Вплив ландшафту на стиль у дизайні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет технологій та дизайну

Вплив ландшафту на стиль у дизайні

Євген Гула,

професор кафедри рисунка та живопису

Алла Осадча,

старший викладач кафедри рисунка та живопису

Олеся Пільгук,

старший викладач кафедри рисунка та живопису

Анотація

У статті здійснюється розгляд впливу ландшафту на стильове різноманіття в дизайні. Сформульовані базові вимоги до якісного ландшафтного дизайну. Мета статті - узагальнити й систематизувати відомості про вплив ландшафту на стильові характеристики, напрями й течії у дизайні. Наукова новизна роботи полягає в окресленні тих каналів впливу, якими відбувається зв'язок дизайну із ландшафтом і ландшафтним мистецтвом. Методика дослідження. При проведенні дослідження використовувався комплексний підхід, викликаний необхідністю використання порівняльно-історичного методу, який фіксує схожість між ландшафтом і стилями дизайну. Необхідним також є застосування культурологічної методики, яка включає соціокуль - турний підхід, важливий для нашого дослідження як акцент уваги на єдності культури і суспільства, з урахуванням наукових досягнень дизайну, культури, ландшафтознавства, етнографії, психології, історії та ін. Результати дослідження. Виявлено, що ландшафт завжди повинен відповідати потребам тих осіб, які його використовують. Принципи добору елементів промислового дизайну цілком підійдуть і для створення якісного ландшафту. З'ясовано, що поняття єдності в ландшафтному дизайні передбачає використання правильних пропорцій і почуття масштабу, а також дотримання балансу кольору, фактури й форми. Висновки. Встановлено, що загалом існує всього два основні стилі ландшафтного дизайну - пейзажний (власне ландшафтний) і регулярний (класичний), наявні також безліч варіацій цих стилів. Важливим правилом при проєктуванні ландшафтів є забезпечення контрасту відкритих і закритих просторів.

Ключові слова: дизайн, культура, мистецтво, ландшафт, ландшафтне мистецтво, ландшафтний дизайн, ландшафтознавство, стиль.

Abstract

Hula Yevhen, Osadcha Alla, Pilhuk Olesia. The influence of landscape on the design style. Background. In recent years, there has been an increasing interest in landscape art. In article consideration of influence of a landscape on style variety in design is carried out. Basic requirements to high-quality landscaping are formulated. Objectives. The objectives of this study are to determine the influence of a landscape on style characteristics, the directions and currents in design. The scientific novelty of work consists in the analysis of those channels of influence on which there is a communication of design with a landscape and landscape art. Research methodology. When carrying out a research the integrated approach caused by need of use of the comparative-historical method fixing similarity between a landscape and styles of design was used. Application of culturological methodology which includes the sociocultural approach important for our research as emphasis of attention on unity of culture and society, taking into account scientific achievements design, cultures, ethnographies, psychology, stories, etc. also is necessary. Results. The results of the research support the idea that the landscape always has to meet needs of those persons who use it. The principles of selection of elements of industrial design entirely will be suitable also for creation of a qualitative landscape. It is found out that the concept of unity in landscaping provides use of the correct proportions and feeling of scale and also respect for balance of color, invoice and form. Conclusions. We conclude that it is established that though in general there are only two main styles of landscaping - landscape (actually landscape) and regular (classical), there are also set of variations of these styles. The important rule at design of landscapes is ensuring contrast of the opened and closed spaces.

Keywords: design, culture, art, landscape, landscape art, landscaping, landscape knowledge, style.

Основна частина

Постановка проблеми. Як відомо, дизайн характеризується наявністю власної предметної сфери та власних завдань. Значною мірою предметна сфера дизайну перетинається із ландшафтом і ландшафтним мистецтвом, а, у свою чергу, ландшафт істотно впливає на стильові характеристики дизайну.

Як поети й художники здобувають натхнення у почуттях, милуванні величчю природи, захопленні подорожами, так і дизайнер, який працює з ландшафтом, надихається власним досвідом й емоціями. Які б цілі не переслідував дизайнер - вирощування дерев або квітів, відпочинок у саду тощо, - якісно спроєктований ландшафт повинен містити такі елементи - доріжки, внутрішні дворики, веранди та безліч інших компонентів. Він неможливий без загородок, альтанок і стін, а також того, що робить природне середовище унікальним і функціональним (це може бути літня кухня, бельведер, водойми й дитячий майданчик). Водночас розташування й оформлення цих основних будівель залежить від стилю дизайну. Крім того, елементами композиції ландшафту є і додаткові елементи, наприклад, системи зрошування [7, с. 10].

Зв'язок проблеми з важливими науковими чи практичними завданнями. Цей зв'язок полягає у тому, що розгляд впливу ландшафту на стиль у дизайні перебуває на перетині багатьох наук, серед яких - дизайно- й мистецтвознавство, а також історія та філософія культури. Щодо власне ландшафту, то, оскільки цей термін взятий з природничих дисциплін, його вивчення пов'язане з методологією, а також технікою та організацією процесу науково-дослідної і практичної діяльності з ландшафтознавства.

Стан вивчення теми. В останні роки дизайну присвятили свої дослідження вітчизняні науковці, зокрема, Л.О. Іванова, О.П. Соколова [4], С.В. Сьомка [11; 12], Н.В. Чупріна, Т.В. Стру - мінська [14]. Щодо ландшафтного мистецтва, то його лише починають на системній основі досліджувати у відповідних студіях (В.М. Самойленко, І. О. Діброва, В.В. Пласкальний [10], Г.Г. Фесенко [13] та ін.). Вивчення ландшафтного дизайну пов'язане з іменами вітчизняних авторів - О.М. Байрак [7], В.Г. Демченко [3], В. А. Щурова [15] тощо.

За кордоном розглядають ландшафтний дизайн, зокрема, А. Бриджуотер [2], Т. Райнер, К. Вест [9], П. Мак-Кой, Т. Івелей [5]. Звичайно, практика ландшафтного дизайну завжди перебуває «на крок попереду» теорії, що визначає потребу в постійних дослідженнях цієї теми з наукових позицій. Таким чином, актуальним має бути окреслення тих каналів впливу, якими відбувається зв'язок дизайну з ландшафтом і ландшафтним мистецтвом.

Мета статті - узагальнити й систематизувати відомості про вплив ландшафту на стильові характеристики, напрями й течії у дизайні. Відповідно об'єктом дослідження є ландшафтний дизайн, а предметом дослідження - стилі дизайну, сформовані під впливом тих чи інших елементів ландшафту.

Виклад основного матеріалу. Ландшафт може бути абсолютно будь-яким, відповідно до потреб дизайнера. Водночас досвідчені ландшафтні дизайнери, як правило, стверджують: «Спочатку функціональність, а вже потім форма» [7, с. 19]. Вказане означає, що ландшафт завжди повинен відповідати потребам тих осіб, які його використовують. Іншими словами, дизайнер може спроєктувати найбільш досконалий ландшафт з якісними рослинами дуже високої вартості, але не передбачити там якісь базові елементи, наприклад, систему водовідведення.

Те, як довго людина має намір мешкати у своєму будинку, має стати визначальним у проекті ландшафту. Якщо вона планує провести тут усього кілька років, доцільно висаджувати швидкозростаючі дерева й чагарники, щоби швидше одержати бажаний ефект. Дорогі проекти басейну або веранди можуть збільшити вартість будинку, але власник може не відшкодувати своїх витрат до переїзду. Що менше людина живе на одному місці, то простішим повинен бути дизайн ландшафтних проектів. Лише збираючись залишитися в будинку надовго, можна зважуватися на більш складні дизайнерські проекти - з верандою, басейном або внутрішнім двориком.

Дизайнер має розглядати ландшафтну ділянку насамперед як житловий простір. При цьому досить важко подолати доволі поширену думку, що головний житловий простір - це насамперед передній двір, що повинен виглядати красиво, а бічні (задні) двори дизайнер може зовсім ігнорувати. Водночас сучасні вимоги, поширені на Заході, передбачають, що весь ландшафт має бути придатним для життя [5, с. 137].

Проєктування ландшафту, розміщення будівель і дерев є найбільш складними, але водночас найбільш професійно досконалими елементами ландшафтного дизайну. При цьому власне догляд за ландшафтом є постійним процесом, а також запорукою того, що двір і сад будуть виглядати якісно з естетичної точки зору весь рік. Однак існують і стилі проєктування ландшафту, які не вимагають особливого догляду за ним.

Принципи добору елементів промислового дизайну цілком підійдуть і для створення якісного ландшафту. В обох випадках важливо досягнути цілісного вигляду без елементів, що суперечать один одному, але з різними привабливими акцентами. Мовою ландшафтної архітектури це називається досягненням єдності, що передбачає використання правильних пропорцій і почуття масштабу. Велике значення має також баланс кольору, фактури й форми [15, с. 20].

Попри те, що загалом існують всього два основні стилі ландшафтного дизайну - пейзажний (власне ландшафтний) і регулярний (класичний), наявні також безліч варіацій цих стилів. Наприклад, фруктовий сад дачного типу або сад з дикими рослинами можна оформити у ландшафтному стилі. Іншим чином може здійснюватися оформлення саду в регулярному стилі. Дизайнер за стилем може планувати і класичний сад (особливо враховуючи особливості симетричного планування ділянки), і японський сад, який загалом досить формальний за своїм плануванням [10, с. 97].

Переходячи до практичних аспектів формування ландшафтного дизайну на прикладі саду, фахівцеві доцільно почати з планування геометричного рисунку саду. Дизайн саду - це, насамперед, гарні лінії, а лінії у саду - це доріжки, межі газонів і квітників, а також межі мощення. Досить стильним вирішенням буде таке, за якого лінії саду будуть повторювати певні лінії дизайну будинку. Наприклад, оригінальна форма вікон будинку (аркоподібна тощо) може бути повторена в огорожі, а малюнок віконних ґрат може повторюватися у лініях так званого «вузликового» саду.

При цьому дизайнерові-стилісту дуже важливо перевірити краєвиди з контрольних точок: з кожного вікна, із дверей, а також із зони відпочинку повинні бути видні гарні садові картини. Що їх більше, то ландшафт може розглядатися як більш досконалий з точки зору дизайну. Не варто також забувати, що доріжки в саду, крім створення ліній, мають і суто утилітарну функцію: по них ходять, вони привертають увагу до себе, а не до навколишніх компонентів дизайну. У цьому випадку сад і будинок повинні «працювати» разом, створювати цільне враження. Саме будинок і навколишня ділянка мають формувати ідеї для проєктування ландшафту. Використання місцевих рослин надає саду особливого колориту, вписує його в пейзаж.

Після формування загального плану дизайнер має визначити, де буде газон, а де буде використовуватися гравій. На плані мають бути позначені місця, де будуть висаджені рослини, а де будуть інші зони, зокрема, доріжки, які повинні бути зручними. Дуже важлива поверхня й ширина доріжок: якщо вони широкі, із простим мощенням, людина буде насолоджуватися пейзажем, а не дивитися під ноги. Доріжка з оригінальним мощенням також дозволяє більш комфортно почувати себе в саду. Водночас заповнювати сад рослинами дизайнерові варто в останню чергу, тільки після того, як він вже спроєктував лінії й форми саду [2, с. 65].

Для складання плану дизайнер має використовувати символи (позначення) хвойних і листових дерев, чагарників, живої огорожі. План повинен містити всі наявні будівлі, доріжки, дерева й те, що може бути додано додатково у майбутньому. Таким чином сад повинен представляти низку (послідовність) краєвидів або пейзажів.

Основне правило при створенні садів полягає у контрасті відкритих і закритих просторів. Дизайнерові доцільно залишати відкриті про - стори, він не повинен прагнути заповнювати кожний квадратний сантиметр поверхні. Відкритими просторами у цьому контексті слід вважати воду, гравій, газон, мощення (тобто те, що нижче рівня очей людини), а закритими просторами - те, що вище рівня її очей.

Увага відвідувача певного ландшафту повинна ненав'язливо скеровуватися з однієї видової точки на іншу. У правильно спланованому саду завжди є певна таємниця, інакше не буде бажання погуляти по ньому й розглянути всі подробиці.

Вивчивши ділянку й створивши перелік необхідних функціональних зон, дизайнер приступає до розподілу цих зон відповідно до площі ділянки. Наприклад, зона відпочинку займе місце біля будинку в тіні, дитячий майданчик теж розташується біля будинку, город - на найбільш сонячному місці, а відокремлена альтанка буде прихована в далекому куті під деревами тощо.

Ландшафтний дизайн (у формі пейзажних садів) бере свої витоки з Англії початку XVIII ст. Ці сади були створені шляхом наслідування природі, з огляду на що їх часто називають англійськими. Згодом після цього в моду почали входити пейзажні парки. Окремі дослідники вважають, що пейзажний парк на європейський континент прийшов зі Сходу [3, с. 40].

Пейзажний парк мав і прихильників, і не менш палких супротивників. Хоча саме Англія вважається родоначальницею пейзажного стилю (пейзажний сад, власне, і називається «англійським»), саме там протистояння навколо оформлення цих ландшафтів було особливо гострим. Моделлю пейзажного саду стала ідеалізована природа з лісом, галявинами, водоймами, статуями. Межі ділянки позначалися прихованим ровом або огорожею, які не пропускали в сад диких або свійських тварин, але не псували і краєвид з будинку. На відміну від саду регулярного, де людина «будувала» природу, в саду пейзажному, англійському, вона намагалася стати частиною цієї природи, злитися з нею.

Сьогодні, щоби помилуватися англійськими парками, необов'язково їхати до Великої Британії, оскільки прекрасним зразком такого парку є Софіївка в Умані (Україна).

Якщо регулярні парки критикували за відособленість від зовнішнього простору, за невластиву природі прямолінійність, штучність, то пейзажні сади критикували за сліпе копіювання природи, відсутність мистецтва, надмірне злиття із природою.

Остаточно пейзажний стиль сформував Вільям Кент, який відмовився від прямих алей. Натомість, за його задумом, у саду прокладалася мережа мальовничих доріжок, а створені прекрасні пейзажі справляли враження природності. У пейзажні парки часто включали китайські павільйони, пагоди, горбаті містки, альтанки. Водночас квіти поступово зникли із садів, відразу за стінами будинку починалася дика природа.

Розглянувши історичний контекст формування пейзажних ландшафтів, доцільно сформулювати відповідні сучасні вимоги. Сад повинен бути зручним і затишним, милувати око якісним ландшафтом, стриженими газонами, цікавим мощенням, струмками й ставками. Надлишок рослин, що часом «забивають» одна одну, заважає зробити його по-справжньому стильним і виразним. У цьому контексті слід намагатися знайти компроміс між дизайнерськими вимогами й бажанням «спробувати» нові рослини. Ландшафт дає потужний стимул для творчості й цікавих відкриттів.

Важливим питанням ландшафтного дизайну є підбір кольорової гами. Теплі тони - яскраво-рожевий, жовтий, жовтогарячий і помаранчево-червоний - сприймаються як такі, що ніби розташовані ближче. Холодні ж кольори - блакитні, фіолетові й пастельні, - навпаки, мають властивість розширювати простір. Тому, якщо дизайнер прагне, щоби маленький дворик здавався більшим, слід посадити рослини теплих кольорів біля входу, а холодних - біля далекої стіни, де вони будуть виглядати як напівпрозорий акварельний малюнок.

Щоби широкі відкриті простори здавалися меншими, доцільно саджати рослини яскравих теплих кольорів по всій довжині, але використовувати кольори однієї гами. Наприклад, можна посадити яскраво-жовтогарячі й золотаво-жовті жоржини біля воріт, а до кінця саду пом'якшити відтінки до абрикосового й жовтого [9, с. 135].

Елементи, що повторюються, - колір, рисунок листя, форма рослин, округлі або прямі лінії, трав'яний покрив, - створюють ритм ландшафту. Вони задають темп, який дизайнер може міняти, вибираючи рослини так само, як і музику. Наприклад, якщо він віддає перевагу тихій і плавній музиці, він має вибирати спокійні кольори й широкі зелені простори. Якщо прихильний до джазу, він повинен використовувати яскраві відтінки й вертикальні форми ірисів, декоративні стовпи й колони.

Цікаві кущі, трави, вертикальні або великі за розміром рослини привертають увагу й додають ландшафту драйву. Для спокійного ж ритму використовуються смужки зелені, декоративних клумб із папоротями, молодих кущів і газонних трав. Можна також посадити квіти холодних відтінків - блакитні, фіолетові або пастельні. Крім того, внутрішній дворик, веранда, доріжки, забори, ґрати й інші елементи садової архітектури важливі не менше, ніж рослини. При цьому дизайнерові слід пам'ятати, що внутрішній дворик може чудово виглядати влітку, на фоні зеленої трави й квітів. Однак взимку, без єдиної рослинної форми, яка зв'язувала б його із землею, він може мати досить непрезентабельний вигляд.

Висновки. Отже, проаналізувавши тематику статті, ми зрозуміли, що успішно спроєктований ландшафт майже завжди є результатом розумного втілення компетентностей дизайнера на підставі того, які компоненти в нього є на момент проєктування. Дизайнер має вивчити наявний простір, ділянки, стіни тощо і лише потім ухвалювати рішення, що він прагне одержати в результаті.

Професійне планування ландшафту може істотно вплинути на людське помешкання. Ретельно продуманий план прикрасить будинок, гармонізує його місце в навколишньому середовищі й зробить його органічною частиною мікрорайону або природного пейзажу. Крім того, ландшафтний дизайн підвищить вартість будинку, зробить будинок і сад зручнішими, підкреслить стиль родини.

Правильне ландшафтне проектування має й функціональні переваги - наприклад, дерева створюють тінь, що дозволяє влітку заощаджувати електроенергію на кондиціонері, а колючі чагарники стають елементом огорожі ландшафту.

Перспективи подальших розвідок. Враховуючи значне поширення у світі різноманітних стилів і напрямів ландшафтного дизайну, безсумнівно, ця сфера буде з кожним роком набирати все більшої ваги у матеріальній культурі людства. Це відкриває велику кількість перспективних напрямів подальших досліджень цієї теми в науковій літературі, зокрема:

- оцінка певних національних і реґіональних особливостей впливу ландшафту на стильове різноманіття у сучасному дизайні;

- аналіз наукових шкіл вивчення ландшафтного дизайну в різних країнах світу;

- вивчення можливостей застосування ландшафтного дизайну в окремих локальних сферах, наприклад, розбудові комфортного міського середовища тощо.

Література

ландшафт дизайн мистецтво

1. Барнет Б., Еванз Д. Дизайн-мислення. Спроектуй своє життя / пер. з англ. Валерія Глінка. Київ: Наш формат, 2018. 223 с.

2. Бриджуотер А. Ландшафтный дизайн / пер. с англ. П. Малышев. Харьков; Белгород: Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга», 2011. 110 с.

3. Демченко В.Г. Основи ландшафтного дизайну / упоряд. О.А. Макаренко. Київ: Шкільний світ, 2015. 118 с.

4. Іванова Л.О., Соколова О.П. Введення в ди - зайн-проєктування / Одес. нац. акад. харч. технологій. Одесса: Астропринт, 2017. 84 с.

5. Мак-Кой П., Ивелей Т. Ландшафтный дизайн: Планирование, проєктирование и дизайн приусадебного участка: Практическая энциклопедия / пер. с англ. А.И. Ким, О.В. Юрцева. Москва: РОСМЭН, 2002. 512 с.

6. Мацишина З.А. Виховання національної культури в учнів загальноосвітніх шкіл засобами декоративно-прикладного мистецтва (XIX - початок XX століття): монографія. Тернопіль: Осадца Ю.В. [вид.], 2017. 211 с.

7. Науково-організаційні підходи до використання сучасних принципів ландшафтного дизайну у формуванні експозицій заповідних парків України: зб. наук. ст. / Держ. екол. акад. післяди - плом. освіти та упр., Рада ботан. садів і дендропарків України; наук. ред. Байрак О.М. Полтава: Дивосвіт, 2018. 100 с.

8. Николаев В.А. Ландшафтоведение: Эстетика и дизайн. Москва: Аспект Пресс, 2003. 175 с.

9. Райнер Т., Вест К. Посадки в пост-природном мире. Дизайн растительных сообществ для создания жизнестойких ландшафтов: универс. пр - акт. рук. по устойчивому ландшафт. дизайну] / пер. с англ. А.В. Русановой. Харьков: Читариум, 2017. 271 с.

10. Самойленко В.М., Діброва І. О., Пласкальний В.В. Антропізація ландшафтів: монографія. Київ: Ніка-Центр, 2018. 231 с.

11. Сьомка С.В. Біоніка в дизайні середовища / Нац. акад. кер. кадрів культури і мистецтв. Київ: Лі - ра-К, 2018. 247 с.

12. Сьомка С.В. Ергономіка та ергодизайн / Нац. акад. кер. кадрів культури і мистецтв. Київ: Лі - ра-К, 2018. 615 с.

13. Фесенко Г.Г. Морфологія міських ландшафтів: культурфілософські інтерпретації: монографія. Харків: Діса Плюс, 2018. 281 с.

14. Чупріна Н.В., Струмінська Н.В. Сучасні технології дизайн-діяльності / Київ. нац. ун-т технологій та дизайну. Київ: КНУДТ, 2017. 415 с.

15. Щурова В.А. Міський і ландшафтний дизайн. Благоустрій територій різного призначення / Київ. нац. ун-т буд-ва і архіт. Київ: КНУБА, 2008. 39 с.

References

1. Bamet, B., Evans, D. (2018). Dyzajn-myslennya. Sproektuj svoye zhyttya [Design-Thinking. Design Your Life]. Kyiv, Nash Format [in Ukrainian].

2. Bridgewater, A. (2011). Landshaftnyj dyzajn [Landscape Design]. Belgorod; Kharkiv: Book Club «Family Leisure Club» [in Russian].

3. Demchenko, V.H. (2015) Osnovy landshaftnogo dyzajnu [Fundamentals of Landscape Design]. Kyiv: Shkilnyi Svit [in Ukrainian].

4. Ivanova, L.O., Sokolova, O.P. (2017). Vvedennya v dyzajn-proektuvannya [Introduction to Designing], Odesa National Academy of Food Technologies. Odesa: Astroprint [in Ukrainian [.

5. McCoy, P., Iveli, T. (2002). Landshaftnyj dyzajn: Planyrovanye, proektyrovanye y dyzajn pryusadebnogo uchastka: Praktycheskaya encyklopedyya [Landscape Design: Planning and Designing of the Homestead Land: Practical Encyclopedia]. Moscow: ROSMEN [in Russian].

6. Matsyshyna, Z.A. (2017). Vychovannya nacionalnoyi

kultury v uchniv zagalnoosvitnich shkil zasobamy dekoratyvno-prykladnogo mystecztva (XIX - pochatok XX stolittya) [Cultivating National Culture in Pupils of Secondary Schools by Means of Arts and Crafts (19th - beginning of 20th century)]. Ternopil [in Ukrainian].

7. Bairak, O.M. (ed. by) (2018). Naukovo-organizacijni pidchody do vykorystannya suchasnych pryncypiv landshaftnogo dyzajnu u formuvanni ekspozycij zapovidnych parkiv Ukrayiny [Scientific and Organizational Approaches to the Use of Modern Principles of Landscape Design in the Formation of Expositions of Protected Parks of Ukraine]. Poltava: Dyvosvit [in Ukrainian].

8. Nikolaev, V.A. (2003). Landshaftovedenye: Estetyka y dyzajn [Landscape Studies: Aesthetics and Design]. Moscow: Aspect Press [in Russian].

9. Rainer, T., West, C. (2018). Posadky v post-pryrodnom myre. Dyzajn rastytelnych soobshhestv dlya sozdanyya zhyznestojkych landshaftov [Planting in the Post-Natural World. Designing Plant Communities to Create Sustainable Landscapes]. Kharkiv: Chitarium [in Ukrainian].

10. Samoilenko, V.M., Dibrova, I.O., Plaskalny, V.V. (2018). Antropizaciya landshaftiv [Anthropization of Landscapes]. Kyiv: Nika-Center [in Ukrainian].

11. Somka, S.V. (2018). Bionika v dyzajni seredovyshha [Bionics in the Design of the Environment]. Kyiv: Lira-K [in Ukrainian].

12. Somka, S.V. (2018). Ergonomika ta ergodyzajn [Ergonomics and Ergodic Design]. Kyiv: Lira-K [in Ukrainian].

13. Fesenko, H.H. (2018). Miskyj i landshaftnyj dyzajn. Blagoustrij terytorij riznogo pryznachennya [Morphology of Urban Landscapes: Cultural and Philosophical Interpretations]. Kharkiv: Disa Plus [in Ukrainian].

14. Chuprina, N.V., Struminska T.V. (2017). Suchasni technologiyi dyzajn-diyalnosti [Modern Technologies of Design Activity] Kyiv: KNUDT [in Ukrainian].

15. Shchurova, V.A. (2008). Miskyj i landshaftnyj dyzajn. Blagoustrij terytorij riznogo pryznachennya [Urban and Landscape Design. Improvement of Territories for Various Purposes]. Kyiv: KNUBA [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru