Семантика форми в рок-музиці: художньо-педагогічний аспект (на прикладі hard-and-heavy)

Размещено на http://allbest.ru

СЕМАНТИКА ФОРМИ В РОК-МУЗИЦІ: ХУДОЖНЬО-ПЕДАГОГІЧНИЙ АСПЕКТ (на прикладі hard-and-heavy)

Лариса Васильєва

кандидат мистецтвознавства, доцент доцент кафедри музичного мистецтва Миколаївського національного університету імені В.О. Сухомлинського,

м. Миколаїв, Україна

У статті, на прикладі hard-and-heavy, описані художньо-педагогічні аспекти семантики музичної композиції в рок-музиці, особливості її організації на інтонаційно-тематичному, жанровому, структурному рівнях. Описані моделі структурної та семантичної організації композицій hard-and-heavy. З'ясовано, що hard-and-heavy використовує різноманітні типи форм - від простих до складних, дзеркально-симетричних, відкритих, альтернативних, на основі монорифового, полірифового, спірального типу тематичної організації Структурні моделі названих музичних форм складаються з урахуванням взаємодії жанрових ознак вокальної та інструментальної музики. Кожній з них відповідає узагальнена семантична модель з конкретною сферою значень.

Семантичний аналіз форми рок-композиції забезпечує усвідомлення спільної дії засобів музичної виразності у їх взаємозв'язку та обумовленості змістом, полегшуючи процес сприймання і забезпечуючи активний вплив музичних образів на слухачів.

Ключові слова: рок-музика, hard-and-heavy, музична композиція, структурно-семантична модель.

Актуальність теми дослідження. Проблема інтерпретації музичних творів є наріжним каменем організації навчально-виховного процесу різних ланок професійної музичної та музично-педагогічної освіти. Основою інтерпретації є цілісний художньо-педагогічний аналіз, який сприяє точнішому сприйняттю авторського тексту, розумінню музичного твору в усій його змістовно-смисловий повноті.

В процесі цілісного аналізу музичного змісту має бути врахована образна система композитора, тематика творчості, смислова організація музичного тексту тощо. Але методика аналізу є недостатньо відпрацьованою. І з цієї точки зору перспективним стає семантичний підхід, що включає досягнення різних гуманітарних дисциплін (естетики, культурології, музикознавства, мовознавства, психології, етики, соціології) і може дати ключ до змістового аналізу художнього твору різного рівня складності, будь-якого історичного періоду, особливо ХХ століття з його високим ступенем інтелектуалізму і підвищеною знаковістю.

Одним з таких знаків є музична композиція, різні види якої також мають семантичні значення, що усталилися за тривалий період її формування і функціонування. Уявлення про семантику композиції важливе для розуміння шляхів розвитку музичного мистецтва на переломних етапах, коли оновлюються і руйнуються структурні стереотипи, а найбільш життєздатними, такими, що забезпечують наступність у формоутворенні, виявляються семантичні зв'язки - логічні, функціональні, драматургічні. На одному з таких етапів виникла рок-музика - об'єкт нашого дослідження.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вивченню музичної семіотики присвячені роботи українських науковців І. Земцовського, О. Козаренка, І. Пясковського, І. П'ятницької-Позднякової, О. Сокола, Д. Терентьєва, С. Шипа.

Значну увагу питанням значення в музиці приділено в роботах західноєвропейських науковців Л. Майєра («Meaning in Music and Information Theory», «Emocja i znaczenie w muzyce»), Д. Кука («The Language of Music»), Я. Йіранека («Tajemstvi hudebniho vyznamu», «Zu Grundfragen der musikalischen Semiotik»). Проблеми музичної семантики та семіотики вивчали М. Арановский, В. Медушевский, Р. Орлов, Ю. Кон, С. Раппопорт, історичним типам музичної семантики присвячені розвідки І. Горюнової та Л. Купріянової.

Міркування про природу музичного твору викладені у Е. Назайкинського, В. Малишева, В. Фоміна. Процесуально-динамічні уявлення про музичну форму систематизовані Е. Куртом, Б. Асаф'євим, архітектонічні - Ю. Холоповим, В. Цуккерманом, О. Соколовим. Функціональний підхід до аналізу структурних явищ запропонований та випробуваний Б. Асаф'євим, В. Бобровським, А. Мілкою. Загальні формотворчі можливості звуковисотності, метроритмічної організації, фактури, жанру і роль музичних інструментів у формоутворенні описані Л. Мазелем, А. Цукерманом, І. Способіним, С. Шипом та ін.

Музикознавством накопичений значний доробок розвідок щодо семантики елементів музичного мовлення, у тому числі в рок-музиці. Відомості про семантику композиції, на відміну від її синтактики (будови) в академічному музикознавстві розрізнені, а семантика композиції в рок-музиці, зокрема у hard-and-heavy, не поставала предметом вивчення.

Мета дослідження - висвітлення семантичних особливостей музичної композиції hard-and-heavy в художньо-педагогічному аспекті - конкретизується вирішенням наступних завдань: окреслити ракурси дослідження семантики в рок-музиці, висвітлити особливості композиційного втілення екстрамузичної та інтрамузичної семантики важкого року, дослідити процеси формоутворення (на рівні тематичної та структурної організації), описати структурну та семантичну моделі композиції hard-and-heavy.

Виклад основного матеріалу

Художньо-педагогічний аналіз сприяє глибшому розумінню композицій рок-музики. Розуміння передбачає різні рівні засвоєння змісту твору: світоглядний (визначає принципи і напрямки аналізу), контрольний (зв'язки та смисл художнього твору в контексті соціального життя і культурної традиції), операційний (семантика виразних засобів, структура, внутрішня організація, зв'язок частин та елементів), концептуальний (узагальнення, цілісне охоплення твору) [2, 3940]. В межах даної розвідки ми зупинимось на операційному рівні, адже саме на ньому семантичні аспекти засобів музичної виразності (зокрема, форми) постають безпосередньо.

Масова музика, складовою частиною якої є рок, має значно вищий рівень типізації мовних засобів, ніж академічна, тому розгляд семантики в рок-музиці може відбуватися у кількох ракурсах:

- формування семантики в процесі композиторсько-виконавської творчості(адже твори рок-музики виконуються їх авторами і змінюються в процесі кожного наступного виконання);

- залежність семантики від критеріїв вибору формоутворюючих засобів музичної виразності, їх актуального значення під час студійного запису композицій, можливих змін під час концертних виступів;

- залежність семантики від психології слухача, його актуальних ціннісних орієнтирів та їх змін,

- мінливість сенсу рок-твору внаслідок історичної зміни типів слухацького сприйняття, рухливості позатекстових зв'язків рок-музики.

Вивчення семантики композиції в рок-музиці передбачає також розмежування її типів та визначення факторів, які обумовлюють процес змін.

Стосовно рок-музики, в процесі художньо-педагогічного аналізу, можна виділити три рівня музичної семантики: Перший рівень обумовлений інтонаційною сферою музичного тексту і формується як результат її взаємодії з позамузичними факторами (концепцією альбому, вербальним текстом твору, зовнішнім виглядом музикантів, їх поведінкою на сцені, реакцією публіки тощо).

Другий рівень музичної семантики виникає внаслідок взаємодії індивідуально-особистісних значень, актуальних для авторів-виконавців (кожного окремо і групи разом) і неособистісних (об'єктивних, усталених, загальновизнаних, закріплених у колективній свідомості). Враховуючи колективний характер авторства в композиціях рок-музики, можна припустити переважання другої, неособистісної форми.

Третій рівень має враховувати вплив на музичну семантику рок-композицій загальних орієнтирів культури (і не лише масової), особливості особистісної свідомості рок-музикантів в їх співвідношенні з орієнтирами епохи.

Формування семантики музичного твору відбувається на інтонаційно-тематичному, жанровому, композиційному рівнях [3, 13]. Загальна семантика музичного твору може розглядатися як сума елементів, що її складають (музичних тем, тональних планів, тематичних зв'язків тощо) і утворюють на їх основі нове ціле. У формальній семантиці цей принцип отримав назву принципу ком- позиційності (значення виразу є функцією значень його частин і способу їх синтаксичної комбінації). Отже, взаємозв'язки та відношення між елементами додають нового сенсу цілому.

Рок-композиція існує в рамках музичної комунікації як динамічна система передачі, одержання і збереження інформації, що визначає її численні контекстуальні зв'язки і варіативність художніх втілень в процесі кожного наступного виконання. Але музичний твір є цілісним, має стійку внутрішню структуру, свій інваріант -- незмінні параметри, які відображені в нотному тексті (студійному записі) і зберігають індивідуальні сутнісні якості цього твору. Композиція є найважливішою складовою цього інваріанта. В ієрархічній будові твору вона представляє вищий масштабний рівень, який керує розділами форми, тематичною організацією, тонально-гармонійним розвитком і детермінує два інших рівні -- фонічний та інтонаційно-синтаксичний.

Л.А.Куприянова виділяє екстрамузичні та інтрамузичні джерела композиційної семантики [4]. Стосовно рок-музики екстрамузичні джерела постають як:

- вербальні: словесний текст, загальний програмний замисел (у концептуальних альбомах), риторичні правила (функціональний підхід до організації цілого), театралізація, взаємодія вокальних і інструментальних принципів музичної композиції, введення елементів сюжетності і драматургії. Завдяки текстовим прообразам структурність викликає конкретні понятійні асоціації;

- логічні: функціональні зв'язки елементів, логіка використання музичних засобів, процесуальна і структурна сторони музичної форми. Але специфіка рок-музики полягає в тому, що абстрактні логічні відносини, які реалізуються за допомогою смислових інтонаційних комплексів, набувають «тілесності» і стають емоційно наповненими;

- просторові: рок-музика використовує різні типи симетрії, на основі яких виникають такі композиційні структури як проста і складна тричастинна форма, блюзовий період із розсіяним і зібраним третім реченням, різноманітні тематичні арки, вводяться вступні і заключні розділи форми.

Музичне мислення кожної епохи визначає її музичну модель, зумовлюючи основні орієнтири і напрямок пошуків музикантів, принципи відбору засобів і екстрамузичних опор, пріоритет тих чи інших способів структурної організації. Композиція в рок-музиці несе на собі відбиток стильових тенденцій і виступає в якості культурно-історичного інваріанта. В ній знаходять відображення конкретні (фабульність, персонажность, драматургія) та узагальнені (числові закономірності, закони логіки, симетрія) асоціації, що дозволяють виявити зміст музичних творів. Ці асоціації не випадкові. Вони проектуються композицією і є знаками-символами, що закріпилися в музичній практиці. Все це наділяє рок-композицію інформативністю, визначає її семантичне поле, включає його в семіотичний простір музичної культури.

Інтрамузична семантика в рок-музиці реалізується як закономірне співвідношення і логічне сполучення частин, що об'єднуються композицією твору. Екстрамузична семантика зберігається у вигляді провідників сенсу.

Джерелом інтрамузичної семантики в рок-музиці є інтонаційна специфіка музичної мови та використання різних комунікативних прийомів, що забезпечують виділення, запам'ятовування, порівняння і розрізнення музичних елементів, чітку організацію всіх основних параметрів музичного звуку. Їх сукупність утворює цілісну систему, яка лежить в основі музичного мислення в рок-музиці і виконує дві функції: семантичну та формоутворюючу.

Остання постає в рок-музиці як осмислення принципів структурного оформлення, перехід їх з мовної сфери у мовленнєву, граматичну, стандартизація і типізація музичних конструкцій. Композиція, виступаючи в якості структури твору як системи, набуває таких властивостей, як диференціація частин, їх функціональна організація, закономірні співвідношення, цілісність. Так визначаються семантичні ресурси рок-композиції: здатність повідомляти про переважання статики / динаміки, симетрії / асиметрії, замкнутості / розімкненості, тотожності / контрасту, мініатюрності / монументальності.

У побудові музичної форми рок-композицій взагалі та hard-and-heavy зокрема можна виділити дві моделі: структурну (синтаксичну) та семантичну. Перша з них складається на рівні спеціальних композиційних функцій, під дією яких в hard-and-heavy виникають періодичність, двотричастинність, варіаційність.

Проаналізуємо процеси формування структурних моделей композиції в hard-and-heavy. Формоутворення тут постає як багаторівневий процес, що ускладнюється від одного структурного рівня до наступного. Найнижчим рівнем є багаторазова повторюваність рифу, що стає основою для формування остинатних варіацій (другий рівень). Поетичний текст створює передумови для виникнення куплетної форми (третій рівень). Її ознаки найяскравіше виявляються під час безпосереднього слухання. Внаслідок висхідної модуляції форми [1] від куплетної до складніших видів (складної дво-або-тричастинної, рондальної, дзеркально-симетричної, альтернативної [5, 457] тощо) виникає четвертий рівень.

Характерною ознакою процесу формоутворення в hard-and-heavy є тенденція до поступового ускладнення структури частин складної форми. Так, у перших частинах п'єс знаходимо яскраво виражені ознаки куплетної форми, другі часто написані у простій дво- або тричастинній, треті можуть мати чітку або вільну будову, являючи собою, наприклад, гітарну імпровізацію, яка поступово віддаляється, створюючи передумови виникнення форми відкритого типу.

В hard-and-heavy набули поширення два типи періоду - класичний і блюзовий. Перший використовується без суттєвих змін, другий може зазнавати суттєвих трансформацій, як от: модуляція від простого блюзового періоду до складного, з наступним поверненням до початкового варіанту («Through The Never» групи «Metallica»); редукція блюзового періоду від строфи до строфи (перша строфа - традиційна блюзова структура з різною кількістю тактів у реченнях, друга строф -- стандартний блюзовий період, третя строфа - період з двох контрастних речень («The Struggle Whin» групи «Metallica»); розосередження третього речення (його контрастний музичний матеріал з'являється в заключних тактах першого та другого речень фрагментарно, і лише згодом оформляється (або не оформляється) у самостійне третє речення («Master of Puppets» групи «Metallica»).

Ознаки куплетної форми можуть поєднуватися з дією принципу варіантного повторення: зміною інтонаційної будови вокальної партії, манери інтонування, артикуляції, введенням інструментальних контрапунктів до вокальної лінії тощо. У композиціях, написаних повністю в куплетній формі, поєднуються принцип варіантного повтору та принцип драматургічного крещендо. Це призводить іноді до значних модифікацій вокальної партії, навіть до заміни її інструментальною.

Складні двочастинні форми у важкій рок-музиці можуть мати виражені ознаки репризності (поява одного з розділів куплетної форми за участю вокальної партії у другій частині) або наскрізну будову («Welcome Home», «My Friend Of Misery» групи «Metallica»).

Перші частини складних тричастинних форм у hard-and-heavy мають переважно куплетну будову; середні розділи - просту або складну дво-тричастинну структуру з вокальною партією на новому тематичному матеріалі у середньому розділі і оточенням її інструментальними побудовами; скорочені та динамізовані репризи із заміною вокальної партії заспіву інструментальним соло та введенням діалогів голосу і соло-гітари. В межах власне вокальної партії динамізація відбувається шляхом зміни манери інтонування, суттєвого трансформування мелодичної лінії, тембрових перегуків, позамовних ефектів. Останні частини складних форм найчастіше бувають двох типів: із застосуванням принципів наскрізного розвитку та традиційні заключення з кадансуючим типом викладення.

У тематичній організації п'єс hard-and-heavy спостерігаються три основні тенденції. Перша: вступні розділи експонують інтонаційне ядро, з якого формується рифова основа усіх наступних розділів. Так виникають композиції, інструментальні партії яких мають моноінтонаційну природу і засновані на варіантних перетвореннях теми вступу. Цей тип тематичної організації можна назвати монорифовим.

Друга тенденція - полірифові композиції з розгорнутими вступними розділами, побудованими на контрастному до основного рифу матеріалі. У процесі розгортання твору також виникають нові, контрастні до головного, рифи, які стають основою подальшого розвитку.

Третій тип тематичної організації можна визначити як спіральний. Такі п'єси написані переважно у складній двочастинній формі. В першій частині розвиток відбувається вокально-інструментальними засобами, в другій - інструментальними, повторюючи послідовність рифів першої частини. Таким чином, розвиток композиції у другій частині виходить на новий, вищий драматургічний рівень, на якому діють лише музичні виразні засоби.

Викладене вище дозволяє припустити, що структурні моделі музичних форм у важкій рок-музиці будуються з урахуванням взаємодії жанрових ознак вокальної (наявність вербального тексту та його куплетна структура) та інструментальної (остинатні варіації, складні форми, наскрізний розвиток) музики.

Функціональні зв'язки композиційних одиниць структурних моделей стають в hard-and- heavy складовими семантичних моделей. Кожний елемент структурної моделі, спираючись на певний принцип, має свій механізм управління змістовним процесом і особливий семантичний потенціал. Так, одночастинність постає як втілення єдності або наскрізного розвитку; прості дво-тричастинні форми - замкнутість, відсутність протиріч; циклічність підкреслює контраст; варіаційність постає як мінливість, на постійній основі, її різновид - остинатні варіації характеризується як нагнітання напруження, драматизму, ствердження однієї думки, рондальність - ствердження одного образу як головного через зіставлення з іншими.

Структурній моделі в рок-музиці відповідає узагальнена семантична модель з конкретною сферою значень. Орієнтирами для семантичної інтерпретації є уявлення про типові форми, що спонукають в процесі сприйняття музики до порівняння реального звучання з відомими моделями-зразками в академічній музиці.

Композиційна семантика в hard-and-heavy не тотожня образним співвідношенням конкретного твору. Вона базується на бінарних опозиціях, на кшалт статики - динамізму, регулярності - нерегулярності, напруження - розрядки, протиставлення - взаємодії, контрасту - тотожності, врівноваженості - неврівноваженості, розчленованості - безперервності, замкнутості - відкритості тощо, втілюваних за допомогою композиційних засобів: каденцій, предиктів, прийомів, характерних для вступних, сполучних, розвиваючих, заключних розділів. Узагальнена семантична модель типової композиції у hard-and-heavy, як правило, має декілька приватних моделей, які є її функціонально-тематичними різновидами, виконують роль смислового сценарію, визначають функціональний і динамічний профіль твору, реалізують різні виразні можливості узагальненої моделі і в сукупності утворюють семантичне поле даної форми. В їх основі лежать функціональні співвідношення частин, їх тематичне наповнення, наявність або відсутність тематичної взаємодії, характер розвитку, переважання безперервності або членування.

В hard-and-heavy переважають складні багатотемні композиції. Їхня типова семантична модель може бути представлена у вигляді трирівневої (логічний, фабульный, концептуальний) партитури, в яких з'єднані попарно шість семантичних шарів: тонально-гармонічний і структурно-функціональний, тематичний і драматургічний, динамічний (як процес змін) і діалектичний. Нижній шар у кожній парі - власне-музичний носій семантики, матеріальна субстанція, що породжує і реалізує вищий за рангом і ступенем складності екстра-музичний шар. Так, функціонально-логічний рівень втілюється через тонально-гармонійну логіку; драматургічний - через музичний тематизм; діалектичний - через музичний розвиток.

Кожен з шарів і семантичних рівнів в hard- and-heavy має свій подієвий ряд. Подія в музичній композиції може бути визначена як істотний елемент або етап, що виконує в рамках певного семантичного шару специфічну функцію. Подієвий ряд є зміною функцій, системою опозицій, яка виступає джерелом руху і розвитку. Координація різних музичних подій може відбувається за горизонталлю і вертикаллю. В результаті модель в цілому і кожен її шар набувають глибинної перспективи, збільшуючи інформаційну насиченість форми. Синхронне або асинхронне співвідношення подій різних шарів утворює семантичний профіль форми в hard-and-heavy.

Висновки і перспективи

Hard-and-heavy використовує різноманітні типи форм - від простих до складних, дзеркально-симетричних, відкритих, альтернативних, які будуються на основі монорифового, полірифового, спірального типу тематичної організації. Структурні моделі музичних форм в рок-музиці складаються з урахуванням взаємодії жанрових ознак вокальної та інструментальної музики. Кожній структурній моделі відповідає узагальнена семантична модель, побудована на основі усталених уявлень про типові форми. Загальна семантична модель рок- композиції може мати декілька приватних варіантів, які в сукупності утворюють семантичне поле даної форми.

Семантична модель складних багатотемних рок-композицій має трирівневу (логічний, фабульный, концептуальний) структуру із власними подієвими рядами на кожному рівні, скоординованимия за горизонталлю і вертикаллю. Співвідношення подій різних шарів утворює семантичний профіль форми, завдяки чому рок-композиція набуває здатності в концентрованій формі втілювати складний зміст.

Семантичний аналіз форми рок-композиції, як складова операційного рівня художньо-педагогічного аналізу, забезпечує усвідомлення спільної дії засобів музичної виразності у їх взаємозв'язку та обумовленості змістом. Він розкриває структурні особливості музичного твору, полегшуючи процес сприймання і забезпечуючи активний вплив музичних образів на слухачів.

художній педагогічний рок музика hard and heavy

Список використаних джерел