Жанровий та тематичний репертуар бібліотек римо-католицьких монастирів Волинської губернії (кінець XVIII - початок XIX ст.)
Визначено жанровий та тематичний репертуар бібліотек римо-католицьких монастирів Волинської губернії в XVIII-XIX ст. Розглянуто їхній кількісний склад, місце й час видання літератури в книгозбірнях. Виокремлено найбільші монастирські бібліотеки.
| Рубрика | Культура и искусство |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 03.12.2020 |
| Размер файла | 29,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Жанровий та тематичний репертуар бібліотек римо-католицьких монастирів Волинської губернії (кінець XVIII - початок XIX ст.)
Анна Кирилюк
Визначено жанровий та тематичний репертуар бібліотек римо-католицьких монастирів Волинської губернії в кінці XVIII - на початку XIX ст. Розглянуто їхній кількісний склад, місце й час видання літератури в книгозбірнях. Виокремлено найбільші монастирські бібліотеки, порівняно з бібліотеками різних монастирів, за наповненістю та тематикою.
Ключові слова: Волинська губернія, римо-католицькі монастирі, бібліотека, бібліотечний каталог, книги.
Жанровый и тематический репертуар библиотек римско-католических монастырей Волынской губернии (конец XVIII - начало XIX в.)
Кирилюк Анна
Рассматриваются жанровый и тематический репертуар библиотек римско-католических монастырей Волынской губернии в конце XVIII - начале XIX в. Анализируется книжный фонд библиотеки Луцкого монастыря ордена тринитариев по материалам визитаций за разные годы и проводится его сравнение с библиотеками других монастырей в губернии. Наблюдается, что в библиотеках больше всего было произведений церковно-религиозной тематики, изданных преимущественно в XVIII в., немало хранилось светской литературы, главным образом латиноязычной. Книги изданы в разных типографиях Западной Европы и Речи Посполитой. Делается вывод, что количество книг и их жанрово-тематическое разнообразие в монастырских библиотеках зависели от материального обеспечения обители, наличия при ней учебных заведений или новициата.
Ключевые слова: Волынская губерния, римско-католические монастыри, библиотека, библиотечный каталог, книги.
Genre and Thematic Repertoire of the Libraries of the Roman Catholic Monasteries of Volyn Governorate (end of the XVIII - the Beginning of the XIX Century)
Kyryliuk Anna
Considered genre and thematic repertoire library of Roman Catholic monasteries in Volyn Governorate end of the XVIII - the beginning of the XIX century. Done detailed analysis available in the library Lutsk Trinitarian Order monastery of books on materials visitations for different years. An attempt is made to compare the genre repertoire of libraries of other monasteries in the governorate with the library of Trinitarians in Lutsk. Revealed that most libraries were works in the church and religious subjects, published mainly in the XVIII century. But many remained secular literature, mostly Latin-speaking. The books came from various printing houses in Western Europe and the Commonwealth. It was concluded that the number of books and their genre and thematic variety in monastery libraries depend on his financial security, availability of schools him or novitiate.
Key words: Volyn Governorate, Roman Catholic monasteries, library, library catalog, books.
Постановка наукової проблеми та її значення
Одним із важливих напрямів повсякденної практики римо-католицьких монастирів була освітня діяльність. Роботу навчальних закладів, які утримували монастирі, уможливлювала наявність у них книгозбірень. Часто монастирські бібліотеки вирізнялися багатим жанровим і тематичним репертуаром. Збережені історичні джерела дають змогу його охарактеризувати.
Вивчення наповненості бібліотек є не тільки складовою частиною дослідження загальної історії римо-католицького чернецтва у Волинській губернії, але й сприяє з'ясуванню обсягу та цілеспрямованості його діяльності, а також деяких аспектів інтелектуального життя Волині, оскільки кожна соціальна група відігравала певну роль у суспільних процесах краю.
Мета наукової розвідки - огляд жанрового та тематичного репертуару бібліотек римо-католицьких монастирів Волинської губернії в кінці XVIII - на початку XIX ст.
Аналіз досліджень цієї проблеми
бібліотека католицький монастир
Питання складу й жанрового репертуару бібліотек римо- католицьких монастирів Волинської губернії піднімалось у науковій літературі. Особливу увагу варто звернути на роботи І. Ціборовської-Римарович, у центрі наукових зацікавлень якої перебувають стародруки та рукописні книги римо-католицьких монастирів, що зберігаються у фондах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського [19, 21, 22, 23, 24]. Дослідниця вивчає теоретичні засади книгознавства, історію надходження монастирських книг до фондів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, їхнє культурне значення й джерелознавчий потенціал [20]. Також у процесі опрацювання функціонування домініканських монастирів на Волині Н. Сінкевич проаналізувала комплектацію їхніх бібліотек, жанрове наповнення, особливості складу в різних обителях ордену [18]. Однак, попри наявність розвідок, дотичних до заявленої теми, вона залишається малодослідженою. Архівні матеріали дають змогу глибше її розкрити.
Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів дослідження
Джерелами для вивчення монастирських бібліотек є візитації монастирів, матеріали про їх ліквідацію, а також окремі документи, у яких зафіксовано книги з монастирів. У деяких візитаціях уміщено повний каталог книг бібліотеки, поділений на тематичні частини; інші мають лише перелік тематичних розділів книг або містять інформацію про їх загальну кількість. Архівні справи про ліквідацію монастирів подібні за змістом до візитацій.
Прикладом великої книгозбірні є бібліотека Луцького монастиря ордену тринітаріїв. Відомості про бібліотеку вміщені в кількох візитаціях цього монастиря [5, 13, 15], але лише генеральна візитація, проведена в 1799 р., доповнена об'ємним каталогом бібліотеки: на 45 аркушах перераховано понад дві тисячі книг, які поділено на 24 тематичні розділи [15 арк. 11-56]. Опис книги містить прізвище (інколи ім'я) автора, назву твору (переважно неповну), рік, місце видання (не завжди вказано), обсяг книги (in folio, in 4°, in 8°, in 12°). Якщо книга мала кілька томів, то автор візитації записував, які томи наявні. В окремій графі фіксували кількість примірників однієї й тої самої книги в бібліотеці. Кожен тематичний розділ мав свою нумерацію.
Приміщення бібліотеки тринітарського монастиря було на другому поверсі монастирського корпусу, де поряд були архів, ораторіум та шкільна зала. Бібліотечні дерев'яні лаковані шафи виконано в стилі архітектурного іонічного ордеру, оздоблено різьбленням із рослинним орнаментом [15, арк. 56; 24 с. 148].
На думку І. Ціборовської-Римарович, бібліотека Луцького монастиря ордену тринітаріїв нараховувала 1470 книг [22, с. 107], однак каталог бібліотеки 1799 р. дає підставу стверджувати, що наприкнці XVIII ст. луцькі тринітари мали у своєму користуванні 1246 творів (2174 книг), переважно польською й латинською мовами (див. табл. 1). Книги походили з різних друкарень колишньої Речі Посполитої, Німеччини, Австрії, Італії, Франції, Нідерландів. Найбільше в книгозбірні було творів, виданих у Венеції, Кельні, Аугсбурзі, Антверпені, Римі, Відні, деякі надруковано в Лондоні, Парижі, Франкфурті. Більшість книг польською мовою опубліковано у Варшаві, Кракові, Сандомирі, Любліні, Познані й інших містах. Із друкарень, розміщених на українських етнічних землях, переважали видання зі Львова, менше - із Бердичева й кілька - із Луцька. [15, арк. 11-56].
Таблиця 1
Склад бібліотеки Луцького монастиря тринітаріїв за тематикою й часом друку видань станом на 1799 р.*
|
№ з/п |
Тематичний розділ |
Час друку |
Усього творів |
||||
|
XVI ст. |
XVII ст. |
перша половина XVIII ст. |
друга половина XVIII ст. |
||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
|
|
1 |
Pisanie swiete |
- |
2 |
3 |
2 |
10 |
|
|
2 |
Expozytorowie |
- |
2 |
4 |
1 |
4 |
|
|
3 |
Swieci ojcowie |
1 |
6 |
10 |
6 |
26 |
|
|
4 |
Teologowie dogmatvcv |
1 |
3 |
27 |
24 Закінченн |
56 я таблиці 1 |
|
|
5 |
Teologowie s^o^t^ni |
1 |
3 |
16 |
8 |
27 |
|
|
6 |
Teologowie moralni |
3 |
12 |
64 |
55 |
156 |
|
|
7 |
Prawo koscielra |
- |
6 |
23 |
13 |
43 |
|
|
8 |
Prawo cywilne |
2 |
3 |
7 |
8 |
24 |
|
|
9 |
Historia koscielra |
4 |
3 |
24 |
20 |
58 |
|
|
10 |
Historia cywilra |
12 |
15 |
46 |
53 |
153 |
|
|
11 |
Matematycy |
1 |
11 |
12 |
|||
|
12 |
Medycy |
3 |
7 |
2 |
11 |
31 |
|
|
13 |
Ksi^zki do szkфll niezszych nalez^ce |
- |
3 |
7 |
1 |
20 |
|
|
14 |
Ksi^zki w roznych jзzykach |
1 |
31 |
75 |
104 |
252 |
|
|
15 |
Ksi^zki do nabozenstwa |
- |
3 |
8 |
15 |
39 |
|
|
16 |
Ksi^zki w materiach politycznych |
1 |
16 |
13 |
41 |
94 |
|
|
17 |
Retorowie |
2 |
16 |
31 |
23 |
104 |
|
|
18 |
Wierszopisowie |
1 |
8 |
10 |
8 |
36 |
|
|
19 |
Ksi^zki militarne |
1 |
- |
- |
2 |
5 |
|
|
20 |
Ksi^zki ekonomіczne |
- |
- |
1 |
2 |
3 |
|
|
21 |
Ksi^zki zakonne |
4 |
32 |
16 |
65 |
||
|
22 |
Ksi^zki zakazane |
2 |
3 |
4 |
3 |
12 |
|
|
23 |
Ksi^zki chфrowe |
- |
- |
1 |
1 |
12 |
|
|
24 |
Ksi^zki do architektury nalezpce |
- |
1 |
- |
3 |
4 |
|
|
Разом |
35 |
148 |
408 |
431 |
1246 |
Список книг розпочинається з розділу «Pisanie Swiзte», до якого увійшли різні видання Біблії та Євангеліє, наприклад «Biblia Sacra Vulgata» (1715 р.) без указівки на місце її друку, «Ewangelie I Epistaty» (Львів, 1760 р.), «Ewangelie I Epistaty» (Краків, 1723 р.). Найстаріша книга цього розділу - «Psalterium Graece et Latine», опублікована в 1611 р., але місце її видання не вдалось ідентифікувати. До розділу «Expozytorowie» належали книги, які були коментарями до Святого Письма. Розділ «Swiзci Ojcowie» уміщував твори святих отців, зокрема Франциска Ассізького (Падуя, 1739 р.), Ігнація Лойоли (Антверпен, 1662 р.), Василя Великого (Кельн, 1617 р.) [15, арк. 11].
Три розділи інвентарю бібліотеки луцьких тринітаріїв об'єднували книги з догматичної, схоластичної та моральної теології (усього 239 творів). Серед них знаходимо твір Яна Алоїза Кулеши (1660-1706) «Wiara Prawoslawna pismem swiзtym, soborami, Oycami SS. mianowicie greckiemi y history^ koscieln^» (Вільно 1704 р.), роботу «Ofiara Sprawiedliwosci, albo Traktat o Czyscu» Марціна Рибчиньського (17071794), яка побачила світ у друкарні Бердичівського кармелітського монастиря в 1763 р. (її автор на той час очолював Руську провінцію ордену кармелітів) [15, арк. 16; 21].
Наявна в монастирі юридична література поділялася на «Prawo Koscielra» (43 твори) та «Prawo Cywilne» (24 книги). Найстарішим виданням із церковного права було краківське 1630 р. «Concilium Provinciale Regni Polonia», [15, арк. 24] авторства Бернарда Мацейовського, кардинала, луцького (15871600) і краківського (1600-1605) єпископа, відомого (серед іншого) тим, що він обвінчав Марину Мнішек і царя Московії Лжедмитрія I. Книги з цивільного права в бібліотеці Луцького тринітарського монастиря - це переважно видані в різні роки сеймові конституції Речі Посполитої [15, арк. 25].
Історичну літературу представлено в розділах «Historia Koscielra» (58 творів) і «Historia Cywilra» (153 твори). Заслуговує на увагу твір «Sparta Polska, niezwyciзzonemi Laskawosci piersiami mocna, Panna Nayswiзtsza Marya, w Cudownym Obrazie Miasta Stolecznego, Woiewodztwa Wolynskiego, w Kosciele Luckim Dominikanskim, cudami, lвskami, appвrycyami y innemi niezliczonemi dobrodzieystwy Boskiemi, za Nayswiзtsz^ swoi^ interpozycy^ konferowanemi, uciekвj^cym siз naboznie ludziom, w rфznych paroxyzmвch nв obronз, wszechmocn^ rзk^ wystawiona [...]», видана в 1703 р. в Замості. У книзі описано чуда, пов'язані з іконою Богородиці Луцького домініканського монастиря [15, арк. 26], коронація якої відбулась у 1749 р.
Ікона Богородиці луцьких домініканів була копією римської ікони з базиліки Санта Марії Маджоре в Італії. До наших днів оригінал чудотворного образу не зберігся: ікона згоріла під час пожежі в Луцькому кафедральному костелі в 1926 р., збереглися лише гравюрні її відтворення та копія 1640 р. [17, с. 227].
Найдавніша книга розділу «Historia Koscielra» і всієї бібліотеки - це «Vita S. Benedicti», датована 1507 р., місце видання не вказано [15, арк. 26]. Серед творів світської історії знаходимо «Kronik^ polsk^» Мартіна Кромера, у якій подано історію Польщі із найдавніших часів до 1505 р. Ця книжка вже не мала титульної сторінки, але можна припустити, що цей примірник видано у 1611 р. у Кракові. У розділі також зафіксовано, що монастир мав у своїй бібліотеці «Zywoty Swi^tych» Петра Скарги, опубліковані в Кракові в 1760 р. [15, арк. 25].
Цікава також праця «Krotkie opisanie koscioiow Krakowskich», повна назва якої - «Kleynoty Stoiecznego Miasta Krakowa Abo Koscioiy Y co w nich iest widzenia godnego y znacznego Krotko Opisane.: Do tego przydany iest Katalog Krolow Polskich y Biskupow Krakowskich. Powtore z pilnoscia przeyzrzane y do druku podane Przez Piotra Hiacyntha Pruscza (1605-1667)», видана в Кракові в 1650 р. [15, арк 28]. Це був своєрідний путівник святинями Кракова. Окрім відомостей про костели, у ньому вміщено й опис самого міста. [27].
Розділ «Matematycy» охоплював книги з математики, такі як «Elementa» Кристіана фон Вольфа (1679-1754) (Генуя, 1734 р.), збірник задач із геометрії «Geometrya Czyli nauka o ziemiomiernictwie [...]» авторства Патриція Скарадкевича (Варшава, 1774 р.) [26], «Taumaturgus Mathematicus» Каспара Енсі (Кельн, 1636 р.). Також у розділі зафіксовано декілька книг із географії, наприклад «Lexykon geographicsny» василіана Гіларіона Карпінського (Вільно, 1766 р.). У розділі «Medycy» зібрано трактати з медицини, найстаріший твір у розділі - це «Opera Medica» Аретея Кападокійського (рубіж І і ІІ ст. н. е.), грецького лікаря часів Римської імперії, виданий у 1551 р. Бібліотека мала твори професора медицини з Віттенберзького університету Даніеля Зеннерта (1572-1637); італійського філософа та медика XVI ст., який був професором університету в Падуї, Марка Антонія Зімара (1460-1532); лікаря-фізіолога, котрий працював у Седанській академії (на півночі Франції), у Лейденському й Базельському університетах Франциска Сільвія (1614-1672), а також трактати Гіппократа [15, арк. 35].
У розділах «Ksi^zki do szkoi nizszych nalez^cych» та «Ksi^zki w roznych j^zykach» зібрано підручники, словники й граматики для вивчення польської, латинської, іспанської, німецької та італійської мов, наприклад франко-латинський словник «Dictionarium Gallio-Italicum» (Венеція, 1737 р.) [15, арк. 35].
Праці членів ордену тринітаріїв входили до розділу «Ksi^zki Zakonne». Загалом цей розділ нараховує 65 творів, більшість із яких становлять житія святих, проповіді та молитви, наприклад «Zycie B. Szymona de Roxas ord. Trinitat.», (Бердичів, 1796 р.), «Zycie і Nabozenstwo do B. Szymona і Michaia Trynitarow» (Вільно, 1776 р.), «Modlitwy do NP. Maryi w kosciele Tomaszowskim XX Trynitarzow», видані у Львові [15, арк. 53].
Дуже цікавим є розділ «Ksi^zki Zakazane», у якому зазначено 12 творів, унесених до різних індексів заборонених книг Римо-Католицькою церквою. Серед них - твір Ніколло Макіавеллі «Disputationum de republica, quas discursus nuncupavit, libri III», виданий у 1599 р. у Венеції; Йоаніса Маріна «Oconenfis Theologia Speculativa & Moralis» (Венеція, 1720 р.), унесений до індексу заборонених книг Католицької церкви в 1681 р., твори Ксенофонта (близько 430 до н. е.-бл. 355 до н. е.) - давньогрецького історика та політичного діяча (Франкфурт, 1595 ) а також праці протестантських авторів, як-от «Devotiones et Cantica Luteranorum» (Дрезден, 1745 р.). Цікаво, що до розділу книгозбірні внесено твір за назвою «De Secretis Mulinerum» (Амстердам, 1669 р.), який помилково приписується отцю-домінікану, наставникові Фоми Аквінського, святому Римо-Католицької церкви Альберту Великому. Цей медико-філософський трактат містить різноманітну медичну інформацію, описи магічних дій і фольклорні замальовки [15, арк. 56].
Інші дві візитації монастиря за 1816 та 1819 рр. вміщують лише перелік розділів, до яких належали книги, а також кількість примірників у кожному з них. За ними можна виявити, що на початку ХІХ ст. кількість книг у монастирській бібліотеці збільшилася на 1816 р.: вона становила вже 2461 екземпляр. У документі більшість розділів збігається з візитацією 1799 р., але з'являлися нові розділи: «Філософія» (189 томів) та «Devotionis» (74 томи). Назви розділів подано латинською мовою. Книги проповідей мали два розділи: проповіді латинською мовою (98 томів) і проповіді польською мовою (189 томів) [5, арк. 8].
Автор візитації Луцького тринітарського монастиря за 1819 р. виокремив 28 тематичних розділів книг, які зберігались у бібліотеці. При цьому він указав на кількість творів і примірників певного розміру (in folo, in 4°, in 8°, in 12°). У 1799-1819 рр. в Луцькому тринітарському монастирі збільшилася кількість екземплярів Святого Письма (із 10 до 14 книг), творів Святих Отців (із 26 до 28), праць із медицини (із 31 до 54). Водночас помітно зменшилася чисельність книг авторства членів ордену тринітаріїв: якщо в 1799 р. їх було 65, то на 1819 р. - 21. Імовірно, ці видання внесено автором візитації до інших розділів. У документі також зазначено нові розділи: «Аскетика» (215 творів, 307 томів), «Історична географія» (16 творів, 19 томів) [13, арк. 4].
Існування такої великої бібліотеки в Луцькому тринітарському монастирі пов'язане з тим, що тривалий час у ньому діяв новіціат, філософські та теологічні студії й колегіум, а також до 1842 р. містилася резиденція провінціала тринітарського ордену [25, с. 156].
Якщо порівнювати бібліотеку луцьких тринітаріїв з іншими осередками ордену на Волині, то на першу чверть ХІХ ст. у книгозбірні монастиря в Берестечку нараховувалося 1500 одиниць зберігання. Джерелами надходження книг до бібліотеки були закупівля, обмін, дари й успадкування книг після смерті їхніх власників. У фондах НБУ міститься 74 стародруки берестецької бібліотеки, які походять із друкарень Амстердама, Антверпена, Аусбурга, Базеля, Брюсселя, Варшави, Венеції, Вроцлава, Кельна, Кракова, Лейпцига, Лондона, Любліна, Львова. Домінують західноєвропейські видання, більшість із яких - латинською мовою, дещо менше - польською. Основна кількість книг, як і в бібліотеці луцького осередку ордену, - теологічного змісту, а також історичні твори [22, с. 106-107].
У своїй розвідці І. Ціборовська-Римарович простежує шляхи надходження друків до книгозбірень. Наприклад, друге видання твору єзуїта Войцеха Тишковського «Historie z osobliwszemi rewolucyami pod tytuiem Stol m^drosci...» (Люблін, 1756 р.) передане до бібліотеки після смерті отця Мельхіора від Благовіщення Діви Марії, четвертий том твору провідника ордену піарів Самуїла Висоцького «Nauki homilje y materye kazan na wszystkie w caiym roku dni swi^te...» (Варшава, 1770 р.) потрапив до бібліотеки після смерті ченця тринітара Тадея від Святого Иозефа. Помітки про це зафіксовано на самих друках [22, с. 109].
Траплялося, що в монастирях були лише книги, необхідні для богослужіння, як і в тринітаріїв в Шумбарі. У візитації цього монастиря за 1799 р. зазначено, що в ньому зберігалося лише 19 книг (Біблія, проповіді, а також декілька теологічних творів), решту їх передано в осередок ордену тринітаріїв у Берестечко, оскільки в Шумбарі не було місця для зберігання великої бібліотеки [14, арк. 2].
Попри те, що існує мало джерел, де були б уміщені детальні інвентарі монастирських бібліотек, можна віднайти матеріали, у яких наявна загальна інформація про тематику літератури книгозбірень. Незважаючи на те, що детального інвентарю бібліотеки монастиря ордену францисканців у Межиріччі Острозького повіту не маємо, у візитації за 1819 р. подано перелік жанрових розділів бібліотеки з указівкою на кількість книг у них: «Ksi^zk Pisma Swi^tego» (24 книги), «Ksi^zk teologiczrn» (49), «Ksi^zk koscielrn» (5), «Ksi^zk jurydyczrn» (19), «Ksi^zH ascetyczrn» (10), «Ksi^zH oratoryczrn» (9), «Ksi^zk Homillow» (29), «Ksi^zk filozoficzm» (46), «Ksi^zk polityczrn» (10), «Ksi^zk Medyczrn» (8). Водночас автор зазначає, що в бібліотеці було 114 книг польською мовою, не зазначаючи їхню тематику. У бібліотеці також зберігалася різна документація монастиря: реєстри богослужінь, книги доходів та видатків монастиря, актові матеріали [12, арк. 2].
Окрему групу джерел із дослідження монастирських бібліотек становлять документи про закриття монастирів. Перша хвиля їх ліквідації розпочалася після польського Листопадового повстання 18301831 рр., коли скасовано більшість обителей [16, с. 508]. На підставі указу від 1832 р. закрито більшість монастирів Волинської губернії: домініканів у Камені-Каширському, Кульчині [17, с 257-259], Кременці, Невиркові, Овручі, Чорторийську [11, арк. 1], Старокостянтинові, Торговиці [2, с. 170]; францисканів - у Дружкополі [10, арк. 1], Івниці, Корці, Кременці, Ляхівцях, Шумську; августиніан - у Затурцях, Радзихові, Кодні [1, с. 64]; тринітаріїв - у Шумбарі; бернардинів - у Варковичах та Кустині; піарів - у Дубровиці; кармелітів - в Аннополі, Вишнівці, Городинську, Дорогостаях [9, арк. 1], Лабуні [3, арк. 1], Олевську [4, арк. 1], Топорищах; капуцинів - в Острозі; маріанів - у Берездові [2, с. 170].
У справах про закриття монастирів не часто трапляються детальні відомості про склад бібліотек, переважно вказано лише загальну кількість книг. Так, бібліотека монастиря ордену домініканів у Чарторийську на момент ліквідації в 1832 р. нараховувала 460 книг [8, арк. 31]. Ушомирський монастир ордену кармелітів мав 44 видання латинською мовою й 16 - польською [7, арк. 23], Лабуньський кармелітський монастир - 281 книгу [6, арк. 11].
Висновки та перспективи подальших досліджень
Проаналізувавши жанровий і тематичний склад бібліотек римо-католицьких монастирів Волинської губернії, можемо стверджувати, що в книгозбірнях зосереджено літературу різної тематики. Її основу складали книги релігійного змісту, але було чимало творів з історії, медицини, філософії, економіки та інших наук, автори яких - відомі мислителі й науковці попередніх епох. Книги переважно походили з друкарень Західної Європи та Речі Посполитої. Більшість літератури монастирських книгозбірень написано латинню, трохи менше - польською мовою. У бібліотеці монастиря могло міститися від кількох десятків до понад тисячі примірників книг, що залежало від величини монастиря, наявності при ньому світських і церковних навчальних закладів і новіціату.
Джерела та література
1. Білоусов Ю. Київсько-Житомирська римсько-католицька єпархія: істор. нарис. Житомир, 2000. 314 с.
2. Буравський О. А. Римо-католицька церква на Правобережній Україні (кінець XVIII - початок XX ст.). Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2013. 452 с.
3. Державний архів Житомирської області (далі - ДАЖО). Ф. 90. Оп 1. Спр 167.
4. ДАЖО. Ф. 90. Оп 1. Спр 171.
5. ДАЖО. Ф. 90. Оп 1. Спр 293.
6. ДАЖО. Ф 178. Оп. 4. Спр. 167.
7. ДАЖО. Ф 178. Оп. 4. Спр. 168.
8. ДАЖО. Ф 178. Оп. 4. Спр. 170.
9. ДАЖО. Ф. 90. Оп 1. Спр 162.
10. ДАЖО. Ф. 90. Оп 1. Спр 163
11. ДАЖО. Ф. 90. Оп 1. Спр 170.
12. ДАЖО. Ф. 90. Оп 1. Спр 396.
13. ДАЖО. Ф. 90. Оп 1. Спр 412.
14. ДАЖО. Ф. 90. Оп 1. Спр. 225.
15. ДАЖО. Ф. 90. Оп 1. Спр. 227.
16. Об упразднении некоторых римско-католических монастырей. Именной: [указ], объявленный гражданским губернатором министром внутренних дел. 1832. Июля 19. Полное собрание законов Российской Империи. Собрание Второе. Санкт-Петербург: Тип. ІІ отделения собственной его императорского величества канцелярии. 1833. Т. VU С. 507-510.
17. Сінкевич Н. Ікона Богородиці луцького домініканського монастиря: історія та особливості поширення культу. Дрогобицький краєзнавчий збірник. Дрогобич, 2005. Вип. 9. С. 225-233.
18. Сінкевич, Н. Laudare, benedicere, praedicare. Домініканський орден на Волині в кінці XVI - на початку XIX ст. Київ: Кайрос, 2009. 408 с
19. Ціборовська-Римарович І. Бібліотека Острозького єзуїтського колегіуму: історія та сучасний стан фонду. Наукові записки [Національного університету «Острозька академія»]. Історичні науки. Остріг, 2008. Вип. 13. С. 378-392.
20. Ціборовська-Римарович І. Видовий та джерелознавчий аналіз документів з історії книги та історії бібліотек в Україні XVI - першої чверті XIX ст. Наукові праці Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського. Київ: НБУ, 2012. Вип. 34. С. 259-279.
21. Ціборовська-Римарович І. Джерела для дослідження історії формування фонду книгозбірні Бердичівського монастиря босих кармелітів. Наукові праці Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Київ: НБУ, 2016. Вип. 44. С. 329-343.;
22. Ціборовська-Римарович І. О. Бібліотека Берестецького монастиря Ордену тринітаріїв: історична доля та стан дослідженості фонду. Рукописна та книжкова спадщина України. Київ: НБУ2010. Вип. 14. С. 103-114.
23. Ціборовська-Римарович І. Стародруки з книгозбірні Кременецького монастиря отців реформатів як джерело до історії монастирської бібліотеки. Наукові праці Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського. Київ: НБУ, 2013. Вип. 37. С. 319-332.
24. Ціборовська-РимаровичІ. Бібліотека Луцького монастиря Ордену тринітаріїв: історична доля та шляхи надходження до Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Старий Луцьк: наук.-інформ. зб. Луцьк, 2010. Вип. 6. С. 146-154.
25. Gach P. P. Struktury i dzialalnosc duszpasterska zakonow mзskich na ziemiach dawnej Rzeczypospolitej i Sl^ska w latach 1773-1914; KUL. Lublin, 1999. 675 s. S. 156.
26. Geometrya Czyli Nauka O Ziemiomiernictwie: Ku snadnieyszemu wyzszey Matematyki poznaniu sluz^ca, z
przystosowanemi do zazycia oneyze w praktyce sposobami Krotko Zebrana/Przez X. Patiycego Skaradkiewicza [...]. URL: http://ebuw.uw.edu.pl/dlibra/docmetadata?id=94642&from=&dirids=1&verid=&lp=1&QI=836E9C6B9FCD2682056369FFF5B05B61-1 Дата доступу: 25.11.2017
27. Kleynoty Stolecznego Miasta Krakowa Abo Koscioly Y co w nich iest widzenia godnego y znacznego Krotko Opisane : Do tego przydany iest Katalog Krolow Polskich y Biskupow Krakowskich / Powtore z pilnoscia przeyzrzane y do druku podane Przez Piotra Hiacyntha Prvscza [...]. wydana w Krakowie: W Drukarni FranciЯka Cezarego [...], 1650. URL: http://ebuw.uw.edu.pl/dlibra/docmetadata?id=200174 (дата звернення: 25.11.2017).
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Підходи до типології бібліотек. Концепція М.І. Акіліной. Поєднання в інформаційних потребах сучасного фахівця комплексної і спеціальної тематики. Цільове призначення бібліотек, контингент користувачів, тематичний склад, обсяг фондів та масштаб діяльності.
реферат [29,3 K], добавлен 10.03.2013Учреждение профессионального русского театра. Драматургия и актерское искусство второй половины XVIII в. Общественно-политическая ситуация в стране и ее влияние на репертуар и стиль актерской игры. Казенные театры Петербурга во второй половине XIX в.
дипломная работа [119,3 K], добавлен 14.06.2017"Календарі знаменних та пам’ятних дат" Національної парламентської бібліотеки України в системі бібліографічних ресурсів країни. Класифікація календарів за формою та призначення. Видання наукових бібліотек України в системі науково-технічної інформації.
дипломная работа [2,7 M], добавлен 25.05.2012Розглянуто дефініцію терміна "інформаційно-бібліотечне середовище" і його складових. Опис ідеї Нормана щодо застосування інтуїтивних, поведінкових і рефлекторних принципів для оцінки й переорієнтування простору бібліотек. Огляд інноваційних проектів.
статья [22,1 K], добавлен 18.12.2017Організація інформаційних ресурсів бібліотек. Поняття та сутність інформаційних ресурсів. Бібліотечний фонд як інформаційний ресурс. Електронні ресурси сучасних бібліотек. Цифрування бібліотечних фондів. Комплектування та документопостачання бібліотек.
реферат [36,1 K], добавлен 25.11.2014Місце вузівських бібліотек у бібліотечній мережі. Внесок довідково-бібліографічного відділу в гуманізацію вищої освіти. Основні напрями бібліотечної діяльності. Аналіз функцій та діяльності відділів бібліотеки Ужгородського Національного Університету.
реферат [42,3 K], добавлен 06.11.2016Вивчення документального потоку видань з мистецтва. Розкриття стану документозабезпечення публічних бібліотек виданнями з мистецтва. Аналіз кількісного і якісного складу бібліотечного фонду мистецтва ЦМБ Бориславської МЦБС, перспективи розширення.
дипломная работа [83,7 K], добавлен 14.05.2011Cтановлення медичних бібліотек України. Рівень підготовки медичних кадрів. Медичні бібліотеки України в дзеркалі статистики за 2009 рік. Обласні наукові медичні бібліотеки України. Бібліотеки вищих навчальних закладів та науково-дослідних інститутів.
курсовая работа [47,3 K], добавлен 16.02.2011Бароко як один з чільних стилів у європейській архітектурі і мистецтві кінця XVI - сер. XVIII ст. Італійська барокова школа (Берніні, Брати Караччі). Образотворче мистецтво Іспанії. Жанровий живопис у Фландрії. Досягнення голландського мистецтва XVII ст.
контрольная работа [40,1 K], добавлен 19.05.2010Время появления театра в Рязани и обстоятельства этого события, его местонахождение и история зданий, характеристика актерского состава. Репертуар театра: постановка пьес в разные периоды, выбор драматургии, характерные особенности рязанского репертуара.
реферат [31,2 K], добавлен 12.03.2010Історія виникнення перших бібліотек на території Великобританії. Стан під час Англійської революції XVII століття. Роль бібліотечної асоціації у діяльності бібліотек Великобританії. Підготовка кадрів. Розвиток інформаційно-комунікативних технологій.
дипломная работа [92,4 K], добавлен 22.02.2017Створення системи диференційованого інформування споживачів. Особливості інформаційного забезпечення фахівців у галузі бібліотекознавства (на прикладі бібліотек Росії). Законодавча база бібліотек. Інформаційна забезпеченість агропромислового комплексу.
дипломная работа [51,5 K], добавлен 07.11.2010Основні напрямки бібліотечно-інформаційного обслуговування, електронний каталог. Перспективи модернізації обслуговування по МБА. Інноваційні процеси в роботі публічних бібліотек. Бібліотечне обслуговування людей з особливими потребами, нові можливості.
курсовая работа [58,7 K], добавлен 02.10.2014Формирование национального профессионального театра. Репертуар театров: от интермедий до драм. Пьесы репертуара городских театров. Разнообразие форм и жанров. Сложный путь профессионализации театра и внедрения этого вида искусства в сознание людей.
реферат [34,5 K], добавлен 28.05.2012Самобутність волинської ікони: її композиційне вирішення, техніка виконання та традиції. Аналіз впливу візантійського мистецтва на іконопис Волині. Принцип розвитку Волинської ікони Богородиці XIII-XV ст., особливості колористики і матеріалоносіїв.
курсовая работа [1,7 M], добавлен 22.02.2011Історія Тернопільського державного медичного університету ім. Івана Горбачевського і його бібліотеки. Сучасний стан і перспективи розвитку бібліотеки Тернопільського державного медичного університету. Організація бібліографічного обслуговування.
дипломная работа [70,5 K], добавлен 07.11.2010Поняття та функціональні особливості бібліотек, історія їх становлення та розповсюдження. Напрямки діяльності та значення в сучасному суспільстві. Перші стародавні бібліотеки, принципи їх роботи та досягнення, головні етапи та джерела наповнення.
презентация [3,2 M], добавлен 06.04.2018Історія розвитку української культури. Розвиток освіти і наукових знань, початок книгодрукування. Українське мистецтво XIV-XVIII ст. Києво-Могилянська академія як центр освіти і науки України в XVIII ст. Внесок Сковороди в історію духовної культури.
реферат [16,2 K], добавлен 09.05.2010Аналіз соціально-культурної ситуації на українських землях в епоху бароко. Роль Мазепи у творенні культури. Історія створення Києво-Могилянської академії. Еволюція живопису від бароко до класицизму. Розквіт архітектури, літератури та музики в XVIII ст.
лекция [115,0 K], добавлен 22.09.2010Головні культурні центри Галицько-Волинського князівства: великі міста і православні монастирі, які водночас відігравали роль основних освітніх центрів держави. Розвиток морально-повчальної літератури та літописання, архітектури і містобудування.
реферат [1,5 M], добавлен 12.04.2015
