Духовні настанови творчості Антона Брукнера та австрійський "Образ світу"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Духовні настанови творчості Антона Брукнера та австрійський «образ світу»

Татарнікова Анжеліка Анатоліївна кандидат педагогічних наук, докторант, викладач кафедри теоретичної та прикладної культурології Одеської національної музичної академії імені А.В. Нежданової

Анотація

Узагальнено найбільш показові ознаки-концепти австрійського культурного світу, серед яких виділяються «рівновага», «компроміс», «музичність», «оптимізм», «почуття порядку». Їх ґенеза укорінена в настановах світського не тільки життя, а й духовно-релігійного, що у сукупності утворює показову для австрійської імперської державності єдність «трону та вівтаря», яка сходить до ранньохристиянського (візантійського) першоджерела. Позначений «образ світу» зумовлює типологічні якості бідермаєра як одного з найбільш показових стилів культури і музики Австрії XIX століття та зразка «патріархально-ортодоксального типу культури» Європи загалом. Відзначено, що духовні та світоглядні настанови А. Брукнера є співвідносними із зазначеними якостями австрійського «образу світу», а також склали підґрунтя не тільки для його «соборного» світобачення, а й для творчості. Остання характеризується єдністю церковного та світського начал творчого самовираження (сакралізація симфонії, симфонізація меси), спрямованого на служіння «Божій славі».

Ключові слова: творчість і духовно-релігійний світогляд А. Брукнера, культура Австрії, бідермаєр, романтизм.

Аннотация

Обобщены наиболее показательные признаки-концепты австрийского культурного мира, среди которых выделяются «равновесие», «компромисс», «музыкальность», «оптимизм», «чувство порядка». Их генезис укоренён в установках не только светской жизни, но и духовно-религиозной, что в совокупности формирует показательное для австрийской имперской государственности единство «трона и алтаря», восходящее к раннехристианским (византийским) первоисточникам. Обозначенный «образ мира» обуславливает типологические качества бидермайера как одного из наиболее показательных стилей культуры и музыки Австрии XIX века и образца «патриархально-ортодоксального типа культуры» Европы в целом. Отмечено, что духовные и мировоззренческие установки А. Брукнера соотносимы с выделенными качествами австрийского «образа мира», а также составили основание не только для его «соборного» мировидения, но и для творчества. Последнее характеризуется единством церковного и светского начал творческого самовыражения (сакрализация симфонии, симфонизация мессы), направленного на служение «Божьей славе».

Ключевые слова: творчество А. Брукнера, духовно-религиозное мировоззрение А. Брукнера, культура Австрии, бидермайер, романтизм.

Abstract

Current trends in contemporary art and cultural thought can be considered to be the development of issues related to national cultural codes and “images of the world”. The above is also correlated with the examples of artistic creativity of 19 century Austria, in particular, with the creative personality, A. Bruckner's outlook and his heritage. The deep religiosity of the composer, which has virtually no analogues among his contemporaries, in turn raises the question of the relevance of further comprehension (or rethinking) of his artistic universe in the context of spiritual guidelines of 19 century Austrian culture.

The main objective of the study -- revealing the religious and aesthetic attitudes of A. Bruckner's creative personality and heritage in the context of the spiritual and stylistic specificity of XIX century Austrian culture and the national «image of the world».

The methodology of work is complex and is based on the combination of cultural, historical, musicological, hermeneutical and art studies, which in the aggregate significantly deepens the study of the genre-style specificity of A. Bruckner's work.

Findings and conclusions. Generalization of materials on the history of Austria's multinational culture in its historical development, its basic concepts (equilibrium, compromise, musicality, etc.) and the «image of the world» testify to the essential role in it of ideas of unbroken order (or- do), common sense, optimism with centuries-old spiritual-religious grounds and determine the specificity of Austrian culture of modern times. One of the essential stylistic features of the latter is the typology of the Austrian Biedermeier, which determines the specific creativity of its representatives during the last two centuries, including A. Bruckner. The spiritual and religious environment of formation of his personality (the monastery of St. Florian), patriarchal tendencies of the family and Austrian culture in general formed the basis not only of his religious “cathedral” worldview, but also of the artistic universe of the composer, characterized by the unity of ecclesiastical and secular principles for the service of the glory of God.

Keywords: A. Bruckner's creativity, A. Bruckner's spiritual and religious outlook, Austrian culture, Biedermeier, Romanticism.

Постановка проблеми. Свого часу Олександр Михайлов відзначав, що «внутрішня будова творів епохи відображає улаштованість самої епохи (як ґрунту культури)»¹. Актуальними напрямами сучасної мистецтвознавчої та культурологічної думки можна вважати розробку проблематики, пов'язаної з національними культурними кодами та «образами світу». Сказане є співвідносним і зі зразками художньої творчості Австрії XIX ст., зокрема, ьіз творчою особистістю, світоглядом А. Брукнера та його спадщиною. Глибока релігійність композитора, що практично не має аналогів серед його сучасників, своєю чергою, порушує питання про актуальність подальшого осмислення (або переосмислення) його художнього універсуму в річищі духовних настанов австрійської культури XIX століття.

Аналіз останніх досліджень і публікацій останніх десятиліть виявляє збільшення зацікавленості у вітчизняному музикознавстві та культурознавстві спадщиною А. Брукнера. Окрім досліджень та огляду творчого шляху композитора, узагальнень жанрово-стильової специфіки його творчості, які знаходимо в роботах

К. Царьової¹, І. Білецького, М. Філімонової Царева Е.М. Брукнер и брукнерианцы // Музыкальная академия. 1997. № 2. С. 155-158. Филимонова М.Н. Антон Брукнер // Музыка Австрии и Германии XIX века: в 3 кн. К. 3. М.: Композитор, 2003. С. 332-449., В. Коннова Коннов В.П. Антон Брукнер и Вена на рубеже ХІХ-ХХ веков // Музыкальная академия. 2006. № 4. С. 172-181., Л. Новака Новак Л. Понятие «обширности» в музыке Антона Брукнера // Музыкальная академия. 1997. № 2. С. 167-169; Новак Л. Стиль симфонический и стиль церковный // Музыкальная академия. 1997. № 2. С. 159-166. та ін., виділяємо також дисертації та публікації Д. Локотьянової (2018) Локотьянова Д.Е. Церковная музыка Антона Брукнера: к проблеме исторических связей: дис. ... канд. искусствоведения: спец. 17.00.02 Музыкальное искусство / Московская гос. консерватория им. П.И. Чайковского. М., 2018. 321 с., С. Антонової (2007) Антонова С.Е. Историзм музыкального мышления и его проявление в симфоническом творчестве И. Брамса и А. Брукнера: автореф. дис. ... канд. искусствоведения: 17.00.02 Музыкальное искусство / Нижегородская гос. консерватория (академия) им. М.И. Глинки. Нижний Новгород, 2007. 27 с., А. Бібікової Бибикова А.А. О композиционной модели месс Антона Брукнера // Православного СвятоТихоновского гуманитарного университета Серия V: Музыкальное искусство христианского мира. М., 2008. Вып. 2 (3). С. 113-136., О. Іванової, присвячені розгляду типових ознак його конкретних симфонічних та хорових творів. Духовно-релігійні погляди А. Брукнера лише частково висвітлюються в окремих публікаціях А. Дробиш Дробиш А.А. Релігійний світогляд як основа творчості Антона Брукнера // Часопис національної музичної академії України ім. П.І. Чайковського. 2016. № 1 (30). С. 65-73; Дробиш А.А. Утілення канонічного тексту «Те Deum» Антона Брукнера // Часопис національної музичної академії ім. П.І. Чайковського. 2015. № 1 (26). С. 27-33., К. Зенкіна Зенкин К.В. Музыка -- Эйдос -- Время: А.Ф. Лосев и горизонты современной науки о музыке. М.: Памятники исторической мысли, 2015. 464 с.. У дисертації Н. Решетило (2011) Решетило Н.С. Соборность как идеал жизни и творчества Антона Брукнера (социально-философский анализ): автореф. дис. ... канд. философских наук: спец. 09.00.11 Социальная философия / Краснодарский гос. ун-т культуры и искусств. Краснодар, 2011. 23 с. Михайлов А. В. Из источника великой культуры // Михайлов А. В. Избранное: феноменология австрийской культуры. М.; Санкт-Петербург: Центр гуманитарных инициатив. Университетская книга, 2009. С. 7-33. зосереджено увагу на такій якості світовідчуття і творчості композитора, як «соборність». Питання про взаємозв'язок творчої спадщини А. Брукнера зі своєю епохою та її репрезентантами складає також один із численних аспектів культурологічних досліджень О. Михайлова, присвячених науковим розвідкам щодо феноменології австрійської культури загалом та її стильової специфіки¹¹. Отже певний брак на сьогодні досліджень унікальної особистості А. Брукнера, що парадоксально поєднує «простоту життєвих проявів благочестивого “наївно-релігійного” католика з грандіозними світоглядними прагненнями, вираженими в музиці» Решетило Н.С. Соборность как идеал жизни и творчества Антона Брукнера (социально-философский анализ): автореф. дис. ... канд. философских наук. Краснодар, 2011. С. 4., певним чином стимулює необхідність її подальшого дослідження та мистецтвознавчо-філософського осмислення.

Мета статті -- виявити релігійні й естетичні настанови творчої особистості та спадщини А. Брукнера в контексті духовно-стильової специфіки австрійської культури XIX століття та національного «образу світу».

Методологія роботи має комплексний характер і ґрунтується на поєднанні засад культурологічного, історико-музикознавчого, герменевтичного та мистецтвознавчого досліджень, що в сукупності суттєво поглиблює осмислення жанрово-стильової специфіки творчості А. Брукнера. Наукова новизна статті визначена її дослідницьким «кутом зору», що враховує не тільки релігійно-естетичні позиції творчої спадщини А. Брукнера, а й їх співвіднесеність з духовно-стильовою парадигмою культури Австрії XIX століття.

Виклад основного матеріалу дослідження. Культурна спадщина Австрії являє собою унікальний феномен у межах культурно-історичного надбання Європи, починаючи ще з епохи Середньовіччя. Сказане певною мірою зумовлено історичними шляхами її розвитку, а також національно-географічною специфікою, що, своєю чергою, мала вплив на формування австрійського духовного «образу світу». Багатовікове правління Габсбургів зумовило поступове збільшення території імперії та її багатонаціональну специфіку. «Німецька етнічна основа пом'якшена <...> в австрійцях живим слов'яно-італійським впливом та історичними умовами розвитку країни»¹. Уже на початку XVI ст. імперія Габсбургів охоплювала Богемію, Сілезію, Угорщину, частину південно-слов'янських та італійських земель. На думку Н. Павлової, «особливістю цієї культури протягом століть залишалося не самоствердження, не закритість, а навпаки, сприйнятливість до культур інших народів» Лошакова Г.А. Становление феномена «австрийскости»: Йозеф Шрейфогель // Национальные коды в европейской литературе ХІХ-ХХІ веков: коллективная монография / Нижегородский гос. ун-т им. Н. И. Лобачевского. Нижний Новгород, 2016. С. 319. Павлова Н.С. Природа реальности в австрийской литературе. М.: Языки славянской культуры, 2005. С. 15.. Така культурно-історична «відкритість» поєднувалася із конфесійною різноманітністю духовного життя імперії, у якій домінування католицького світу доповнювалося толерантним ставленням до інших напрямів християнства -- протестантизму та православ'я.

Позначена специфіка духовного життя Австрійської імперії найбільш повно проявилася за часів епохи так званого «йозефінізму» (друга половина ХУШ ст.), пов'язаної з правлінням Йозефа II. Його реформи, особливо у сфері церковного життя, були резонансними не тільки свого часу, а й пізніше. Прагнення втілити в життя ідеали просвітницької монархії, віротерпимість -- усім цим зумовлено показову для «йозефінізму» спрямованість до єднання «трону й вівтаря», багато в чому похідну від концепції галліканізму та його східнохристиянської ґенези. Водночас ці ідеї передбачили виникнення у другій половині XIX ст. феномену старокатолицтва Цыпин В., прот. Иозефинизм. иЯЬ як одного з показових явищ духовного життя Західної Європи вказаного періоду та його неовізантійської складової Муравська О.В. Східнохристиянська парадигма європейської культури і музика XVIII- XX століть. Одеса: Астропринт, 2017. С. 271-272..

Специфіка багатонаціонального та поліконфесійного співіснування народів Австрійської імперії, історія якої (на рівні Священної Римської імперії) сягає ще часів Карла Великого, зумовила сутність показової для неї духовної картини світу, що завжди так чи інакше тяжіла до гармонічного світосприйняття. Останнє найбільш повно було узагальнене в австрійській літературі та музиці XVШ-XIX століть, що виявляють такі показові концепти австрійського культурного світу, як «рівновага (Аnigleich)», «компроміс», «музикальність» тощо¹. Урешті-решт, починаючи ще з часів феодалізму, «з царювання Максиміліана I, через бурхливі події Реформації та контрреформації, через турецьку агресію, наполеонівські війни, через усе XIX століття в австрійських землях зберігається, при певних змінах, усвідомлення порядку, або впорядкованості, яке стало суттєвою ознакою австрійської культури. Включення людини в усвідомлений (угодний Богові) світовий порядок відповідає духу австрійської культури» Див. докладніше про це: Зусман В.Г. Ключевые концепты австрийского культурного мира. Постановка проблемы // Вестник Нижегородского государственного лингвистического университета. Нижний-Новгород, 2010. Вып. 10. С. 152-158; Заболотских Л.В. Национальная концептосфера как фактор формирования культурной картины мира (на примере Австрии): дис. ... канд. культурологии: 24.00.01 Теория и история культуры / Московский гос. ун-т им. М.В. Ломоносова. М., 2018. 172 с. Павлова Н.С. Природа реальности в австрийской литературе. М.: Языки славянской культуры, 2005. С. 16. і, додамо, визначає духовний сенс людського життя. Але віра у високий Божественний порядок складає лише одну зі сторін уявлень австрійця про реальність. Її інший бік пов'язаний з уявленнями про її хибність і мінливість.

Позначені аспекти світовідчуття австрійця проявляються в тематиці і головних образах австрійської культури різних епох. Тем не менш, за словами О. Михайлова, «класичне австрійське мистецтво -- це мистецтво майже немислимого оптимізму. Непорушна цілокупність керованої досконалим законом світобудови». «Якими б кричущими не були відображені мистецтвом протиріччя дійсності, мета мистецтва -- зберегти стриманий спокій перед їх обличчям і цим здійснити над ними суд. Стриманість -- це риса мистецтва Франца Грільпарцера, Франца Шуберта, Антона Брукнера, Адальберта Штіфтера, що знаходить вираження у непохитному почутті порядку, суворої, геометричної розміреності: навіть у пору розквіту романтизму в австрійській музиці зберігається і підкреслюється строга розчленованість побудов. Почуття порядку -- не педантична пристрасть, це вираження торжества гуманних ідеалів у мистецтві над протиріччями дійсності, перемога належного над тим, що є» Михайлов А.В. Из источника великой культуры // Михайлов А.В. Избранное: феноменология австрийской культуры. М.; Санкт-Петербург: Центр гуманитарных инициатив. Университетская книга, 2009. С. 19, 292..

Позначена духовно-естетична спрямованість австрійського «образу світу» та культури знайшла відбиття і в стильовій специфіці мистецтва Австрії, зокрема, у XIX столітті, виявляючи тим самим не тільки його спорідненість із загальним німецькомовним світом, а й певні відмінності, визначені його стильовими «домінантами». Так типологічні ознаки і тематика німецького романтизму початку XIX століття не знаходили відгуку у творчих шуканнях австрійських митців цього періоду. На думку Н. Павлової, «австрійській літературі [як і мистецтву загалом] було чужим бажання гетевського Фауста пізнати останню таємницю світобудови <...> Пізнанню тут була традиційно покладена певна межа <...> В австрійського поета свій спосіб освоєння світу, йому не властиве перебільшення можливостей митця: кожна складова обережно вбудовується в будівлю цілого <...> Німецька література спрямовувалася вгору -- до символічних сенсів речей і предметів <...> Австрійська культура, як по- своєму і російська, набагато довірливіше до світу. Сенс не був тут прерогативою людини і духу, не привносився одухотвореною особистістю в природу -- він світився в самому житті, був розлитий у дійсності, яка потребувала її осягнення»¹.

Сказаним зумовлено значущість в австрійському мистецтві XIX ст. з його акцентом на «глибинах і висотах» людського «я» та, водночас, визначенням його як «століття приватного життя», типологічних ознак феномену бідермаєра, що став одним зі стильових «знаків» епохи Реставрації, а також предметом великих дискусій у сучасному мистецтвознавстві та музикознавстві, охоплюючи щоразу нове коло питань і тем. Мистецтво бідермаєра в патріархально-традиційному дусі репрезентує світ сім'ї, дитинства, деталізовану увагу до життєвого простору людини, пізнання духовних підвалин повсякденності тощо. О. Муравська, виявляючи «духовний модус» бідермаєра, розглядає цей феномен із позицій «патріархально-ортодоксального типу культури», генетично похідного від традицій східного (візантійського) християнства Павлова Н.С. Природа реальности в австрийской литературе. Москва: Языки славянской культуры, 2005. С. 19-24. Докладніше див.: Муравська О.В. Східнохристиянська парадигма європейської культури і музика ХУШ-ХХ століть. Одеса: Астропринт, 2017. С. 311-321.. Сказане є показовим і для австрійської духовної християнської культури, що формувалася в часи раннього Середньовіччя на базі контактів із численними ірландськими ченцями-місіонерами як представниками «давньозахідного православ'я» Там само. С. 78-102..

В епоху Реставрації з показовою для Австрійської імперії ідеалізацією «габсбургського імперського міфу» та надбань «йозефінізму» якості австрійського національного характеру та світовідчуття виявилися найбільш повно зосередженими саме в концепції бідермаєру. «Стабільність у політиці та громадському житті, що межує зі стагнацією, сприяла руху до цінностей приватного життя, сім'ї, що породжувало відчуття захисту, закритості від світу та його загроз» Лошакова Г.А. Художественная проза бидермейера в Австрии: жанры и поэтика: дис. ... доктора филологических наук: спец. 10.01.03 Литература народов стран зарубежья (австрийская литература) / Нижегородский гос. ун-т им. Н.И. Лобачевского. Нижний Новгород, 2014. С. 16.. Літературні герої бідермаєру, причетні до базової концепції цього стилю, як «побуту, пронизаного релігійністю», шукали спокій, гармонію і красу та прагнули до духовного преображення. Відзначимо, що апелювання в цьому стилі до вікових патріархальних цінностей, що мали глибинну духовну ґенезу, зумовило його актуальність і в наступні епохи. Згідно з думкою К. Магріса, «світовідчуття бідермаєра в Австрії вийшло за межі певного історичного періоду і конкретної держави і стало характерним для всієї старої Європи» Лошакова Г.А. Становление феномена «австрийскости»: Йозеф Шрейфогель // Национальные коды в европейской литературе ХІХ-ХХІ веков: коллективная монография / Нижегородский гос. ун-т им. Н.И. Лобачевского. Нижний Новгород, 2016. С. 321..

Позначена специфіка австрійського образу світу та його духовно-стильових мистецьких парадигм знайшла відбиття й у творчій особистості Антона Брукнера, що формувалася в середині XIX ст. в умовах досить суворого патріархального побуту. Відповідно з давньою національною традицією він успадкував від своїх предків професію вчителя. За словами М. Філімонової, «діяльність сільського вчителя була шанованою, суспільно необхідною, а головне, невіддільною від сільської громади, оскільки він повинен був не тільки навчати дітей основам наук, а й виконувати обов'язки церковного органіста і хормейстера, грати на всіх сільських святах і навіть брати участь в сільських роботах»¹. Ці обставини творчої біографії А. Брукнера мають також певні аналогії з долею харизматичного літературного персонажа А. Куссмауля і Л. Айхродта -- Готтліба Бідермаєра, що дав ім'я популярному стилю європейської культури епохи Реставрації (див. вище). Порівнюючи його з Фаустом, названі автори особливо підкреслювали скромність цього героя, якому «його маленька кімната, тісний садок, його непримітне село і убога доля сільського шкільного вчителя допомогли знайти блаженство на землі» Филимонова М.Н. Антон Брукнер // Музыка Австрии и Германии XIX века: в 3 кн. К. 3. М: Композитор, 2003. С. 332. Муравська О.В. Східнохристиянська парадигма європейської культури і музика ХVIII-ХХ століть. Одеса: Астропринт, 2017. С. 314..

Так роки дитинства та юнацтва, проведені в мальовничих куточках Австрії, пов'язаних з її патріархально-історичними і духовними традиціями, визначили найважливіші якості його особистості, що мали перетин із типологічними ознаками його літературних сучасників, -- «рідкісну невибагливість у побуті, скромність, виняткову працездатність, велику волю, що допомагала йому в подоланні всіх життєвих негараздів і випробувань, постійну незадоволеність своїми знаннями, що збереглася до кінця його днів. І, одночасно з цим -- схиляння перед авторитарною владою, переконаність у непорушності світопорядку, прийняття як даності соціального устрою, відстороненість від політики» Филимонова М.Н. Антон Брукнер // Музыка Австрии и Германии XIX века: в 3 кн. К. 3. М.: Композитор, 2003. С. 333-334..

Позначені якості знайшли відбиття й у стильових перевагах творчої спадщини А. Брукнера, якому вдалося, за думкою В. Коннова, поєднати «...дві епохи музичного життя Відня. Брукнерівська лірика, що несе в собі шубертівську традицію, відзначена патріархально-ідилічним забарвленням, яке свідчить про невпинний процес історичного переосмислення спадщини раннього музичного романтизму і про становлення зазначеного ностальгією за “добрими старими часами” уявлення про “передберезневу” епоху в австрійській культурі, позначену поняттям “бідермаєр”» Коннов В.П. Антон Брукнер и Вена на рубеже XIX-XX веков // Музыкальная академия. 2006. № 4. С. 180..

Перетин якостей особистості А. Брукнера з типологічними ознаками названого стилю та світобаченням його героїв найбільш яскраво виявлений у дисертації Д. Локотьянової, що присвячена розгляду деяких аспектів церковної музики композитора. Виявляючи своєрідність його творчої фігури, що принципово відрізняється від митців його часу, причетних зокрема й до мистецтва романтизму, дослідниця констатує: «Адже щоб світ непорушно “стояв” на своїх законах, а не руйнувався, потрібні такі “прості” люди, потрібна така моральна людина (або “сільський дурник”, як називали його деякі сучасники), як А. Брукнер. Він виявився дивним живим утіленням ідеалу гармонії й упорядкованості на противагу роздробленості буття». Фігура А. Брукнера як для сучасників, так і для нащадків «наділяється характеристикою “проповідника із сільської церкви, де ніхто не поспішає”, де “можна говорити довго”», керуючись духовним принципом -- «Все для більшої слави Бога» (рос. «Все для вящей славы Бога») Локотьянова Д.Е. Церковная музыка Антона Брукнера: к проблеме исторических связей: дис. ... канд. искусствоведения: спец. 17.00.02 Музыкальное искусство / Московская гос. консерватория им. П.И. Чайковского. Москва, 2018. С. 26..

Позначена суттєва роль духовно-релігійної складової особистості та творчості А. Брукнера, концепції його мистецтва багато в чому також була зумовлена його перебуванням і роботою в монастирі Санкт-Флоріан. Навіть пізніше, коли творча біографія композитора була вже більш пов'язаною з Віднем та Лінцем, він періодично повертався до цієї обителі, що стала для нього «другою духовною та естетичною батьківщиною»¹. Санкт-Флоріан став також місцем його останнього упокоєння.

Вплив цього місця на особистість А. Брукнера мав багатоаспектний характер. Саме тут було закладено основи творчої спрямованості композитора до сфери релігійно-містичних одкровень. Богослужбово-співацька, виконавська і творча практика в цьому монастирі сприяла ознайомленню зі зразками культової вокальної поліфонії різних епох, грегоріаніки, що в сукупності склали ґрунт інтонаційної мови його творів. Водночас, архітектура та духовна атмосфера Санкт-Флоріана сприяли формуванню тих якостей музики А. Брукнера, які Л. Новак визначив як «широта», «широка просторовість» (рос. «обширность», «широкопространственность»). В кінцевому підсумку композитор, за словами дослідника, «був емоційно розташований до такої “широти”, -- і до того, щоб вдихнути в неї нове життя у власне творчому акті <...> У великих просторах Брукнер був “у себе вдома”» Новак Л. Стиль симфонический и стиль церковный // Музыкальная академия. 1997. № 2. c.. 167. Там само. С. 167..

В цьому випадку йшлося не тільки про масштабність монастиря, яка свого часу справила велике враження на майбутнього композитора, а й про його духовну атмосферу. Австрійські католицькі монастирі того часу були культурними центрами країни, оскільки мали чудові бібліотеки, художні галереї, що сприяли розвитку професійної мистецької та наукової діяльності своїх членів та надавали можливість здобути вищу освіту представникам нижчих станів суспільства, про що свідчать долі не тільки А. Брукнера, а й, наприклад, Георга Менделя, Леоша Яначека та ін.

З іншого боку, Санкт-Флоріан є одним із найстаріших монастирів Європи, що виник ще за часів раннього Середньовіччя та був пов'язаний з ім'ям ранньохристиянського мученика Флоріана, шанованого як у католицькій, так і у православній традиціях. Ім'я та житіє цього святого в духовній історії Австрії, поряд із місіонерською діяльністю ірландських ченців (ірландсько-шотландська місія), є одним із давніх свідчень інтенсивних процесів християнізації в цьому регіоні Європи Воцелка К. История Австрии. Культура, общество, политика. Москва: Весь мир, 2007. С.41-44.. Перетин ірландської духовності, що мала східнохристиянське коріння, та вже позначеного австрійського світогляду виявляється в загальному апелюванні до сприйняття світу, природи й людини як єдиного гармонійного цілого, що тримається на засадах духовно-патріархальних цінностей, однаково важливих і суттєвих для названих культур.

Сказане породжує духовно-естетичну позицію А. Брукнера, відповідно з якою музичне мистецтво, творчу діяльність митець сприймає на рівні Божественного служіння, про що свідчать уже згадувані посвяти композитора. Його художній світ, як і творчість багатьох його сучасників (наприклад, А. Штіфтера), тяжіє до ідеальної цілісності сприйняття Всесвіту. За думкою Б. Мукосея, «світ постає для Брукнера як щось цілісне, у якому споконвічно наявна вища Небесна Гармонія. Усе в цьому світі тягнеться до Бога, почуття єдиної особистості вливаються в “загальний хор” і розчиняються у променистій кульмінації, сповненій Божественного світла <...> Під час слухання музики Брукнера справді може виникнути зримий образ храму <...> увінчаного золотим куполом. Храму, у якому все славить Бога»¹. Таким підходом зумовлено соборні якості творчості композитора, що виявляють не тільки релігійні настанови його особистості, зв'язок із національно-патріархальною культурно-історичною традицією, а й певний перетин і з духовними шуканнями європейської культури межі ХТХ-ХХ століть, зокрема з діяльністю російської художньої еліти «Срібного віку», для якої поняття про «соборність» було одним із ключових Цит. за: Дробиш А.А. Утілення канонічного тексту «Те Deum» Антона Брукнера // Часопис національної музичної академії ім. П.І. Чайковського. 2015. № 1 (26). С. 32. Докладніше див.: Решетило Н.С. Соборность как идеал жизни и творчества Антона Брукнера (социально-философский анализ): автореф. дис. ... канд. философских наук. Краснодар, 2011. 23 с..

Релігійна «домінанта» світосприйняття А. Брукнера позначилася і на жанровій специфіці його творчої спадщини, яка пов'язана з хоровими та симфонічними творами. Показово, що композитор уникає творів для сольних виконання, віддаючи перевагу «колективним» жанрам (симфонія, меса, тощо), вони розраховані на «співтворчість багатьох музикантів, яка ініціює соборну творчість» Там само. С. 9.. Відзначимо також, що у творчості А. Брукнера, при всій суттєвості жанрово-інтонаційного розмежування церковного та симфонічного стилів викладення, тим не менш очевидною є тенденція до зближення названих жанрових сфер при очевидному домінуванні сакральної якості. «Про його твори говорять то як про “меси для концертного залу” (це -- про симфонії), то як про “симфонії для церкви” (така характеристика закріпилася за його месами)» Новак Л. Стиль симфонический и стиль церковный // Музыкальная академия. 1997. № 2. С. 159., -- відзначає Л. Новак. При цьому не йдеться про секуляризацію останніх, а скоріше про сакралізацію перших, що підтверджується не тільки тематично-інтонаційними аналогіями між названими жанровими сферами, а й епіко-містеріальними концепціями його симфонічних циклів, кожний з яких виявляє «жадання загального універсального охоплення і розуміння буття» Филимонова М.Н. Антон Брукнер // Музыка Австрии и Германии XIX века: в 3 кн. К. 3. М.: Композитор, 2003. С. 442.. Таке одухотворення світського та його зближення зі сферою сакрального виявляє, знову ж таки, «патріархально-ортодоксальну» (О. Муравська) ґенезу творчості А. Брукнера, інтонаційна мова якого тяжіла, відповідно до ідей Цециліанського руху, до відтворення традицій богослужбового співу, зокрема, до монодії. Позначена релігійно-творча позиція композитора також підтверджується тим фактом, що в його творчому доробку домінують твори, пов'язані з хвалебною славословною тематикою. Серед останніх особливо виділяється «Те Deum», який стає підсумком не тільки хорової творчості композитора, що узагальнює релігійний імператив А. Брукнера на рівні «служіння Богові», а й його симфонічної спадщини, оскільки, за думкою автора, саме цей твір повинен вінчати задум його останньої Дев'ятої симфонії.

Отже, узагальнення матеріалів з історії багатонаціональної культури Австрії в її історичному розвитку, її базових концептів (рівновага, компроміс, музикальність тощо) та «образу світу» свідчить про суттєву роль у ньому ідей непорушного порядку (оМо), здорового глузду, оптимізму, світовідчуття «цілокупності сущого», що мають багатовікові духовно-релігійні підстави та визначають специфіку австрійської культури Нового часу. Однією із суттєвих стилістичних ознак останньої є типологія австрійського бідермаєру, що протягом двох останніх століть зумовлює специфіку творчості її репрезентантів, зокрема й А. Брукнера. Духовно-релігійне середовище формування його особистості (монастир Санкт-Флоріан), патріархальні настанови родини та австрійської культури загалом склали підґрунтя не тільки його релігійного «соборного» світобачення, а й художнього універсуму композитора, що характеризується єдністю церковного та світського начал творчого самовираження, спрямованого на служіння «Божій славі».

брукнер церковний творчий культура

Список використаної літератури

1. Антонова С.Е. Историзм музыкального мышления и его проявление в симфоническом творчестве И. Брамса и А. Брукнера: автореф. дис. ... канд. искусствоведения: 17.00.02 Музыкальное искусство / Нижегородская гос. консерватория (академия) им. М.И. Глинки. Нижний Новгород, 2007. 27 с.

2. Бибикова А.А. О композиционной модели месс Антона Брукнера // Вестник Православного Свято-Тихоновского гуманитарного университета. Серия V: Музыкальное искусство христианского мира. М., 2008. Вып. 2 (3). С. 113-136.

3. Воцелка К. История Австрии. Культура, общество, политика. Москва: Весь мир, 2007. 512 с.

4. Джонстон У. Австрийский ренессанс. Москва: Московская школа политических исследований, 2004. 640 с.

5. Дробиш А.А. Релігійний світогляд як основа творчості Антона Брукнера // Часопис національної музичної академії України ім. П.І. Чайковського. 2016. № 1 (30). С. 65-73.

6. Дробиш А.А. Утілення канонічного тексту «Те Deum» Антона Брукнера // Часопис національної музичної академії ім. П.І. Чайковського. 2015. № 1 (26). С. 27-33.

7. Заболотских Л.В. Национальная концептосфера как фактор формирования культурной картины мира (на примере Австрии): дис. ... канд. культурологии: 24.00.01 Теория и история культуры / Московский гос. ун-т им. М. В. Ломоносова. Москва, 2018. 172 с.

8. Зенкин К.В. Музыка -- Эйдос -- Время: А.Ф. Лосев и горизонты современной науки о музыке. М.: Памятники исторической мысли, 2015. 464 с.

9. Зусман В.Г. Ключевые концепты австрийского культурного мира. Постановка проблемы // Вестник Нижегородского государственного лингвистического университета. Нижний-Новгород, 2010. Вып. 10. С. 152-158.

10. Коннов В.П. Антон Брукнер и Вена на рубеже ХІХ-ХХ веков // Музыкальная академия. 2006. № 4. С. 172-181.

11. Локотьянова Д.Е. Церковная музыка Антона Брукнера: к проблеме исторических связей: дис. канд. искусствоведения: спец. 17.00.02 Музыкальное искусство / Московская гос. консерватория им. П.И. Чайковского. Москва, 2018. 321 с.

12. Лошакова Г.А. Становление феномена «австрийскости»: Йозеф Шрейфогель // Национальные коды в европейской литературе ХІХ-ХХІ веков: коллективная монография / Нижегородский гос. ун-т им. Н.И. Лобачевского. Нижний Новгород, 2016. С. 317-326.

13. Лошакова Г.А. Художественная проза бидермейера в Австрии: жанры и поэтика: дис. доктора филологических наук: спец. 10.01.03 Литература народов стран зарубежья (австрийская литература) / Нижегородский гос. ун-т им. Н. И. Лобачевского. Нижний Новгород, 2014. 426 с.

14. Михайлов А.В. Из источника великой культуры // Михайлов А.В. Избранное: феноменология австрийской культуры. М.; Санкт-Петербург: Центр гуманитарных инициатив. Университетская книга, 2009. С. 7-33.

15. Муравська О.В. Східно-християнська парадигма європейської культури і музика XVIII-XX століть. Одеса: Астропринт, 2017. 564 с.

16. Новак Л. Понятие «обширности» в музыке Антона Брукнера // Музыкальная академия. 1997. № 2. С. 167-169.

17. Новак Л. Стиль симфонический и стиль церковный // Музыкальная академия. 1997. № 2. С. 159-166.

18. Павлова Н.С. Природа реальности в австрийской литературе. Москва: Языки славянской культуры, 2005. 312 с.

19. Решетило Н.С. Соборность как идеал жизни и творчества Антона Брукнера (социально-философский анализ): автореф. дис. ... канд. философских наук: спец. 09.00.11 Социальная философия / Краснодарский гос. ун-т культуры и искусств. Краснодар, 2011. 23 с.

20. Филимонова М.Н. Антон Брукнер // Музыка Австрии и Германии XIX века: в 3 кн. К. 3. Москва: Композитор, 2003. С. 332-449.

21. Царева Е.М. Брукнер и брукнерианцы // Музыкальная академия. 1997. № 2. С.155-158.

22. Цыпин В., прот. Иозефинизм.

Размещено на Allbest.ru