Нелінгвальні засоби передачі негативних емоцій в англомовному кінодискурсі

Размещено на http://www.allbest.ru/

4

Нелінгвальні засоби передачі негативних емоцій в англомовному кінодискурсі

Стаття присвячена розгляду способів передачі негативних емоцій нелінгвальними засобами, які реалізуються в кінодискурсі кінематографічно. Серед кінематографічних засобів виділені зміни плану, засоби монтажу, ракурс, техніку світлотіні, музику й шуми. Використання крупного плану в момент переживання суб'єктом негативної емоції привертає увагу до всієї мізансцени кінофільму. Монтаж - дієвий засіб створення образів, розкриття додаткових смислів у кінофільмі. Внутрішньокадровий монтаж підкреслює стан героя, готовність до активних дій. Зйомка через плече демонструє бажання героя, який переживає негативну емоцію, домінувати в ситуації спілкування. Прийом монтажу «повернення дії в минуле» застосовується для актуалізації причин виникнення негативної емоції. За допомогою ракурсної зйомки посилюється сприйняття емоційного глибинного смислу, закладеного в кадрі, передається природність емоції героя. Використання техніки світлотіні допомагає передавати деструктивний характер негативної емоції. Характерним світловим оформленням мізансцен є тьмяне світло. Музика в ситуаціях передачі негативної емоції може супроводжувати слова героя; маркувати передачу комунікативного ходу співрозмовнику; заповнювати паузу між репліками, створюючи динамічність подій. Передача негативного емоційного стану героїв кінофільму досягається комбінацією лінгвальних та нелінгвальних засобів і може відбуватись на вербальному, вербально-візуальному, вербально-аудіовізуальному або тільки аудіовізуальному рівнях.

Ключові слова: кінодискурс, кінематографічні засоби, монтаж, негативні емоції, нелінгвальні засоби, смисл.

Крысанова Татьяна. Нелингвальные средства выражения отрицательных эмоций в англоязычном кинодискурсе. Статья посвящена рассмотрению способов выражения отрицательных эмоций нелингвальными средствами, которые реализуются в кинодискурсе кинематографически. Среди кинематографических средств выделены изменения плана, средства монтажа, ракурс, технику светотени, музыку и шумы. Использование крупного плана в момент переживания субъектом негативной эмоции привлекает внимание ко всей мизансцене фильма. Монтаж - действенное средство создания образов, раскрытия дополнительных смыслов в фильме. Одним из кинематографических средств передачи отрицательной эмоции является внутрикадровий монтаж. Движение камеры подчеркивает состояние героя, готовность к активным действиям. Съемка через плечо демонстрирует желание героя, который переживает отрицательную эмоцию, доминировать в ситуации общения. Прием монтажа «возвращение действия в прошлое» применяется для актуализации причин возникновения отрицательной эмоции. С помощью ракурсной съемки усиливается восприятие эмоционального глубинного смысла, заложенного в кадре, передается естественность эмоции героя. Использование техники светотени помогает передавать деструктивный характер отрицательной эмоции. Характерным световым оформлением мизансцен является тусклый свет. Музыка в ситуациях выражения отрицательной эмоции может сопровождать слова героя; маркировать передачу коммуникативного хода собеседнику; заполнять паузу между репликами. Выражение отрицательного эмоционального состояния героев кинофильма достигается комбинацией лингвальных и нелингвальних средств и может происходить на вербальном, вербально-визуальном, вербально-аудиовизуальном или только аудиовизуальном уровнях.

Постановка наукової проблеми та її значення

Кінодискурс -- складний цілісний мисленнєво- комунікативний феномен, який характеризується сполученням лінгвістичних і нелінгвістичних кодів у своїй структурі [4]. Полікодовий характер кінодискурсу зумовлює розгляд не тільки його лінгвального складника -- вербальних та невербальних засобів, а й нелінгвальної, яка включає кінематографічні засоби -- ракурс, кадр, монтаж, освітлення, музику, шуми тощо. За допомогою кінематографічних засобів світ представ перед нами не хаотичним нагромадженням окремих предметів,а єдиною цілісною системою завдяки виявленню зв'язків між явищами й окремими елементами всередині кожного з них [1]. Звукозоровий кінообраз - це поліфонічне поєднання рядів - образотворчих і звукових [6], які, сполучуючись зі звуковим текстом і паралінгвістичними засобами, здатні створювати емоційні смисли.

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів дослідження

Негативна емоція виступає центром уваги всієї мізансцени кінофільму, і тому передача емоційності досягається використанням крупного плану суб'єкта в момент переживання емоції. Обличчя героя, показане крупним планом виділяє, підкреслює його емоції. П. Уорд зазначає, що крупний план дає більше інформації, ніж загальний план того ж об'єкта й емоційна значущість крупного плану набагато сильніше [9, с. 162]. На думку Л. Кулешова, подвійні та потрійні знаки оклику в тексті кіносценарію сигналізують про зростаюче укрупнення планів і про голосове та інтонаційне посилення [5, с. 331]. У наступному прикладі негативний емоційний стан героя фільму Брума передається інтонаційно, просодично й кінематографічно - укрупненням плану. Текстуально ці аспекти відображені графічно - за допомогою трьох знаків оклику.

(1) EXT. RUINS, IN THE UNDERBRUSH -- NIGHT The Nazi SCIENTIST approaches. Pauses next to the box with the GOLD CYLINDERS.

BROOM (fierce whisper, to WHITMAN) Listen to me!!! The portal is open!!! We have to stop them!!! (крупний план) [11]

Монтаж - дієвий засіб створення образів, розкриття додаткових смислів у кінофільмі. Для розуміння змісту монтажної фрази порядок кадрів має принципове значення. Перестановка кадрів може не тільки змістити акценти, а й поміняти сенс монтажної фрази до протилежного [3]. Одним із кінематографічних засобів передачі негативної емоції є внутрішньокадровий монтаж. Внутрішньокадровий монтаж розуміють як зіставлення статичних пластичних образів і динамічних пластичних образів через використання руху об'єктів у кадрі (мізансцени) і через різні рухи самої камери, який забезпечує зміну інформації та розвиток змісту кадру. Водночас внутрішньокадровий монтаж можна розглядати як поєднання двох мізансцен: мізансцени дійових осіб перед апаратом і мізансцени самої камери, що рухається і знімає ці персонажі [8]. Рух камери підкреслює стан героя, його внутрішню напругу, імпульсивність і готовність до активних дій. Саме комбінація швидкості руху камери, героїв на екрані й панорами створює потрібний емоційний ефект. Ритм наростає, виникаючи не так на стиках кадрів, як за рахунок внутрішньокадрового руху і внутрішньокадрового монтажу. Щільність інформації збільшується, на екрані виникає не життя в її звичному стані, а згусток життя, її концентрат [1].

Динамічне поєднання кадрів між собою створює на екрані рух, який є основою екранної образності. Динамічний рух, який виникає при поєднанні кадрів у певній логічній, емоційній, ритмічній послідовності сприяє розкриттю на екрані причин конфлікту між героями, «перетворює внутрішній, прихований зв'язок в зв'язок, який сприймається без пояснень» [Пудовкин В. див. [1] Монтаж кадрів у кінофільмі «Fracture», у сцені коли прокурор Віллі та поліцейський Нанелі обговорюють причини свого програшу на суді демонструє динамічність їх розмови. Швидка зміна кадрів відображає наростання емоційного напруження між комунікантами, коли взаємні звинувачення перетворюються на гнів. Віллі, який звик завжди вигравати справи, не може пробачити Нанелі, що він приховав важливу інформацію. Водночас Нанелі намагається виправдатись, відчуваючи провину за насильницьку смерть коханої жінки.

(2) NUNALLY No. I donOt know. Maybe. (Thinking, remembering:) No. It was all just this.crazy thing. For both of us. It was real. You know? We didn't expect that, when we started. We didn't know where it was going. I had cheated so many times, I was numb - but she was.new. And she made me feel like there was - some chance. To change. We were scared. It was like we were afraid to go forward, but we couldn't go back. (Beat) You always think you have time. To work it out. Or make things right. (Angry)What was I supposed to do?!(зміна кадру)

WILLY You were supposed to tell me!(зйомка через плече) (зміна кадру)

NUNALLY I'm married! I have kids!(зміна кадру)

WILLY You thought nobody knew - so maybe you could just walk away clean.(зміна кадру)

NUNALLY No! I didn't think HE knew! OKAY?! Even - after. I thought it was just - massively fouled- up...bad luck. Like -God - telling me - something. (Anguished) I'm there. My mind is going crazy. I know the confession won't hold if anyone finds out. (Beat)I thought the guy was a whack!(зміна кадру)

WILLY Yeah? Well, he's not.(зміна кадру)

Nunally won't look at Willy. He just sits there, numb.[12]

Ще одним прийом, який використовується в ситуаціях передачі негативних емоцій є зйомка через плече. Зазвичай при зйомці такого типу використовують ширококутовий об'єктив, який створює ефект, що один комунікант на передньому план здається більшим і вищим, ніж інший [8]. Завдяки цьому створюється ефект домінування. Такий прийом демонструє бажання героя, який пере - живає негативну емоцію домінувати в ситуації спілкування. Зйомка через плече використовується в проаналізованому вище епізоді, коли конфлікт між Віллі та Нанелі досягає своєї кульмінації, камера знімає Віллі через плече Нанелі, підкреслюючи домінувальну роль прокурора в їх суперечці.

Прийом монтажу «повернення дії в минуле» застосовується для актуалізації причин виникнення негативної емоції. Герой згадує минулі події, які вступають у певний емоційний конфлікт із поточною ситуацією. Саме цей дисонанс і сприяє виникненню негативної емоції. Наприклад:

(3) Austin looks up to the heavens. We see a quick - FLASHBACK - MONTAGE of moments they shared, Austin making her laugh, their first kiss, of Felicity being her beautiful and free-spirited self. A tear runs down his cheek. Austin presses his face against the glass as if trying to reach her.

AUSTIN I love you, Felicity! I know I couldn't say it before, but I really do love you! (enraged) Dr. Evil, I'll kill him! [13]

Геройфільму- Остін- згадуєщасливіднізкоханоюжінкою, якіпередаютьсязадопомогоюприйомумонтажу «поверненнядіївминуле», зазначеноговтекстікіносценаріюзадопомогоюлексичниходиниць - FLASHBACK - MONTAGE.Дисонанс між минулим щасливим життям і теперішнім, у якому Дженіфер мертва через дії доктора Елвіла, викликає в героя напад люті.

Для посилення сприйняття глибинного смислу, закладеного в кадрі, використовується ракурс. За допомогою ракурсної зйомки у творців фільму з'являється можливість виділити істотну рису героя, акцентувати увагу на важливому моменті оповідання, дати підказку для сприйняття тих моментів, які зі звичайної точки зору не прочитуються [1]. Інформація про ракурс інколи міститься в тексті кіносценарію. Так, у кіносценарії до фільму «DeathtoSmoochy» зазначається ракурс зйомки з верхньої точки, коли герой фільму Рендольф відчуває гнів і відчай. Таким чином досягається передача глибини емоцій, які відчуває герой, його пригнічений стан, наприклад:

(4) RANDOLPH What does it all mean??!!

The CAMERA RISES ABOVE him as he lets out an anguished howl that REVERBERATES through the skyscrapers. [14]

Задопомогоюкутовоїракурсноїзйомкитворціфільмупередаютьприродністьемоціїгероя, даютьможливістьглядачевівідчутисебеприсутнімуційситуації. Таким чином підсилюється емоційність ситуації. Розглянемо приклад:

(5) Nora notices the distressed look on their faces and follows their gaze to the rafters. She now sees the rifle barrel.

ANGLE -

NORA jumps to her feet. FAST PUSH IN TO Nora's mouth.

NORA (screaming) Sheldon!!! She starts to climb out of the box but Burke stops her.

BURKE Nora...

NORA You 're in on this, aren't you! You sold him out! You fucking snake![14]

У сценарії зазначено, що кутовий ракурс переноситься на акторку, яка виконує роль Нори. Нора відчуває небезпеку ситуації і розуміє, що однією з причин може бути зрада Берке. Перенесення ракурсу на Нору концентрує увагу на її відчуттях, а різка зміна плану з фокусуванням на її рот наголошує сильну напругу її емоційного стану. Крик Нори, вербалізований в тексті сценарію просодично за допомогою лексичної одиниці screamingі в кінофільмі аудіовізуально - широко відкритий рот і пронизливий звук, набувають особливої сили й виразності, несуть підвищене емоційне навантаження, залучаючи глядача до спільних переживань.

Кадр - це передусім світло-тональна або світло-кольорова картина [1]. Використання техніки світлотіні допомагає передавати деструктивний характер негативної емоції. Обличчя героя ніби «розділене» світлом навпіл - на світлу й темну частини. Таким чином режисер намагається передати внутрішній стан суб'єкта негативної оцінки - темна сторона метафорично передає емоцію зі знаком мінус, світла - демонструє сподівання подолати перешкоди на шляху до гармонізації внутрішнього стану і стосунків із комунікантом. Світло є дієвим засобом створення емоційних смислів у кінофільмі. Характерним світловим оформленням мізансцен, де відбувається вираження негативної оцінки, є тьмяне світло - темрява або ніч. Таким чином відбувається відображення метонімічного образу ТЕМРЯВА Є ГНІВ, який наголошує негативний емоційний стан героя. Наступний приклад ілюструє це явище:

(6) INT. PEUGEOT- MOVING- NIGHT Raymond bites his lip nervously as he drives. Julien finds the whole thing amusing. Daniel leans forward.

DANIEL (to Raymond) You know what makes a good get away driver? (controlled anger) Being able to get away!

RAYMOND You're always pointing out my negative qualities. My analyst says positive reinforcement is a much more productive way of relating with people.

JULIEN Fine. Raymond, we'd like to commend you on how well you fucked up tonight.[15]

Характерним прийомом передачі негативної емоції є використання вертикального монтажу, коли мовлення героїв поєднується з музикою і шумами. На думку А. Камінського, один із найбільш поширених варіантів включення асоціації - через звуковий ряд, тобто через вибудовування в монтажі звуковий вертикалі. Під час вертикального монтажу кадри, з'єднані зі звуковим рядом, народжують третій смисл. Досить включити пов'язану з об'єктом або поняттям яскраву музику, як глядач співвідносить із нею те, що відбувається на екрані. Звичайно, одного звуку ще не достатньо, має бути побудована певна відповідність у картинці, ситуації, характер тощо [3]. Пропонуючи те чи те звукове рішення, творці фільму здатні поглибити зображення, зробити його більш об'ємним і виразним, посилити емоційне звучання [1].

Музичне рішення може бути тотожним відеоряду або контрастним [1]. Музичні та екранні образи, входячи у взаємодію, здатні створювати певні емоційні смисли, характеризуючи героїв, відображаючи їх взаємовідносини, розставляючи акценти й викликати емоційний відгук у глядачів. Функціонально, можна виділити три аспекти застосування музики в ситуаціях передачі негативної емоції:

- музика може супроводжувати слова героя, підсилюючи передачу емоції, або звучати голосніше, акцентуючи напруженість моменту (в момент вираження гніву) і ставати тихіше, коли напруження спадає. Тональність музики маркує інтенсивність передачі емоції. Музика може також створювати певний ритм розгортання подій у мізансцені;

- маркувати передачу комунікативного ходу співрозмовникові;

- заповнювати паузу між репліками, створюючи динамічність подій.

(7) RITA There's something so familiar about this. Do you ever have deja vu? Phil smiles. Then Larry enters.

LARRY (irate, to Rita) I don't believe it. Someone bought every distributor cap in this town. We're going to be stuck here all night1

Over Phil's sympathetic look we hear the song, «I Can't Get Started With You».[ 16]

У наведеному прикладі відбувається суперечка між Рітою, Ларрі та Філом. Ларрі сердито й роздратовано не погоджується з Рітою. Однак інтенсивність передачі негативної емоції знижується за допомого ліричної пісні «ICan'tGetStartedWithYou»,яка звучить за кадром і додає позитивної тональності розмові.

Додатковим засобом підсилення емоційного стану героя слугують закадрові та внутрішньо - кадрові шуми. У ситуаціях передачі негативної емоції як закадрових шумів використовують звук грому, дощу, стукіт тощо. Ці шуми сприяють нарощенню напруги в мізансцені, створюють ритм подій. Внутрішньокадрові шуми зазвичай підсилюють реалістичність подій на екрані, наприклад, стукіт приборів під час обіду, хлопок від відкоркованої пляшки, шум від напою, який наливають у склянку, дзвін розбитої посуди тощо. Так, у фільмі «Fracture» як закадровий шум протягом усього фільму глядач чує стукіт, який ритмічно повторюється через певну кількість кадрів, ніби відтво - рюючи биття серця під час емоційної напруги, як у прикладі (2). У тексті кіносценарію цей прийом вербалізується в ремарках лексичною одиницею beat.

Висновки та перспективи подальшого дослідження

Нелінгвальні засоби передачі негативних емоцій у кінодискурсі реалізуються кінематографічно й виступають кодами, які в поєднанні з вербальними та невербальними кодами створюють емоційні смисли, допомагають розкривати прихований глибин - ний зміст кінотвору й досягти потрібного емоційного впливу на глядача. До найбільш дієвих засобів передачі негативних емоції належать: зміни плану, засоби монтажу, ракурс, техніку світлотіні, музику й шуми. Передача емоційного стану героїв кінофільму досягається комбінацію лінгвальних інелінгвальних кодів і може відбуватись на вербальному, вербально -візуальному, вербально-аудіовізуальному або тільки аудіовізуальному рівнях. Саме зображувально -звукове-просторове рішення викликає поліфонію смислів, які підпорядковані певній меті - розкрити емоційний стан героя, показати складну систему взаємодії особистостей на свідомому й підсвідомому рівнях у ситуаціях спілкування, наблизити життя в кіно до реального, розставляючи акценти на тих моментах, які в реальному житті випадають з уваги людини. Перспективним є подальше дослідження лінгвальних і нелінгвальних засобів передачі емоцій у кінодискурсі, вивчення способів їх поєднання для створення емоційних смислів.

Джерела та література