Творче самовираження учнів початкових класів у процесі художньої діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичні засади творчого самовираження учнів початкових класів у процесі художньої діяльності

1.1 Чинники розвитку художньо-творчих здібностей

1.2 Заняття з малювання нетрадиційними техніками, як засіб розвитку творчих здібностей

1.3 Види і техніки нетрадиційного малювання художніми матеріалами на уроках образотворчого мистецтва

Розділ 2. Експериментальне дослідження використання нетрадиційних технік на уроках образотворчого мистецтва

2.1 Рівень естетичного розвитку дітей молодшого шкільного віку в процесі малювання нетрадиційними техніками

2.2 Екпериментальна перевірка ефективності результатів дослідження. Підсумковий експеримент

Висновки

Список використаної літератури



Вступ

Невід'ємною частиною культури, одним із визначальних її проявів є образотворче мистецтво. Протягом тисячоліть мистецтво займало одне з пріоритетних місць за силою впливу на особистісний розвиток людини та її виховання. Високорозвинені цивілізації ставили і продовжують ставити мистецтво у центрі всієї освіти, розуміючи його унікальні можливості для розвитку духовності та інтелекту, універсальну доступність різних форм творчості для сприйняття і засвоєння з ранніх років дитинства.

Освітня галузь “Мистецтво” у початковій школі - одна з ланок неперервної мистецької освіти, що логічно продовжує дошкільну освіту, створює базу для успішного опанування учнями художніх компетенцій основної школи.

Актуальність і новизна дослідження. Формування творчої особистості - одна з важливих задач педагогічної науки на сучасному етапі розвитку суспільства. Здатність до творчості є специфічною особливістю людини, яка дає можливість не лише сприймати дійсність, а й видозмінювати її. Важливу роль у творчому розвитку особистості відіграє мистецтво. Завдяки його художньо-образній формі відбувається сильний емоційний вплив на психіку особистості, що сприяє розвитку її активності, спрямованої на творення краси в навколишньому світі й на внутрішнє самовдосконалення. Світ мистецтва безмежний. Людина пізнає його все життя. Тому кожен педагог покликаний розвивати в дітей художній смак, виховувати важливу для людини якість - любов до мистецтва, до прекрасного. Зорові образи, створені засобами мистецтва, легко запам'ятовуються й залишаються в пам'яті надовго. Вони збагачують емоційний світ, навчають яскравіше сприймати всі барви життя. Практичний аспект реалізації розвитку творчого потенціалу школярів засобами мистецтва залишається сьогодні недостатньо розкритим, оскільки точки зору щодо психологічних і художніх умов формування здібностей стрімко змінюються, змінюються дитячі покоління. Тож змінюватися має і технологія роботи педагогів. Тому ми обрали тему курсової роботи: Використання живописних технік на уроках образотворчого мистецтва.

Об'єктом дослідження є виконання нетрадиційних живописних технік.

Предмет дослідження: особливості методики виконання нетрадиційних живописних технік у початкових класах.

Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці педагогічних умов використання нетрадиційних живописних технік на уроках образотворчого мистецтва у початкових класах, виконати творчу роботу. Завданням є:

1) розкрити сутність різноманіття технік роботи;

2) проаналізувати стан шкільної програми;

3) на практиці перевірити та підтвердити, що використання нетрадиційних живописних технік сприяє підвищенню естетичного розвитку молодших школярів.

Гіпотеза: застосування нетрадиційних технік роботи вчителем на уроці сприяє підвищенню ефективності навчання та розвиває творчі здібності учнів початкової школи. Оптимізація образотворчих навичок молодших школярів із застосуванням нетрадиційних живописних технік роботи забезпечується у процесі їх цілеспрямованого виконання, забезпеченого відповідними педагогічними умовами та методичними засобами.

Курсова робота складається із вступу, двох розділів, висновків, літератури та додатків.



Розділ 1. Теоретичні засади творчого самовираження учнів початкових класів у процесі художньої діяльності

1.1 Чинники розвитку художньо-творчих здібностей

Для розвитку художньої творчості необхідні певні умови:

а) досвід художніх вражень образів мистецтва;

б) деякі знання, вміння у сфері різних видів художньої діяльності;

в) система творчих завдань, вкладених у формування в дітей здібності створювати нові образи, використовуючи різні види мистецтва;

г) створення проблемних ситуацій, активізующих творче уяву («домалюй», «придумай сам», «закінчи оформлення сам»);

Використовуючи у розвиток художньо-творчих здібностей дітей образотворче мистецтво, має свою мову, яка допомагає художнику висловити думки, почуття, своє ставлення до дійсності. З допомогою мови мистецтва життя відбивається у всьому різноманітті. І.Б. Астахов пише, що образотворча мова, властива кожному виду мистецтва, є чимось зовнішнім стосовно специфіці його художнього уявлення [18, с. 24].

Мова образотворчого мистецтва сповнена багатоманітністю. Її треба мати вчителю, бо на уроках відбувається активне формування художнього сприйняття. Дітей молодшого шкільного віку треба знайомство з деякими особливостями мови образотворчого мистецтва. У зв'язку з цим, починаючи з молодшого шкільного віку, вчитель спочатку ставить за мету - формувати в дітей емоційну чуйність на витвори мистецтва (які почуття передає митець у картині, скульптурі) - потім звертає увагу на навколишню дійсність, та вже після цього спрямовує увагу на образну виразність.

Знання основ мистецтва дає можливість роздивитися їх місце у естетичному вихованні дітей з урахуванням вікових і індивідуальних особливостей. Але не можна механічно перенести особливості мови образотворчого мистецтва, характером робіт професіоналів, у діяльність дитини.

Серед видів мистецтва розрізняють образотворчі (живопис, графіка, скульптура) і необразотворчі (музика, архітектура), це розподіл умовно. Образотворче мистецтво відповідає дійсності як джерела формування світу людини (В.А. Розумний, М. Ф.Овсянников, І.Б. Астахов, Н.А. Дмитрієв, М.А. Каган). Тому основою є зображення предметного світу. Думки і почуття передаються опосередковано: лише з вираження очей, міміці, жестикуляції, виглядом людей дізнатися про їхнє почуття і переживання.

Навчаючи дітей сприйняттю творів мистецтва, ми цим самим робимо виразнішими їх образотворчу діяльність, хоча річ цілком очевидна, у цьому процесі немає механічного перенесення способів діяльності дорослого митця у діяльність дитини. Характерним образотворчо-виразним засобом живопису ми вважаємо колір. Завдяки якому дитина має можливість передавати розмаїття навколишнього світу (багатство колірних відтінків, емоційний вплив кольору на глядача). У той самий час у картині має значення композиція, ритм колірних плям, малюнок. Школярі повинні користуватися всіма цими засобами, посилюючи чи ослаблюючи їх вплив на них.

Колір в малюнку - найяскравіший засіб, що приваблює увагу дітей, емоційно впливає з їх почуття (Е.А.Флерина, Н.П.Сакулина, В.С. Мухіна). Схильність дітей до яскравих чистих кольорів надає їх малюнкам святковості, яскравості, свіжості [12, с. 31].

У малюках молодших школярів педагог формує більш диференційоване ставлення до кольору як засобу передачі настрої, почуттів (колір сумний, сумний, похмурий; колір веселий, радісний, святковий).

Інший виразний засіб - характер лінії, контуру, передача руху на малюнку школяра - є найбільш специфічним. Малюнки можуть бути штриховими, кольоровими.

У порівняні з живописом мову графічних творів більш скупий, лаконічний і умовний. Художник А.Кокорин пише: «Малювання для мене є дивом. У художника лист білого паперу, олівець чи туш. Оперуючи лише чорним та білим, він, як чарівник, на цьому простому аркуші паперу створює свій світ пластичної краси». Справді, в малюнку колір не грає такої ролі, як в живописі, оскільки малюнок можуть виконувати графічними матеріалами: олівцем, вугіллям. Діти молодшого шкільного віку поступово, починають з найпростіших штрихів, переходячи до більш повного зображення предметів, явищ. Створення умов, у яких дитина емоційно реагує на фарби, колір, форми, обираючи їх за за власним бажанням і є творчим процесом [7].

Завдяки сприйняттю художніх образів в образотворчому мистецтві дитина має можливість повніше й яскравіше сприймати навколишню дійсність, і це сприяє створенню дітьми емоційно забарвлених образів в образотворчій діяльності. З іншого боку, мистецтво допомагає формувати емоційно-ціннісне ставлення до світу. Потреба художньої діяльності пов'язана, передусім, з наміром дитини самовиразитися, затвердити свою особистісну позицію [18, с. 44].

У педагогічній практиці образотворче мистецтво сприяє розвитку образного мислення, асоціативної пам'яті, художньої уяви учнів. Воно, певною мірою, впливає на внутрішній світ дитини, залучає її до сфери людських емоцій, виховує здатність орієнтуватися в навколишньому світі, пробуджує сприйняття прекрасного.

Отже, завдання образотворчого мистецтва в сучасній школі полягають у:

· розвитку усвідомлення явищ художньої культури та їх ролі в житті людини, суспільства;

· вихованні активного естетичного ставлення до явищ дійсності та мистецтва;

· систематичному та цілеспрямованому розвитку візуального та естетичного сприймання;

· формуванні практичних навичок та умінь у різних видах образотворчої діяльності;

· виявленні та удосконаленні художньо-творчих здібностей;

· послідовному формуванні естетичної культури особистості.

Якість уроку залежить від педагогічної майстерності вчителя, його теоретичної підготовки, методичної вправності, сформованості практичних умінь образотворчої діяльності, розуміння мети, завдань і змісту програми “Образотворче мистецтво” для 1-4 класів, осмислення структури і методики уроку та здатності реалізації творчого підходу під час його проведення [19].

Також є певні педагогічні умови навчання образотворчого мистецтва, під цим поняттям розуміється цілеспрямовано створені чи використовувані обставини мистецького навчання, які забезпечують досягнення його результативності. Серед них варто визначити такі:

· створення позитивної атмосфери навчання образотворчого мистецтва;

· досягнення діалогових засад взаємодії учителя і учня в навчальному процесі;

· забезпечення пріоритету творчої практичної діяльності.

Створення позитивної атмосфери навчання образотворчого мистецтва вимагає від вчителя забезпечення такого характеру взаємодії на уроці, при якому повністю зникають побоювання за невдалі дії. Адже почуття страху руйнує творчу ініціативу, перешкоджає можливостям розкриття учнів. Довіра ж до вчителя є запорукою досягнення зацікавленого ставлення учня до образотворчого мистецтва.

Забезпечення діалогової взаємодії учителя з учнями - одна з основоположних умов у процесі навчання образотворчого мистецтва. Навчальний процес у системі мистецької освіти, на думку Г. М. Падалки, можна визначити як організоване спілкування між педагогом, який має високий рівень знань з образотворчого мистецтва і тими, хто їх набуває. Учитель повинен ставитися до учня як до суб'єкта, що здатен до саморегуляції, самореалізації відповідно до свого художньо-навчального пошуку [15].

Забезпечення пріоритету практичної діяльності передбачає значущість і першочерговість практичних форм засвоєння мистецтва порівняно з теоретичними. Підготовчі вправи, ескізи, тематичні композиції, декоративно-прикладна діяльність повинна переважати над теоретичними способами вивчення образотворчого мистецтва [4].

1.2 Заняття з малювання нетрадиційними техніками, як засіб розвитку творчих здібностей

Новизна в класі, незвичний початок великої роботи, красиві і різноманітні матеріали, цікаві для дітей завдання, можливість вибору і багато інших чинники - ось що допомагає недопущення до дитячої образотворчої діяльность одноманітность і нудьгу, забезпечує жвавість і безпосередність дитячого сприйняття та діяльності. Важливо, щоб щоразу вчитель створював нову ситуацію щоб діти, з одного боку, могли застосувати засвоєні раніше знання, навички, вміння, з іншого - шукали нові рішення, творчі підходи. Саме це викликає в дитини позитивні емоції, радісне подив, бажання творчо працювати. Т.С. Комарова вказує: «Проте внести розмаїтість в усі моменти праці та у вільну дитячу діяльність, придумувати безліч варіантів занять найчастіше важко. Малювання, ліплення, аплікація як види художньо-творчої діяльності не терплять шаблону, стереотипності, встановлених правил, і тим самим практично часто зіштовхуємося саме з таким становищем («Дерево малюється знизу вгору, оскільки вона так зростає» тощо.)».

Щоб у дітей не створювалося шаблону (малювати лише на альбомному аркуші), аркуші паперу може бути різної форми: у вигляді кола (тарілочка, мисочка), квадрата (хустинка, коробочка). Тим самим ми поступово вклалаємо в дитячу уяву, що можна вибрати будь-який аркуш: це залежить від того, що потрібно зображати [5, с. 18].

Урізноманітнити потрібно й колір, і фактуру паперу, оскільки це теж впливає на учнів, заохочувати дітей необхідністю підбирати матеріали для малювання, продумувати колорит майбутнього твору, а не чекати готового рішення. Більшу різноманітність слід вносити і у організацію занять: діти можуть малювати, ліпити, вирізати і наклеювати, сидячи за окремими столами (мольбертами), за зрушеними разом столами дві і більше; біля мольбертів тощо. Важливо, щоб організація заняття відповідала його змісту, щоб дітям було зручно працювати.

Чим різноманітніший будуть умови, у яких протікає образотворчий діяльність, зміст, форми, методи і прийоми роботи з дітьми, і навіть матеріали, із якими діють, тим інтенсивнішим розвиватимуться дитячі художні здібності.

Зорові образи, створені засобами мистецтва, легко запам'ятовуються й залишаються в пам'яті надовго. Вони збагачують емоційний світ, навчають яскравіше сприймати всі барви життя. Практичний аспект реалізації розвитку творчого потенціалу школярів засобами мистецтва залишається сьогодні недостатньо розкритим, оскільки точки зору щодо психологічних і художніх умов формування здібностей стрімко змінюються, змінюються дитячі покоління. Тож змінюватися має і технологія роботи педагогів. Одним із пріоритетних шляхів розвитку творчого мислення (його гнучкості, оригінальності), творчої активності як складових творчого потенціалу особистості в практиці художньої освіти є використання нетрадиційних технік малювання [18, с. 44].

1.3 Види і техніки нетрадиційного малювання художніми матеріалами на уроках образотворчого мистецтва

Нетрадиційні техніки малювання - це способи створення нового, оригінального твору мистецтва, в якому гармонує все: і колір, і лінія, і сюжет. Це величезна можливість для дітей міркувати, пробувати, шукати, експериментувати, а, найголовніше, самовиражатися. Безсумнівною перевагою таких технік є універсальність використання. Слід зазначити, що нетрадиційні техніки малювання є цікавими дітям різного віку. Саме тому нетрадиційні техніки малювання вводяться в практику художньої освіти з метою актуалізації та розвитку їх творчих можливостей як сутнісної характеристики педагогічної діяльності. Таким чином, педагогічна практика показує, що великі можливості для формування творчих і образотворчих здібностей надають заняття з використанням нетрадиційних технік малювання. При цьому аналіз педагогічного досвіду свідчить, що не всі педагоги усвідомлюють значущість проблеми розвитку творчої особистості, не володіють прийомами використання нетрадиційних технік малювання і тому не можуть навчити цьому своїх вихованців [10].

Види технік, що використовуються на уроках образотворчого мистецтва:

- пуантилізм;

- плямографія;

- монотипія на склі;

- монотипія “близнята”

Методика проведення занять з образотворчого мистецтва при ознайомленні з таким видом техніки як плямографія.

З даним видом техніки дітки ознайомлюються навчаючись в другому класі.

Метою уроку при ознайомленні з таким видом техніки, як плямографія, постає завдання:

Ознайомити учнів з виражальними можливостями плями; навчити працювати тушшю в техніці “плямографії”; розвивати образне мислення, зорову та емоційну чутливість; виховувати естетичні почуття, смак, акуратність у роботі з тушшю; активізувати творчу ініціативу учнів.

Для уроку потрібне таке обладнання: папір, туш, трубочка для коктейлю, чи соломинка.

Для повідомлення теми уроку, вчитель проводить вступну бесіду. Де розповідає казочку про пригоду, що трапилась з Буратіно та Мальвіною.

Коли хлопчик намочивши носик в чорнило ляпнув на клаптик чистого паперу. Для того щоб очистити папір від плями, він напружившись, дмухнув на ляпку, виганяючи її з аркуша, та крапля, розтягнула всі свої волохаті лапи і вгризлася ними в папір.

Ось так, незвично, Буратіно навчився ставити плямки і бачити у кожній із них незвичайні казкові та фантастичні істоти.

Вчитель закликає, та водночас запитує учнів, чи бажають вони оволодіти такою технікою - плямографіяєю, як це зробив Буратіно.

Проводиться перегляд демонстраційного матеріалу з поширеним коментарем вчителя та самостійна практична діяльність вчителя та учнів.

Вчитель закликає пофантазувати, на якусь мить стати маленькими чарівниками і спробувати перетворити звичайнісінькі плямки на щось цікаве.

Для початку роботи дітки повинні підстелити газету чи папір, щоб захистити свій одяг від бризок. Набирають на пензлик туші, потім ставлять пензлик над аркушем паперу і стукають по ньому олівцем. Пізніше на ще вологу ляпку різко дмухають, користуючись трубочкою для коктейлю чи соломинкою.

Тоді вчитель надає таке завдання: спробувати побачити в плямах якусь картинку, вигадати казку про побачене. Проводиться підсумок уроку, де ставиться загальна оцінка, перегляд дитячих малюнків, та демонстрація кращих робіт.

Методика проведення занять з образотворчого мистецтва при ознайомленні з технікою монотипія на склі.

З даним видом техніки діти ознайомлюються навчаючись в третьому класі.

За мету до уроку, ставляться такі вимоги: вчити дітей прийомам і методам художнього відтворення образів довколишнього середовища, користуючись технікою монотипії; розвивати уміння бачити в різноманітних лініях, задуману композицію (зимовий пейзаж), формувати охайність, самостійність, бажання творити прекрасне довкола себе.

Обладнання для уроку: папір, скло, гуаш або фарби і мило.

Вступну бесіду вчитель проводить досить поширено, оскільки тема уроку звучить так: “усі дерева в інеї”. Ведеться розмова про чудову пору року зими.

Вчитель проводить перегляд репродукції картини Петра Левченка “Села взимку. Глухомань”. Після обговорення та огляду картини слід провести словникову роботу слова монотипія. Адже монотипія - художня техніка, за допомогою якої можна створити просторове тіло малюнка.

Декларація вірша А. Камінчика, “Усі дерева в інеї”. Оскільки для роботи потрібно використовувати такий матеріал, як скло проводиться бесіда про техніку безпеки. Наступним етапом уроку постає практична робота учнів і вчителів (колективна робота)

а) готується скло, розробляємо ескіз в якому присутні рості форми, ставимо під скло;

б) зволожують папір;

в) на скло наносять фарбу згідно ескізу (при використанні акварельних фарб необхідно додавати мило);

г) на скло з нанесеною фарбою прикладають папір зволоженою стороною до скла. Зверху проводять ребром долоні.

д) тримаючи за два кутики папір, різко відривають його скла - монотипія готова.

Вчитель проводить перегляд та оцінювання малюнків, демонстрування дитячих робіт.

Методика проведення занять з образотворчого мистецтва при ознайомленні з технікою - монотипія “близнята”

З цим незвичайним видом техніки діти ознайомлюються наприкінці 2 класу. Метою даного уроку постає: навчити дітей прийомів і методів художнього відтворення образів комах, користуючись технікою монотипії; розвивати уміння бачити в різноманітних лініях, плямах, в заданій кольоровій гамі задуману композицію (світ комах); поглиблювати знання учнів про рівномірне заповнення площини аркуша паперу; дати елементарні поняття симетричної форми та сформувати розуміння ролі осі симетрії в її побудові.

Обладнанням для даної теми є: фарби, папір, зразки дитячих робіт із зображенням різноманітних комах, метеликів, павучків тощо.

Вчитель разом з дітками проводить казку - виставу, “Про Муху-Цокотуху”. Діти пригадують різних мух, бджол, комарів, метеликів. Розповідається коротенька довідка про комах, з чого складається тіло комахи.

Вчитель демонструє картинку з різними комахами, де все поетапне виконання композиції коментується вчителем. Діти побачивши виконання розпочинають свою практичну діяльність.

Парта накрита клейонкою, на ній баночка з водою, гуашеві фарби, дощечка - палітра м'якенький пензлик для малювання. Аркуш білого паперу.

Спочатку беруть аркуш білого паперу і рівненько та охайно згинають навпіл по широкій стороні. Після розгинання він матиме вигляд розгорнутої книжки. Малюють тільки на одній стороні. На якій саме - лівій чи правій - це на тій, яка більше до вподоби. На малюночку повинен народитися найяскравіший, найгарніший серед метеликів, який тільки може бути з країни Фантазії. Фарбами різних кольорів малюють візерунки на крильцях. Але спочатку малюють зелений лужок з квіточками.

Проводять внизу обраної сторінки кілька прямих та хвилястих ліній коричневого (земля), жовтого (пісок), зеленого (трава) кольорів. А потім згортають папір, добре притискають сторінки та ще міцно прогладжують зверху ребром долоні. Розгорнувши аркуш, побачать, що на другій сторонці, на якій нічого не малювали, теж з'явилося зображення і землі, і піску, і травички - все точнісінько так, як на першій сторінці. З одного боку намалюють зелені стебельця квітів - закривши аркуш, притиснувши долонькою - і з іншого боку виростають такі самі стебельця. Малюють великого метелика. Крильця можуть бути будь-яких кольорів. Добирають їх за власним бажанням і малюють на обраній половинці аркуша. Розміщують барвисті плями, що зображуватимуть одне з крилець, ближче до згину. На самому згині малюють голівку метелика з одним вусиком, його довге тільце, знову згортають аркуш та притискають. І ось так літає метелик на лужку.

Так можна малювати і інших комах. Тільки потрібно пам'ятати, що в комах завжди шість лапок, а у павуків їх вісім.

Проводиться перегляд і демонстрація дитячих робіт.



Розділ 2. Експериментальне дослідження використання нетрадиційних технік на уроках образотворчого мистецтва

2.1 Рівень естетичного розвитку дітей молодшого шкільного віку в процесі малювання нетрадиційними техніками

З метою вивчення механізмів формування та розвитку дитячих здібностей в живописі дослідна робота була проведена на базі Конотопської ЗОШ І-ІІІ ступенів №5. У дослідженні взяли участь 35 учнів 3 класу.

На перший погляд у цьому класі здібних учнів немає, вони проявляють інтерес і активність, але епізодично і нерегулярно. У дітей є інтерес, але технічні навики відсутні. Вони віддають перевагу малювати олівцем і фарбами.

При проведенні дослідницької роботи були використані наступні методи:

· Спостереження - найдавніший метод пізнання, науковий метод дослідження, не обмежений простий реєстрацією фактів, а науково пояснює причини того чи іншого явища;

· Експеримент - основний метод дослідницької роботи, втручання дослідника в діяльність випробуваного з метою створення умов для виконання дій;

· діагностика та тестування - підбір завдань і питань, які служать для проведення порівняно короткочасних одноразових випробувань, а також з метою корекції творчих відхилень;

· аналіз продуктів діяльності - один з методів психології, що вивчає дитячі малюнки, вірші, аплікації, конструювання, інші продукти діяльності учня;

· метод дослідження особистості - сукупність способів і прийомів вивчення психологічних проявів особистості людини.

Метою дослідницької роботи є перевірити та підтвердити, що використання нетрадиційних живописних технік сприяє підвищенню естетичного розвитку молодших школярів.

Завданнями дослідної роботи є:

- проведення дослідницької роботи з виявлення художніх здібностей дітей в молодшому шкільному віці в техніці живопису;

- розробка шляхів розвитку творчих здібностей в області малювання;

- апробація інноваційних технік живопису для підвищення естетичного розвитку учнів молодшого шкільного віку.

Були підібрані критерії оцінювання рівнів розвитку художньо-творчих здібностей в області малювання фарбами. Основними напрямки вивчення художньо-творчих здібностей даної роботи є:

1) здатність створення художнього образу на основі залучення накопиченого сенсорного досвіду і перетворення його за допомогою уяви;

2) здатність до кольоросприйняття навколишнього світу, відображення за допомогою колірних образів, вражень;

3) здатність раціонально застосовувати різні техніки і зображувати мальовничими матеріалами, використовуючи колір.

Пріоритетним напрямком у діагностиці розвитку здібностей у живопису стала здатність створення художнього образу за допомогою кольору і застосування нетрадиційних технік живопису.

Проведена дослідницька робота складалася з трьох етапів:

1)констатуючий;

2)формуючий;

3)підсумковий.

Для проведення дослідницької роботи був розроблений спеціальний цикл занять. 1-йетап. Констатуючий експеримент.

Мета: виявити рівень художньо-творчих здібностей зображувати у техніці пуантилізму, вироблені попереднім досвідом.

Констатуючий експеримент був проведений у вигляді уроку з усім класом на тему «Зимова квітка».

Програмний зміст: активізувати знання про живопис; ознайомити з видми живопису, з техніками імітації виконання мозаїки; з'ясувати особливості монументального живопису; вдосконалювати композиційні навички та навички роботи з кольором; розвивати уяву, відчуття кольору, гармонії; формувати ціннісне ставлення до мистецтва.

У ході заняття були використані наступні методи: бесіда, показ, пояснення, вказівки, нагадування, заохочення, аналіз. Також була використана наочність у вигляді ілюстрацій, на яких зображені квіти виконані у техніці пуантилізм. Позитивним у занятті було те, що половина дітей впоралася з поставленою метою. Негативним стала неправильна реакція дітей на пояснення і показ, а також недостатність розвитку художньо-творчих здібностей дітей. Велика частина учнів не впоралася з роботою, незважаючи на викликані інтерес і активність при виконанні завдання. У ході уроку діти прагнули створити художній образ на основі залучення накопиченого раніше сенсорного досвіду, але мета не була досягнута, у зв'язку з тим, що діти не вміють передавати задуманий художній образ за допомогою кольору. Підсумок констатуючого експерименту підведений у вигляді діаграми (Діаграма 2.1.)

Діаграма 2.1 Результати дослідження учнів на констатуючому етапі експерименту.



Висновок констатуючого експерименту: з проведеного експерименту видно, що захопленість темою і технікою у дітей розвинена на високому рівні, здатність створювати художній образ майже у всіх відсутня, так само як і знання основ кольорознавства; здатність до кольоросприйняття і раціонального застосування технік у дітей розвинена на середньому рівні, за винятком деяких, у цих учнів найбільш високий рівень розвитку всіх вище перерахованих здібностей.

2-й етап.

Формуючий експеримент.

Проводився з учнями, які в констатуючому експерименті показали наявні передумови художньо-творчих здібностей, а точніше здатність передавати художній образ за допомогою кольору.

Мета формуючого експерименту: розвиток художньо-творчих здібностей у дітей 8-9 років за допомогою нетрадиційних технік у живопису.

При проведенні формуючого експерименту були використані індивідуальні заняття зі здібними дітьми, дидактичні ігри та вправи.

Тема: “Ляпки, плями, небилиці”

Мета: навчати знаходити асоціації в плямі; формувати вміння вільно фантазувати; руйнувати стереотипність сприйняття звичних об'єктів; активізовувати фантазію, пошуки нестандартних рішень; розвивати дрібну моторику руки; стимулювати розвиток допитливості та уяви.

Хід уроку.

На початку уроку дітям була проведена бесіда про відомості з плямографії. Протягом уроку були використані наступні методи: пояснення з частковим показом, нагадування, контроль, заохочення, оцінка. Дітям було запропоновано описати свій найфантастичніші або найстрашніші сни, яким вони бачать його.

Діти активно приступили до роботи, застосовуючи знання з цієї техніки. Учні були дуже зацікавлені плямографією, виконали завдання на хорошому рівні, проявивши здатність до кольоросприйняття.

Тема: "Зимова казка".

Мета: Вчити прийомам і методам художнього відтворення образів довколишнього середовища, користуючись технікою монотипії; розвивати уміння бачити в різноманітних лініях, плямах, в заданій кольоровій гамі задуману композицію (зимовий пейзаж); формувати охайність, самостійність, бажання творити прекрасне довкола себе.

Хід уроку.

На початку уроку діти читали вірші та надані ілюстрації із зображенням пір року. Протягом уроку була використана розповідь про техніку «монотипія на склі». Було закріплено з ними про послідовність виконання роботи.

Учнів зацікавило незвичне обладнання (мило, скло або пластмасова пластинка), яке було їм запропоновано і викликало непідробний інтерес. Вони отримали величезне задоволення від запропонованої техніки і добилися гарних результатів.

2.2 Екпериментальна перевірка ефективності результатів дослідження. Підсумковий експеримент

3-й етап.

Мета: виявити рівень естетичного розвитку молодших школярів, вироблених в ході формуючого експерименту. Підсумковий експеримент був проведений у вигляді самостійної роботи на тему «Казковий замок».

Програмний зміст: закріплювати вміння самостійно підбирати техніку, колірний образ для створення колективної роботи; закріплювати навички роботи нетрадиційними техніками; виховувати інтерес до нетрадиційних мальовничих технік, стимулювати творчий потенціал учнів.

У ході уроку були використані такі методи і прийоми як: бесіда, питання, показ, пояснення, вказівка, нагадування, аналіз, оцінка. Учням було запропоновано шаблони та ілюстративний матеріал. Також використовувалася музика для кращого емоційного настрою.

Діти активно і старанно виконували роботу. Колективна робота вийшла дуже цікавою за змістом. Підсумок підведено у вигляді діаграми (Діаграма 2.2.)

Діаграма 2.2. Результати дослідження учнів на контрольному етапі експерименту.

Висновок підсумкового експерименту: провівши цикл уроків з використанням нетрадиційних технік, видно, що в учнів, які мають здібності до роботи з фарбами і різноманітними техніками, досліджувані показники знаходяться на високому рівні, наприклад, знання основ кольорознавства. А в дітей зі слабо розвиненими художньо-творчими здібностями, показники знаходяться як і раніше на низькому рівні, але за рахунок застосування нетрадиційних матеріалів покращився рівень захопленості темою і технікою, і здатність до кольоросприйняття.

Висновок з дослідницької роботи: усі завдання, які були поставлені на початку дослідницької роботи, були виконані. Був проведений аналіз спеціальної та наукової літератури з проблеми вивчення ранньої діагностики художніх здібностей дітей в молодшому шкільному віці. Проведена дослідницька робота з виявлення художніх здібностей дітей у техніці живопису. Були розроблені шляхи естетичного розвитку учнів. Апробовані інноваційні техніки живопису для естетичного розвитку дітей молодшого шкільного віку.

Проведені уроки показали, що у дітей різний рівень володіння техніками, здатністю створювати художній образ, знань основ кольорознавства. Всі досліджувані рівні визначено на середньому рівні. Завдяки проведеній роботі, досліджувані показники розвивалися. Найважливішим є постійна робота зі здібними учнями та введення в систему шкільної освіти різних форм з розвитку здібностей дітей, не перевантажуючи їх.



Висновки

Формування творчої особистості - одна з важливих задач педагогічної науки на сучасному етапі розвитку суспільства. Здатність до творчості є специфічною особливістю людини, яка дає можливість не лише сприймати дійсність, а й видозмінювати її. Важливу роль у творчому розвитку особистості відіграє мистецтво. Завдяки його художньо-образній формі відбувається сильний емоційний вплив на психіку особистості, що сприяє розвитку її активності, спрямованої на творення краси в навколишньому світі й на внутрішнє самовдосконалення. Світ мистецтва безмежний. Людина пізнає його все життя. Тому кожен педагог покликаний розвивати в дітей художній смак, виховувати важливу для людини якість - любов до мистецтва, до прекрасного. Зорові образи, створені засобами мистецтва, легко запам'ятовуються й залишаються в пам'яті надовго. Вони збагачують емоційний світ, навчають яскравіше сприймати всі барви життя. Практичний аспект реалізації розвитку творчого потенціалу школярів засобами мистецтва залишається сьогодні недостатньо розкритим, оскільки точки зору щодо психологічних і художніх умов формування здібностей стрімко змінюються, змінюються дитячі покоління. Тож змінюватися має і технологія роботи педагогів. Одним із пріоритетних шляхів розвитку творчого мислення (його гнучкості, оригінальності), творчої активності як складових творчого потенціалу особистості в практиці художньої освіти є використання нетрадиційних технік малювання. Нетрадиційні техніки малювання - це способи створення нового, оригінального твору мистецтва, в якому гармонує все: і колір, і лінія, і сюжет. Це величезна можливість для дітей міркувати, пробувати, шукати, експериментувати, а, найголовніше, самовиражатися. Безсумнівною перевагою таких технік є універсальність використання. Слід зазначити, що нетрадиційні техніки малювання є цікавими дітям різного віку. Саме тому нетрадиційні техніки малювання вводяться в практику художньої освіти з метою актуалізації та розвитку їх творчих можливостей як сутнісної характеристики педагогічної діяльності.

Таким чином, педагогічна практика показує, що великі можливості для формування творчих і образотворчих здібностей надають заняття з використанням нетрадиційних технік малювання. При цьому аналіз педагогічного досвіду свідчить, що не всі педагоги усвідомлюють значущість проблеми розвитку творчої особистості, не володіють прийомами використання нетрадиційних технік малювання і тому не можуть навчити цьому своїх вихованців.

У своїй курсовій роботі намагалась розкрити вплив використання нетрадиційних живописних технік на уроках образотворчого мистецтва Таким чином, побудувала роботу в даній послідовності. Спочатку визначили чинники розвитку художньо-творчих здібностей молодших школярів, виокремили основні аспекти занять з малювання нетрадиційними техніками, як засібу розвитку творчих здібностей. а також визначили методику ознайомлення дітей з нетрадиційними видами технік (плямографія, монотипія на склі, монотипія “близнята”). Робота з учнями спрямовувалась на активізацію сприймання й емоційно-почуттєвої сфери учнів, збагачення вражень молодших школярів про красу і різноманіття навколишнього світу, привертання уваги до об'єктів природного середовища, творів мистецтва, а також ознайомлення з багатоманіттям художніх матеріалів і інструментів та їх виражальними можливостями. В другій експериментальній частині вчили дітей бачити, відчувати та розуміти класу, де б вона не виявлялася; сприяти розвитку творчих здібностей дітей засобами образотворчого мистецтва з використанням нетрадиційних технік; розвивати в дітях почуття краси, ритму, художнього смаку, творчої уяви, фантазії, допомогти реалізувати себе не лише на уроці, а й в повсякденному житті; навчити учнів творчо мислити, вільно проявляти себе в різних видах діяльності через розвиток художньо - творчих здібностей, уміння користуватися засобами нетрадиційного малювання; розширювати уявлення дітей про нетрадиційні техніки малювання; формувати в учнів інтерес до образотворчої діяльності через нетрадиційні техніки малювання; навчити дітей з'єднувати в одному малюнку різні матеріали для отримання виразного образу.

Це сприяло першим проявам творчого самовираження у наслідуванні художніх зразків - робіт дорослих і однолітків, у художньому експериментуванні з різними художніми техніками і прийомами, в інтерпретації художніх образів творів різних жанрів, видів образотворчого мистецтва.

Використання нетрадиційних технік на уроках з образотворчого мистецтва допомагає дітям у подоланні негативних емоцій. Тобто мимоволі здійснюється психологічна корекція, яка допомагає знімати негативні емоційні переживання дітей. Це сприяє підвищенню рівня самоповаги та нейтралізації захисних симптомокомплексів (тривожність, недовіра до себе, відчуття меншовартості, ворожості, конфліктності, труднощів у спілкуванні), спричинених внутрішніми конфліктами особистості. Тому завданням педагога є навчати дітей відтворювати навколишній світ, творчо мислити, уявляти, а також позбуватись негативних емоцій та переживань, що виникають у школяра в ході виконання практичних завдань з образотворчого мистецтва. малювання художній шкільний творчий

Під час проходження переддипломної практики я з'ясувала, що учні надзвичайно полюбляють уроки образотворчого мистецтва, де дитина може себе повністю реалізувати. Це сприяло розвитку мислення, уявлення дітей та змушувало їх зіставляти елементи реального і фантастичного.

Підсумовуючи сказане, я хочу наголосити. Що учень може погано читати, писати, лічити, але чудово малювати. Отже, у нього добре розвинене почуття прекрасного.

Людина, що тягнеться до краси, постійно вдосконалюється. Завдяки таким людям вдосконалюватиметься і навколишній світ, а заодно і добрішатиме. Адже, як відомо: “Краса врятує світ”.



Список використаної літератури

1. Говдя П. Українське мистецтво другої половини ХІХ - початку ХХ ст. - Київ: Мистецтво, 1964. - с. 23-31.

2. Затенацький Я. Українське мистецтво першої половини ХІХ ст. - Київ: Мистецтво. 1965. - с. 39.

3. Кудрицький А. Мистецтво України. - Київ: Либідь, 1997. - с. 173-175, 363-364.

4. Лобановський Б. Книга для читання з українського мистецтва. - Київ: Радянська школа, 1978. - с. 89-99.

5. Могильовський В. Від задуму до втілення. - Київ: Радянська школа, 1989. - с. 25.

6. Щербаківський В. Українське мистецтво. Вибрані неопубліковані праці. - Київ: Либідь, 1995. - с. 102-103.

7. Джафарова О. С. Взаимосвязь видов изобразительной деятельности младших школьников / О. С. Джафарова // Педагогіка вищої та середньої школи: зб. наук. пр. / Криворізький державний педагогічний університет. - Кривий Ріг, 2011. - Вип. 32 - c. 497.

8. Джафарова О. С. Нетрадиционные приемы рисования как средство активизации творческого самовыражения младших школьников / О. С. Джафарова // Наука і освіта. Педагогіка. - 2011. - № 4, червень-липень. - c. 139-142.

9. Джафарова О. С. Нетрадиційні художні техніки у навчанні молодших № 3. - c. 38-44.школярів / О. С. Джафарова // Мистецтво та освіта. - 2012 - c. 94.

10. Джафарова О. С. Педагогические условия активизации творческого самовыражения младших школьников школ-интернатов в процессе художественной деятельности / О. С. Джафарова // Горизонти освіти. Психологія. Педагогіка: наук.- метод. журн. / Ун-т менеджменту освіти НАПН України, Севастопольський міський гум. ун-т. - Севастополь: Рібест, 2012. - № 3 (36). - c. 17.

11. Г.Н. Давидова «Нетрадиційні техніки малювання в ДНЗ. Частина 1, 2». - М.:« Видавництво Скрипторий 2003 », 2008р.

12. Г.П. Євстаф'єва «Вчимося малювати», Ярославль, Академія розвитку, 2005р. - c. 31- 32.

13. Р.Г. Казакова «Заняття з малювання з дошкільнятами: Нетрадиційні техніки, планування, конспекти занять». - М.: ТЦ Сфера, 2009р.

14. Казакова Р.Г. «Малювання з дітьми дошкільного віку», М, Сфера, 2007

15. Д.Н. Колдина «Малювання з дітьми 4-5 років». - М.: Мозаіка- Синтез, 2008.

16. Комарова Т.С. «Образотворча діяльність в дитячому садку», М., 1982

17. Комарова Т.С. Філіпс О.Ю. «Естетична розвиваюче середовище в ДОУ», Педагогічне товариство Росії, М., 2005 - c. 60.

18. Кошелева А.Д. «Емоційний розвиток дошкільника», М.: Просвещение, 1985.

19. А.В. Нікітіна «Нетрадиційні техніки малювання в ДНЗ. Посібник для вихователів та батьків». - СПб.: КАРО, 2007р. - c. 48.

20. Г.А. Урунтаева «Діагностика психологічних особливостей молодших школярів», М.: Видавничий центр "Академія", 1996- c.73.

21. Фатєєва А.А. «Малюємо без пензлика», Ярославль, вид. Академія розвитку, 2004 - c.57.

Размещено на Allbest.ru

...