Історія й багатство колекцій Зоологічного музею Львівського національного аграрного університету та його перспектива в популяризації екологічних знань

Размещено на http://www.allbest.ru/

Історія й багатство колекцій Зоологічного музею Львівського національного аграрного університету та його перспектива в популяризації екологічних знань

Гнатів П.С., Шидловський І.В., Затушевський А.Т.

Ключові слова: Дубляни, Рільнича Академія, музей, різноманіття і багатство колекцій.

Гнатив П.С., Шидловский И.В., Затушевский А.Т.

История и богатство коллекций Зоологического музея Львовского национального аграрного университета и его перспектива в популяризации экологических знаний

В статье представлено исследование истории Зоологического музея ЛНАУ в Дублянах, созданного в середине XIX в., где хранятся интересные в историческом и научном плане естественноисторические коллекции. Показана его роль в учебном процессе, в составлении описаний энтомофауны Львовщины и популяризаторская работа экологического и сельскохозяйственного направления.

Ключевые слова: Дубляны, Полеводческая Академия, музей, разнообразие и багатство коллекций.

History and richness of the collections of the Zoological Museum of Lviv National Agrarian University and its prospect in promoting environmental awareness

The paper presents a study of the history of the Zoological Museum of Lviv National Agrarian University (LNAU) in Dublyany that was created in the middle of the XIX century, and where are stored in the historic and interesting scientifically natural history collection. Illustrates its role in the learning process LNAU, scientific descriptions of the insect fauna in the drafting of Lviv and popularizing the work of environmental and agricultural areas.

Key words: Dubliany, farm academy, museum, diversity and richness of the collections.

Формування екологічного світогляду - глибокого розуміння наявності взаємозв'язку між існуванням людства та процесами в біосфері - має забезпечуватися через систему безперервної багатоступеневої екологічної освіти. Розвиток екологічної освіти можливий на основі інтеграції трьох основних підходів: засвоєння сучасних екологічних знань та уявлень; нове ставлення до природи; розроблення та впровадження нових технологій з метою мінімізації негативного впливу на довкілля. Саме в цьому аспекті визначну роль у формуванні екологічного світогляду діяльної частини людства відіграють природничі музеї [1]. В їх експозиціях наочно відображені уявлення про багатоманітність природних процесів, що відбуваються в біосфері, геологічна будова Землі та роль біоти у її змінах, історія виникнення життя, його еволюція, актуальний стан рослинного і тваринного світу, проблеми збереження біорізноманіття у теперішню добу існування цивілізації.

Згідно із Законом України "Про музеї та музейну справу" [10], основними напрямами діяльності музеїв є, крім іншого, науково-дослідна та культурно-освітня діяльність. Природничі музеї є не лише осередком науково-дослідної діяльності, але й повинні бути однією з основних ланок у формуванні неперервної та наскрізної екологічної освіти, як це проголошує "Концепція екологічної освіти України" [11].

Музеї при навчальних закладах виникли як міжпредметні кабінети для зберігання навчально-наочних посібників з історії та природи рідного краю: збори оформлених вченими краєзнавчих матеріалів - гербаріїв, мінералів, фотографій, спогадів та інших предметів і документів. На сучасному етапі музей при закладі освіти - один з важливих засобів удосконалення всього навчально-виховного процесу комплексного виховання студентів, розширення їхнього світогляду, розвитку пізнавальних інтересів і здібностей.

Перші кроки до створення Зоологічного музею Львівського національного аграрного університету були здійснені, приблизно, 1848 року, коли відбувся значний поділ природничих наук і окремо був виділений сільськогосподарський напрям. Саме тоді з Кабінету натуральної історії (Das Naturalien Kabinet) Львівського університету були передані сільськогосподарські експонати для Рільничого музею Львівського ліцею та, вірогідно, й частина зразків зоологічних колекцій [5, 7]. Рільничий музей функціонував на філософському відділенні Львівського ліцею, де 1814 року був обраний перший професор сільськогосподарського виробництва. Рільнича школа була ж заснована на базі кафедри техніки Львівської "Політехнічної школи", якраз туди й було передано Рільничий музей, який так і залишився у Львові, не зважаючи на те, що 1850 року навчальний процес з сільськогосподарських наук було переведено до Відня. Проте інформації щодо функціонування самостійного Зоологічного музею у Вищій рільничій школі в Дублянах (Akademia Rolnicza w Dublanach) не було ще приблизно упродовж 30 наступних років.

Перші історичні згадки про організацію музею зоології віднайдені в документах 1878-89 рр. - періоду роботи у Рільничій академії професора Зигмунда Кагане (Zygmund Kahane). Він викладав зоологію, фізіологію домашніх тварин і годівлю коней, публікував наукові праці з ембріології. Доклав вагомих зусиль щодо переведення Дублянської школи в ранг Вищої, брав безпосередню участь у становленні Музею зоології та годівлі тварин і створенні Зоотомічної лабораторії [2, 6]. У той же період, свою педагогічну й наукову діяльність у Дублянах почав відомий зоолог, професор Мар'ян Ломницький (Maryan Alojzy Lomnicki), який також окрім наукових досліджень фауни краю переймався й питаннями комплектування і систематизації розмаїтих колекцій.

За дослідженнями Ю. Токарського [3], Зоологічно-зоотомічний музей і лабораторія починали свою діяльність ще у старому шкільному будинку, який був розрахований лише на 30 осіб. Музей мав багату колекцію корисних і шкідливих у сільському господарстві тварин та невеликі пересувні збірки комах. Музей та лабораторія були базою для ознайомлення студентів з основами відгодівлі тварин, ветеринарії та переробки продукції тваринництва.

Упродовж 1886-1919 рр. Зоологічним музеєм керував доцент, а згодом професор зоології та фізіології тварин Мечислав Ковалевський (Mieczystaw Kowalewski). У річних звітах Рільничої Академії за 1904-1905 рр. є підтвердження, що керівником Зоологічного музею та лабораторії (Pracownia i muzeum zoologiczne) був д-р М. Ковалевський, асистентом д-р М. Шиманьський (Mieczystaw Szymanski) та лаборантом Ігнатій Саляк (Ignacy Salak). Згідно ухваленого Галицьким сеймом бюджету Рільничої школи 1896 року, видатки у ній на музеї та колекції становили 1710 римських золотих від загальної суми, яка становила 89777 золотих [8].

У згаданих вище звітах зазначено, що 1904 року Рільничою школою розпочато ентомологічно-господарську діяльність у більших масштабах, набуваючи відповідного спорядження для проведення досліджень і одночасно укладаючи збори шкідливих комах з порівняльною метою. Станом на 1905 рік зібрано шкідників усіх родів, які поширені в Дублянах. Від 1906 до 1919 року проф. М. Ковалевський працював також платним доцентом зоології Політехнічної школи у Львові. Свої наукові спостереження в царині ембріології риб і фауни паразитів свійських тварин проводив у Трієсті, Неаполі, Празі, Монако, Цюріху, Женеві та інших містах, описав нові для науки види. На час хворобиМ. Ковалевського, його заміняв асистент Станіслав Мінкевич (Stanistaw Minkiewicz), який працював на кафедрі зоології в Дублянах упродовж 1908-1918 років [2].

Від 1919 до 1939 року професором зоології Львівського університету і ,водночас, від 1921 року професором зоології й анатомії домашніх тварин господарсько- лісничого факультету Львівської політехніки працював Бенедикт Фуліньський (Benedykt Fulinski). Він мав досвід роботи у музеї ім. Дідушицьких (нині Державний природознавчий музей НАН України) і також мав змогу опікуватися зібраними університетськими колекціями. Упродовж 1939-40 рр. Бенедикт Фуліньський працював на посаді професора Львівського політехнічного інституту. В добу гітлерівської окупації викладав у таємному Львівському університеті.

Упродовж 1925-37 рр. асистентом кафедри охорони лісу й ентомології сільськогосподарсько-лісничого відділу Львівської політехніки працював Роман Маріан Кунтце (Roman Kuntze). Цей викладач 1929 року стажувався в Німеччині, Австрії, Швейцарії, а 1931-37 рр. одночасно був доцентом зоології математично- природничого факультету Львівського університету.

На сьогоднішній день на кафедрі екології та біології Львівського національного аграрного університету представлені колекції тварин, придбані у В. Фріча в Празі ще у другій половині ХІХ ст. та зібрані Адамом Мауріціо (Adam Maurizio) на початку ХХ ст., який від 1919 до 1921 рр. був професором кафедри зоології та анатомії тварин. Вони становлять основу теперішнього відновленого Зоологічного музею. Значна кількість музейних предметів була у різний час придбана з відділу лісів та ентомології Львівської політехніки упродовж першої половини ХХ ст.

Упродовж 2012 року завершені омеблювання та модернізація експозиції музею, який тепер займає більше приміщення. Цього разу колекції тварин розташовані з точнішим дотриманням порядку систематики, наскільки це дозволяють розміри приміщення та експозиційних шаф. Конструкція шаф дозволяє обмежувати доступ до експонатів і препаратів, а під час навчання, наукової роботи чи екскурсій відчиняти скляні дверці та виймати потрібні зразки.

Біотична різноманітність і багатство колекцій виходять далеко за рамки потреб навчального процесу, а якість виготовлення найстаріших експонатів і препаратів Зоологічного музею ЛНАУ вражає. Деякі зразки виготовлені набагато раніше, ніж був заснований музей. Назви ссавців у статті подані за працями І.В. Загороднюка [12, 13], а птахів - за працями Г.В. Фесенка та А. А. Бокотея [4].

З правого боку від входу в музей на стелажах розміщені представники безхребетних тварин, зокрема: губки (Spongia), корали (мадрепорові та горгонарії - Anthozoa), молюски (у т.ч. хітон (Chiton sp.), пінна (Pinna sp.), морські гребінці (Pectinidae), тонна (Tonna sp.), наутілус (Nautilus pompilius), кальмари (Teuthida), восьминіг (Octopoda). Представлені й викопні молюски у вигляді скам'янілостей (Mollusca). З давніх і рідкісних представників типу членистоногих непересічним для музеїв є експонат мечохвоста Limulus polyphemus (Linnaeus, 1758).

З лівого боку від входу розміщені колекції представників хребетних тварин. У перших двох шафах з високими полицями розташовані ссавці, зокрема: ряд хижі (Caniformes seu Carnivora) - борсук Meles meles (Linnaeus, 1758), лис звичайний Vulpes vulpes (Linnaeus, 1758), вовк сірий Canis lupus Linnaeus, 1758, видра річкова Lutra lutra (Linnaeus, 1758), куниця лісова Martes martes (Linnaeus, 1758), тхір темний Mustela putorius Linnaeus, 1758, горностай M. ermine Linnaeus, 1758, ласка M. nivalis Linnaeus, 1766, ряд комахоїдних (Soriciformes seu Insectivora) - їжак європейський Erinaceus roumanicus Barrett-Hamilton, 1900, кріт звичайний Talpa europeae Linnaeus, 1758, сліпак (Spalax sp.), полівка Шермана Arvicola schermani (Shaw, 1801), миші та вовчки (Muridae, Gliridae), представники тропічної фауни - броненосець семипоясний Dasypus septemcinctus Linnaeus, 1758 та шкіра броненосця іншого виду, макака (Macaca sp.), опосум (Didelphis sp.). Унікальним є експонат - скелет качкодзьоба Ornithorhynchus anatinus (Shaw, 1799). Багата вибірка опудал і мокрих препаратів представників ряду рукокрилих (Chiroptera).

Багатою є експозиція птахів, де експонати розташовані в порядку, який відповідає рядам та родинам, або ж за екологічними групами, за характером живлення, гніздування та добування корму тощо. Першими виставлені для огляду представники ряду соколоподібних (Falconiformes), зокрема: беркут Aquila chrysaetos (Linnaeus, 1758), канюк звичайний Buteo buteo (Linnaeus, 1758), зимняк B. lagopus (Pontoppidan, 1763), яструб великий Accipiter gentilis (Linnaeus, 1758), скопа Pandion haliaetus (Linnaeus, 1758), лунь очеретяний Circus aeruginosus (Linnaeus, 1758), сапсан Falco peregrines Tunstall, 1771, балабан F. cherrug Gray, 1834.

Різноманітною є експозиція представників навколоводних та водяних птахів, з рядів сивкоподібних (Charadriiformes) і журавлеподібних (Gruiformes), зокрема: кульон великий Numenius arquata (Linnaeus, 1758), набережник Actitis hypoleucos Linnaeus, 1758, чайка Vanellus vanellus (Linnaeus, 1758), коловодник великий Tringa nebularia (Gunnerus, 1767), мартини звичайний Larus ridibundus Linnaeus, 1766 та сріблястий L. argentatus Pontoppidan, 1763, крячок чорний Chlidonias niger (Linnaeus, 1758), деркач Crex crex (Linnaeus, 1758), лиска Fulica atra Linnaeus, 1758, пастушок Rallus aquaticus Linnaeus, 1758.

Багатою у видовому аспекті є збірка представників ряду гусеподібних (Anseriformes), серед них: крижень Anas platyrhynchos Linnaeus, 1758, гоголь Bucephala clangula (Linnaeus, 1758), гага звичайна Somateria mollissima (Linnaeus, 1758), чирка менша Anas crecca Linnaeus, 1758, широконіска A. clypeata Linnaeus, 1758, чернь чубата Aythya fuligula (Linnaeus, 1758), попелюх A. ferina (Linnaeus, 1758), луток Mergus albellus (Linnaeus, 1758), крех великий M. merganser Linnaeus, 1758.

У шафі за гусеподібними розташовані опудала представників куроподібних птахів. Між ними є не лише наші звичайні види, але й птахи з Червоної книги України [9] та екзоти з Азії. Зокрема колекція репрезентує: куріпку сіру Perdix perdix (Linnaeus, 1758), фазана звичайного Phasianus colchicus (Linnaeus, 1758), орябка Tetrastes bonasia (Linnaeus, 1758), тетерука Lyrurus tetrix (Linnaeus, 1758), глушця Tetrao urogallus Linnaeus, 1758, кам'яну куріпку, або кеклика (Alectoris sp.) і фазана срібного Lophura nycthemera (Linnaeus, 1758).

Окрасою музею є сип білоголовий Gyps fulvus (Hablizl, 1783), майстерно виготовлене опудало якого висить під стелею.

У тумбах з високими полицями розташовані великі за розміром представники совоподібних (Strigiformes): пугач Bubo bubo (Linnaeus, 1758), сови довгохвоста Strix uralensis Pallas, 1771, сіра S. Aluco Linnaeus, 1758, вухата Asio otus (Linnaeus, 1758) - дві дорослі особини і пташеня, сипуха Tyto alba (Scopoli, 1769).

Нарешті в останній шафі, в експозиції, розташовані представники родини воронових (Corvidae): грак Corvus frugilegus Linnaeus, 1758, ворона сіра C. cornix Linnaeus, 1758, крук C. corax Linnaeus, 1758, галка C. monedula Linnaeus, 1758, сойка Garrulus glandarius (Linnaeus, 1758), дещо нижче: дятлоподібні (Piciformes) - жовни чорна Dryocopus martius (Linnaeus, 1758), зелена Picus viridis Linnaeus, 1758 і сива P. canus Gmelin, 1788, дятел звичайний Dendrocopos major (Linnaeus, 1758) та крутиголовка Jynx torquilla Linnaeus, 1758 і зозулеподібні (Cuculiformes) з єдиним нашим представником - зозулею звичайною Cuculus canorus Linnaeus, 1758. Голубоподібних представляє голуб сизий Columba livia Gmelin, 1789 і представники родини дроздових (Turdidae) - синьошийка Luscinia svecica (Linnaeus, 1758) та дрізд співочий Turdus philomelos Brehm, 1831. Поруч виставлені для огляду представники інших рядів птахів, зокрема: серпокрилець чорний Apus apus (Linnaeus, 1758), Apodiformes, рибалочка блакитний Alcedo atthis (Linnaeus, 1758) Coraciiformes та чимало горобцеподібних (Passeriformes) - пронурок Cinclus cinclus (Linnaeus, 1758), гаїчка болотяна Parus palustris Linnaeus, 1758, синиця блакитна P. caeruleus Linnaeus, 1758, горобець польовий Passer montanus (Linnaeus, 1758), щеврик лучний Anthus pratensis (Linnaeus, 1758), зеленяк Chloris chloris Linnaeus, 1758, вівсянка звичайна Emberiza citronella Linnaeus, 1758, і гнізда дрозда чорного Turdus merula Linnaeus, 1758 й ремеза Remiz pendulinus (Linaeus, 1758), щиглика Carduelis carduelis (Linnaeus, 1758) і мухоловки (Ficedula sp.). У самому низу, де висока полиця, розташовані представники рядів з великими видами, зокрема: лелекоподібні (Ciconiiformes) - лелека чорний Ciconia nigra (Linnaeus, 1758), чепура велика Egretta alba (Linnaeus, 1758), квак Nycticorax nycticorax (Linnaeus, 1758), бугайчик Ixobrychus minutes (Linnaeus, 1766); бакланові (Phalacrocoracidae, Pelecanformes) - баклан великий Phalacrocorax carbo (Linnaeus, 1758), гагароподібні (Gaviiformes) - гагара чорновола Gavia arctica (Linnaeus, 1758).

В музеї зібрані мокрі препарати представників, які належать до класів земноводних (Amphibia) і плазунів (Reptilia). Унікальними за виконанням в музеї зберігаються скелети - жаби (Rana sp.), саламандри плямистої Salamandra salamandra (Linnaeus, 1758) та черепахи середземноморської Testudo graeca Linnaeus, 1758. Крім скелетів, у музеї зберігаються ще низка зразків мокрих препаратів земноводних.

Плазуни в колекції представлені вужем звичайним Natrix natrix (Linnaeus, 1758), жовтопузом Pseudopus apodus Pallas, 1775, веретінницею Anguis fragilis Linnaeus, 1758, кількома видами ящірок (Lacertidae) та молодими черепахами.

Поруч із рептиліями розташована колекція риб. На двох верхніх полицях стоять майстерно виготовлені експонати білуги Huso huso (Linnaeus, 1758), акули (Selachimorpha) та окремо її черепи, під ними - опудало риби-місяць Mola mola (Linnaeus, 1758), скелет коропа Cyprinus carpio Linnaeus, 1758 і череп представника тріскоподібних (Gadiformes). В експозиції міститься велика кількість мокрих препаратів риб середнього і малого розмірів. Це зокрема: риби голки (Sygnathus sp.) та морські коники (Hippocampus sp.), представники камбалопобідних (Pleuronectiformes), триглових (Triglidae), скат (Raja sp.), багатопер африканський (Polypterus sp.), лин (Tinca tinca), представники морських карасів (Sparidae) та бичків (Gobiidae), личинка вугра - лептоцефал Anquilla Anguilla (Linnaeus, 1758), і на передньому плані, відособлено - ланцетник, представник головохордових (Branchiostoma lanceolatum (Pallas, 1774), Cephalochordata).

У музеї, крім експозиційних зразків, зберігаються також понад 500 фіксованих препаратів представників безхребетних і хребетних тварин, зокрема: кишковопорожнинних, молюсків, голкошкірих, викопних решток давніх організмів, а також опудала птахів і ссавців. Музей має надзвичайну колекцію комах у вигляді наочних посібників та фондового матеріалу, головно, метеликів, зібраних упродовж 1936-39 років.

З-поміж представників тваринного світу у музеї зберігаються зразки, занесені до Міжнародної Червоної книги [9], зокрема: які перебувають у критичному стані - 1 вид (Huso huso), з низьким ризиком зникнення - 2 види (Limulus polyphemus, Natrix natrix), перебувають у небезпечному стані - 1 вид (Falco cherrug), вразливі - 2 види (Testudo graeca, Cyprinus carpio), близькі до стану загрози зникнення - 2 види (Lutra lutra, Numenius arquata), брак даних щодо статусу охорони - 2 види (Spalax sp., Hippocampus sp.) та з відносно благополучним статусом - 77 видів.

Теперішній статус зоологічного музею є тимчасовим, адже у перспективі його експозиції будуть збагачені не лише зоологічними експонатами, а й ботанічними, геологічними тощо. Розширення музею є невідворотним, а його майбутній статус - це природничий музей ЛНАУ. Для цього в університеті є великі внутрішні резерви, адже при різних кафедрах функціонують музеї мінералів, ґрунтів, є гербарії, ентомологічні колекції та велика збірка анатомічних препаратів тварин.

Щоби відповідати вимогам сучасної доби у природничих музеях ВНЗ доцільно:

• проводити практичні заняття, що потребують наочних матеріалів;

• розробляти тематичні екскурсії, спрямовані на формування екологічної свідомості;

• організовувати тематичні виставки;

• залучати студентів до реальних екологічних акцій, збору експонатів, виготовлення музейних зразків тощо;

• модернізувати згідно сучасних стандартів інтер'єри приміщень, що підвищує емоційне сприйняття експозиції;

• створювати нові експозиції із системами аудіосупроводу та індивідуального освітлення, виготовляти ландшафтні діорами, використовувати відеодемонстрації;

• урізноманітнити рекламні заходи для збільшення кількості відвідувачів;

• підвищувати професійний рівень екскурсоводів;

• налагоджувати зв'язки зі школами для приваблювання у ВНЗ абітурієнтів, екологічними організаціями та виступати єдиним фронтом у вирішенні екологічних проблем.

Від другої половини ХХ ст. триває активне залучення музеїв до світової інформаційної мережі. Виникли музеї нового типу, проте історичні колекції залишаються основою науково-освітньої діяльності.

музей зоологія екскурсія університет

Література

1. Ємельянов І.Г. Роль природничих музеїв в екологічній освіті // Сучасні аспекти природничої музеології: Матеріали II міжнар. наук.-практ. конф., 11-13 вересня 2012 р., Київ-Канів. - Київ, 2012. - С. 128-130.

2. Професори, доценти та асистенти навчально-наукових установ у Дублянах (1856-1947): біографічний словник / Укладач Ю. Токарський. - Львів: Львів. держ. аграр. ун.-т, 2004. - 119 с.

3. Токарський Ю. Дубляни: історія аграрних студій 1856-1946 / За заг. ред. акад. О. Семковича. - Львів: Львів. держ. аграр. ун.-т, 1996. - 384 с.

4. Фесенко Г.В., Бокотей А.А. Анотований список українських наукових назв птахів фауни України. 3-є вид. - Київ-Львів, 2007. - 111 с.

5. Шидловський І.В. Стан і перспективи розвитку зоологічних музеїв університетів України // Сучасні аспекти природничої музеології: Матеріали II міжнар. наук.-практ. конф., 11-13 вересня 2012 р., Київ-Канів. - Київ, 2012. - С. 23-24.

6. Шидловський І.В. Історія музейної справи та зоологічних музеїв університетів України / ред. Й.В. Царик. - Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2012. - 112 с.

7. Encyclopedia. Львівський національний університет імені Івана Франка: в 2-х т. Т. 1: А-К. - Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2011. - 716 с.

8. Sprawozdanie roczne Akademii Rolniczej w Dublanach za rok 1904/5. - Lwow, 1905. - S. 12-16.

9. The IUCN Red List of Threatened Species. - [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.iucnredlist.org/

10. Закон України "Про музеї та музейну справу" http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/249/95- %D0%B2%D 1%80

11. Концепція екологічної освіти України http://www.osvita.irpin.com/viddil/v5/d33.htm

12. Теріошкола http://www.terioshkola.org.ua/ua/fauna/ukrnames.htm

13. Теріошкола http://www.terioshkola.org.ua/ua/fauna/taxalist.htm

14. Львівський національний аграрний університет e-mail: pshnativ@ukr.net

15. Зоологічний музей Львівського національного університету імені Івана Франка, e-mail: shydlyk@gmail.com

Размещено на Allbest.ru