Формування музично-естетичної культури учнів початкової школи засобами музичного фольклору

In order to develop the child's spirituality, the teacher should help him to orientate in the world of folk music by collecting highly artistic works that will promote the development of the culture of pupil's feelings, his musical and aesthetic taste. The school, where the educational activities are well-thought-out and the folk song sounds, can form the love to musical art, admiring of it, which will contribute to the enrichment of the spirituality of the pupil's personality. Folk music, due to its great artistic value and the completeness of musical expressions, has a unique educational potential and acts as a powerful means of forming the spiritual world of personality. The pedagogical leadership of the musical and aesthetic activities of pupils on the material of Ukrainian folk songs in the educational work gives an opportunity to state that it will increase the effectiveness of the development of primary pupils' musical and aesthetic culture. Our work carried out on pupils' deep study of Ukrainian folk musical creativity contributes to the general cultural development of pupils, the activization of their interest to the Ukrainian folk song.

Key words: culture, musical and aesthetic culture, folklore, folk song, primary pupils, music teacher.

Музична культура людини є органічноючастиноюдуховноїкультури народу, до якого вона належитьабосередякого вона живе. У сучаснихпрограмахреалізованаконцепціямузичноговихованняшколярів на основіукраїнськоїнаціональноїкультури. В узагальненомувигляді вона полягає у визнанніпровідноїролімузичного фольклору в музично-естетичномувихованнідітей;

у зверненні до народноїмузичноїтворчостікрізь призму їїжиттєвихзв'язків з духовним, матеріальним та практичнимсвітомлюдини; в розглядіукраїнськогомузичного фольклору в діалектичнійєдності з фольклором іншихнародів; у розкриттіестетичногозмістународноїмузики на основіосягнення школярами суті й особливостеймузичногомистецтва.

Узагальненнящодовикористанняфольклорнихтворів у вихованнімолодізроблено у працяхфілософів та істориків - М. Аркаса, М. Грушевсько- го, а М. Костомарова, І. Огієнка, О. Субтельного та ін. Вони наголошували на тому, щоджереланародноїмудростідаютьматеріал для творчогосамовиявлення, навчання й виховання, а безпосереднєприлученнядо фольклоруактивізуєможливостіособистості у здобуттізнань, збагачуєемоції, почуттятощо.

НауковіпраціК. Абишева, А. Анаркулової, Апраксіної, В. Бабія, А. Владимировой Р. Дзвінкої, Ю. Мандрика, Н. Сивачук, В. Стрельчук, В. Ша- цької та ін. говорять про те, що системою музично- естетичноговиховання й розвиткутворчихздібностейшколярів є народна музичнатворчість.

Як зазначено в «Концепціїнаціональноговиховання», визначальним є принцип народностівиховання, щозумовлює потребу у формуваннінаціональноїсвідомості та любові до рідноїземлі й свого народу.

Необхідністьпідвищенняефективностіподальшоговпровадженняу практикуроботипочаткової ланки освіти народно-пісенноїтворчостіпояснюється потребою удосконаленнянавчально- виховногопроцесу в умовахреалізаціїконцепціїнаціональноїзагальноосвітньоїшколиУкраїни та концепціїнаціональноїсистемивиховання.

Сучасні педагоги Н. Костюк, Л. Корній,

0. Ляшенко, Т. Мартинюк, В. Шульгіна та інші у своїхдослідженняхподаютьестетико-соціоло- гічні та музикознавчіузагальнення, розкриваютьхудожніцінностіукраїнськоїнародноїмузики.

Немаєжодноговчителя-практика абовчено- го-педагога, якийзаперечував би значення й роль народноїмузики в естетичномурозвиткуособистості та не намагався б усіма силами донести їїскарби до дитячогосерця. Однак і сьогоднілишаєтьсябагатоневизначенихаспектівпроблемимузично-естетичногорозвиткуособистості в контекстінаціональноїкультури.

У працяхсучаснихучених(А. Арнольдов, Ю. Афанасьєв, Е. Бадлер, О. Боголюбов, В. Давидович, Д. Джола, А. Жданов, В. Зінченко, М. Злобін,

І. Зязюн, М. Каган, М. Кисельов, О. Толстих та ін.) означенічисленніпідходи до визначеннясутностіпоняття «культура». Ряд дослідниківрозглядають культуру як кінцевий продукт діяльності людей; інші - як сукупністьособистіснихякостейлюдини; треті в цепоняттявкладаютьдіяльність у якійлюдинамаєможливістьвиявити й розкрити свою внутрішнюсутність, виразитиїї в усійцілісності й універсальностітощо.

Однією з найважливішихсторінбагатовіковогорозвиткукультури є народна музичнатворчість, яка включаєспадщинубагатьохпоколінь, вивіренийхудожнійдосвід, невідомихнароднихспівців, майстрів-інструменталістів. У фольклорномубагатстві народу відобразилисябіль і радощіминулого, мрії про щасливежиття, уявлення про добро і зло, віру та чесність [8, 5].

Фольклор - цехудожнєвідображеннядійсності у словесних, музично- хореографічних, драматичних формах колективноїнародноїтворчості, пов'язаної з життям і побутом, світобаченнямсуспільства. У фольклорівідображаєтьсянаціональнапсихологія, досвід, національнасвідомістьнароду, йогоісторія, філософія, мораль, естетичний та етичнийідеали народу. Вивченнянародноїтворчості - це шлях до пізнанняминулого, сучасного й майбутньогонашого народу [10, 9].

Педагогічна практика давно цікавиласьпитаннямивпливународноїтворчості на вихованнядітей. К. Ушинськийвисокооцінювавпедагогічнезначенняукраїнського фольклору. «Яким невичерпнимматеріалом, - писав він у "Педагогічнихзамітках про Швейцарію», - є народна творчість для розвитку, найвитонченішогорозвиткунай- благородніших і найважливішихпочуттів у серці молодого покоління!» [8, 25].

Значнемісце в скарбницінародноїтворчостіналежитьмузичному фольклору, щознайшовсвоєнайбільшповневираження в пісні.

Пісня - найпростіша й найпоширеніша форма вокальноїмузики. У нійпоетичний образ поєднується з музичним. Характерними рисами пісні є наявність у нійзакінченої, самостійної, наспівноїмелодії, простоїструктури й відповідностімузикизагальномузмісту тексту без йогодеталізації [4, 113].

Народна пісня - це душа народу, йогоісторія. Пісеннатворчістьукраїнського народу складалась і збагачуваласьпротягомстоліть, тому їїрозглядають як справжнійзолотий фонд українськоїмузичноїкультури. Народна пісня - цемованароду,йогоісторія, національнебагатство й культура. Вона супроводжувалалюдинупротягомусьогоїїжиття, допомагала у праці й прикрашалапобут.

Формуваннямузично-естетичноїкультуриучнівпочатковоїшколизасобамипісенногофольклорурозглядається у філософській і педагогічнійлітературі як цілеспрямованийпроцеспізнанняцінностей народного мистецтва та виявленняздатності до їхтворчогоосвоєння. Цяякістьособистостісвідчить про рівеньїїестетичногорозвитку й виявляється в різних видах діяльності в галузі конкретного виду мистецтва.

Для вихованняестетичногоставлення до українськоїнародноїмузики у дітей треба передбачитирівеньїхньогозагально-естетичногорозвитку, виявитиестетичні потреби й інтереси, притаманні школярам даноговіку. «У життілюдини є оптимальніперіоди, коли вона може з найкращим результатом оволодітипевнимобсягомзнань, засвоювативміння й навички, розкриватисвоїздібності» [11, 94]. Виявленняподібних "оптимальнихперіодів” потрібнев будь-якомупедагогічномупроцесі, і особливо у вихованніестетичногоставленнямолодшихшколярів до українськоїнародноїмузики [12, 54].

Через українськународнумузикуучніпочатковихкласівзбагачуютьсвійемоційнийдосвід (почуття, вмінняїхпереживати), прилучаються до музичноїспадщинирідного народу. Естетичнеставлення до українськоїнародноїмузикисприяєвияву в учнівнахилів та здібностей, розвиткутворчогоставлення до дійсності. Цедозволяєдитинілегшевходити в новий для неїсвіт, знайти й виявити себе в ньому [6, 45].

Важливо не упуститисенситивнийперіод - молодшийшкільнийвік, коли діти особливо сприйнятливі до педагогічноговпливу. Їхнійхудожній смак розвиненийщенедостатньо, вінтількиформується. І якщо з ранньоговікудитинаслухає й виконуєнародніпісні, слух поступовозасвоюєїхмелодичні й ритмічніособливості, вони запам'ятовуються, стаютьзвичними, близькими [7, 122].

Любов до народноїмузики, пісні - духовне начало людськогожиття, аджекожнадитинагенетичнонесе в собі зачатки тієїмузичноїсвідомості, на якій у далекому минуломузросламогутнястихіямузичного фольклору. Підкреслюючизначення фольклору в становленніособистості, В. Сухомлинський писав: «Мелодія і слово рідноїпісні - цемогутнявиховна сила, яка розкриває перед дитиноюнародніідеали і надії» [8, 9 ].

Народна пісня - одне з важливихджерелвихованнядітей. Тому відродженнянародноїпісенноїкультуринабуває великого значення у справівихованняучнівпочатковоїшколи. Саме з малеч- ку в дитячу душу повинно увійти слово народноїпісні, яка зможезапалити в нійіскорки добра й справедливості. Український композитор і педагог М. Леонтович надавав першорядногозначеннянароднійпісні як найдемократичнішомужанрові, близькому й зрозуміломудітям.

Авторипрограми з музики для загальноосвітніхшкіл 1-4 клас (О. Ростовський, О. Марченко, Л. Хлєбникова, З. Бервецький) зазначають, щомузичнакультура людини є органічноючастиноюкультури народу, до якого вона належитьабосередякогоживе. У програмахреалізованоконцепціюмузичноговихованняшколярів на основіукраїнськоїнаціональноїкультури. Вона полягає у визнанніпровідноїролімузичного фольклору в музично-естетичномувихованнідітей; у зверненні до народноїмузичноїтворчостікрізь призму їїжиттєвихзв'язків з духовним, матеріальним та практичнимсвітомлюдини; у розкриттіестетичногозмістународноїмузики на основіосягнення школярами суті й особливостеймузичногомистецтва [3].

В основу програми з музики для учнівпочатковихкласівпокладено дитячий фольклор, якийохоплюєсловеснутворчістьдорослих для дітей (колисковіпісні, забавлянки, пестушки та ін.), творчістьдорослих, яка з часом перейшла до дитячого репертуару (ігровіпісні) й безпосередньодитячутворчість (скоромовки, лічилки).

Отже, насиченняшкільнихпрограмфольклоромсприяєнаближеннюучнів до сформованихпротягомвіківуявлень про сутністьлюдини, про красу й гармоніюнавколишньогосвіту. Усі уроки повинні бути пройнятідумкою, щомузичнатворчістьукраїнського народу - нев'януча окраса йогодуховноїкультури.

Спілкування з українською народною піснею в початковихкласахстворює для школярівусіумови для якнайповнішогопроявуособистихздібностей, естетичноговиховання, сприяєвідродженню й піднесеннюнародноїпісенноїкультури.

Молодшийшкільнийвік є важливимперіодом для засвоєннякультурисвого народу, накопиченнязнань, формуванняцінніснихорієнтаційлюдини у певномусередовищі. За висновком Б. Неменського, національне є тим початком шляху, з якогодитинамаєвирушати у великий світмистецтва, світовоїхудожньоїкультури [1]. Саме в дитинствізакладаютьсяпідвалини широкого мистецького кругозору, високого смаку, любові до народноїтворчості та співу. Необхідностворитивсіумови, щобприлучитидітей до народноїпісні, яка випробуванавіками й сприяєзбагаченнюуявлень про естетичні й моральніідеали, нерозривнопов'язані з навколишнімсвітом.

У шкільнійпрограмі з музикинароднійпіснівідводитьсязначнемісце. Головне завданнявчителя - допомогтидитиніусвідомитимузично- поетичнугармоніюнародноїпісні.

Велику художнюцінністьстановлять твори календарно-обрядової тематики, якіпов'язані з образами природи, їїявищами й календарними датами. Вивчення на уроках обрядовихпісеньдаєзмогупознайомитидітей з календарнимипіснями - зимовими, весняними та літньо-осінніми. До числа творів, яківивчались, входили: колядки, щедрівки, веснянки, купальські й жниварськіпісні: «Вийди, вийди, сонечко», «Подоляночка, «Ми кривого танцюйдемо», «Вийди, вийди, Іванку», «Щедрівочкащедрувала», «Коляд, коляд, колядниця», «Вийшли в поле косарі», «Кругом, женчики, кругом», «А вже весна» та інші.

Ознайомлюючиучнів з народним календарем, учитель знайомитьїх з ігровим фольклором: це - колядки, щедрівки, пісні про святого Мико- лая, веснянки, гаївки, зажинкові, жниварські, обжинковіпісні, дитячілічилки, українськінародніпісні з елементамигри. Використанняігровоїдіяльностіспрямованона роботууяви школяра, якийвідтворюєобразиестетичногозмісту в конкретнійобстановці. Завдякиіграм-піснямдітинабуваютьпевногосоціальногодосвіду, задовольняючи потребу в активному сприйнятті та спілкуванні.

Оспівування у народнихпісняхнаціональнихсимволівУкраїни (калина, верба, тополя, барвінок та ін.) впливає на вихованняпатріотичнихпочуттівшколярів, на розвитокїхньогоставлення до природи, рослинного й тваринногосвіту. Прикладомможутьбути: «Зацвіла в долині», «Вербовая дощечка», «Калинова пісня», «Ой єсть в лісі кали- на»,«Калиновасопілка», «Ой вербо, вербо» та інші.

Ознайомленняучнівпочатковоїшколиіздавнімикалендарними обрядами має велике значення у вихованнідуховноїкультури. У них відображенонайкращірисиукраїнського народу: працьовитість, шанобливеставлення людей одне до одного.Фольклорніобрази, ідеї, символивідіграютьвелику роль у пробудженні й розвиткунаціональноїсвідомості.

Особливемісцевідводитьсяколисковимпісням. Їхрозучування вводить дітей у світглибокихматеринськихпочуттів, сюжетипрості й зрозумілі. Вони першими вчатьдитинурозумітисмислслів як певногооб'єднаннязвуків. Завдякиколисковимпісням доброта, душевнийсвітматері й краса їїмовипередаютьсядитині. Дитина, яка не слухає в ранньомувіціколисковихпісень, втрачає в своємуемоційному, розумовому й моральному розвитку [2].

Учні четвертого класуознайомлюються з такими новими жанрами українськоїпісні, як історичніпісні й думи, жартівливіпісні та коломийки («Ой попід гай зелененький», «Гей, там на горіСічіде», «Маруся Богуславка», «ІванБогун» та інші).

Перед слуханням і вивченнямнародноїпіснівчитель повинен провести цікаву, коротку, емоційнурозповідь про народнупісню, історіюїївиникнення з урахуваннямособливостейрозвиткушколярів. Бесідаслугуєефективною формою, яка пробуджує в дітейінтерес до пісенногофольклору,сприяєглибокомуосмисленню й сприйняттюзмісту, особливостей і художньоїзначущостітворів народно-пісенноїтворчості. Використовуючи в своїйроботірозповідь-бесіду, вчитель повинен підкреслитизначення фольклору у формуванніспівочоїкультури, бо народна піснявідображаєжиттялюдини, розвиваєїїдуховну культуру, в ніймузичний ритм підпорядкованийритмомелодиці словесного тексту.

Звертаємоувагудітей і на багатствохарактерних для багатьохнароднихпісеньпоетичнихпаралелізмів («Та продай, бабусю, бичка», «Вербовая дощечка», «Вгору, сонінко», «Соловеєчку, сватку, сватку», «А ми просо сіяли», «Зайчику, зайчику», «Ягілочка»); метафор («Вийди, вийдисонечко», «Ой на горі жито», «Ой вербо, вербо», «Ой ходить сон», «Вийди, вийди, Іванку»); образів («Ой сивая та і зозуленька», «Грицю, Грицю, до роботи», «ДівкаЯвдошка») і символів («Ой минулавже зима», «Гей там на горісічіде», «Се наша хата»). Наприклад: у пісні «Вгору, сонінко» звучатьтакіпоетичніпаралелізми: дивувалися ліси, де ся поділи вівси. Женчики позжинали залізними серпами. Залізними серпами, біленькими руками; у пісні «Зайчику, зайчику» - поетичніпаралелізми: зайчику, зайчику, мій братчику! Не скачи, не скачи по городчику. У пісні «Ой ходить сон» підкреслюємометафори - ой ходить сон коло вікон; питається сон дрімоти. У пісні «Ой минула вже зима» - прилетілижуравлі - це символ весни; у пісні «Се наша хата» - Трійця, Спасительі Божа Мати - релігійнісимволи; у пісні «Ой єсть в лісі калина» - калина - символ України.

Необхіднонацілюватиувагуучнівтакож на морально-естетичнийзміст тексту й музики, на почуттєве, емоційно-моральнеставленнялюдини до дійсності. Треба наголосити, що слова й музикадоповнюютьодне одного, створюючиєдинийхудожній образ і передаючипевнийнастрій.

Предметом увагимає стати не стільки сам музичнийтвір, скількинастрій, почуття, роздумидітей, викликанійогосприйняттям. Учитель повинен вдивлятися в очішколярів, намагаючисьзрозумітиїхнійнастрій, думки, емоції й почуття. Однішколяріемоційносприймаютьмузику, виразїхньогообличчязмінюється, інші - супроводжуютьмузикурухами, наспівуючимелодію. На урокахмузикиможнавикористатипрактичніметодироботи, запропонувавши школярам зобразити на малюнкусюжети, на якінадихнулаїхпрослуханамелодія.

На музично-естетичнийрозвитокучнівматимезначнийвпливїхня участь у позакласнійдіяльності, яку буде організовувативчительмузики, де для фольклорубільш широкий простір: заняття в музичнихгуртках, організованевідвідуваннямузичнихконцертівізнаступнимїхобговоренням, участь у шкільнихсвятахнародноїпісні, робота ансамблів з вивченняукраїнського фольклору. Єдністьпринципівсамодіяльності й організованостізабезпечуєдоситьвисокуефективністьцих форм залученняучнів до народноїпісні, фольклору. Методика позакласноїроботи, спрямованої на залученнядітей до вивченнянароднопісенноїтворчості, маєґрунтуватися на організаційно- педагогічнихвимогах, розумінні педагогами й батьками необхідностіознайомленняшколярівізтворамиукраїнського фольклору, участіучителів у практичнійроботі з ознайомленняучнівізпісенноютворчістюїхньогорегіону. Велику роль у цьомувідіграє сам учитель музики, йоготворчийпідхід до вирішенняпроблеми. Він повинен бути готовим не тільки до аналізународноїмузики, а й до підборуоптимальнихваріантів дидактичного матеріалу не лише для шкільнихуроків, а й для виховнихзаходів.

Нами булорозробленопрограмуроботимузичноголекторію в школі, якийохоплюваврізніформиорганізаціїмузично-естетичноговихованняучнівзасобамиукраїнськоїнародноїмузики, якісприялирозширенню й збагаченнюзнаньшколярів. Основними формами цієїроботибули: тематичнізаняття, музичнілекції, бесіди, свята українськоїнародноїпісні.

До програмимузичноголекторію входили такі теми: «Українськанароднопісеннатворчість», «Пісня - душа народу», «Піснірічного календарного циклу», «Колискова - пісняматері», «Українськінароднідуми та історичніпісні», «Життєва правда в ліричнихпісняхукраїнського народу», «Українськікомпозитори - співцінародноїмузики», «А вже весна, а вже красна», «Наша дума, наша пісня не вмре, не загине».

Універсальною формою музично-естетичноговихованняшколярів на заняттяхмузичноголекторіюбулабесіда-концерт. Така форма даєможливістьучителевівибирати для ознайомленняжанринароднопісенноїтворчості з урахуваннямособливостейрозвиткушколярів і рівняїхніхзнань про український фольклор.

Проведеннятематичних занять лекторію як музично-естетичноїформиприлученняшколярів до пісенноїтворчостісприяєвихованню в них інтересу й любові до народноїмузики, наближенню до сформованихпротягомвіківуявлень про духовністьлюдини, її красу, гармоніюнавколишньогосвіту, допомагаєучнямпроникнути в глибинимузичного фольклору. Народна музикамаєувійти в музичнусвідомістьдітей як безпосередньоживе, хвилюючемистецтво. Дітимаютьвідчувати фольклор як природнуневід'ємнучасткусьогодення [4].

Бажаючирозвиватидуховністьдитини, учитель повинен допомогтиїйзорієнтуватись у світімузики, добираючивисокохудожні твори, якісприятимутьрозвиткукультурипочуттівучнів, їхньогомузичного й естетичного смаку. У школі, в якій добре продумано фольклорнівиховні заходи й звучить народна пісня, можнарозвиватилюбов до музичногомистецтва, щосприятимеформуваннюмузично-естетичноїкультури та збагаченнюдуховностіучнівпочатковоїшколи.

Таким чином, педагогічнекерівництвомузично-естетичноюдіяльністюучнів на матеріаліукраїнськогопісенного фольклору в навчально- виховнійроботідаєможливістьстверджувати, щоце дозволить підвищитиефективністьрозвиткумузично-естетичноїкультуридітейпочаткової ланки освіти. А проведена нами робота з поглибленогоознайомленнядітей з українськоюнародноюмузичноютворчістюсприяєзагальнокультурномурозвиткуучнів, активізаціїінтересудітей до українськоїнародноїпісні.

Список використанихджерел