Німецькі новорічні та різдвяні поштівки епохи модерну із колекції Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського

Характеристика колекції художніх поштових карток ХІХ-ХХ ст. з привітаннями до Різдва та Нового року. Дослідження поштівок німецьких типографій з Полтавського краєзнавчого музею. Закодовані послання вітальних поштових листівок, звичних в епоху модерну.

Рубрика Культура и искусство
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 13.09.2021
Размер файла 435,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Німецькі новорічні та різдвяні поштівки епохи модерну із колекції Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського

О.С. Сулима

Анотація

У статті охарактеризована колекція художніх поштових карток кін. ХІХ - поч. ХХ ст. з привітаннями до Різдва та Нового року (описані етапи формування збірки, встановлені видавці та уточнене датування). Дослідження зосереджене на поштівках німецьких типографій - лідерів серед зарубіжних видавництв, що випускали продукцію для ринку Російської імперії. Особлива увага приділена семіотичному аналізу символів та образів, що використані ілюстраторами для створення святкового настрою поштових карток. Вітальні поштові листівки містять закодовані послання, звичні для людей модернової доби, однак на сучасному історичному етапі вони втратили первісні ознаки та потребують додаткових роз'яснень. Наведений анотований список німецьких різдвяних та новорічних поштівок кін. ХІХ - поч. ХХ ст. із зібрання Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського.

Ключові слова: вітальна поштова листівка, художня листівка, видавництво, різдвяні символи, Новий рік, Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського.

Annotation

Sulyma O.S., German New Year and Christmas post cards of the modern time in the Vasyl Krychevsky Poltava local lore museum collection

Postcards of the late 19th - early 20th cc. are valuable written and iconographic data medium. They are important part of unique encyclopedia of social life of the Modernist Time. The article contains characteristic of pictorial postcards collection of the mentioned period with Christmas and New Year greetings. Using historic source research instruments, method of inner and outer source critic in particular, attribution of research objects was made, including stages of gathering forming description, finding publishers and dating each of chosen museum objects. The research is concentrated at postcards of German publish houses - leaders among foreign publishers, that released production in Russian Empire. There are 18 units of German production among 34 objects of subgroup “New Year and Christmas postcards of the late 19th - early 20th cc." in the Vasyl Krychevsky Poltava Local Lore Museum deltilogical collection.

Special attention is paid to semiotic analysis of symbols and characters, and also most widespread cultural structures, that were used by illustrators for creating holiday mood of postcards. Greeting postcards contain hidden messages, ordinary for people of the Modernist Time, though they lost their meaning at the current historic stage and need special explanations. In particular, such popular New Year and Christmas symbols as Father Christmas, winter landscapes, religious buildings, archways, bells, stars, calendars, floral and zoomorphic motives, fairytale characters - dwarves, angels etc. are decoded. Tradition of New Year cultural structure - elm-tree - is observe separately. Results of investigation are concentrated in annotated list of German Christmas and New Year postcards of the late 19th - early 20th cc. in the Vasyl Krychevsky Poltava Local Lore Museum gathering. Key words: greeting post card, picture card, publishing house, Christmas symbols, New Year, the V. Krychevsky Poltava Local Lore Museum.

Поштівки - цінні свідки масової культури кінця ХІХ - початку ХХ ст. Вони уособлювали і формували новий стиль комунікації. Спілкування за допомогою поштових карток від початку їх появи було доступним, швидким і поширеним способом поштових відправлень.

Із усього масиву поштових карток найбільш перспективними для вивчення є вітальні поштівки. Адже яскраві ґратуляції дають змогу дослідити суспільні звичаї та святкові символи епохи модерну, дозволяють відновити закодовані послання, первісні ознаки яких частково утрачені на сучасному етапі.

Поштові листівки як об'єкт наукових розвідок розглядають за кількома напрямками:

по-перше, їх вивчають як вид поштової кореспонденції та об'єкт колекціонування (М. Забочень [1], Н. Тагрін, Е. Файнштейн, Л. Шабельська, А. Шестиміров);

по-друге, аналізують листівки як друковану продукцію і твір графічного мистецтва (А. Сидоров, А. Родіонова, М. Нащокіна, М. Чапкіна);

по-третє, встановлюють інформаційну цінність документальної листівки як історичного джерела (П. Позняк, С. П'ятериков).

Методики аналізу та етапи дослідницької процедури окреслені у розвідках І. Дробної [2], І. Ковальченка, Л. Мельника, Н. Лаврук [3; 4], А. Ларіної [5], М. Самбур та ін. Окремо варто виділити розвідки Л. Амірханова [6], Л. Бутильскої [7], Е. Іванова [8], Е. Коровіної [9], які комплексно вивчають новорічні та різдвяні листівки.

Основні цілі дослідження: всебічний аналіз музейної збірки німецьких вітальних поштівок кінця ХІХ - початку ХХ ст. (визначення видавця, датування та декодування зображених символів); встановлення перспектив її використання у виставковій, науковій та видавничій діяльності закладу; інтеграція отриманих даних до сучасного наукового дискурсу.

Підгрупа «Новорічні та різдвяні поштівки кінця ХІХ - початку ХХ ст.» філокартичної колекції Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського (далі ПКМ- ВК) нараховує 34 одиниці. Це друковані видання різних європейських фірм: Великобританії, Швеції, Німеччини, Австро-Угорщини тощо. Однак, найбільшим імпортером святкової продукції на ринки Російської імперії була Німеччина. Її презентують 18 поштових листівок.

Формування підгрупи «Німецькі новорічні та різдвяні поштівки» у фондах ПКМВК розпочалося у 2010 р., коли полтавка Людмила Іванівна Макаренко подарувала музею 11 поштівок початку ХХ ст., серед яких 4 були випущені у Німеччині. Їх свого часу отримала та тривалий час зберігала її бабуся - Анісія Костянтинівна Павлова (1886, с. Довжик Сумської обл. - 1965, Полтава) (Акт №18 від 25.02.2010).

Ще одна поштова картка з цікавої для нас тематики у 2012 р. надійшла до фондів закладу від полтавки Алли Миколаївни Тригуб (Акт №119 від 25.06.2012). Із приватного архіву Ростислава Васильовича Ганжі (1924-2008) - ботаніка, міколога, кандидата біологічних наук, його дружина Ніна Костянтинівна Ганжа передала до музею вітальну листівку з написами німецькою мовою (Акт №6014 від 13.02.2013).

Суттєво збільшилася музейна філокартична колекція у 2017 р., коли було куплено більше сотні поштових карток епохи модерну у полтавського колекціонера Юрія Євгеновича Меліхова (Акт №121 від 19.04.2017; Акт №169 від 03.11.2017). Серед придбаної типограф- ської продукції 11 одиниць - дорадянські вітальні поштівки, що мають німецьке походження.

Останнє поповнення збірки відбулося у 2020 р. До фондів ПКМВК 4 поштових картки початку ХХ ст. передав уже згаданий Ю. Меліхов, серед них знаходилася одна німецька вітальна (Акт №204 від 11.11.2020).

Спираючись на класифікацію ілюстративних поштових листівок, запропоновану відомим колекціонером М. Забоченем, можемо віднести досліджені музейні предмети до загальної групи художніх (мальованих) листівок [1, с. 10]. Поглиблюючи систематизацію, на базі методики сучасної дослідниці Н. Лаврук за призначенням виокремлюється образно-тематична група «листівки до свят» [4, с. 185-186].

Важливим аспектом атрибуції поштових карток є встановлення дати їх випуску. Спираючись на методику української філокартистки І. Дробної [2, с. 278], авторами були визначені ймовірні хронологічні рамки для кожного окремого музейного предмета (див. Анотований список).

Фірми Німеччини лідирували серед зарубіжних видавництв, що випускали поштівки для Російської імперії. У музейній колекції представлена типографська продукція підприємців із Берліна, Дрездена та Лейпцига.

Серед досліджуваних музейних предметів дві поштові листівки побачили світ завдяки берлінському видавництву «EAS» - абревіатура, якою маркірував свою продукцію видавець Е.А. Швердтфегер («E.A. Schwerdtfeger&Co»). Це одна з найстаріших видавничих фірм у Берліні, що розпочала свою діяльність у 1894 р. [9, с. 214-216]. Із видавництвом Е.А. Швердтфе- гера співпрацювали дрібніші друкарі, наприклад, берлінський «Heliophot» Петера Міхеліса (Peter Michaelis). Ця фірма позначала продукцію літерами «HB» [10].

Таблиця

Анотований список німецьких різдвяних і новорічних поштівок кін. ХІХ - поч. ХХ ст. із зібрання ПКМВК

№ п/п

Облікові позначення

Короткий опис

Видавництво, місце випуску

Датування

1.

ПКМКВ 83893 Д 11148

Поштова листівка «Съ Рождествомъ Христовымъ»

Німеччина

1905-1910-ті рр.

2.

ПКМВК 83894 Д 11149

Поштова листівка «Съ Новымъ Годомъ»

EAS. Берлін

1909-1914 рр.

3.

ПКМВК 83895 Д 11150

Поштова фотолистівка «Съ Рождествомъ Христовымъ»

HB. Берлін

1909-1910-ті рр.

4.

ПКМВК 83897 Д 11152

Поштова фотолистівка

K.Vj.B. Берлін

1905-1910-ті рр.

5.

ПКМВК 85997 Д 11480

Поштова листівка «Съ Праздникомъ»

SB. Берлін

1905-1910-ті рр.

6.

ПКМВК 91236 Д 12303

Поштова листівка «Съ Новымъ годомъ»

EAS. Берлін

1900-1905 рр.

7.

ПКМВК 91237 Д 12304

Поштова листівка «Съ Рождествомъ Христовымъ!» № 2147

SB. Берлін

1905-1910-ті рр.

8.

ПКМВК 91240 Д 12307

Поштова листівка «Съ Рождествомъ Христовымъ!»

№ 14559

M.S.i.B. Берлін

1905-1910 рр.

9.

ПКМВК 91247 Д 12314

Поштова фотолистівка «Съ Рождествомъ Христовымъ!»

P.H. Берлін

1905-1910-ті рр.

10.

ПКМВК 91248 Д 12315

Поштова листівка «Съ Рождествомъ Христовымъ!»

M.&B.R. Берлін

1907-1912 рр.

11.

ПКМВК 91380 Д 12319

Відкритий лист «1902». Серія 16

Німеччина

1901 р.

12.

ПКМВК 91381 Д 12320

Відкритий лист «Frцhliche Weihnachten»

Німеччина

1900-1902 рр.

13.

ПКМВК 91382 Д 12321

Відкритий лист «Niches Neujahr»

Німеччина

1903 р.

14.

ПКМВК 91383 Д 12322

Відкритий лист «Frцhliche Weihnachten»

Німеччина

1900-1905 рр.

15.

ПКМВК 91384 Д 12323

Відкритий лист «Glцckliches Neujahr». № 4151

Winkler&Voigi.

Лейпциг

1890-ті-1900 рр.

16.

ПКМВК 91386 Д 12325

Відкритий лист «Viel Glьck»

Німеччина

1900-1902 рр.

17.

ПКМВК 94039 Д 12573

Поштова листівка «С Новым годом». Серія 4150

HWB. Берлін

1905-1910-ті рр.

18.

Нд 3572

Відкритий лист «Die besten Weihnachtsgaпsse!»

ERI^. Дрезден

1903-1904 рр.

Рис. 1. Поштова листівка «Съ Рождествомъ Христовымъ!». 1907-1912 рр.

Одна поштова картка була випущена компанією «Moriz&Barschall» (Моріц і Баршаль), що працювала упродовж 1907-1935 рр. та кілька разів змінювала місцезнаходження своїх потужностей. Упродовж 1907-1912 рр. вони знаходились у м. Ріксдорф (звідки абревіатура «M.&B.R.») [11].

У музейній збірці зберігається ошатна поштівка берлінської фірми Мартіна Шлезінге- ра (E., Martin Schlesinger, Berlin). Друкар маркірував свою продукцію абревіатурою «M.S.i.B». Для російського ринку видавець спеціально випускав товари у 19091917 рр. [9, с. 193].

Дві поштові картки побачили світ завдяки берлінському видавництву «SB». Цією абревіатурою позначав свою продукцію Селмар Байєр (Selmar Bayer), який випускав поштові картки з кінця 1890-х рр. [9, с. 190].

На одному відкритому листі вміщений логотип акціонерного товариства «ERIKA» (нім. «Вереск»), заснованого Полом Зюссом (Paul Suess) у Дрездені. Воно існувало у 18861915 рр. [9, с. 139].

Серія вітальних поштівок із янголятами була випущена фірмою «Winkler&Voigt» (Вінклер і Войгт), що працювала у Лейпцизі [12].

Також вдалося розшифрувати абревіатури кількох берлінських видавництв: «PH» - Photochemie, Berlin (Фотохімія); «K.V4.B.» - «Kunstanstalt Voremberg, Berlin» (Кунстанстальт Форемберг) «HWB» - «Hermann Wolff, Berlin» (Герман Вольф) [10].

Кілька поштових карток не мають жодних фірмо-вих позначок, що допомогли б ідентифікувати їх видавців, однак сюжети, написи, зокрема «Printed in Germany» («Надруковано в Німеччині»), та традиційні привітання німецькою мовою указують на країну-виробника.

Музейне зібрання носіїв письмової та іконографічної інформації складає унікальну енциклопедію суспільного життя людей епохи модерну. Візуальними засобами вітальні поштові картки транслюють знання про загальноприйняті символи та звичаї святкової культури кінця ХІХ - початку ХХ ст.

Для створення ілюстрацій різдвяних та новорічних поштових листівок художники послуговувалися визначеним набором символів, які хоч і поєднувалися в різних композиціях, все ж мали чітку інтерпретацію. Поштівка з ґратуляціями містила зашифровані послання, які легко декодувала людина модернової доби. Зупинимося на семіотичному аналізові культурем, уміщених на поштових картках із колекції ПКМВК.

Рис. 2. Відкритий лист «1902». 1901 р.

поштовий вітальний листівка німецький полтавський

Однією з головних культурем, пов'язаних із зимовими святами, з ХІХ ст. була ялинка. У Російській імперії звичай розміщувати в будинках на зимові свята вічнозелені деревця з'явився за часів правління Миколи І. Його дружина, імператриця Олександра Федорівна, уроджена принцеса Шарлотта з Пруссії, перенесла до Росії традицію прикрашати житло ялинкою з палаючими свічками [7, с. 144]. Тому найпоширенішими ілюстраціями відкритих листів досліджуваного періоду були сюжети з новорічною ялинкою - наднаціональним символом [6, с. 3]. У розглянутій підгрупі їх 6. Зелена красуня введена до різних композицій: святкова ялинка, під якою розкладені подарунки (Д 11152); процес прикрашання деревця (Д 12320); гілочка розміщена біля основного сюжету (Д 12307); колючу лапу тримають головні герої (Д 11150; Д 12314); деталь засніженого пейзажу (Д 11148; Нд 3572).

Ключовий символ зимових свят - Дід Мороз. Його образ складався протягом багатьох століть, трансформуючись до сучасного стану. Неодмінною його ознакою є велика біла борода, яка здавна символізувала мудрість та чаклунство [7, с. 144]. Образ Діда Мороза зустрічався переважно на різдвяних відкритих листах, бо до німецьких дітей він приходив на Різдво та мав ім'я Weihnachtsmann - Різдвяний Дід [8, с. 9]. У колекції ПКМВК зберігається лише одна поштова картка епохи модерну, ілюстрована сюжетом із Дідом Морозом (Д 12315) (Рис. 1). Поштовий бланк прикрашений сценою зустрічі двох хлопчиків та Різдвяного Діда у червоній довгій шубі та шапці, з білою густою бородою, великим міхом з різноманітними подарунками. Зображення святкових сюрпризів уміщені ще на двох відкритих листах - Д 11150; Д 11152. Це спортивний інвентар, різноманітні іграшки, книги, фрукти.

Крім Діда Мороза, на вітальних листівках можна зустріти зображення янголів, які у німецькій традиції уособлювали Різдво. Поміж досліджуваних музейних предметів цими образами прикрашені 4. На ілюстраціях відкритих листів янголів зображували переважно у вигляді дітей (Д 12319; Д 12320; Д 12321; Д 12323), рідше - молодих красивих дівчат [8, с. 226].

На окрему увагу заслуговують ілюстрації поштових карток, які виконані як зимові пейзажі, адже, крім снігу, глибоке смислове навантаження мають й інші об'єкти. Ландшафти та види природи символізують настрій, виражений візуальними образами. Річки, струмки, озера, мости, човни та вітряки типові для оформлення німецьких відкритих листів [8, с. 174]. Таких поштівок у збірці 7, на двох із них пейзажі виступають фоном до основного сюжету, - Д 11148; Д 11150; Д 12304; Д 12307; Д 12320; Д 12573; Нд 3572. На кількох різдвяних поштівках намальовані храми та дзвіниці - Д 12304; Д 12307; Д 12320; Нд 3572. Церква - центр світу общини і належить до сакрального простору - іншого, ніж оточуюче його буденне середовище. Зображення храму на привітальних листівках співвідноситься з чистотою першопочаткового світу, з присутністю Бога, із самим фактом релігійного свята [8, с. 182].

Основні ритуали зустрічі Різдва та Нового року виконувалися вночі, тому вона стійко асоціюється з цими святами [7, с. 146]. Наприклад, поштова картка берлінського видавництва «SB» декорована багаторівневою композицією (Д 12304). У центральній частині зображено храм із дзвіницею, до якого протоптана стежка. Сакральний характер доповнює декоративна арка з падуба, якою обрамлений основний малюнок. Арка - символ духовного життя та небосхилу. Вона ніби запрошує глядача увійти в цей чудовий намальований пейзаж і, навпаки, дозволяє святковому світу проникнути в буденний [8, с. 204]. Темно-синє небо над аркою усипане п'ятипроменевими зірками.

Рис. 3. Відкритий лист « Viel Glьck». 1900-1902 рр.

На художніх листівках епохи модерну часто зустрічаються зображення дзвонів. У Німеччині вважали, що новорічні дзвонові мелодії благословляють урожай льону та вівса [8, с. 149]. У досліджуваній підгрупі лише на одній поштівці знаходимо детальне зображення дзвону, на якому вміщені слова різдвяної молитви: «Ehre sei Gott in der Hцhe» (з нім. «Слава в вишніх Богу») (Д 12322).

Одними з найпоширеніших елементів оформлення новорічних листівок є годинники, календарі та цифри року. У збірці вітальних поштівок такий декор міститься на 3-х музейних предметах - Д 12307; Д 12319; Д 12321. Дві поштівки - Д 12319; Д 12321 - містять цифри прийдешніх років - 1902 та 1904 відповідно. До створення сюжету поштової картки «Die Erfindungen» (з нім. «Винаходи») художник підійшов креативно (Д 12319). Біля кожної цифри розміщені янголи, які взаємодіють із різними приладами, ювілеї винайдення яких припали на 1902 р.: «Farbephotographie» (1892 - кольорова фотографія Г. Ліппмана); «Dampfkraft» (1712 - поршневий паровий двигун Т. Ньюкомена); (1802 - електрична дуга В. Петрова); «Luftschifffahrt» (1852 - дирижабль А. Жиффара). Така поштівка збагачувала кругозір адресата, нагадуючи про досягнення людства за останні 200 років (Рис. 2).

Поширеною оздобою західноєвропейських новорічних та різдвяних ґратуляцій були зображення квітів. За підрахунками дослідника листівок Є. Іванова, флоральні мотиви зустрічаються на кожній 4-5-й новорічній та на кожній 10-й різдвяній листівці, виданій до 1917 р. [8, с. 191]. Квітам притаманна подвійна символіка, значення якої різниться на різдвяних та новорічних поштових картках. Флора на різдвяних листівках уособлює славу, святість, велич і жертовність немовля Ісуса і Діви Марії. На новорічних листівках вона транслює побажання. Найчастіше на вітальних поштівках зустрічаються зображення троянд, незабудок і фіалок [8, с. 193]. До ілюстрацій двох новорічних поштових карток уведені незабудки (Д 11149; Д 12303), однієї різдвяної - фіалки (Д 12322), однієї новорічної - троянди (Д 12323). Незабудки у багатьох народів - символ розлуки, постійності, вірності та справжнього кохання. Фіалка втілює невинність, скромність, красу, вірність. Троянда на різдвяних поштівках уособлює милосердя та всепрощення, на новорічних - завершеність, красу, невинність [8, с. 194].

Ще один рослинний символ, який зустрічається на західноєвропейських листівках, - конюшина. «Трилисник» уособлює єдність та гармонію, рівновагу, божественну тріаду, потрійний союз тіла, душі та духу [8, с. 195]. Однак, частіше на поштівки вміщували зображення «удачливої», рідкісної в природі конюшини з чотирма листочками (Д 12303; Д 12325).

Сюжет новорічної поштівки з обліковими позначеннями Д 12325 напрочуд вигадливий (Рис. 3). Окрім «щасливої» конюшини зображені гном, що стоїть на мухоморі, підкова у кутку, павук із павутиною, в якій заплутались сонечка. Такі поєднання у ХІХ - на початку ХХ ст. вважались ледь не класичними, адже всі ці образи разом виглядали казково і святково. Гноми - мешканці землі, її духи, які мають владу над стихіями. Символізували приховані сили, майстерність, знання [8, с. 232]. Гриб - один із знаків удачі, а отруйний мухомор уособлює щасливий випадок, успіх у складних справах; його зображення покликане принести багатство [13, с. 79]. На різдвяних поштівках прижилися і комахи - жуки, павуки, божі корівки, які пов'язані з побажаннями щастя. Німецька назва сонечка Marienkдfer - «жук Марії», бо вважається комахою Божої Матері.

Для європейців Новий рік та Різдво оповиті світським характером. У привітальних листівках до зимових свят поряд із християнською символікою міститься багато знаків дохристиянського і світського походження. Привітання з християнським святом більше означуються іконографічно, ніж обумовлюються їх внутрішнім змістом. Традиції та звичаї з часом трансформувалися, втратили своє глибинне первісне значення, а свята почали сприймати як цікаві розваги [8, с. 212]. Загалом, людина вміщена в головний фокус німецьких ілюстраторів святкових ґратуляцій.

Головні аспекти атрибуції музейної збірки німецьких вітальних поштівок кінця ХІХ - початку ХХ ст. зосереджені у «Анотованому списку...», наведеному вище. Художні поштові картки містять у собі пласт візуальної та текстової інформації, вивчення якої збагачує знання сучасників щодо особливостей святкової культури попередніх поколінь. Ці музейні предмети можуть бути використані як для доповнення існуючих експозицій із метою посилення їх атрактивності, так і для побудови тематичних виставок, видання репродукційних комплектів поштових листівок, каталогів, буклетів тощо. Окрім того, вони стануть у нагоді дослідникам, що вивчають актуальний розділ сучасної гуманітаристики - історію повсякден- ня, адже поштівка - це своєрідне дзеркало, в якому відображаються смаки, художні особливості та специфіка сприйняття світу людиною доби модерну.

Джерела

1. Забочень М. Филокартия. Москва : Связь, 1973. 104 с.

2. Дробна І. Джерелознавчий аналіз документальних листівок: етапи дослідницької процедури. Вісник Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Серія: Історичні науки. 2. 2008. С. 274-281.

3. Лаврук Н. Листівка як соціокультурний феномен початку ХХ століття (виникнення, трансформація, функції). Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку. Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету. Вип. 16. Т. ІІ. Рівне, 2010. С. 39-47.

4. Лаврук Н. Типологія українських листівок кінця ХІХ - початку ХХ ст. МІСТ: Мистецтво, історія, сучасність, теорія. Вип. 6. 2009. С. 184-193.

5. Ларина А. Иллюстрированная открытка: вопросы атрибуции. Вестник Российского государственного гуманитарного университета. №6. 2012. С. 214-224.

6. Амирханов Л. Новый год в старых открытках. История Петербурга. №6 (64). 2011. С. 3-5.

7. Бутыльская Л. Социокультурные аспекты изучения русской новогодней открытки. Гуманитарный вектор. Серия: Филология, востоковедение. №4 (36). 2013. С. 141-148.

8. Иванов Е. Новый год и Рождество в открытках. Санкт-Петербург: Искусство, 2000. 334 с.

9. Коровина Е. Легенды, символы и традиции Рождества и Нового года. Москва: Центрополиграф, 2015. 414 с.

10. Real Photo Card Publisher / Printer Trademarks, Logo's and other imprints

11. M.&B.N., Moriz & Barschall, Neukoelln [Електронний ресурс].

12. Guide to Publisher's Initials [Електронний ресурс].

13. Туниманов А. Символы на праздничных открытках. ЖУК. №2 (25). 2010. С. 76-79.

References

1. Zabochen', M. (1973). Filokartija [Deltilogy]. Moskva: Svjaz'. [in Russian].

2. Drobna, I. (2008). Dzhereloznavchyi analiz dokumentalnykh lystivok: etapy doslidnytskoi protsedury [Source analysis of documental postcards: stages of research]. VisnykKamianets-Podilskoho natsionalnoho universytetu imeni Ivana Ohiienka, issue 2, pp. 274-281. [in Ukrainian].

3. Lavruk, N. (2010). Lystivka yak sotsiokulturnyi fenomen pochatku XX stolittia (vynyknennia, transformatsiia, funktsii) [Post card as socio-cultural phenomenon of the early 20th century (origin, transformation, functions)]. Ukrainska kultura: mynule, suchasne, shliakhy rozvytku, issue 16, vol. 2, pp. 39-47. [in Ukrainian].

4. Lavruk, N. (2009). Typolohiia ukrainskykh lystivok kintsia ХІХ - pochatku ХХ st. [Typology of Ukrainian postcards of the late 19th early 20th cc.]. MIST: Mystetstvo, istoriia, suchasnist, teoriia, issue 6, pp. 184-193. [in Ukrainian].

5. Larina, A. (2012). Illjustrirovannaja otkrytka: voprosy atribucii [Illustrated postcard: questions of attribution]. Vestnik Rossijskogo gosudarstvennogo gumanitarnogo universiteta, 6, pp. 214-224. [in Russian].

6. Amirhanov, L. (2011). Novyj god v staryh otkrytkah [New Year in antique postcards]. Istorija Peterburga, 6, pp. 3-5. [in Russian].

7. Butyl'skaja, L. (2013). Sociokul'turnye aspekty izuchenija russkoj novogodnej otkrytki [Sociocultural aspects of the study of Russian New Year postcard]. Gumanitarnyj vektor, 4, pp. 141-148. [in Russian].

8. Ivanov, E. (2000). Novyj god iRozhdestvo v otkrytkah. [New Year and Christmas in postcards]. Sankt-Peterburg: Iskusstvo. [in Russian].

9. Korovina, E. (2015). Legendy, simvoly i tradicii Rozhdestva i Novogo goda [Legends, symbols and traditions of Christmas and New Year]. Moskva: Centropoligraf. [in Russian].

10. Real Photo Card Publisher / Printer Trademarks, Logo's and other imprints.

11. M.&B.N., Moriz & Barschall, Neukoelln.

12. Guide to Publisher's Initials.

13. Tunimanov, A. (2010). Simvoly na prazdnichnyh otkrytkah [Symbols at holiday postcards]. ZhUK, 2, pp. 76-79. [in Russian].

Размещено на allbest.ru

...

Подобные документы

  • Історія формування колекції Сумського обласного художнього музею ім. Н.Х. Онацького. Життя, творчість і музейна діяльність художника його засновника. Загальна характеристика експозиції музею. Вивчення мистецтва Далекого Сходу на уроках художньої культури.

    курсовая работа [235,1 K], добавлен 21.06.2014

  • Дослідження портрету українського громадсько-політичного діяча, педагога і філолога В.П. Науменка невідомого автора з колекції Національного музею історії України. Трактування Науменка як буржуазного націоналіста. Аналіз автора портрету Ф.С. Красицького.

    статья [27,6 K], добавлен 06.09.2017

  • Дослідження настінної храмової ікони "Святий Яків брат Господній" початку ХVІІІ ст. з колекції образотворчого мистецтва Національного музею історії України. Особливості семантики теми та стилю. Відображення теми святих апостолів в українському малярстві.

    статья [20,8 K], добавлен 07.11.2017

  • Дослідження і характеристика основних етапів розвитку творчої і організаційної діяльності українського художника і поета Н.Х. Онацького. Утворення і розвиток Сумського художнього музею. Значення творчості і діяльності Онацького в художньому житті Сумщини.

    дипломная работа [83,7 K], добавлен 18.04.2011

  • Музеї як культурно-освітні та науково-дослідні заклади, їх типи та характеристика. Історія виникнення музейної справи. Опис Музею народної архітектури і побуту, Музею трипільської культури, Національного музею авіації, Музею суднобудування і флоту.

    реферат [35,2 K], добавлен 03.12.2011

  • Епоха модерну проіснувала недовго: 20-30 років у різних країнах, але вплив модерну на всі види мистецтва вражаючий. Сліди модерну ми знаходимо в усьому: в архітектурі й живопису, монументальному мистецтві, графіці, плакаті, рекламі, дизайні та одязі.

    контрольная работа [31,8 K], добавлен 28.04.2008

  • Історія та характеристика музею образотворчого мистецтва в м. Києві. Тематика та хронологічний принцип побудови експозиції музею. Відтворення громадсько-історичних та духовно-культурних подій від Древньої Русі до сучасності у полотнах видатних майстрів.

    практическая работа [31,5 K], добавлен 25.03.2019

  • Історія створення Стоунхенджу, його опис та дослідницькі відомості. Три етапи зведення, глибокий зміст композиції. Формули та припущення математика Злобіна. Історія розвитку та становлення Лондонського національного музею, опис картин його колекції.

    контрольная работа [47,3 K], добавлен 15.09.2009

  • Розвиток музичної науки в Україні та наукові дослідження в галузі архівознавства. Визначення стислого взаємозв’язку утворення нотних музичних колекцій у Львові з загальним історико-культурним процесом Галичини. Бібліотечні музичні колекції у Львові.

    автореферат [34,9 K], добавлен 10.04.2009

  • Біографічний метод у дослідженні універсальної природи митця: становлення Мухи як художника модерну. Мистецтво плакату та його семантика. Принципи формоутворення в стилі модерн. Естетична програма напряму: синтез способу життя та мистецьких парадигм.

    дипломная работа [3,4 M], добавлен 20.05.2015

  • Історія створення та розвитку Національного Музею ремесел в Нью-Делі як центру збереження самобутності індійської культури і напрямів народного промислу. Огляд основних експозицій в галереях музею. Розповідь про майстер-класи сучасних майстрів з Індії.

    презентация [9,0 M], добавлен 07.10.2017

  • Передумови епохи Відродження, гуманізм як ідеологія Відродження. Реформація і особливості розвитку її культури. Науково-технічний переворот та формування світогляду Нового часу. Аналіз основних художніх стилів XVII-XVIII століть; бароко та класицизм.

    реферат [23,6 K], добавлен 09.05.2010

  • Історія створення музею-садиби та мета його діяльності: збереження особливого культурного середовища, яке було за життя вченого. Комплекс М.І. Пирогова як взаємозв'язана система об'єктів культурної спадщини і пам'яток садово-паркового мистецтва.

    презентация [7,7 M], добавлен 18.12.2015

  • Психологічні мотиви виникнення сецесії. Тенденції та причини формування архітектурного стилю віденського модерну в Львові. Приклади сецесійних громадських будівель. Творчість діячів культури "Молодої Музи". Загальні риси нового стилю у мистецтві.

    эссе [31,1 K], добавлен 21.03.2011

  • Аналіз особливостей семантики теми та стилю ікони "Новозавітня Трійця". Дослідження життєрадісності кольорів, м’якості ліній, наближених образів святих до життя народу в подільських образах. Характерні зразки іконопису Подільського регіону України.

    статья [224,5 K], добавлен 24.04.2018

  • Опис колекції, що створена під враженням костюму 40-х років ХХ століття, для жінок віком від 18-35 років. Характеристика основних елементів формоутворення костюму, на яких базується колекція. Композиційне рішення головного вбрання та аксесуарів.

    курсовая работа [30,3 K], добавлен 18.01.2017

  • Життєвий шлях і творче становлення видатного українського художника та скульптора Олександра Архипенка, його перші виставки та популярність. Джерела новаторства та впливи Архипенка на модерну скульптуру, особливість і самобутність його відомих творів.

    дипломная работа [58,2 K], добавлен 02.11.2009

  • Зимові свята на Україні. Святий Миколай як однин з найбільш шанованих в країні святих. Різдвяні традиції та "Вертеп". Свято Святого Василя. Водохреща як засвідчення таїнства Святої Трійці. "Голодна кутя". Масляна, головні особливості святкування.

    презентация [2,0 M], добавлен 30.01.2015

  • Історія виникнення постмодерністського напряму в культурі. Принцип барокової зв'язаності та цілісності - характерний признак постмодернізму в архітектурі. Аналіз архітектурних особливостей музею Гуггенгайма, що знаходиться в іспанському місті Більбао.

    презентация [9,9 M], добавлен 23.11.2017

  • Опис загальнодоступних музеїв міста. Аналіз напрямків роботи кожного з них. Склад, експозиційні частини, колекції експонатів. Внутрішнє оформлення внутрішніх приміщень палаців і павільйонів. Доля музея-садиби Рєпіна "Пенати". Галерея сучасного мистецтва.

    презентация [1,6 M], добавлен 19.03.2015

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.