтва відбулося понад 30 культурно-мистецьких акцій, серед яких: виставка польських живописців Доба романтизму (виставкова зала Національної спілки художників України, березень-квітень), виставка графіки Бруно Шульца (Київ), фортепіанний концерт та майстер-класи польського композитора та виконавця З.Краузе в рамках Фестивалю “Два дні і дві ночі” (квітень, м. Одеса) відкриття пам'ятника видатному польському поету Адаму Міцкевичу в Одесі (вересень), V Фестиваль польської культури в Україні (вересень- жовтень, Київ, Луцьк, Одеса, Харків, Донецьк, Львів, Хмельницький).

Відкриття Року України в Польщі відбулося у 2005 р. Великому Театрі Національної Опери у Варшаві концертом української симфонічної музики. Програма культурних заходів містила понад 50 заходів: концерти, театральні вистави, кінопокази, фестивалі та тощо.

Однією з найбільш дієвих та перспективних форм добросусідських відносин були гастролі професійних та самодіяльних творчих колективів обох країн. Так, на гастролях у Польщі в 2001 р. побувала заслужена капела бандуристів “Кобзар” із Тернопільської області, народний артист України, професор Київської консерваторії Б. Которович, самодіяльний хор “Надбужжя” Сокальського району Львівської області, ансамбль бандуристів Самбірської дитячої музичної школи “Писанка” та фольклорний ансамбль “Колосочки” [10].

В Україні з року в рік зростала кількість та якість культурно-просвітницьких заходів, які проводилися національно-культурними товариствами. Аматорські колективи меншин Житомирської області брали участь у щорічному огляді художньої самодіяльності районів і міст. В 2003 р. у Бердичеві відбулися IV Дні польської культури, в яких взяли участь колективи художньої самодіяльності Білорусі, Молдови і Республіки Польща. 10 тис. учасників та глядачів зібралися на свято. У смт. Довбиш Барановського району відбувся фестиваль “Маріїні пісні”, в якому брали участь колективи духовного співу з Хмельницької, Вінницької та Київської областей [11, с. 107].

Угорці Виноградівського району Закарпаття брали участь у проведенні Днів сіл, селищ, Днів міста Виноградів, районних, обласних концертах і фестивалях, творчих звітах, представляли Україну на міжнародних заходах.

В Україні практично регулярно проводились освітньо-виховні та інформаційно-просвітницькі заходи до ювілейних дат. Вони проходили на базі закладів освіти, науки, культури, бібліотек, музеїв. Співорганізаторами їх виступали Міністерство культури і туризму України, громадські організації. В 2009 р. у рамках відзначення 200-річчя від дня народження Юліуша Словацького проводились: українсько-польські літературно-мистецькі зустрічі “Діалог двох культур”, наукова конференція “Словацький знаний і незнаний”, наукова конференція літераторів, конференція наукових співробітників музеїв України та Республіки Польща, презентація творів і книг польських та українських письменників, українсько-польський художній пленер, міжнародний фотопленер, урочисте богослужіння, свято вулиці Словацького, концерт “День народження Юліуша”, покладання квітів та могилу матері поета Саломеї Словацької та до пам'ятника Тарасу Шевченку, урочисте відкриття та освячення пам'ятної таблички на колишньому костелі Кременецького ліцею, Міжнародний фотопленер, організований Національним Музеєм Землі Перемишлянської у Перемишлі [5, арк. 5].

У 2009 р. в Україні вперше на загальнонаціональному рівні відбулося святкування Днів Європейської Спадщини. В її межах в Україні, окрім традиційних заходів - відкриття для відвідування пам'ятників та будівель, які були закриті, екскурсій, виставок, концертів та інших акцій - у Закарпатті пройшов комплексний Міжнародний культурно- мистецький та навчальний проект “Україна - країна замків та фортець”. Дні Європейської Спадщини стали спільною акцією Ради Європи та Європейської Комісії, покликаною привернути увагу до культурної спадщини та її ролі у розвитку сучасного суспільства. В межах цього проекту відкривалися для відвідувачів історичні монументи та будівлі, зазвичай закриті для публіки. Культурно-мистецькі акції демонстрували місцеві традиції та промисли, архітектуру і витвори мистецтва, але головна мета - знайти шлях до єдності та гармонії через різноманіття мови та культури. Цілі Днів: підвищувати поінформованість мешканців

європейських країн щодо багатства і культурного розмаїття Європи; створити атмосферу поціновування різнобарвної мозаїки європейських культур; протидіяти расизму та ксенофобії та підтримувати толерантність; інформувати суспільство та уряд про необхідність захисту культурної спадщини перед новими загрозами; заохочувати Європу протистояти соціальним, політичним та економічним викликам [6, арк. 7].

Дні національних культур в Україні проводились відповідно постанов Кабінету Міністрів України. У постанові “Про проведення Днів кримськотатарської культури у м. Києві” (1993 р.) зазначалося: “Дні проводяться з метою відродження і збереження культури і мистецтва кримських татар, показу народам України фольклору, традицій і зразків прикладного мистецтва і етнографії кримськотатарського народу” [7, арк. 47]. 1994 р. в Україні відзначалися Дні єврейської культури, присвячені 135-річчю від дня народження Шолом-Алейхема. Мінкультури підтримало ініціативу Єврейської ради України [8, арк. 67]. Демократична спілка угорців України спільно з Національним університетом “Києво-Могилянська академія” провела ряд культурних заходів у рамках “Угорських днів в Україні - 2008”. Стартувала ця естафета у Львові, де відбулася зустріч з угорською діаспорою міста і концерт українських музикантів угорського походження. Офіційне відкриття Днів у Києві відбулося в національному університеті “Києво-Могилянська академія”. Президент Угорської Республіки Л. Шойом поклав вінки до пам'ятника проходженню угорських племен біля Києва, що неподалік від Аскольдової могили у столиці [4]. Україною у цій царині розроблено державну програму “Повернуті імена”, розпочато видання бюлетеня “Повернення культурного надбання України: проблеми, завдання, перспективи”, проведено ряд науково-практичних конференцій, “круглих столів”, видано чимало друкованих публікацій. З боку польської сторони передано Україні архів товариства “Просвіта”. Водночас мала місце тривалість та повільність процесу реституції. Для вирішення відповідних питань видається доцільним полегшити доступ до фондів і колекцій, інформації про них за рахунок сучасних інформаційних технологій.

На основі міжнародних домовленостей Україна протягом 1990-х років організовувала в зарубіжних країнах культурно-мистецькі фестивалі, образотворчі виставки, гастролі професійних колективів

представників різних етносів країни. На відродження багатонаціональної традиції та культури були направлені ініціативи польського етнографа З. Ковальського. Ними були започатковані “Буковинські зустрічі”. Під час цього заходу всі етнічні групи Буковини мали можливість зустрітися на фольклорному фестивалі, презентувати свої звичаї, пісні й танці. Зустрічалися люди, які розмовляли різними мовами, проте мали багато спільних культурних елементів. У 2009 р. в Ястров'ю неподалік Піли (Польща) вже вкотре відбувся ХХ Міжнародний фольклорний фестиваль “Буковинські зустрічі”, названий “визначним фестивалем в Європі”, на якому представлені всі етнічні спільноти Буковини. Цей фестиваль набув європейського значення через те, що друга його частина відбулася в південній Буковині (Румунія), потім у буковинських Секлєрів (Угорщина), наступний етап проходив у Словаччині і закінчився в Чернівцях [1, с. 25]. Важливу і яскраву сторінку в українсько-польське порозуміння впивала широкомасштабна програма року Польщі в Україні, яким був 2004 р. Його візитівкою стала активна участь польського президента А. Кваснєвського в урегулюванні політичної кризи в Україні, викликаної спробою сфальсифікувати президентські вибори. Право українського народу на вільний вибір підтримали також видатний польський політик Л. Валенса, чимало депутатів сейму, пересічних поляків. Важливе значення для задоволення культурних потреб поляків в Україні мали заходи по інтеграції України в європейські та трансатлантичні структури.

Німецькі національно-культурні товариства Закарпаття одержували допомогу на проведення щорічних свят народного мистецтва, організацію виставок, проведення ювілеїв відомих діячів культури, участь у фестивалях німців в Угорщині.

Усі меншини, що проживали у Чернівецькій області, відчували до себе увагу з боку своєї історичної вітчизни. Польща надавала допомогу в поповненні бібліотечного фонду підручниками і художньою літературою. За допомогою історичною батьківщини румунською меншиною проводилися національні свята, видавався дитячий журнал “Фагурел”, науковий журнал “Голос Буковини”, книги науковців, поетів-румунів.

При проведенні Днів культури Польщі в Україні проводилася низка різножанрових заходів. Зокрема, в 1995 р. представництво кіноклубів ADF (Варшава) в кінотеатрі “Україна” провела фотовиставку “Обличчя кіно”. Відбувалося виконання авторських пісень на сцені театру “Золоті ворота”. У малому залі кінотеатру “Київська Русь” виступав І. Цембжинський. Молоді таланти з Польщі взяли участь у Міжнародному конкурсі юних піаністів імені В. Горовіца (Київ), пісенному конкурсі “Соловейко долі”, Міжнародному фестивалі творчості дітей та молоді “Колиска миру” (Чернівці). Крім того, проходив третій фестиваль “Дні молоді Кракова у Львові”, організований Львівським центром творчості дітей та юнацтва Галичини та Краківським центром молоді ім. д-ра Йордана. У світі взяли участь три дитячі колективи: вокальний ансамбль “Малі слов'янки” Борислави-Марії Франсус, ансамбль “Ямаес” Яцека Павського, Краківський дитячий хор під керівництвом Мар'яна Кожонека. Музичний фестиваль, присвячений 185-річчю з дня народження композитора Ф.Шопена, відбувся у Запоріжжі. В рамках фестивалю відбувалась теоретична конференція “Творчість Фредеріка Шопена та мистецтво епохи романтизму”; конкурс на краще виконання фортепіанних творів Ф. Шопена; концерт-зустріч з президентом

Всеукраїнської асоціації піаністів-викладачів, доцентом Харківського інституту мистецтв І. Казимировою. Втретє проводився обласний польський фестиваль “Теньга Полісся-95”. В залі Спілки композиторів України проходив концерт камерного Регамей- ансамблю з Польщі. У костьолі Святого Олександра виступив польський органіст Марек Топоровські. Польські митці А. Романтовський, К. Колбергер виступали у Львівському театрі “Воскресіння” з виставою А. Осацької “Апетит на черешні”. Польський художник-авангардист Е. Красінський демонстрував виставку у Луцькому обласному краєзнавчому музеї. Е. Новосєльський - теоретик мистецтв, професор Краківської художньої академії - представив 44 роботи (Київ). Вихованці Будинку молоді у Кракові виставляли твори комп' ютерної графіки. У відкритті в с. Тимошівці Кам'янського району Черкаської обл. музейної кімнати видатного польського композитора і піаніста Кароля Шимановського, взяли участь племінниця К. Домбровська, бібліограф Т. Хельман, доктор історії музикології Варшавського університету Е. Хельман, професор Музичної академії з Катовіце Л. Сікорська- Войтеха. У Першому Міжнародному студентському фестивалі “Пролог” одним з лауреатів у конкурсі документальних анімаційних та відеофільмів стала стрічка “Можливо, це те, про що я молю Бога” (Ф. Пен, Польська Національна школа кіно, телебачення і театру) [2, арк. 30-33].

В 1995 р. у ході місячника “Дні угорської культури Закарпаття-95” проводилися: вечір камерної музики “Старовинна та нова угорська музика”; виступи популярного інструментального дуету з Будапешта у складі А. Боніславського, Т. Рудницької та театру “Незалежна сцена”; IV Міжнародний етномузикологічний симпозіум; Фестиваль камерної музики закарпатських виконавців. Юні таланти з Угорщини були серед учасників І Міжнародного дитячого музичного фестивалю “У галицькому колі” (Львів). В 1995 р. в Луцьку пройшов другий Міжнародний фестиваль “Поліське літо з фольклором”, що стало святом народного танцювального мистецтва [2, арк. 20-21].

У літературно-мистецькому Шевченківському святі “В сім'ї вольній, новій”, що проходило в Угорщині, взяли участь письменники, художники, артисти Угорщини. Художники Угорщини взяли участь у виставці графічних робіт “Погляд зі Сходу - погляд із Заходу”. У Трускавці відбулась демонстрація майстерності у скульптурі. У Львівському музеї історії релігії пройшов науково-практичний семінар директорів музеїв України. В його роботі взяли участь фахівці з проблем сакрального мистецтва Угорщини, зокрема Ласо Пушкаш. Посольство Угорщини в Україні спільно з Спілкою кінематографістів України провели

Дні угорського кіно, приурочені річниці революції 1848 р. У Львівському кінотеатрі “Київ” пройшов “Фестиваль сучасного кіно Угорщини”, організований львівським кіноклубом “Кур'єр Х музи”. Демонструвались фільми Пала Ердеша “Світлочутлива історія”, Яноша Жамбояї “Історія Єви Ковач”, Шандора Шари “Стражі”, Антраша Мелеша “Нічия земля”, Яноша Саса “Войцех”. Оркестр Закарпатського обласного музично-драматичного театру взяв участь у барвистому фестивалі мистецтв країн Середньої та Східної Європи у м. Бекешчаба. Тернопільський дитячий хоровий колектив “Зорника”, лауреат Всеукраїнського конкурсу ім. М. Леонтовича взяв участь у Європейському молодіжному музичному фестивалі у Будапешті. Берегівський дитячий театр “До-мі-соль-ка” виступав у Будапешті. Ужгородський художник, член Закарпатської обласної спілки художників України Й. Черній (вчетверте) виставляв експозицію з 70 картин в Будапешті. Роботи автора представлялись в одній з найпрестижніших галерей Будапешта - імені Чонтварі, поряд з полотнами провідних угорських художників. На V Міжнародному фестивалі візуальних мистецтв у Дєрі (Угорщина) представлялась документальна стрічка (відеофільм) І.Кравчишина “Покинута кав'ярня” [2, арк. 23-30].

Національними товариствами греків України організовувалися святкування Днів незалежності Греції (25 березня) і Дні “Охі” (28 жовтня), фестивалі грецької культури. Проводилися святкові заходи з приводу 200-річчя грецького с. Бугас, фестиваль виконавців грецької пісні пам'яті Т. Каци, концерти для делегацій Греції та США, які брали участь у церемонії початку будівництва в Маріуполі за програмою Всесвітньої Ради греків зарубіжжя лікувально-діагностичного центру. Грецький ансамбль пісні і танцю “Сартанские самоцветы” з успіхом виступав на Днях грецької культури в Харкові.

Культурне співробітництво між Україною та Польщею було одним з факторів розвитку стратегічного партнерства. Важливим чинником такого партнерства стало проведення днів української культури в Польщі та польської в Україні, що з часом перетворилися на великий українсько-польський культурний проект. У приморських містах Польщі - Гданську, Гдині та Сопоті - з 5 по 14 вересня 2000 р. проходили Дні України, що вже стали традиційними. Польські глядачі мали змогу ознайомитися з виставками “Сучасний живопис України” і “Традиційне українське народне мистецтво”, подивитися виступи ансамблю

“Гайдамаки”, послухати солістів Одеського театру опери та балету Р.Зінкевича і Т.Шевченко у виставі Гданської опери “Травіата”. Організатори провели кілька конференцій і дружніх зустрічей, які викликали зацікавленість з обох сторін [11]. Найтривалішими за часом проведення заходами українсько-польської культурної співпраці був Рік України у Польщі та Рік Польщі в Україні, у рамках яки протягом року відбувалися різноманітні культурно-мистецькі події: концерти, театральні вистави, художні та музейні виставки, кіно покази, фольклорні фестивалі тощо. Істотним елементом цих культурних заходів була підтримка української діаспори та громадян України, які постійно проживають у Польщі, а також заходи, спрямовані на закріплення позитивного іміджу України в Польщі. Важливою складовою стратегічного партнерства двох сусідніх країн стало традиційне проведення Днів української культури в Польщі та польської - в Україні. На ґрунті культурного порозуміння формувалися відносини в різних сферах діяльності двох народів, що свідчило про необхідність їх подальшого проведення. У межах Днів культури проходили конференції, виставки, концерти, різні зустрічі тощо [13, с. 10].

В 1996 р. в Миколаєві були проведені “Дні культури німців Причорномор'я”, як визнання великої роботи серед місцевої німецької спільноти. У них взяли участь митці з Одеси, Херсона, Криму. Розпочалися заходи із заслуховування доповіді референта Німецького культурного Центру “Гете-інститут-Київ” д-ра Фредеріка Фрювірта. Співачка з Швейцарії У.Феррі та піаніст А. Ільїн дали концерт, виконали пісні німецькою та українською мовами, прозвучали твори німецьких і українських композиторів. Програму збагатив грою на фортепіано брат відомої миколаївської підпільниці М. Дукарт - Я. Дукарт. Вагомим доповненням стали виступи гостей. У ці дні виступали дитячий танцювальний колектив “Щасливе дитинство”, ансамбль “Аве, Марія”, херсонський “Дейч-клуб”, прозвучав чудовий німецький вокал у виконанні представників Сімферополя [14].

Отже, протягом досліджуваних років змінювалося міжкультурне двостороннє співробітництво. Велике значення у цьому процесі відігравали культурно- мистецькі фестивалі, роки (дні) культур, міждержавні програми, спільна виставкова діяльність.

Перспективними залишалися форми співробітництва у галузі кінематографа, театрального мистецтва.

Список використаних джерел

1. Антошкіна Л. Особливості буковинського пограниччя: історія культурного полілогу : монографія / Л. Антошкіна,

2. О. Гадинко, Г.Красовська, П.Сегеда, О.Сухомлинов; Бердян. ун-т менедж. і бізнесу, Бердян. культ.-освіт. т-во “Відродження”. - Донецьк : Ноулідж, Донец. від-ня, 2010. - 237 с.

3. Аналітичні довідки про культурне співробітництво з іншими країнами за 1995 р. // ЦДАВО Укр. - Ф. 5116. - Оп. 19. - Спр. 3332. - 47 арк.

4. Гажаман В. Задоволення етнокультурних потреб поляків в сучасній Україні / В.Гажаман // Польська культура в житті України. Історія. Сьогодення : матеріали II Міжнар. наук. конф., Київ, 6-9 листопада 1997 р. - К. : Голов. спец. ред. літ. мовами нац. меншин України, 2000. - С. 24-26.

5. Листування з міністерствами, відомствами, Урядом АР Крим, обласними держадміністраціями, зарубіжними, міжнародними та іншими організаціями з питань діяльності національно-культурних товариств, фондів, об'єднань. 5 травня - 29 червня 1993 р. // ЦДАВО Укр. - Ф.2. - Оп. 15. - Спр. 3628. - 276 арк.

6. Листування з міністерствами відомствами, Урядом АР Крим, обласними держадміністраціями, зарубіжними, міжнародними та іншими організаціями з питань діяльності національно-культурних товариств, фондів, об'єднань. 5 травня - 29 червня 1993 р. // ЦДАВО Укр. - Ф. 2. - Оп. 15. - Спр. 3629.

7. Лишко В. В. Українсько-польські зв' язки в галузі культури 1991-1999 рр. [Текст] : дис. ... канд. іст. наук : 07.00.01 / Лишко Вікторія Володимирівна; Національний педагогічний ун-т ім. М.П. Драгоманова. - К., 2002. - 224 арк.

8. Майна Н. Україна і Польща: від сентиментів до прагматизму [Електронний ресурс] / Н. Майна, О. Палій // Главред. - 2010. - 6 серпня. - Режим доступу : http://ua.glavred.info/print/articles/17048.prn

9. Міжнаціональні відносини і національні меншини України: стан, перспективи [Текст]. - К. : Голов. спец. ред. літ. мовами нац. меншин України, 2004. - 384 с.

10. Стрільчук Л.В., Стрільчук В.В. Інституційні складові українсько-польських гуманітарних взаємин і співробітництва : монографія / Л.В. Стрільчук, В.В. Стрільчук. - Луцьк : Волинські старожитності, 2013. - 258 с.

11. Тоценко Ж.М. Співпраця в галузі культури як складова українсько-польських гуманітарних відносин : автореф. дис. ... канд. істор. наук : спец. 26.00.01 - теорія й історія культури / Ж.М. Тоценко. - К., 2012. - 16 с.

Размещено на Allbest.ru