Культорологічний підхід як методологічна основа професійного становлення майбутнього вчителя музичного мистецтва

Размещено на http://www.allbest.ru/

Культорологічний підхід як методологічна основа професійного становлення майбутнього вчителя музичного мистецтва

Олександр Клименко (студент II курсу другого (магістерського) рівня вищої освіти мистецького факультету)

Науковий керівник - кандидат педагогічних наук, старший викладач Стукаленко З.М.

Актуальність теми. В умовах соціуму, що динамічно розвивається, культура стала певним своєрідним фундаментом для побудови системи соціальних, міжособистісних, міжнародних відносин. Актуальність цієї проблеми як суспільного явища детермінується посиленими процесами глобалізації світового цивілізаційного процесу. Зважаючи на стрімкі зміни у системі освіти, проблеми професійного становлення вчителя як носія демократичних цінностей на сьогодні акцентуються у змісті освіти, яка базується на загальній культурі. Професійна підготовка майбутніх учителів музичного мистецтва стає одним із провідних пріоритетів освітньої політики держави. Стратегічні законодавчі та освітні документи України, які висвітлено в Конституції України, законах «Про освіту», «Про вищу освіту», у «Національній доктрині розвитку освіти в Україні у ХХІ столітті» проголошуються принципи культурологічної та полікультурної освіти [10]. Тому культорологічний підхід ми розуміємо як наукову основу, на якій ґрунтується пояснення досліджуваних наукових явищ і розкриваються їх закономірності.

Аналіз основних досліджень і публікацій. Концептуальні розробки евристичного потенціалу педагогіки, психології, мистецтвознавства, культурології та філософії на основі культурологічного підходу розоблено у дослідженнях науковців, з-поміж яких варто виокремити: Н. Алексєєва, М. Бахтіна, Л. Баткіна, Л. Виготського, М. Давидова, І. Зязюна, Т. Іванову, А. Кармін, І. Колмогорова, Г. Коломієць, Д. Лихачова, Н. Мачинську, О. Новикову, А. Погодіну, В. Радкевич, О. Самойленко, С. Сисоєву, В. Суханцеву, Е. Тейлор. Проблемою культорологічного підходу, духовного становлення майбутніх педагогів у галузі музично- педагогічної освіти займалися науковці: Е. Абдуллін, Ю. Алієв, О. Асмолов, Л. Безбородова, Л. Горюнова, Д. Кабалевський, Е. Койкова, Г. Коломієць, О. Лобова, Л. Майковська, Л. Масол, Н. Миропольська, О. Ніколаєва, Н. Овчаренко, О. Олексюк, В. Орлов, М. Осєннєва, Г. Падалка, О. Ростовський, О. Рудницька, О. Отич, Т. Турчин, Л. Хлєбникова, В. Черкасов, Л. Школяр, О. Щолокова.

Метою статті є методологічне дослідження та обґрунтування культорологічного підходу як основи професійного становлення майбутнього вчителя музичного мистецтва. Завданням є аналіз джерельної бази з філософії, культурології, соціології, психології та педагогіки, що дозволить здійснити дефінітивний аналіз поняття «культурологічний підхід» та визначити його роль у професійному становленні майбутнього вчителя музичного мистецтва.

Виклад основного матеріалу дослідження. Важливість культурології як навчальної дисципліни полягає у тому, щоб донести до студентства сутності культуротворчого змісту обраного фаху, що реалізується через формування моральних, соціальних, естетичних орієнтирів, необхідних для досягнення особистого успіху та діяльності в інтересах суспільства. Дослідник М. Бастун дає визначення культурологічному підходу як «конкретно-наукова методологія пізнання та перетворення педагогічної реальності, основою якої є аксіологія; бачення освіти через призму поняття культури, тобто розуміння її як культурного процесу, котрий відбувається у культуровідповідному середовищі, всі компоненти якого наповнені людськими смислами і слугують людині, котра вільно проявляє свою індивідуальність, здатність до культурного саморозвитку і самовизначення у світі культурних цінностей [1].

Культурологічний підхід як пізнання і перетворення педагогічної реальності зумовлений об'єктивним зв'язком людини з культурою як системою цінностей. Тлумачення «культурологічний підхід» набуло поширення завдяки досліднику В. Біблеру, котрий пов'язує поняття цивілізації та культури і водночас протиставляє їх одне одному. Людина містить частину культурних цінностей, що базуються на основі системоутворювальних культурологічних понять: культурні цінності, духовність, мораль, норми, уклад, спосіб життя, культурна діяльність, творчість, самосвідомість тощо. Вона не тільки розвивається на основі засвоєної нею культури, а й поповнює її новими елементами. У зв'язку з цим засвоєнн я культури є розвитком самої людини і становленням її як творчої особистості. Науковець О. Музальов до основних характеристик професійного зростання фахівців відносить наступні компоненти, що сприяють культурному збагаченню особистості та є індикатором культурно-дозвіллєвих компетентностей, це: когнітивні, світоглядні, комунікативні та творчі, що розвивають уміння та здатність до самореалізації у професійній діяльності .

Нам імпонує думка дослідника Се Цзіна, котрий сутністю культурологічного підходу в процесі формування духовної культури сучасної молоді вважає мистецтво, яке є провідною формою пізнання дійсності, що забезпечує різнобічний і добродійний вплив на свідомість людини, тобто виступає як джерело пізнання, духовного збагачення і формування її світогляду [16]. Адже, як відомо, проблема виховання духовної культури, світогляду має комплексний характер, що починається з сім'ї, а виховання триває в школах, ліцеях, коледжах, у вищих навчальних закладах, тобто є довготривалим процесом, який потребує наявність культурологічних компетентностей.

Формування культурологічної компетентності студентів ВНЗ тісно пов'язане зі здобуттям культурологічних знань. Основним завданням створення системи мистецької освіти є забезпечення освітніх потреб «кожного учня відповідно до його нахилів, інтересів, можливостей, де пріоритетним буде виховання загальнолюдських цінностей особистості (доброти, милосердя, толерантності та ін.)» [19, с. 30]. З позиції О. Щолокової, - це система формування та переосмислення ціннісних орієнтацій, умовою якого є культурологічний та діяльнісний підхід. Доцільність такого підходу обумовлюється впливом на творчу активність учнів, що «передбачає створення педагогічних умов і ситуацій, за яких забезпечується рівноправність спілкування й емоційна відвертість не тільки між учнями, а й між вчителем і учнями» [19, с. 42]. У цьому контексті варто зауважити, що майбутні вчителі музичного мистецтва оволодівають такими гуманітарними предметами, як історія, філософія, політологія, література тощо, але провідною дисципліною є культурологія.

Н. Овчаренко вважає, що «усвідомленню ролі культури у здобутті професії вчителя музичного мистецтва сприяє вивчення дисципліни «культурологія» [11, с. 77]. Важливе місце займає музично- теоретична підготовка, оркестрове виконавство, вокально-хорова робота, інструментальна підготовка, сприймання музики у всіх її виявленнях та імпровізація. Адже специфіка мистецької професійної освіти у контексті культурологічного підходу полягає в оволодінні студентами культурним досвідом різних видів мистецтв. До специфіки опанування культурними цінностями музичного мистецтва, на думку Н. Овчаренко, «слід також віднести особливість у сприйманні художніх смислів музичних творів, що відображають культурну традицію історичної епохи, у якій жив композитор, його внутрішній світ» [11, с. 78]. Адже кожен музичний твір несе свій художній смисловий відтінок, який потрібно уміти розкодувати з дотриманням певної об'єктивності, не порушуючи культурного досвіду тієї епохи, у якій творив композитор. З огляду на це, цілком ймовірно можна стверджувати, що цілеспрямоване опанування майбутніми вчителями музичного мистецтва художніх творів різних видів мистецтва дозволяє змінити характер художньо-педагогічного спілкування, тим самим спрямовуючи його на докладне відображення своєї національної художньої культури в контексті культурологічних явищ світу, у розвитку творчого потенціалу учнівської молоді на основі художньої діяльності.

Дослідниця О. Щолокова зауважує: «Культура характеризує рівень освіченості та вихованості окремої людини, такі її риси як тактовність, толерантність, ерудованість та інші» [19, с. 8]. Отже, індикатором культурологічного підходу ми правомірно виокремлюємо: зміст програми фахової підготовки, наявність у програмі дисциплін соціально-гуманітарного циклу, оптимальне поєднання дидактичного та виховного процесів.

Відомий культуролог Л. Баткін стверджує, що «культуру здатні створювати не тільки ті, хто пише музику, але й ті, хто слухає, - за умови, що це становиться для них важливою подією, що збуджує ланцюгову реакцію власного розуму і серця, з якої вони в якійсь мірі виходять оновленими» [2, с. 26] . На основі культуротворчого підходу особистість засвоює культурні цінності, які стимулюють розвиток творчого потенціалу суб'єкта. У процесі духовного-практичного осягнення культурних цінностей людина формується як суб'єкт творчої діяльності, здатний трансформувати набутий досвід у професійну діяльність.

Варто зауважити, що науковці трактують культурологічний підхід по відношенню до професійної діяльності як методологічну основу, на якій базується духовний потенціал спеціаліста, визначається ступенем його прилучення не тільки до національно-культурних традицій, але й до світової культури. Таким чином, як вважає Н. Колесниченко, «в діалог вступають різноманітні національні культурні традиції, відбувається їх взаємодія і збагачення, виникають сприятливі можливості для розуміння вчителем проце сів інтернаціоналізації суспільного життя, формування і функціонування загальнолюдської культури» [8]. Отже, дослідниця культурологічний підхід трактує як бачення педагогічного процесу, що здійснюється в культуродоцільному середовищі, всі компоненти якого сповнені людськими смислами та полікультурним мисленням.

А. Погодіна формулює культурологічний підхід як засіб для аналізу і вибудовування передусім організаційної культури навчального закладу [13]. На думку науковця, сформована організаційна культура передбачає формування спільного простору, включаючи цінності, норми, поведінкові моделі. На нашу думку, такий простір складає суттєву частину культровідповідного освітнього середовища, яке є пріоритетним завданням у реалізації культурологічного підходу в освіті.

З огляду на зміни, які відбуваються в національній системі освіти, О. Отич пропонує розгляд культурологічної педагогічної парадигми як джерело концептуальних ідей, якої є збагачення педагогічного процесу культурно-історичним та етнокультурним змістом. З огляду на це, науковцем було запропоновано певні підходи до розв'язання цієї проблеми: «Метою виховання особистості як носія і творця національної культури, який водночас є толерантним до носіїв інших культур і здатний до співжиття з ними в умовах мультикультурного суспільства... є спрямування освіти на розвиток в особистості культури мислення, почуттів, поведінки, що разом утворюють той центр, навколо якого об'єднуються знання, уміння, навички, що стають константами її діяльності» [12, с. 2-3].

Дослідниця В. Пушкіна вважає, «особистісно-творчий аспект культурологічного підходу обумовлений об'єктивною зв'язком індивіда і культури. Індивід - носій культури. У зв'язку з цим в руслі особистісно- творчого аспекту культурологічного підходу освоєння культури слід розуміти як проблему зміни самої людини, її становлення як творчої особистості» [14].

Чільне місце у реалізації культурологічного підходу у концепції Т. Турчин посідає робота з молодшими школярами на уроках музичного мистецтва. Дослідниця вважає, що «культурологія для кожного виду мистецтва є основою творчого процесу, культурологічний підхід має сягати і процесів сприйняття школярів, і процесів творення музики [17, с. 84]. «Культурологічний підхід дозволяє дитині знаходити те, що він відчуває або сприймає у житті і узгоджувати здобуте з більш широкою панорамою ціннісних відносин, враховувати при цьому здобутки минулого, можливі варіанти вирішення окремих соціальних і культурних питань. Тобто, дитина виносить свою думку на матеріал інваріантного досвіду, стверджує її з врахуванням позицій і орієнтації інших учасників культуротворчого процесу», - вважає дослідниця [17, с. 84]. На думку Т. Турчин, сучасна школа повинна цілеспрямовано залучати всіх суб'єктів навчально-виховного процесу до цінностей музичної культури, формувати навички творчої діяльності з усвідомленням загальнолюдських цінностей.

Погоджуючись з О. Рудницькою, слід зазначити, що культурологічний підхід є «охопленням сукупності практичних, матеріальних і духовних надбань суспільства, що відображають його історично досягнутий рівень розвитку і втілюються в результатах продуктивної діяльності людини, зокрема в системі освіти, мистецькій діяльності» [15, с. 32].

З точки зору М. Бахтіна, культурологічний підхід є перспективою розвитку різних галузей знань, які впроваджуються у майбутню професійно-творчу діяльність, яку повинна вирізняти гармонія, краса, досконалість, справедливість, доцільність. Науковець зауважує, що культура є основним джерелом розвитку єдності особистісного, загального та професійного і розглядається як певна цілісність: «три галузі людської культури - наука, мистецтво й життя - набувають єдності лише в особистості» [3, с. 5]. Отже, науковець розглядає культурологічний підхід як феномен культури, що є базовим для розуміння людини, її свідомості, життєдіяльності та культуротворчості. культурологічний професійний музичний мистецтво

У світлі культурологічного підходу до питань освіти науковець Т. Іванова у монографії «Культурологічна підготовка майбутнього вчителя» презентує нові підходи до професійної підготовки майбутнього вчителя, в основу якої покладено культурологічний підхід. На думку автора, цей підхід потребує орієнтацію на інтеграцію загальної системи освіти, а сама підготовка фахівців характеризується аксіологічними принципами майбутнього педагога. Зосібно, Т. Іванова акцентує увагу на тому, що «основною метою культурологічної підготовки є не засвоєння знань і вмінь, а оволодіння зразками людської культури та вміння передати цей культуротворчий досвід підростаючому поколінню» [7, с. 29].

Застосування культурологічного підходу завжди мало місце у професійній підготовці майбутніх учителів музичного мистецтва. Науковець Н. Овчаренко вважає, що «застосування культурологічного підходу до професійної підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва має свою специфіку, що полягає в: опануванні студентами культурним досвідом різних видів мистецтв; привласненні цінностей мистецтв, значною мірою, через почуттєву сферу; сприйманні художніх смислів музичних творів. Культурологічна підготовка надає змогу сформувати ціннісну сферу майбутніх фахівців та сприяти зростанню їх духовних потреб» [11, с. 79].

Висновки. Отже, професійна підготовка майбутніх учителів музичного мистецтва базується на культурологічному підході, який є, в свою чергу методологічною основою, адже це передбачає створення необхідних умов для взаємозбагачення, взаємопроникнення культур та обмін культурними надбаннями. Такий підхід уможливлює та реалізує готовність до музично-педагогічної діяльності на культурологічних засадах, що формують та розвивають усвідомлення власної самоідентичності як носіїв культури.

Бібліографія

1. Бастуй М. В. Культурологічний підхід в освіті та його психолого-педагогічне забезпечення.

2. Баткин Л. М. Итальянское Возрождение в поисках индивидуальности / Л. М. Баткин. - М. : Наука, 1989. - С. 26.

3. Бахтин М. М. Эстетика словесного творчества / М. М. Бахтин. - М. : Мысль, 1979. - 316 с.

4. Бойчук Ю. Д. Культурологічний і аксіологічний підходи до формування еколого-валеологічної культури студентів педагогічних навчальних закладів / Ю. Д. Бойчук // Вісник НТУУ "КПІ". - 2009. - № 3. - (Серія "Філософія. Психологія. Педагогіка"). - С. 121125.

5. Гайсина Г. И. Культурологический подход в теории и практике педагогического образования : дис. ... д-ра пед. наук : 13.00.08 : / Гайсина Гузель Иншаровна. - М., 2002. - 366 с.

6. Герчанівська П. Е. Культорологія: термінологічний словник / П. Е. Герчанівська. - К. : Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв, 2015. - 439 с.

7. Иванова Т. В. Культурологическая подготовка будущего учителя: [монография] / Т. В. Иванова. - К. : ЦВП, 2005. - 282 с.

8. Колесниченко Н. Ю. Професійна підготовка бакалаврів романо-германської філології в системі університетської освіти: теоретичні і методичні засади: Монографія / Н. Ю. Колесниченко. - Одеса : ВМВ, 2014. - 312 с.

9. Культурологія: українська та зарубіжна культура : навч. посіб. / М. Закович, І. Зязюн, О. Семашко та ін. ; за ред. М. Заковича. - К. : Знання, 2004. - 567 с.

10. Національна стратегія розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки. - Київ: КМУ, 2012. - 38 с.

11. Овчаренко Н. А. Культурологічний підхід у професійній підготовці майбутнього вчителя музичного мистецтва. Педагогіка вищої та середної школи. - 2013. - Вип. 38. С. 75-79.

12. Отич О. М. Культурологічна парадигма як методологічна основа сучасної освіти / О. М. Отич // Мистецька освіта: зміст, технології, менеджмент : зб. наук. праць. - 2010. - Вип. 5. - С. 232-242.

13. Погодина А. В. Культурологический подход в социально-психологических исследованиях образовательных учреждений / А. В.Погодина // Психологическая наука и образование. - 2010. - № 1. - C. 41-47.

14. Пушкіна В. М. Деякі аспекти культурологічного підходу / В. М. Пушкіна.

15. Рудницька О. П. Педагогіка : загальна та мистецька : [навч. посіб.] / О. П. Рудницька. - Тернопіль : Навчальна книга - Богдан, 2005. - 360 с.

16. Се Цзін. Сутність культурологічного підходу в процесі формування духовної культури сучасної молоді / Се Цзін // Наука і освіта. - 2011. - № 1. - С. 78-81.

17. Турчин Т. М. Культурологічні чинники підсилення ефективності початкової музичної освіти. Молодь і ринок № 5 (88), 2012, С. 81-85.

18. Шипова А. В. Культурологический подход в педагогике / А. В. Шипова.

19. Щолокова О. П. Основи професійної художньо-естетичної підготовки майбутнього вчителя : моногр. / О. П. Щолокова. - К. : Укр. держ. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова, 1996. - 172 с.

Размещено на Allbest.ru