Конкурси мистецтв в історії олімпійського руху сучасності

Найбільш численними й успішними на конкурсах мистецтв були представники європейських країн - Німеччини, Франції, Італії, Великої Британії, Данії, Бельгії, Польщі, Нідерландів.

Отже, конкурси мистецтв, які проводилися в програмах Ігор Олімпіад 1912-1948 рр., були найбільшими подіями не лише в історії олімпійського руху сучасності, а й великими явищами в культурному житті світової спільноти. Не менш важливим було й те, що конкурси мистецтв відображали історичну спадкоємність між Олімпійськими іграми Стародавньої Греції та сучасності, а також погляди і переконання П'єра де Кубертена, який відродив цю важливу частину культурної спадщини античної цивілізації в сучасних умовах.

Скасування конкурсів мистецтв на сесії МОК у 1949 р., спричинене боротьбою з професіоналізмом в олімпійському спорті, серйозно послабило загальнокультурну складову Ігор Олімпіад та їх спадщину.

На сьогодні, коли вже багато років тому було знято проблему професіоналізму в олімпійському спорті, відродження повноцінних конкурсів мистецтв має стати одним із пріоритетів у діяльності МОК. Це не тільки підвищить роль Олімпійських ігор у сфері гуманітарної освіти різних верств населення, особливо молоді, а й стане демонстрацією поваги до культурної спадщини давньогрецької цивілізації, пам'яті П'єра де Кубертена, а також пам'яті видатного діяча сучасного олімпійського руху Хуана Антоніо Самаранча, сторіччя від дня народження якого ми відзначаємо цього року. Адже саме президент МОК Хуан Антоніо Самаранч ініціював відродження конкурсів мистецтв, які проводилися під час Ігор Олімпіад з 2000 по 2012 р. і, з незрозумілих причин, були відсутні в програмі Ігор Олімпіад 2016 р. у Ріо-де-Жанейро.

мистецтво гра олімпіада живопис

Таблиця 1 - Конкурси мистецтв на Іграх Олімпіад (1912-1948)

Таблиця 2 - Конкурси мистецтв на Іграх Олімпіад (1912-1948 рр.)

Висновки

1. Олімпійські ігри античності були загальнокультурною подією, в якій змагальна складова організаційно перепліталася з релігійними уявленнями і філософією стародавніх греків, їх способом життя і досягненнями в освіті, культурі, архітектурі і різних видах мистецтва. Саме такий погляд на Олімпійські ігри наполегливо пропагував П'єр де Кубертен, усіма способами перешкоджаючи примітивізації відношення до Ігор як до власне спортивної події.

2. Найважливіший засобом об'єднання Ігор з культурою і мистецтвом Кубертен вважав проведення одночасно з Іграми конкурсів мистецтв, переможці яких мали бути вшановані, як і олімпійські чемпіони. Реалізацію своєї ідеї Кубертену вдалося здійснити починаючи в 1912 р. на Іграх V Олімпіади в Стокгольмі, коли було проведено конкурс у п'яти номінаціях - архітектура, література, живопис, музика та скульптура.

3. У наступні роки популярність конкурсів постійно зростала. Проявилося це не лише в їх масовості, але і в участі видатних представників різних видів мистецтв, а також у великій кількості видатних діячів різних видів мистецтв, що входили в журі кожної з номінацій і виявляли високу принциповість і вимогливість під час визначення переможців.

Про масштаби конкурсу мистецтв та їхнє місце в історії олімпійського руху сучасності наочно свідчать цифри. У семи конкурсах, проведених у період з 1912 по 1948 р., взяли участь понад 2000 осіб, було розіграно 198 золотих, срібних і бронзових медалей. За всю історію конкурсів було присуджено 147 медалей, володарями яких стали представники 23 країн Європи, Азії та Північної Америки. Різниця між кількістю розіграних і присуджених медалей відображає високу вимогливість оргкомітетів конкурсів до репрезентованих творів мистецтва.

Найбільших успіхів на конкурсах домоглися представники мистецтв Німеччини - 23 медалі (7 золотих), Італії і Франції - по 14 медалей (по 5 золотих), США - 9 медалей (4 золоті) та Австрії - 9 медалей (3 золоті).

4. Зростаюча популярність олімпійських конкурсів ревно була сприйнята рядом національних олімпійських комітетів, які побажали взяти участь у відборі кандидатів та включити результати конкурсів у досягнення національних олімпійських комітетів і країн. І вже на Іграх X Олімпіади 1932 р. у Лос-Анджелесі конкурсанти змушені були виставити свої роботи не за номінаціями, а за експозиціями країн. Це привнесло в конкурси небажаний політичний аспект, який викликав негативну реакцію багатьох видатних діячів культури.

5. З моменту заснування і протягом всієї історії проведення конкурсів не вщухали дискусії про їхню несумісність з принципом аматорства, тому що (на відміну від спортсменів) у конкурсах переважно брали участь представники різних видів мистецтв, для яких ця діяльність була професійною. Особливо загострилися протиріччя в цій сфері, коли після конкурсу на Іграх XI Олімпіади 1936 р. у Берліні більшу частину робіт було розпродано.

6. Критичними для конкурсів мистецтв стали Ігри XIV Олімпіади 1948 р. у Лондоні. Рішення про виключне право національних олімпійських комітетів представляти конкурсантів викликало неприйняття багатьох представників культури, як таке, що спотворює саму ідею конкурсів і порушує права людей, які втратили громадянство після Другої світової війни або не співпрацювали з національними олімпійськими комітетами. З урахуванням проблем і протиріч МОК ініціював скасування конкурсів мистецтв у програмі Ігор Олімпіад, ухваливши остаточне рішення на сесії у 1949 р.

Литература

1. Art Competition at the 1912 Stockholm Overview [Internet]. Avadiable at: Sports- reference.com.

2. Ave M. Comite Olympique Francais Les Jeux de la VIII-e Olympiade Paris 1924 - Rapport Officiel. Paris: Librairie de France (in French), 1924. p. 601-12.

3. Bergvall E. The Olympic Games of Stockholm 1912. Official Report. Stockholm: Wahlstrom and Widstrand, 1912. p. 806-11.

4. Bulatova MM, Bubka SN, Platonov VN. Olympic games. 1896-1972. Kyiv: Olympic literature, 2012. p. 496.

5. Camps Y, Wilant N. A Female medallist at the 1928 Olympic Art Competitions: The sculptress Renee Sintenis. International Journal of the History of sport. 2016; 33(13). p. 1483-99.

6. Pierre de Coubertin. Olympism Selected writings. Ed. by N. Muller. International Olympic Committee, 2000: p. 826.

7. Diem C, Richter F, Budzinski F, Konner F, Washer F. The XIth Olympic Games Berlin, 1936. Official Report. 1936; 2: 1106-34.

8. Durry J. Hohrod and Eschbach. A mystery finally solved. Olympic Review. 2000; 32 (4/5): 26-8.

9. Durry J. Pierre de Coubertin: Sport and Aesthetics. Olympic Review. 1986. p. 390-6.

10. Durantes C. Las Bellas Artes y los Juegos Olimpicos. Barcelona, 1992.

11. Durantes C. La historia, las le y la psicologia en el ambito olimpico. In: Pierre de Coubertin, Credo y Simbologia Olimpica. Comite Olimpico Espanol, 2013. p. 59-65.

12. Gricius P. The only artist to win two olympic gold medals. Journal of Olympic History. 2018; 26(3): p. 61-7.

13. Kramer B. In search of lost champions of the Olympic Art Contests. Journal of Olympic History. 2004; 12 (2): p. 29-34.

14. Muller N. Pierre de Coubertin and the arts. 2008. p. 113.

15. Olympic Games Art Competition 1912 Stockholm [Internet]. Avadiable at: Olympic- museum.de

16. Olympic Games Antwerp 1920. Official Report. Olympic Committee. 1957. p. 80.

17. Sessions du Comite International Olympic. Olympic Review. International Olympic Committee. 26:2. March 1951. Archived (PDF) from the original on 08.08.2010. Retrived 02.04.2010.

18. Stanton R. The forgotten Olympic Art Competitions: The story of the Olympic Art Competitions of the 20th century. Victoria, B.C.: Trafford Publishing, 2002. p. 412.

19. The Xth Olympiad Los Angeles 1932. Catalogue of competition and Exhibition on art. Official report of the 1932. Olympic Art Competition. 103 p.

20. Van Rossem G. The Ninth Olympiad. Amsterdam 1928. Official report of the Olympic Games 1928 Celebrated in Amsterdam. Issued by the Netherlands NOC. pp. 877-9.

21. Wagner Y. Olympic Art Competition 1912-1948. Olympic Games Museum.

22. Willson G., Browne FG. The Games of the Xth Olympiad Los Angeles 1932. Official report. p. 748-65.

23. XIV Olympiad London 1948. Official report for the XIVth Olympiad 1948. p. 195-8.

24. Yoshida H. The Art Competitions in the modern Olympic Games: Rethinking the boundary problem between art and sport. Aesthetics. 2009; 13:111-20.

25. Zablocki W. Painting silver medal: Henriette Brossin de Polansky. Journal of Olympic History. 2006. 14:21.

Размещено на Allbest.ru