Наукова бібліотека як центр підтримки науки у закладах вищої освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Наукова бібліотека як центр підтримки науки у закладах вищої освіти

Бібліотеки як соціокультурні структури незалежно від часів і суспільних устроїв збирають, упорядковують, зберігають знання та інформацію на всіх носіях і з усіх каналів інформації. Вже багато років діяльність бібліотек закладів вищої освіти спрямована на максимально якісне задоволення інформаційних потреб користувачів у навчальній, науковій, педагогічній діяльностях шляхом надання необмеженого, вільного доступу до бібліотечних, національних та світових ресурсів. Але головна ознака сучасної бібліотеки ЗВО - максимально повна орієнтація на потреби науковця, тобто перенесення уваги з потреб читача на потреби автора. Сьогодні бібліотеки закладів вищої освіти мають потужний потенціал для підтримки та просування української науки. У бібліотеках ЗВО відбувається змінення вектора уваги до пріоритетності надання послуг автору-вченому. Бібліотека стає інформаційним посередником у дослідженнях наукового статусу викладачів та ЗВО.

Науковці потребують підтримки в багатьох галузях протягом всього періоду дослідження: планування, організація, безпека, документування та спільне використання, підготовка наборів даних для депонування і довгострокового збе - рігання, а також питання, пов'язані з авторськими правами, ліцензуванням та інтелектуальною власністю в цілому.

На думку Т. О. Колеснікової, бажано створити «ЕФЕКТ НЕОБХІДНОСТІ» - ситуації, коли при згадуванні питання щодо покращення показників наукової впливовості (бренда) ЗВО чи окремого вченого, першою думкою університетської спільноти була б «ЗВЕРНУТИСЯ ДО БІБЛІОТЕКИ». Можна стверджувати також, що поява взаємодії «дослідники-бібліотека» сприятиме зростанню успішності кожного дослідника, ЗВО та самої бібліотеки [3].

24 квітня 2019 р. Уряд схвалив проект розпорядження «Про затвердження видів економічної діяльності, які належать до креативних індустрій» [1]. Згідно цього документа бібліотеки віднесено до переліку видів економічної діяльності, які належать до креативних індустрій, відповідно до Національного класифікатора України. Креативність - (лат. сгеаЧо - створення) - творча, новаторська діяльність; новітній термін, яким окреслюються «творчі здібності індивіда, що характеризуються здатністю до продукування принципово нових ідей і що входять в структуру обдарованості як незалежний фактор» [4]. Бібліотекарі завжди прагнули до нового, до творчості, вдосконалення діяльності, відмови від застарілих, неефективних форм та методів роботи. Це підтверджують і слова колишнього президента ІФЛА Клаудіо Люко: «Бібліотеки творять майбутнє за допомогою бібліотекарів - творчих особистостей за бібліотечною стійкою. Окрім високих технологій, нам потрібні і творчі уми» [2].

Безумовно для того, щоб стати повноцінним партнером у розвитку цифрової науки та освіти, бібліотекарям необхідно постійно набувати нові знання, навички та компетентності. Новий тип інформаційного фахівця повинен вільно почуватися в інтелектуальному середовищі науковця, працювати з метаданими, знати пошукові технології, принципи розповсюдження інформаційних ресурсів, збереження даних - тобто мислити як науковець, бути науковцем [5].

У 2016 р. Міжнародна Об'єднана цільова група з компетентностей бібліотекарів на підтримку електронних досліджень і наукових комунікацій запропонувала для впровадження в діяльність наукових бібліотек два документи. Це - «Профіль компетентностей бібліотекарів з наукової комунікації та відкритого доступу» [7] та «Профіль компетентностей бібліотекарів в управлінні даними досліджень» [8].

Згідно з першим документом, участь бібліотек у сфері наукової комунікації та відкритого доступу, як правило, належить до одного з чотирьох напрямів:

- послуги з наукового видавництва;

- послуги репозитарію відкритого доступу;

- консультації з питань авторського права та відкритого доступу;

- оцінювання наукових ресурсів.

Діяльність бібліотек в управлінні даними досліджень розглядається як поділ на три основні категорії:

- забезпечення доступу до даних;

- підтримка дослідників і студентів в управлінні своїми даними;

- управління колекціями даних.

Деякі з функцій збігаються, але кожна з цих областей має деякі відмінні сервіси і вимоги до кваліфікації.

Зокрема, бібліотекарі повинні мати широке бачення і розуміння видавничих моделей як традиційних (комерційних, суспільних), так і відкритого доступу, питань інтелектуальної власності, а також економічних аспектів наукового видавничого процесу. Стосовно управління даними у більшості випадків від бібліотекарів потрібен певний рівень предметних знань для підтримки управління даними досліджень, в тому числі, щонайменш, базове розуміння характеру галузі, її норм і стандартів.

Сьогодні науковці, студенти чекають від бібліотеки ЗВО наступних сервісів та послуг:

якісного інформаційного забезпечення та онлайн-доступу до баз даних;

розповсюдження результатів досліджень;

допомоги у пошуку і підборі перевірених джерел інформації;

підбору видання для опублікування статті;

оформлення публікацій;

перевірки наданої інформації;

розвитку власних університетських видань;

інформаційно-аналітичної діяльності щодо відображення публікаційної активності та впливовості у світових рейтингах кожного науковця ЗВО;

підтримка дослідників і студентів в управлінні своїми даними;

консультаційної допомоги у розвитку інформаційної культури та дослідницьких навичок і стратегій користувачів та ін.

Пропонуємо до розгляду досвід роботи із впровадження нових сервісів Наукової бібліотеки Української інженерно-педагогічної академії.

Підтримуючи Будапештську ініціативу відкритого доступу (Budapest Open Access Initiative), яка сприяє прискореному розвитку науки, бібліотека виступила ініціатором створення електронного архіву академії. Реалізований на базі відкритого програмного коду DSpase Електронний архів Української інженерно-педагогічної академії (ElArUIPA), було введено в експлуатацію в 2012 р., і станом на 15.05.2019 р. налічує 5672 документів.

Повні тексти навчальних та навчально-методичних видань користувачі мають змогу отримати також шляхом реєстрації в електронному каталозі на сайті бібліотеки.

Приділяючи значну увагу наукометричним та бібліометричним дослідженням, Наукова бібліотека УІПА бере на себе частину відповідальності за ефективність науково-інформаційної діяльності академії. Можна сказати, що бібліотека сьогодні замикає на собі весь цикл циркуляції наукових публікацій.

Фахівці бібліотеки визначають найбільш «рейтингові» журнали (за по - казниками міжнародних наукометричних БД «Web of Science» та «Scopus»), у яких бажано публікуватись науковцям академії; допомагають в оформленні наукових публікацій.

Проводяться дослідження щодо індексів впливовості періодичних видань у наукометричних БД (Scopus, WoS, DOAJ, Google Scholar, Index Copernicus та ін.).

Розвивається діяльність наукової бібліотеки як видавця наукових журналів. У тісній взаємодії з відповідальними редакторами наукових збірників академії НБ бере участь у виданні та просуванні фахових видань академії до наукометричних баз даних. У штаті бібліотеки з'явилась посада редактора. Статті для збірників наукових праць академії проходять аналітико-синтетичну обробку в НБ (УДК, перевірка бібліографії за ДСТУ та References), повні тексти статей розміщуються на Інтернет-порталі НБУВ «Наукова періодика України». Науковою бібліотекою проводиться перевірка статей на плагіат. У 2018 р. розпочато роботу з оновлення сайтів збірників на загальнодержавній технологічній платформі Open Journal Systems (OJS), наповнення сайтів новою інформацією у відповідності до вимог міжнародних наукових баз даних. Здійснюється оциф- рування та збереження цифрових архівів на сайтах журналів. Розпочато роботу з Crossref з отримання та присвоєння Digital Object Identifier (DOI) статтям збірників. З метою реклами збірників та пропаганди науки УІПА Науковою бібліотекою створено профілі збірників у Google Scholar.

Наукова бібліотека УІПА долучилась до відповідальності за поширення результатів наукових досліджень учених академії у світовому науковому просторі.

Згідно з наказом Міністерства освіти і науки У країни від 6 листопада 2018 р. № 1213 на 2019 р. академії надано доступ до БД SCOPUS та Web of Science.

Проведено роботу з редагування профілю УІПА у цих БД, що надає можливості коректного пізнавання статей та автоматичне прив'язування їх до профілю академії.

Бібліотека здійснює моніторинг наукового потенціалу УІПА та особистого рейтингу вчених в українському індексі наукового цитування, рейтингах міжнародного рівня; сприяє формуванню бренду вченого. Нині не є секретом, що створення та підтримка в активному стані наукових профілів в онлайн-мережі - запорука зростання наукової впливовості. Фахівці бібліотеки консультують та практично допомагають зареєструватися у реєстрах ідентифікаторів автора ORCID, наукометричних БД (Google Scholar, WoS та ін.).

Проведено цикл тренінгів для викладачів академії з наповнення авторських профілів науковців.

Оскільки за наповнення бази Google Scholar відповідає комп'ютерний алгоритм до профілів науковців часто додаються певні ненаукові документи, натомість відсутні деякі рецензовані джерела. А джерела, що розміщені на сайтах різними мовами, система може сприйняти дублетами. Інші реєстри та бази взагалі не передбачають автоматичного наповнення авторських профілів. Необхідно регулярно додавати до них свої наукові публікації та результати досліджень. На тренінгах фахівець бібліотеки допомагав усвідомити, що тільки активність вченого у своїх профілях дозволяє ефективно представити свої наукові здобутки світовій науковій спільноті, збільшити цитування публікацій і тим самим підвищити свій власний рейтинг та рейтинг академії.

З метою більшої популяризації здобутків вчених академії фахівцями бібліотеки аналізуються соціальні мережі науковців. На нашу думку, особливе місце серед сучасних популярних каналів фахової веб-комунікації посідає соціальна мережа науковців ResearchGate, яка дозволяє кожному користувачеві створити власний профіль, поділитися повними текстами публікацій та побудувати мережу наукових контактів у веб-просторі. Цей ресурс є надзвичайно популярним серед частоцитованих науковців різних галузей, тому вчені академії активно стали долучатися до ResearchGate.

На допомогу науково-дослідному сектору академії бібліотека систематично проводить моніторинг наукометричних БД. Регулярно надаються довідки про h-індекс окремого вченого та місце академії у ранжуванні за індексом Гірша. Оперативно надати довідки допомагає «Авторитетний файл «Індивідуальний автор» в АБІС «ИРБИС», в якому крім місця роботи автора нині додаються інтерактивні посилання на профілі науковця. Наявність посилання передбачає отримання достовірної інформації про публікації науковця та його індекс Гірша на час перегляду профілю.

Кожен науковець має змогу отримати перелік своїх публікацій (у тому числі тих, що увійшли до БД Scopus та WoS) з електронного каталогу Наукової бібліотеки. Вся інформація про публікації упорядкована у БД «Праці співробітників УША».

Отже, сьогодні вчені усвідомлюють, що наукові публікації є не тільки формальною вимогою для отримання наукових ступенів та вчених звань, а базовим показником, що відображає їх наукову діяльність. Бібліотеки, як активні учасники нової інфраструктури наукової комунікації допомагають збільшити видимість наукових публікацій та їх науковий вплив. Ефективні механізми збільшення публікаційної активності, що застосовують сьогодні бібліотеки сприяють підвищенню рейтингів наукового потенціалу ЗВО.

Список використаної літератури

навчальний бібліотека економічний

1.Про затвердження видів економічної діяльності, які належать до креативних індустрій : розпорядження Кабінету Міністрів України N° 265-р від 24 квіт. 2019 р. // Урядовий портал : єдиний веб-портал органів виконавчої влади України. - Електрон. дані. - Режим доступу: http://bit.ly/2vZ3rgI (дата звернення: 30.07.2019). - Загол. з екрана.

2 Бейліс Л. До питання креативності бібліотечної роботи і особистісних мотивів її виконання [Текст] / Л. Бейліс // Бібл. планета. - 2011. - № 4. - С. 24-28.

3.Колесникова Т. О. Університетська бібліотека: створюємо простір успіху / Т. О. Колесникова // Бібліотека університету на новому етапі розвитку соціальних комунікацій : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (Дніпро, 1-2 груд. 2016 р.). - Електрон. дані. - Дніпро : ДНУЗТ, 2016. - Режим доступу: http://bit. ly/2ypFbnd (дата звернення: 05.04.2019). - Загол. з екрана.

4.Креативність // Вікіпедія : вільна енциклопедія. - Електрон. дані. - Україна, 2017, 30 трав. - Режим доступу : http://bit.ly/2VWDA7W (дата звернення: 30.07.2019). - Загол. з екрана.

5.Назар'єва С. В. Бібліотека як видавець наукових видань / С. В. Назар'єва // Бібліотечний форум : історія, теорія і практика. - 2017. - № 1. - С. 6-10. - Відомості доступні також через Інтернет: http://bit. ly/2foc38i (дата звернення: 30.07.2019). - Загол. з екрана.

6.Назаровець С. Вплив відкритого доступу на цитованість робіт молодих українських науковців [Текст] / С. Назаровець // Вісн. Кн. палати. - 2015. - № 2. - С. 24-28.

7.Calarco P. Librarians' Competencies Profile for Scholarly Communication and Open Access / P. Calarco, K. Shearer, B. Schmidt, D. Tate // Librarians' Competencies for E-research and Scholarly Communication. - Електрон. дані. - 2016, June. - Режим доступу: https://bit.ly/2KiiuJs (дата звернення: 30.07.2019). - За- гол. з екрана.

8.SchmidtB. Librarians' Competencies Profile for Research Data Management / B. Schmidt, K. Shearer // Joint Task Force on Librarians' Competencies in Support of E-Research and Scholarly Communication. - Електрон. дані. - 2016, June. - Режим доступу: https://bit.ly/2Mpyrjy (дата звернення: 30.07.2019). - Загол. з екрана.

Размещено на Allbest.ru