Світлотональний ритм як фактор формування художнього образу в реалістичному живописі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Світлотональний ритм як фактор формування художнього образу в реалістичному живописі

Горбатенко Людмила Павлівна

Анотація

УДК 7.75(045)

Світлотональний ритм як фактор формування художнього образу в реалістичному живописі

Аннотация

Светотональный ритм как фактор формирования художественного образа в реалистической живописи

Горбатенко Людмила Павловна, кандидат искусствоведения, доцент кафедры живописи Харьковской государственной академии дизайна и искусств.

В статье рассмотрено влияние светотонального ритма на формирование художественного образа. На основании светотонального анализа ряда известных произведений реалистической живописи выявлено четыре типа ритмической организации структуры палитры. Сделан краткий искусствоведческий анализ исследованных художественных живописных произведений с учётом полученных светлотных ритмических закономерностей. Продемонстрирована взаимосвязь полученных закономерностей с эмоционально-чувственной составляющей художественного образа и реализацией идейного замысла художественного произведения.

Ключевые слова: светотональный ритм, светлота, художественный образ, живопись.

Annotation

The light tonal rhythm as a factor of the formation of artistic image in realistic painting

Gorbatenko Liudmyla, PhD in Arts, associate professor, the painting chair, Kharkov state academy of design and arts.

The rhythmical regularities of light tonal structure of panel paintings have been researched by author in this article. The author's method of quantitative computer analysis of lightness relations in the image has been applied. The existence of regularities of the light tonal palette organization in realistic painting was demonstrated. The correlation between above-mentioned regularities and emotional component of the artistic image has been revealed by author. The procedure can be used in the art criticism analysis and during training the future artists and critics.

Key words: light tonal rhythm, lightness, image, painting.

Зміст статті

Необхідним компонентом будь якого зображення, тим більш художнього твору, є світло. Структура світлотональної палітри є базою для композиції живопису, де, з одного боку, вона виконує образотворчу функцію, тобто формує зображення, а з іншого - впливає на емоційно-чуттєве сприйняття художнього образу, виконуючи виразну функцію. М.М. Волков гадав, що світлотональна конструкція виконує функцію подачі сенсу, тому композиційне розташування світла на площині має неабияке значення у створенні художнього образу [3, 27]. Художній образ є комунікативною системою знаків, що реалізовують образотворче значення і виразні емоційні сенси. Відповідно, при проведенні мистецтвознавчого аналізу встановлюються взаємозв'язки між загальною сумарною світлотною тональністю картини, світлотними контрастами, структурними відношеннями світлотних елементів, їх композиційним розташуванням і глибинним герменевтичним прочитанням сенсів [1, 85]у образотворчому сюжеті, емоційною дією перелічених виразних засобів та інтегральним феноменом художнього образу.

Метою дослідження є розгляд впливу світлотональних ритмів організації структурі палітри творів станкового реалістичного живопису на формування художнього образу.

У дослідженні світлотональної структури палітри використано авторську методику, засновану на даних експериментальної психології про метрику сприйняття шкали світлових відтінків [2]і результатах практичної художньої діяльності відомих майстрів станкового реалістичного живопису, що залишили в спадок художній школі вербально сформульовані методичні вказівки з організації палітри. Згадана методика дозволяє провести об'єктивний інструментальний аналіз кількісних відношень основних світлотних плям у зображенні з використанням сучасних комп'ютерних технологій [4]. В результаті дослідження творів за допомогою цієї методики були виявлені ритмічні закономірності в структурній організації світлотональної палітри усіх вивчених зразків [5].

Співвідношення світлот основних композиційних плям обстежених картин практично постійно демонструє стійке дотримання закономірностей складної метричної організації світлотних відмінностей, які реалізуються або в рівних кроках цих відмінностей в порогах світлорозрізнення, або в метричному чергуванні цих кроків, або у відповідності цих кроків числовим закономірностям рядів Фібоначчі, Люка. При цьому, у світлотональній структурі творів виявлено чотири основні типи метричної організації рядів: 1 - рівномірний, 2 - що чергується, 3 - що складно чергується і 4 - що відповідає ряду Фібоначчі, Люка [6, 57]. Рівномірний метричний ряд характеризується однаковим порогом світлорозрізнення світлотних плям, виявлених у структурі художнього твору. У метричному ряду світлотні плями, що чергуються, відрізняються двома різними порогами, які повторюються з однаковою періодичністю. У тому ряду, що складно чергується, два пороги світлорозрізнення чергуються з різною періодичністю, а в ряду Фібоначчі або Люка інтервал до наступної світлотної плями дорівнює сумі інтервалів між двома попередніми плямами відповідно до еталонної шкали світлот.

Закономірна організація світлот впливає на встановлення внутрішньої динамічної рівноваги світлотних елементів композиції, що створюють базу для формування цілісного і гармонійного художнього образу, при тому різні типи організації світлот обумовлюють різний чуттєво-емоційний настрій, що формує у глядача відповідні емоційні стани, які обумовлюють адекватне сприйняття сюжету. Так, рівномірний тип організації світлотональної палітри формує стійку внутрішню рівновагу, створюючи статичний, спокійний, умиротворений емоційний стан. Для типів які чергуються та складно чергуються в організації світлотональної палітри виникає внутрішній діалог, що створює композиційний рух і викликає емоційну напругу. Організація світлотональної палітри відповідно до числових рядів Фібоначчі або Люка створює потужну внутрішню динаміку і сильну емоційну напругу, що викликає глибокі душевні переживання або високий духовний підйом при збереженні загальної цілісності і гармонійності твору.

Пропонується розглянути вплив світлотонального ритму на формування художнього образу на прикладах відомих творів станкового реалістичного живопису з експозиції Харківського художнього музею.

Українська народна картина "Портрет Осадчого Харька" роботи невідомого українського майстра XVIII століття. Картина носить умовний символічний характер. Присутня портретна подібність із зображенням козака Мамая: характерне округле обличчя з правильними дугами брів, прямим носом, традиційною формою вусів. У побудові композиції зберігаються деякі іконописні традиції, до яких відноситься статичність зображення, фронтальне розташування фігури, характерний медитативний погляд. У портретному живописі цього часу проявляються також світські риси, які базуються на реалістичних тенденціях в зображенні. Художник прагне не лише передати предметну матеріальність в роботі, але і за допомогою світлотіні надати об'ємність фігурі. Виявлені світлоти 5, 9, 13, 17, 21 вишиковуються в рівномірний метричний ряд з кроком 4 пороги, що створює відчуття рівноваги, спокою, упевненості, сили духу, надаючи мужності та благородства портретному образу героя.

Варіант картини І.Ю. Рєпіна "Микола Мирлікійський позбавляє від страти трьох безневинно засуджених", в якому зображений епізод страти, де Святий Миколай зупиняє ката у мить занесення меча над головою жертви. Показаний психологічний стан учасників: праведний релігійний екстаз Миколи, подив ката, розгубленість церковнослужителя, потрясіння засуджених, що несподівано врятувалися. Виявлені світлотні плями відповідають ритму, що чергується, у ряді 5, 10, 14, 19, 23 з кроком 5, 4, 5, 4 порогів, що допомагає максимальному виявленню емоційної напруги в картині, створенню відчуття боротьби між життям і смертю, правдою і кривдою, щирістю і байдужістю, божим промислом і злим наміром.

Українська народна картина "Козак-бандурист" зображує козака Мамая - улюбленого героя українського фольклору. У центрі уваги, схрестивши ноги, на тлі пейзажу сидить козак Мамай, що грає на бандурі. Його погляд не сфокусований, тому незалежно від освітлення картини, очі козака завжди спрямовані на глядача, проникаючи углиб душі. Цей прийом використовували в іконописі, при зображенні ликів святих. Поряд з Мамаєм знаходиться його бойова зброя, а неподалік пасеться кінь, напоготові будь-якої хвилини прийти на заклик хазяїна. Поблизу друзі-козаки сидять біля багаття, розкурюють люльки, та спостерігають за киплячим на вогні казанком. На тлі неба читається чіткий силует козака Мамая, яскравий контрастний за кольором одяг, акцент білої сорочки, темні виразні вуса і чуприна на голові концентрують загальну увагу на головному героєві. Створена камерна розповідна атмосфера символічного простору народної легенди. Ритм, що складно чергується, у ряді світлот 11, 14, 18, 22, 25 з кроком 3, 4, 4, 3 пороги організовує внутрішню протидію темних сил, що намагаються зімкнутися навколо Мамая, та світлого простору свободи, який символізується народною піснею, що ллється у небо. Складне композиційне рішення розкриває багатогранність характеру головного героя, об'єднуючи риси творчої музично-поетичної натури і мужнього воїна, захисника Вітчизни, народжуючи архетипічний образ народного героя.

У творі Г.Г. М'ясоїдова "У Севастополі в 1854 році. Обложене місто" зображується один з драматичних моментів, пов'язаних з обороною Севастополя 1854 роки. На передньому плані, між речами і уламками будівлі, зображена в складному ракурсі жінка, яка лежить на підлозі. Стіна будинку проломлена вибухом, де ще не розсіявся дим, а в отворі, що утворився, вбачається обложене місто з хмарами диму, що клубочаться від гарматних пострілів. Глядач бачить жахливі наслідки війни. Загинула молода гарна жінка, не встигнувши врятувати дитя і ніхто не в змозі їй допомогти. Художника хвилюють долі простих людей, для яких війна є трагедією. Світлотні плями в композиції утворюють сильний контраст, який нагадує рух блискавки. Загальний світлотний діапазон дозволяє організувати максимальні відношення світлих і темних плям, які посилюють емоційну напругу, оповідаючи про наслідки страшного руйнування й втрачені життя. Структура світлотональної палітри побудована в числовій послідовності 3, 7, 10, 17, 25 ряду Фібоначчі, що дозволяє створити потужну динаміку світла заради виявлення внутрішньої емоційної напруги, відчаю і жалкування за безглуздою смертю безневинних людей.

Незважаючи на абсолютну неповторність і своєрідність творчого почерку чудових художників, різноманітність сюжетів, композиційних і колірних рішень, виявляється, що структура світлотональних відношень, має чітко виражений закономірний характер, незалежний від стилю роботи майстра, епохи або жанру. Закономірна організація структури світлотональної палітри вносить у композиційно- художній лад картини гармонійність. Ця всепроникна гармонійність реалізує одвічний принцип організації художньої форми, сформульований ще Платоном - принцип єдності в різноманітті. Саме чітка структуризація світлотональної палітри сприяє формуванню цілісності твору, незважаючи на різномаїття палітри.

З позиції мистецтвознавчого прочитання отримані ритмічні закономірності сприяють встановленню впливу світлотональної структури палітри картини на формування художнього образу, тобто визначенню взаємозв'язку між дослідженими характеристиками світлотональної палітри та емоційним фоном, сюжетним і ідейним змістом твору. Такий підхід дає можливість об'єктивніше трактувати зміст художнього твору, оскільки світло і його антитеза пітьма - це сакральні цінності [7], які знаходяться у фундаменті справжньої суті життя, а отже, і мистецтва. В зв'язку з цим, мистецтвознавчий аналіз передбачає розгляд композиційних функцій світла у формуванні художнього образу.

Загальна світлотна тональність, яка спочатку впливає психофізіологічно, надалі визначає і смисловий герменевтичний підтекст. Так оптичні характеристики палітри сприйняття глядача через емоційну та смислову доданки набувають сакрального значення.

Таким чином, у світлотональній структурі творів живопису спостерігаються стійкі ритмічні закономірності світлотних відношень, які певним чином пов'язані як з емоційно-чуттєвою складовою художнього образу, так і з реалізацією ідейного задуму художнього твору. Структуризація світлотональнї палітри творів станкового реалістичного живопису організовує усі художньо образотворчі та виразні засоби, які разом із сюжетом та ідеєю твору формують у свідомості сприймаючого глядача змістовний, виразний і гармонійний художній образ.

ритмічна палітра живопис емоційна

Література

1. Барковский П.В. Феномены понимания. Контуры современной герменевтической философии / П.В. Барковский - Минск: Экономпресс, 2008. - 176 с.

2. Бугер П. Оптический трактат о градации света / Пьер Бугер; [перевод Н.А. Толстого и П.П. Феофилова; ред., статьи и коммент. А.А. Гершуна]. - М.: Издательство АН СССР, 1950. - Классики науки Scan: AAW, Formatting: mor, 2010. - 484 с.

3. Волков М.М. Композиція у живопису / М.М. Волков. - М.: Мистецтво, 1977, - 263 с.

4. Горбатенко Л.П. Методика определения палитры светлот живописного произведения / Л.П. Горбатенко // Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті. Харківська державна академія дизайну і мистецтв. - Харків: ХДАДМ, 2009. - № 5. - С. 10-13.

5. Горбатенко Л.П. Возможность использования шкалы светлот для оценки светотональной структуры произведений живописи //Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. Харківська державна академія дизайну і мистецтв. - Харків: ХДАДМ, 2009. - №6. - С. 39-45.

6. Горбатенко Л.П. Светотональная палитра художественного образа в станковой живописи / Людмила Павловна Горбатенко// Дис.... канд. искусствоведения: 17.00.01. - Харьк. Гос. Академ. дизайна и искусств, 2012. - 304 с.

7. Кравец В.И. Гармонические принципы формирования светотональной палитры в станковой живописи. / В.И. Кравец, Л.П. Горбатенко // Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті: зб. статей. - Харків: ХДАДМ, 2009. - № 6. - С. 16-21.

References:

1. Barkovskij P.V. Fenomeny ponimanija. Kontury sovremennoj germenevticheskoj filosofii / P.V. Barkovskij. - Minsk: Jekonompress, 2008. - 176 s.

2. Buger P. Opticheskij traktat o gradacii sveta / P'er Buger; [perevod N. A. Tolstogo i P.P. Feofilova; red., stat'i i komment. A.A. Gershuna]. - Izdatel'stvo Akademii Nauk SSSR, 1950. - Klassiki nauki Scan: AAW, Formatting: mor, 2010. - 484 s.

3. Volkov M.M. Kompozytsiia u zhyvopysu. - M.: Mystetstvo, 1977. - 263 s.

4. Gorbatenko L.P. Determination of Painting Tone Palette Method // Tradicn ta novacn u vishhy arhitekturno-hudozhnij osvrtL HarkAs'ka derzhavna akademya dizajnu і mistectv. - HarkA: HDADM, 2009. - №5. - S. 10-13.

5. Gorbatenko L.P. Possibility of using of structural light and shad scale for reflection of chiaroscuro of painting // VAnik HarkAs'ko' derzhavno' akademn dizajnu і mistectv. HarkAs'ka derzhavna akademija dizajnu і mistectv. - HarkA: HDADM, 2009. - №6. - S. 39-45.

6. Gorbatenko L.P. Light tonal palette of painterly icon in easel painting. / Ljudmila Pavlovna Gorbatenko // Dis.... kand. iskusstv.: 17.00.01. - Har'k. Gos. Akadem. dizajna i iskusstv, 2012. - 304 s.

7. Kravec V.I., Gorbatenko L.P. Harmonic principles of light tonal palette easel painting / Kravec V.I., Gorbatenko L.P. // Tradicn ta novacn u vishhy arhitekturno-hudozhnij osvrtL Harkrvs'ka derzhavna akademya dizajnu і mistectv. - Harkrv: HDADM, 2009. - №6. - S.16-21.

Размещено на Allbest.ru