Списки чудотворної ікони "Охтирська Богородиця" із зібрання Національного архітектурно-історичного заповідника "Чернігів стародавній"
Опис коло списків цієї чудотворної ікони кінця XVIII-ХІХ ст., написаних у різноманітній манері та техніці. Дослідження регіональних особливостей іконографії, колориту, художніх засобів іконописців двох порубіжних регіонів - Чернігівщини та Слобожанщини.
| Рубрика | Культура и искусство |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 19.07.2021 |
| Размер файла | 3,7 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Списки чудотворної ікони «Охтирська Богородиця» із зібрання Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній»
О.І. Травкіна
У статті вперше оприлюднені списки чудотворної ікони «Охтирська Богородиця» із зібрання Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній». Проведений аналіз показав, що зібрання ікон «Охтирська Богородиця» відображає досить широке коло списків цієї ікони кінця XVIII-ХІХ ст., написаних у різноманітній манері та техніці, які були поширені на Чернігівщині. Введення їх до наукового обігу дозволить дослідити регіональні особливості іконографії, колорит, художні засоби іконописців двох порубіжних регіонів - Чернігівщини та Слобожанщини.
Ключові слова: чудотворна ікона «Охтирська Богородиця», списки ікони, іконографія, Розп'яття, Слобожанщина, Чернігівщина.
Списки чудотворной иконы «Ахтырская Богородица» из собрания Национального архитектурно-исторического заповедника «Чернигов древний»
Травкина О.И.
В статье впервые обнародованы списки чудотворной иконы «Ахтырская Богородица» из собрания Национального архитектурно-исторического заповедника «Чернигов древний». Проведенный анализ показал, что собрание икон «Ахтырская Богородица» отображает достаточно широкий круг списков этой иконы XVIII- ХІХ ст., написанных в различной манере и технике, которые были распространены на Черниговщине. Введение их в научный оборот позволит исследовать региональные особенности иконографии, колорит и художественные средства иконописцев двух соседних регионов - Черниговщины и Слобожанщини.
Ключые слова: чудотворная икона «Ахтырская Богородица», списки иконы, иконография, Распятие, Слобожанщина, Черниговщина.
Replicas of the wonder - working icon «Okhtyrska Mother of God» from the collection of Ancient Chernihiv National Architectural and Historical Reserve
Travkina O.I.
In the article replicas of the wonder- working icon «Okhtyrska Mother of God» from the collection of Ancient Chernihiv National Architectural and Historical Reserve were shown. The analysis showed that the collection of icons «Okhtyrska Mother of God» displays a fairly wide range of lists of this icon of XVIII - XIX centuries written in a variety of ways and techniques that were common of Chernihiv region. Putting them into scientific use will allow you to explore regional features of iconography, color and artistic means of icon painters of two regions - Chernihiv and Slobozhanshchyna.
Key words: wonder-working icon «Okhtyrska Mother of God», replicas, iconography, the Crucifixion, Slobozhanshchyna, Chernihiv region.
Дослідження сакральної спадщини України, зокрема, Північного Лівобережжя, насамперед, ікономалярства, яке упродовж XVII-ХІХ ст. було домінуючим напрямком в образотворчому мистецтві, не втрачає своєї актуальності і в наш час, з огляду на довгі роки атеїзму, коли багато ікон було знищено, а вивчення їх іконографії, образної системи, художньої структури та колориту знаходилося під забороною. Тому збереження, введення до наукового обігу, вивчення, оприлюднення та каталогізація ікон є одним з першочергових завдань сучасного мистецтвознавства.
Серед сільських і міських верств населення значного поширення та розповсюдження мали списки відомих чудотворних ікон. Поряд з такими чудотворними іконами Чернігіщини, як «Троїцько-Іллінська Богородиця», «Єлецька Богородиця», «Домницька Богородиця», «Дігтярівська Богородиця», «Любецька Богородиця», «Ладинська Богородиця», «Іржавецька Богородиця», «Мохнатинська Богородиця», «Руденська Богородиця», «Леньківська Богородиця», «Баликінська Богородиця» у великій пошані була ікона «Охтирська Богородиця» - найбільш відома чудотворна ікона Слобожанщини, порубіжного з Чернігово-Сіверщиною регіону. Зібрання Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» нараховує десять списків чудотворної ікони «Охтирська Богородиця».
В останні роки мистецтвознавці приділяли чималу увагу дослідженню цієї сакральної пам'ятки, акцентуючи увагу на історії явлення ікони «Богородиця Охтирська», іконографічних особливостях, виявляючи іконописців та майстерні, в яких писалися списки ікон [1]. Нагадаємо, що ікону знайшов священик Д. Поланський у 1739 р. в Охтирці, що була полковим містом на Слобожанщині. Засвідчувати чудеса ікони 1746 р. в Охтирку вирушав чернігівський єпископ Амвросій Дубневич [2, с. 85]. У 1751 р. Синод оголосив її чудотворною. Церковні кола та світська влада популяризували ікону і списки чудотворної ікони, які писали іконописці Сумщини (м. Охтирка, с. Борисівка), Харківщини (м. Чугуїв). Вони набули чималого поширення, в тому числі й на Чернігівщині.
Дослідники відзначають незвичну для східного православного іконопису іконографію ікони. Мистецтвознавці одностайні в думці, що образ Богородиці, відтворений на іконі у вигляді молодої дівчини з непокритою головою та молитовно складеними руками перед Розп'яттям, було запозичено із західноєвропейської іконографії. Проте, поки що не вдалося знайти прямих аналогій цій іконографії у європейському мистецтві, а лише вказується на поширення подібних зображень серед румунських народних ікон [3, с. 59]. Можна припустити, що іконографічний сюжет, який ліг в основу іконографії «Охтирська Богородиця», склався у європейському живописі у XVI-XVII ст., у період панування стилю бароко, характерними рисами якого була передача експресії, напруги, надзвичайної скорботи, екзальтованості, містичних настроїв та різних видінь.
Відомі, наприклад, картини знаних художників про моління святих, донаторів, духовних осіб перед Розп'яттям, наприклад: Ель Греко «Св. Франциск молиться перед Розп'яттям» (1587-1597 рр.), Лодовіко Буті «Св. Фома Аквінський молиться перед Розп'яттям» (1600 р.), Лукас Кранах Старший «Кардинал Альбрехт Бранденбурзький перед Розп'яттям» (1520 р.) тощо. У той же час з'являються нові іконографічні композиції Богородиці без Богонемовляти, такі, наприклад, як «Богородиця скорботна» (Mater БоІогоБа), яка глибоко сумує за своїм сином (Бартолемо Естебан Мурильо «Матір скорботна», 1660 р.), ікона «Богородиця скорботна» (з румунського монастиря Сихастрія) та інші. Існує думка, що джерелом іконографії ікони «Охтирська Богородиця» був західноєвропейський переказ, згідно з яким ще в юні роки у Діви Марії було видіння Розп'яття Господа. Оскільки ікона ілюструє переказ Західної церкви, атрибути ікони відповідають західним символам благочестя: відповідне складання рук та непокрита голова Богородиці [3, с. 59].
Серед ікон «Охтирська Богородиця» із зібрання Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» привертає увагу, насамперед, ікона, яка була придбана заповідником у 1998 р. (КН-1607, И-2-754) (Рис. 1).
Рис. 1. Ікона «Охтирська Богородиця». Кінець XVIII - початок ХІХ ст.
Рис. 2. Ікона «Охтирська Богородиця». Друга половина ХІХ ст.
У якійсь мірі образ Богородиці цієї ікони наслідує, правда уже досить спрощене, зображення на іконі «Охтирська Богородиця», яка надійшла у фонди заповідника 1989 р. (КН-805, И-2, 655) (Рис. 2). Ікона написана на дошці олійними фарбами, має розміри 33 х 28 см, близькі за розмірами до попередньої ікони, і датується другою половиною ХІХ ст. Богородиця також у червоному мафорії та темно-синій туніці з облямівкою, простоволоса, темно-коричневе волосся спадає на плечі.
Рис. 3. Ікона «Охтирська Богородиця». 1785-1864 рр.
Рис. 4. Напис на зворотному боці ікони «Охтирська Богородиця». 1785р
Ікона написана професіональним іконописцем на дошці з двома врізними шпугами, олійними фарбами, розміром 29,3 х 22 см, вставлена у різьблену позолочену раму (33 х 40 см). Поясне зображення Богородиці у напівчетвертному повороті та нахиленою головою вліво, у яскравому червоному мафорії, синій туніці з золотою облямівкою, з молитовно складеними руками, займає майже всю площу ікони. Обличчя Богородиці, обрамлене хвилястим коричневим волоссям, що спадає на плечі, модельоване за допомогою м'яких світлотіней у дусі барокового реалізму: миловидний округлий овал, прямий ніс, виразні очі з дугоподібними чорними бровами, червоні маленькі вуста відображають український ідеал жіночності. Відтіняє лик Богородиці золотавий німб. Для ікони також характерна певна умовність та схематизм, статичність, нерухомість у трактуванні постаті Богородиці.
Іконописцю вдалося передати спокійну незворушність, тужливий вираз, журбу Богородиці, які у поєднанні з досить реалістичними виражальними засобами у написанні обличчя створюють цікавий образ української Діви Марії. Перед Богородицею, зліва, на пагорбі - невелике Розп'яття, написане достатньо спрощено, проте з деякими реалістичними деталями: з ран, де цвяхи пробили руки та ноги Христа, з рани під ребром, виразно стікають червоні краплі крові. Ікона обрамлена невеликою рамкою. Внизу ікони напис: «Изображеніє Ахтирскія Богоматеры». Стилістичні особливості ікони, яскравий, виразний колорит дозволяє датувати ікону кінцем XVIII - початком ХІХ ст.
Навколо голови німб. Впадають в око непропорційно великі руки Богородиці, складені в молитовній позі, які займають значне місце по центру і достатньо акцентовані на передньому плані. Зліва - невелике за розмірами Розп'яття на досить умовно написаному пагорбі. Зображення Богородиці перед Розп'яттям було свого часу обрамлене темною рамкою, яка нині ледь проглядається. На берегах ікони є залишки від цвяхів, якими кріпилися металеві шати. Внизу напис: «Изображеніє Пресв. Богородицы Ахтьірскія». Ікона «Охтирська Богородиця», яка була придбана у мешканця м. Чернігова 1985 р. (КН-673/2, И-2, 621) (Рис. 3), написана на дошці олійними фарбами, її розміри 39 х 31,5 см, датується 1864 р., про що свідчить напис внизу ікони. Дійсно, поясне зображення Богородиці Охтирської з непокритою головою та молитовно складеними руками перед невеличким Розп'яттям традиційне для ХІХ ст. Зелене тло ікони та орнаментована рамка, яка обрамляє зображення, може свідчити, що ікона була написана чугуївським майстром. Внизу ікони - напис, як і на іконах із цього осередку, розділений зображенням двоголового орла (герб Російської імперії) у круглому червоному медальйоні: «Изображеніє Пресвятия Богородицы Афонрской (допущена помилка (?) 1864 года».
На зворотному боці ікони, між двома шпугами, у бароковому картуші, виконаному червоною фарбою, розміщений ще один напис: «1785 года июня 29 (?) числа преставися коллезкій советникъ Михайло Васильевъ синъ сиє(?) инокъ погребенъ же 30 въ тои же день внесена икона Богоматерь Ахтирскія в церковь Святителя Христова Николая» (Рис. 4). Як бачимо, ікона має два написи.
Рис. 5. Ікона «Охтирська Богородиця». 1848 р.
Напис внизу ікони, де зазначена дата 1864 р., а також стиль та манера, в якій написана ікона, дозволяє, певніше за все, датувати її 60-ми роками ХІХ ст. У той же час дата на звороті ікони - 1785 р. - може вказувати, що ікона була написана у кінці XVIII ст., а у 1864 р. була переписана. Стан збереження ікони не дуже добрий, проте привертає увагу лик Богородиці, обличчю якої притаманні риси, характерні для манери письма XVIII ст.
Щодо Михайла Васильєва, який був колезьким радником і помер 29 червня 1785 р., то можна припустити, що він був жертводавцем церкви св. Миколая і в день його похорон до цієї церкви внесли ікону «Охтирська Богородиця». Треба зазначити, що церков, присвячених св. Миколаю, було багато. Наприклад, в Охтирці на той час теж існувала Миколаївська церква. Глухівська Миколаївська церква кінця XVII cr була відома далеко за межами колишньої гетьманської столиці. Миколаївська церква була і в Чернігові, звідки походить ікона. Будували їх і в Запорозькій Січі. Ікона «Охтирська Богородиця» також була у запорожців у великій пошані. Відомо, що у 1770 р. у соборну Миколаївську церкву містечка Нові Кодаки, центра Кодацької паланки Запорозької Січі (нині західна частина м. Дніпра), була перенесена ікона «Охтирська Богородиця», яку на початку ХІХ ст. передали до Самарського Миколаївського монастиря. Отже, напис на іконі, мабуть, мав засвідчити важливу подію про внесення ікони «Охтирська Богородиця» до Миколаївської церкви. Це ще одне документальне підтвердження значимості ікони «Охтирська Богородиця» та її популярності у регіоні.
Ікона «Охтирська Богородиця», яку передав до заповідника у 1983 р. староста Воскресенської церкви м. Чернігова М.М. Богдан, була написана у 1848 р. (КН-609/1, И-2, 576) (Рис. 5). Вона складається із двох дошок, які скріплені двома шпугами, має розміри 53х43 см, тобто належить до стандартних розмірів народних ікон, поширених на Чернігівщині. На іконі зображення Богородиці у молитовній позі перед Розп'яттям написано у досить спрощеній, лаконічній манері, обрамлене зеленою рамкою з червоними півоніями. Береги ікони прикрашені зеленим рослинним орнаментом. Внизу ікони напівстертий напис, розділений зображенням двоголового орла (герб Російської імперії) у круглому червоному медальйоні: «Изображение Ахтырской 1848». Наразі ікона передана на реставрацію до Національного науково-дослідного реставраційного центру України. Сподіваємося, що після реставрації буде відновлено напис, який може містити додаткову інформацію про ікону.
У зібранні заповідника зберігаються також дві ікони «Охтирська Богородиця», написані у манері народних ікон Північної Чернігівщини, близькій до народного малюнка та декоративного розпису: жовте орнаментоване тло, світле зображення Богородиці на всю площину ікони, досить схематичне та площинне, оздоблене по кутках крупними квітами, що свідчить про написання ікон у цьому регіоні. Ікони (КН-1633, И-2-821, КТВ-217/448) (Рис. 6, 7) мають практично однакові розміри (52х43 см), складаються з двох дошок, із двома шпугами. Для кожної ікони властива конкретна індивідуальність у зображенні Богородиці з широким золотавим німбом навколо голови, на якому є напис «Образъ Богородицы Ахтьірскія». Близькою до цього кола ікон за розмірами та стилем є ікона «Охтирська Богородиця», яка була передана у 1988 р. з Миколаївської церкви с. Гірськ Щорського району Чернігівської обл. (КН-796/4, И-І-411) (Рис. 8), а також ікона «Охтирська Богородиця», що надійшла до заповідника 1995 року (КН-1177, И-2-736) (Рис. 9). Проте, ці ікони відрізняються від двох вищеназваних більш темним колоритом. Зображення Богородиці та крупнопелюсткові квіти угорі розміщені на темному тлі.
Ще одна народна ікона «Охтирська Богородиця» була придбана заповідником у 1998 р. (КН-1530, И-2- 789) (Рис. 10). Її розміри 37 х 26 см, дошка з однією шпугою. На відміну від двох попередніх ікон із квітками, ця ікона написана у дещо іншій манері. Вона в якійсь мірі наслідує традиційні ікони «Охтирська Богородиця», написані в майстернях Слобожанщини, звичайно, за спрощеною, лаконічною іконографічною схемою. Проте колорит ікони інший: переважають теплі, яскраві, червоні, світло-коричневі кольори.
Рис. 6. Ікона «Охтирська Богородиця». Друга половина ХІХ ст.
Рис. 7. Ікона «Охтирська Богородиця». Друга половина ХІХ ст.
Рис. 8. Ікона «Охтирська Богородиця». Друга половина ХІХ ст.
Рис. 9. Ікона «Охтирська Богородиця». Друга половина ХІХ ст.
Рис. 10. Ікона «Охтирська Богородиця». Кінець ХІХ ст. - початок ХХ ст.
Рис. 11. Ікона «Охтирська Богородиця». ХІХ ст.
Писали ікони «Охтирська Богородиця» й російські іконописці. У колекції знаходиться нещодавно відреставрована ікона «Охтирська Богородиця», яка надійшла до заповідника у 1971 р. (КН-26, И-2-425) (Рис. 11). Її розміри 28 х 20 см, датується ХІХ ст., написана темперними фарбами у традиційній техніці, яку використовували російські іконописці. Богородиця зображена зі схрещеними, а не складеними у молитовній позі руками як на українських іконах та творах європейського живопису, перед невеликим Розп'яттям, під яким - череп та кості Адама - символи зображення гори Голгофа, на якій був розп'ятий Христос. Графічна лінійність, схематизм та площинність у трактуванні образу, переважання насиченого жовтого кольору, що імітував блиск позолоти, щедрий рослинно-квітковий орнамент мафорію Богородиці - характерні риси цієї ікони.
Таким чином, зібрання ікон «Охтирська Богородиця» у Національному архітектурно-історичному заповіднику «Чернігів стародавній» відображає досить широке коло списків цієї чудотворної ікони кінця XVIII-ХІХ ст., написаних у різноманітній манері та техніці, які були поширені на Чернігівщині. Введення їх до наукового обігу дозволить пізнати та дослідити регіональні особливості іконографії, колорит та художні засоби іконописців двох порубіжних регіонів - Чернігівщини та Слобожанщини.
чудотворний ікона чернігівщина
Література
1. Святині Сумщини. Духовне світло Богородиці Охтирської: (до 265-річчя явлення чудотворного образу): [буклет] / Сумський обласний художній музей ім. Никанора Онацького; авт. тексту Н.С. Юрченко. - Суми, 2004. - 8 с.: іл; Шулика, В.В. Ахтырская икона Пресвятой Богородицы и ее списки // Культурна спадщина Слобожанщині. Культура і мистецтво: зб. наук.- популярних ст. - Х.: Мачулін, 2007. - Число 6 - С. 54-63; Паньок Т.В. Окремі нотатки до історії Охтирської Богородиці // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв: Зб. наук. праць. - 2009. - № 9. - С. 94-99.
2. Гумилевский Ф. Общий обзор епархии Черниговской. / Ф. Гумилевский. - Чернигов: Губ. Тип., 1861. - 363 с.
3. Шулика, В.В. Ахтырская икона Пресвятой Богородицы и ее списки // Культурна спадщина Слобожанщині. Культура і мистецтво: зб. наук. - популярних ст. - Х.: Мачулін, 2007. - Число 6 - С. 54-63.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Опис іконографічних типів зображення Богородиці у східно-християнському релігійному живописі та шедевра релігійної мистецької культури княжого Холма – Холмської ікони Богородиці ХІ ст. Відкриття, основи іконографія та стилістичні особливості ікон.
курсовая работа [45,3 K], добавлен 26.11.2011Аналіз особливостей семантики теми та стилю ікони "Новозавітня Трійця". Дослідження життєрадісності кольорів, м’якості ліній, наближених образів святих до життя народу в подільських образах. Характерні зразки іконопису Подільського регіону України.
статья [224,5 K], добавлен 24.04.2018Самобутність волинської ікони: її композиційне вирішення, техніка виконання та традиції. Аналіз впливу візантійського мистецтва на іконопис Волині. Принцип розвитку Волинської ікони Богородиці XIII-XV ст., особливості колористики і матеріалоносіїв.
курсовая работа [1,7 M], добавлен 22.02.2011Розгляд іконографічного канону як способу передачі божественності земних образів у християнському мистецтві. Розробка християнської символіки кольорів візантійським письменником Діонісієм Ареопагітом. Особливості іконографії Христа і Богоматері.
реферат [22,1 K], добавлен 16.10.2010Дослідження настінної храмової ікони "Святий Яків брат Господній" початку ХVІІІ ст. з колекції образотворчого мистецтва Національного музею історії України. Особливості семантики теми та стилю. Відображення теми святих апостолів в українському малярстві.
статья [20,8 K], добавлен 07.11.2017Історія заснування та будівництва Софіївського собору. Походження назви, історія собору з точки зору історії українського народу. Головний архітектурний ефект споруди, архітектурно-художній задум, розпис фресок і мозаїк, особливості відновлення собору.
статья [13,1 K], добавлен 02.12.2010Англійське мистецтво початку XIX століття. Виникнення нових художніх напрямків. Видозміна пізніх форм бароко в декоративний стиль рококо. Творчість Вільяма Хогарта. Кращі досягнення англійського живопису XVIII ст. Просвітительський реалізм в літературі.
контрольная работа [36,3 K], добавлен 14.12.2016Процес українського національно-культурного відродження кінця XVIII ст.–почату ХХ ст.. Його основні періоди: дворянський, народницький, модерністський. Видатні діячі культури та мистецтва того часу: Квітка-Основ’яненко, Шевченко, Мартос, Франко.
лекция [20,1 K], добавлен 01.07.2009Перші кам'яні храми та їх убрання, ікони, елементи інтер'єрів ярославських церков. Ярославська школа іконописання, період найвищого розквіту мистецтва ярославських художників-станковістів. Творчість Семена Спиридонова в роки перебування в Ярославлі.
контрольная работа [31,2 K], добавлен 20.02.2011Розвиток монументально-декоративного мистецтва першої третини ХХ ст. Дослідження доробку митців Чернігівщини: Володимира Карася, Олександра Івахненко, Івана Мартоса, Сергія Шишко, Івана Рашевського, Івана Пилипенко, Олександра Саєнко, Юрія Нарбута.
презентация [11,0 M], добавлен 20.02.2015Бароко - "перлина неправильної, чудної форми" - один з художніх стилів в мистецтві Європи кінця XVI – середини XVIII століть. Зародження стилю в результаті католицької контрреформації; особливі риси. Лоренцо Берніні - основоположник стилю зрілого бароко.
презентация [1,3 M], добавлен 14.03.2012Закономірності розвитку культури Високого Відродження. Визначення художніх особливостей архітектури та портретного живопису кінця ХІV–ХV ст. Визначення впливу гуманістичних тенденцій на розвиток культури. Творчість Донато Браманте; Леонардо да Вінчі.
разработка урока [28,8 K], добавлен 20.03.2012Дослідження значення французького Просвітництва для розвитку прогресивних ідей культури XVIII століття. Вивчення особливостей французького живопису, скульптури і архітектури. Знайомство з головними працями та ідеями художників, скульпторів і архітекторів.
курсовая работа [1,3 M], добавлен 09.03.2012Атрибуція художніх творів як один з найважливіших моментів у житті цих самих творів та всіх, хто їх супроводжує : колекціонерів, музеїв, мистецтвознавців. Розгляд особливостей графічного портрету Катаріни Маннерс, намальований Рубенсом в 1625 році.
презентация [5,1 M], добавлен 24.04.2017Українське меценатство ХVII-XVIII ст., як цікавий соціокультурний феномен. Благодійна діяльність Івана Мазепи (книговидання, храмобудування). Благодійницька та видавничо-просвітницька діяльність братів Зосимів у Ніжині. Меценати Чернігівського колегіуму.
реферат [47,3 K], добавлен 03.06.2011Дослідження особливостей культури Стародавнього Сходу, як одного з найважливіших етапів історії людства, в якому з океану первісних культур виникають перші цивілізації. Культурні надбання Месопотамії, Стародавнього Єгипту, Індії, Давнього Ізраїлю і Китаю.
реферат [53,3 K], добавлен 26.02.2015Труднощі історичного життя України. Широкі маси суспільства як справжні творці і носії культури. Самобутня система освіти. Автори "Української культури". Елементи національного самоусвідомлення. Спроба цілісного дослідження феномена української культури.
реферат [28,6 K], добавлен 23.04.2013Історія створення Стоунхенджу, його опис та дослідницькі відомості. Три етапи зведення, глибокий зміст композиції. Формули та припущення математика Злобіна. Історія розвитку та становлення Лондонського національного музею, опис картин його колекції.
контрольная работа [47,3 K], добавлен 15.09.2009Історичні передумови зародження портретного жанру в українському мистецтві ХVII-XVIII ст. Проблема становлення і розвитку портретного жанру на початку ХVII століття, специфіка портрету у живописі. Доля української портретної традиції кінця ХVIIІ ст.
дипломная работа [88,9 K], добавлен 25.06.2011Розгляд модернізму як системи художніх цінностей. Аналіз соціально-політичних обставин в Україні на зламі віків. Визначення основних ідейний орієнтацій українського модернізму. Виникнення літературно-мистецьких об'єднань в кінці ХІХ-початку ХХ століття.
лекция [150,3 K], добавлен 22.09.2010
