Інновації в експозиційній діяльності музеїв України

Статья посвящена внедрению инновационных технологий в музейное дело Украины. Авторы отмечают необходимость введения модерных средств в экспозиционную деятельность. В статье выделены этапы внедрения инновационных технологий, раскрыты появление музейных сайтов, введение аудиогидов, 3D панорам, голографических инноваций, компьютерный учет фондовых коллекций.

Key words: innovation, museum, exhibitions.

На сучасному етапі музеї України намагаються використовувати у своїй експозиційній та виставковій діяльності інноваційні технології. Мультимедійні комп'ютерні системи можна розглядати як сучасний рівень подачі інформації відвідувачу. Вони забезпечують швидкий і зручний пошук інформації, надання великого її обсягу, можливість одночасної подачі різних типів інформації, показ матеріалів, що ніколи не експонувались. Сучасні технології, забезпечують «занурення» відвідувача в ідею вистав - ки, пояснюють концепцію експозиції, сприяють знайомству відвідувача із колекціями музейного закладу.

Питання запровадження інновацій в експозиційній діяльності музеїв України на сьогодні є новою і недостатньо розробленою темою. Дослідниками вже розглядалися окремі аспекти обраної теми. Так М. Рутинський звернув увагу на нові інформаційні технології музейної справи: описав діяльність Міжнародного Комітету з документації Міжнародної ради музеїв, національні музейні мережі Франції та Великобританії. У класифікації музеїв ним було виділено види віртуальних музеїв та охарактеризовано інновації експозиційної діяльності музеїв [9, с. 68, 107-108, 127-160]. Т.Ю. Юренева зробила акцент на технічні інновації, які використовують під час зберігання музейних предметів в фондосховищах та експозиціях [12, с. 417-426]. М.В. Бєліковою та С.В. Гресь-Євреі- новою було виявлено основні напрями запровадження інноваційних технологій в музейній діяльності в контексті трансформацій в соціально-культурному сервісі українських музеїв [2]. Розробкою даної проблеми займався М. Лясников, В. Шестаков та ін. дослідники, які описали різні інноваційні технології, що можна використовувати при атрибуції, експозиціюванні та захисті музейних предметів [7]. Також у вітчизняній літературі з'явилося кілька монографій, збірників статей та матеріалів конференцій, у яких розкриваються нові аспекти експозиційної роботи музеїв, питання образності, естетичного оформлення та ефективності побудови експозицій. Це, зокрема, праці Л.М. Великої, А.М. Олексієнка, Ю.О. Тітінюка [4; 8; 11].

Метою даної статті є висвітлення основних концептуальних засад і принципів створення експозицій, інноваційних методів в експозиційній діяльності музеїв України.

Поняття «музейна інновація» ми можемо розглядати як в широкому, так і у вузькому контексті. У широкому розумінні музейні інновації представляють собою докорінне переосмислення традиційних музейних практик, місця та ролі музеїв у суспільстві та культурі, що сприяє подальшій еволюції закладу як особливого історично-культурного феномену, дозволяє йому належним чином відповідати на виклики сучасності й залишатися актуальним, насамперед, для відвідувача, місцевої громади [13].

Яскравим прикладом подібного інноваційного музейного розвитку стала поява та становлення у середині 1980-х років нової музеології. Музей почали сприймати не як сховище музейних предметів та науково-дослідний центр, а, перш за все, - як інструмент соціальних й культурних перетворень. Такий музей дозволяє своїм відвідувачам не просто отримувати якісь абстрактні знання або естетичні враження, а відчути причетність до історії та самобутності своєї власної громади [1, с. 32]. Отже, інноваційний аспект нової музеології полягав у пріоритетності соціальної місії музеїв над їх традиційними функціями (забезпечення належних умов зберігання й експонування колекцій, обслуговування відвідувачів і т. д.).

Поняття «інновації» у їх вузькому значенні можна звести до використання інтернет-ресурсів, аудіовізуальних, мультимедійних засобів у експозиційній роботі музею. Загалом цифрові технології в експозиційному просторі музею використовуються у двох взаємопов'язаних аспектах: у вигляді технічної апаратури та як експонати й музейні предмети. У першому випадку інноваційний потенціал технічної апаратури слугує для розкриття сценарію експозиції, а цифрове обладнання виконує допоміжну роль (цифрові етикетки, інформаційні кіоски, звукові ефекти та ін.). У другому випадку цифровому обладнанню або цифровому твору відводиться центральна роль [10, с. 16].

Сучасний музей все ширше використовує у своїй експозиційній та виставковій діяльності інноваційні комп'ютерні технології. Мультимедійні комп'ютерні системи можна розглядати як сучасний рівень подачі інформації відвідувачу. Вони забезпечують швидкий і зручний пошук інформації, надання великого її обсягу, можливість одночасної подачі різних типів інформації, показ матеріалів, що ніколи не експонувались [6]. На жаль, в Україні на сьогодні використанням сучасних мультимедійних систем може похвалитись лише невелика кількість музеїв, розміщених переважно в столиці та інших великих містах. Більшість провінційних музейних закладів використовують мультимедійні комп'ютерні системи ще не достатньо широко. В більшості випадків справа обмежується лише інтерактивною дошкою та кількома іншими, не надто інноваційними технічними засобами [5]. експозиційний музейний аудіогід

Вітчизняний досвід використання інноваційних технологій було реконструйовано шляхом вивчення сайтів музеїв України. По-перше, перші музейні сайти з'явились наприкінці ХХ ст. У 1999 р. Дніпропетровський національний історичний музей ім. Д. Яворницького одним з перших в Україні презентував свій сайт museum.dp.ua. Ця подія була важливою віхою в справі впровадження інноваційних технологій в музеях України. У 2008 р. сайт museum.dp.ua отримав гран-прі у номінації «Музейний сайт в Інтернеті» на Всеукраїнському музейному фестивалі «Музеї у сучасному поліетнічному світі». На сьогодні сайт Дніпропетровського національного історичного музею залишається одним з найкращих музейних сайтів в Україні завдяки своїй інформативності.

По-друге, в музейний сервіс до обігу входять аудіогіди. Перші аудіогіди в Україні були запроваджені на оглядовому майданчику Севастопольської панорами в 2006 р. Сьогодні аудіогіди та аудіотури запроваджені в Національному заповіднику «Херсонес Таврійський», Військово-морському музейному комплексі «Балаклава», Святогорському історико-архітектурному заповідникові, Національному заповідникові «Софія Київська», Національному науково-природничому музеї НАН України, Національному музеї Т.Г. Шевченка, Воронцовському палаці, Музеї-квартирі Павла Тичини та ін. Аудіогід та голографічні інновації знайшли практичне застосування в експозиційній та культурно-масовій діяльності Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д .І. Яворницького. Електронний гід в останньому - це голограма дівчини, яка знайомить відвідувачів з загальними відомостями про музей упродовж 2,5 хвилин. Співробітники музею планують збільшити кількість інтерактивних гідів до десяти - по одному в кожній залі музею, і тому працюють над отриманням міжнародного гранту для фінансування проекту.

По-третє, інноваційні технології, що запроваджуються в експозиційній діяльності музеїв України, - 3D панорами, монітори та ін. технічні устрої. Одну з перших спроб розміщення 3D панорам було здійснено Національним заповідником «Херсонес Таврійський». Монітори також використовують на виставках Національного художнього музею України, Музею історії запорозького козацтва Національного заповідника «Хортиця», Музею води Водно-інформаційного центру в м. Києві та ін. Аудіосупровід застосовано в Палеонтологічному музеї Національного науково-природничого музею НАН України в м. Києві, Діорамі «Битва за Дніпро в районі Військове-Вовніги 1943» в м. Дніпрі.

По-четверте, з'явились інтерактивні музеї. У 2012 р. було відкрито Інтерактивний музей науки і техніки «Екс- періментаніум» в Києві, у 2014 р. - Музей цікавої науки в Одесі. Обидва вони являють собою наукові атракціони з технічними інноваціями, де огляд експозиції відвідувачами являє собою безпосередню участь в експериментах та різноманітних пізнавальних процесах.

По-п'яте, інноваційні технології стали застосовуватись у фондовій діяльності музеїв. Першим перейшов на комп'ютерний облік фондових колекцій і став піонером у використанні голографії у музейній справі Національний музей історії України. В музейній практиці поширюються QR-коди, які дають можливість швидкого отримання суттєвого обсягу інформації (до двох сторінок тексту 12-м кеглем в Word). Використання кодів не підпадає ні під одну ліцензію, тому закодувати інформацію можна не просто безглуздим набором точок, а малюнком або логотипом. Перші QR-коди були встановлені в Україні 2013 року на території Музею історії Києва, Музею російського мистецтва, Національного музею мистецтв ім. Богдана та Варвари Ханенків, на памятках архітектури Києво-Печерського заповідника.

По-шосте, у 2013 р. українські музеї - Національний центр народної культури «Музей Івана Гончара», Національний заповідник «Софія Київська» - приєднались до Google Art Project. Сьогодні в арт-проекті Google представлено колекції понад 250 музеїв світу (більше 40 тис. творів) [3, с. 328-329].

Таким чином, час інформаційно-технологічних змін висуває нові вимоги до музеїв, які передбачають подальше впровадження і застосування інноваційних технологій, створення віртуальних експозицій. Це сприятиме оптимізації діяльності вітчизняних музеїв, поглибленню їх міжнародного співробітництва. У контексті здійснення експозиційної роботи інноваційними заходами актуальності набуває створення експозицій, які мають певне інформаційне навантаження та суспільну значущість. Варто зазначити, що у формах культурно-освітньої діяльності важливо використовувати інтерактивні технології, які передбачають активну участь аудиторії під час музейної комунікації з метою отримання досвіду для кращого освоєння музейного простору.

Отже, на сьогоднішній день, в епоху стрімкого технічного прогресу, використання інноваційних технологій стає справжньою необхідністю для тих музейних закладів, котрі намагаються успішно конкурувати з іншими культурно-дозвільними та науково-дослідними центрами, залучаючи до своєї діяльності широке коло відвідувачів.

Посилання