Місце і значення чорного гумору в кіно та особливості його відтворення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Місце і значення чорного гумору в кіно та особливості його відтворення

Медведева А.А.

Чорноморський національний університет імені Петра Могили

Стаття надає дефініції поняття гумору та чорного гумору як його підвиду у працях різних дослідників, обґрунтовує механізм функціонування комічного. На прикладі перекладу оригінального скрипту доводить доцільність вивчення чорного гумору в кінотексті, окреслюючи особливості його відтворення в перекладі залежно від паралінгвальних факторів. Особливу увагу приділено ролі чорного гумору як соціального явища та його ролі в кіноперекладі зокрема.

Ключові слова: переклад, гумор, рецептор, паралінгвальні засоби вираження, перлокутивний ефект.

The article highlights theoretical approaches to the definitions of humor and black humor as its subspecies in research papers of different authors. It is shown the way of it functioning, besides the expediency of studying the black humor in film scripts is proved. It is stressed that its transcoding depends on certain paralingual factors. Special attention is paid to the role of a black humor as a social phenomenon and its role in cinema translation in particular.

Key words: translation, humor, percipient, paralingual factors, perlocutive effect.

На межі XIX - XX ст. чорний гумор стає популярним соціальним явищем не тільки в літературі, але й у кіно. Цей період уже охрестили епохою чорного гумору. Після своєї появи кілька століть тому за останні 60 років жарти за межею дозволеного перекочували з мистецтва “не для всіх” у масову культуру і стали обов'язковою частиною нашого культурного простору. Табуйовані раніше теми все частіше стають предметом для усмішок і сміху. І мова йде не тільки й не стільки про секс, скільки про смерть, насильство, небезпечні й тяжкі захворювання, порушення релігійних догматів та нівелювання загальнолюдських цінностей.

Питанню чорного гумору як літературного прийому і психологічного явища протягом останнього століття приділялося багато уваги. Німецький соціолог та психоаналітик Еріх Фромм (Erich Fromm), радянський психолінгвіст та професор В. І. Жельвіс обґрунтували функціонування гумору в людській свідомості, тоді як можливі шляхи його інтерпретування було висвітлено в праці британського вченого-еволюціоніста Алістера Кларка (Alastair Clarke) і французького письменника та засновника сюрреалізму Андре Бретона (Andrй Breton).

Актуальність дослідження полягає в тому, що сучасне перекладознавство спрямоване, зокрема, на вивчення питань відтворення стилістики чорного гумору в кінодискурсі, а найголовніше - у кінотексті. На сучасному етапі розвитку перекладознавства помітну роль відіграє переклад кіно як впливового засобу масової інформації. Проте ще й досі немає чітко визначених алгоритмів для перекладу кінофільмів, що спричинює виникнення неякісного продукту. Як наслідок, у глядача формується хибне уявлення про оригінал перекладу, що може відобразитися на сприйнятті культури іншомовного народу загалом.

Як стверджує Андре Бретон, будь-яка поетична, художня чи наукова робота, соціальна або філософська система, яка не містить чорного гумору, навряд чи буде популярною або залишить помітний слід в історії та “рано чи пізно буде приречена на зникнення” [4, c. xiv].

Метою статті є на прикладі якісно виконаного перекладу серіалу довести доцільність створення алгоритму для оцінки контексту кінофільмів для адекватного вибору способів та прийомів його перекладу. Для цього було поставлено низку завдань, а саме: з'ясувати дефініції до поняття чорного гумору, обґрунтувати механізм його функціонування, довести доцільність вивчення чорного гумору в кінотексті та окреслити особливості його відтворення залежно від паралінгвальних факторів.

Для аналізу ролі чорного гумору необхідно попередньо зазначити основні визначення самого терміна “гумор”. За даними Cambridge dictionary, гумор це - “the ability to find things funny, the way in which people see that some things are funny, or the quality of being funny” [10]. Усвідомлення того, що саме вважати смішним - фактор об'єктивний, проте на нього великою мірою впливають соціальні настанови певного суспільства. Відповідно, те, що вважається смішним в одній культурі, може бути повсякденним в іншій.

Щоб з`ясувати, як саме слухач інтерпретує певне висловлення як чорний гумор, треба звернутися до визначень тлумачного словника Encyclopedia Britannica: “Black humour, also called black comedy, writing that juxtaposes morbid or ghastly elements with comical ones that underscore the senselessness or futility of life” [13]. Отже, чорний гумор - це такий вид гумору, що висміює зовсім не смішні речі, це гумор гіперболізований та нещирий. Таким чином, для виокремлення чорного гумору в контексті реципієнтові необхідно передусім протиставити повідомлюване загальновідомому.

Еріх Фромм стверджує, що є два психотипи людини: “біофільський”, тобто той, що тяжіє до життя, та “некрофільський” - той, що тяжіє до смерті [3]. Спираючись на таке розмежування, професор Ярославського педагогічного університету В. І. Жельвіс зазначає, що “...чорний гумор можна розглядати як тенденцію до некрофільського сприйняття світу, незрозумілого для самої людини тяжіння до смерті, відчуття її бажаності та необхідності” (переклад - А. М.) [2]. Отже, чорний гумор - це гумор спотворений, той, що пробуджує низькі, деструктивні думки в людині та змушує її сміятися попри всі соціальні норми та психологічні настанови.

Механізм впливу чорного гумору досить легко пояснити з погляду психології: адресат аналізує почуте повідомлення й порівнює його з елементами навколишньої дійсності. Очевидно, що певні деталі жарту будуть гіперболізовані. Проте, якщо в повідомленні наявні певні правдиві факти, рецептор визначить його як частково дійсне й адекватно оцінить закладений у ньому сенс. Саме на усвідомленні перебільшення негативного будується комічний ефект чорного гумору.

Дослідники зазначають, що серед сукупності всіх текстів, що становлять лінгвокультуру певного народу, доволі складними для перекладу постають саме кінотексти комедійного жанру, як найбільш популярного в наш час. чорний гумор кіно

А. Бретон вважає, що “кіно [...], зважаючи на те, що воно змушене презентувати надзвичайні ситуації, щоб зворушити нас, повинно було зіткнутися з гумором із самого початку” (переклад - А. М.) [4, c. 17].

Переклад гумору в кінофільмах становить для перекладача певні складнощі, оскільки враховувати доводиться не тільки змістові особливості гумору, але й мовні форми, які залучені для створення комічного ефекту. Комедії характеризуються культурно-специфічними складниками, такими, як національний гумор, гра слів, наявність культурем.

Перекладачеві доводиться не тільки й не стільки інтерпретувати контекст жарту, скільки донести до аудиторії певне інформаційне повідомлення, яке спричинить очікувану емоційну реакцію від самого глядача, а не тільки кіногероя. У такій ситуації перекладач відшукує еквіваленти в культурі реципієнта або вдається до описового перекладу, що не завжди є доречним.

Під час перекладу кінотексту надзвичайно важливу роль відіграють паралінгвальні засоби вираження змісту повідомлюваного. Отже, одним з основних факторів для вибору варіанта перекладу постають саме невербальні засоби комунікації (вираз обличчя та жести). У зв'язку із цим виникає логічне запитання: яку роль може відігравати вираз обличчя адресанта для перекладу? За Алістером Кларком, адресат часто вдається до аналізу та інтерпретації паралінгвальних факторів, зокрема таких, як вираз обличчя мовця або його жестикуляції. Ця необхідність зумовлена тим, що сенс повідомлюваного жарту зазвичай не є очевидним лише із самого контексту. У результаті отриманий перлокутивний ефект може не відповідати задуму автора.

Сутність гумору полягає в тому, що адресант озвучує заздалегідь неправдиві факти для того, щоб увести в оману слухача. Зважаючи на це, мовець може часто навмисно надавати своєму обличчю зовсім невідповідного емоційного виразу: розповідати жарт з непроникним, серйозним виразом обличчя або навіть трагічним. Цей прийом має на меті викликати найбільший перлокутивний ефект від повідомлюваного, заснований на підкреслено абсурдному комізмі тексту.

Алістер Кларк зазначає, що під час інтерпретації сенсу повідомлюваного адресатові може бути недостатньо оцінити тільки вираз обличчя мовця. У такому разі стають на заваді інші фактори. До паралінгвальних факторів можна віднести емоційне забарвлення, аудіально виражене почуття або жестикуляцію.

Механізм інтерпретації цих факторів доволі простий: адресат аналізує почуте на відповідність паралінгвальних факторів контексту повідомлюваного. Далі він порівнює отриману єдність із наявним життєвим досвідом за схемою “істина - неправда”, і, якщо в заздалегідь неправдивому висловленні окреслені характеристики навколишньої дійсності, які, хоч і викривлені, але є пізнаваними слухачем, він розцінює це висловлення як жарт.

Сміх - явище соціальне і в будь-якому разі передбачає присутність інших осіб разом із тим, хто сміється. Численні гумористичні шоу, які долучають глядацьку публіку, так само стають одним із засобів психологічної “розрядки” для суспільства. Сучасна світова політична та економічна ситуація слугує сприятливим підґрунтям для збільшення кількості творів кіно і літератури в комічному жанрі та, зокрема, таких, що містять елементи чорного гумору. Відсутність певних джерел зниження стресу може цілком імовірно спричинити нові повстання та війни. Такий самий ефект може створити цензура на показ політично спрямованих гумористичних телепередач і кінофільмів.

З огляду на природу чорного гумору, що дозволяє людям сміятися з несмішного - політики, релігії, смерті - логічним убачається висновок психологів про те, що сміх допомагає знизити рівень стресу. На думку В. І. Жельвіса, такий вид гумору навіть може грати роль “щеплення від справжньої агресивності” [2]. Проте, для того щоб жарти на табуйовані теми мали успіх у суспільстві, необхідною умовою постає певна політична чи соціально-психологічна ситуація.

Сміх допомагає побороти страх - це те, на чому сходяться всі вчені - історики, фольклористи, літературознавці, філософи. У гумору, зазначає А. Кларк, є цілком конкретна кореляція з атмосферою в суспільстві, що піддається аналізу. Більш того, що вищий рівень напруги в суспільстві, то більшої уваги і популярності набувають література, телепередачі та кінофільми з відповідною тематикою.

Своєрідною відповіддю на підвищення рівня агресії та збройних конфліктів у світі стала поява більш жорстоких сцен у масовому кіно та більша деталізація психологічно навантажених моментів. Незважаючи на це, досі не кожен глядач здатен холоднокровно їх сприймати. Адаптуючи такі сцени для перегляду широким загалом, автори часто залучають елементи чорного гумору, що виступає антагоністом психологізму ситуації.

Журналістка Валерія Давидова у книзі “Эволюция насилия в массовом кино” зазначає, що сучасний кінематограф буквально пронизаний жорстокістю. Це, зокрема, характеризує більшу частину сучасних фільмів, незважаючи на жанр. Вона стверджує, що ця жорстокість “...повинна мати терапевтичний характер та відволікати глядача від ідеї насильства”, проте, зазначає, що “.вкрай мало режисерів, яким вдалося відмовитися від ідеології насильства в кіно та його використання” (переклад - А. М.) [1].

Здійснення адекватного перекладу кінофільмів іншою мовою передбачає збереження перлокутивного ефекту, закладеного режисером. Для психологічно непідготованого глядача сцени насильства можуть бути занадто шокуючими. У таких випадках часто стає на заваді використання чорного гумору як в оригінальному скрипті, так і в перекладі.

Для аналізу перекладу чорного гумору нами було обрано серіал “Пуститися берега” (“Breaking bad” 2008 - 2013 рр.), озвучений студією “Так Треба Продакшн” у багатоголосому закадровому перекладі. Хоча цей серіал жодним чином не належить до піджанру чорної комедії, проте містить чимало зразків чорного гумору. За відгуками глядачів, серіал переповнений відверто жорстокими шокуючими сценами насильства. Чому ж він має так багато прихильників? Розглянемо кілька влучних прикладів перекладу чорного гумору в цьому фільмі.

Сьома серія другого сезону містить діалог головних героїв, що відбувається після того, як один з них був свідком убивства:

Jesse: I didn't say I killed him.

Walt: Tell me what happened.

Jesse: Dude's wife crushed his head with an ATM machine [8].

Джесс: Я не казав що пришив його.

Уолт: Скажи мені, що сталося.

Джесс: Його баба розчавила йому довбешку банкоматом.

Жаргонізм “пришити” давно став класичним варіантом перекладу слова “kill” у мові кримінальних елементів. Враховуючи емоційне навантаження моменту і неможливість слабкого духом наляканого героя серйозно висловитися про подію, що сталася, перекладач удається до вживання просторіччя і при перекладі слова “head” - “довбешка”. У цьому разі синонімічний еквівалент додатково допомагає розрядити емоційний стан глядача, який на власні очі побачив таку страшну картину смерті.

У десятій серії другого сезону наявна ще одна сцена з доречним використанням синонімічного еквівалента в перекладі:

Jesse: I thought maybe you might've, you know, kicked. Signed off. I was even checking the obits.

Walt: No such luck [9].

Джесс: Я вже думав, що ти відчалив. Віддав Богу душу. Навіть некрологи почав читати.

Уолт: Ні, не пощастило.

Лексема “kick” має в англійській мові багато значень. Одне з них “помирати” належить до жаргонізмів і еквівалентне українському “здихати, подихати, простягати ноги, переставитися, опрягтися, лягти на лаву” [6, с. 312].

Просторічний варіант перекладу повною мірою показує чорний гумор героя, якому насправді було б неприємно і страшно дізнатися про смерть свого напарника.

Фразове дієслово “sign oft” за Cambridge dictionary означає закінчення чогось: “to stop doing your work or a similar activity for a period of time” [11]. Варіант “віддав Богу душу” в цьому разі є літературним евфемізмом, він певною мірою слугує додатковим буфером, що піднімає просторічний вираз до рівня освіченого глядача. На нашу думку, такий переклад (як і один з головних героїв) допомагає залучити додаткову глядацьку аудиторію до перегляду серіалу з кримінальнім підтекстом.

Виражаючи полегшення від почутих новин, головний герой фільму вживає просторічний вираз “надерти зад”, що компенсує психологічне навантаження моменту:

Jesse: Mr. White, you kicked its ass, yo! [9]

Джесс: Містере Уайт, ти надер пухлині зад!

Буквальним перекладом словосполучення “kick ass” є “пнути під зад”, проте перекладач влучно вживає вираз, який додатково має конотативне значення “одержати перемогу над кимось / чимось”.

Восьма серія третього сезону наочно ілюструє використання іронії в поєднанні з чорним гумором:

Walt: Let me ask you something. Do you remember when we were out in the desert with Tuco?

Jesse: Oh, you mean when he put a machinegun to my head? Yeah, I think that does ring a tiny bell [7].

Уолт: Дозволь запитати дещо. Пам'ятаєш, як ми були у пустелі з Туко?

Джесс: Ти про той раз, коли він приставив ствол до моєї голови? Так, наче щось пригадую.

Головний герой безперечно пам'ятає події, за яких його життя було під загрозою. Фразеологізм “to ring a bell” означає “to sound familiar”, проте автор додає іронічно “a tiny”, як своєрідну браваду та насміхання над смертельною загрозою [12].

Як бачимо з наведених прикладів, фахівцеві доводиться залучати різноманітні трансформації при перекладі, оскільки елементи комічного часто несуть додаткове культурне або культуро-стилістичне навантаження. Переклад чорного гумору дозволяє залучати не тільки синонімічні еквіваленти, але й іронію та розмовний шар лексики, просторіччя для досягнення бажаного ефекту.

Чорний гумор є художнім прийомом у літературі, мистецтві й кіно, який гіперболізує характерні риси заздалегідь несмішних речей. Сучасна суспільно-політична ситуація в багатьох країнах світу, невизначеність майбутнього та міжнародні збройні конфлікти слугують тим самим підгрунтям, на якому так активно розвивається в наш час чорний гумор в усіх його проявах.

Чорний гумор допомагає суспільству ефективніше переживати кризи локального та глобального масштабу. Роль чорного гумору в кіно та літературі є надзвичайно важливою на тлі зростаючої напруги та ескалації міжнаціональних конфліктів.

Відтворення чорного гумору має свої особливості і тісно пов'язане з особистим сприйняттям рецептора сенсу повідомлюваного. Адекватність (що оцінюється реакцією) перекладу залежить від того, чи буде комічний підтекст очевидним читачеві або глядачеві, що належить до іншої культури.

Отже, чорний гумор потребує комплексної оцінки контексту разом з паралінгвальними факторами для адекватного перекладу іншою мовою. Убачається за можливе розробити в подальшому певний алгоритм оцінки контексту оригінального твору для того, щоб створити еквівалентний йому переклад.

Література

1. Давыдова В. Эволюция насилия в массовом кино: от вампиров к snuff-фильмам / Валерия Давыдова. - Екатеринбург : Издательские решения, 2016. - 257 с.

2. Жельвис В. И. Черный юмор [Електронний ресурс] : анатомия человеческой деструктивности : учёные практикам / Владимир Ильич Жельвис // Ярославский педагогический вестник. - [2010]. - № 4. - Режим доступа : http://vestnik.yspu.org/releases/uchenue_praktikam/4_10/

3. Фромм Э. Анатомия человеческой деструктивности : Серия: Philosophy / Эрих Фромм ; пер. с англ. Э. М. Телятникова, Т. В. Панфилова. - М. : АСТ, 2004. - 635 с.

4. Breton Andre. Anthology of Black Humor [Електронний ресурс] / Andre Breton ; пер. з франц. Mark Polizzotti. - San Francisco : CITY LIGHTS BOOKS, 1997. - 357 p. Режим доступу: https://books.google.com.ua/books?id=JZlKMc2TEIkC&printsec=frontcover&hl=m&source=gbs_ ge_summary_г&cad=0#v=onepувage&q&f=false

5. Clarke Alastair. The Eight Patterns Of Humour [Електронний ресурс] : А Contributory Paper To Volume I of Mechanisms & Functions / Alastair Clarke. - Cumbria : Pyrrhic House, 2009. - 448p. Режим доступу: https://ru.scribd.com/document/13495752/Alastair-Qarke-The-Eight-Pattems- Of-Humour. -- ISBN 978-0-9559365-2-4

Размещено на Allbest.ru