Актуалізація стилю контемпорарі в сучасній хореографії
Сутність, зміст та стан розвитку стилю контемпорарі у вітчизняному мистецькому просторі. Хореографія як засіб розвитку художньої культури особистості. "Contem porary dance": поняття та основні етапи формування школи. Розвиток балетмейстерського мистецтва.
Рубрика | Культура и искусство |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 30.09.2020 |
Размер файла | 24,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
АКТУАЛІЗАЦІЯ СТИЛЮ КОНТЕМПОРАРІ В СУЧАСНІЙ ХОРЕОГРАФІЇ
Аліна Русул
(студентка I курсу другого (магістерського) рівня вищої освіти мистецького факультету Центрально-українського державного педагогічного університету ім. В. Винниченка) Науковий керівник - доктор педагогічних наук, професор Растригіна А. М.
Анотація
У статті обґрунтовано важливість та особливості впровадження в мистецький освітній простір стилю контемпорарі як одного із напрямків сучасної хореографії. В статті здійснено спробу представити сутність, зміст та стан розвитку стилю контемпорарі у вітчизняному мистецькому просторі сьогодення, схарактеризувати історію його виникнення та місце в сучасній хореографії.
Ключові слова: сучасний танець, мистецький освітній простір, контемпорарі, симбіоз духу і тіла.
Постановка проблеми. Тенденції розвитку сучасної хореографії посилили вимоги до фахової підготовки хореографа-балетмейстера, до професійного володіння на високому рівні найбільш затребуваними у сучасному мистецько-освітньому просторі танцювальними напрямками, одним із різновидів яких є контемпорарі. Саме контемпорарі (від англ. сontemporary dance - сучасний танець), будучи сучасним стилем сценічного танцю, що розвинувся зі стилів модерн та постмодерн, дозволяє виконавцю стати творцем власного задуму щодо розкриття глибинної сутності свого «Я» через поєднання великої кількості різних технік щодо роботи з тілом, диханням, свідомістю. Тобто, з одного боку, це класика, чистота і правильність рухів, з іншого боку, це йога - розтяжка, пластика, сила м'язів тіла і правильне дихання. Головною ідеєю контемпу є звільнення людини від комплексів, затисків, внутрішніх блоків, що є продовженням її природного пориву розповісти про особистісні відчуття та інтенції. В основі розвитку стилю контемпорарі закладено принцип взаємодії танцю з філософією руху та внутрішнім станом виконавця, що базується на усвідомленні й розумінні нескінченності людських можливостей як балансу між індивідуальною філософією життя і свідомим володінням власним тілом.
На нашу думку, контемпорарі є втіленням нового мислення, нової філософії життя, нового бачення світу, що забезпечує свободу духу і тіла як основи вільного самовизначення особистості. Але, на жаль, наразі ми стикаємось з тим, що у вітчизняному мистецькому просторі все ще існує проблема щодо коректного розуміння змістових характеристик згаданого стилю. Нерідко можна спостерігати, що навіть під час проведення семінарів та майстер класів все зводиться лише до вивчення певних рухів та комбінацій на рівні фізичної культури без усвідомлення необхідності осягнення глибинної сутності даного напрямку в хореографії й розуміння того, що контемпорарі покликаний не тільки відволікати людину від повсякденних проблем, але й навчити володіти своїм тілом та корегувати його через пластику своїх почуттів та емоцій.
Мета статті. Актуалізація проблеми адекватного висвітлення змісту контемпорарі та представлення можливостей його ефективного розвитку в сучасній вітчизняній хореографії.
Аналіз досліджень і публікацій. Аналіз досліджень і публікацій дозволяє констатувати той факт, що літератури з балетмейстерського мистецтва в стилі contemporary dance представлена вкрай мало, а із заявленої проблематики щодо актуалізації стилю контемпорарі в сучасній хореографії, наукова література взагалі в Україні відсутня [7, с. 129]. У проведенні дослідження ми у першу чергу брали до уваги той факт, що в наукових дискусіях та практиці сучасної хореографії зміст поняття contemporary dance досі не має єдиного потрактування, що змусило нас провести додатковий аналіз теоретичних та практичних досліджень формування теорії і практики contemporary danњ.
Хореографія як засіб розвитку художньої культури особистості, визначається різнобічним впливом на людину. Вирішуючи ті ж самі завдання щодо духовно-культурного розвитку та естетичного виховання молоді що і музика, танець дає можливість фізичного розвитку, котрий стає особливо важливим при існуючому положенні зі здоров'ям підростаючого покоління. Тренування найтонших рухових навичок, яке проводиться в процесі навчання хореографії, пов'язане з мобілізацією і активним розвитком багатьох фізіологічних функцій людського організму: кровообігу, дихання, нервово-м'язової діяльності. Сучасні танці з їх стрімкими ритмами, незвичайними і складними положеннями тіла добре тренують витривалість, вестибулярний апарат, систему дихання і серце. «Проникаючи в глибини істини двох професій (музики та хореографії) можна зрозуміти, що опорним сигналом для творчої діяльності композитора служить підслухана тиша вічності... Опорним сигналом для хореографа і танцівника служать емоційні імпульси музики... Разом, створюючи гармонію неподільного цілого, вони народжують істоту природи музично- хореографічного мистецтва» [6, с. 162].
Сучасні науковці й педагоги-практики (А. Амашукелі, Д. Бернадська, В.Верховинець та ін.) класифікують танцювальне розмаїття на три самостійні, естетично визначені групи: класичний, народний та сучасний танець. У вітчизняному мистецькому просторі словосполучення "сучасний танець" має безліч вариантів визначення. Ми розуміємо сучасний танець як самостійну форму мистецтва, де по-новому з'єдналися рухи, музика, світло і фарби, де тіло, дійсно, знайшло свою повнокровну мову. Сучасний танець переконує людей у тому, що мистецтво є продовженням життя і осягнення себе, що ним може займатись кожен, якщо подолає в собі лінь і страх перед незнайомим. Тож, сучасна танцювальна культура містить різнобарвне панно стилів, напрямів, течій хореографічного мистецтва, де контемпорарі, будучи, в свою чергу, сучасним сценічним танцем, також включає в себе найрізноматніші напрямки та техніки.
Виклад основного матеріалу дослідження. Термін «contemporary dance» з'явився в Європі в 70-х роках ХХ ст. В його основу було покладено техніку імпровізації, рухи запозичені із джаз-танцю, йоги, східних єдиноборств та різних танцювальних технік. Історію виникнення згаданого стилю у вітчизняній царині пов'язують з іменем Айседори Дункан, яка не визнавала класичний балет й створила сучасний для того часу танець. Їй дорікали у відсутності танцювальної школи, але в неї було своє бачення й відчуття танцю. «Балетна школа нас вчила, що головне джерело всякого руху, вихідна точка будь-якої сили знаходиться посередині спини. І від цієї осі повинні рухатися ноги, руки і тулуб. В результаті цього методу ми маємо механічні рухи і недостойні душі. Я, навпаки, намагалась добитися, щоб джерело духовного вираження проникло по всьому тілу, наповнюючи його вібруючим світлом. Слухайте музику душою. Відчуваєте, як глибоко в середині вас пробуджується ваше «Я», що силою музики піднімається ваша голова, рухаються руки і ви повільно йдите до світла?» [2, с. 64]. Завдяки власному відчуттю танцю, Айседора не поступилась своїми принципами й стала однією із відомих танцівниць світу. Розповідаючи про свій стиль у мистецтві, вона наголошувала, що немає такої пози, такого руху або жесту, які були б прекрасні самі по собі. Будь-який рух буде тільки тоді чудовим, коли він по-справжньому висловлює справжню емоцію та почуття. Відома танцівниця стверджувала, якщо навчити людину повністю володіти своїм тілом, вона зможе висловити високі почуття, коли навчити її виразно рухатись очима, головою, тулубом, руками, ногами, то вона зможе передати спокій, глибоку думку, любов, ласку, дружбу, гордий жест величної постаті. І це все відобразиться на вихованості, свідомості та душі людини. Таким чином, А.Дункан започаткувала танець, головною метою якого було навчитися слухати свій внутрішній стан та висловлюватись через своє тіло. Однак, незважаючи на успіх дунканізму, контемпорарі почало набувати розвитку лише згодом - через 30 років після її смерті.
У розвиткові стилю контемпорарі брали участь й такі видатні постаті хореографічного мистецтва як Марі Рамбер, Марта Грем, Рудольф фон Лабан, Джоан Скіннер, Девід Замбрано, Мерс Каннінгхем, Сьюзан Кляйн, Уільям Форсайт та інші. Уільям Форсайт, американський хореограф, розробник техніки імпровізації, яка використовується у контемпорарі, зазаначав, якщо проаналізувати базову балетну позицію, коли руки знаходяться над головою, стає помітним, що в ній закладено дві криві - одна праворуч, інша ліворуч. Тож, можна створити незліченну кількість трансформацій з цієї простої позиції, яка є вихідною в балеті і може слугувати своєрідним ключовим кадром. Наприклад, можна продовжити її далі в простір або дозволити їй пройти крізь тіло через природне продовження кривих, а також навчити танцівників усвідомлювати взаємодію між різними частинами їх тіла та точками на кривих. При цьому спектакль зводиться до того, що танцівники ілюструють ці уявні взаємовідносини через рух й відкривають нові способи руху. Насправді такий підхід допомагає забути як потрібно рухатися. Перестаєш думати про кінцевий результат і замість цього починаєш думати про виконання руху зсередини. Це допомагає тілу подолати «заціпеніння» [5, с. 3].
Засновником техніки "Flying low", яка відпрацьовує основні принципи contemporary є Девід Замбрано. Ідея створення даної техніки виникла, коли він спостерігав за виконанням вправ майстром ушу. Для цього бойового мистецтва характерним є контраст плавних рухів та різких ударів. Техніка містить вправи на підлозі, які вивчають основи виконання контемпорарі: перетікання, спіральність, падіння, ізоляцію, інертність, тощо. З кожним таким заняттям тіло втрачає затиски, танцівник стає більш гнучким, а також покращується його просторове сприйняття. [5, с. 4].
Думка про те, що контемпорарі, базовим початком якого безумовно є класичний танець, стає відправною позицією для багатьох сучасних науковців. Оскільки саме завдяки розумінню основ класики можна сягнути правильних форм та ліній виконання, що є ідеальним інструменом для розвитку досконалості духу і тіла особистості. Так, О. Хендрик зазначає, що в українському хореографічному просторі стиль contemporary dance з'явився в 2000-х роках, презентуючи собою практику нової хореографічної мови, яка базується на історії цього танцю та досвіді особистостей, які будували його у минулому і розвивають сьогодні [7, с.130]. Дослідниця М. Погребняк наголошує, що це одна з форм стилю "модерн" у хореографії, яка зберігає і розвиває естетико-філософську та художньо-естетичну традицію лондонської хореографічної школи [4, 162]. Тож наразі контемпорарі є тим сучасним танцем, стиль якого постійно розвивається, в якому продовжується постійний пошук виразних форм.
Контемпорарі - це легкі та виразні рухи тіла, це танець, який потребує повної самовіддачі, як емоційної, так і фізичної й головне в ньому - задоволення від самовідчуття руху та власної імпровізації. «Тіло створюється розумом» наголошував німецький письменник Ф.-Ф Шиллер отже, координація рухів є навичкою, якій можна навчитись. А відтак, систематичні заняття призводять до того, що ступінь володіння рухами і якість майстерності зростають» [2, с. 13]. На думку К. Максимової невихований, непідготовлений до танцю організм протистоїть законам пророди, натомість вихований, підготовлений організм танцівника здатен долати їх... для того, щоб привести нас в інший духовний світ, у світ глибоких переживань та високих радощів» [3, с.160].
Науковці Н. Александрова та В. Голубєва, розкриваючи змістові характеристики та глибоку виконавську сутність контемпорарі, акцентують увагу на його граційності й витонченості, на здатності передати стан душі танцюриста, його хвилювання, ідею, яку він хоче донести глядачеві. Окрім цього, в контемпі є чимало технічних моментів, без яких існування цього танцю було б неможливим. Зокрема, використовується дуже багато гімнастичних елементів, а пластика та гнучкість тіла є одним з головних складових частин для виконання згаданого стилю. Тому найбільша увага приділяється саме гімнастиці й пластиці тіла у студіях та хореографічних колективах, які працюють в стилі контемпорарі.
В наш час сучасний танець й особливо стиль контемпорарі, є дуже популярним серед дітей та молоді, оскільки саме через нього можна висловити будь-які хвилювання, думки, емоції та проблеми. Це ніби терапія для душі, де все погане можна висловити у танцювальному залі і забути. Через танець ми відпускаємо емоції, думки і почуваємося вільними. Як зазначалось вище, на відміну від класичного балету, у виконанні контемп не має таких чітких правил та позицій,. Цей танець більш схожий на імпровізацію, танцівник сам творить свій рух. Тому, згодом у справжнього майстра формується свій стиль, свій почерк та своє бачення контемпу, оскільки кожна людина має свою власну думку, свій світогляд та свої правила у баченні цього стилю.
Варіації танцю у стилі контемпу можуть бути різними, починаючи від самих трюкових і закінчуючи звичайною ходою. Це можуть бути всілякі стрибки і різкі падіння, це повітряні і наземні шпагати, це легке сальто або колесо, це перекати тіла та інші неймовірні і немислимі варіації рухів людського тіла.
Не зважаючи на свою «молодість», контемпорарі має деякі відмінні моменти, які чітко виділяють його із загальної маси танцювальних напрямків. Це постійна зміна напружених і натягнутих м'язів з різким розслабленням і скиданням, він різкий і в той же час плавний, він поєднує в собі підйоми і падіння, різкі зупинки на прямих ногах з балансуванням і координацією тіла, він суперечливий і емоційний. При виконанні танцю њntemporary необхідно також стежити за диханням, так як сам танець поєднує в собі рухи, які тяжіють до підлоги, але в той же час вони підкреслюють виразність і легкість руху, і правильне дихання для цього є незамінимим чинником.
Тож, у контемпорарі виділяють такі базові рухи і принципи роботи з тілом: дихання та його зв'язок із рухом; гармонійне вибудовування тіла (метод Фельденкрайза, техніка релізу, основи Бартенієфф); робота з центром тяжіння; робота м'язів та суглобів; використання інерції; робота з навколишнім простором. Контемпорарі не носить у собі поняття правильного/неправильного. Професійне виконання цього стилю виходить за рамки завчених рухів. Тіло натомість має стати бездоганним інструментом вираження стану душі, настрою та почуттів танцюриста. Контемп може бути виконаний відразу в декількох техніках: вертикальний контемп, партер на підлозі, у парі. Цей танець орієнтується не стільки на "зовнішню картинку", скільки на зміст самого танцю, його ідею. Це дозволяє виконавцям краще та чуттєвіше передавати свої емоції, а також додає постановкам унікальності. І вже завдяки їхній майстерності, постійне переборювання сили земного тяжіння набуває властивої для цього стилю легкості. Для виконання танцю, найчастіше, вибирають вільний і легкий одяг, який би не заважав руху танцюриста. Виконується танець в основному босоніж, що в свою чергу також не обмежує руху і дає можливість танцюристу розкритись повністю.
Контемпорарі допомагає особистості повірити у свої сили, свою унікальність і неповторність, виховує індивідуальність, піднімає упевненість у своїх силах й адекватну самооцінку. І головне, розвиває неперевершене бажання танцювати. Ці почуття можна висловити словами великої Катерини Максимової: «Коли мене запитували чого я чекаю від життя, чого я хочу найбільше всього в світі? Я відповідала не задумуючись ні на секунду: танцювати, танцювати, танцювати!» [3, с. 3].
Сьогодні вищезазначений танцювальний стиль є предметом чисельних конкурсів, фестивалів. Відкриваються студії та школи, де навчать бажаючих як безпосередньо контемпорарі, так і у поєднанні з балетом та драмтеатрами, які включають його у програму навчання. З 2006 року активно діє театр "Київ модерн - балет", заснований Раду Паклітару.
Серед яскравих представників стилю empora в світі можна назвати Роніт Зівс з Ізраїлю, а якщо ж брати українських представників, то на сьогодні досить відомими є хореографи Костянтин Томільченко і Тетяна Денисова, які внесли істотний внесок у розвиток даного напрямку, а їхні творчо-виконавські напрацювання вносять з кожним днем все нове і нове в цей молодий і сучасний танцювальний стиль.
Висновки та перспективи подальших пошуків у напрямі дослідження. Таким чином, проаналізувавши науково-методичну літературу з предмету дослідження та розглянувши історію й етапи виникнення стилю контемпорарі, ми дійшли висновку про те, що, незважаючи на наявність певних теоретичних та практичних напрацювань щодо його ключових характеристик (симбіоз Заходу і Сходу, класики та авангарду, професійної техніки і самовираження; поєднання глибокої філософської думки і неймовірних духовних та фізичних можливостей людини; стиль, що перебуває у постійному пошуці та змінюється під впливом повсякденного життя особистості, її внутрішнього стану та емоцій), визначений феномен залишається найменш дослідженою галуззю в мистецтві сучасної хореографії. контемпорарі хореографія балетмейстерський мистецтво
Оригінальність, майже унікальність авторського почерку хореографів contemporary dance є результатом щоденної практичної роботи балетмейстера над власним світоглядом життя, особистою філософією мислення, композицією хореографічного тексту, внутрішнім станом виконавця, його фізичною і класичною підготовкою. Особливо хочеться звернути увагу, що все ж ми вважаємо: базовою підготовкою танцівника в контемпорарі, до речі, як і в будь-якому іншому виді хореографії, має бути класичний танець. Це - основа будь-якого стилю хоеографії.
Відсутність у вітчизняній науці досліджень стосовно процесуальних аспектів розвитку сучасної хореографії в цілому й українського њntemporary dance зокрема, демонструє гостру проблему хореографічної освіти щодо необхідності пошуку методичної системи, яка б подолала відсутність навичок роботи над створенням власної хореографії, яка б відображала емоційний стан нашого сучасника, дійсність якого за історичними, культурними і соціальним ознаками відмінна і унікальна. Тож, доцільність звернення до актуалізації стилю контемпорарі та необхідність подальшого наукового пошуку у цьому напрямку є незаперечним і дійсно своєчасним.
Бібліографія
1. Александрова Н.А., Голубева В.А. Танец модерн. Пособие для начинающих. - М., 2007 - с. 13, 15.
2. Дункан А. Сповідь: Спогади. Мемуари. - Харвест, 2003 - с. 64.
3. Максимова К.. «Мадам «Нет». - М., 2003 - с. 3.
4. Погребняк М. М. "Contemporary dance": поняття та основні етапи формування школи" [Електронний ресурс] / Погребняк М. М. // Вісник КНУКіМ. - с. 162-171.
5. Річняк О., Empora - мова вільного тіла. [Електронний ресурс] / Вдохновение. 11-01-2018 - с. 3 - Режим доступу: https://md- eksperiment. org/post/20180111 -sontemporary-mova-vilnogo-tila
6. Сапогов А.А. Гармония духа материи. СПб., 2003 - с. 160, 162
7. Хендрик О.Ю. Поняття contem porary dance та композиції його хореографічного тексту [Електронний ресурс] / Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв № 3'2017 с. 129 - 130. - Режим доступу: journals.uran.ua > visnyknakkkim > article > download/138694/135633
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Сутність поняття "танцювальна лексика" у народно-сценічній хореографії. Особливості формування та розвитку танцювальної культури Грузії, класифікація лексики форм. Зміст та драматургія танцю, графічне зображення. Опис танцювальних рухів та комбінацій.
дипломная работа [188,2 K], добавлен 06.03.2014Етапи розвитку української культурологічної думки ХХ ст. Складнощі формування національної культурологічної школи. Архітектура і образотворче мистецтво барокової доби в Україні. Культура України в 30-40-х роках ХХ ст. Розвиток мистецтва у період війни.
контрольная работа [36,7 K], добавлен 21.02.2012Періоди розвитку європейської культури. Сутність символізму як художньої течії. Поняття символу і його значення для символізму. Етапи становлення символізму у Франції, у Західній Європі та у Росії. Роль символізму в сучасній культурі новітнього часу.
реферат [22,0 K], добавлен 04.12.2010Основні риси новоєвропейської культури XVII-XVIII ст. Реформа і відновлення в мистецтві стилю бароко, його вплив на розвиток світової культури. Класицизм як напрямок розвитку мистецтва та літератури. Живопис, скульптура та архітектура класицизму.
реферат [61,7 K], добавлен 07.01.2011Тенденції розвитку у балетному мистецтві. Досягнення хореографії. Розвиток балетного театру для дітей. Молодь та її бачення на створення спектаклів для дітей. Підготовка фахівців з хореографії. Вклад молодого покоління у розвиток балетного театру.
курсовая работа [56,3 K], добавлен 04.11.2008Сучасний погляд на проблему антропосоціогенезу. Сутність культурної еволюції та її відмінність від біологічної. Виникнення мистецтва як механізму культурної еволюції. Критерії виділення культурно-історичних епох. Поняття "цивілізація" в теорії культури.
реферат [34,8 K], добавлен 26.02.2015Поняття і сутність культури, напрямки та проблеми її дослідження. Передумови виникнення української культури, етапи її становлення та зміст. Особливості розвитку української культури періоду Київської Русі, пізнього Середньовіччя, Нової, Новітньої доби.
учебное пособие [2,1 M], добавлен 11.02.2014Характерні особливості стилю бароко, синтез різних видів і жанрів творчості - головна риса цього стилю. Архітектура періоду українського або "козацького" бароко. Розвиток образотворчого, декоративно-прикладного мистецтва, вплив європейського бароко.
реферат [25,2 K], добавлен 10.10.2009Розвиток освіти та науки в Україні. Українське мистецтво XIX ст. Розвиток побутової української пісні у XIX ст. Особливості та етапи національно-культурного розвитку України у XX столітті. Основні тенденції розвитку сучасної української культури.
реферат [18,6 K], добавлен 09.05.2010Зародження мистецтва хореографії. Вивчення впливу на розвиток класичного танцю заснування Королівської академії танцю у Франції. Характеристика розвитку класичного танцю у світі на прикладі Азербайджану, Англії, Нідерландів, Туреччини, України та Японії.
дипломная работа [125,1 K], добавлен 29.05.2022Історія походження та розвитку художнього скла в світовому мистецтві. Інспірації стилю модерн в українському декоративному мистецтві. Технологічні відкриття в Америці. Романський період (XI-XII ст.), візантійська мозаїка. Брюссель: Собор Св. Михайла.
дипломная работа [4,0 M], добавлен 08.04.2015Розгляд специфіки імпровізації в хореографічній діяльності. Дослідження способів оптимізації процесу розвитку хореографічних здібностей молодших школярів. Аналіз розвитку навичок імпровізації, практичні поради щодо їх прищеплення в хореографії дітей.
курсовая работа [0 b], добавлен 30.11.2015Поняття духовної культури. Сукупність нематеріальних елементів культури. Форми суспільної свідомості та їх втілення в літературні, архітектурні та інші пам'ятки людської діяльності. Вплив поп-музики на вибір стилю життя. Види образотворчого мистецтва.
реферат [56,4 K], добавлен 12.10.2014Поняття стилю "класицизм", "класичний танець". Розвиток руської школи балету. Роль стрибка в системі класичного танцю. Види повітряних піруетів. Художньо-педагогічні принципи класичного танцю, його основні поняття: вивортність, апломб, ballon, epallement.
реферат [25,2 K], добавлен 22.09.2015Розгляд поняття та практичної задачі милосердя як основної проблеми етики та сучасного життя суспільства. Характеристика ключових етапів розвитку української культури. Особливості розвитку театрального, образотворчого та кіномистецтва в післявоєнні роки.
контрольная работа [21,7 K], добавлен 20.10.2010Психологічні мотиви виникнення сецесії. Тенденції та причини формування архітектурного стилю віденського модерну в Львові. Приклади сецесійних громадських будівель. Творчість діячів культури "Молодої Музи". Загальні риси нового стилю у мистецтві.
эссе [31,1 K], добавлен 21.03.2011Антропологічна концепція. Теорія суперсистем культури. Локальний розвиток культур. Розвиток науки, філософії, моралі, релігії, мистецтва. Криза сучасної культури. Суперечливість між високою і низькою культурами. Особливісті марксистської концепції.
реферат [21,6 K], добавлен 17.03.2009Зародження стилю бароко, відображення кризи гуманістичної культури Відродження. Живопис П.П. Рубенса та Антоніса Ван-Дейка - представників фламандського бароко. Творчість Рембрандта, яка знаменує собою вершину розвитку голландського мистецтва XVII ст.
презентация [11,0 M], добавлен 30.03.2014Основні етапи формування культури Польщі, темпи її розвитку з прийняттям християнства. Особливості перших шкіл при кафедральних костьолах та предмети, що викладалися в них. Досягнення польських вчених XV ст. в математиці, астрономії, розвиток літератури.
реферат [34,7 K], добавлен 29.11.2009Основні аспекти вікових та індивідуальних особливостей дітей. Хореографічне мистецтво як засіб естетичного виховання дітей. Народний танець як засіб формування творчої особистості. Специфіка роботи балетмейстера з дітьми під час навчання бальним танцям.
курсовая работа [75,5 K], добавлен 20.09.2016