Використання нових інформаційних технології в інформаційно-бібліографічному обслуговуванні користувачів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Національний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут»

Факультет міжнародних комунікацій

Кафедра документознавства та української мови (801)

РЕФЕРАТ

на тему: Використання нових інформаційних технології в інформаційно-бібліографічному обслуговуванні користувачів

Виконав:

студент 3 курсу групи 825 дс

Вартовник Д.О.

напряму підготовки

Інформаційна, бібліотечна

та архівна справа (029)

Прийняв : доцент каф. 801

Фунікова Т.В.

Харків 2021

ЗМІСТ

ВСТУП

1. загальні вимоги до інформаційно-бібліографічного обслуговування

1.1 Диференційоване інформування

1.2 Недиференційоване інформування

2. Використання нових інформаційних технології в інформаційно-бібліографічному обслуговуванні користувачів

2.1 Моделювання бібліотечно-інформаційного сервісу

2.2 Шляхи інтеграції бібліотечної діяльності до онлайнового середовища

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

Актуальність Сьогодні інформаційні технології та комп'ютери увійшли в усі сфери людської діяльності, тому використання таких технологій в бібліотеках - не виняток. Все більш бібліотек намагаються задовольнити запити користувачів найкращим чином за допомогою сучасних комп'ютерних технологій, адже вони дозволяють збільшити кількість відвідувань, полегшити працю бібліотекаря.

А найголовніше - комп'ютеризація бібліотек відкриває можливості для більш повного задоволення читацьких запитів, зменшує витрати часу на пошук необхідної інформації, робить доступ практично до будь-якої інформації відкритим. Саме тому використання сучасних інформаційних технологій у роботі бібліотек видається досить актуальним питанням,що потребує всебічного дослідження.

Метою дослідження з'ясувати особливості та основні тенденції використання нових інформаційних технології в інформаційно-бібліографічному обслуговуванні користувачів.

Ступінь розробки теми. Вагомий внесок у дослідження неориторики як сучасне публічне мовлення зробили наступні науковці та практики:В. П. Жукова, Н.В. Криворученко, К. Лобузіна, І.В. Ніколаєв, Л.О. Сашкова інші.

Структура роботи. Структура роботи зумовлена метою дослідження і складається зі вступу, двох розділів, висновків. Загальний обсяг роботи - 16 сторінок.

1. загальні вимоги до інформаційно-бібліографічного обслуговування

1.1 Диференційоване інформування

Диференційоване інформування - це вид інформаційного обслуговування, спрямований на задоволення постійно діючих інформаційних потреб користувачів для ефективного здійснення їх професійної діяльності.

У процесі організації обслуговування можна виділити кілька послідовно реалізованих етапів:

- вивчення користувачів;

- вибір режиму і форми обслуговування;

- аналіз інформаційних ресурсів, які можуть бути використані при обслуговуванні;

- аналіз ефективності інструментів навігації в інформаційних ресурсах;

- підготовка (або придбання) інформаційної продукції; - аналіз ефективності обслуговування.

Виникає необхідність класифікації читачів як реальних і потенційних споживачів бібліографічної інформації. Диференціація споживачів необхідна для чіткого визначення читацького призначення документів та засобів інформаційного обслуговування. Визначальним моментом для такого є встановлення кола обслуговуваних споживачів.З бібліографічної точки зору найбільший інтерес представляє диференціація, в основу якої покладені сфери професійної діяльності читачів, їх посадовий статус.

До першої групи слід віднести насамперед керівників усіх рангів як найбільш кваліфікованих фахівців.

Сьогодні до цієї групи належать передусім представники органів місцевої адміністрації, відповідальні за певні галузі народного господарства, культури, освіти, охорони здоров'я. Індивідуальними та/або груповими абонентами диференційованого інформування можуть бути голови і члени відповідних комітетів, комісій за певними напрямами, які взаємодіють з органами виконавчої влади, підприємці, економісти, менеджери, юристи, педагоги, студенти, учні, соціально незахищені категорії населення, в т.ч. інваліди, пенсіонери, безробітні. Абонентами групового обслуговування можуть бути колективи підприємств і організацій, що знаходяться на території області (міста, району), незалежно від форм власності.

Для вивчення абонентів інформування використовують різноманітні методи: анкетування, інтерв'ю, бесіда, а також спеціальний метод - заповнення опитувального листа.

Ефективність обслуговування залежить від того, наскільки точно сформульовані запити абонентів. Нечітке формулювання теми призведе до надходження надлишкової інформації до абонента в процесі інформування, і навпаки, звуження теми призведе до втрати важливої інформації. Бібліограф повинен добре орієнтуватися у відповідній тематиці, розуміти галузеву термінологію і мати зв'язок з користувачем.

Джерела бібліографічної інформації (поточні і ретроспективні покажчики) підбирають відповідно до їх змісту та розташовують разом з первинними документами. Працівники бібліотеки організують збір заявок від читачів на документи, що їх зацікавили, проводять консультації, звертають увагу на необхідність знайомства з бібліографічними джерелами. Показ нових надходжень супроводжується усним бібліографічним оглядом найцінніших книг. Огляд можна записати на аудіо- чи відео-носії інформації, і при бажанні читачі можуть його прослухати або переглянути самостійно.

1.2 Недиференційоване інформування

Головною метою недиференційованого інформування споживачів є популяризація фонду документів і інформування про нові надходження. Забезпечення користувачів бібліографічною інформацією проводиться без обліку специфічних інтересів обслуговуваної аудиторії. Аудиторія масового БІ може бути невизначено широкою (читачі газет, радіослухачі, телеглядачі та ін.) і відносно однорідною (користувачі бібліотеки). Масове або недиференційоване бібліографічне інформування виконується також різними способами.

Так, методами масового бібліографічного інформування можуть бути бібліографічні бюлетені, списки, покажчики, якщо вони розраховані на всіх читачів, без яких-небудь обмежувань.

Оптимальним засобом розміщення інформації про нові матеріали є надання доступу до електронного каталогу, бази даних аналітичних матеріалів, краєзнавчого каталогу і календаря знаменних і пам'ятних дат.

Інформаційний бюлетень (список) - це універсальний бібліографічний посібник, що характеризується своєю періодичністю і включає інформацію про всі нові документи. Крім бібліографічного опису документа, вказується класифікаційний індекс, що полегшує подальший пошук видання. Бібліографічне групування у бюлетені - систематичне (у відповідності до таблиць ББК). Основою для складання інформаційного списку служить картотека нових надходжень. Списки тиражують і направляють в різні установи, розміщують в бібліотеці та розсилають абонентам на електронну пошту.

Головна вимога до інформаційних списків - оперативність. Треба прагнути мінімального інформаційного інтервалу між випусками. Останнім часом бібліотекарі-бібліографи все частіше складають списки, покажчики корисних Інтернет-ресурсів - посилання на сайти. Такі вебліографічні списки створюють як у друкованому, так і в електронному вигляді. Популярною формою бібліографічного інформування залишаються інформаційні бібліографічні огляди. Інформаційні бібліографічні огляди розраховані на підготовленого читача, якому відома суть предмета, що став темою огляду.

За змістом інформаційні огляди можуть бути універсальними, галузевими, тематичними і персональними, за характером оглядового матеріалу - огляди новинок і огляди бібліографічних посібників. Бібліографічний огляд нової літератури - один з найпоширеніших форм бібліографічної інформації. Він охоплює різні види видань: книги, журнали, публікації, інформаційнобібліографічні матеріали, інші документи. Самі документи можуть бути різного змісту.

До інноваційних форм інформаційного обслуговування слід віднести прес-кліпінги, дайджести, фактографічні БД тощо. Прескліпінг або моніторинг преси подає тематичну підбірку матеріалів, виявлених із періодичних видань. Різновидом такої продукції є персональні електронні газети, що містять інформацію, яка відбирається в реальному часі із багатьох джерел за певною ознакою і надається користувачеві в електронному вигляді.

Близьким за характером аналізу і поданої інформації є дайджест.

Бібліографічний дайджест (дайджест - коротке викладення) включає фрагменти текстів документів або їх короткий переказ із посиланням на бібліографічний опис документа. Деякі дайджести можуть вміщувати додаткову фактографічну чи адресну інформацію, тести. В кінці дайджесту додається список використаної літератури.

Бібліографам необхідно добре орієнтуватися в потоці довідкових видань, інформаційних ресурсах, БД що містять фактографічні відомості. Використання пошукових систем, нових сервісних технологій дозволяє якісне і ефективно задовольняти інформаційні потреби користувачів.

2. Використання нових інформаційних технології в інформаційно-бібліографічному обслуговуванні користувачів

2.1 Моделювання бібліотечно-інформаційного сервісу

Розвиток інформаційного суспільства вплинув на якісні зміни в життєдіяльності людини, збільшуючи її інформаційні потреби. Бібліотеки в цих умовах не зупиняють свого розвитку, а поступово впроваджують у свою діяльність інноваційні технології, освоюють медіа-простір, розвивають бібліотечно-інформаційне виробництво для створення асортименту продуктів і послуг, які відповідають потребам часу та свою чергу складають бібліотечно-інформаційний сервіс.

Сучасна cистема бібліотечно-інформаційного сервісу є комплексом продуктів і послуг створених на основі вивчення інформаційних потреб користувачів (біогенних, духовних, професійних) і розрахованих як на індивідуального, так і на масового споживача.

Вперше поняття «інформаційний сервіс» запровадив Д. Блюменау. Він вважав, що продукти інформаційного сервісу є складовою частиною інтелектуальної діяльності і активізують її на основі розумового процесу. Тобто головне місце у процесі створенні інформаційного продукту та організації сервісу відіграє людський чинник.

На сучасному етапі розвитку вже сформувався «новий» користувач бібліотеки: комп'ютернограмотний, оснащений мобільними телекомунікаційними приладами, який користується бібліотекою віддалено, зберігаючи свій час. Потреби сучасних користувачів трансформуються - головними вимогами стають мобільність, мультимедійність, онлайн-доступ, оперативність. Рівень технологічного розвитку бібліотек, що постійно зростає сьогодні дає можливість повніше задовольняти ці вимоги.

Тобто і бібліотекар і користувач є елементами моделі бібліотечно-інформаційного сервісу.

Іншим важливим елементом сучасної моделі бібліотечно-інформаційного сервісу є маркетингова діяльність. На основі маркетингової діяльності розвивається інформаційний ринок товарів, послуг і відповідних трудових ресурсів шляхом оцінки потреб споживачів інформації, а також запроваджуються заходи для задоволення цих потреб, координуються можливості виробництва та розподіл інформаційних продуктів і послуг, визначаю кроки просування продуктів та послуг на інформаційному ринку кінцевому споживачеві.

В сучасних умовах доступ до інформаційних ресурсів забезпечується шляхом використання сучасних інноваційних технологій, що підвищує якість, оперативність та повноту надання інформації користувачу бібліотеки. Сучасні комп'ютерні технології змінюють і традиційні бібліотечні сервіси, які сьогодні надаються користувачам через цифрові мережі. З розвитком мережі Інтернет бібліотеки активно залучають до своїх Інтернет-сервісів віддалених користувачів. Це електронні каталоги, електронна доставка документів, віртуальна довідка, віртуальний читальний зал, віртуальний центр правової інформації, електронна бібліотека тощо [3].

Вітчизняні бібліотеки працюють та експериментують з новими технологіями, запозичуючи досвід у зарубіжних і провідних українських бібліотек. Унікальний додаток, що не має аналогів ні в Україні, ні в СНД, створили в Дніпропетровській центральній бібліотеці. DneprLibrary розрахований, насамперед, на тих людей, які не звикли ходити в бібліотеки, але не можуть уявити собі життя без сучасних мобільних пристроїв - це молодь і бізнес-еліта міста. Однак, ним може користуватися будь-хто, у кого є смартфон або планшет. Завантажити додаток можна безкоштовно, а навчитися користуватися ним можна за лічені хвилини [7]. Тому технології є ще одним елементом моделі сучасного бібліотечно-інформаційного сервісу. Більшість вчених аналізуючи класифікацію бібліотечних послуг визначають їхній стандартний перелік. За Ю. Столяровим це: надання абоненту в користування бібліотечних фондів, довідково-пошукового апарату, бібліотечних приміщень, устаткування і меблів; допомога абоненту в пошуку необхідних відомостей про документи, пошук і доставка необхідних документів, інформування абонентів про пертинентні (що відповідають його потребам) документи і їхня рекомендація; забезпечення спілкування абонентів у галузі джерел документів, що їх цікавлять між собою зі спеціалістами, виховання бібліотечно-бібліографічної грамотності, культури читання.

Повсюдне впровадження мережі Інтернет в бібліотеках сприяє розповсюдженню інформаційних продуктів та послуг в цифровому просторі. Серед інформаційних продуктів бібліотек на основі яких розвиваються інформаційні послуги впроваджуються програмні засоби, формуються бази даних, надається доступ в Інтернет і телекомунікаційні сервіси (електронна пошта, відео дзвінки, електронна доставка документів, онлайн-конференції тощо), організовується доступ до сайтів на яких розміщується будь-які інформаційні продукти, що представляють інтерес для користувача та багато іншого.

Інформаційний продукт і послуга є невіддільними елементами моделі, оскільки кінцевим результатом організації бібліотечно-інформаційного сервісу є створення інформаційного продукту на основі якого бібліотека надає послугу користувачеві. Висновки і пропозиції. У життєдіяльності соціуму для виконання різноманітних завдань виникають інформаційні потреби особистості, групи осіб або системи, які відображують необхідність отримання інформації. Бібліотека як одна з документно-інформаційних систем суспільства покликана задовольняти дані потреби для цього їх ретельно вивчає і створює комфортні умови для використання інформації у вигляді продуктів і послуг, які в свою чергу складають бібліотечноінформаційний сервіс.

2.2 Шляхи інтеграції бібліотечної діяльності до онлайнового середовища

Першочерговими завданнями бібліотечної діяльності у сучасному інформаційному просторі зі швидкозмінюваними технологічними парадигмами є опанування електронного середовища (ресурсів, технологій, інструментарію) та інтеграція бібліотечних послуг до соціальних онлайнових комунікацій

Вебліографія та інтернет-бібліотекарі. Сьогодні найбільший інформаційно-документальний масив циркулює у середовищі Глобальної мережі.

Завдання сучасної бібліотеки полягає у тому, щоб виявити в гетерогенному інформаційному потоці веб-публікацій найціннішу та найдостовірнішу інформацію, провести її експертну оцінку, опрацювати на загально-бібліотечних засадах та надати до неї доступ за єдиними правилами щодо представлення знань у бібліотечному фонді.

Термін "вебліографія" уперше почали вживати американські бібліотекарі у 1990 році в газеті "Нью-Йорк Таймс"; у європейській пресі -- з середини 90-х років, а в російській та українській -- з початку 2000 року.

Вебліографія -- це бібліографічні підходи до організації ресурсів Інтернету для спрощення пошукової діяльності користувачів мережі. Бібліотекарі не повинні залишати читачів один на один із неосяжним морем інформації, їхнє завдання -- відібрати і систематизувати найцінніші ресурси Інтернету, а потім уже рекомендувати користувачам.

Професійні навички традиційних бібліотекарів у сфері опису та упорядкування інформаційних ресурсів гарантують важливість цієї професії у новому електронному середовищі в ролі інтернет-бібліотекарів, які розуміють користувачів інформації, знають їхні потреби, вміють співпрацювати з ними. До професійних обов'язків інтернет-бібліотекарів також відноситься інформаційнодовідкова підтримка читачів та навчання їх правильним способам інформаційного пошуку.

Для відбору мережних ресурсів основними рекомендаціями можуть бути: якість ресурсів, відповідність профілю комплектування бібліотеки, їхня стабільність у мережі Інтернет. Основною та очевидною перевагою розширення бібліотечного фонду за рахунок "віртуального" комплектування веб-ресурсами є відсутність фінансових проблем, за умов загальнодоступності каталогізованих ресурсів.

Представлення інтернет-ресурсів в електронних каталогах бібліотеки може реалізовуватись двома основними способами: створення мультиформатних бібліографічних колекцій, де поряд з бібліографічними описами друкованих документів каталогізовано інтернет-джерела; формування окремих каталогів, де подані лише онлайнові ресурси. Перший спосіб зручний для створення тематичних бібліографічних або повнотекстових колекцій, другий може бути застосований для укладання універсальних політематичних інтернет-навігаторів.

Віртуальні довідкові служби.

Свідченням змін у традиційному довідково-бібліографічному обслуговуванні (ДБО) є створювані у бібліотеках віртуальні довідкові служби (ВДС), які часто називають "віртуальною довідкою" [4]. Для віртуального довідковобібліографічного обслуговування характерним є те, що воно реалізує механізми спільної діяльності бібліографа і користувача у процесі пошуку необхідної інформації.

Це виражається, зокрема, в обміні текстовими повідомленнями під час виконання віртуальної довідки. Нині система інформаційного обслуговування віддалених користувачів увібрала:

- інформування про бібліотеку, її послуги через сайт, включно з описами фондів і колекцій, інформацію про послуги, віртуальні виставки тощо;

- доступ до електронного каталогу як основного бібліографічного ресурсу;

- забезпечення доступу до електронних ресурсів власної генерації бібліотеки (локальні бібліографічні БД, бібліографічні покажчики та списки, фактографічні дані);

- доступ до повних текстів документів, що становлять електронні колекції бібліотеки;

- інтернет-навігатори;

- ДБО віддалених користувачів;

- перенаправлення (переадресування) запиту в інші віртуальні довідкові служби, які можуть виконати запит більш оперативно і якісно.

Основними перевагами електронної довідкової служби є: можливість звернутися будь-кому з будь-якої точки будь-коли; оперативність отримання кваліфікованої відповіді провідних фахівців бібліотеки.

За формою надання відповідей віртуальні довідкові служби поділяють на такі типи: ѕ інтернет-орієнтовані служби -- користувачі отримують готову інформацію у відповідь на запити, їх переадресовують до мережних ресурсів, аудиторія, орієнтована на одержання лише повнотекстової інформації, в якості основної та єдиної форми відповіді на запит виступають гіперпосилання на розміщені в мережі ресурси, а основним інструментом знаходження необхідної інформації є пошукові служби Інтернету; ѕ бібліографічно-орієнтовані служби -- орієнтовані на надання не тільки повнотекстової, а й бібліографічної інформації, форми відповідей на запит у таких службах різноманітніші й можуть бути представлені у вигляді готових тематичних бібліографічних списків, посилань на електронні адреси повнотекстових мережних документів, комбінацій списку і адрес посилань, користувачі можуть отримати уточнений бібліографічний опис із зазначенням місця зберігання, відповіді на запити фактографічного характеру можуть містити факти і дані з обов'язковим зазначенням джерела інформації, під час виконання запитів використовується електронний каталог не тільки власної бібліотеки, а й інших, складовою частиною ресурсної бази є як онлайнові БД, режим доступу до яких вільний, так і закуплені бібліотекою за передплатою.

Інтернет сьогодні став невід'ємною глобальною складовою бібліотечних ресурсів і сервісів: залучення віддалених користувачів значно розширило коло потенційних споживачів бібліотечних послуг, каталогізація веб-ресурсів підвищила інформаційний потенціал бібліотечного фонду.

ВИСНОВКИ

У результаті проведеного дослідження досягнуто поставленої мети, визначено особливості та основні тенденції використання інформаційних технології в бібліографічно-інформаційному обслуговуванні користувачів:

1. В першому розділі охарактеризовано вимоги бібліоргафічно-інформаційного обслуговування яке в свою чергу поділяється на диференційоване та недиференційоване інформування

2. У другому розділі ми розглянули сучасне використання інформаційних технологій в бібліотеці, а саме моделювання бібліотечно-інформаційного сервісу і шляхи інтеграції бібліотечної діяльності до онлайнового середовища

бібліотечний інформаційний сервіс

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Жуков В.П. Моделирование бібліотечно-інформаційного сервісу /В.П. Жуков // Молодий вчений. - 2018. - 42с.

2. Красножон В. Комп'ютерні технології в інформаційно-бібліографічній роботі бібліотек / В. Красножон // Основні аспекти та прогресивної технології діяльності бібліотек. - Київ., 2011 - с.46-51

3. Кобзаренко А. Бібліотеки: нові часи, нові можливості / А. Кобзаренко // Бібл. Планета. - 2012. - №2. - с. 30-32

4. Криворучко Н.В., Ніколаєв І.В. Використання сучасних інформаційних технологій у роботі бібліотек / Н.В. Криворучко, І.В. Ніколаєв / Економічні науки. - Кіровоград. - 2015, вип. 27. - с.294-300

5. Лобузіна К., Шляхи інтеграції бібліотечної діяльності до онлайнового середовища / К. Лобузіна / Вісник Книжкової палати. 2012. № 7

6. Сашкова Л.О. Інформаційно-бібліографічна робота публічної бібліотеки : метод. реком. / Харків. обл. універс. наук. б-ка ; уклад. Л.О.Сашкова. - Харків : ХОУНБ, 2015. - 21 с.

Размещено на allbest.ru