Вивчення технік друкованої графіки на гурткових заняттях у загальноосвітній школі

Размещено на http://allbest.ru

Вивчення технік друкованої графіки на гурткових заняттях у загальноосвітній школі

Альона Пасюга, студентка ІІ курсу другого (магістерського) рівня

доцент Кириченко О. І.

Анотація

У статті розглядаються основні особливості вивчення друкованої графіки в сучасній загальноосвітній школі на гурткових заняттях. Проаналізовано загальні принципи впровадження графічних технік на заняттях з образотворчого мистецтва. Звертається увага на розмаїття технік гравюри, які підвищують спрямованість дитини до творчості, формують розвинені художньо-естетичні погляди та забезпечують високий рівень позашкільної освіти.

Ключові слова: графіка, монотипія, естамп, гравюра, діатипія, особистісно-орієтоване навчання, додаткова художня освіта.

Вступ

Актуальність теми. Значна кількість школярів занурюється в творчу атмосферу в галузі додаткової художньої освіти. Гурткові заняття з образотворчого мистецтва мають на меті розширення можливостей в оволодінні різними мистецькими техніками та видами творчості, а також сприяють більш повному розкриттю творчого потенціалу учнів. Зокрема цьому допомагають нетрадиційні для уроків образотворчого мистецтва в загальноосвітніх школах мистецькі техніки. Друкована графіка на уроках спеціально не вивчається, а між тим вона розширює уявлення про графічні техніки взагалі та розмаїття прийомів створення художнього образу. Завдяки широкому спектру власних технік друкована графіка або інакше - гравюра - реалізує важливі завдання мистецької освіти, спрямованої на формування творчих здібностей учнів, розвиток і формування художньо-образного мислення, що у свою чергу впливає на свідомість і підсвідомість школярів. Так як вивчення гравюри не передбачено освітніми програмами, то це значним чином обмежує спрямування на всебічний розвиток художньо-естетичних уявлень учнів. Тому включення цього різновиду графіки в систему додаткової художньої освіти є необхідною умовою для формування суб'єктного досвіду дитини та збагачення цього досвіду в процесі навчання, а крім того, розвиває учня як особистість, що відповідає потребам особистісно-орієнтованого навчання.

Метою даної статті є виявлення особливостей вивчення технік друкованої графіки на гурткових заняттях у загальноосвітній школі як необхідних для формування художніх навичок та розвитку особистісного творчого досвіду школярів середнього шкільного віку.

Виклад основного матеріалу

Графіка як популярний та доступний вид мистецтва є одним із важливих засобів естетичного виховання в школі, вона налічує чимало зображальних форм і широкий діапазон художніх технік. Виокремлюють такі види графіки: станкова, книжкова, журнальна та газетна, прикладна, комп'ютерна, промислова; за призначенням - монументальна, станкова, декоративна; за способом виконання - оригінальна та друкована; досить різноманітними є стилістичні засоби графіки: від швидких і швидко виконаних начерків, етюдів, ескізів до ретельно і детально розроблених композицій [3]. Виразними засобами мистецтва графіки є лінія, штрих, пляма, фон аркушу, проте графіка також активно використовує тон і колір, а її характерними ознаками вважається лаконізм, простота і ясність образотворчої мови, які роблять графіку мистецтвом оперативним, що обумовлено її своєрідними задачами, характером і властивостями матеріалів, наявних в її розпорядженні. Характерною ознакою графіки є й те, що головним матеріалом для створення і розповсюдження графічних творів є безпосередньо папір. Ясність, лаконізм і виразність художньої мови, доступність, простота матеріалів, невеликі розміри робіт потребують відносно меншого проміжку часу і сил на створення графічного витвору порівняно з іншими видами образотворчого мистецтва [5], тому навчання деяким технікам друку на гурткових заняттях можна вважати вдалим засобом залучення школярів до творчої діяльності з орієнтацією на особистісний розвиток художніх здібностей.

Як один з доступних видів мистецтва графіка надає можливість активно формувати в учнях потребу до художньої творчості, розвивати естетичне почуття, просторово-колористичні уявлення, стимулювати вміння мислити в матеріалі і цілісно сприймати твір. Найпершою мистецькою технікою, з якою знайомиться дитина з ранніх років, є рисунок, який залишається основним у дитячої творчості. Згодом виникає необхідність навчати дітей іншим графічним технікам та освоєнню інших графічних матеріалів, зокрема тих, що використовуються у гравюрі. Олівець та папір дуже знайомі дитині, тому проблем із засвоєнням нових матеріалів для малювання не має бути. Серед найбільш прийнятних видів друкованої графіки для освоєння дітьми можна вважати плямографію, силуетне зображення, гратографію (від дієслова «дряпати»), монотипію, діатипію, ліногравюру, гравюру на картоні тощо. Вибір техніки для навчання залежить від педагогічних умов, а також від завдань, які є головними в конкретному художньому гуртку. образотворчий мистецтво школа графіка

Дослідники постійно звертаються до питань розвитку і вдосконалення методики викладання образотворчого мистецтва та безпосередньо графіки. Необхідність формування художніх навичок у школярів підкреслюється багатьма вченими: Л. Виготським, М. Ростовцевим, К. Ушинським, В. Сухомлинським, Є. Крупникової, О. Леонтьєвим, С. Рубінштейном та ін. Проблеми та формування художніх навичок засобами графічних технік у навчальній системі загальноосвітньої школи розглядаються в дослідженнях В. Плотнікової, Л. Маліновської, Л. Масол, М. Резніченки, В. Мухіної, С. Семенихіної, Є. Антоновича, М. Гнатюка та ін. Усі автори по-різному говорять про одне й те ж: графічні техніки та графічні засоби створення художнього образу допомагають у формуванні уяви в учнів та сприяють розвитку індивідуальної творчої особистості.

Згідно Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти у шкільній програмі та підручниках з образотворчого мистецтва вивчення графіки пропонується у 5-9 класах та здійснюється за програмою «Мистецтво» (автори Л. Масол, О. Коваленко та інші). Тематична структура програми «Образотворче мистецтво» (5 клас) побудована таким чином, що знайомство і вивчення предмету розпочинається саме з розділу «Графіка», серед вимог щодо формування образотворчих навиків у школярів є застосування різних графічних технік, які сприяють реалізації творчих задумів. Проте, погоджуючись з глибоким аналізом методичної та навчальної літератури з образотворчого мистецтва для загальноосвітніх шкіл, який зроблений В. Плотніковою [7, с. 88-91], можна відмітити, що лише в декількох посібниках привертається увага до вивчення розмаїття графічних технік на уроках у певних завданнях, зокрема у підручнику «Образотворче мистецтво» (для учнів 5 класів, авторів Е.В.Бєлкіної, А.А.Поліщука, Л.В.Фесенко).

Метою уроків зазвичай є засвоєння понять з теорії мистецтва, композиційних закономірностей, стилів, що у свою чергу не дає достатніх знань з виразних особливостей мистецьких технік, у тому числі різновидів друкованої графіки, а це збіднює уявлення учнів про виражальні можливості мистецтва взагалі.

В концепції художньо-естетичного виховання учнів у загальноосвітніх навчальних закладах зазначається, що мистецтво має унікальні можливості впливу на людину, тому художньо-естетичне виховання потрібно розглядати не лише як процес набуття художніх знань і вмінь, а, насамперед, як універсальний засіб особистісного розвитку школярів на основі виявлення індивідуальних здібностей, різнобічних естетичних потреб та інтересів. Зайняття друкованою графікою надають сильний поштовх до розвитку творчої уяви.

Для ефективності результатів сучасної художньої освіти одним з найважливіших є інтеграційний підхід, який в умовах вивчення друкованої графіки може відігравати суттєву роль, так як тут, крім з'єднання з різними видами творчості, учні засвоюють не тільки мистецькі техніки, але й навчаються певним ремісничим навичкам. Саме в процесі навчання багатоманітним технікам друкованої графіки можна говорити про глибоке взаємопроникнення процесів уяви та інтелекту, про формування самостійного творчого мислення.

Вивчення друкованої графіки в навчальних закладах, як зазначено вище, залежить від навчальної програми та підручників з образотворчого мистецтва, що у свою чергу дають змогу учневі:

- познайомитися із графічними засобами виразності (лінією, штрихом, крапкою, плямою);

- з'ясувати вплив освітлення на виявлення об'єму форми;

- обирати формат та різні варіанти розташування елементів композиції;

- передавати природні форми засобами художньої виразності графіки;

- створювати образи людей, враховуючи масштабність і пропорції;

- розвивати просторове мислення та кольорове уявлення.

Для багатьох дітей єдиною можливістю долучитися до такого виду образотворчого мистецтва, як друкована графіка, є зайняття в художніх гуртках, де школярі можуть оволодіти хоча б у межах короткого курсу виконанням гравюри. За своєю сутністю гурток є специфічним видом зайнятості дітей та учнівської молоді в позашкільний час, що ґрунтується насамперед на добровільності, спільності інтересів, спрямованості на певний вид навчальної та практичної діяльності. «Необов'язковість» заняття, добровільний характер вибору гуртка гарантує зацікавленість та невимушену атмосферу роботи. Гурткові заняття є логічним продовженням уроків і тут важливо підтримувати зв'язки між темами, що вивчаються на уроках образотворчого мистецтва і в гуртку. Розвитку творчих здібностей учнів на уроках образотворчого мистецтва та в гуртку сприяє саме робота з різними нетрадиційними художніми техніками.

Необхідними умовами вдалого навчання вважається розподіл гурткових занять на три рівні: а) початковий, на якому виявляються творчі здібності дітей, розвивається їхній інтерес до творчої діяльності; б) основний, на якому розвиваються стійкі інтереси дітей та учнівської молоді, задовольняються потреби у професійній орієнтації; в) вищий, на якому враховуються творчі інтереси обдарованих дітей та юнацтва [8]. Педагоги, що працюють у позашкільних та позакласних структурах з образотворчого мистецтва, повинні розуміти, що заняття тут потребують особливої методики викладання мистецьких дисциплін. Насамперед «важливо своєчасно виявити природні задатки, схильність дитини, стимулювати творчу діяльність, закріпити досягнутий успіх постійними тренуваннями; потім необхідно поступово ускладнювати навики уміннями і навичками. Важливими умовами успіху є об`єктивна оцінка художньої творчості дітей» [8]. Зазвичай результати навчання в гуртку оцінюються на художніх виставках та творчих конкурсах.

Специфіка гуртка як особливої дозвільно-навчальної структури припускає наявність широкого використання навчальних методів, що в комплексі сприяють формуванню розвиненої особистості та забезпечують якісність навчання. До найбільш результативних належать вербально-ілюстративний, аналітично-порівняльний методи, проблемно-евристичні та проектні методи, а також методи асоціативного сприйняття, ігрові та інтерактивні методи. Компонування даних методів на кожному занятті передбачає активну співпрацю педагога та учня, дозволяє урізноманітнити засвоєння нового матеріалу та закріплення вивченого, що сприяє підвищенню інтересу школярів до здобуття знань.

Для більш ефективного навчального процесу доцільно розробити систему занять, які поступово вводять дитину в світ друкованої графіки. Ця система має бути основаною на теоретично-практичних засадах і послідовному ускладненні завдань і вправ, за допомогою яких учень буде йти від простого до складного і зможе наприкінці блоку занять із заданої теми показати високий результат, самостійну творчу роботу, в якій свідомо відтворений художній образ у печатній гравюрі.

Розроблена система занять, завдань и вправ повинна оптимізувати процес навчання основам графічного мистецтва. Знайомство дітей з різноманітністю видів графіки, з різними графічними матеріалами, техніками, прийомами і засобами зображення спочатку відбувається на репродукційному, а потім вже на творчому рівні. Проте якщо керівник гуртка сам активно займається творчою діяльністю, то він може демонструвати учням власні твори, що стане гарним прикладом для його вихованців. Поступове введення нового змісту і нових форм навчальної діяльності є важливими умовами пробудження зацікавленості і справжньої творчої діяльності учнів. Учні засвоюють загальні відомості про мистецтво графіки і розуміють, що за технікою графіка буває двох видів: оригінальний малюнок і друкована графіка (естамп).

Естамп - відбиток на папері, що наноситься з матриці. Цим збірним терміном позначають будь-який твір, який створюється засобами друкованої графіки, тобто це малюнок на твердому матеріалі, який покривається фарбою, а потім друкується на аркуші паперу [1, с.32]. Для вивчення технік друку в гуртку слід зосередити увагу на організації робочого місця, що має важливе значення при виготовленні різних видів гравюр і створенні творчої атмосфери для учнів. Тут не має потреби в особливому обладнанні, має бути лише великий комфортний стіл з гарним освітленням і набір гравіювальних інструментів. На цьому ж столі можна організувати місце для набивки краски - шматок скла з набором валиків і тампонів, а також місце для друку ложкою або пензлем (зазвичай використовується звичайна столова ложка и плоский гладкий пензлик). Таким чином, усю майстерню можна організувати на одному столі [2], що помітно полегшує сам процес роботи над вивченням видів гравюри, які доступні учням.

На першому занятті доцільним є ознайомлення з історією розвитку графіки, з її видами, техніками, манерою виконання різних видів, а також з такими суто теоретичними поняттями, як художній образ, композиція, художня виразність. Занурення в історичний екскурс має певний сенс. Учні дізнаються, який значний шлях пройшла друкована графіка, щоб від ремісництва перетворитися на мистецтво. Знайомство з різноманітними графічними техніками та творчістю видатних митців підштовхує до власної творчості. Подібне заняття може бути комбінованим, тобто поряд із сприйняттям теоретичного матеріалу школярам пропонується виконати деякі малюнки олівцем з метою повторення вже добре знайомої техніки, а також зробити відтиски в техніці монотипія, з якою зазвичай діти знайомляться ще у молодших класах. Учні друкують відтиск з будь-якої поверхні (пластик, скло), на яку наноситься фарбований малюнок. Дана техніка має назву монотипія завдяки тому, що можна отримати лише один оригінальний відтиск. Саме з вправ у техніці монотипія можна розпочати пояснення ефекту, що досягається за допомогою друку. Треба показати учням, що більш цінний тої відтиск у техніці монотипія, в якому менше домальовок. Наступні заняття спрямовані на практичне оволодіння кількома доступними для дітей техніками друку, наприклад, це можуть бути діатипія та гравюра на картоні. Засвоюючи ці техніки, школярі поступово просуваються від простих і більш доступних вправ до складних і більш спрямованих на усвідомлене створення художнього образу в конкретній друкованій техніці.

Техніку діатипія, назва якої походить від грецького dia- «крізь, через», зазвичай відносять до різновиду монотипії, хоча у них є відмінності. В діатипії легкий шар фарби наноситься спеціальним валиком або поролоновим тампоном на гладку поверхню картонній папки, потім зверху на цю картонну поверхню кладуть аркуш паперу, на якому учень малює олівцем або просто загостреною паличкою те, що він має зобразити в своїй роботі, при цьому він повинен прагнути не тиснути руками на папір. На зворотному боці, який був притиснутий до картону, буде отриманий відбиток - дзеркальне повторення малюнка з цікавою фактурою і кольоровим фоном.

Можна пропонувати учням використовувати тонований папір для більш цікавого ефекту. У даному випадку використовується властивість фарби проникати крізь папір під натиском олівця. Ця нетрадиційна образотворча техніка дозволяє створити проблемну ситуацію, коли вихованцям гуртка пропонується кілька варіантів завдань і різнобічних тем, в рамках яких вони освоюють нові образотворчі техніки в новій для себе ситуації, вчаться швидко знаходити нестандартні творчі рішення, пропонувати кілька варіантів виконання завдання, а також розуміти, яким чином відбувається друк. Перші вправи щодо отримання навиків роботи в гравюрі навчать школярів простим прийомам нанесення фарби, малюнку та власне нададуть уявлення про друковане зображення, зокрема - про його дзеркальний ефект, який потрібно враховувати при нанесенні малюнку на поверхню, з якої буде робитися друк. Далі необхідно ускладнити завдання, що відбудеться, коли учні почнуть працювати з гравюрою на картоні, яка займає «особливу нішу в широкому спектрі мистецтва гравюри як художнє явище, що розгортає і розширює можливості плідної самореалізації художників будь-якого напрямку» [6], в тому числі й учнів художніх гуртків.

Гравюра на картоні має багаті художні виражальні можливості, вона є доступною, за її допомогою можна виконувати естампи двох видів - високого та глибокого друку, а можна з'єднувати ці два види в одній роботі, також вона дозволяє робити чорно-білі та кольорові відбитки. Грамотно організований процес навчання гравюрі на картоні, розуміння учнями того, що композиційні властивості в їхній роботі взаємопов'язані між собою, - все це буде сприяти тому, що в результаті створюється гармонійна цілісність художнього образу, яка виключає випадкові елементи.

Сам процес роботи з гравюрою на картоні розділений на декілька етапів: спочатку учні працюють над створенням ескізу майбутньої композиції, яку вони будуть вирізувати. Тут важливо враховувати розподіл плям - темних та світлих, а також відсутність дрібних деталей. Далі за допомогою кальки або маркерів відбувається дзеркальний перенос ескізу на основу (картон). При цьому треба враховувати обов'язкову замкненість усіх ліній. Потім глибокими надрізами прорізаються найбільші ділянки роботи. Поступово ділянка за ділянкою знімаються площини картону, при цьому найсвітліші місця роботи повинні бути «зняті» максимально глибоко.

Так як картон зазвичай відшаровується, в тих місцях, де був прорізаний малюнок, шматочки картону необхідно відірвати, створюючи рельєф. Після вирізання малюнку слід нанести валиком типографську фарбу або чорну гуаш. Після нанесення фарби картон прикладається до паперу тим боком, де є малюнок з фарбою, а потім зверху на картон слід натиснути столовою ложкою, щоб малюнок краще відбився на папері. Наприкінці процесу картон акуратно знімається. Віддрукований малюнок є кінцевим результатом всієї праці. Однак завдання можна ускладнити, якщо запропонувати учням зробити кольорове зображення. В такому випадку вони повинні зробити кілька матриць для друку і це вже відрізняється важкою працею з більш творчим підходом. Бажано, щоб було виконано декілька відбитків і потім можна було обрати кращий.

Висновки

Таким чином, друкована графіка є цікавим інструментом залучення школярів до творчого процесу, результатом якого може стати оволодіння багатьма навчальними компетентностями. Головною метою вивчення мистецьких технік на гурткових заняттях з образотворчого мистецтва є освоєння різнобічного підходу до друкованої графіки, розвиток уяви, фантазії, працьовитості, прагнення створити яскраву роботу, яка би мала закінчену композицію, відповідала вимогам щодо розуміння художнього образу та засобів його відтворення, а крім того, формування особистісного погляду на творчій процес та його результат. У подальшому може бути досліджено використання ліногравюри та інших друкованих технік, а також мішаних технік поряд з друкованими, що зробило би навчання школярів у гуртку більш цікавим та різноманітним за творчими пошуками.

Бібліографія

1. Гнатюк М. В. Образотворче і декоративно-прикладне мистецтво (основи образотворчої грамоти) : навч.-метод. посіб. Івано- Франківськ : ЯРИНА, 2016. 196 с.

2. Зорин Л.Н. Эстамп: Руководство по графическим и печатным техникам. М.: ООО «Издательство АСТ»; ООО «Издательство Астрель», 2004. 110 с.

3. Комарова А. Н., Софронов Г. А. Роль графики в учебном процессе как основа всех дисциплин художественного цикла // Научнометодический электронный журнал «Концепт». 2017. Т. 27. С. 184-189. URL: http://e-koncept.ru/2017/574035.htm

4. Лємешева Н. А. Використання методу вправ для формування художніх компетентностей учнів на уроках образотворчого мистецтва. URL: http://library.ippro.com.ua/attachments/article/ (дата звернення 21.02.2018 р.)

5. Лещинский А.А. Основы графики: Учеб. пос. Гродно: ГрГУ, 2003. 194 с.

6. Некрасов Р. В., Разалиева А. А. Гравюра на картоне (глубокая печать) в контексте композиционного построения художественнографического образа // Молодой ученый. 2016, №16. С. 476-479. URL https://moluch.ru/archive/120/33285/ (дата звернення: 22.10.2019).

7. Плотнікова В. Мистецтво графіки в системі художньої освіти сучасної української школи. Вісник Прикарпатського університету. Мистецтвознавство. 2014, Вип. 28-29. Ч.1. С. 88-93

8. Роль і місце гуртка образотворчого мистецтва в загальноосвітніх школах. URL: http://www.edudirect.net/sopids-1007-1.html

9. Яблочкина Н. В. Гравюра на картоне как компонент дополнительного художественного образования детей среднего школьного возраста. Автореф. дисс. ... канд. пед. наук: 13.00.02. СПб., 2004. 24 с.

Размещено на Allbest.ru