Розвиток українознавства в роботі Прерійського центру досліджень української спадщини

Размещено на http://www.allbest.ru/

Розвиток українознавства в роботі Прерійського центру досліджень української спадщини

Бодруг А.В., аспірант кафедри Історії України, Одеський національний університет імені І.І. Мечникова (Україна, Одеса)

Мета даної наукової статті полягає у висвітленні питання діяльності Прерійського центру досліджень української спадщини, як прикладу освітньо-наукової організації Канади по вивченню українського культурного надбання. Саме завдяки українознавчій діяльності Прерійського центру було збережено та досліджено цілу низку документальних матеріалів з історії української громади Канади та привернуто увагу уряду цієї держави до нагальних потреб діаспори і України в цілому. Для досягнення зазначеної мети було залучено необхідну кількість джерел та історіографічної літератури, які торкались різних аспектів порушеної проблеми. Автором було застосовано такі загальноісторичні наукові методи дослідження, як історико- генетичний, історико-порівняльний та історико-типологічний. У межах даного наукового дослідження було розглянуто генезис, віхи діяльності та проаналізовано основні програми та українознавчі проекти Прерійського центру досліджень української спадщини. Вперше здійснена спроба узагальнення різних аспектів проблеми.

Ключові слова: Українська діаспора Канади, Прерійський центр досліджень української спадщини, коледж Св. Томаса Мора, Університет Саскачевану, українознавство.

The development of ukrainian studies in the work of the prairie centre for the study of ukrainian heritage

Bodrug A.V.,

Postgraduate student of the Department of History of Ukraine, Odessa 1.1. Mechnikov National University

(Ukraine, Odessa),

The purpose of this research is to highlight the issue of the activities of the Prairie Centre for the Study of Ukrainian Heritage, as an example of the educational and scientific organization of Canada to study the Ukrainian cultural property. It was thanks to the Ukrainian studies activity of the Prairie Center that a number of documentary materials on the history of the Ukrainian community of Canada were saved and studied, and the government of this state drew attention to the urgent problems of the diaspora and Ukraine as a whole. To achieve this goal, the necessary number of sources and historiographic literature was attracted, which dealt with various aspects of the problem. The author applied the following general historical scientific research methods as historical-genetic, historical-comparative, and historical-typological. Within the framework of this scientific study, the genesis, milestones of activity were examined and the main programs and Ukrainian studies projects of the Prairie Centre for the Study of Ukrainian Heritage were analyzed. For the first time, an attempt has been made to generalize various aspects of the problem.

Keywords: Ukrainian Diaspora of Canada, Prairie Centre for the Study of Ukrainian Heritage, St Thomas More College, University of Saskatchewan, Ukrainian Studies.

«Прерійський центр розширює наші знання про українців, які допомогли побудувати Канаду... Їх історію та внесок потрібно засвідчувати як модель та приклад того, як різноманітність може працювати у створенні сильної національної спільноти...» [5, р. 13] - відзначила сенатор Канади, політична та громадська діячка, українка за походження та покликанням серця - Рейнелл Андрейчук. Безперечно з даним твердженням не можна не погодитись, бо докуметальні матеріали та наративні джерела підтверджують важливу роль української громади в розвитку Канади, яка майже за 130 років стала другою домівкою для нашого народу. Далекого 1891 р., в пошуках кращої долі, українці подались далеко за океан і досягли території Канадського домініону, який зустрів їх суворим північним кліматом та необробленими дикими преріями. Маючи чудові господарські здібності та витривалий характер, українські хлібороби підняли канадську цілину. Втім українці досягли неабияких успіхів не тільки в аграрній, а і в культурницькій, громадсько- політичній та науковій сферах. Так, представники української діаспори стояли у витоків мистецького авангардизму, політики канадського мультикуль- туралізму та одними з перших заклали початок науково-технічної революції. Отже, бурхливий розвиток Канади має не тільки романо-герман- ське коріння, а і ґрунтується на фундаментальній українській основі. По закінченні Другої світової війни було відкрито цілу низку громадських, культурних та наукових організацій, які заклали основу для розвитку українознавчих досліджень у Канаді. Схожим утворенням став Прерійський центр досліджень української спадщини, що відкрив свої наукові двері в 1999 р.

Актуальність даного дослідження пов'язана з сучасним розвитком української науки та культури, з ростом авторитету України на світовому рівні та станом відносин між Україною та її стратегічним партнером - Канадою. Окремі аспекти даної проблеми були розкриті в працях таких дослідників, як: Ханенко-Фрізен Н. [3]; [12], Кордан Б. С. [13]; [14] та Шугарс С. К. [15]. Проте, на наш погляд, українознавча діяльність Прерійського центру досліджень української спадщини варта більш ретельного наукового аналізу. Безсумнівно, предмет дослідження потребує узагальнення генезису, аналізу проектів, програм та ролі науковців-засновни- ків центру.

З 19б0-х рр. ХХ ст. до Канади іммігрує дедалі менша кількість громадян з України. Завдяки зусиллям Комітету українців Канади та союзних товариств в цей час відбувається остаточна консолідація української громади у діаспору. Вже під час третьої хвилі імміграції (1950-1960 рр.) розвиток національної культури поступово поширюється на великі канадські міста: Оттаву, Торонто, Вінніпег тощо. Проте англо-французьке населення Канади все ще досить вороже ставиться до чужих культурних традицій, бо насамперед головною метою уряду цієї держави було вирішення аграрного питання тому роль українців, як повноправних громадян серйозно не розглядається. Громадське світобачення змінюється в 1970-х рр., коли на фоні сепаратистських рухів провінції Квебек, лінгвістом Я. Рудницьким було запропоновано концепцію муль- тикультуралізму, що поклала початок визнання всіх громадян Канади рівноправними членами суспільства та дещо розширено автономію бунтівного регіону. Канадський політолог українського походження Б. Кордан вважає, що для українців Канади ліберально-демократичне поняття самовизначення застосовується універсально та без винятку бо це пов'язане зі сподіванням про те, що вимога незалежності України нарешті може бути виконана [13, с. 8]. З початком епохи Перебудови в СРСР, що супроводжується пом'якшенням ідеологічної завіси, еміграційні процеси знову набирають обертів. Так починається четверта хвиля української еміграції до Канади, що особливо посилюється в умовах скрутного економічного становища після розпаду СРСР З настанням 1990-х рр. до Канади прямує нова генерація трудових емігрантів з України, які впевнено інтегруються в канадське суспільство, але майже уникають культурних зв'язків з українською діаспорою, що викликало небезпідставне занепокоєння. Справа в тому, що в українців даної хвилі простежувався вже радянський світогляд, який досить довгий час насаджувався через ідеологічні забобони. Зрештою для підтримання національної культури та вивчення досягнень минулого представниками української діаспори і урядовими структурами провінцій було прийнято рішення про розширення освітньої та наукової програми, які діяли при університетах Канади. Не став винятком і Саскачеванський університет та коледж Св. Томаса Мора при ньому, які були надійними осередками українознавчих студій ще з 1945 р., коли було введено викладання курсів з української мови та історії. До того ж у стінах Саскачеванського університету завдяки зусиллям викладачів закладу - К. Г Андрусишина та Т К. Павлюченко вперше в Канаді почав діяти відділ слав'янських мов. У 1998 р. на засіданні вченої ради університету було вирішено розширити українознавчу діяльність з метою залучення новоприбулих українців в освітню та дослідницьку роботу діаспори. 17 квітня 1999 р. відбулося урочисте відкриття Прерійського центру досліджень української спадщини (The Prairie Centre for the Study of Ukrainian Heritage), який став новим академічним підрозділом коледжу Св. Томаса Мора у складі університету. Засновниками центру виступили Конгрес українців Канади на чолі з Євгеном Чолієм, президент коледжу Св. Томаса Мора - доктор Джон Томпсон, викладачі університету - Вальтер Поділюк, член дорадчої ради центру, професор кафедри політичних досліджень - Богдан Кордан, який працював на посаді директора центру з 1999 по 2004 рр. Виступаючи перед зібранням, доктор Дж. Томпсон та Б. Кордан розповіли про переговори між університетом та українською громадою Саскачевану, що посприяло створенню Прерійського центру. Важливою стала підтримка Прерійського центру з боку Українсько-канадської фундації ім. Т Шевченка та Фонду Стівена та Мішелін Воробець. На думку Томпсона: «Особиста, фінансова та політична підтримка громади була надзвичайно приємною. Вказує на сильний ентузіазм щодо проекту, так і зацікавленість університету - громадський союз, на якому базується центр» [5, с. 13].

Головними задачами Прерійського центру досліджень української спадщини, як важливого українознавчого осередку Канади є:

1. залучення громадськості з метою більш глибокого розуміння та оцінки національної ролі, яку відіграла українська діаспора Канади;

2. ширення освітньо-наукового та культурно- пізнавального інтересу до української канадської спадщини, на основі її представлення в розлогому національному контексті;

3. допомога новоприбулим українцям Канади, у межах освітньої роботи та розвитку громади, у пристосовуванні до сучасних мультикультурних реалій життя та сприяння національній єдності діаспори Канади у хХі ст.;

4. сприяння зміцненню зв'язків між українською громадою та науковими колами Канади у збиранні, дослідженні та збереженні української спадщини;

5. просування ідеї живої культурної традиції, як життєво важливого та необхідного компонента для її постійної життєздатності та зростання.

За більш ніж 20 років своєї діяльності Пре- рійський центр досліджень української спадщини став фундатором багатьох українознавчих досліджень, освітніх програм та курсів, ініціював цілу низку культурних проектів, мистецьких виставок та наукових конференцій. Під його егідою було здійснено поглиблене вивчення різних аспектів життя української громади Канади та збережено цінні документальні матеріали. В межах даного дослідження буде розглянуто головні аспекти роботи Прерійського центру.

З 1999 р. співробітниками Прерійського центру досліджень української спадщини здійснюється освітня робота у межах програми «Канадсько- Української ініціативи». Метою програми є вивчення сучасних відносин між Україною та Канадою на політичному та культурному рівні. Центр підтримує як молодих студентів, аспірантів, так і досвідчених вчених в їх українознавчих дослідженнях та активно сприяє публікації їх наукових здобутків у друкованих і електронних виданнях. Прерійський центр дотримується таких зобов'язань, як:

1. підтримка та організація симпозіумів та конференцій у Канаді та Україні;

2. об'єднання університетів та дослідних агентств у мережу наукових центрів;

3. виділення наукових грантів для талановитих вчених, аспірантів і студентів;

4. сприяння публічним презентаціям та захисту наукових робіт;

5. координація стажування випускників університетів Канади та України;

6. розповсюдження результатів досліджень в електронних та друкованих ЗМІ.

В межах українознавчої роботи з 2002 р. Пре- рійським центром здійснюється Програма з усної історії, метою якої є підтримка наукових праць, в яких проводяться дослідження усної історії в україно-канадському аспекті у сферах культури, історії та соціології. Працівниками центру досить ретельно збирається інформації з усіх околиць канадських провінцій де все ще проживають українські старожили. На думку доцента кафедри антропології коледжу Св. Томаса Мора та провідного співробітника Прерійського центру Наталії Ханенко-Фрізен: «Особисті спогади як унікальне сучасне явище етнічного буття не були ретельно досліджені в українсько-канадській науці. У Прерійському центрі вивчення спадщини України я продовжую збирати та документувати особисті спогади. Зараз бібліографія нараховує сімдесят спогадів, публікація яких датується початком ХХ ст. і до сьогодення» [12, с. 235]. Задля збирання та вивчення документів та записів усних джерел Прерійським центром досліджень української спадщини за підтримки Канадської ради соціальних досліджень та гуманітарних наук у 2007 р. було ініційовано роботу двох науково-дослідних проектів: «Особисті спогади українців Канади» та «Листи зі старої країни». У 2009 р. дані проекти стали основою для Архіву персональних джерел, головною метою якого стало упорядкування документації та створення постійної колекції з записів усних джерел, які відображають культурний досвід української громади Канади. Колекції Архіву персональних джерел становлять такі артефакти, як: особисті щоденники, записи родинних історій, спогадів, традицій, листи з України, архівні документи та фотографії перших українців Канади.

Під егідою Прерійського центру досліджень української спадщини проводиться ціла низка наукових конференцій: «Ікони та картини: Успадкування та побудова традиції» (з 2003), «Усна історія та соціокультурні зміни» (з 2006), «У пошуках думки: Усна історія як теорія, метод та джерело» (з 2009), «Управління імміграцією: останній канадський / український / саскачеванський досвід» (2010). У 1994 р. викладачами Саскачеванського університету було започатковано щорічну наукову конференцію Могилянські читання, яка з 1999 р.проводиться за підтримки Прерійського центру. Метою даної конференції є дослідження історії українців Канади, їх внеску у розвиток цієї держави та шляхів збереження національної спадщини в умовах еміграції. За результатами роботи конференції друкуються наукові збірки, які публікує видавництво Прерійського центру - «Heritage Press».

Наукова діяльність Прерійського центру досліджень української спадщини охоплює різнопланові виставки, які присвячено історичній та культурній складовій життя української діаспори Канади. Варто згадати найпомітніші виставки, які було реалізовано Прерійським центром у співпраці з провідними українськими галереями і музеями Канади та України. Так, 26 жовтня 2001 р. у співпраці з Художньою галереєю Кендердіна було проведено виставку на тему - «Чорноморські золоті степи: антикварні карти Чорноморського узбережжя та степів Старої України», в межах якої відбувся показ 45 оригіналів антикварних карт XVT-XVTII ст., що характеризують історичне, політичне та соціальне становище даного регіону в зазначений період. На думку директора Прерійського центру - Б. Кордана: «Античні карти пропонують щось своє для кожного. Вони не лише цікаві як історичні документи, але вони також є прекрасними предметами, на які слід подивитися. Деякі з них абсолютно приголомшливі, що представляють найкращі роботи провідних ілюстраторів та видавців тієї епохи» [6, с. 12]. 10 лютого 2002 р. за підтримки Художньої галереї Маккензі та української громади Саскачевану Прерійським центром було проведено виставку та науковий симпозіум під назвою «Д. Стриєк: Ідентичність та поетичне бачення» присвячену українському художнику-інтуїтивісту Дмитру Стриєку (1899-1991 рр.). За словами доктора Б. Кордана: «Стрийєк однозначно позиціонується, як поступальний та транснаціональний діяч, однією опорою в минулому (України) та іншою в сьогоденні (Канади), художник створив високооригінальне і високо оцінене мистецтво» [8, с. 48]. І дійсно творчість художника овіяна неповторним колоритом, фантастичною ностальгією та авторською виразністю, що насичена плинністю образів та інтенсивністю кольорів. Полотна майстра об'єднують сюжетні виміри східноєвропейського та англо-французського регіонів. У 2003 р. спільно з видавництвом «Родовід» (Україна) та Українським музеєм Канади (м. Саскатун) було проведено виставку «Сільські майстри: Народні ікони України, XVIII- ХІХ ст.» та конференцію «Ікони та зображення», на якій розглянули іконописне мистецтво та наукові дослідження зазначеного напряму. Не оминув Пре- рійський центр і історії Радянської України 1930-х рр., що вилилось у проведення фотовиставки «Усна історія колективізації: Україна в 30-ті роки» (2004 р.). Дослідження історії української діаспори Канади, перші хвилі еміграції та Україна кінця ХІХ ст. стали темами виставки «Далеко, далеко: Листівки з дореволюційної України», що була створена в союзі Прерійського центру та Художньої галереї Св. Томаса Мора. Ця виставка була проведена у 2007 р. спільно з щорічною конференцією Канадської асоціації славістів, що організовує Саскачеванський університет.

Таким чином, в період четвертої хвилі української еміграції до Канади потреба у дослідженні національної історії, культури, традицій та відкритті нових українознавчих курсів стало доволі актуальною справою. Видатні науковці Саскачеванського університету: Б. Кордан, В. Поділюк, Н. Ханенко-Фрізен при підтримці громадсько-політичних організацій та простих діаспоріан стали засновниками Прерійського центру. Протягом 20 років Центр ініціював цілу низку освітніх та дослідницьких проектів: Канадсько-Українська ініціатива, Програма з усної історії, наукові конференції, зокрема славнозвісні Могилянські читання, художні та музейні виставки у співпраці з Художньою галереєю Кендердіна, Галереєю Маккензі та Українським музеєм Канади. Крім того при Прерійському центрі досліджень української спадщини працює видавництво - «Heritage Press» та Архів персональних джерел, який охоплює документальні та наративні джерела, а також результати їх багаторічного дослідження. Отже, Прерійський центр досліджень української спадщини зміг привернути увагу широкої громадськості до потреб України та став надійним центром українознавчої діяльності в Канаді.

Список використаних джерел

український спадщина культурний прерійський центр

1. Галонів А. Б. та Возна М. О., 2005. Лінгвокраїнознавство. Англомовні країни. Вінниця: Нова книга, 463 с.

2. Макар В. Ю., 2007. Центр канадських студій у Чернівецькому національному університеті: створення та перспективи діяльності. Пам'ятки: археографічний щорічник. Київ: Видавництво Європейського університету, С. 426-429.

3. Ханенко-Фрізен Н., 2008. Про усні свідчення та продукування значень: українсько-канадські дослідницькі практики. Схід-Захід: Історико-культурологіч- ний збірник, Вип. 11-12. Харків: НТМТ, С. 109-138.

4. Hadzewycz R. ed., 1999. Academia: studies of Ukraine on the rise. Ukrainian Weekly, 66(52), 26 December, P. 34.

5. Hadzewycz R. ed., 1999. Ukrainian heritage study center inaugurated at University of Saskatchewan. Ukrainian Weekly, 67(21), 23 May, P. 13.

6. Hadzewycz R. ed., 2001. Antiquarian maps of Black Sea coast exhibited in Saskatoon by Don Gorsalitz. Ukrainian Weekly, 69(45), 11 November P 12.

7. Hadzewycz R. ed., 2001. Prairie Center embarks on campaign to endow diverse academic programs. Ukrainian Weekly, 69(7), 18 February, P. 13.

8. Hadzewycz R. ed., 2002. Prairie Center hosts exhibit of folk artist Dmytro Stryjek. Ukrainian Weekly, 70(1), 6 January, P. 48.

9. Hadzewycz R. ed., 2002. Saskatchewan government report lauds Prairie Center's role as community link. Ukrainian Weekly, 70 (2), 13 January, P. 12.

10. Hadzewyc R. ed., 2002. The academic world: looking back, and ahead. Ukrainian Weekly, 70(1), 6 January, PP 30-31.

11. Hadzewycz R. ed., 2004. Saskatchewan town unveils memorial recalling internment camp. Ukrainian Weekly, 72(46), 14 November, P. 14.

12. Khanenko-Friesen N., 2015. Ukrainian otherlands: Diaspora, Homeland and Folk imagination in the twentieth century. Madison: University of Wisconsin Press, 280 p.

13. Kordan B. S., 2001. Canada and the Ukrainian Question (1939-1945). A Study in Statecraft. Montreal: Mc- Gill-Queen's University Press, 258 p.

14. Kordan B. S., 2019. Strategic Friends: Canada- Ukraine Relations from Independence to the Euromaidan. Montreal: McGill-Queen's University Press, 176 p.

15. Sugars C. C., 2004. Home-work: Postcolonialism, Pedagogy, and Canadian Literature. Ottawa: University of Ottawa Press, 545 p.

16. Zakydalsky T. ed., 2006. Journal of Ukrainian Studies, 31(1-2). Edmonton: Canadian Institute of Ukrainian Studies Press, 247 p.

References

1. Haponiv A. B., Vozna M. O., 2005. Linhvokrayi- noznavstvo. Anhlomovni krayiny (Linguistics. Englishspeaking countries). Vinnytsya: Nova knyha, 463 p.

2. Makar V Yu., 2007. Tsentr kanads'kykh studiy u Chernivets'komu natsional'nomu universyteti: stvorennya ta perspektyvy diyal'nosti (Center for Canadian Studies at Chernivtsi National University: Creation and Prospects of Activity). Pam"yatky: arkheohrafichnyy shchorichnyk. Kyiv: Vydavnytstvo Yevropeys'koho universytetu, pp. 426429.

3. Khanenko-Frizen N., 2008. Pro usni svidchen- nya ta produkuvannya znachen': ukrayins'ko-kanads'ki doslidnyts'kipraktyky (On oral evidence and the production of meanings: Ukrainian-Canadian research practices). Skhid- Zakhid: Istoryko-kul'turolohichnyy zbirnyk, 11-12. Kharkiv: NTMT, pp. 109-138.

4. Hadzewycz R. ed., 1999. Academia: studies of Ukraine on the rise. Ukrainian Weekly, 66(52), 26 December, P. 34.

5. Hadzewycz R. ed., 1999. Ukrainian heritage study center inaugurated at University of Saskatchewan. Ukrainian Weekly, 67(21), 23 May, P. 13.

6. Hadzewycz R. ed., 2001. Antiquarian maps of Black Sea coast exhibited in Saskatoon by Don Gorsalitz. Ukrainian Weekly, 69(45), 11 November, P 12.

7. Hadzewycz R. ed., 2001. Prairie Center embarks on campaign to endow diverse academic programs. Ukrainian Weekly, 69(7), 18 February, P. 13.

8. Hadzewycz R. ed., 2002. Prairie Center hosts exhibit of folk artist Dmytro Stryjek. Ukrainian Weekly, 70(1), 6 January, P 48.

9. Hadzewycz R. ed., 2002. Saskatchewan government report lauds Prairie Center's role as community link. Ukrainian Weekly, 70(2), 13 January, P. 12.

10. Hadzewycz R. ed., 2002. The academic world: looking back, and ahead. Ukrainian Weekly, 70(1), 6 January, pp. 30-31.

11. Hadzewycz R. ed., 2004. Saskatchewan town unveils memorial recalling internment camp. Ukrainian Weekly, 72(46), 14 November, P. 14.

12. Khanenko-Friesen N., 2015. Ukrainian otherlands: Diaspora, Homeland and Folk imagination in the twentieth century. Madison: University of Wisconsin Press, 280 p.

13. Kordan B. S., 2001. Canada and the Ukrainian Question (1939-1945). A Study in Statecraft. Montreal: McGill-Queen's University Press, 258 p.

14. Kordan B. S., 2019. Strategic Friends: Canada- Ukraine Relations from Independence to the Euromaidan. Montreal: McGill-Queen's University Press, 176 p.

15. Sugars C. C., 2004. Home-work: Postcolonialism, Pedagogy, and Canadian Literature. Ottawa: University of Ottawa Press, 545 p.

16. Zakydalsky T. ed., 2006. Journal of Ukrainian Studies, 31(1-2). Edmonton: Canadian Institute of Ukrainian Studies Press, 247 p.

Размещено на Allbest.ru