Грим як засіб створення сценічного образу. Історія гриму

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Грим, як засіб створення сценічного образу. Історія гриму

Виконала: Деркач Дарина

Охарактеризувати маски та грими класичного китайського театру. Проаналізувати значення кольору у образі класичного китайського театру

Грим в традиційному класичному театрі Китаю відноситься до VII ст. до н. е. Китайський театр відрізняється своєрідною багатовікової театральної культурою. Система умовного зображення психологічного стану образу в китайському театрі досягалася через традиційну символічну розмальовку масок. Той чи інший колір позначав почуття, а також приналежність персонажа до певної соціальної групи. Так, червоний колір означав радість, білий - траур, чорний - чесний спосіб життя, жовтий - імператорське прізвище або буддійських ченців, блакитний - чесність, простоту, рожевий - легковажність, зелений колір призначався для служниць.

Поєднання кольорів вказувало на різні психологічні комбінації, на відтінки поведінки героя. Певне значення мало асиметричне і симетричне розфарбовування: перше було характерно для зображення негативних типів, друге - для позитивних.

У китайському театрі користувалися також перуками, вусами, бородами. Останні виготовлялися з сарличного тваринного волоса (буйволової). Бороди були п'яти кольорів: чорні, білі, жовті, червоні і лілові. Вони також мали умовний характер: борода, що покриває рот, свідчила про героїзм і багатстві; борода, розділена на кілька частин, висловлювала витонченість і культурність. Борода виготовлялася на дротовому каркасі і прикріплювалася за вухами гачками, що йдуть від каркаса.

Для гримування користувалися нешкідливими сухими фарбами всіх кольорів, які розводились на воді з додаванням кількох крапель олії, щоб виходила блискуча поверхня обличчя. Загальний тон накладали пальцями і долонями. Для розмальовки, підводки губ, очей і брів застосовували довгі загострені палички. На кожну фарбу була своя паличка, якою китайські артисти працювали віртуозно.

Для жіночого гриму був характерний яскравий загальний тон (білила), поверх якого рум'янилися щоки і повіки, фарбувалися губи, підбивалися чорною фарбою очі і брови.

Встановити кількість різновидів гриму в китайському класичному театрі не представляється можливим; за неточними даними, їх налічувалося до 60.

Пекінська опера як провідний жанр китайського традиційного музичного театру:

Найяскравішим і найвідомішим репрезентантом музично-театрального мистецтва Китаю виступає пекінська опера або, як її ще називають, столична драма (цзінцзюй), яка є провідним різновидом китайської традиційної драми сіцюй. Китайська традиційна драма (сіцюй) - синкретичний вид театрального мистецтва, в якому драматичні твори втілюються засобами музики, співу, танцю, мови, циркового мистецтва, акробатики та пантоміми, а також бойових мистецтв. Поняття cіцюй сходить до XV століття і зберігається у наші дні як загальна назва китайського традиційного театру

Грим - окреме мистецтво в пекінській опері, яке розповідає про моральні якості персонажа за допомогою перебільшення, об'єднаного з правдивим зображенням і символікою. Він служить для вираження похвали або осуду характеру. Жіноча і чоловіча гримування людей молодого та похилого віку в основному схожа на реальне, але набагато в перебільшеному вигляді. А грим коміків, блазнів, диваків особливо має гіперболічність. Поєднання ліній і фарб створило мінливі візерунки, які яскраво висловили характерні риси персонажа.

Для кожного амплуа існує свій особливий грим. Традиційно грим створюється за певними принципами. Він підкреслює особливості певного персонажа - за допомогою нього можна легко визначити, позитивного або негативного героя грає актор, порядний він або шахрай. Кольори зразків гриму пекінської опери мають постійне символічне значення. Загалом, можна виділити кілька видів гриму:

· Червоний колір означає відданість і мужність. Наприклад, Гуань Юй (?‰H, зі знаменитого китайського класичного роману «Троєцарствіє»). У нього обличчя завжди червоне.

· Чорне обличчя вказує на сміливого, відважного і безкорисливого персонажа. Типовими прикладами є генерал Чжан Фей (ХЕ·Й) в «Трьох царств», Лі Куй (—›зњ) в «Річкових заводях» і Вао Гун (•пЊц), безстрашний легендарний і справедливий суддя епохи династії Сун.

· Білий колір означає підступність, злість, підозрілий характер. Наприклад, Цао Цао (‘‚‘Ђ, з роману «Троєцарствіє»), у якого обличчя завжди біле. Зразки гриму ролі коміків, блазнів зазвичай білі (грим навколо носа). Хоча білий колір в основному позначає підступність, хитрість, але іноді теж висловлює винахідливість, гумор, іноді доброту і чесність дурнуватого людини, з них є люди з нижчого або верхнього шару суспільства.

· Синій і зелений кольори позначають безстрашну хоробрість і рішучість, як наприклад, у Сунь Укун (ЛпОтїХ, зі знаменитого китайського класичного роману «Подорож на Захід»), який супроводжував ченця Сюань-Цзан і всю дорогу захищав його від нечисті. Зокрема, синій представляє вірність, проникливість, доблесть і енергійність.

· Жовтий колір - лютість, амбіції, холоднокровність іноді жорстокість.

· Фіолетовий колір втілює силу духу і винахідливість, лицарський характер.

· Золотий же і сріблястий кольори використовують вказівки на міфічних героїв

Грим персонажів пекінської опери базується на культурних і історичних особливостях Китаю, розкриваючи моральні якості персонажа в зрозумілих для глядача колірних і образних рішеннях. Має вигляд маски яскраве розфарбування особи дозволяє абстрагуватися від особистості актора і повністю зосередитися на персонажа.

Типи гриму в пекінській опері можна розділити на елегантний і квітчастий. Елегантний передбачає збереження більш природних рис обличчя і мінімальна кількість гриму, що наноситься переважно в районі очей і брів, щоб підкреслити шарм персонажа. Квітчастий грим зображує персонажів в гіперболічної манері. Різні також підходи до нанесення гриму жіночих і чоловічих персонажів: обличчя жінки вибілене і яскраво відзначені чорним - брови і червоним - губи; чоловіче (особливо героїчне) обличчя зазначається червоною плямою або півмісяцем над бровами.

Також грим дозволяє змінити риси обличчя: чорні туш і тіні візуально збільшують очі, прикріплені на всі боки особи білі смуги дають можливість обличчю жіночого персонажа зробити більш овальним, а червоні смуги вздовж носа показати ніс більш витягнутим і прямим.

Важливим аспектом гриму персонажів чоловіків є штучні вуса і борода: у молодого героя вони будуть чорними, у зрілого - сірими, а у літньої - білими. При цьому один і той же герой, в залежності від віку, в різних операх може мати бороди різного кольору.

Історія походження гриму пекінської опери тісно пов'язана з використанням в Стародавньому Китаї масок в релігійних і військових цілях. Так, розкопки стоянки культури Саньсіндуй (ЋOђЇ‘Н) в провінції Сичуань дозволили зробити висновок, що маски використовувалися в Китаї починаючи з другого тисячоліття до нашої ери. Тоді актори вже використовували в своїх виступах маски. Тоді в традиційних операх використовували грим лише тому, що вистави влаштовувалися на відкритих майданчиках для великої кількості людей, яким з відстані було не просто розгледіти вираз обличчя актора.

Щоб глядачі із задніх рядів могли безпомилково впізнавати на сцені героїв, за допомогою гриму стали укрупнювати риси обличчя.Згодом від важких масок стали відмовлятися, це, крім іншого, давало можливість глядачеві краще побачити міміку акторів. Найпростіші зразки гриму були виявлені на фресках в гробницях. При династії Мін мистецтво гриму плідно розвивалося: поліпшувалися фарби, з'являлися нові більш складні орнаменти, які ми можемо побачити в сучасній пекінській опері. Якщо спочатку символіка гриму була простою, то з переходом пекінської опери грим ускладнився, і з часом для кожного амплуа сформувався свій певний образ. Майже 200 таких образів вже стали класичними, хоча найбільш часто використовуються трохи більше десяти.

грим сценічний маска театр

Размещено на Allbest.ru