Бібліотеки в системі стратегічних комунікацій

Размещено на http://www.allbest.ru/

6-7 жовтя 2020 р. у рамках роботи Міжнародної наукової конференції «Бібліотека. Наука. Комунікація. Розвиток бібліотечно-інформаційного потенціалу в умовах цифровізації» відбулось онлайн-засідання секції «Бібліотеки в системі стратегічних комунікацій: міжнародний аспект». До розгляду було подано 30 доповідей учасників секції, серед яких провідні фахівці Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадсь- кого, співробітники Інституту всесвітньої історії НАН України, Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна».

Секційне засідання відкрив її керівник - заступник генерального директора НБУВ, керівник Служби інформаційно-аналітичного забезпечення (СІАЗ), доктор історичних наук, професор В. М. Горовий, який проаналізував орієнтири наукового пошуку оптимізації бібліотечної діяльності в умовах інформатизації. Доповідач акцентував увагу на тому, що бібліотечний аспект в удосконаленні керівництва інформаційними процесами набуває дедалі більшого значення, оскільки він проявляється в оперуванні сукупністю суспільно значущих інформаційних ресурсів і розглядає цю сукупність з позицій оцінки збереження і використання напрацьованого суспільством досвіду життєдіяльності.

Розширення традиційних функцій бібліотек сьогодні зумовлено необхідністю організації аналізу глобальних інформаційних ресурсів в інтересах розвитку нації, держави, відбором для комплектування власних фондів, згідно з суспільними запитами, необхідної для національного розвитку зарубіжної інформації, комплектуванням ресурсами національного інфотворення. В. М. Горовий наголосив: зростання кількості можливих кооперативних підходів до комплектування бібліотек новою інформацією, зростаючі можливості щодо використання оцифрованих ресурсів стануть важливим складником підвищення якості сучасного бібліотечного обслуговування, у т. ч. й можливостей скоординованого дистанційного обслуговування користувачів на рівні вимог інформаційного суспільства.

Представлені учасниками секції доповіді були присвячені питанням багатофункціональності бібліотечного простору та різноманітності інформаційно- бібліотечної діяльності; світоглядним аспектам інформаційної безпеки сучасних соціальних комунікацій; сучасним практикам комунікаційних процесів у бібліотеках; особливостям політейнменту в політичній комунікації як сукупності емоційного сприйняття створеного іміджмейкерами образу; комунікаційній діяльності зарубіжних бібліотек з органами влади, місцевими громадами; ролі інформаційно-комунікаційної діяльності ООН, інших міжнародних організацій у постконфліктному врегулюванні, відновленні сталого миру у різних державах світу; зарубіжному досвіду діджиталізації сучасної бібліотеки та перспективам його впровадження в Україні; можливостям наукових бібліотек щодо аналізу соціально-комунікаційних аспектів економічних світових криз; професійному вдосконаленню науково-редакційних працівників сучасних комп'ютеризованих бібліотек світу; діяльності публічних бібліотек як стратегічного партнера медіаосвіти дорослих; освітньо-дозвіллєвим практикам сучасних бібліотек; ролі наукових бібліотек у популяризації науки, діяльності НБУВ з інформування громадськості та владних структур про досягнення українських вчених тощо.

У режимі онлайн-конференції і спілкування у чаті на сайті Центру досліджень соціальних комунікацій НБУВ відбулося активне обговорення оприлюднених доповідей. Підвищений інтерес в учасників викликали питання застосування сучасних інформаційних технологій у практиці бібліотечної діяльності. Зокрема, старший науковий співробітник НЮБ НБУВ, кандидат наук із соціальних комунікацій В. І. Бондаренко ознайомила учасників засідання з перспективною технологією QR-кодування як виду бібліотечного мобільного сервісу. Вона наголосила на активній динаміці та популярності використання QR-кодів у зарубіжних країнах. Завідувач відділу НЮБ НБУВ, кандидат наук із соціальних комунікацій В. В. Струнгар доповіла про особливості різних напрямів бібліотечного використання рекомендаційних сервісів та ефективних форм роботи бібліотек з використанням їх потенціалу. Зарубіжний досвід моніторингу змісту інформаційних потоків представив у своїй доповіді науковий співробітник Фонду Президентів України А. Г. Федорчук. Під час обговорення зверталася увага на відповідну практику Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадсь- кого, створення спеціальних баз даних і інформаційно- аналітичних матеріалів.

Робота секції завершилася обговоренням й схваленням пропозиції до проєкту рішень Міжнародної конференції. Учасники засідання констатували, що у процесі розвитку інформаційного суспільства актуалізуються потреби свідомого управління інформаційними процесами, подальшого вдосконалення структури наявних ресурсів, визначення суспільно значущих завдань їх оновлення. У зв'язку з цим перед бібліотеками інформаційного суспільства, як його базовими інформаційними центрами, постають якісно нові завдання, пов'язані з необхідністю:

професійної орієнтації у стрімко зростаючих масивах електронної інформації і відборі з них необхідної для вирішення актуальних питань суспільного розвитку. Розвиток пошукових систем при цьому полегшує даний процес, але не може замінити здатність змістовного аналізу, що властивий лише людському мозку;

структурної організації наявного інформаційного ресурсу під актуальні суспільні запити аж до відбору тематичних блоків інформації, необхідних для підготовки, розвитку тематично організованих сукупних інформаційних продуктів, орієнтованих на реалізацію безпекових завдань, що є продуктивним при підготовці наративних матеріалів, дистанційного забезпечення користувачів необхідною інформацією;

комплектування фондів якісними знаннями, необхідними для майбутнього і відсіювання неякісної, шкідливої для суспільного розвитку інформації і, таким чином, створення надійного ресурсу протистояння негативним зарубіжним впливам на національну інфосферу.

Реалізація означених напрямів розвитку бібліотечної діяльності має істотно піднести продуктивність у сфері використання національних інформаційних ресурсів як в інтересах суспільного розвитку, так і в інтересах протистояння інформаційній агресії.

З допомогою бібліотечних установ - сучасних інформаційних центрів при їх комп'ютеризації:

створюються умови ефективного використання електронних, всіх інших інформаційних ресурсів для розвитку інформаційного потенціалу стратегічних комунікацій, суспільне значення яких постійно зростає;

з активізацією впливу глобального інформаційного простору на мережу інформаційних комунікацій нашого суспільства, насамперед стратегічних, при використанні суверенних ресурсів інформації з допомогою бібліотек, у продуктах нової інфотворчості зміцнюється змістовний контент національної са- моідентифікації, духовноціннісних орієнтирів нашого суспільства;

формуються оптимальні пропорції між змістовним наповненням комунікацій новою інформацією, що узагальнює нові явища дійсності, та інформацією, продукованою попередніми поколіннями, яка може бути дороговказом, орієнтиром користувачам при оперуванні новими ресурсами;

зростає ефективність використання в стратегічних комунікаціях продукованої відповідними вітчизняними структурами інформації, що орієнтована на протиставлення негативним інформаційним впливам;

стає можливою робота бібліотечних установ щодо первинної організації тематичних ресурсів для допомоги державним структурам у використанні їх у інформаційних контрзаходах, зважаючи на специфіку сучасної інформаційної війни, на необхідність оперативного реагування на формування нових аргументацій, що вкидаються в інформаційні обміни.

По закінченню роботи Конференції всі учасники секційного засідання отримали сертифікати. бібліотека стратегічний інформаційний

Світлана Закірова,

старший науковий співробітник НБУВ, кандидат історичних наук

Размещено на Allbest.ru