Архівні джерела Всеукраїнської Академії Наук з дослідження писанкарства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Архівні джерела вуан з дослідження писанкарства

Віктор Ткаченко

Переяслав-Хмельницький

Анотація

У статті розглядаються, аналізуються та оприлюднюються архівні матеріали Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України, в яких засвідчується існування писанкарства в різних регіонах країни. У переважній більшості вони знаходяться серед відповідей про народний календар, зокрема, святкування Великодня. Серед інформації, яку надсилали дописувачі на адресу ВУАН, знаходимо відомості про виготовлення писанок і 'їхнє використання у звичаєво-обрядовій культурі українців, вірування, пов 'язані з ними тощо.

У ході роботи було використано методи пошуку, систематизації, аналізу й узагальнення отриманих даних.

Майже не відомі широкому загалу розглянуті джерела потребують відповідного опрацювання та публікації. Важливим також є те, що це свідчення про великодню обрядовість, які збиралися у 1920-х рр., у період, коли заборонялася церква та будь-які народні звичаї і вірування.

Ключові слова: писанка, крашанка, джерела, архів, одиниця збереження, фонд.

Аннотация

Ткаченко В. Архивные источники ВУАН по исследованию писанкарства.

В статье рассматриваются, анализируются и публикуются архивные материалы Института искусствоведения, фольклористики и этнологии им. М.Ф. Рыльского НАН Украины. В них подтверждается существование писанкарства в разных регионах страны. В подавляющем большинстве они находятся среди ответов вопросника о народном календаре, в частности, праздновании Пасхи. Среди информации, которую присылали корреспонденты на адрес ВУАН, имеются ведомости об изготовлении писанок и их использование в обычаях и обрядах украинцев, верованиях, связанных с ними.

В ходе работы были использованы методы поиска, систематизации, анализа и обобщения полученных данных.

Почти не известные обществу рассмотренные источники нуждаются в соответствующей обработке и публикации. Важным является и то, что эти сведения о пасхальной обрядовости собирались в 20-х гг. ХХ в., в период, когда запрещалась церковь, любой народный обряд и верования.

Ключевые слова: писанка, крашанка, источники, архив, единица хранения, фонд.

Abstract

Tkachenko V. The Archival Sources of All-Ukrainian Academy of Sciences in the Study of Pysankarstvo.

This article is devoted to the confirming of pisankarstvo in different regions of the country, the archival materials of M. Rylsky Institute of Art Studies, Folklore and Ethnology NAS of Ukraine are discussed, analyzed and published. In the vast majority they are among the answers of the questionnaire on the national calendar, in particular, the celebration of Easter. Among the information whats the reporters sent to the address of the vuan, we find information about making pysanky and their use in the usually ceremonial culture of Ukrainians, beliefs associated with them.

During the work there were used methods of search, organize, analyze and summarize the data.

Also almost not well known to the public the sources require appropriate processing and publication.

Also important is that this is the testimony of the Easter rites which were collected in 20-ies of XX century, at a time when the Church was forbidden and any folk customs, beliefs and the like.

Keywords: pysanka, krashanka, Easter, children's games, sources, archive, the unit of conservation, fund.

Для будь-яких досліджень важливим є використання архівних джерел. Серед них чимало відомих, а також неопублікованих. Досить цікавий, різноплановий фонд № 1 «Етнографічна комісія» Архівних наукових фондів рукописів та фонозаписів Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського. Сам він сформований із матеріалів, що надходили від респондентів у 1920-1930 рр. до відділення з однойменною назвою Всеукраїнської академії наук. Серед інформації, яку надсилали дописувачі на адресу наукового закладу, знаходимо відомості про виготовлення писанок та їх використання у звичаєво-обрядовій культурі українців, вірування, пов'язані з ними тощо.

Автором статті вже опубліковано розвідки В. Кравченка, Н. Дмитрука та матеріали етнографічного гуртка з села Гладковичі на Коростеньщині про писанкарство із рукописних фондів Інституту [22]. Тому метою цієї публікації є оприлюднення інших архівних одиниць фонду, в яких висвітлюється тема писанкарства та збагачення його джерельної бази.

Як відомо, ще М. Максимович відзначав обряд христосування бджоляра зі своєю пасікою. Саме під час нього говорилися відповідні слова, які віднайдено в од. зб. 321 та використовувалося освячене яйце. Зазвичай, воно клалося під головний вулик. Такі замовляння пасічники робили на Великдень, з метою убезпечення бджіл від «злих очей і недобрих людей» [1, арк. 15]. У матеріалах за 1928-1930 рр. з Луганщини, із Старобільського педтехнікуму подано відомості про підготовку до Великодня, про бажання освятити та відвідати у цей день кладовище [8, арк. 129зв.-130]. В іншій одиниці від респонденки з цього ж навчального закладу надійшла інформація про існування дитячих ігор з яйцями на Паску [9, арк. 131-132].

У зібраних письмових матеріалах С. Шевченко з Кіровоградчини зазначав про «гробки», тобто святкування Проводів, а саме, що до цього свята господині фарбували крашанки та брали їх із собою на кладовище. Там батьки, у яких померла мала дитина, качали яйцем по могилі навхрест, а потім віддавали їх дітям [2, арк. 187].

Досить скупими є відомості про Великдень на Дніпропетровщині. Так, респондентом Г. Савченком зазначається, що перед святом малювали крашанки та великоднім ранком вмивалися водою, у яку вони були опущені. Найбільш цікавими та рідкісними є ілюстрації писанок із даної місцевості [19, арк. 40, 47], що додані до матеріалів.

В інших документах відзначається, що на Паску святили паски, яйця, а перед тим фарбували крашанки. Ними гралися «навбитки» та «качали» з гори. Автор вказує на те, що під час поминання померлих на Томину (Проводну) неділю спочатку у могилки «загрібали крашанки», а потім справляли обід [20, арк. 109-109 зв.]. Учні школи с. Перещепино на Дніпропетровщині - О. Мишулін та Х. Заболотний - надіслали до Етнографічної комісії ВУАН опис вірувань, пов'язаних із крашанками [4, арк. 39]. Вони стосувалися збереження здоров'я людини, ведення господарства тощо.

У с. Зелений Гай Криворізького району, за словами О. Липицького, на Великдень святили разом із паскою та іншими продуктами і крашанки. Саме ними розпочиналося святкове розговіння [6, арк. 51 зв.-52]. Розповідає автор і про дитячу гру «вбитки» або, як по місцевому казали, «на моцака», а також, як виготовляли для неї крашанку-підробку, щоб вигравати гру [6, арк. 53 зв.]. Відносно святкування Паски селянами у 1928 р., то кореспондент пише, що вони вже не фарбували на свято крашанок, а їли і не фарбовані яйця, дехто навіть не чекав свята, а їв їх у піст. Більше того, одні місцеві жителі сміялися над іншими, що ті це робили і возили крашанки продавати перед Великоднем на базар, щоб «купить поганіх оселедців» [6, арк. 54].

У відомостях А. Кудрицькї з Умані (Черкаська обл.) знаходимо дані про те, що святили на Великдень у цьому місті, коли писали писанки та які використовували при цьому орнаменти [3, арк. 23]. Авторка вказувала на те, що у даній місцевості «праву середу» святкували тільки старі люди, яка називалася Рахманським Великоднем [3, арк. 25]. Не оминула вона і такий великодній звичай як віддарювання дівчиною хлопцю «колодки» у вигляді «1 писанки, 2 крашанок і хустки» [3, арк. 53]. Зазначається цей звичай і в записах учнів Мошурівської трудшколи з Уманьщини [3].

У матеріалах респондентки З. Оржехівської із с. Тирнівка на Уманьщині розповідається про виготовлення до Великодня крашанок і писанок, подається технологія фарбування останніх [14, арк. 68зв.-69], процес розговіння після освячення пасок тощо; опис дитячої гри в «битки» зафіксовано на аркушах 69 зв.-70 [14].

Не ординарне вірування щодо ведення селянського господарства було записано П. Ковбасюком на Полтавщині. Автор занотував, що необхідно робити на Великдень, щоб велася худоба, адже від цього в основному залежав достаток сім'ї [5, арк. 54]. У його текстах знаходимо й рідкісні слова великоднього віншувального вірша, який озвучували чумаки, коли ходили від хати до хати христосуватися [5, арк. 13 зв.].

С. Стрільченко у своїх матеріалах з Кременчуччини розповідає, що на Паску діти гралися «в битки», малі діти ходили христосуватися і при цьому розказували віршика [7, арк. 34-34зв.]. Дописувач розкриває і процес фарбування крашанок та виготовлення писанок, зазначаючи, що для цього використовували цибулиння, гілля тополі, клена й інші рослини [7, арк. 47 зв.]. Не оминув увагою С. Стрільченко й церковний обряд виносу плащаниці у п'ятницю перед Великоднем, вказуючи на те, що до церкви сходилося багато людей і при її цілуванні священику давали крашанки. Висвітлив він і такий факт: коли хтось назбирає багато крашанок, то зазвичай їх дрібно кришили і сушили, а потім кидали в суп, щоб не пропали. Були такі, як пише автор, що продавали їх у містах на базарі [7, арк. 36, 48 зв.-49]. На проводи, як вказується у повідомленні, брали із собою для священика «три хлібини і десяток крашанок» [7, арк. 43].

На Полтавщині записано також вірування про те, що «в чистий четвер не можна крашанок красити....та їх варити», бо «запищать курчата» [16, арк. 38], а свячену крашанку необхідно вкинути у воду втопленикам [16, арк. 39]. Інформацію про вірування, пов'язані з яйцями, страви для освячення, а також святкування Великодня, поділ свячених страв між худобою та христосування знаходимо у записах, зроблених М. Храпаль у с. Бобрівник Зіньківського р-ну [16, арк. 62 зв]. Віднайдено і матеріали про святкування Пасхи у с. Мала Рудка [16, арк. 66 зв.]. Досить цікавими є відомості із с. Журавка, записані студентом Полтавського інституту народної освіти К. Козубенком. Респондент зазначає, що «у п'ятницю та в суботу красять яєчка, печуть паски» [16, арк. 75 зв.], «на Великдень удосвіта хлопці ходять христосувати, за що їм дають крашанки або цукерки та бублики, діти гуляють навбитки та в покотюшки» [16, арк. 76]. Автор також указує на те, що «вночі проти другого дня парубки ходять від хати до хати «обливати». Заходили у ті будинки, де були дорослі дівчата, а за це їм дарували крашанки і вони собі йшли далі. Записувач вказує на те, що ніхто не може пояснити цього звичаю, його змісту, а «зараз під обливанням розуміються прості сільські жебрачіння» [16, арк. 76 зв.]. архівний писанкарство обрядовий звичаєвий

У записах учнів Мало-Перещепинської школи з Полтавщини зберігаються відомості про христосування дітей на Великдень, наводяться вірші, які при цьому звучали, зазначається, що за це їм дарували крашанки. Вказується, що готували до Паски як крашанки, так і писанки [17, арк. 99-100]; зразки віршів, які виголошували при христосуванні, наводяться у матеріалах із с. Кустаново Новосанжарського району. Автор А.Д. Скряга зазаначає, що діти граються крашанками «на вбитки» [17, арк. 103 зв.].

Звичай та вірування в те, що необхідно вмитися у воді зі свяченим червоним яйцем, щоб бути червоним увесь вік, існувало і в с. Чорнухи [18, арк. 124-124 зв.].

У матеріалах, що надійшли до Етнографічної комісії з Чернігівщини, також відзначається існування звичаю виготовляти писанки за допомогою воску до Великодня. Як і в інших регіонах України, робили це, зазвичай, у п'ятницю та суботу. Автор повідомлення зауважив, що підписують писанки рідко [21, арк. 127 зв.]. Не оминув респондент і питання вірувань, пов'язаних із великодніми яйцями, а також дитячої гри «у битки». Зауваживши також, що інколи яйця для ігор заливали воском, щоб були тверді, за допомогою яких вигравали багато крашанок. Це було можливим, поки хтось не спіймає обманщика, тоді йому були непереливки [21, арк. 128].

У дописах студентів Білоцерківського педтехнікуму мова йде про використання крашанок при поминанні померлих, про те, які страви святять на Великдень [17, арк. 63], подається цікава легенда про Воскресіння Ісуса Христа та чому яйце фарбують у червоний колір [15, арк. 63 зв.].

Про гуляння в ігри на Великдень, відвідування померлих на проводи та використання при цьому яєць у с. Бородянка є відомості в од. зб. 556 цього ж фонду [10, арк. 12]. В інших матеріалах, що надійшли з Бородянської трудшколи до Етнографічної комісії, записано вірування, пов'язані з паскою, зі свяченими яйцями [11, арк. 10]. Вказується на те, що для курчат варто позичити яєць у сусідів, тоді вони будуть чорні [11, арк. 41], про те, що при відвідуванні померлих на їх могили клали паску й крашанки [1 1, арк. 18]; в од. зб. 562 подається легенда про фарбування яєць у червоний колір [12, арк. 89]. Дитячі вірші христосувальників із с. Пухівці, які ходили віншувати з Великоднем рідних і близьких родичів, знайомих і сусідів, подано в од. зб. 562 а [13, арк. 10].

Отже, в Архівних наукових фондах рукописів та фонозаписів ІМФЕ ім. М. Т Рильського знаходиться значна кількість джерел, які свідчать про існування писанкарства у тих чи інших регіонах України. Вони майже не відомі широкому загалу та потребують відповідного опрацювання і публікації. Важливим також є те, що ці свідченя про великодню обрядовість збиралися у 1920-х рр., у період, коли заборонялася церква та будь-які народні звичаї і вірування.

Джерела та література

1. Архівні наукові фонди рукописів та фонозаписів ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України (далі - АНФРФ ІМФЕ ім. М.Т. Рильського), ф. 1. Етнографічна комісія, од. зб. 321. Заклинания над пчёлами, 27 арк.

2. АНФРФ ІМФЕ ім. М.Т. Рильського, ф. 1. Етнографічна комісія, од. зб. 388. Шевченко С. Перекази, легенди, народний календар, прислів'я, пісні, замовляння, вірування, повір'я, городництво, звичаї. Записали учні, вчителі Кіровоградської обл. Надіслав Шевченко С. 1913-1921 р., 303 арк.

3. АНФРФ ІМФЕ ім. М.Т. Рильського, ф. 1. Етнографічна комісія, од. зб. 393. Кудрицька А. Казки, гуморески, повір'я, забобони, прислів'я, дитячі гри, замовляння, легенди, народний календар, пісні, та ін. Записано на Київщині. 1921-1930 р., 103 арк.

4. АНФРФ ІМФЕ ім. М.Т. Рильського, ф. 1. Етнографічна комісія, од. зб. 414. Мишутін О., Заболотний Х. Колядки, замовляння, забобони, поговірки, прислів'я, молитви, загадки, легенди, народний календар, прикмети. Зібрали в с. Перещепино на Дніпропетровщині. 1926 р., 62 арк.

5. АНФРФ ІМФЕ ім. М.Т. Рильського, ф. 1. Етнографічна комісія, од. зб. 418. Ковбасюк П. Народні пісні, повір'я, обрядовість, перекази, весілля, народний календар. 1926-1929 р., 134 арк.

6. АНФРФ ІМФЕ ім. М.Т. Рильського, ф. 1. Етнографічна комісія, од. зб. 440. Липицький О.В. Пісні (весільні, ліричні, заробітчанські та ін.) у с. Зелений Гай Криворізького району. 1928 р., 64 арк.

7. АНФРФ ІМФЕ ім. М.Т. Рильського, ф. 1. Етнографічна комісія, од. зб. 443. Стрільченко С. Народний календар, дитячі гри, родинно-побутова обрядовість, вірування, легенди, замовляння, пісні, казки, вірші та ін. Записано на Кременчуччині. 1928 р., 108 арк.

8. АНФРФ ІМФЕ ім. М.Т. Рильського, ф. 1. Етнографічна комісія, од. зб. 509

9. Старобільський педтехнікум. Частушки, пісні, весілля. Літ. Кр. 1928-1930 рр., 169 арк.

10. АНФРФ ІМФЕ ім. М.Т. Рильського, ф. 1. Етнографічна комісія, од. зб. 516

11. Старобільський педтехнікум. Частушки, пісні (весільні, ліричні), замовляння, народний календар. 1926-1930. Літ. П., 184 арк.

12. АНФРФ ІМФЕ ім. М.Т. Рильського, ф. 1. Етнографічна комісія, од. зб. 556. Бородянська трудшкола. Загадки, прислів'я, приказки, народний календар, повір'я, лічилки та ін. б/д., 155 арк.

13. АНФРФ ІМФЕ ім. М.Т. Рильського, ф. 1. Етнографічна комісія, од. зб. 557. Бородянська трудшкола. Пісні, загадки, народний календар, лічилки, вірування, казки, забобони та ін. 1926-1930 рр., 175 арк.

14. АНФРФ ІМФЕ ім. М.Т. Рильського, ф. 1. Етнографічна комісія, од. зб. 562. Броварська школа. Казки, пісні, народний календар, вірування, приказки та ін. 1928-1929 р., 99 арк.

15. АНФРФ ІМФЕ ім. М.Т. Рильського, ф. 1. Етнографічна комісія, од. зб. 562а. Броварська школа. Народний календар, пісні, вірші загадки. Казки. Записав Головня Денис. 1928-1931 р., 37 арк.

16. АНФРФ ІМФЕ ім. М.Т. Рильського, ф. 1. Етнографічна комісія, од. зб. 577. 2-га Уманська трудшкола. Київська обл. Пісні, народний календар, повір'я, загадки. Перекази та інше. 1926-1928 рр., 213 арк.

17. АНФРФ ІМФЕ ім. М.Т. Рильського, ф. 1. Етнографічна комісія, од. зб. 580. Білоцерківський педтехнікум. Романси, пісні, декласованих елементів, загадки, народний календар, приказки, прислів'я, весілля, ігри, лічилки та інше. Записали студенти, надіслав вчитель Патківський. 1925-1929 р., 82 арк.

18. АНФРФ ІМФЕ ім. М.Т. Рильського, ф. 1. Етнографічна комісія, од. зб. 620. Інститут народної освіти в м. Полтаві. Частушки, народний календар, замовляння, легенди, перекази, весілля, забобони та інше. 1926-1927 р., 147 арк.

19. АНФРФ ІМФЕ ім. М.Т. Рильського, ф. 1. Етнографічна комісія, од. зб. 629. Мало- Перещепинська школа Полтавської обл. Народні пісні, казки, загадки, дитячі гри, приказки, кустарництво, обрядовість народний календар та інше. Записали учні на Полтавщині. 1931-1932 р., 111 арк.

20. АНФРФ ІМФЕ ім. М.Т. Рильського, ф. 1. Етнографічна комісія, од. зб. 636. Чернуська семирічна трудшкола ім. Г.С. Сковороди Полтавської області. Народні пісні, вірші, ігри, загадки, забобони, казки, приказки, вірування. Легенди, народний календар, замовляння та інше. 1926 р., 137 арк.

21. АНФРФ ІМФЕ ім. М.Т. Рильського, ф. 1. Етнографічна комісія, од. зб. 713. Народний календар, пісні, частушки, прислів'я, приказки, казки, оповідання, вірші, повір'я, замовляння, землеробство, сівба, городництво, косовиця тощо. Записали Савіна, Савченко, Теріхов та інші в Дніпропетровській обл. 1927-1930 рр., 220 арк.

22. АНФРФ ІМФЕ ім. М.Т. Рильського, ф. 1. Етнографічна комісія, од. зб. 821. Пісні, вірші, казки, перекази,прислів'я, приказки, загадки, народний календар. Весілля, вірування, побут. Землеробство тощо. Записали Москаленко, Нудьга та інші в Сумській області. 1928-1930 рр., 217 арк.

23. АНФРФ ІМФЕ ім. М.Т. Рильського, ф. 1. Етнографічна комісія, од. зб. 837. Пісні, казки, перекази, легенди, приказки, прикмети, загадки, весілля, народний календар, вірування, повір'я, городництво, косовиця тощо. Записали Заболотний, Зубенко, Коломийченко та інші в Чернігівській області. 1924-1931 рр., 152 арк.

24. Ткаченко В. Великодня обрядовість та писанкарство на Волині в архівній спадщині Никанора Дмитрука / В. Ткаченко // Наукові записки з української історії: Зб. наук. статей. - Переяслав-Хм., 2014. - Вип. 34. - С. 64-70.

References

1. Arkhivni naukovi fondy rukopysiv ta fonozapysiv IMFE im. M. T. Rylskogo NAN Ukrayiny (dali - ANFRF IMFE im. M.T. Rylskogo), f. 1. Etnografichna komisiya, od. zb. 321. Zaklinaniya nad pchelami, 27 ark.

2. ANFRF IMFE im. M.T. Rylskogo, f. 1. Etnografichna komisiya, od. zb. 388. Shevchenko S. Perekazy, lehendy, narodnyi kalendar, pryslivya, pisni, zamovlyannya, viruvannya, povirya, horodnytstvo, zvychai. Zapysaly uchni, vchyteli Kirovohradskoi obl. Nadislav Shevchenko S. 1913-1921 r., 303 ark.

3. ANFRF IMFE im. M.T. Rylskogo, f. 1. Etnografichna komisiya, od. zb. 393. Kudrytska A. Kazky, gumoresky, povirya, zabobony, pryslivya, dytyachi gry, zamovlyannya, legendy, narodnyi kalendar, pisni, ta in. Zapysano na Kyivshchyni. 1921-1930 r., 103 ark.

4. ANFRF IMFE im. M.T. Rylskogo, f. 1. Etnografichna komisiya, od. zb. 414. Myshutin O., Zabolotnyi Kh. Kolyadky, zamovlyannya, zabobony, pohovirky, pryslivia, molytvy, zahadky, lehendy, narodnyi kalendar, prykmety. Zibraly v s. Pereshepyno na Dnipropetrovshhyni. 1926 r., 62 ark.

5. ANFRF IMFE im. M.T. Rylskogo, f. 1. Etnohrafichna komisiya, od. zb. 418. Kovbasiuk P. Narodni pisni, poviria, obryadovist, perekazy, vesillya, narodnyi kalendar. 1926-1929 r., 134 ark.

6. ANFRF IMFE im. M.T. Rylskogo, f. 1. Etnohrafichna komisiya, od. zb. 440. Lypytskyi O.V. Pisni (vesilni, lirychni, zarobitchanski ta in.) u s. Zelenyi Hai Kryvorizkoho raionu. 1928 r., 64 ark.

7. ANFRF IMFE im. M.T. Rylskogo, f. 1. Etnohrafichna komisiya, od. zb. 443. Strilchenko S. Narodnyi kalendar, dytyachi hry, rodynno-pobutova obryadovist, viruvannya, lehendy, zamovlyannya, pisni, kazky, virshi ta in. Zapysano na Kremenchushchyni. 1928 r., 108 ark.

8. ANFRF IMFE im. M.T. Rylskoho, f. 1. Etnohrafichna komisiya, od. zb. 509 Starobilskyi pedtekhnikum. Chastushky, pisni, vesillya. Lit. Kr. 1928-1930 rr., 169 ark.

9. ANFRF IMFE im. M.T. Rylskogo, f. 1. Etnohrafichna komisiya, od. zb. 516 Starobilskyi pedtekhnikum. Chastushky, pisni (vesilni, lirychni), zamovlyannya, narodnyi kalendar. 1926-1930. Lit. P., 184 ark.

10. ANFRF IMFE im. M.T. Rylskogo, f. 1. Etnohrafichna komisiya, od. zb. 556. Borodyanska trudshkola. Zahadky, pryslivya, prykazky, narodnyi kalendar, povirya, lichylky ta in. b/d., 155 ark.

11. ANFRF IMFE im. M.T. Rylskogo, f. 1. Etnohrafichna komisiya, od. zb. 557. Borodyanska trudshkola. Pisni, zahadky, narodnyi kalendar, lichylky, viruvannya, kazky, zabobony ta in. 1926-1930 rr., 175 ark.

12. ANFRF IMFE im. M.T. Rylskogo, f. 1. Etnohrafichna komisiya, od. zb. 562. Brovarska shkola. Kazky, pisni, narodnyi kalendar, viruvannya, prykazky ta in. 1928-1929 r., 99 ark.

13. ANFRF IMFE im. M.T. Rylskogo, f. 1. Etnohrafichna komisiya, od. zb. 562a. Brovarska shkola. Narodnyi kalendar, pisni, virshi zahadky. Kazky. Zapysav Holovnya Denys. 1928-1931 r., 37 ark.

14. ANFRF IMFE im. M.T. Rylskogo, f. 1. Etnohrafichna komisiya, od. zb. 577. 2-ha Umanska trudshkola. Kyivska obl. Pisni, narodnyi kalendar, poviriya, zahadky. Perekazy ta inshe. 1926-1928 rr., 213 ark.

15. ANFRF IMFE im. M.T. Rylskoho, f. 1. Etnohrafichna komisiya, od. zb. 580. Bilotserkivskyi pedtekhnikum. Romansy, pisni, deklasovanykh elementiv, zahadky, narodnyi kalendar, prykazky, pryslivya, vesillya, ihry, lichylky ta inshe. Zapysaly studenty, nadislav vchytel Patkivskyi. 1925-1929 r., 82 ark.

16. ANFRF IMFE im. M.T. Rylskogo, f. 1. Etnohrafichna komisiya, od. zb. 620. Instytut narodnoi osvity v m. Poltavi. Chastushky, narodnyi kalendar, zamovlyannya, lehendy, perekazy, vesillya, zabobony ta inshe. 1926-1927 r., 147 ark.

17. ANFRF IMFE im. M.T. Rylskogo, f. 1. Etnohrafichna komisiya, od. zb. 629. Malo- Pereshchepynska shkola Poltavskoi obl. Narodni pisni, kazky, zahadky, dytyachi gry, prykazky, kustarnytstvo, obryadovist, narodnyi kalendar ta inshe. Zapysaly uchni na Poltavshchyni. 1931-1932 r., 111 ark.

18. ANFRF IMFE im. M.T. Rylskogo, f. 1. Etnohrafichna komisiya, od. zb. 636. Chernuska semyrichna trudshkola im. H. S. Skovorody Poltavskoi oblasti. Narodni pisni, virshi, ihry, zahadky, zabobony, kazky, prykazky, viruvannya. Lehendy, narodnyi kalendar, zamovlyannya ta inshe. 1926 r., 137 ark.

19. ANFRF IMFE im. M.T. Rylskogo, f. 1. Etnohrafichna komisiya, od. zb. 713. Narodnyi kalendar, pisni, chastushky, prysliviya, prykazky, kazky, opovidannya, virshi, poviriya, zamovlyannya, zemlerobstvo, sivba, horodnytstvo, kosovytsya toshcho. Zapysaly Savina, Savchenko, Terikhov ta inshi v Dnipropetrovskii obl. 1927-1930 rr., 220 ark.

20. ANFRF IMFE im. M.T. Rylskogo, f. 1. Etnohrafichna komisiya, od. zb. 821. Pisni, virshi, kazky, perekazy,prysliviya, prykazky, zahadky, narodnyi kalendar. Vesillya, viruvannya, pobut. Zemlerobstvo toshho. Zapysaly Moskalenko, Nudha ta inshi v Sumskii oblasti. 1928-1930 rr., 217 ark.

21. ANFRF IMFE im. M.T. Rylskogo, f. 1. Etnohrafichna komisiya, od. zb. 837. Pisni, kazky, perekazy, lehendy, prykazky, prykmety, zahadky, vesillya, narodnyi kalendar, viruvannya, poviriya, horodnytstvo, kosovytsya toshho. Zapysaly Zabolotnyi, Zubenko, Kolomyichenko ta inshi v Chernihivskii oblasti. 1924-1931 rr., 152 ark.

22. Tkachenko V. Velykodnya obryadovist ta pysankarstvo na Volyni v arkhivnii spadshhyni Nykanora Dmytruka / V. Tkachenko // Naukovi zapysky z ukrainskoi istorii: Zb. nauk. statei. - Pereyaslav-Khm., 2014. - Vyp. 34. - S. 64-70.

Размещено на Allbest.ru