Фестивалі гончарства в Україні - традиції, експерименти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Фестивалі гончарства в Україні - традиції, експерименти

Роман Мотиль

кандидат мистецтвознавства, старший науковийспівробітник, доцент кафедри дизайну та основ архітектуриІнститутуархітектуриНаціональногоуніверситету «Львівськаполітехніка»

Сергій Мільчевич

кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри дизайну та основ архітектуриІнститутуархітектуриНаціональногоуніверситету «Львівськаполітехніка»

Станіслав Мигаль

кандидат архітектури, професоркафедри дизайну НаціональноголісотехнічногоуніверситетуУкраїни

Анотація

фестиваль гончарства художня культура

Стаття аналізує фестивалі гончарства як явище сучасної художньої культури в Україні. Проаналізовано методологічні засади становлення і розвитку фестивалів гончарства, узагальнено вітчизняний досвід їх проведення, досліджено специфіку творення і оцінювання виробів у середовищі фестивалів. Особливу увагу приділено ролі фестивалів у мистецькому житті України: їхньому впливу на збереження традицій і запровадження новацій, на підвищення професійної майстерності гончарів, а також популяризацію гончарського мистецтва.

Ключові слова: фестиваль гончарства, кераміка, майстри, гончарнівироби, традиції, експерименти.

Annotation

Romana Motyl, SerhiiMilchevych, Stanislav Mygal. Pottery festivals in Ukraine - traditions, experiments. Background. Festivals (symposia) of pottery became a striking phenomenon in the artistic life of Ukraine at the turn of the XX - XXI centuries. They are an important motivational factor for maintaining traditions and innovating in modern pottery, activate the processes of creative production of ceramics in modern conditions, give potters the opportunity to experiment and share experiences. Pottery festivals also stimulate increased interest in pottery ware in today's realities, and promote them. The importance

of studying and analyzing both the individual pottery ware and the pottery festivals as a phenomenon of modern culture in general make this article relevant. Objectives: The purpose of the article is to explore, analyze and summarize the experience of holding pottery festivals in Ukraine at the turn of the XX - XXI centuries.

The scientific novelty: on the basis of a comprehensive historical and art analysis for the first time the basic concepts of conducting pottery festivals in Ukraine at the turn of the XX - XXI centuries were generalized, criteria for determining types and art content created in the conditions of festivals were developed; the influence of pottery festivals on the activation of pottery revival is outlined.

Results: In the XXI century pottery festivals have become quite commonplace, unlike the 1990s. An important result of the implementation of festival projects is that traditional ceramics have become a full-fledged cultural phenomenon, many masters have returned to pottery, and festivals themselves, along with traditional exhibitions, are today an indispensable element of the cultural process in the artistic life of Ukraine. The most important component of festivals and their purpose is communication exchange of experience, search for innovative approaches to the creation of pottery.

As a rule, the result of such a project as the "pottery festival" is the creation of pottery masters directly in the "field" conditions. Research on specific festivals shows that the main features that make it possible to refer them to notable cultural and artistic projects are periodicity, significance and planned character. The theme of the festivals is usually determined in advance. It implies the existence of a specific concept, program, conditions of participation and work, creative tasks and criteria for their evaluation.

The activity of potters at festivals is historically determined by the traditions of certain pottery centers. The creative codes of their works have their origins mostly in antiquity, in ethnic culture. Therefore, their leading function is to be worthy of those historical ethnocodes of the people.

The creative, thoughtful use and rethinking of the use of pottery traditions, the ability to generalize the experience gained and its interpretation, multiplied by the author's expression, contribute to the emergence of highly artistic works of ceramics. In addition, pottery festivals often become an experimental platform for the application and dissemination of a variety of innovative techniques: the appeal of the masters to the traditions of folk pottery is accompanied by the search for new means of expression, new principles of shaping, appeal to art.

The most important component of festivals and their purpose is communication, exchange of experience, search for innovative approaches to the creation of pottery.

In the beginning of the 21st century, alongside with the production of traditional ceramics, the presentation of works, such as performance, became more and more popular, when the action, movement, spectacle, such as the burning of a fiery ceramic vase or sculpture, became decisive.

Conclusions: Pottery festivals in Ukraine, as a phenomenon of modern artistic culture, contain a wide range of tasks. The purpose of such events is to identify and demonstrate the creative potential and achievements of Ukrainian artistic ceramics in the field of folk art, to involve the successors of pottery families and new masters, to communicate and exchange experience, to develop and continue the traditions of folk pottery, to promote the art of ceramics, the formation of taste aesthetics, promoting the use of domestic ceramic products in the contemporary life. The festivals and symposia are setting the tone, shaping the vertical of the artistic preferences of the population, contributing to its artistic and aesthetic education, and at the same time, preserving national identity.

Keywords:Ukraine, festival, pottery, ceramics, craftsmen, pottery, traditions, experiments.

Постановка проблеми

Фестивалі (симпозіуми) гончарства стали яскравим явищем у мистецькому житті України на межі ХХ - ХХІ ст. Вони є важливим мотиваційним фактором збереження традицій і запровадження новацій у сучасному гончарстві, активізують процеси творчого виробництва кераміки у нинішніх умовах, надають гончарям можливість експериментувати та обмінюватися досвідом.

Фестивалі гончарства також стимулюють підвищений інтерес до гончарних витворів у сучасних реаліях, сприяють їх популяризації. Важливість вивчення та аналізу і окремих гончарних творів, і фестивалів гончарства як явища сучасної культури загалом зумовлюють актуальність цієї статті.

Мета статті - дослідити, проаналізувати й узагальнити досвід проведення фестивалів гончарства в Україні на межі ХХ - ХХІ ст.

Для досягнення поставленої мети визначено такі завдання:

- вивчити та проаналізувати історичні шляхи та методологічні засади становлення і розвитку фестивалів гончарства в Україні в системі новітніх мистецьких процесів;

- систематизувати особливості фестивалів гончарства;

- узагальнити вітчизняний досвід проведення фестивалів гончарства;

- виявити прогресивні чинники впливу фестивалів гончарства на розвиток сучасного мистецтва в Україні.

Об'єктом дослідження є фестивалі гончарства в Україні.

Предмет дослідження - розвиток фестивалів гончарства в Україні ХХ - ХХІ ст. як явища новітньої художньої культури.

Мета і завдання визначають методи дослідження: емпірико-теоретичний - для спостереження, опису, класифікації фестивалів; інтертекстуальний - при аналізі впливу фестивалів на соціокультурне середовище; метод образно-стилістичного аналізу для дослідження створених на фестивалях художніх робіт.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що на основі цілісного історико-мисте- цтвознавчого аналізу вперше узагальнено, систематизовано і структуровано основні концепції проведення фестивалів гончарства в Україні на межі ХХ - ХХІ ст., розроблено критерії визначення типів і мистецтвознавчого змісту створених в умовах фестивалів гончарних творів; окреслено вплив фестивалів гончарства на активізацію відродження гончарської творчості.

Практичне значення статті полягає в тому, що основні висновки та теоретичні засади мо - жуть бути використані у процесі наступних досліджень, виявлені й залучені до наукового обігу матеріали, їх систематизація та узагальнення стануть корисними для науковців, які вивчають процеси розвитку сучасного мистецтва. Також напрацьований фактологічний матеріал можна застосовувати при розробленні навчальних курсів з історії українського мистецтва, у практичній роботі організаторів фестивалів гончарства; при формуванні колекцій сучасного мистецтва музейними працівниками тощо.

Серед різноманіття мистецьких проєктів кінця ХХ - початку ХХІ ст. фестивалі гончарства посідають особливе місце. Вони характеризуються обґрунтованим творчим підходом, відбувається культурний, професійний, творчий обмін між гончарями різних реґіонів України.

Аналіз останніх досліджень. Питання ролі фестивалів і симпозіумів гончарства порушували дослідники Катерина Гончар [1], Василь Гудак [2], Тетяна Зіненко [4-6], Олег Перець [7], Олесь Пошивайло [3; 9], Зоя Чегусова [10], Євген Шевченко [8] та ін. Особливо цінними в історіо - графічному огляді проблеми є напрацювання О.Пошивайла, який розробив низку концепцій та є організатором симпозіумів гончарства в Опішному на Полтавщині.

Виклад основного матеріалу

У ХХІ ст. фестивалі гончарства стали доволі поширеним явищем, на відміну від 1990-х рр. Спостерігається і розширення географічних меж фестивалів в Україні: Всеукраїнський симпозіум гончарства в с. Бубнівка Гайсинського району Вінницької обл. (1995-1998), Симпозіум кераміки в Слов'янську Донецької обл. (2001), Всеукраїнський молодіжний симпозіум з гончарного мистецтва «Чигирин» Черкаської обл. (2003-2013), Національний симпозіум гончарства в Опішному Полтавської обл. (2000-2001, 2009-2019), фестиваль «Мальований дзбаник» у м. Косів Івано-Франківської обл. (2014-2019), фестиваль гончарів «Не святі горшки ліплять» у м. Тернопіль (2018-2019) та ін. Важливим результатом реалізації фестивальних проєктів є те, що традиційна кераміка стала повноцінним культурним явищем, чимало майстрів повернулися до заняття гончарством, а самі фестивалі, поруч із традиційними виставками, сьогодні є обов'язковим елементом культуро - творчого процесу в художньому житті України.

Цей процес очолюють куратори, які розробляють концепцію та ставлять перед гончарями завдання, розраховані на традиції народного мистецтва чи новації [1, с. 10].

Як правило, результатом реалізації проєкту «фестиваль гончарства» є творення гончарних виробів безпосередньо у «польових» умовах. Дослідження конкретних фестивалів свідчить про те, що основними характерними рисами, які надають можливість зараховувати їх до помітних культурно-мистецьких проєктів є періодичність, значущість і плановий характер. Тематика фестивалів, зазвичай, обумовлю - ється заздалегідь. Вона передбачає наявність певної концепції, програми, умов участі та роботи, творчих завдань і критеріїв їх оцінки.

Загалом напрямок діяльності гончарів на фестивалях історично визначений традиціями певних осередків гончарства. Творчі коди їхніх робіт мають витоки переважно в давнині, в етнічній культурі. Тому їх провідна функція - бути вартовими тих історичних етнокодів народу! Трансформації, видозміни в народному гончарстві мають відбуватися поступово, шляхом шліфування, удосконалення та збагачення традиції, а не способом кардинального заперечення, спотворення, швидкоплинного «осучаснення», політизації тощо. Майстри виготовляють посудні форми «успадковано» [3, с. 48].

Загалом фестивалі (симпозіуми) гончарства мають свою глибоку стратегію. Як форма науково-творчого співробітництва, вони передбачають рівноправну участь і спілкування майстрів, мистецтвознавців, організаторів, кураторів, музейних працівників. Ці дійства відбуваються у поєднанні творчості, співпраці, майстер-класів, дискусій, а також іноді й ярмарків, де можна придбати авторські роботи учасників фестивалю. Спілкування, обмін досвідом, пошук новаторських підходів до створення гончарних робіт є чи не найважливішою складовою фестивалів і їхньою метою.

Під час фестивалів відбуваються апробації давніх і нових технологічних прийомів, формотворення, декорування, випалу. Сама специфіка творення керамічних виробів в умовах фестивалів гончарства надзвичайно залежить від технологічної та сировинної бази. Використання певних сортів глини, ангобів і полив має вирішальний вплив на кінцевий результат [5, с. 65]. Дуже багато залежить від типу та конструкції печі, від температурного режиму й тривалості випалювання.

Творче, вдумливе та переосмислене використання гончарських традицій, вміння узагальнювати набутий досвід та його інтерпретація, помножені на авторську експресію, сприяють появі високохудожніх творів кераміки. Опора на технологічну традицію гончарного промислу дає тверде підґрунтя для розвитку форми, заглиблення у ритми давніх гончарних орнаментів.

Окрім цього, фестивалі гончарства часто стають експериментальним майданчиком застосування і розповсюдження різноманітних новаторських прийомів: звернення майстрів до традицій народного гончарства супроводжується пошуками нових засобів виразності, нових принципів формотворення, звернення до образотворчості. Таким чином, мистецькі роботи, створені під час фестивалів, демонструють широкий спектр стильових ознак і різноманітність образного наповнення.

Неодмінним аспектом вивчення фестивалів гончарства є критерії мистецтвознавчої оцінки творів, виготовлених в «екстремальних умовах», тобто враховуються різнопланові фактори: психологічний - робота на публіці, поряд з іншими майстрами; технологічний - обмеження в сировині та матеріалах, умовах випалу; тематично-конкурсний - робота в рамках заданої теми або її відсутності [4, с. 301]. Критерії оцінювання класифікуються і за різними номінаціями, наприклад, «за кращий глечик», «за відродження традицій», «за розвиток традицій», «за кращу зооморфну скульптуру» тощо.

На початку ХХІ ст. поруч із виготовленням традиційної кераміки активізувалась і набула популярності презентація творів, на зразок перформансу, коли визначальним стає дія, рух, видовище, наприклад, нічний випал вогняної керамічної вази чи скульптури.

Висновки

фестиваль гончарства художня культура

Отже, фестивалі гончарства в Україні як явище сучасної художньої культури передбачають широкий спектр завдань. Метою проведення таких заходів є вияв і показ творчого потенціалу й досягнень української художньої кераміки в галузі народного мистецтва, залучення до роботи спадкоємців гончарських родин і нових майстрів, спілкування та обмін досвідом, розвиток і продовження традицій народного гончарства, популяризація мистецтва кераміки, формування естетичних смаків споживачів, сприяння використанню вітчизняних керамічних виробів у побуті сучасників. У наш час фестивалі та симпозіуми гончарства (разом з виставками народного мистецтва) задають тон, формують усю вертикаль художніх уподобань населення, сприяють його мистецькому й естетичному вихованню і, водночас, збереженню національної ідентичності.

Література

фестиваль гончарства художня культура

1. Гончар К. Р. Український образотворчий фольклор у сучасному культуротворчому процесі: традиції і новаторство : автореф. дис. ... канд. мистецтозн. : 26.00.01. Київ, 2014. 16 с.

2. Гудак В. Українська народна і професійна кераміка як невід'ємні складові суспільні чинники відродження духовності. Українська керамоло- гія : Національний щорічник. 2001. / за ред. докт. іст. наук О. Пошивайла. Опішне : Українське народознавство, 2001. Кн. 1. С. 162-173.

3. Друга національна виставка-конкурс художньої

кераміки «КерамПІК у Опішному!» (2 липня - 31 жовтня 2010) : альбом-каталог / автор-упоряд- ник О. Пошивайло. Опішне : Українське народознавство, 2011. С. 9-57.

4. Зіненко Т. М. Культурологічна модель симпозіумів художньої кераміки в Україні як явища сучасної культури. Українська культура : минуле, сучасне, шляхи розвитку. 2013. Вип. 19 (2). С. 301-306.

5. Зіненко Т. М. Проблемологічне поле симпозіумів

художньої кераміки у системі наукового знання. Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. Мистецтвознавство:зб. наук. пр. Харків : ХДАДМ, 2014. № 2. С. 61-65.

6. Зіненко Т. М. Симпозіуми художньої кераміки України кінця ХХ - початку ХХІ століття як явище сучасної культури : авторефдис. ... канд. мис- тецтвозн. : 26.00.01. Київ, 2014. 16 с.

7. Перець О. О. Мистецькі симпозіуми як засіб ста

новлення Полтавської художньої школи. Український керамологічний журнал. 2001. № 1. С. 16-18.

8. Перший всеукраїнський молодіжний симпозіум

гончарного мистецтва «Чигирин-2003» : альбом-каталог / автор вст. статті та упор. Є. Шевченко. Київ : Народні джерела, 2004. С. 4-5.

9. Пошивайло О. Слов'янський симпозіум кераміки

2001 : ще один центр творення гончарної культури України. Український керамологічний журнал. 2001. № 2. С. 63-98.

10. Чегусова З. Взаємодія та взаємовплив народної та професійної творчості (на прикладі виставки «Сучасне декоративне мистецтво України в ЮНЕСКО», Париж, травень 2004). Музеї народного мистецтва та національна культура : зб. наук, праць / за ред. докт. мист-ва М. Селівачова. Київ : Златограф, 2006. С. 206-215.

Referenses

1. Honchar, K. R. (2014). Ukrains'kyjobrazotvorchyj

fol'kior u suchasnomukul'turotvorchomuprotsesi: tradytsiiinovatorstvo [The Ukrainian fine folklore in the modern cultural process: traditions and innovation]. Extended abstract of candidate's thesis. Kyiv [In Ukrainian].

2. Hudak, V. (2001). Ukrains'kanarodnaiprofesijna

keramikaiaknevid'iemniskladovisuspil'nichynnykyvidrodzhenniadukhovnosti [Ukrainian folk and professional ceramics as integral components of social factors of spiritual revival]. Ukrains'kakeramolohiia: Natsional'nyjschorichnyk - Ukrainian Ceramology:National Yearbook.

Opishne: Ukrains'keNarodoznavstvo, 1, 162-173 [In Ukrainian].

3. Poshyvajlo, O. (Ed.). (2011). Druhanatsional'navystavka-konkurskhudozhn'oikeramiky «KeramPIKuOpishnomu!»(2 lypnia - 31 zhovtnia 2010) :al'bom-kataloh [The second national exhibition-competition of ceramics "KeramPIK in Opishny!" (July 2 - October 31, 2010): album catalog], 9-57 [In Ukrainian].

4. Zinenko, T. (2013). Kul'turolohichna model' sympoziumivkhudozhn'oikeramiky v Ukrainiiakiavyschasuchasnoikul'tury [Cultural model of symposia of artistic ceramics in Ukraine as a phenomenon of modern culture]. Ukrains'kakul'tura: mynule, suchasne, shliakhyrozvytku - Ukrainian culture, 19 (2), 301-306 [In Ukrainian].

5. Zinenko, T. (2014). Problemolohichne pole sympoziumivkhudozhn'oikeramiky u systeminaukovohoznannia [The problematic field of symposiums of artistic ceramics in the system of scientific knowledge]. VisnykKharkivs'koiderzhavnoiakademiidyzajnuimystetstv - Bulletin of Kharkiv State Academy of Design and Arts, 2, 61-65 [In Ukrainian].

6. Zinenko, T. (2014). Sympoziumykhudozhn'oikeramikyUkrainykintsia XX - pochatku XXI stolittiaiakiavyschesuchasnoikul'tury [Symposia of artistic ceramics of Ukraine of the late XX - beginning of XXI centuries as a phenomenon of modern culture]. Extended abstract of candidate's thesis. Kyiv [In Ukrainian].

7. Perets', O. (2001). Mystets'kisympoziumyiakzasib

stanovlenniaPoltavs'koikhudozhn'oishkoly [Art symposia as a means of formation of Poltava Art School]. Ukrains'kyjkeramolohichnyjzhurnal - Ukrainian Ceramic Journal, 1, 16-18 [In Ukrainian].

8. Shevchenko, Ye. (Eds.). (2004). Pershyjvseukrains'kyj

molodizhnyjsympoziumhoncharnohomystetstva «Chyhyryn-2003»: al'bom-kataloh [The first all- Ukrainian youth symposium on pottery art "Chigirin-2003": album catalog]. Kyiv: Narodnidzherela [In Ukrainian].

9. Poshyvajlo, O. (2001). Slov'ians'kyjsympoziumkeramiky 2001: scheodyntsentrtvorenniahoncharnoikul'turyUkrainy [Ceramics Symposium 2001: Another Center for Creating Pottery Culture in Ukraine]. Ukrains'kyjkeramolohichnyjzhurnal - Ukrainian Ceramic Journal, 2, 63-98. [In Ukrainian].

10. Chehusova, Z. (2006). Vzaiemodiiata vzaiemovplyvnarodnoitaprofesijnoitvorchosti (naprykladivystavky «SuchasnedekoratyvnemstetstvoUkrainyvUNESKO», Paryzh, traven', 2004). Muzeinarodnohomystetstva ta natsional'nakul'tura [Interaction and interaction of folk and professional creativity (on the example of the exhibition "Contemporary Decorative Art of Ukraine at UNESCO", Paris, May 2004). Folk Art Museums and National Culture]. Kyiv: Zlatohraf [In Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru