Мистецьке значення діяльності театрів танцю початку ХХІ століття, на прикладі театру танцю "Відлуння" м. Львів

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Театр танець як явище культурно-мистецького спрямування бере свій початок ще з часів античності, за даний час розвивається та виконує свою соціальну та естетичну задачу в контексті популяризації хореографічного мистецтва. На з початку ХХІ століття в Україні повстають цілий ряд хореографічних театральних осередків, що розвиваються за своїми законами, правилами організації з новими сучасними підходами, рішеннями, баченнями. Все це потребує мистецтвознавчого аналізу і оцінювання науковцями.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. мистецтвознавці та культурологічні аспекти хореографічного мистецтва в контексті розвитку театрів танцю у своїх наукових працях розглянули О. Плахотнюк, М. Погребняк, Д. Шариков, О. Шабаліна, О. Чапалов в яких започатковано розв'язання даної проблеми, на які посилається автори.

В дослідженнях доктора мистецтвознавства О. Чапалова висвітлюється проблематика розвитку сучасного танцю Західної Європи ХХ століття, простежується динаміка розвитку нових видів танцювального мистецтва в різних країнах, залежно від традицій художньої культури та соціальних умов [1]. Дослідниці модерн танцю О. Шабаліна та М. Погребняк звертають увагу на новітні пошуки балетмейстерів через діяльність персоналій, аналізують основні етапи розвитку модерн танцю в Європі та Україні [2; 3]. Мистецтвознавець та дослідник хореографічного мистецтва О. Плахотнюк у свої працях [4--9] висвітлює питання становлення хореографічного мистецтва в Україні в аспекті розвитку сучасного танцю, проведення фестивалів та конкурсів танцю в Україні, визначає ключові питання формування новітнього тезаурусу хореографічного мистецтва в України. Зокрема зазначає «варто виділяти основні напрямки в дослідження хореографічного мистецтва як галузі науки, що вивчає його у комплексі видових, жанрових та стильових проявів, закономірностей хореографічно-мистецької творчості, її спорідненість з іншими видами і жанрами мистецтва, а також гуманітарними науками: культурологією, філософією, психологією, антропологією. Слід піднімати питання міждисциплінарних аспектів в хореографії. Всі ці розвідки дозволять вибудувати наукові вертикалі горизонталі хореографічного мистецтва як окремої мистецтвознавчої науки» [4, с. 74]. Зокрема, Д. Шариков у своїй праці «Львівський композитор Олександр Козаренко: аналіз творів, «Орестея» аналізує українські постнеокласичні новації у галузі синтезу мистецтв на прикладі творів Олександра Козаренка, «Орестея». Аналізуються симфонія сучасної музики, хореографії, драми: їх динаміка, характер, виражальні засоби та звертається до аналізу діяльності театру танцю «Відлуння» [10, с. 37].

Потри те на сьогоднішній вбачаємо потребу в більш детальному аналізі творчо-мистецької діяльності театрів танцю в Україні, що діють в Україні, їх значення з загальному контексті розвитку хореографічного мистецтва. В сьогоднішньому мистецтвознавчій науковій думці позначається необхідність як і загального аналізу діяльності саме театрів сучасного танцю такі і кожного в окремому випадку, що дозволить сформувати загальні домінанти їх вагомості у формуванні культурно-мистецької спадщини України.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Театр танцю -- це не просто мистецький термін, це у вищому ступеню синкретична мистецько-естетична площина, що обов'язково явить себе невід'ємною частиною загальнолюдського хореографічного надбання. Дане мистецьке явище потребує дослідження і аналізу в мистецтвознавчому просторі України в контексті значення для розвитку хореографічного мистецтва, збереження культурної спадщини українського народу.

Мета та цілі дослідження: осмислення можливих потенційних площин представлення розвитку хореографічного мистецтва в України ХХІ століття; виявлення основних векторів історичних умов розвитку самостійних осередків хореографічного мистецтва; виділити і окреслити ключеві характеристики театру танцю «Відлуння».

Методологія. Загальнонаукові метод об'єктивності, історизму, порівняння та системності. Метод об'єктивності й історизму надав змогу простежити передумови, основні етапи становлення та розвитку театру танцю «Відлуння». Системний підхід, дозволив комплексно підійти до досліджуваної проблематики. Важливими елементами системи виступають взаємозв'язки її частин -- структурні елементи сучасної хореографії, фольклорного та українського танцю. Метод спостереження використаний для синтезування вивчення театрів танцю, що виявляють його мистецтвознавчий характер і в водночас засади національних і стильових параметрів творчої діяльності.

Наукова новизна: узагальнено наукові дослідження з хореографічного мистецтва в контексті вивчення творчої діяльності театрів танцю у мистецтвознавчому дискурсі ХХ--ХХІ століття; окреслено специфіку хореографічного мистецтва новітніх художньо-мистецьких формах.

Танцювальне мистецтво має виключну властивість -- його не можна вкласти в одну мить, увіковічнити якусь матеріальну його форму та демонструвати її нащадкам, як наприклад полотна талановитих живописців, записані на кіноплівці класичні кінострічки або пластичні зразки скульптури, що навіки втілені у камені... Бо, як відомо, матеріалом для танцю слугує виключно людське живе тіло зі своїми емоціями, неповторною харизмою та переконливою грою.

Ці всі високі принципи та засади і були закладені до фундаменту створеного Олександром Плахотнюком у 2013 році Театру танцю «Відлуння». Мотивом започаткування саме театру танцю послужила гостра потреба в форматному, стилістичному та репертуарному реформуванні існуючого на той час танцювального колективу. Справа в тому, що Олександр Анатолійович створив Театр танцю «Відлуння» на базі Спортивно-танцювального клубу «Карменс», що відноситься до Центру дитячої і юнацької творчості Галичини «Погулянка» [4, с. 72--75].

Ідея створення хоч і відходить на більший проміжок часу, ніж існує сформований танцювальний колектив Театр танцю «Відлуння», проте його хронологія становлення та розвитку починається саме з 2013 року [11, с. 8].

Театр танцю неодноразово демонстрував свою високу творчість у найрізноманітніших міжнародних та всеукраїнських конкурсах і фестивалях, на яких ставав володарем гран-прі та перших премій (за статистикою: у 93% своїх виступів). Не зважаючи на свій молодий вік, з перших днів Театр танцю «Відлуння» проводить активну концертну діяльність в України, та неодноразово гастролював у Польщі, Чехії, Угорщині, Німеччині, Австрії [4, с. 122--128].

Після аналізування результатів виступів колективу керівником (Олександром Плахотнюком) разом із балетмейстерами-постановниками (Володимиром Пантелеймоновим і Роксоланою Мокрій) та репетитором-керівником (Олександрою Єсіповою) за останні 4 роки було відкориго- ване стильове та жанрове забарвлення номерів.

Відтак, за результатами стильового та жанрового коригування, оформився певний репертуар Театру танцю «Відлуння», в якому, серед іншого, представлені: одноактний балет «Майстер і Маргарита»; одноактний балет Літературно-хореографічна картина «Свіча»; одноактний балет Хореографічна фантазія «Sinfoniaestravaganza» на музику О. Козаренка; концертна програма з хореографічних мініатюр та танцювальних композицій різноманітних напрямків сучасного хореографічного мистецтва: джаз-танець (classic jazz dance), джаз-модерн (jazz-modern), контемпорарі джаз-танець, афро-джаз-танець (afro-jazz), стріт-джаз-танець (streetjazz), фольк-джаз-танець [5, с. 154-155].

Красномовно на мистецьку творчість колективу відгукнувся у своїй статті кандидат мистецтвознавства Денис Шаріков: «Хореографія Олександра Плахотнюка та Володимира Пантелеймонова наскрізь пронизана всіма нотами, і звуками музичного супроводу. Складність рухів, комбінацій, геометрії танцювальних малюнків, повітряних підтримок, синтезу технік джаз-танцю, модерн-танцю, контактної імпровізації чітко і прозоро передають всі емоційні хвилювання, динаміку, характер та емоції музики створюють новий напрям сучасної хореографії контем- порарі джаз-танець» [10, с. 38-39].

Наступним вектором ініціативної роботи на ниві хореографії Театр танцю «Відлуння» є організація та проведення власного Всеукраїнського фестивалю-конкурсу з однойменною назвою «Відлуння», який є культурно-мистецьким заходом, що покликаний сприяти становленню і розвитку хореографічного мистецтва зокрема та національної культури України загалом, формуванню духовно-естетичних цінностей шляхом підтримки дитячо-юнацької творчості та розкриття творчих надбань різних напрямків хореографічного мистецтва. Співорганізаторами та постійними партнерами даного заходу також є: Міністерство освіти та науки України; Львівський національний університет імені Івана Франка; Кафедра режисури та хореографії факультету культури і мистецтв Львівського національного університету імені Івана Франка; Центр творчості дітей та юнацтва Галичини «Погулянка» м. Львів; Національна хореографічна спілка України (Львівське обласне відділення); Громадська організація «Здійснення мрій».

На сьогоднішній день керівнику колективу вдалося успішно організувати і втілити в життя Всеукраїнський фестиваль-конкурс «Відлуння» вже тричі (нещодавній захід відбувся 6 квітня 2019 року). До участі в нещодавньому фестивалі-конкурсі були запрошені колективи з старшими віковими категоріями від 14 років. Загалом учасниками були 23 хореографічних колективи, що налічували понад 500 дітей. Даний захід відвідали близько 1000 глядачів. На розсуд журі було представлено 52 танцювальні композиції з класичного, народного, сучасного танцю.

Для учасників фестивалю-конкурсу було представлено гала-концерт з хореографічних номерів у виконанні студентів кафедри режисури та хореографії та кращих колективів м. Львова.

В рамках фестивалю-конкурсу для учасників були проведені майстер-класи з сучасного та українського танцю.

Також Театр танцю «Відлуння» виконує роль первинної професійної платформи, де отримують свої базові хореографічні знання та навички майбутні студенти кафедри режисури та хореографії Львівського національного університету імені Івана Франка та інших навчальних закладів, так чи інакше дотичних до хореографії.

Театр танцю «Відлуння» зараз налічує двох репетиторів: Олександра Єсіпова та Роксолана Мокрій, які проводять заняття з 25 танцівниками [11, с. 12]. При театрі діють підготовчі групу, що надають можливість вливанню в колектив молодих виконавців.

Отже, ознайомившись з мистецькою діяльністю Театру танцю «Відлуння» з дати його заснування по сьогоднішні дні, вважаю за потрібне акцентувати увагу на наступному. В культурологічному аспекті винятковою є добірна творчість сформованого у 2013 році танцювального колективу. В першу чергу звертає на себе увагу зрілість новітніх ідей, що почали втілюватися на самих початках, засвідчивши свою актуальність у поточному розвитку сучасної української культури активною концертною діяльністю колективу як в Україні, так і за її межами, з перших днів його заснування. А також індикатором популярності запропонованих молодими танцівниками тематик та ідей є дуже високий коефіцієнт беззаперечних перемог Театру танцю «Відлуння» у всеукраїнських та міжнародних хореографічних конкурсах.

Крім того, поза увагою не може залишатися новітній прогресивний напрямок у мистецтві сучасної хореографії, курс на який було взято з самого початку заснування колективу.

Творча діяльність Театру танцю «Відлуння» має всі ознаки його безпосередньої участі у процесі внесення своїх надбань до скарбниці культурної спадщини України і, як наслідок, має потенціал поповнення культурних традицій світу.

Перспективи подальшого розвитку в цьому напрямку вбачаємо в розвитку наукової думки, що до проблематики усвідомлення культурно-мистецького явища «театр танцю» в загальному мистецькому контексті розвитку хореографічного мистецтва в Україні ХХІ століття.

Також потребує аналізу творчість діючих театрів танцю в Україні, як непересічного явища становлення національної культури України.

Список літератури

театр танцювальний культурний

1. Чепалов О. Хореографічний театр. ЗахідноїЄвропи ХХ ст. Харків: ХДАК, 2007. 344 с.

2. Шабаліна О. Пластичність. Мова. Тіло. Київ : ФОП Поліщук О.В., 2017. 194 с.

3. Погребняк М. Танець «модерн» ХХ ст. : витоки, стильова типологія, панорама історичної ходи, еволюція. Полтава : ПНПУ імені В.Г. Короленка, 2015. 32І с.

4. Plakhotnyuk O. The maintaining Questions of Research of Choreographic in Ukraine started of the 20-th Century. Молодий вчений. 2017. Вип. № 5(45). С. 72-75.

5. Плахотнюк О.А. Джаз-танець як феномен художньої культури :дис. ... канд. мистецтвознавства: 26.00.01 -- Теорія й історіяк ультури (мистецтвознавство). Львів : ЛНУ ім. ІванаФранка, 2016. 295 с.

6. Плахотнюк О. Хореографічні конкурси -- функціонування у віддзеркаленні сучасної танцювальної культури України. Музичне мистецтво XXI століття - історія, теорія, практика :Дрогобич - Кельце - Каунас - Алмата: Посвіт, 2017. Вип. 2. С. 122-128.

7. Плахотнюк О. Конкурс «Superdance» призначення та дійсність у процесах віддзеркалення сучасного хореографічного мистецтва України. Сучасне хореографічне мистецтво: підґрунтя, тенденції, перспективи розвитку. Львів : СПОЛОМ, 2018. С. 133-141.

8. Плахотнюк О. Конкурс «Superdance» - позиції у процесах відображення сучасного хореографічного мистецтва України. Сучасне хореографічне мистецтво: підґрунтя, тенденції, перспективи розвитку.Львів : СПОЛОМ, 2016. С. 145-229.

9. Плахотнюк О. Хронологія Міжнародного конкурсу сучасного хореографічного мистецтва«Superdance». Сучасне хореографічне мистецтво: підґрунтя, тенденції, перспективи розвитку. Львів : СПОЛОМ, 2018. С. 141-214.

10. Шариков Д. Аналі зтвору «Sinfoniaestravaganza» та сучасних жанрів хореографії сьогодення. Виховний та мистецький вплив сучасного хореографічного мистецтва на розвиток творчих здібностей молоді. Львів : ЦТДЮГ, 2014. С. 37-50.

11. Яскравий. Журнал для юних талантів. № 17. Травень. Дніпровська обласна громадська організація «Яскрава країна». Дніпропетровськ, 2015. 24 с.

12. ІІІ Всеукраїнський відритий фестиваль театрального мистецтва аматорських дитячих та молодіжних колективів «Імпреза над Латорицею». Дніпровська обласна громадська організація «Яскрава країна». Мукачево, 2019. 28 с.

Размещено на Allbest.ru